Організація обліку і аналізу запасів

Розгляд наукових основ і принципів бухгалтерського обліку виробничих запасів. Розробка шляхів вирішення проблемних питань методології нової системи бухгалтерського обліку. Методика здійснення аудиторської перевірки запасів. Дослідження прийомів аналізу.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 26.04.2015
Размер файла 504,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

1.4 Організаційно-економічна характеристика КП «Іллінціхліб»

Кооперативне підприємство «Іллінціхліб» є кооперативним підприємством Засновників фізичних осіб. Підприємство є юридичною особою, керується в своїй діяльності Законом України «Про підприємства в Україні», іншими законодавчими актами України, Статутом має відокремлене майно, самостійний баланс, печатку, поточний, валютний рахунки в установах банку, діє на принципах повного господарського розрахунку.

Підприємство знаходиться: м. Іллінці, провулок Горького, 2, Вінницької області.

Метою діяльності Підприємства є забезпечення одержання прибутку від усіх видів виробничої, торгової, комерційної, фінансової та інших видів діяльності, дозволених чинним законодавством України, для задоволення на основі отриманого прибутку інтересів членів підприємства, соціальних потреб його працівників, суспільних потреб в послугах.

Предметом діяльності Підприємства є:

Виробництво хлібобулочних, кондитерських, макаронних виробів.

Збут продукції власного виробництва, приймання замовлення від організації, підприємств на постачання їм цієї продукції.

Роздрібна та оптова торгівля продовольчими, промисловими, господарськими товарами, друкованими виданнями, надання послуг виробничого характеру населенню та організаціям.

Посередницька, колективно-фінансова, торгово-збутова діяльність з метою покращення фінансового стану розвитку матеріально- технічної бази підприємства .

Організація громадського харчування ,виробництво кулінарних виробів , харчових напівфабрикатів та іншої продукції власного виробництва.

Інші види діяльності , незаборонені чинним законодавством .

Підприємство є юридичною особою за чинним законодавством , воно має право від свого імені укладати договори , контракти , здійснювати інші юридичні дії , набувати майнові і особисті немайнові права і нести відповідальність , бути позивачем і відповідачем в судових органах .

Вищим органом управління Підприємства є Загальні збори Засновників, які самостійно визначають регламент своєї роботи .

Виконавчим органом Підприємства є Директор , який обирається Засновниками .

Підприємство є платником податку на прибуток , платником податку на додану вартість та платником всіх видів податків ,які виникають в процесі господарської діяльності і передбачені законодавством.

Внутрішньовиробнича структура, штатний розпис працівників затверджуються директором в межах повноважень, наданих зборами засновників відповідно до завдань, що стоять перед Підприємством в умовах ринкової економіки . Важлива роль в організації виробництва , управління фінансами належить фінансовій службі . Акцент робиться на створенні такої фінансової служби, яка була б спроможна не тільки планувати і контролювати фінансові показники підприємства, а й прогнозувати подальший розвиток фінансової діяльності з метою розробки фінансової стратегії підприємства, адекватної існуючим умовам господарювання.

Майно, закріплене за Підприємством, складається з основних засобів та обігових коштів, вартість яких відображається в балансі Майно використовується виключно для діяльності Підприємства І в межах повноважень, визначених Статутом .

Порядок придбання, відчуження, списання, передачі в оренду майна, що належить Підприємству здійснюється згідно до положення /стандартів / бухгалтерського обліку в Україні та чинним законодавством України.

Оплата праці, в тому числі преміювання, виплата винагород, надбавок і доплат працівникам здійснюється Підприємством в межах фонду оплати праці, затвердженого штатним розписом, згідно із законодавством про працю і на підставі положень про оплату праці Колективного договору .

Трудові відносини працівників Підприємства реалізуються відповідно до чинного законодавства про працю. Прийом, переведення та звільнення працівників, робочий час і час відпочинку, оплата праці, трудова дисципліна, охорона праці, пожежна безпека та інші питання трудових відносин у Підприємстві регулюються Колективним договором , Правилами внутрішнього трудового розпорядку й іншими внутрішніми нормативними документами Підприємства. Працівники Підприємства мають право на соціальне і медичне страхування у порядку та на умовах, встановлених на рівні, не нижчому, ніж для працівників і службовців державних підприємств.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться у відповідності до визначеної ним облікової політики (Див. Дод. Б)

Управління підприємством покладене на директора, який призначає заступника: виконавчого директора та головного бухгалтера, котрі безпосередньо підчиняються директору. В свою чергу, виконавчий директор керує відділами та йому підчиняється персонал працівників. Кожен з відділів виконує свої функції.

Бухгалтер по обліку розрахункових та банківських операцій - здійснює облік грошових коштів та розрахунків з бюджетом, постачальниками і покупцями; Заробітної плати, розрахунків з робітниками - (здійснює облік розрахунків з робітниками, облік робочого часу та праці, проведення касових операцій).

Фінансова характеристика будь-якого підприємства здійснюється за допомогою оцінки аналізу фінансового стану підприємства. Під фінансовим станом підприємства слід розуміти забезпеченість суб'єкта господарювання власними та залученими засобами, можливість й ефективність їх використання в своєму обороті за існуючих економічних умов.

Оцінити фінансовий стан підприємства дає змогу фінансовий аналіз.

Метою аналізу є проста і наочна оцінка динаміки розвитку підприємства, його фінансового стану.

Досягнення цілей фінансового аналізу можливе за допомогою різних методів та прийомів. Серед методів можна виділити основні:

- горизонтальний аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

- вертикальний аналіз (структурний) - визначення структури підсумкових фінансових показників із виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому;

- аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності за окремими показниками, визначення їх взаємозв'язку.

Інформаційною базою здійснення аналізу фінансового стану підприємства є статті фінансової звітності - Баланс (ф. №1) та Звіт про фінансові результати (ф. №2).

Здійснення аналізу фінансового стану підприємства забезпечується за такими напрямками:

- оцінка ліквідності;

- оцінка фінансової стійкості;

- аналіз рентабельності.

Аналіз основних техніко - економічних показників діяльності підприємства.

Таблиця 1.3

№ п/п

Показники

Од.

виміру

2004

2005

2006

Відхилення (+/-) 2006

2004

2005

пункти

%

пункти

%

1

Закуплено сировини

тис.

грн.

760,1

560,9

521,3

-238,8

68,6

-39,6

92,9

2

Вироблено продукції

тис.

грн.

1878,7

1886,6

1721,4

31,2

101,8

-165,2

91,2

3

Товарна продукція в порівняльних цінах

тис.

грн.

890,4

823,8

1063,8

173,4

16,3

240

22,5

4

Товарна продукція в діючих цінах

тис.

грн.

721,4

738,9

1063,8

+342,4

147,5

+324,9

144,0

5

Обсяг

реалізованої продукції

тис.

грн.

1878,7

1886,6

1721,4

-157,3

91,6

-165,2

91,2

6

Вартість основних промислово-виробничих фондів

тис.

грн.

194,6

198,8

223,4

+28,8

114,8

+24,6

112,4

7

Чисельність промислово-виробничого персоналу

чол.

52

56

61

+4

107,7

5

108,9

8

Виробіток на одного працівника

тис. грн..

32,5

33,7

28,2

-4,3

-15,2

-5,5

-19,5

9

Собівартість товарної продукції

тис.

грн.

1690,2

1687,7

1504,7

-185,5

-12,3

-183

-12,2

10

Балансовий прибуток

тис.

грн.

42,5

17,5

6,5

-36

-84,3

-11

-63

11

Чистий дохід від реалізації товарної продукції

тис.

грн.

1878,7

1886,6

1721,4

-157,3

91,6

-165,2

91,2

12

Витрати на одну гривню

товарної продукції

коп.

1,60

1,48

1,01

-0,59

-37

-0,47

-31,8

13

Рентабельність виробничих

фондів

%

21,8

8,8

2,9

-18,9

-5,9

14.

ФОП по підприємству

тис.

грн.

184,3

249,4

299,2

114,9

162,3

49,8

120

15.

Середня заробітна плата працівників

грн.

3544

4454

4905

1361

138

451

110

16

Вартість майна

тис грн

337,6

384,7

386,6

49

114,5

1,9

100,5

17

Власний капітал

тис грн

174,8

184,6

191,1

16,3

109,3

6,5

103,5

18

Матеріало місткість

грн

0,89

0,88

0,87

-0,02

97,7

-0,01

98,9

19

Матеріало віддача

грн

1,12

1,14

1,15

0,03

102,7

0,01

100,9

Оцінку ліквідності проводять за допомогою порівняльного аналізу, який охоплює багато важливих показників, що характеризують статистику та динаміку фінансового стану підприємства.

Фінансова стійкість - це певний стан рахунків підприємства, що гарантує його постійну платоспроможність. Завдання аналізу фінансової стійкості є оцінка розміру та структури активів та пасивів.

Рентабельність - це якісний показник ефективності діяльності підприємства.

Загальна вартість майна в 2006 році в порявнянні з 2004 роком збільшилась на 49 тис. грн. або на 114,5 %. Збільшення вартості майна виникло із - за збільшення вартості необоротних активів на 28,8 тис. грн. Зменшилась дебіторська заборгованість на 23,8 тис. грн. .

В 2006 році в порівнянні з 2004 роком збільшився власний капітал на 16,3 тис. грн. та залучений капітал на 29,5 тис. грн., збільшилась вартість основних засобів: первісна - на 99,2 тис. грн., залишкова - на 28,8 тис. грн., збільшилась середньооблікова чисельність штатних працівників на 5 чол.

В 2006 році в порівнянні з 2004 роком збільшились амортвідрахування. Фондомісткість господарської діяльності збільшилась на 0,9%. Це означає, що останні роки підприємство впроваджувало у виробництво машини і обладнання, де процент амортизації є найвищий і складає 25% річних. В 2005 році в порівнянні з 2004 роком значно збільшився коефіцієнт співвідношення необоротних активів до оборотних активів. Це виникло по причині того, що за даний період необоротні активи виросли на 46,3%, а оборотні активи на 106,8%.

З наведеної таблиці ми бачимо, що в 2006 р. відбулося зменшення найбільш ліквідних активів (грошових коштів) і активів, що швидко реалізуються (дебіторська заборгованість). Також в 2006 р. спостерігається збільшення активів, що реалізуються повністю (запаси) і активів, що важко реалізуються (необоротні активи).

В 2006 р. збільшились негайні пасиви (поточні забов'язання за розрахунками), короткострокові пасиви (кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги), постійні пасиви (власний капітал).

В 2006 р. в порівнянні з 2004 р. виручка від реалізації продукції зменшилась на 157,3 тис. грн., що в процентному відношенні складає 91,6 %.

Таблиця 1.4 - Оцінка ліквідності балансу за 2006 р., тис. грн.

Актив

На поч. звітного періоду

На кінець звіт-ного періоду

Пасив

На поч. звітного періоду

На кінець звітного періоду

Платіжний надлишок або нестача

На поч. періоду

На кінець періоду

Найбільш ліквідні активи (230)

26.1

14.3

Негайні пасиви (540-610)

44,6

49,3

-18,5

-35

Активи, що швидко реалізуються (150-220)

8,6

18,7

Короткострокові пасиви (500-530)

155,5

146,2

-146,9

-127,5

Активи, що реалізуються повністю (100-140, 250)

104,3

87,1

Довгострокові пасиви (480)

-

-

104,3

87,1

Активи, що важко реалізуються (080)

245,7

270,3

Постійні пасиви (380, 430, 630)

184,6

191,1

61,1

79,2

Баланс (280)

384,7

386,6

Баланс (640)

384,7

386,6

Х

Х

Підприємство буде ліквідним, якщо його поточні активи перевищують короткострокові зобов'язання. Підприємство може бути більш чи менш ліквідним, якщо на підприємстві оборотний капітал складається переважно з грошових коштів і короткострокової дебіторської заборгованості, то таке підприємство вважається більш ліквідним, ніж те, на якому оборотний капітал становлять переважно запаси. Для оцінки реального рівня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу.

Ліквідність балансу - це рівень покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов'язань.

Так як на нашому підприємстві найбільш ліквідні активи (А1) менші ліквідних пасивів(П1) на кінець і на початок аналізуючого періоду значить підприємство не можу своєчасно погасити нагальні борги .Отже баланс підприємства не є абсолютно ліквідним .

Коефіцієнт абсолютної ліквідності становить на КП «Іллінціхліб»

Ко= А1:(П1+П2)= 26,1: (44,6+155,5)=0,13 тобто на 1 грн короткострокових зобов'язань припадає 0,13 грн грошових коштів. Тобто підприємство не є швидко ліквідним.

Розділ 2. Облік виробничих запасів на промисловому підприємстві

2.1 Управлінський облік виробничих запасів

Управлінський облік -це система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів в процесі управління підприємством .

Ведення управлінського обліку має слідуючу мету:

-визначення очікуваного прибутку від використання того чи іншого виду запасів .

-складання прогнозу про рентабельність випуску нових видів продукції на основі дослідження ринку.

Ефективне управління запасами дозволяє знизити тривалість виробничого операційного циклу, зменшити поточні витрати на їх зберігання, вивільнити з поточного господарського обороту частину фінансових ресурсів, реінвестуючи їх в інші активи. Забезпечення цієї розробки і реалізації спеціальної фінансової політики управління запасами.

Політика управління запасами являє собою частину загальної політики управління оборотними активами підприємства, яка заключається в оптимізації загального розміру і структури запасів, мінімізації затрат по їх обслуговуванню і забезпечення ефективного контролю за їх рухом.

Розробка політики управління запасами охоплює ряд послідовно (виконаних) виконуваних етапів робіт, основні з яких зображені на рис. 1.1 [13, с. 132]

В процесі розробки політики управління запасами формують також підходи щодо вибору структури джерел фінансування і оцінки вартості залучення окремих видів капіталу

Основним завданням управління запасами є оптимізація сукупних матеріальних ресурсів, яка дозволяє обґрунтувати плановий розмір потреб у них, площу складського господарства, кількість вантажно-розвантажувальних механізмів, вартість доставки матеріалів у робочу зону, трудові та фінансові ресурси.

Рис. 1.1. Основні етапи формування політики управління запасами на підприємстві

Оптимізація включає у себе регламентацію періодичності надходження матеріалів, розміру партії, отримання матеріалів запаси графіком, забезпечення мінімуму витратна доставку та зберігання.

Про важливість управління запасами свідчить такий умовний приклад.

Підприємство реалізувало продукцію на 1 млн. гривень з рівнем рентабельності 10%. Якщо допустити, що в собівартості реалізованої продукції матеріальні витрати склали 50%, то знизивши витрати на товарні запаси на 2% (наприклад, за рахунок транспортно-заготівельних витрат), ми таким чином підвищуємо рентабельність до 11% (замість 100 тис. грн. ми отримаємо 110 тис.), щоб отримати додатковий прибуток в 10 тис. гривень, підприємству знадобилося б збільшити обсяг реалізації на 100 тис. гривень, чи на 10%. Таким чином, заходи по вдосконаленню процесу постачання ефективніше заходів по додатковому збільшенню обсягів реалізації у 5 разів (10% : 2%).

Управління запасами повинно здійснюватись як виробничими, так і фінансовими службами спільно з відділом матеріально-технічного постачання. Виробничі служби визначають перелік матеріалів, що застосовуються, їх кількість, якість, коефіцієнт використання, норми витрат. Фінансові служби визначають максимальний розмір коштів, що необхідні для придбання матеріальних ресурсів, встановлюють нормативи засобів по кожній групі матеріальних цінностей, визначають величину нормованих оборотних засобів. Завдання фінансових служб - не допускати “замороження” засобів у запасах, вчасно розраховуватись з постачальниками, застосовувати штрафні санкції до постачальників, що затримують поставки.

Раціональне використання матеріальних ресурсів і зниження матеріаломісткості можуть забезпечуватись лише при певних зусиллях управлінського персоналу і залежати від організації справи [30, c. 12].

Досвід роботи багатьох колективів свідчить про те, що найбільшого успіху в ресурсозбереженні досягають ті колективи, котрим доводяться норми і нормативи споживання окремих видів ресурсів, де є в наявності реєстратори споживання матеріалів, пального, енергії. Завдання полягає в розробці таких методів обліку, які б забезпечували надійний контроль за використанням матеріалів у бригадах, визначення економії або перевитрат і стимулювання працівників за досягнуту економію.

Не зважаючи на об'єктивне існування безлічі аспектів проблеми управління запасами, серед них можна виділити кілька базових, вузлових:

створення нормативної бази;

на підставі норм та нормативів організація нормативного планування та обліку витрат матеріалів;

контроль раціонального використання матеріалів у виробництві, заснований на різних його методах, які застосовуються в комплексі;

введення у практику звітності стосовно використання матеріалів по всьому технологічному процесу.

У звіті разом з даними по руху матеріалів необхідно вказувати виконані заходи, що направлені на встановлення більш жорстких норм та нормативів і фактори, запаси рахунок яких це було досягнуто.

Досягти поставленої мети можна лише з допомогою бухгалтерського обліку, який повинен забезпечити:

правильне і своєчасне документальне відображення операцій і забезпечення достовірних даних про надходження, збереження, відпуск та використання матеріалів;

контроль за наявністю матеріалів у місцях їх збереження і на всіх етапах їх руху;

контроль за дотриманням встановлених норм запасів;

виробництво на базі науково обґрунтованих норм їх витрачання;

своєчасне виявлення понаднормативних і не використовуваних запасів з метою їх реалізації іншим підприємствам та організаціям;

контроль за повнотою оприбуткування відходів виробництва.

Для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству предметів праці, що призначені для обробки, переробки, використання у виробництві і для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство включає до складу малоцінних та не зношених предметів призначені рахунки класу 2 “Запаси”.

Матеріальні цінності, що прийняті підприємством на відповідальне зберігання, переробку (давальницька сировина), комісію, обліковується на позабалансових рахунках.

Облік запасів на складах і в бухгалтерії КП «Іллінціхліб» повинен забезпечувати чіткий контроль за їх наявністю, надходженням і вибуттям, не допускати можливостей для змішування кількості і вартості різних номенклатур, щоб не створювати умов для пересортування та нестач одних матеріалів за рахунок покриття надлишками інших. Місця зберігання товарно-матеріальних цінностей повинні бути належно підготовленими, надійними, щоб виключити псування чи крадіжки матеріалів. Кожне з цих (склад, комора тощо) повинні мати відповідний шифр (номер), який обов'язково вказують у всіх первинних документах. Місця зберігання треба забезпечити необхідними контрольно-вимірювальними приладами (лічильниками, вагами, мірниками тощо), обладнати відповідними стелажами, шафами на яких повинні бути ярлики, де вказані назви, інвентарні номери, штрафи, ціна матеріалів, вимірники (тонни, кілограми, літри), за якими обліковують ці матеріали. Шифри розробляють за серійною схемою. Особливо важливе застосування таких шифрів на тих підприємствах, де велика кількість номенклатурних матеріалів, подібних за зовнішнім виглядом, майже однакових за вартістю. Що ж до запасних частин, без цих шифрів тут не обійтися. Зокрема шифр 207ІІІ може бути присвоєний такому найменуванню як акумулятори автомобільні. Перша цифра 2 означає клас, друга - синтетичний рахунок “Виробничі запаси”, третя - субрахунок “Запасні частини”, четверта - групу “Акумулятори автомобільні”, п'ята і шоста - марку акумулятора [104, c.251].

Усі товарно-матеріальні цінності, що знаходяться у місцях зберігання, КП «Іллінціхліб» відносять у підзвіт матеріально-відповідальним особам (завскладом, комірник), з якими укладений договір про повну матеріальну відповідальність. Право отримувати для виробничих потреб матеріали мають відповідальні працівники, які затверджені на початку року наказом керівника підприємства. У матеріально-відповідальних осіб та бухгалтерії є зразки підписів таких працівників.

У бухгалтерії підприємства, ведуть лише вартісний облік товарно-матеріальних цінностей, оскільки кількісний забезпечується на складах. У той же час тут у складових відомостях є інформація про наявність товарно-матеріальних цінностей на початок і кінець кожного місяця.

Крім того, що у бухгалтерію надходять усі первинні документи з оприбуткування матеріалів, тут спочатку виникають первинні документи на їх видачу у виробництво чи на реалізацію, як після використання повертаються назад разом із реєстрами приймання, здачі запасів (звітами про рух матеріалів). Але навіть зовнішні документи (товарно-транспортні накладні), як правило, надходять на підприємства на основі виписаних тут доручень (довіреностей) на отримання матеріалів від постачальників.

2.2 Фінансовий облік запасів

Бухгалтерський фінансовий облік -це сукупність правил , які забезпечують підготовку інформації про результати діяльності підприємства та його фінансовий стан і відповідність вимогам законодавчих актів і стандартів бухгалтерського обліку, це комплексний синтетичний облік всіх засобів і коштів та всієї економічної діяльності підприємства.

Для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировини і матеріалів, які знаходяться в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва на КП «Іллінціхліб» призначається рахунок 20 “Виробничі запаси”. Цей рахунок активний, балансовий призначений для обліку господарських засобів.

По дебету рахунку 20 “Виробничі запаси” відображаються надходження виробничих запасів на підприємство, їх дооцінка, по кредиту - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробка, відпуск (передача) на сторону уцінка тощо.

Вартість окремих видів виробничих запасів обліковується на відповідних субрахунках рахунку 20, який має такі субрахунки:

201 “Сировина й матеріали”

202 “Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби”

203 “Паливо”

204 “Тара й тарні матеріали”

205 “Будівельні матеріали”

206 “Матеріали передані в переробку”

207 “Запасні частини”

208 “Матеріали сільськогосподарського призначення”

209 “Інші матеріали”

Отже, на даному рахунку в розрізі окремих субрахунків та аналітичних статей буде сконцентрована інформація про більшість виробничих матеріальних цінностей [26, c. 279].

Рахунок 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” призначено для обліку узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів. До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він не перевищує один рік, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо. Рахунок 25 “Напівфабрикати” призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух напівфабрикатів власного виробництва. Їх облік на окремому рахунку ведуть підприємства, у яких напівфабрикати, крім використання у виробництві, реалізується на сторону як готова продукція. До напівфабрикатів належить продукція, що не пройшла всіх встановлених технологічним процесом стадій виробництва й потребує доопрацювання, на цьому рахунку можуть обліковуватися виготовлені підприємством напівфабрикати: чавун передільний у чорній металургії, сира гума і клей в гумовій промисловості; сірчана кислота на азотно-туковому комбінаті хімічної промисловості, томатна паста, концентрований сік у консервній промисловості, солод у пивоварній промисловості; пряжа в текстильній промисловості.

На підприємствах, на яких напівфабрикати власного виробництва використовуються тільки для власних виробничих потреб, їх рух і залишення обліковуються на рахунку 23 “Виробництво”.

Рахунок 26 “Готова продукція” призначено для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства. До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із змовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.

На рахунку 28 “Товари” ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові, та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування. На промислових та інших виробництвах підприємствах рахунок 28 “Товари” застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо. За діючим Планом рахунків, на допомогу рахунку об'єднано всі види товарних запасів за місцями зберігання, а також торгова націнка.

Рис. 2.1. Основні положення обліку запасів, що наводяться в наказі про облікову політику КП «Іллінціхліб»

Отже, необхідними передумовами правильної організації обліку запасів є :

раціональна організація складського господарства;

розробка номенклатури запасів;

наявність інструкції з обліку виробничих запасів;

правильне ґрунтування (класифікація) запасів;

розробка норм витрачання запасів;

Наказом про організацію та облікову політику КП «Іллінціхліб» визначено норми для правильного планування потреб в запасах, раціональної організації їх обліку і контролю (рис. 2.1).

Основні підходи, які регламентують методологічні засади формулювання в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності, представлені в П(С)БО 9 “Запаси”, а також в П(С)БО 16 “Витрати” (в частині готової продукції).

Основні бухгалтерські записи, що відображають рух (надходження) запасів на КП «Іллінціхліб» наведені нижче.

1. Оприбутковано виробничі запаси, що надійшли від постачальника. Дебет 20 “Виробничі запаси” - кредит 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”./прибуткова-видаткова накладна/ додаток № 4

2. Оплачено витрати на транспортування виробничих запасів, що надійшли (витрати на транспортування включено до первісної вартості запасів). Дебет 20 “Виробничі запаси” - кредит 311 “Поточні рахунки в банках в національній валюті”./Платіжне доручення ,додаток №5/

3. Оприбутковано запаси, придбані підзвітною особою за грошові кошти в Дт 20 “Виробничі запаси” - Кт 372 “розрахунки з підзвітними особами”./накладна ,авансовий звіт -додаток №6/

4. Оприбутковано виробничі запаси, виготовлені власними силами. Дт 20 “Виробничі запаси” - Кт 23 “Виробництво”. на основі накладних /додаток № 7 /

5. Оприбутковано безплатно одержані виробничі запаси: Дт 20 “Виробничі запаси” - Кт 719 “інші доходи від операційної діяльності” Накладна -додаток № 8 /.

Основні бухгалтерські операції по списанню запасів на КП «Іллінціхліб»:використовуються слідуючі :

1. Відпущено зі складу виробничі запаси для виробництва продукції: Дт 23 “Виробництво” - Кт 20 “Виробничі запаси”, 22 “МШП” та інші. на основі вимоги , лімітно забірної картки /додаток №№9,10/

2. Списано запаси для загальновиробничих та адміністративних потреб Дт 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати” - Кт 20 “Виробничі запаси”, 22 “МШП” та ін. на основі акту на списання матеріалів довільної форми.

3. Відпущено зі складу запаси для капітального будівництва власними силами: Дт 15 “Капітальні інвестиції” - Кт 20 “Виробничі запаси” та ін.

4. Списано облікову вартість реалізованих виробничих запасів: Дт 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів” - Кт 20 “Виробничі запаси” та інші. Акти довільної форми /

Списання запасів, яких не вистачає:

1. Відображено суму недостачі запасів у складі витрат звітного періоду: Дт 947 “Нестачі і витрати від псування цінностей” - Кт 20 “Виробничі запаси”, інші розрахунки обліку запасів, яких не вистачає.

2. Відображено на позабалансовому рахунку суми недостачі: Дт 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”.

3. Відображення суми, що підлягає відшкодуванню винною особою (після встановлення такої особи): Дт 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків” - Кт 716 “Відшкодування раніше списаних активів”.

4. Списано з позабалансового рахунку сума недостачі: Кт 072 “Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей”.

5. Відображено податкове зобов'язання з ПДВ: Дт 746 “Відшкодування раніше списаних активів” - Кт 641 “Розрахунки за податками”.

6. Нараховано суму, що підлягає сплаті до бюджету Дт 716 “Відшкодування раніше списаних активів” - Кт 642 “Розрахунки за обов'язковими платежами”.

7. Отримано суму відшкодування втрат Дт 30 “Каса” - Кт 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”.

Безоплатна передача виробничих запасів іншому підприємству:

1. Дт 949 “Інші витрати операційної діяльності” - Кт 20 “Виробничі записи”, інші рахунки обліку запасів.

2. Дт 949 “Інші витрати операційної діяльності” - Кт 641 “Розрахунки за податками”, тобто відображено податкове зобов'язання з ПДВ, розраховане виходячи зі звичайних цін.

Списання запасів внаслідок надзвичайних подій:

1. Відображено в обліку списаних запасів в результаті аварії (стихійного лиха) Дт 99 “Надзвичайні витрати” - Кт 20 “Виробничі запаси” і інші рахунки обліку запасів.

2. Відшкодовано вартість запасів страховою організацією (якщо запаси були застраховані). В даному випадку сума, віднесена при списанні на витрати від звичайних операцій, відноситься до складу доходів від таких операцій в розмірі страхового відшкодування: Дт 654 “За індивідуальним страхуванням”, 31 “Рахунки в банках” - Кт 75 “Надзвичайні доходи”.

Запаси можуть бути списані з балансу з відображенням їх в складі витрат у звіті про фінансові результати в результаті того, що вони не відповідають визначенню активу (не є джерелом майбутньої економічної вигоди). Витрати на придбання і створення активу, які не можуть бути відображені в балансі у зв'язку з невідповідністю до вище наведених вимог, включаються до складу витрат періоду у звіті про фінансові результати. Бухгалтерський запис:

Дт 946 “Втрати від знецінення запасів” - Кт 20 “Виробничі запаси” - означає, що списано на витрати вартість виробничих запасів внаслідок їх невідповідності критеріям визнання активу.

Облік готової продукції повинен забезпечити контроль за виконанням завдань по випуску продукції згідно договірного асортименту на всіх стадіях руху. Кількісний облік готової продукції за її видами і місцями зберігання організований за допомогою сортових карток складського обліку Для обліку випуску готових виробів з виробництва бухгалтерія складає відомість готової продукції, зданої на склади підприємства, в натуральному і вартісному вираженні. Дані цієї відомості використовують для контролю за виконанням завдання з обсягу виробництва для бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку.

Накопичувальні відомості випуску готової продукції і накопичувальні відомості відвантаженої продукції заповнюються на підставі первинних документів протягом місяця.

Оприбуткування готової продукції від виробництва :

Дебет рахунку 26 «Готова продукція»

Кредет рахунку 23 «Виробництво» на основі накладної .

Реалізація готової продукції :

Дебет рахунку 90 «Собівартість реалізації»

Кредет рахунку 26 «Готова продукція» на основі видаткової накладної по фактичній собівартості .

Облік запасів - один з самих важких і важливих в господарській діяльності підприємства. Від достовірного ,досконалого обліку запасів залежить їх ефективне використання ,збереження ,зменшується імовірність іх псування та розкрадання .

2.3 Податковий облік запасів

Закон України «Про систему оподаткування» № 77/97-ВР від 18.02.97 р. визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні. Крім того Законом України «Про оподаткування прибутку підприємства » №334/94-ВР від 28.12.94 р. зі змінами та доповненнями передбачено умови ведення податкового обліку запасів . А саме :

Пункт 5.9 . Закону передбачає : Платник податку веде податковий облік приросту/убутку/ балансової вартості товарів/крім тих ,що підлягають амортизації, та цінних паперів /,сировини ,матеріалів , комплектуючих виробів ,напівфабрикатів , малоцінних предметів а /далі - запасів / на складах , у незавершеному виробництві та залишках готової продукції , витрати на придбання та поліпшення / перетворення , зберігання / яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом.

У разі коли балансова вартість таких товарів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду ,різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду , різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Якщо платник податку приймає рішення про /уцінку / до оцінку запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку , то така уцінка / до оцінка / з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов`язані з придбанням таких запасів.

З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті:

ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів;

середньозваженої вартості однорідних запасів;

вартості перших за часом надходження запасів(ФІФО);

нормативних затрат;

ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).

Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання застосовується тільки один з наведених методів.

У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

Якщо на кінець звітного періоду залишок запасів на складах збільшився ,а також частина запасів використана не в господарській діяльності , то на вартість збільшення запасів на кінець звітного періоду збільшуються доходи підприємства ,а значить і прибуток підприємства . Тому для більш ефективного ведення господарської діяльності підприємство повинни максимально зменшити операційний цикл виробництва ,щоб відпуск запасів у виробництво ,випуск готової продукції та її реалізація відбувалась в одному звітному періоді.

2.4 Документообіг запасів

Документальне оформлення надходження матеріальних, сировинних і паливних ресурсів, їх наявності та витрачання є досить складним процесом, адже структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечувати вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю та оперативного управління рухом виробничих запасів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, то безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування обробляння даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Крім того, для забезпечення своєчасного відображення господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку на підприємствах повинні бути чітко визначені терміни передачі первинних документів до бухгалтерії, що передбачено графіком документообігу на КП «Іллінціхліб». Від правильності документального оформлення операцій з надходження запасів залежить правильне віднесення їх вартості на витрати виробництва та його відображення у звітності.

У відповідальності до виробничої програми і норм витрат підприємства і визначають потребу у виробничих запасах. Вони можуть бути придбані, виготовлені власними силами, внесені до статутного капіталу, одержані безоплатно, придбані в результаті обміну тощо.

Перелік типових форм первинного обліку матеріалів наведений в додатку А.

Найчастіше оформляють надходження виробничих запасів такими первинними документами:

Довіреність (форма М-2) - призначена для оформлення представництва окремої посадової особи виступити довіреною особою підприємства при отриманні запасів, заповнюється на основі рахунка-фактури, договору чи інших документів (замовлення, наряду тощо), і видається лише особам, що працюють на даному підприємстві для отримання матеріальних цінностей.

Перелік осіб, які мають право отримувати матеріальні цінності, повинен бути затверджений відповідним розпорядчим документом керівника підприємства.

Забороняється видавати довіреності, які повністю або частково не заповнені, не мають зразків підписів осіб, на ім'я яких вони виписані. Незаповнені рядки довіреності прокреслюються [64].

Перш ніж довіреність буде видана довіреній особі, її реєструють в “Журналі реєстрації довіреностей” - форма М-3. Прибутковий ордер (форма М-4) - призначений для оприбуткування матеріалів, які надійшли на підприємство від постачальників або з переробки. Заповнюється при відсутності якісних та кількісних розбіжностей з документами постачальника, а також при оприбуткуванні запасів з переробки. Використовується для оперативного обліку на складах, аналітичного обліку надходження запасів. “Прибутковий ордер” складається в одному примірнику матеріально-відповідальною особою підприємства (комірником) у день надходження цінностей і залишається у нього до моменту передачі в бухгалтерію підприємства за “Реєстром №... приймання-здачі документів” М- 13.

Загальновідомо, що на практиці “Прибутковий ордер” оформляється, як правило, у двох, а то й у трьох примірниках під “копірку”. Перший примірник залишається у матеріально-відповідальної особи підприємства (комірника) до моменту передачі його в бухгалтерію підприємства, а другий видається особі, яка доставила і здала запаси на склад. Третій примірник, як правило, залишається у матеріально-відповідальної особи підприємства (комірника) і в бухгалтерію не передається. Причина такого відступу від передбаченого порядку полягає, передусім, у бажанні матеріально- відповідальних осіб підстрахувати себе від можливого розкрадання, псування або втрати первинних документів [46, c. 25].

При отриманні запасів безпосередньо від постачальників, доставлених їхнім транспортом або транспортом сторонньої організації безпосередньо на склад підприємства, “Прибутковий ордер” не оформляється, оскільки документом, що оформляє надходження запасів на склад підприємства, у цьому разі є “Товаротранспортна накладна”;

Товарно-транспортна накладна (форма М-5, М-6) - призначена для обліку поставок запасів та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. Використовується для кількісного та якісного обліку запасів;

Акт про прийняття матеріалів (форма № М-7) - застосовується для оформлення приймання запасів, що мають кількісні та якісні розбіжності з даними супроводжуючих документів постачальника, а також при прийманні запасів, що надійшли без документів.

“Акт про приймання матеріалів” М-7 складається в 2-х примірниках приймальною комісією, яка призначається наказом керівника підприємства. До складу комісії обов'язково мають бути включені представники постачальника або транспортної організації, що доставила вантаж, і матеріально-відповідальна особа - працівник підприємства, який приймає вантаж. Можливим є залучення представника незацікавленої організації (юридичної, аудиторської, оцінної тощо), наприклад, у разі виникнення спірних моментів або коли необхідно оцінити запаси, що надійшли без супровідних документів.

Акт завіряється керівником підприємства або особою, уповноваженою відповідним наказом.

Після складання “Акт про приймання матеріалів” М-7 з іншими первинними супровідними документами передається:

один примірник, доданий до форми М-13, - у бухгалтерію підприємства для обліку переміщення, руху отриманих запасів;

другий примірник в юридичний відділ для підготовки і відправлення листа-претензії постачальнику.

При оформленні надходження запасів за актом М-7 прибутковий ордер М-4 не оформляється [45, c. 47];

“Картка №... складського обліку матеріалів” (форма М-12) - використовується для обліку наявності і руху запасів на складі за кожним найменуванням, номенклатурним номером окремо, ведеться в одному примірнику, як правило, комірником підприємства і зберігається у нього.

Підстава для запису в первинні документи з прибутку - це форми М-4 “Прибутковий ордер”, М-7 “Акт про приймання матеріалів” і форма №1-ТН “Товаротранспортна накладна”, а з видатку - М-8, М-9, М-28а “Лімітно-забірна картка”, М-10 “Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів”, М-11 “Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів”, М-15а “Акт приймання-передачі обладнання у монтаж”, М-23 “Акт №... про витрату давальницьких матеріалів” і форма№1-ТН “Товаротранспортна накладна”.

Запис робиться у день надходження або вибуття цінностей.

Реєстр приймання-здачі документів (форми М-13) - оформлюється приймання передача первинних документів. Складається в одному примірнику матеріально-відповідальною особою і передається до бухгалтерії підприємства разом з первинними документами і необхідними додатками.

Оформляється реєстр у міру необхідності, тобто може складатися кілька разів на день у міру надходження або видачі запасів, але не рідше ніж один раз на день, якщо цього дня відбувався рух запасів. Це потрібно для оперативного обліку цінностей у бухгалтерії і своєчасного їх відпуску у виробництво або на реалізацію.

Перш ніж здати первинні документи з прибутку або видатку разом з реєстром М-13 у бухгалтерію, матеріально-відповідальна особа підприємства має на підставі цих документів записати прибуток або видаток у картки складського обліку або інші реєстри обліку.

Відомість обліку залишків матеріалів на складі (форма М-14) - призначена для відображення залишків запасів на складі підприємства на кінець облікового періоду [46, c. 26].

Заповнюється на підставі даних форми М-12 “Картка складського обліку матеріалів”, в якій після кожного запису з прибутку або видатку запасів, що враховуються в ній, виводиться залишок на складі. Але спочатку бухгалтерія перевірить відповідність усіх записів у формі М-12 наявним первинним документам і підтвердить правильність виведення залишку запасів на кінець місяця. А відтак залишок переноситься з форми М-12 “Картка складського обліку матеріалів” у форму М-14 “Відомість обліку залишків матеріалів на складі”. Відповідність залишків запасів у “Картці складського обліку матеріалів” й у “Відомості обліку залишків матеріалів на складі” підтверджує особа, відповідальна за перевірку даних картки і М відомості. Як правило, це працівник бухгалтерії.

Надходження виробничих запасів оформлюється й іншими документами. Наприклад, супровідні документи постачальників (рахунок-фактора (ф. №63), платіжна вимога - формується (ф.№0401040)) є підставою для кількісного та якісного приймання партії запасів, що надійшли і використовуються для розрахунків між постачальниками та покупцями за відвантажені (відпущені) запаси. Нижче відображені основні операції з надходження виробничих запасів та реквізити документів, які при цьому заповнюються (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 - Основні реквізити документів, що характеризують надходження виробничих запитів

Операції з надходження виробничих запасів

Основні реквізити, що характеризують надходження виробничих запасів

1. Придбання виробничих запасів від постачальника

Дата надходження, постачальник, склад операції

2. Придбання виробничих запасів підзвітними особами в порядку закупівлі дрібних партій за готівку

Вид операції, склад, постачальник (найменування, код), дата надходження

3. Оприбуткування виробничих запасів, виготовлення в цехах власного виробництва

Найменування, сорт, розмір, номенклатурний номер

4. Оприбуткування виробничих запасів від ліквідації основних засобів

Кількість (за документом, фактично), ціна (облікова) за одиницю, найменування

5. Внутрішнє переміщення

Одиниця виміру, найменування, код

6. Оприбуткування виробничих запасів в результаті перетворення на непридатні малоцінні засоби праці

Вартість (за обліковими цінами)

7. Оприбуткування лишків, виявлених після проведення інвентаризації

Сума транспортно-заготівельних витрат або відхилень від облікової ціни

Виробничі запаси зі складів підприємства відпускаються в цехи для виготовлення продукції і на сторону для переробки чи реалізації як надлишкові чи непотрібні. Під відпуском у виробництво розуміють відпуск виробничих записів для виготовлення продукції виконання робіт чи надання послуг. Відпуск виробничих запасів в комори цехів розглядається як внутрішнє переміщення запасів. При відсутності в цехах комор відпуск запасів з центральних складів вважається витратами на виробництво. При відпуску матеріалів у виробництві необхідно дотримуватись наступних вимог:

1) запаси обліковуються за вагою, обсягом, масою у суворій відповідності з нормативами витрат на визначений обсяг виробництва;

2) відпуск, як правило, здійснюється в межах попередньо встановлених лімітів. Лімітування здійснюється відділом матеріально-технічного постачання чи плановим відділом;

3) з головним бухгалтером узгоджуються списки осіб, яким надано право вимагати зі складів запаси, а також беруться зразки їх підписів. Ці дані повинні бути повідомлені працівникам комор. Запаси на виробництво видаються зі складів тільки представниками цехів, господарств, відділів тощо, які офіційно призначаються для їх отримання.

Порядок документального оформлення операцій з відпуску запасів зі складів підприємства залежить від того, для яких потреб вони відпускаються: систематично на виробничі потреби або епізодично в цехи та відділи на адміністративні чи інші потреби. Для оформлення операцій відпуску виробничих запасів використовуються такі первинні документи:

лімітно-забірна картка (ф. М-8, 8-а, 9, 9-а) - призначена для оформлення відпуску матеріалів, які систематично споживаються при виготовленні продукції, а також для поточного контролю за дотриманням встановлених лімітів відпуску запасів на виробничі потреби. Використовується для оперативного обліку на складі, аналітичного і синтетичного обліку відпуску запасів в межах затвердженого ліміту [62];

Накладна-вимога на відпуск (внутрішні переміщення) матеріалів (форма М-11) застосовується для обліку руху матеріалів в середині підприємства. Використовується для оперативного обліку на складах, аналітичного і синтетичного обліку руху запасів в бухгалтерії. “Накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів” виписують у двох примірниках і підписують головний бухгалтер підприємства або уповноважена особа [47, c. 39].

Первинні документи, призначені для оформлення операцій по надходженню, внутрішньому переміщенню та відпуску запасів, є підставою для ведення бухгалтерського і оперативного (складського) обліку. Виробничі запаси надходять до бухгалтерії, де вони підлягають перевірці за змістом операцій і правильністю їх оформлення (перевіряється наявність реквізитів, підписів, правильність арифметичних підрахунків). Особливо увага при цьому звертається на законність операцій.

В залежності від напрямку витрачання виробничих запасів в обліку відображаються наступні види господарських операцій та реквізити, що їх характеризують (табл.2.2).

Таблиця 2.2 - Основні реквізити, що характеризують операції з відпуску запасів.

Операції з відпуску виробничих запасів

Основні реквізити, що характеризують відпуск

1. відпуск виробничих запасів в цехи основного і допоміжного виробництва на виготовлення продукції, виконання робіт га надання послуг

Дата відпуску вид операції, склад, одержувач (цех, відділ)

2. відпуск виробничих записів на утримання та експлуатацію обладнання

Призначення, шифр витрат, найменування, сорт, розмір

3. відпуск виробничих запасів на загальновиробничі та адміністративні потреби

Номенклатурний номер, одиниця виміру

4. відпуск виробничих запасів на потреби непромислових виробництв та господарів

Кількість, ціна

5. відпуск виробничих запасів на сторону і для переробки

Сума транспортно-заготівельних витрат чи відхилень від облікової ціни

Оскільки запаси за своїм економічним змістом займають проміжне місце між основними засобами і матеріалами, то існує певна специфіка їх обліку і документального оформлення операцій, пов'язаних з їх внутрішнім переміщенням (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 - Документування руху запасів

Типова форма

Назва документу

Примітки

МШ-1

Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)

Застосовується для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) у роздавальних коморах на підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного оборотного (обмінного) фонду. На підставі даних відомості вносяться зміни до картки складського обліку матеріалів (типова форма № МШ-2) інструментально-роздавальної комори

МШ-2

Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

Застосовується для обліку МШП предметів, виданих під розписку робітнику чи бригадиру (для бригади) із роздавальної комори цеху для тривалого користування

МШ-3

Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)

Застосування для обліку інструментів (пристроїв) переданих на заточування або ремонт. Використовується на тих підприємствах, де заточування та ремонт інструментів (пристроїв) проводяться у централізованому порядку

МШ-4

Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів

Застосовується для оформлення поломок та витрат інструментів (пристроїв) та інших малоцінних та швидкозношуваних предметів

МШ-5

Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні

Застосовується для оформлення списання інструментів (пристроїв), що стали непридатними, та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік проводиться за методом обмінного (оборотного) фонду

МШ-6

Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів (пристроїв)

Застосовується для спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються робітниками підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами. Картка ведеться в одному примірнику і зберігається в цеху (дільниці)

МШ-7

Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв

Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів робітникам підприємств в індивідуальне користування за встановленими нормами

МШ-8

Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів

Застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів після закінчення строку носіння, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здавання їх у комору для утилю


Подобные документы

  • Економічний зміст виробничих запасів. Нормативно-правова база, що регулює питання обліку виробничих запасів. Методика аналізу виробничих запасів на підприємстві. Напрями вдосконалення обліку та підвищення ефективності використання виробничих запасів.

    дипломная работа [152,5 K], добавлен 11.07.2008

  • Поняття виробничих запасів як активів підприємства, особливості їх класифікації. Нормативно-правова база обліку виробничих запасів. Організація обліку надходження та наявності виробничих запасів. Головні шляхи удосконалення обліку виробничих запасів.

    курсовая работа [81,9 K], добавлен 10.12.2014

  • Аналіз господарсько-фінансової діяльності ТЗОВ "Компанія Технопол". Особливості документального оформлення руху виробничих запасів. Характеристика синтетичного та аналітичного обліку виробничих запасів. Шляхи удосконалення системи бухгалтерського обліку.

    курсовая работа [36,2 K], добавлен 20.08.2010

  • Економічна сутність та класифікація виробничих запасів. Організація бухгалтерського обліку та облікова політика підприємства. Методи оцінки запасів при їх вибутті або передачі у виробництво. Інформаційне забезпечення обліку кредиторської заборгованості.

    дипломная работа [337,7 K], добавлен 24.08.2015

  • Теоретичні основи обліку виробничих запасів на підприємствах України. Огляд нормативно-законодавчих документів, що регламентують облік виробничих запасів. Організація обліку виробничих запасів в частині паливно-мастильних матеріалів на ВАТ "Криворіжхліб".

    курсовая работа [89,6 K], добавлен 21.11.2010

  • Сучасні проблеми обліку виробничих запасів, пропозиції щодо їх усунення. Ведення первинного обліку виробничих запасів, виявлення недоліків та їх усунення. Основні проблеми, пов’язані з організацією та веденням обліку виробничих запасів на підприємствах.

    статья [22,8 K], добавлен 27.08.2017

  • Нормативна база та характеристика документів з обліку і аудиту виробничих запасів та їх руху на підприємстві. Використання інформаційних систем та комп'ютерної технології для контролю основних фондів. Вплив рівня резервів на продуктивність організації.

    дипломная работа [377,6 K], добавлен 11.02.2011

  • Економічна сутність запасів, класифікація та оцінка. Організація обліку виробничих запасів на підприємстві. Документальне оформлення їх наявності, руху та вибуття, синтетичний та аналітичний облік, проведення інвентаризації. Удосконалення обліку запасів.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 05.03.2014

  • Економічна сутність матеріальних запасів, їх класифікація й оцінка. Порядок обліку матеріальних запасів на складі. Облік надходження та витрат виробничих запасів. Відмінності зарубіжної практики обліку запасів. Відображення запасів у фінансовій звітності.

    курсовая работа [613,8 K], добавлен 13.12.2010

  • Сутність і види запасів підприємства. Аналітичний бухгалтерський облік виробничих запасів. Умови правильної організації обліку запасів. Відображення в обліку операцій з надходження та витрачання виробничих запасів. Основні засоби: класифікація та оцінка.

    контрольная работа [34,6 K], добавлен 07.04.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.