Облік та аналіз непрямих витрат сільськогосподарських підприємств

20

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки"

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Облік та аналіз непрямих витрат сільськогосподарських підприємств

Борович О.В.

Спеціальність 08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит

Київ - 2010

Вступ

Актуальність теми. Ефективність господарювання підприємств аграрного сектору економіки в умовах високого ступеня невизначеності ринкового середовища та поширення кризових явищ значною мірою залежить від уміння менеджерів управляти витратами, які не можна прямо віднести до об'єктів обліку витрат. Зазначене зумовлює потребу в раціональній організації бухгалтерського обліку та економічного аналізу непрямих витрат.

Нині важливим питанням є застосування обліково-аналітичного механізму, який би створював умови для контролю за непрямими витратами на різних етапах прийняття управлінських рішень, що сприятиме підвищенню ефективності діяльності суб'єктів підприємництва в цілому.

Вагомий внесок у розробку теорії та методології обліку й аналізу непрямих витрат зробили такі вітчизняні вчені-економісти, як: Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, В.М. Жук, Г.Г. Кірейцев, Ю.Я. Литвин, В.Г. Лінник, Л.В. Нападовська, М. Ф.Огійчук, Н.Л. Правдюк, М.С. Пушкар, П.Т. Саблук, В.В. Сопко, Л.К. Сук, М.Г. Чумаченко, В.П. Ярмоленко. Цим питанням присвячені наукові праці й зарубіжних вчених: К. Друрі, А.М.Нестеренка, О. Ніколаєвої, Я. Соколова, В. Ткача, Дж. Фостера, Ч. Хорнгрена, Т. Шишкової та інших науковців.

Незважаючи на наявні наукові досягнення в розробці теоретичних аспектів обліку та аналізу непрямих витрат, проблема вивчення їх галузевих особливостей потребує додаткового дослідження, що підсилюється змінами інституційного середовища та вимогами необхідності подальшої екологізації процесів виробництва.

Одним із ключових завдань у бухгалтерському обліку є дослідження складу та класифікації витрат, зумовлених формальними та неформальними правилами у суспільстві, з метою вироблення практичних пропозицій щодо відображення їх в обліку та здійснення аналізу. Додаткового дослідження потребують проблеми стосовно методики визначення обсягу робіт, виконаних машинно-тракторним парком.

Вирішення зазначених проблем забезпечить поліпшення рівня організації обліку непрямих витрат та підвищить ефективність управління господарською діяльністю підприємств.

Актуальність наведених вище проблем обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету, завдання та основні напрями дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася згідно з планом науково-дослідних робіт Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Національної академії аграрних наук України, зокрема тем “Формування системи та механізмів обліково-аудиторського забезпечення сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах” (номер державної реєстрації 0102U000267) та “Науково-методологічні засади розвитку обліку, звітності та аудиту в умовах глобалізації” (номер державної реєстрації 0106U006638) У межах наукових програм автором виконано дослідження, пов'язані з удосконаленням теорії та практики бухгалтерського обліку й аналізу непрямих витрат.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження теоретичних положень й діючої практики та розробка на цій основі методичних підходів до удосконалення обліку та аналізу непрямих витрат сільськогосподарських підприємств, як важливого чинника підвищення їх конкурентоспроможності.

Досягнення мети дослідження зумовило постановку та вирішення наступних завдань:

уточнити економічну сутність і склад непрямих витрат сільськогосподарських підприємств та удосконалити їх класифікацію, що конкретизує об'єкт дослідження і підвищує результативність управління його параметрами;

дати визначення, розробити класифікацію та описати склад і місце витрат координації операцій у непрямих витратах, з метою внесення пропозицій для їхнього відображення в обліку;

висвітлити сучасний стан обліку й аналізу непрямих витрат та систему одержуваних даних щодо відповідності їх інформаційного наповнення вимогам користувачів різних рівнів управління;

дослідити порядок ведення обліку й аналізу витрат машинно-тракторного парку та удосконалити методику визначення обсягу виконаних ним робіт з метою відображення всіх механізованих робіт (сільськогосподарських і транспортних) у порівнюваних одиницях;

запропонувати та обґрунтувати відносно практичного застосування в обліковій політиці сільськогосподарських підприємств варіанти обліку та способи розподілу непрямих витрат з метою ефективної організації їх обліку;

розробити практичні пропозиції стосовно удосконалення аналізу непрямих витрат, що забезпечать можливість одержання якісних показників для потреб поточного та оперативного управління й планування;

удосконалити методику обліку непрямих витрат в умовах автоматизованої обробки інформації для забезпечення можливості їх оперативного контролю з метою прийняття своєчасних і більш дієвих управлінських рішень.

Об'єктом дослідження є процес обліково-аналітичного забезпечення управління непрямими витратами сільськогосподарських підприємств. Поглиблені дослідження проводилися на матеріалах господарств Івано-Франківської та Тернопільської областей.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методичних і практичних питань з обліку й аналізу непрямих витрат сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційного дослідження є наступні методи: індукції - на етапі збирання, систематизації та обробки інформації для проведення дослідження, дедукції - у процесі теоретичного осмислення проблеми; аналізу та синтезу - для поєднання різних складних економічних явищ у дослідженні основних тенденцій формування непрямих витрат у господарській діяльності; теоретичного узагальнення та порівняння - для розкриття економічної сутності непрямих витрат та витрат координації операцій; деталізації - при обліку й аналізі непрямих витрат за статтями та структурними підрозділами; порівняння - при проведенні горизонтального, вертикального аналізу непрямих витрат та визначення шляхів їх зниження; пропорційного ділення - при обчисленні впливу зміни кожної статті непрямих витрат на загальну суму відхилення; монографічний та анкетування - для вивчення стану та шляхів удосконалення обліку й аналізу непрямих витрат.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження слугували: Закони України, Укази Президента України, Накази Міністерства аграрної політики та Міністерства фінансів України, національні стандарти бухгалтерського обліку, праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених з теорії та методики обліку й аналізу непрямих витрат; дані аналітичного та синтетичного обліку, а також анкети та звіти про опитування керівників і головних бухгалтерів сільськогосподарських підприємств Івано-Франківської та Тернопільської областей; матеріали науково-практичних конференцій та Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати наукового дослідження, які характеризують його новизну та виносяться на захист, полягають у розвитку теоретичних положень і розробці нових методичних підходів, спрямованих на вдосконалення системи ведення обліку й аналізу непрямих витрат підприємств з урахуванням галузевої специфіки.

Основні положення дисертаційної роботи, що містять елементи наукової новизни і виносяться на захист полягають у наступному:

вперше:

запропоновано методичні підходи до визначення обсягу робіт, виконаних машинно-тракторним парком, через обґрунтування можливості застосування з цією метою витрат енергії, що дозволяє здійснювати облік усіх механізованих робіт (сільськогосподарських та транспортних) у порівнюваних одиницях, проводити об'єктивний аналіз та підвищувати результативність управління використання машинно-тракторного;

удосконалено:

визначення, склад і класифікацію витрат координації операцій та методичні підходи щодо їх відображення в системі аналітичних рахунків і нових та удосконалених регістрів бухгалтерського обліку, що сприятиме введенню даної категорії в облікову практику та створить інформаційний базис для ефективного управління даними витратами на підприємствах;

облік непрямих витрат процесу постачання шляхом введення рахунку № 29 “Непрямі витрати процесу постачання” до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, а також методику накопичення, систематизації та аналізу таких витрат в запропонованому регістрі аналітичного обліку, що сприятиме чіткішому порядку формування облікової інформації стосовно понесених витрат, підвищить її достовірність та забезпечить аналітичність, відповідно до вимог користувачів;

методичні підходи до формування облікової політики сільськогосподарських підприємств, якими визначено можливості використання підприємствами одного із запропонованих варіантів обліку та способів розподілу непрямих витрат сільськогосподарських підприємств, що підвищує рівень інформаційної функції обліку, посилює контроль та якість аналізу непрямих витрат;

організацію економічного аналізу непрямих витрат суб'єктів аграрного сектору економіки, що, на відміну від існуючої, будується на трирівневому аналізі таких витрат і комплексному системному підході до вивчення їх впливу на собівартість продукції й одночасному обчисленні системи якісних показників ефективності непрямих витрат. Такий аналіз дає змогу не тільки фіксувати відхилення за непрямими витратами, але й оперативно виявити резерви їх зниження;

систему аналітичного обліку непрямих витрат в умовах автоматизованої обробки інформації, яка адаптована до вимог інституційного середовища в аграрній галузі, через введення нових аналітичних рахунків та субрахунків до рахунків № 91 “Загальновиробничі витрати”, № 92 “Адміністративні витрати”, № 93 “Витрати на збут”, що підвищує оперативність контролю та обґрунтованість управлінських рішень;

набули подальшого розвитку:

трактування поняття непрямих витрат як “витрати, що розподіляються між об'єктами обліку витрат опосередковано через вибрані бази розподілу”, а також їх склад і класифікація, що підвищує рівень інформаційної функції обліку;

склад об'єктів та послідовність етапів проведення аналізу непрямих витрат, а також систематизація чинників, що генерують непрямі витрати через виділення окремої групи факторів, які зумовлюють витрати координації операцій, що забезпечило можливість розроблення більш дієвого механізму обліково-аналітичного забезпечення управління такими витратами.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що рекомендації та пропозиції, висвітлені у дисертації, сприяють формуванню обліково-аналітичного механізму ефективного управління непрямими витратами. Результати проведених досліджень забезпечені конкретними методиками з організації аналітичного обліку та економічного аналізу непрямих витрат, які задовольняють інформаційні потреби управління.

Отримані результати дисертаційного дослідження мають практичне значення та підтверджені відповідними довідками: Головного управління агропромислового розвитку Івано-Франківської обласної державної адміністрації (довідка № 08/01-13/02 від 15.01.2010 р.), Управління економіки та розвитку інфраструктури Тлумацької районної державної адміністрації (довідка 63/02-05/02 від 19.02.2010 р.), ТзОВ “Штерн Агро” (довідка № 53 від 09.04.2010 р.) Тлумацького району Івано-Франківської області, Приватне агропромислове підприємство “Дзвін” (довідка № 393 від 16 квітня 2010 р.) Чортківського району Тернопільської області.

Окремі положення дисертаційного дослідження використовуються для поглиблення теоретико-методичного забезпечення навчального процесу кафедри обліку та аудиту Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького при викладанні дисциплін “Облік в фермерських господарствах”, “Облікова політика підприємства”, “Управлінський облік” (довідка № 181 від 04.02.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі отримані наукові результати, розробки та пропозиції теоретичного, методичного та практичного характеру, що містяться в роботі, виконані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати та положення дисертації доповідалися, обговорювалися і отримали позитивну оцінку на: Науково-практичній конференції “Економічні проблеми розвитку АПК в умовах ринкової трансформації” (29-30 березня 2000 р., м. Київ); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Роль регіонів у забезпеченні стійкого розвитку національної економіки України” (15-16 квітня 2003 р., м. Чернівці); XVII Міжнародній науково-практичній конференції “Транскордонне співробітництво як фактор активізації євроінтеграційних процесів” (6-7 травня 2008 р., м. Чернівці); VI Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (26-27 лютого 2009 р., м. Тернопіль); V Міжнародній науково-практичній конференції “Концепція розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України” (24-25 квітня 2009 р., м. Київ); IV Міжнародній науково-практичній конференції “Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів” (14-15 жовтня 2009 р., м. Запоріжжя).

Публікації. Результати дисертації опубліковані у 19 наукових працях загальним обсягом 6,73 друк. арк., з них 11 наукових статей у фахових наукових провідних виданнях обсягом 3,8 друк. арк. (у тому числі 10 одноосібних статей і 1 у співавторстві) та 6 тез доповідей на науково-практичних конференціях (0,94 друк. арк.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації викладено на 258 сторінках комп'ютерного тексту, в тому числі основна частина роботи на 201 сторінці. Робота містить 34 таблиці на 16 сторінках, 22 рисунки на 13 сторінках, 24 додатки на 38 сторінках. Список використаних джерел містить 188 найменувань на 18 сторінках.

1. Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення й апробацію одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретико-методичні засади обліку та аналізу непрямих витрат сільськогосподарських підприємств” уточнено сутність і класифікацію непрямих витрат як економічної і обліково-аналітичної категорії, встановлено загальну динаміку змін таких витрат на прикладі аналізованих господарств, описано порядок формування інформації про непрямі витрати в обліку, уточнено завдання, об'єкти та методичні положення організації їх аналізу, а також здійснено теоретичне обґрунтування сутності та місця витрат координації операцій у сумі непрямих витрат.

Непрямі витрати, як об'єкт обліку та аналізу, зумовлені операціями усіх трьох господарських процесів основної діяльності. У сільськогосподарських підприємствах до них відносяться: транспортно-заготівельні витрати та витрати на зберігання цінностей у процесі постачання; загальновиробничі витрати основного, допоміжного та промислових виробництв, а також витрати машинно-тракторного парку у процесі виробництва; адміністративні та збутові витрати у процесі реалізації.

Враховуючи, що в побудові системи обліку й аналізу непрямих витрат вибір групувальних ознак для їх поділу на види є основоположним, запропоновано удосконалену класифікацію таких витрат: залежно від зміни обсягу діяльності - змінні та постійні; при нормуванні - витрати в межах норм і наднормовані; для цілей управлінського обліку - виробничі, адміністративні, комерційні та інші непрямі витрати операційної діяльності; за можливістю регулювання - регульовані та нерегульовані тощо.

Доведено, що інституційний підхід щодо порядку формування витрат змінив погляд на склад непрямих витрат сільськогосподарських підприємств. Відповідно до економічних концепцій, інститути - це правила гри у суспільстві або створені людиною обмежувальні рамки організації взаємовідносин між людьми. Ці ж інститути, які в роботі згруповано на інститути ринкового середовища, державного управління та власника, є чинниками, що генерують витрати координації операцій.

Враховуючи позиції інституційної теорії, непрямі витрати, окрім зазначених вище груп, доцільно поділяти на: основні, накладні та витрати координації операцій (залежно від ролі у господарських процесах та операціях).

Дослідження економічної сутності витрат координації операцій дозволило сформулювати наступне їх визначення як витрат, зумовлених існуючими формальними та неформальними правилами (нормами), які потрібно виконувати при веденні бізнесу.

Аналітичні показники, одержані у процесі аналізу непрямих витрат, повинні бути дієвими. Зважаючи на зазначене, сформульовано наступні його основні завдання: надання інформації, необхідної для прийняття ефективних управлінських рішень; вивчення інформації про непрямі витрати за рівнями управління та різними структурними підрозділами одного рівня з метою оперативного контролю таких витрат та оцінки результатів діяльності як підприємства в цілому, так і центрів відповідальності, зокрема; зменшення нераціонального використання ресурсів та непродуктивних витрат; пошук внутрішньовиробничих резервів зменшення непрямих витрат з метою перспективного їх планування.

Дослідження методики аналізу непрямих витрат дало можливість запропонувати уточнений склад його об'єктів (витрати на транспортування та зберігання цінностей; бригадні, фермські, цехові та галузеві загальновиробничі витрати; адмінуправлінські та загальногосподарські витрати; витрати на утримання техніки та комбайнів, зокрема; маркетингові витрати, внутрішньогосподарські витрати на збут, витрати координації операцій) та систематизувати перелік етапів його проведення на сільськогосподарських підприємствах.

Облік та аналіз, як важливі функції управління витратами координації операцій, ґрунтуються на раціональній їх класифікації, яка націлена на задоволення інформаційних потреб менеджерів різних рівнів.

Досліджено, що витрати координації операцій у сумі різних груп непрямих витрат суб'єктів підприємництва займають різну питому вагу.

За даними табл. 1 зроблено висновок, що витрати координації операцій займають найбільшу питому вагу у загальновиробничих витратах рослинництва та адміністративних витратах. В 2009 р. їх частка у складі різних груп непрямих витрат коливається від 4,55 % у складі непрямих витрат процесу постачання до 70,63 % у складі загальновиробничих витрат рослинництва.

Ускладнення та постійна зміна умов господарювання в ринковому середовищі та екологізація виробництва впливають на порядок формування та структуру непрямих витрат. Ці фактори мають враховуватися при дослідженні відповідності систем організації обліку й аналізу таких витрат вимогам користувачів.

Таблиця 1 Частка витрат координації операцій у сумі непрямих витрат, %

* (середнє значення показників аналізованих господарств Івано-Франківської та Тернопільської областей за 2007-2009 рр.)

У другому розділі “Сучасний стан обліку та аналізу непрямих витрат сільськогосподарських підприємств” досліджено діючий порядок обліку й аналізу непрямих витрат у сільськогосподарських підприємствах Івано-Франківської та Тернопільської областей та обґрунтовано необхідність удосконалення обліково-аналітичного забезпечення управління їх формуванням та розподілом відповідно до вимог користувачів.

Дослідження методики аналізу непрямих витрат постачання дозволяє зробити висновок, що користувачі не мають можливості проаналізувати, як вплинули на собівартість продукції, понесені підприємством витрати на транспортування, зберігання, навантаження та розвантаження цінностей. З метою одержання такої інформації запропоновано обчислювати матеріаломісткість продукції за непрямими витратами постачання, шляхом ділення суми таких витрат на вартість валової продукції підприємства.

На основі аналізу практики обліку непрямих витрат постачання встановлено, що відображені на рахунку № 20 “Виробничі запаси” показники є частковими, оскільки не враховують витрат на зберігання та доробку запасів, на укладання й нотаріальне посвідчення договорів, а також на пошук інформації про постачальників, які за існуючою методикою обліковуються у складі загальновиробничих та адміністративних витрат відповідно. Для усунення зазначених недоліків запропоновано облік та узагальнення інформації про непрямі витрати процесу постачання здійснювати в розрізі зазначених вище груп, на окремих аналітичних рахунках, що відкриваються до рахунку № 29 “Непрямі витрати процесу постачання” у спеціально розробленій для цих цілей Накопичувальній відомості. Цей порядок дозволить економічно обґрунтовано списати такі витрати на об'єкти обліку та забезпечить користувачів оперативною і повною інформацією, яка необхідна для аналізу та контролю.

Дослідженнями методики визначення обсягу тракторних робіт встановлено, що один і той же фізичний обсяг робіт, виконаний тракторами різної потужності, обчислений в еталонних гектарах, не співпадає, а тому дані показники є непридатними для реального аналізу. З метою усунення вказаних недоліків запропоновано як критерій для обліку робіт машинно-тракторного парку використовувати витрати енергії.

Враховуючи, що машинно-тракторний парк є структурним підрозділом, без якого неможлива організація процесу виробництва продукції, рекомендовано для узагальнення інформації про витрати на утримання машинно-тракторного парку використовувати субрахунок 234 “Витрати машинно-тракторного парку”.

Проаналізовано порядок ведення обліку та розподілу загальновиробничих витрат рослинництва, тваринництва, допоміжних та промислових виробництв. Встановлено, що існуюча система облікових регістрів не забезпечує інформацією про бригадні (фермські, цехові) загальновиробничі витрати, чим зумовлюється послаблення контролю за витрачанням ресурсів та діяльністю керівників структурних підрозділів. Запропоновано для обліку бригадних (фермських, цехових) витрат вести окремі Звіти про загальновиробничі витрати та розподіляти їх не в кінці року, а щомісячно (пропорційно до суми прямих витрат, віднесених на об'єкти обліку). Такий порядок дасть можливість об'єктивно визначити фінансовий результат протягом звітного періоду для відображення у звітності.

Дослідженням порядку ведення обліку корпоративних і представницьких витрат встановлено, що, відповідно до Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, ці витрати частинами включаються до складу адміністративних та збутових витрат. Запропоновано представницькі витрати відносити до складу витрат на збут, а корпоративні - до адміністративних витрат. Така побудова обліку створюватиме можливості контролю за їх розмірами у момент здійснення господарських операцій з метою недопущення порушення податкового законодавства.

Аналіз складу корпоративних витрат дозволяє дати наступне їх визначення як витрат на здійснення заходів, спрямованих на виявлення та недопущення опортуністичної поведінки економічних агентів ринку.

Для сільського господарства характерна багатогалузева спеціалізація. Зважаючи на це, організація обліку витрат на збут повинна сприяти економічно обґрунтованому групуванню витрат, понесених на реалізацію продукції різних галузей. Рекомендовано витрати процесу реалізації групувати на таких аналітичних рахунках: “Витрати на збут продукції рослинництва” та “Витрати на збут продукції тваринництва”, з відповідним розподілом відображених витрат на продукцію, що реалізується. Такий порядок дозволить точніше обчислювати повну собівартість продукції, необхідну для складання статистичної звітності.

Існуюча методика аналізу непрямих витрат не дозволяє обчислити вплив загальновиробничих, адміністративних та збутових витрат на собівартість продукції. З метою усунення вказаних недоліків запропоновано обчислювати такі показники, як сума й питома вага окремо загальновиробничих, адміністративних і збутових витрат у собівартості продукції та у чистому доході відповідної галузі та структурного підрозділу.

Проведений статистичний аналіз непрямих витрат постачання, загальновиробничих витрат рослинництва й тваринництва, адміністративних і збутових витрат ПАП “Дзвін” методом найменших квадратів дав змогу обчислити прогнозне приблизне значення таких витрат на 2010 р.

У третьому розділі “Удосконалення обліку та аналізу непрямих витрат сільськогосподарських підприємств” обґрунтовано методичні підходи до покращення побудови обліку непрямих витрат для забезпечення їх внутрішньогосподарського контролю та організаційно-методичні підходи до удосконалення аналізу за центрами відповідності й видами витрат у співвідношенні з факторами виробництва та критеріями економічної ефективності.

Автором акцентовано увагу на необхідності віддзеркалення порядку ведення управлінського (внутрішньогосподарського) обліку непрямих витрат, як важливу передумову функціонування на підприємстві ефективної системи їх управління та контролю в окремому розділі Наказу про облікову політику господарства.

З урахуванням принципів ефективності внутрішньогосподарського аналізу та контролю для середніх і великих сільськогосподарських підприємств запропоновано можливі для використання варіанти обліку та способи розподілу непрямих витрат рослинництва, тваринництва, допоміжних та промислових виробництв, витрат машинно-тракторного парку, адміністративних та збутових витрат.

При цьому облік непрямих витрат постачання в залежності від обсягів надходження матеріальних цінностей та їх асортименту доцільно вести за першим варіантом на трьох аналітичних рахунках: 2911 “Витрати на придбання матеріальних цінностей”, 2912 “Витрати на зберігання матеріальних цінностей (що надійшли від постачальників та власного виробництва)”, 2913 “Витрати координації операцій” рахунку № 29 “Непрямі витрати постачання”. Другий варіант передбачає групування транспортно-заготівельних витрат і витрат зі зберігання здійснювати в розрізі найбільших за обсягом надходження, зберігання та використання матеріальних цінностей, а саме: 2911 “Витрати на придбання та зберігання пально-мастильних матеріалів”, 2912 “Витрати на придбання та зберігання матеріалів сільськогосподарського призначення”, 2913 “Витрати на придбання та зберігання інших виробничих запасів”, 2914 “Витрати координації операцій постачання”.

Для підвищення рівня інформаційної функції обліку загальновиробничі витрати сільськогосподарських підприємств однієї галузі виробництва доцільно накопичувати в розрізі наступних економічно-однорідних груп витрат: витрати на управління виробництвом, витрати на організацію виробництва та витрати координації операцій, що їх зумовлюють”.

У багатогалузевих сільськогосподарських підприємствах, виходячи з їх організаційної структури, асортименту і технології виробництва продукції, бухгалтерський облік загальновиробничих витрат рекомендується організовувати у розрізі галузей та центрів відповідальності. Витрати координації операцій (при наявності) за цим варіантом необхідно накопичувати на окремих аналітичних рахунках за вище наведеними галуззями.

З метою покращення системи облікового забезпечення управління витратами з експлуатації та утримання машинно-тракторного парку, запропоновано ведення наступних аналітичних рахунків в межах субрахунку № 234 “Витрати машинно-тракторного парку” рахунку № 23 “Виробництво”, за видами тракторів, комбайнів, причіпних сільськогосподарських машин та центрами відповідальності, за якими вони закріплені та удосконалені форми первинних документів. Внесені пропозиції забезпечують підвищення аналітичності облікових даних і проведення оперативного аналізу таких витрат.

Особлива роль внутрішньогосподарського аналізу проявляється за умови побудови обліку витрат машинно-тракторного парку за центрами відповідальності, адже це дає змогу контролювати діяльність осіб, які несуть відповідальність за витрати, що мають місце у відповідних підрозділах.

Адміністративні витрати доцільно накопичувати і систематизувати за такими групами економічно-однорідних операцій: загальногосподарські витрати, адмінуправлінські витрати та витрати координації операцій.

Маркетингова діяльність сільськогосподарських підприємств повинна забезпечувати надійну, достовірну та своєчасну інформацією про зовнішні умови функціонування сільськогосподарського підприємства (кон'юнктуру ринку, структуру або динаміку конкурентного попиту, цінову ситуацію). Зважаючи на це, окремими аналітичними рахунками з обліку витрат на збут можуть бути: 9311 “Витрати з маркетингової діяльності”, 9312 “Внутрішньогосподарські витрати на збут”, 9313 “Витрати координації операцій зі збуту”.

Особливу увагу звернено на висвітлення питання ефективності та послідовності впровадження бухгалтерської комп'ютерної системи для обліку витрат і, зокрема, непрямих витрат. Внесені пропозиції з удосконалення обліку непрямих витрат при застосовані ПЕОМ шляхом розробки системи аналітичних рахунків до синтетичних, призначених для обліку непрямих витрат та статей витрат до кожного із них.

Важливе значення має запровадження ефективної організації обліку витрат координації операцій в умовах автоматизованої обробки інформації (табл. 2.).

Таблиця 2 Перелік статей витрат, призначених для аналітичного обліку непрямих витрат координації операцій

Розподіл непрямих витрат координації операцій, згрупованих на вказаних у табл. 2 рахунках, запропоновано проводити пропорційно до баз розподілу: кількість партій придбання для витрат координації процесу постачання; площа під культурами для загальновиробничих витрат координації рослинництва; поголів'я тварин для загальновиробничих витрат координації тваринництва; чистий дохід від реалізації продукції для адміністративних та збутових витрат.

Використання запропонованої методики обліку та розподілу витрат координації операцій створює умови для їх контролю, що в свою чергу призведе до виявлення резервів зниження собівартості продукції та підвищить ефективність управління нею.

Теоретично встановлено і практично підтверджено, що для сільськогосподарських підприємств, найбільш ефективною є трирівнева система аналізу, алгоритм якої наведено на рис. 2.

Для обчислення впливу різних груп непрямих витрат на собівартість продукції як підприємства в цілому, так і відповідних структурних підрозділів, запропоновано застосовувати відомий спосіб ланцюгових підстановок, суть якого полягає в послідовній заміні планової величини кожного фактору на фактичну.

Проаналізовано питому вагу регульованих та нерегульованих витрат координації у загальній сумі витрат процесу постачання, загальновиробничих галузевих витрат, адміністративних витрат та витрат на збут.

Питома вага регульованих та нерегульованих витрат координації операцій (ВКО) у загальній їх сумі у приватному агропромисловому підприємстві Дзвін за 2009р

Установлено, що підприємства не в змозі здійснювати повну оптимізацію витрат координації через відсутність чітких нормативних документів з їх регулювання і невизначеності зовнішнього середовища.

Запропоновані методичні підходи щодо обліково-аналітичного забезпечення управління непрямими витратами підвищують результативність управління такими витратами на сільськогосподарських підприємствах.

Висновки

непрямий витрата сільськогосподарський тракторний

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення, запропоновано науково-методичні положення й практичні рекомендації з удосконалення обліку та аналізу непрямих витрат сільськогосподарських підприємств. За результатами дослідження зроблено наступні висновки:

У процесі аналізу теорії витрат встановлено неоднозначність думок, щодо таких питань: визначення, склад та класифікація непрямих витрат. Запропоновано поділ витрат у сільськогосподарських підприємствах на прямі і непрямі здійснювати лише за відповідною ознакою - способом віднесення їх на об'єкт обліку витрат. Враховуючи зазначене, уточнено поняття: “Непрямі витрати” та “Об'єкт обліку витрат”, а також удосконалено й обґрунтовано основні класифікаційні ознаки непрямих витрат аграрних формувань, які перш за все необхідні для управління та обліку таких витрат.

З метою удосконалення аналітичного забезпечення управління непрямими витратами розширено склад об'єктів та послідовність етапів проведення аналізу таких витрат, а чинники, які є основоположними при формуванні витрат координації операцій та встановлені існуючими правилами і нормами поведінки, виділені в окрему складову, що зумовлюють непрямі витрати.

Дослідження сутності витрат координації операцій дозволило дати їх визначення у системі бухгалтерського обліку, як витрат, зумовлених існуючими формальними та неформальними правилами (нормами), які потрібно виконувати при веденні бізнесу. Розроблено класифікацію таких витрат: за суттю; за чинниками; за економічним змістом; за функціями здійснюваних операцій; за можливістю регулювання, що дозволило внести пропозиції щодо їхнього відображення в обліку.

З метою достовірного формування інформації про транспортно-заготівельні витрати та витрати на зберігання цінностей запропоновано вести спеціально розроблену для цих цілей Накопичувальну відомість, в якій витрати групуватимуться у розрізі економічно однорідних операцій, що їх зумовлюють, та доведено необхідність облікового відображення витрат на придбання, транспортування і зберігання цінностей на рахунку № 29 “Непрямі витрати процесу постачання”.

Для об'єктивного відображення господарських операцій (оскільки існуюча методика “штучно” завищує обсяги виконаних робіт) в якості критерію обліку витрат машинно-тракторного парку запропоновано використовувати витрати енергії. Така пропозиція забезпечує ведення обліку всіх механізованих робіт у порівнюваних одиницях та дозволяє більш достовірно списувати на об'єкти обліку витрати, пов'язані з утриманням техніки.

Внесені пропозиції щодо удосконалення складу статей та баз розподілу загальновиробничих витрат, що посилює контроль та підвищує ефективність управління бригадними (фермськими, цеховими) й галузевими загальновиробничими витратами рослинництва, тваринництва, допоміжних та промислових виробництв.

У Звіті про адміністративні витрати, групування таких витрат, з метою їх планування та контролю, запропоновано проводити за економічно однорідними операціями, що генерують наступні групи витрат: адмінуправлінські витрати, загальногосподарські витрати та витрати координації операцій.

Доведено, що у Звіті № 5.9 с.-г. про витрати на збут, з метою управління ними та розрахунку достовірного показника про повну собівартість продукції, групування таких витрат потрібно здійснювати за видами продукції, яка реалізується. Враховуючи, що існуюча методика обліку представницьких витрат ускладнює їх аналіз та контроль, в тому числі на відповідність їх до норм податкового законодавства, запропоновано такі витрати відносити до витрат на збут.

Враховуючи, результати анкетування головних бухгалтерів, щодо відповідності інформаційного наповнення Наказу про облікову політику вимогам облікової практики запропоновано сукупність варіантів обліку та способів розподілу непрямих витрат постачання, загальновиробничих, адміністративних та збутових витрат. Встановлено, що одним із шляхів удосконалення інформаційного забезпечення з метою управління витратами координації операцій є виділення у системі рахунків окремих аналітичних рахунків, що забезпечить можливість достовірного їх розподілу на об'єкти обліку. Обґрунтовано відповідні бази розподілу витрат координації операцій, відображених на запропонованих рахунках. Розроблені методичні підходи забезпечують дотримання принципів доцільності, достатності та практичності облікових показників та підвищують ефективність організації обліку витрат координації операцій.

З метою удосконалення аналітичного забезпечення управління непрямими витратами запропоновано проведення трирівневого їх аналізу та обґрунтовано систему показників за кожним рівнем для вивчення ефективності та тенденцій різних груп непрямих витрат. Зазначені пропозиції дозволяють обчислити не тільки структуру, динаміку бригадних (фермських, цехових) витрат, але й вплив окремих груп непрямих витрат на собівартість продукції, а обчислені показники є придатними для оперативного регулювання та обґрунтованого планування різних груп непрямих витрат й витрат координації операцій, зокрема.

Удосконалено методичні підходи щодо автоматизованого обліку непрямих витрат й досліджено можливість її застосування у приватному агропромисловому підприємстві “Дзвін” Тернопільської області. Із запропонованих для застосування в обліковій політиці сільськогосподарських підприємств варіантів обліку та способів розподілу непрямих витрат вибрано ті з них, які є найбільш оптимальними для даного підприємства. Розроблена система автоматизованого обліку дозволить одержати об'єктивну інформацію для проведення аналізу, що сприятиме ефективному управлінню непрямими витратами, створить можливість здійснювати їх групування із різним ступенем деталізації інформації, а також списання таких витрат на об'єкти обліку пропорційно до вибраних баз розподілу.

Список праць, опублікованих за темою дисертаціі

1. Борович О.В. Обробка первинних документів з використання машинно-тракторного парку при автоматизації обліку / О.В. Борович // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. - 1999. - № 9. - С. 202-203 (0,26 друк. арк.).

2. Борович О.В. Особливості обліку непрямих витрат в сільськогосподарських підприємствах / О.В. Борович // Економіка АПК. - 2000. - № 6. - С. 54-56 (0,19 друк. арк.).

3. Борович О.В. Облік непрямих витрат: загальновиробничі витрати ремонтної майстерні сільськогосподарських підприємств / О.В. Борович // Облік і фінанси АПК. - 2007. - № 6-7. - С. 77-81 (0,49 друк. акр.).

4. Борович О.В. Вплив норм амортизації за податковим методом на термін використання основних засобів / О.В. Борович // Інноваційна економіка АПК. - 2007. - № 4 (6). - С. 115-118 (0,25 друк. арк.).

5. Борович О.В. Непрямі витрати: склад та облік трансакційних витрат сільськогосподарських підприємств / О.В. Борович // Агросвіт. - 2008. - №10. - С. 17-20 (0,3 друк. арк.).

6. Борович О.В. Трансакційні витрати сільськогосподарських підприємств: склад і класифікація / О.В.Борович // Науковий вісник академії муніципального управління. Серія “Економіка”. - К., 2009. - Випуск 7. - С. 215-222 (0,46 друк. арк.).

7. Борович О.В. Удосконалення методики обчислення обсягу механізованих робіт та первинного обліку витрат машинно-тракторного парку / О.В. Борович // Вісник Житомирського державного технологічного університету. - 2009. - № 1 (47). - С. 163-165 (0,21 друк. арк.).

8. Борович О.В. Класифікація непрямих витрат: вплив інституціональної теорії / О.В.Борович // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. - Д.: ДНУ. - 2010. - Випуск 259. - Т. ІІ. - С. 62-64 (0,32 друк. арк.).

9. Борович О.В. Сучасний стан та шляхи удосконалення аналізу непрямих витрат сільськогосподарських підприємств / О.В. Борович // Збірник наукових праць Луцький національний технічний університет [Редкол.: відп. ред. д.е.н., професор Герасимчук З.В.]. - Луцьк, 2010. - Випуск 7 (25). - Ч.4. - С. 50-61 ( 0,71 друк. арк.).

10. Борович О.В. Необхідність удосконалення методики обчислення обсягу виконаних робіт тракторами / О.В. Борович, Т.С. Івашків // Інноваційна економіка - 2010. - № 3 (17). - С. 114-117 (0,44 друк. арк. особистий внесок автора - проведено оцінку витрат енергії техніки в залежності від різних варіантів агрегатування та співвідношення потужностей і норм виробітку тракторів різних потужностей до відповідних показників ДТ-75 (0,31 друк. арк.)).

11. Борович О.В. Удосконалення аналітичного обліку непрямих витрат сільськогосподарських підприємств / О.В. Борович // Інноваційна економіка - 2010. - № 2 (16). - С. 110-114 (0,3 друк. арк.).

12. Борович О.В. Деякі питання складу витрат сільськогосподарських підприємств у нових умовах господарювання / Матеріали науково-практичної конференції “Економічні проблеми розвитку АПК в умовах ринкової трансформації”: (м. Київ, НАУ, 29-30 березня 2000 р.) / Національний аграрний університет, Інститут агробізнесу. - Київ: НАУ, 2000. - С. 57-58 (0,09 друк. арк.).

13. Борович О.В. Розподіл непрямих витрат сільськогосподарських підприємств: вплив на виробничу собівартість продукції / Матеріали науково-практичної конференції “Роль регіонів у забезпеченні стійкого розвитку національної економіки України”: (м. Чернівці, 15 - 16 квітня 2003 р.) / МОН України, Чернівецький торговельно-економічний інститут, КНТЕУ. - Чернівці: АНТ Лтд, 2003. - С. 396-401 (0,29 друк. арк.).

14. Борович О.В. Облік та шляхи зниження непрямих витрат сільськогосподарських підприємств / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Транскордонне співробітництво як фактор активізації євроінтеграційних процесів” (м. Чернівці, 6-7 травня 2008 р.), МОН України, Чернівецька обласна Рада, Чернівецька обласна державна адміністрація, Чернівецька міська Рада, Чернівецький торговельно-економічний інститут, КНТЕУ. - Чернівці, 2008. - С. 400-402 (0,11 друк. арк.).

15. Борович О.В. Облік непрямих витрат на сільськогосподарських підприємствах / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 26-27 лютого 2009р.): тези доповідей МОН України, Тернопільський національний економічний університет. - Тернопіль: Економічна думка, 2009. - С. 384-385 (0,11 друк. арк.).

16. Борович О.В. Удосконалення автоматизації обліку непрямих витрат сільськогосподарських підприємств / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Концепція розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України” (Київ, 24-25 квітня 2009 р): тези доповідей Міністерство аграрної Політики України, Національний університет біоресурсів і природокористування України, ННЦ "Інститут аграрної економіки" УААН, ННЦ “Інститут обліку і фінансів”. - Київ, 2009. - С. 42-45 (0,21 друк. арк.).

17. Борович О.В. Внутрішньогосподарський контроль непрямих витрат сільськогосподарських підприємств / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів” (Запоріжжя, 14-15 жовтня 2009р.): Запорізький національний університет, МОН України. - Запоріжжя: ЗНУ, 2009. - С. 100-102 (0,13 друк. арк.).

18. Борович О.В. Облік витрат на використання машинно-тракторного парку при автоматизації обліку / О.В.Борович // Зб. наук. пр. “Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві”. - К.: ІАЕ, 1999. - 122-123 (0,09 друк. арк.).

19. Борович О.В. Рекомендації про порядок ведення обліку витрат машинно-тракторного парку сільськогосподарських підприємств / О.В.Борович. - Івано-Франківськ, 2009. - 31 с (1,9 друк. арк.).

Размещено на Allbest.ru