План рахунків бухгалтерського обліку

Размещено на http://www.allbest.ru

ПВНЗ «Європейський Університет» Криворізька філія

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінансовий облік ІІ»

на тему:

«ПЛАН РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ»

студентки 4 курсу

групи ЗО-11

Петрикова Наталя Миколаївна

м. Кривий Ріг 2015 р.



ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. Економічна сутність Плану рахунків бухгалтерського обліку та його значення

1.1 Сутність Плану рахунків бухгалтерського обліку та його значення

1.2 Принципи класифікації бухгалтерських рахунків

1.3 Огляд нормативно-законодавчих актів стосовно Плану рахунків бухгалтерського обліку

РОЗДІЛ 2. Характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку та його значення

2.1 Побудова та структура Плану рахунків

2.2 Класифікація рахунків по відношенню до балансу та за їх економічним змістом

2.3 Класифікація рахунків за призначенням і структурою

РОЗДІЛ 3. Напрямки удосконалення методології Плану рахунків бухгалтерського обліку

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



Вступ

Для упорядкування змісту економічної інформації про господарські засоби та джерела їх утворення, господарські процеси, а також для забезпечення власників та інших зацікавлених користувачів достатньою інформацією, необхідною для планування, нормування, управління та контролю за виконанням завдань, а також з метою правильної та чіткої побудови й організації бухгалтерського обліку потрібно знати характеристику кожного рахунку. Виконання даної процедури є важливим завданням Плану рахунків бухгалтерського обліку.

План рахунків визначає національні особливості бухгалтерського обліку, основне його завдання - стандартизувати організацію системи бухгалтерського обліку на рівні окремих підприємств, загальних облікових понять і бухгалтерських записів. Національний план рахунків виступає інструментом нормативного регулювання бухгалтерського обліку в країні. В Україні план рахунків є директивним документом, обов'язковим для всіх підприємств і організацій. план рахунок бухгалтерський облік

Весь цей час і донині ведеться пошук оптимальної кількості синтетичних рахунків, адже план повинен встановлювати науково обгрунтовану, взаємопов'язану систему синтетичних групувань, надавати можливість отримувати однорідні економічні показники діяльності підприємств та організацій за галузями економічної діяльності, економічними районами, а також в масштабі економіки всієї держави.

Структура та перелік рахунків плану побудовані за модульним принципом, що забезпечує послідовне спрощення або ускладнення бухгалтерського обліку шляхом додавання або вилучення окремих модулів. План рахунків можна розглядати як сукупність бухгалтерських модулів, які можуть інтегруватися і функціонувати амостійно: балансовий, витрати-доходи-результати, позабалансовий. Кожен модуль складається з окремих класів рахунків.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій структурно складається з 10 класів, які включають балансові, номінальні та позабалансові рахунки. План рахунків зорієнтований на потреби складання фінансової та внутрішньої звітності, тому чітко розмежовані балансові рахунки, об'єднані в класи з розділами активу і пасиву балансу, номінальні рахунки для обліку витрат, доходів і результатів діяльності, а також позабалансові рахунки.

У Плані рахунків використано децимальну систему кодування, за якої кожна цифра в коді рахунка визначає відповідну складову (клас, синтетичний рахунок, субрахунок). Так, код 105 означає: 1 -- клас "Необоротні активи"; 0 -- синтетичний рахунок "Основні засоби"; 5 -- субрахунок "Транспортні засоби". Таким чином, діючий План рахунків розрахований на максимально можливу кількість 99 рахунків першого порядку, а кожен рахунок може вмістити до 9 субрахунків (рахунків другого порядку). Діючий План рахунків містить 80 синтетичних рахунків, 73 з яких призначені для всіх видів діяльності.

Метою курсової роботи є вивчення Плану рахунків бухгалтерського обліку, його класифікація, побудова та структура.

Виходячи із мети дослідження основними завданням курсової роботи є:

- сутність Плану рахунків бухгалтерського обліку;

- принципи класифікації бухгалтерських рахунків;

- огляд нормативно-законодавчих актів стосовно Плану рахунків бухгалтерського обліку ;

- побудова та структура Плану рахунків;

- класифікація рахунків по відношенню до балансу та за їх економічним змістом;

- класифікація рахунків за призначенням і структурою;

- напрямки удосконалення методології Плану рахунків бухгалтерського обліку

Предмет дослідження: організація бухгалтерського фінансового обліку згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку.

При написанні курсової роботи використовувалася така інформаційна база: Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», праці Бутинця, С.М. Гольцової, А.С. Корнієнко, І.Й. Плікуса, Р.Л. Хом'яка, В.Г. Швеця, Лишиленко Л.В., Ловінської Л.Г., а також періодична література та інтернет - ресурси.

Методологічною основою дослідження є загальнонаукові методи, такі як аналіз і синтез, історичний і логічний підхід, та часткові методи: визначення, опис, інтерпретація.



РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ПЛАНУ РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ

1.1 Сутність Плану рахунків бухгалтерського обліку та його значення

План рахунків бухгалтерського обліку - це систематизований перелік бухгалтерських рахунків, необхідних для обліку господарської діяльності.

Діючий план рахунків бухгалтерського обліку затверджений Міністерством фінансів України 30.11.99 р. наказом № 291 із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів Україн від 9 грудня 2002 року N 1012, від 12 грудня 2003 року N 671, від 24 вересня 2004 року N 591, від 20 жовтня 2005 року N 717, від 11 грудня 2006 року N 1176, від 19 грудня 2006 року N 1213, від 5 березня 2008 року N 353, від 14 жовтня 2008 року N 1238, від 25 вересня 2009 року N 1125, від 31 травня 2011 року N 664, від 26 вересня 2011 року N 1204, від 9 грудня 2011 року N 1591, від 31 травня 2012 року N 658, від 27 червня 2013 року N 627 від 8 лютого 2014 року N 48.

Особливістю плану рахунків є:

1. Забезпечується можливість розподілу фінансового та управлінського обліку в системі рахунків.

2. Забезпечується взаємозв'язок показників бухгалтерських рахунків з показниками звітності підприємства.

План рахунків складається з розділів 10 класів рахунків:

I. Рахунки фінансового стану (1-8 клас)

II. Рахунки управлінського обліку (9 клас)

III. Позабалансові рахунки (0 клас)

План рахунків є одним для всього народного господарства країни за винятком:

- бюджетних організацій;

- банків.

План рахунків включає в себе:

- назву;

- шифри синтетичних рахунків, за балансових рахунків.

Шифри синтетичних рахунків складається з двох цифр (від 10до 99). За балансові рахунки від 01 до 08.

Шифри субрахунків, нумеруються починаючи з одиниці до 9. Наприклад, 1 0 4 - субрахунок

синтетичний рахунок

10 - основні засоби;

4 - машини та обладнання

Всі рахунки в плані рахунків згруповані у відповідні розділи:

1. Необоротні активи.

2. Запаси.

3. Кошти, розрахунки та інші активи.

4. Власний капітал та забезпечення зобов'язань.

5. Довгострокові зобов'язання.

6. Поточні зобов'язання.

7. Доходи і результати діяльності.

8. Витрати за елементами.

9. Витрати діяльності.

До плану рахунків прийнята інструкція щодо його застосування.

В ній надається коротка характеристика кожного бухгалтерського рахунку, перелік господарських операцій, що підлягають обліку на цьому рахунку, а також кореспонденція рахунку з іншими рахунками.

План рахунків бухгалтерського обліку забезпечує єдиний порядок обліку однорідних господарських операцій на підприємствах різних галузей народного господарства різних галузей народного господарства країни.



1.2 Принципи класифікації бухгалтерських рахунків

Групування та поточне відображення інформації про стан та рух активів, власного капіталу та зобов'язань у бухгалтерському обліку відбуваються за допомогою рахунків. На рахунках здійснюється систематичний запис, тобто групування господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, за якого дані у хронологічному запису приводять у певний порядок, у систему економічної однорідності об'єктів обліку.

Внутрішній і зовнішній менеджмент підприємства потребує своєчасної та всебічної інформації про склад та рух засобів і джерел їх формування, господарські процеси та фінансові результати діяльності.

Це зумовлює необхідність використання в бухгалтерському обліку значної кількості рахунків, які відрізняються за своїм економічним змістом, призначенням та структурою, за обсягами узагальнення інформації. Так, рахунок "Основні засоби", призначений для обліку стану та руху основних засобів, рахунок "Каса" -- для обліку коштів, які є в касі.

Всі рахунки, які використовуються в обліку, за тією чи іншою ознакою можна поєднати в однорідну групу. Тому з метою правильного розуміння й обґрунтованого використання всі рахунки класифікують за певними ознаками.

Під класифікацією рахунків розуміють їх групування за певними однорідними ознаками. Вперше класифікацію рахунків зробив Доменіко Манчині в 1540 р. Він розділив їх на живі (розрахунки з фізичними і юридичними особами) та мертві (ті, що відображають матеріальні та грошові цінності).

Класифікація рахунків -- це одночасно їх перелік, необхідний для відображення господарської діяльності.

Тут вирішальне значення має відповідь на запитання: формує бухгалтер рахунки "за своєю примхою" (Л. Пачолі) чи лише описує ті господарські явища, з якими постійно й об'єктивно має справу (Ж. Дюмарже).

Класифікація рахунків сприяє вивченню змісту і будови рахунків. Знаючи загальні, істотні та відмітні ознаки окремих груп рахунків, легше визначити для чого призначений та як використовується той або інший рахунок у бухгалтерському обліку.

Класифікація рахунків є неодмінною умовою при складанні Плану рахунків, тобто визначенні переліку (номенклатури) рахунків, які застосовуються на підприємстві.

Класифікація рахунків бухгалтерського обліку має відповідати таким принципам:

- повноти (господарські засоби та джерела їх утворення, господарські процеси та результати діяльності мають повною мірою відображатися на рахунках);

- ідентифікації діяльності (рахунки бухгалтерського обліку відображають стан та рух активів, власного капіталу і зобов'язань підприємства й особливості його діяльності);

- істотності (рахунки бухгалтерського обліку розміщують за ступенем впливу на обсяг і структуру активів і джерел, стадій кругообороту капіталу та результатів діяльності);

- мобільності (рахунки бухгалтерського обліку за умови набуття певних ознак легко можуть бути віднесені до тих чи інших груп, моделей об'єднання чи поділу).

Класифікація рахунків бухгалтерського обліку базується на економічній класифікації засобів, джерел і процесів, є єдиною та будується за ознаками змісту, призначення та структури рахунків.

Крім того, рахунки класифікують за ознаками: відношення до балансу (активні, пасивні, забалансові); за ступенем деталізації інформації (синтетичні, субрахунки, аналітичні); відношення до інших рахунків (постійні або реальні та тимчасові або номінальні).

За основними ознаками рахунки бухгалтерського обліку класифікують:

- за економічним змістом;

- за призначенням і структурою.

Класифікація рахунків за економічним змістом встановлює, що саме обліковується на даному рахунку, які конкретні об'єкти відображаються на ньому залежно від їхнього економічного змісту. Ця класифікація спрямована на встановлення номенклатури бухгалтерських рахунків, необхідної та достатньої для відображення господарської діяльності економічного суб'єкта.

Класифікація рахунків за призначенням і структурою показує, для одержання якої інформації призначені ті або інші рахунки та яка їхня структура, тобто зміст дебету і кредиту та характер залишку (сальдо). Однакові за структурою рахунки можуть відображати різні за економічним змістом господарські засоби і процеси.

Обидві класифікації рахунків -- це науково обґрунтовані групування, вони взаємопов'язані й доповнюють одна одну, полегшують теоретичне вивчення змісту рахунків і їх використання у практичній роботі.

1.3 Огляд нормативно-законодавчих актів стосовно Плану рахунків бухгалтерського обліку

Регулювання обліку в Україні здійснюється за допомогою нормативних документів КМУ, міністерства фінансів, Держкомстатистики, головної державної податкової служби, Національного банку та інших державних органів. Нормативні органи регламентують як об'єкти обліку, так і схему кореспонденції рахунків.

В таблиці 1.3.1 докладніше розглянемо нормативно-правову базу з обліку бухгалтерського балансу.



Таблиця 1.3.1

Огляд нормативно-правової бази з обліку бухгалтерського балансу

№ з/п	Найменування нормативного документу	Ким і коли виданий (затверджений)	Короткий зміст
1	2	3	4
1	Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»	Затверджено постановок ВРУ16.07.1999 № 996-XIV (із змінами і доповненнями)	Цим законом передбачаються загальні вимоги до фінансової звітності, а саме на підставі даних бухгалтерського обліку підприємство повинне складати фінансову звітність, яка підписується керівником і бухгалтером підприємства.
2	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»	Затверджено наказом Міністерства фінансів України 3від 07.02.2013 № 73 (із змінами і поповненнями)	Цим Положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.
3	План рахунків обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій	Затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291, (зі змінами і поповненнями)	План рахунків є перелікам рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку і є обов'язковим для всіх підприємств. В ньому передбачені всі необхідні рахунки для обліку операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємств.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996 -XЙV. (зі змінами та доповненнями).

Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства. Цим законом передбачаються загальні вимоги до фінансової звітності, а саме на підставі даних бухгалтерського обліку підприємство повинне складати фінансову звітність, яка підписується керівником і бухгалтером підприємства.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73[2]. Цим Положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.

План рахунків обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291 зі змінами і доповненнями та інструкція до нього.

План рахунків є перелікам рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку і є обов'язковим для всіх підприємств. В ньому передбачені всі необхідні рахунки для обліку операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємств.

Інструкція із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. В Інструкції наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку).

Розглянута нормативно-правова база, яка регламентує порядок організації бухгалтерського облік, його документального забезпечення, дозволить працівникам не допуститися помилок при веденні бухгалтерського обліку та одночасно забезпечити достовірність обліку і звітності підприємств.

Таким чином, в першому розділі курсової роботи розглянуто сутність Плану рахунків бухгалтерського обліку, його значення та класифікацію, а також нормативно-правову база, яка регулює облік даного питання.

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПЛАНУ РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ

2.1 Побудова та структура Плану рахунків

План рахунків - це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, призначений для відбиття господарських операцій і нагромадження бухгалтерської інформації про діяльність підприємства, необхідної користувачам для прийняття рішень.

Оскільки бухгалтерський рахунок є основною одиницею зберігання інформації в бухгалтерському обліку, то для групування цієї інформації використовується система рахунків бухгалтерського обліку.

Ця система є єдиною для всіх підприємств і організацій, крім банків та бюджетних організацій, і називається «План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій».

План рахунків бухгалтерського обліку підприємств і організацій складається з 9 основних класів і класу 0:

Клас 1. Необоротні активи - рахунки 10 - 19.

Клас 2. Запаси - рахунки 20 - 28.

Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи - рахунки 30 - 39.

Клас 4. Власний капітал та забезпечення зобов'язань - рахунки 40 - 49.

Клас 5. Довгострокові зобов'язання - рахунки 50 - 55.

Клас 6. Поточні зобов'язання - рахунки 60 - 69.

Клас 7. Доходи і результати діяльності - рахунки 70 - 79.

Клас 8. Витрати за елементами - рахунки 80 - 85.

Клас 9. Витрати діяльності - рахунки 90 - 98.

Клас 0. Позабалансові рахунки - рахунки 01 - 09. Цей клас представляє рахунки з обліку активів, що не належать підприємству.

Характеристика Плану рахунків підприємств і організацій наведена у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Стислий зміст Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій

Номер та назва класу	Характеристика
Клас 1. Необоротні активи	Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, капітальних інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів, а також зносу необоротних активів. На рахунках цього класу з відповідним веденням аналітичного обліку узагальнюється інформація про наявність і рух необоротних активів, належних підприємству на правах власності, отриманих на правах господарського відання, оперативного управління, отриманих у фінансовий лізинг, у довірче управління чи за договором оренди цілісного майнового комплексу.
Клас 2. Запаси	Об'єднує рахунки, що узагальнюють інформацію про наявність і рух належних підприємству готової продукції, товарів, предметів праці, що призначені для обробки, переробки, використання у виробництві і для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство включає до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів.
Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи	Включає рахунки, що призначені для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті у касах, на розрахункових (поточних), валютних та інших рахунках у банках), електронних грошей, грошових документів, короткострокових векселів одержаних і фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів і витрат майбутніх періодів. Грошові кошти в іноземній валюті, операції з ними та розрахунки іноземною валютою на рахунках цього класу обліковуються у гривнях у сумі, що визначається шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку України. Одночасно грошові кошти, фінансові інвестиції та розрахунки відображаються в тій валюті, в якій здійснюються розрахунки й платежі.
Клас 4. Власний капітал та забезпечення зобов'язань	Охоплює рахунки для узагальнення інформації про стан і рух коштів різновидностей власного капіталу - статутного, пайового, у дооцінках, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого, а також нерозподілених прибутків (непокритих збитків), цільових надходжень, забезпечень майбутніх витрат і платежів, страхових резервів.
Клас 5. Довгострокові зобов'язання	Рахунки цього класу призначені для обліку даних та узагальнення інформації про: заборгованість підприємства банкам за отриманими від них кредитами, яка не є поточним зобов'язанням (заборгованість, яка не підлягає погашенню протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців з дати балансу); заборгованість підприємства щодо зобов'язань із залученням позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки; суму податку на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки; заборгованість за виданими довгостроковими векселями й розповсюдженими облігаціями.
Клас 6. Поточні зобов'язання	Об'єднує рахунки, що узагальнюють інформацію про зобов'язання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу. На рахунках цього класу ведеться облік короткострокових позик, довгострокових зобов'язань, що стали поточною заборгованістю із строком погашення на дату балансу не більше дванадцяти місяців, короткострокових векселів виданих, розрахунків з постачальниками та підрядниками, розрахунків з податків і платежів, розрахунків за страхуванням, розрахунків з оплати праці, розрахунків з учасниками, а також інших розрахунків та операцій, доходів майбутніх періодів. На окремих субрахунках синтетичних рахунків 63, 64, 65, 68 сальдо на кінець місяця може бути не лише кредитовим, але й дебетовим. Такі показники не згортаються, а сальдо синтетичного рахунку визначається розгорнуто за дебетом і кредитом як сума відповідного сальдо на субрахунках.
Клас 7. Доходи і результати діяльності	Охоплює рахунки, призначені для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства. Склад доходів та порядок їх визнання визначаються відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Клас 8. Витрати за елементами	Включає рахунки, призначені для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного періоду. На рахунках цього класу, крім рахунку 85 «Інші затрати», ведеться облік витрат операційної діяльності за такими елементами витрат: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші операційні витрати. Рахунок 85 застосовується для узагальнення інформації про витрати, пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також про інші витрати діяльності.
Клас 9. Витрати діяльності	Рахунки цього класу застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової та іншої діяльності підприємства.
Клас 0. Позабалансові рахунки	Позабалансові рахунки призначені для узагальнення інформації про наявність і рух: цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об'єкти операційної оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі); умовних прав і зобов'язань підприємства (застави, гарантії, зобов'язання тощо); бланків суворого обліку; списаних активів (нестачі цінностей, дебіторська заборгованість) для спостереження за можливістю їх відшкодування винними особами (боржниками); амортизаційних відрахувань.



У Плані рахунків враховано економічний зміст рахунків і їх призначення, виходячи з кругообігу господарських засобів.

План рахунків має забезпечити отримання інформації для внутрішніх і зовнішніх користувачів, задоволення інформаційних потреб різних рівнів управління і складання форм фінансової звітності безпосередньо за даними рахунків.

Головною метою його є забезпечення інформацію для контролю та прийняття управлінських рішень, складання фінансової звітності. Структура Плану рахунків узгоджена зі структурою Балансу і Звіту про фінансові результати (табл. 1.1.2).

Таблиця 1.1.2

Узгодження плану рахунків зі структурою фінансових звітів.

План рахунків	Фінансовий звіт
Клас	Назва класу	БАЛАНС
1	Необоротні активи	Розділ 1 активу
2	Запаси	Розділ 2 активу
3	Кошти, розрахунки та інші активи	Розділи 2 і 3 активу
4	Власний капітал та забезпечення зобов'язань	Розділи 1 і 2 пасиву
5	Довгострокові зобов'язання	Розділ 3 пасиву
6	Поточні зобов'язання	Розділи 4 і 5 пасиву
7	Доходи і результати діяльності	Звіт про фінансові результати
8	Витрати за елементами	Звіт про фінансові результати
9	Витрати діяльності	Звіт про фінансові результати
0	Позабалансові рахунки	Примітки

Залишки рахунків класів 1--3 відображаються у розділах активу, класів 4--6 -- у розділах пасиву балансу.

За даними рахунків класів 7--9 без додаткових вибірок може бути складений Звіт про фінансові результати.

Рахунки класу 0 надають інформацію, розкриття якої передбачено у примітках до фінансових звітів. Крім того, аналітичний облік у межах рахунків запасів, витрат і доходів дасть можливість здійснювати калькуляцію собівартості продукції (товарів), контроль витрат і визначати результати діяльності за центрами відповідальності.

Отже, кожен клас рахунків має конкретне призначення та тісно пов'язаний з інформаційними потребами зовнішніх і внутрішніх користувачів.

Кожен клас рахунків поділяється на синтетичні рахунки (рахунки першого порядку), а вони, в свою чергу, -- на субрахунки (рахунки другого порядку).

Кожен рахунок має назву і код.

Синтетичні рахунки мають двозначний код: перша цифра показує номер класу рахунків, друга порядковий номер у класі, починаючи з 0 до 9.

Субрахунки мають тризначний код, в якому перші дві цифри збігаються з цифрами відповідного синтетичного рахунка, а третя показує порядковий номер субрахунка, починаючи з 1 до 9.

Кожне підприємство також може відкривати необхідну кількість аналітичних рахунків, зберігаючи при цьому перші три цифри кодів згідно з Планом рахунків.

Отже, План рахунків бухгалтерського обліку є систематизованим переліком рахунків, який забезпечує єдність накопичення та групування облікової інформації для складання звітності та зрозумілості її всіма зовнішніми та внутрішніми користувачами.

2.2 Класифікація рахунків по відношенню до балансу та за їх економічним змістом

Рахунки бухгалтерського обліку -- це спосіб поточного обліку, контролю та групування за економічно однорідними видами господарських засобів, їх джерел та операцій. Для обліку залишку і руху певного виду господарських засобів використовують окремий рахунок.

Рахунки мають вигляд двосторонніх таблиць, на яких окремо обліковуються збільшення і зменшення об'єктів обліку. Ліву частину рахунка називають дебетом, праву -- кредитом. У міру здійснення господарських операцій їх реєструють за дебетом або кредитом рахунка. Підсумок сум операцій за дебетом рахунка називають дебетовим оборотом, а підсумок сум операцій за кредитом рахунка -- кредитовим оборотом. Кінцевий залишок засобів на рахунку називають кінцевим сальдо, або залишком на кінець періоду.

Умовно всі рахунки бухгалтерського обліку поділяються на активні та пасивні. Рахунки, що призначені для обліку активів підприємства, називають активними. Рахунки, що відображують облік джерел формування активів, називають пасивними. При обчисленні кінцевого сальдо активних і пасивних рахунків слід керуватися такими правилами:

-- в активних рахунках початковий залишок (сальдо) і всі збільшення реєструють за дебетом рахунка, а всі зменшення -- за кредитом;

-- в пасивних рахунках -- навпаки. Початковий залишок (сальдо) і всі збільшення показуються за кредитом рахунка, а всі зменшення -- за дебетом (рис. 2.2.1).

а)	СТРУКТУРА АКТИВНОГО РАХУНКА
Д-т	активний рахунок	К-т
Сальдо -- початковий залишок
Збільшення «+»	Зменшення «-»
Сальдо -- кінцевий залишок

б)	Структура пасивного рахунка
Д-т	пасивний рахунок	К-т
	Сальдо -- початковий залишок
Зменшення «-»	Збільшення «+»
	Сальдо -- кінцевий залишок

Рис. 2.2.1. Структура рахунків бухгалтерського обліку



Враховуючи це, періодично, після узагальнення даних за дебетом і кредитом рахунків, визначається кінцеве сальдо. В активних рахунках його визначають за таким алгоритмом: до початкового дебетового сальдо додають оборот за дебетом рахунка і віднімають оборот за кредитом рахунка.

У пасивних рахунках до кредитового сальдо додають кредитовий оборот і віднімають оборот за дебетом рахунка.

В активних рахунках сальдо може бути лише дебетовим або вони можуть зовсім не мати сальдо. У пасивних рахунках сальдо може бути лише кредитовим або вони можуть зовсім не мати сальдо.

Відповідно до структури балансу всі рахунки діляться на активні і пасивні.

Активні рахунки призначені для обліку наявності і зміни засобів виробництва (майна), пасивні -- для обліку наявності і зміни джерел засобів. При відкритті рахунків на них записують початкові залишки (сальдо) на підставі даних статей балансу. Оскільки господарські засоби розміщені в балансі на лівій стороні -- в активі, то й залишки засобів на активних рахунках також записують на лівій стороні рахунка -- в дебеті. Джерела засобів відображуються в балансі на правій стороні (у пасиві), отже і залишки на пасивних рахунках записують на правій стороні рахунку -- в кредиті. Активні рахунки завжди мають дебетове сальдо, пасивні -- кредитове.

Активні рахунки призначені для обліку наявності та руху активів і відкриваються для статей балансу, які знаходяться в активі бухгалтерського балансу (рядки 030 «Основні засоби», 010 «Нематеріальні активи», 100 «Виробничі запаси» і т.д.).

Пасивні рахунки призначені для обліку наявності та зміни джерел утворення і відкриваються для статей балансу, що містяться в пасиві балансу (рядки 300 «Статутний капітал», 340 «Резервний капітал», 350 «Нерозподілені прибутки», 440 «Довгострокові позики» і т.д.).

За ступенем узагальнення господарських засобів, джерел їхнього утворення та господарських процесів у поточному бухгалтерському обліку рахунки поділяються на:

-- синтетичні,

-- аналітичні.

Рахунки, що групують ресурси підприємства, джерела їхнього утворення в узагальненому грошовому вимірюванні за економічно-однаковими ознаками, називаються синтетичними, а облік на цих рахунках -- синтетичним.

Наприклад: такі рахунки як «Основні засоби», «Готова продукція», «Розрахунки з постачальниками» дають узагальнену інформацію про стан таких засобів підприємства і називаються синтетичними.

Для систематичного контролю за наявністю та рухом товарно-матеріальних цінностей, коштів, зобов'язань, за своєчасністю розрахунків з постачальниками, покупцями, для прийняття управлінських рішень крім узагальнених показників потрібна більш докладна інформація.

Наприклад: підприємство має знати не лише загальну суму дебіторської заборгованості, а мати інформацію щодо кожного дебітора, щоб контролювати стан розрахунків з ними. Рахунки, що відкривають з метою розширення систематичного обліку для деталізації складу засобів підприємства та джерел фінансування, називаються -- аналітичними, а облік, що ведеться на цих рахунках, -- аналітичним. Записи в аналітичних рахунках і відповідному синтетичному рахунку роблять по мірі виконання господарських операцій.

Розглянемо це на прикладі.

Припустимо, що синтетичний рахунок «Розрахунки з постачальниками» містить такі дані (в грн)

Цей синтетичний рахунок об'єднує двох конкретних постачальників:

-- підприємство «А»

-- підприємство «Б».

В аналітичних рахунках цих підприємств будуть такі записи:

Як видно, аналітичні рахунки мають докладнішу інформацію, ніж синтетичні. Так, якщо дані синтетичного рахунка містять суму кредиторської заборгованості, їхнє виникнення та погашення, то аналітичний облік дає інформацію щодо конкретних постачальників і стан розрахунків з кожним із них. Розглянутий приклад показує, що між аналітичними рахунками і відповідним синтетичним рахунком є тісний взаємозв'язок, який полягає в тому, що сальдо і господарські операції, що відображуються у дебеті і кредиті синтетичного рахунка, мають бути відображені у дебеті та кредиті відповідних аналітичних рахунків.

Такий спосіб забезпечує рівність сальдо та оборотів на синтетичних та аналітичних рахунках.

Класифікація рахунків за економічним змістом дає можливість встановити, які рахунки слід застосовувати для обліку певного об'єкта, тобто ця класифікація дозволяє визначити систему рахунків, які необхідно використовувати на підприємствах тієї чи іншої галузі. Вона будується відповідно до класифікації об'єктів бухгалтерського обліку.

За економічним змістом рахунки поділяють на три основні групи і одну доповнюючу (рис. 2.2.2):

-- рахунки господарських засобів;

-- рахунки господарських процесів;

-- рахунки джерел формування засобів;

-- рахунки обліку операцій, які не відображені в балансі (позабалансові рахунки).

Рис. 2.2.2. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом

Класифікація рахунків за економічним змістом дає змогу згрупувати рахунки залежно від того, що саме на них обліковується.

2.3 Класифікація рахунків за призначенням і структурою

За структурою і призначенням рахунки поділяються на основні, регулюючі, операційні, фінансово-результативні та позабалансові.

Таке групування дозволяє визначити порядок обліку господарських операцій на рахунках, забезпечує можливість більш раціонального уявлення про показники діяльності підприємства.

Основні рахунки у бухгалтерському обліку застосовуються перш за все для контролю за наявністю господарських засобів та джерел їх утворення, а також за їхніми змінами. Об'єкти, які обліковуються на цих рахунках, є основою господарської діяльності, дають повне уявлення про майновий стан підприємства, тому вони і називаються основними.

До основних рахунків відносяться:

-- інвентарні;

-- рахунки капіталу;

-- рахунки розрахунків.

Інвентарні рахунки застосовують для обліку наявності та руху матеріальних цінностей і коштів. Головне їх призначення -- контроль за наявністю господарських засобів підприємства. Рахунки цієї групи умовно поділяють на матеріальні та рахунки коштів.

Матеріальні рахунки призначені для обліку наявності та руху основних засобів, товарно-матеріальних цінностей і контролю за їх збереженням. По відношенню до балансу вони є активними (рахунки № 10, 11, 20, 22, 26, 28).

Рахунки коштів призначені для обліку грошових коштів. Вони також є активними (рахунки № 30, 31, 33).

Рахунки капіталу використовуються для обліку джерел утворення власних засобів. Вони є пасивними (рахунки № 40, 41, 42, 43).

Рахунки розрахунків призначені для відображення дебіторської та кредиторської заборгованості.

Рахунки, на яких обліковується дебіторська заборгованість, є активними (рахунки 36, 37).

Рахунки, на яких обліковується кредиторська заборгованість, є пасивними (рахунки № 66, 50, 55, 51, 52, 53, 54, 68).

Окремі рахунки цієї групи є активно-пасивними (рахунки № 327, 64, 65, 377), на них одночасно обліковується дебіторська і кредиторська заборгованість.

Ці рахунки можуть мати два залишки за дебетом (дебіторська заборгованість) і за кредитом (кредиторська заборгованість).

Регулюючі рахунки призначені для уточнення оцінки господарських засобів і визначення реального розміру джерел утворення засобів. Дані рахунки поділяються на:

-- контрарні;

-- доповнюючі;

-- контрарно-доповнюючі.

Контрарні регулюючі рахунки призначаються для зменшення оцінки засобів і джерел їх утворення. За будовою ці рахунки протилежні до рахунків, які вони зменшують. Так, якщо зменшується оцінка засобів, то самі вони є контрактивними, пасивними (рахунки № 131, 132, 133), якщо зменшується величина джерел утворення засобів, то контрарні рахунки відносяться до контрпасивних і є активними.

Доповнюючі регулюючі рахунки збільшують оцінку засобів або джерел їх утворення. За будовою вони такі ж, як і рахунки, які вони доповнюють. Використовуються вони в аналітичному обліку.

Наприклад, до суми транспортно-заготівельних витрат додається вартість придбаних матеріалів або сировини, таким чином визначається фактична собівартість матеріальних цінностей.

Контрарно-доповнюючі рахунки поєднують в собі ознаки двох попередніх. Їх застосовують, як правило, в аналітичному обліку, зокрема в обліку готової продукції чи матеріалів. Якщо аналітичний облік окремих видів готової продукції проводять за плановою собівартістю, окремо ведуть облік відхилень фактичної собівартості від планової.

При цьому для того, щоб визначити фактичну собівартість готової продукції, треба суму відхилень додати або відняти від планової собівартості залежно від наявності перевитрат або економії засобів.

Операційні рахунки призначені для відображення в обліку окремих господарських операцій і процесів, а саме для обліку витрат, доходів і результатів діяльності підприємства.

Вони поділяються на:

-- розподільчі;

-- калькуляційні;

-- порівняльні;

-- транзитні.

Розподільчі рахунки в свою чергу поділяються на збірно-розподільчі та бюджетно-розподільчі.

Збірно-розподільчі призначені для збору і розподілу витрат між об'єктами в одному звітному періоді. Ці рахунки є активними і закриваються наприкінці звітного періоду і, таким чином, вони не мають сальдо (рахунки № 91, 92, 93, 94, 70, 71).

Бюджетно-розподільчі рахунки призначені для відображення витрат і їх розподілу між окремими звітними періодами. Це активні рахунки (рахунок № 39) і пасивні (рахунки № 47, 69).

За дебетом рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів» відображуються витрати, здійснені в даному періоді, але фактично вони відносяться до майбутнього періоду.

За кредитом рахунка 39 витрати поступово списуються за настанням відповідного періоду. Даний рахунок може мати дебетове сальдо, яке означає нерозподілену суму витрат і відображується в ІІ розділі активу балансу.

Калькуляційні рахунки призначаються для обліку витрат і визначення собівартості продукції, робіт і послуг. За будовою вони є активними (рахунки № 23, 24, 25, 90).

Порівняльні рахунки призначені для відображення окремих господарських операцій і процесів та результатів за ними. Ці рахунки є активно-пасивними.

Результат від певної операції чи процесу визначається шляхом порівняння записів за звітний період за дебетом і кредитом цих рахунків. І на суму цього результату даний рахунок закривається (рахунок № 79 «Фінансові результати»).

Транзитні рахунки використовуються тоді, коли є необхідність акумулювати певні однорідні активи з метою їх подальшого розподілення для забезпечення контролю і управління цими активами.

До цих рахунків відносяться рахунки восьмого класу, на яких відображуються елементи витрат (рахунки № 80, 81, 82, 83, 84, 85). За цими рахунками немає початкового і кінцевого сальдо і вони в кінці звітного періоду закриваються.

Фінансово-результативні рахунки використовуються для відображення фінансових результатів діяльності підприємства за певний період (рахунок № 44). Ці рахунки активно-пасивні, оскільки результат може бути позитивним (прибуток) і негативним (збиток).

Усі ці групи рахунків (основні, регулюючі, операційні та фінансово-результативні) обліковують балансові об'єкти і мають назву балансові рахунки.

Позабалансові рахунки призначені для обліку об'єктів, які не є власністю підприємства, але перебувають у його користуванні. Для цих рахунків притаманна проста форма запису, тобто на них відсутній подвійний запис, і вони не кореспондують між собою і балансовими рахунками (рис. 2.3.1).



Рис. 2.3.1. Класифікація рахунків за призначенням і структурою



РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДОЛОГІЇ ПЛАНУ РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

План рахунків бухгалтерського обліку затверджений Міністерством фінансів України 30.11.99 р. наказом № 291з метою удосконалення методології та згідно з наказами Міністерства фінансів України зазнав таких змін:

а) Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2002 року N 1012:

- Субрахунки "126 Гудвіл", "978 Виплати страхових сум та страхових відшкодувань" і "979 Перестрахування" виключити.

- Назву рахунку 13 після слова "Знос" доповнити словом "(амортизація)".

- У назві субрахунку 133 слово "Знос" замінити словами "Накопичена амортизація".

- Назву рахунку 19 викласти в такій редакції: "Гудвіл при придбанні".

Доповнити:

- Рахунок 19 субрахунками "191 Гудвіл" і "192 Негативний гудвіл".

- Рахунок 36 субрахунком "363 Розрахунки з учасниками ПФГ".

- Рахунок 63 субрахунком "633 Розрахунки з учасниками ПФГ".

- Рахунок 70 субрахунком "705 Перестрахування".

- Рахунок 90 субрахунком "904 Страхові виплати".

Субрахунки рахунку 49 викласти в такій редакції:

"491 Технічні резерви

492 Резерви із страхування життя

493 Частка перестраховиків у технічних резервах

494 Частка перестраховиків у резервах із страхування життя

495 Результат зміни технічних резервів

- 496 Результат зміни резервів із страхування життя".

Назву субрахунку 718 викласти в такій редакції: "Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів".

У назві субрахунку 791 слово "основної" замінити словом

"операційної".

У назві рахунку 98 і субрахунків 981 і 982 слово "Податки" замінити словом "Податок".

б) Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2003 року N 671:

- Доповнити "Клас 0. Позабалансові рахунки" рахунком "09 Амортизаційні відрахування", який застосовується в усіх видах діяльності.

в) Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24 вересня 2004 року N 591:

- Доповнити перелік субрахунків рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" субрахунками "475 Забезпечення призового фонду (резерв виплат)" і "476 Резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї".

г) Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2005 року N 717:

- Назву субрахунку 123 викласти в такій редакції: "Права на комерційні позначення".

- Назву субрахунку 125 викласти в такій редакції: "Авторське право та суміжні з ним права".

- Назву рахунку 66 викласти в такій редакції: "Розрахунки за виплатами працівникам".

- Доповнити рахунок 66 субрахунком 663 "Розрахунки за іншими виплатами".

д) Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 11 грудня 2006 року N 1176:

- Назву субрахунку 107 "Робоча і продуктивна худоба" замінити назвою "Тварини".

- Доповнити рахунок 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" субрахунком 134 "Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів".

- Назву субрахунку 155 рахунку 15 "Капітальні інвестиції" викласти в такій редакції: "Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів".

- Назву рахунку 16 "Довгострокова дебіторська заборгованість" замінити назвою "Довгострокові біологічні активи".

- Субрахунки рахунку 16 "Довгострокові біологічні активи" викласти в такій редакції:

"161 "Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю"

162 "Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за первісною вартістю"

163 "Довгострокові біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю"

164 "Довгострокові біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю"

165 "Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за справедливою вартістю"

166 "Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за первісною вартістю".

- Назву рахунку 18 "Інші необоротні активи" замінити назвою "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи".

- Слова "За видами активів" колонки чотири виключити та включити до рахунку 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи" такі субрахунки:

"181 "Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду"

182 "Довгострокові векселі одержані"

183 "Інша дебіторська заборгованість"

184 "Інші необоротні активи".

- Назву рахунку 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі" замінити назвою "Поточні біологічні активи".

Субрахунки рахунку 21 викласти в такій редакції:

"211 "Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю";

212 "Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю";

213 "Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю".

- Доповнити рахунок 71 субрахунком 710 "Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю".

- Доповнити рахунок 94 субрахунком 940 "Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю".

е) Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 19 грудня 2006 року N 1213:

- Назву рахунку 19 "Гудвіл при придбанні" викласти у такій редакції: "Гудвіл".

- Назву субрахунку 191 "Гудвіл" викласти у такій редакції: "Гудвіл при придбанні".

- Рахунок 19 "Гудвіл" доповнити субрахунком 193 "Гудвіл при приватизації (корпоратизації)".

е) Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 5 березня 2008 року N 353:

Доповнити:

- Рахунок 10 "Основні засоби" субрахунком "100 Інвестиційна нерухомість".

- Рахунок 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" субрахунком "135 Знос інвестиційної нерухомості".

- Рахунок 28 "Товари" субрахунком "286 Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу".

- Рахунок 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" субрахунками "477 Забезпечення матеріального заохочення" і "478 Забезпечення відновлення земельних ділянок".

- Рахунок 68 "Розрахунки за іншими операціями" субрахунком "680 Розрахунки, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу".

- Назву субрахунку 742 викласти в такій редакції: "Дохід від відновлення корисності активів".

- Назву субрахунку 972 викласти в такій редакції: "Втрати від зменшення корисності активів".

- Субрахунок "973 Собівартість реалізованих майнових комплексів" виключити.

є) Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14 жовтня 2008 року N 1238:

- Субрахунки "192 Негативний гудвіл" і "743 Дохід від реалізації майнових комплексів" виключити.

- Назву субрахунку 025 викласти в такій редакції: "Матеріальні цінності довірителя".

ж) Згідно з наказом Міністерства фінансів України , від 31 травня 2011 року N 664:

- Доповнити рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами" субрахунком "378 Розрахунки з державними цільовими фондами".

- Включити до рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" такі субрахунки:

"481 Кошти, вивільнені від оподаткування

482 Кошти з бюджету та державних цільових фондів

483 Гуманітарна допомога

484 Інші кошти цільового фінансування і цільових надходжень".

- У рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням":

- Назву субрахунку 651 викласти в такій редакції: "За розрахунками із загальнообов'язкового державного соціального страхування".

- Субрахунок "653 За страхуванням на випадок безробіття" виключити.

- У рахунку 82 "Відрахування на соціальні заходи":

Назву субрахунку 821 викласти в такій редакції: "Відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Субрахунки "822 Відрахування на соціальне страхування" та "823 Страхування на випадок безробіття" виключити.

з) Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 26 вересня 2011 року N 1204:

- Доповнити План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 N 186, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.05.2001 за N 389/5580 (із змінами), рахунком "91 Загальновиробничі витрати"

к) Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року N 1591:

- У назві субрахунку 483 слово "Гуманітарна" замінити словом "Благодійна".

- У назві субрахунку 942 слова "Собівартість реалізованої" замінити словами "Витрати на купівлю-продаж".

л) Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 27 червня 2013 року N 627:

- назву рахунку 40 викласти в такій редакції: "Зареєстрований (пайовий) капітал";

- назву рахунку 41 викласти в такій редакції: "Капітал у дооцінках";

- текст колонки третьої рахунку 41 "Капітал у дооцінках" викласти в такій редакції: "Усі види діяльності";

- рахунки 75 "Надзвичайні доходи" та 99 "Надзвичайні витрати" виключити.

м) Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 8 лютого 2014 року N 48:

- У Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року N 291, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за N 892/4185 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року N 1591), назву рахунку 30 викласти в такій редакції: "Готівка".

На підставі вищевказаного можна зробити висновок про постійне вдосконалення Плану рахунків бухгалтерського обліку, з метою забезпечення належного ведення бухгалтерського обліку в Україні.

План рахунків бухгалтерського обліку затверджений Міністерством фінансів України 30.11.99 р. наказом № 291 із змінами та доповненнями додається до курсової роботи в Додатку 1.



ВИСНОВКИ

У даній курсовій роботі було розглянуто загальну характеристику Плану рахунків бухгалтерського обліку.

План рахунків визначає національні особливості бухгалтерського обліку, основне його завдання - стандартизувати організацію системи бухгалтерського обліку на рівні окремих підприємств, загальних облікових понять і бухгалтерських записів. Національний план рахунків виступає інструментом нормативного регулювання бухгалтерського обліку в країні. В Україні план рахунків є директивним документом, обов'язковим для всіх підприємств і організацій.

Весь цей час і донині ведеться пошук оптимальної кількості синтетичних рахунків, адже план повинен встановлювати науково обгрунтовану, взаємопов'язану систему синтетичних групувань, надавати можливість отримувати однорідні економічні показники діяльності підприємств та організацій за галузями економічної діяльності, економічними районами, а також в масштабі економіки всієї держави.

Структура та перелік рахунків плану побудовані за модульним принципом, що забезпечує послідовне спрощення або ускладнення бухгалтерського обліку шляхом додавання або вилучення окремих модулів. План рахунків можна розглядати як сукупність бухгалтерських модулів, які можуть інтегруватися і функціонувати самостійно: балансовий, витрати-доходи-результати, позабалансовий. Кожен модуль складається з окремих класів рахунків.