Організація бухгалтерського обліку та звітності на підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Географічний факультет

Реферат

на тему

Організація бухгалтерського обліку та звітності на підприємствах

Виконав: студент 4 курсу

групи № 6 (УРР)

Хмельницький Олег

Київ - 2014



Вступ

Бухгалтерський облік є важливим елементом економічної системи без знання якого неможливе ефективне управління підприємством. Він є одним з головних джерел інформації про виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємств і їх об'єднань, необхідної для прийняття та реалізації управлінських рішень. Однак, лише налагоджена система бухгалтерського обліку дає змогу отримати необхідну інформацію для забезпечення управління господарською діяльністю підприємства.

Отримана з бухгалтерського обліку інформація аналізується для прийняття оперативних, тактичних і стратегічних рішень, а тому неналежна її якість може призвести до невірних висновків та прийнятих рішень. Крім того, бухгалтерська інформація забезпечує контроль за збереженням активів підприємства, за господарською діяльністю, у зв'язку з чим є важливим засобом зміцнення фінансового стану підприємства.

Бухгалтерський облік є складовою частиною інформаційної системи підприємства і з цих позицій його завданням є постійний розвиток методологічних елементів. Облік повинен розглядатись не як самоціль, а як засіб за допомогою якого вирішується завдання управлінського апарату підприємства. Бухгалтерська інформація досягає 70% в загальній економічній системі інформації підприємства і вона є точною, повною, оперативною, достовірною на відміну від іншої інформації - оперативної і статистичної.

Бухгалтерський облік повинен описати процеси, що відбуваються на підприємстві (постачання, виробництво, збут), стан та використання ресурсів, розрахункові взаємовідносини з покупцями, постачальниками, бюджетом, банком, персоналом, використання грошових коштів та ін.

Бухгалтерська інформація потрібна для апарату управління з метою регулювання розвитку підприємства, а також для зовнішніх користувачів: інвесторів, банків, податкових служб, постачальників тощо.

1. Організація бухгалтерського обліку на підприємствах

Організація бухгалтерського обліку на підприємствах, в установах та організаціях - це система методів, способів, заходів, які забезпечують його оптимальне функціонування та розвиток відповідно до мети, цілей та місії.

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві регулюється Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996-ХІУ. Згідно з цим законом бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня його реєстрації до ліквідації в установленому порядку.

Законом визначено, що керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Міністерство фінансів України наказом від 30 листопада 1999 р. № 291 затвердило План рахунків бухгалтерського обліку підприємств і організацій та Інструкцію по його застосуванню, а наказом від 19 квітня 2001 р. № 186 -- спрощений План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва.

Раціональна організація бухгалтерського обліку передбачає таку його будову, при якій він забезпечив би своєчасне виконання завдань планування, контролю, управління та надання повної правової й неупередженої інформації при мінімальних затратах засобів і праці.

Бухгалтерський облік на підприємствах, в установах та організаціях ведеться безперервно з моменту реєстрації підприємства, установи, організації до моменту ліквідації. Єдиною валютою ведення бухгалтерського обліку є грошова одиниця України.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві перебувають у компетенції керівника (власника) підприємства у відповідності з чинним законодавством та установчими документами.

Раціональна організація бухгалтерського обліку ґрунтується на застосуванні, в першу чергу, загальноприйнятих передумов:

- вивчення структури, технології та організації виробництва;

- організація облікового апарату та праці облікових працівників;

- організація облікового процесу (визначення обсягу облікових робіт);

- організація досконалого володіння працівниками бухгалтерії

(бухгалтером, власником) діючої законодавчої та нормативної бази щодо питань ведення бухгалтерського обліку.

Підприємство самостійно обирає форму ведення і організації бухгалтерського обліку, зокрема, здійснює:

1) введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

2) користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

3) ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерською або аудиторською фірмою;

4) самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких має оприлюднюватися.

Весь обліковий процес складається з трьох етапів його здійснення:

I. Етап первинного обліку;

II. Етап поточного обліку;

III. Етап підсумкового обліку.

Етап первинного обліку: процес документування та оцінки господарських явищ і процесів.

Етап поточного обліку: процес облікової реєстрації господарських операцій на бухгалтерських рахунках та в облікових регістрах.

Етап підсумкового обліку: процес узагальнення даних поточного обліку в бухгалтерській звітності.

На кожному етапі облікового процесу є необхідність самостійної організації підприємством в особі власника або виконавчого органу (посадової особи) наступних заходів щодо обліку:

- визначення облікової номенклатури (перелік господарських явищ та процесів, які підлягають відображенню у системі бухгалтерського обліку);

- визначення способів та техніки відображення облікових номенклатур (вибір форми обліку);

- вибір матеріальних носіїв інформації, їх рух і збереження (відповідно до форми бухгалтерського обліку, облікової номенклатури та засобів обчислювальної техніки).

Сукупність об'єктів бухгалтерського обліку визначається змістом фінансово-господарської діяльності підприємства та вимогами управління, контролю та оцінки діяльності.

Узагальнено об'єкти організації бухгалтерського обліку можна розділити на:

1) об'єкти облікового процесу: номенклатура, капітал, документообіг;

2) праця виконавців: бухгалтерії, лінійного апарату;

3) забезпечення: організаційне, інформаційне, правове, технічне, умов праці;

4) тенденції розвитку.

Важливими факторами, які впливають на організацію облікового процесу на підприємстві, є:

1) розмір і обсяг господарської діяльності підприємства;

2) форма власності (державна, приватна, колективна);

3) вид діяльності (промислова, будівельна, сільськогосподарська та інші);

4) характер діяльності (виробнича, посередницька, торгівельна та інші).

2. Способи організації облікового процесу на підприємствах України

обліковий інвентаризація звітність актив

Бухгалтерський облік на підприємствах, в установах та організаціях може здійснюватися:

- бухгалтерською службою (відділом), що є самостійним

- підрозділом підприємства і очолюється головним бухгалтером або штатним бухгалтером;

- централізованою бухгалтерією;

- спеціальною організацією (аудиторською фірмою) або нештатним фахівцем-бухгалтером (підприємець без створення юридичної особи) на договірних засадах, якщо підприємство, установа, організація не мають бухгалтерської служби;

- самостійно власниками або керівниками (виконавчими директорами) на невеликих підприємствах (ця форма бухгалтерського обліку не може бути застосована на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватись).

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство в особі власника (керівника, виконавчого органу) самостійно вибирає форми його організації.

Бухгалтерський облік фінансово-господарської діяльності великих і середніх підприємств, організацій і установ здійснюють працівники бухгалтерії.

Залежно від розподілу облікової праці між головною бухгалтерією, його оперативно відокремленими структурними підрозділами підприємства, організації, установи розрізняють дві організаційні форми бухгалтерського обліку:

1) централізовану;

2) децентралізовану.

При централізованій формі бухгалтерського обліку весь обліковий апарат зосереджений у центральній бухгалтерії й адміністративно та методологічно підпорядкований головному бухгалтеру. При децентралізованій формі бухгалтерського обліку частина облікового апарату бухгалтерії підприємства міститься у складі окремих виробничих підрозділів, адміністративно підпорядкована керівникам цих підрозділів, а методологічно - головному бухгалтеру.

Особливою формою розподілу праці облікового апарату, який обслуговує у веденні бухгалтерського обліку групу однорідних підприємств, організацій та установ, є централізована бухгалтерія.

Найбільш повною є така структура бухгалтерії, коли працівників розподіляють за функціональними обов'язками по окремих групах зокрема:

- група обліку фінансово-розрахункових операцій (фінансова група) - працівники здійснюють облік грошових коштів у касі підприємства, на рахунках банку, підзвітних сум, контролюють додержання фінансової та платіжної дисциплін;

- група обліку розрахунків (розрахункова група) - працівники проводять облік і контроль розрахунків із заробітної плати з робітниками і службовцями підприємства, з фінансовими та податковими органами з податків, нарахувань, утримань та перерахувань коштів, ведуть облік з депонентами;

- група матеріального обліку (матеріальна група) - працівники ведуть облік придбання, заготівлі та витрат товарно-матеріальних цінностей та малоцінних і швидкозношуваних предметів, облік розрахунків з постачальниками, контролюють стан складського обліку та беруть участь в інвентаризації цих цінностей;

- група обліку готової продукції і її реалізації (виробничо-калькуляційна група) - працівники здійснюють облік витрат на виробництво всіх видів продукції, калькулювання фактичної собівартості продукції, обліковують надходження з виробництва готової продукції, її відвантаження і реалізацію, ведуть розрахунки з покупцями, складають звітність про виготовлену та реалізовану продукцію;

- група обліку основних засобів - працівники здійснюють облік надходження, внутрішнього переміщення і вибуття основних засобів, ведуть їх документальне оформлення, беруть участь у проведенні інвентаризації основних засобів, складають встановлену звітність, проводять нарахування амортизації.

Всі вищенаведені функції кожного облікового працівника, відповідальність за ведення обліку, його обов'язки та права визначаються службовими характеристиками та посадовими інструкціями (приклад - посадова інструкція головного бухгалтера - наведений у додатку).

Очолює роботу бухгалтерської служби головний бухгалтер, який у адміністративному відношенні підпорядкований безпосередньо керівнику підприємства. За організацію бухгалтерського обліку на підприємствах відповідають їх власники (керівники).

Призначення на посаду і звільнення від обов'язків головного бухгалтера проводиться керівником підприємства, а при наявності - з наступним затвердженням вищим керівним органом або власником.

Згідно з вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України" від 16 липня 1999 р. № 996-ХІУ головний бухгалтер або особа, якій доручено ведення бухгалтерського обліку підприємства, зобов'язані:

- забезпечувати дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку;

- забезпечувати складання та подання у встановлені строки фінансової звітності користувачам зазначеної звітності, яка визначена законодавством;

- здійснювати (організовувати) контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

- брати участь в оформленні документів, пов'язаних з нестачею, крадіжками та відшкодуванням витрат від нестачі, крадіжки й псування активів підприємства з винних осіб;

- здійснювати перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах та інших підрозділах підприємства.

Крім обов'язків, головному бухгалтеру надані і широкі права. Зокрема, головний бухгалтер має право встановлювати для всіх підрозділів підприємства вимоги щодо порядку оформлення господарських операцій, строки оформлення та подання до бухгалтерії необхідних документів і відомостей виробничими підрозділами та службами підприємства; право затримувати до вияснення виконання і/або не виконувати незаконні розпорядження з повідомленням про це керівника підприємства, вищих керівних органів тощо. Довгий час облік в Україні був інструктивний, тобто вівся за затвердженими інструкціями, в яких були чіткі вказівки про те, як треба вести бухгалтерський облік. Творчого підходу не передбачалось. Але з часом з'явились нормативні документи, в яких бухгалтеру пропонуються декілька методів при відображенні в бухгалтерському обліку тієї чи іншої ситуації. Внаслідок реформування в Україні бухгалтерського обліку в 2000 році, коло рішень, які потребують професійного судження бухгалтера, розширилося. Підприємство може самостійно вибирати той чи інший метод оцінки активів, метод нарахування амортизації та інше, тобто у бухгалтерському обліку з'явилася варіантність. Але обране як варіант правило, не може змінюватись на інше. Зміни допускаються в особливих випадках:

- змінюються статутні вимоги;

- змінюються вимоги органу, який затверджує П(С)БО;

- нові положення облікової політики забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності;

- при ліквідації підприємства.

Кожне підприємство повинно мати свою облікову політику. Облікова політика - це сукупність обґрунтованих підприємством конкретних методів, форм, техніки ведення і організації бухгалтерського обліку, виходячи з встановлених норм і особливостей діяльності. При формуванні облікової політики слід виходити з наступних міркувань:

- обачність;

- перевага сутності над формою;

- суттєвість;

- послідовність.

До формування облікової політики слід підходити досить виважено, оскільки вона, як правило, встановлюється не на один рік.

В наказі про облікову політику повинні висвітлюватися всі методи і принципи бухгалтерського обліку, можливість вибору яких надана підприємству П(С)БО і Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", зокрема:

1) Межа суттєвості.

Суттєва інформація - інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Межа суттєвості для різних підприємств може бути різною: це залежить від оборотів та обсягів виробництва.

2) Порядок визнання основних засобів та інших необоротних активів, термінів їх корисного використання, методів нарахування амортизації і ліквідаційної вартості.

3) Порядок визнання нематеріальних активів, термінів їх корисного використання і методів нарахування амортизації.

4) Методи оцінки вибуття запасів.

5) Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).

6) Перелік і базу розподілу постійних і змінних загальновиробничих витрат, на кожний об'єкт витрат, нормальну потужність виробничих підрозділів підприємства.

7) Порядок визначення величини резерву сумнівних боргів.

8) Метод оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг.

9) Необхідність створення резервів (резервування коштів) для забезпечення майбутніх витрат і платежів та інше.

3. План організації бухгалтерського обліку на підприємстві

Однією з важливих передумов раціональної організації обліку є розробка плану організації бухгалтерського обліку, яким визначається зміст, послідовність і строки виконання облікових робіт на підприємстві, порядок одержання інформації, складання і додання звітності.

План організації бухгалтерського обліку містить:

- план звітності

- план документації і документообороту,

- план рахунків та їх кореспонденцію

- план інвентаризації;

- план технічного оформлення облікової інформації.

План звітності передбачає перелік форм встановленої звітності, строки її складання і подання. При цьому планується як зовнішня звітність, що подається відповідним органам, так і внутрішня. План зовнішньої звітності ґрунтується на нормативно-правових актах Міністерства фінансів України та інших керівних органів. Форми і строки складання внутрішньої звітності, необхідної для управління і контролю, визначаються керівником підприємства і головним бухгалтером.

Зміст звітності, порядок її складання і подання є вихідною базою при плануванні всієї облікової роботи і значною мірою визначають організацію поточного фінансового й управлінського обліку. Складання відповідних форм звітності й оперативно-аналітичної інформації закріплюються в плані за конкретними виконавцями.

План документації і документообороту складається на підставі переліку типових і спеціалізованих форм документів, встановлених для підприємств даної галузі. Основне завдання плану полягає у визначенні порядку документального оформлення господарських операцій найзручнішими для підприємства документами* виходячи із специфіки його діяльності, а також визначення послідовності проходження документів по всіх стадіях облікового опрацювання. План документації оформляється у вигляді переліку форм документів з коротким описом їх змісту або у вигляді альбому форм документів.

План документообороту, розроблений головним бухгалтером, визначає порядок роботи не тільки облікового апаратура й інших підрозділів і служб підприємства, причетних до бухгалтерського обліку щодо оформлення господарських операцій відповідними документами. Дотримання встановленого плану документообороту забезпечує своєчасність складання й опрацювання документів, повноту і правильність облікових записів і звітних показників. Порушення плану документообороту, затримка документів на будь-якому етапі їх проходження призводять до відставання реєстрації господарських операцій в обліку і послаблення контролю за їх виконанням; Тому Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку передбачено, що вимоги головного бухгалтера щодо неухильного дотримання порядку оформлення і подання в бухгалтерію первинних документів є обов'язковими для всіх підрозділів, служб і працівників підприємства.

Відповідно до типового Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань; і господарських операцій на підприємстві розробляється порядок ведення кожного синтетичного рахунка і субрахунка в аналітичному розрізі стосовно конкретних умов його діяльності.

План інвентаризації передбачає строки і порядок проведення інвентаризації матеріальних цінностей, грошових коштів та інших активів підприємства, а також зобов'язань по розрахунках з різними дебіторами і кредиторами. Цим планом передбачається як повна інвентаризація, так і часткові, визначаються орієнтовні строки і порядок проведення раптових інвентаризацій. При цьому строки раптових інвентаризацій не повинні бути завчасно відомі матеріально відповідальним особам. План інвентаризації повинен бути складений так, щоб інвентаризація в одній ланці господарства не спричиняла порушення нормальної роботи інших його ланок. При складанні плану інвентаризації керуються Інструкцією щодо інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.09.94 № 69.

План технічного оформлення обліку передбачає детальну характеристику форми, за якою має вестися бухгалтерський облік на підприємстві, перелік і порядок ведення облікових регістрів, а також заходи щодо раціональної організації облікового процесу, і в першу чергу, - за рахунок забезпечення й ефективного використання сучасних засобів обчислювальної техніки.



4. Шляхи вдосконалення організації бухгалтерського обліку на підприємстві

4.1 Вдосконалення форм та методів обліку

Реформування бухгалтерського обліку передбачає клопітку роботу з переходу до ведення бухгалтерського обліку за Національними стандартами. Перш за все, необхідно розробити бланки первинних документів, які б відповідали змінам. В бланках документів необхідно передбачити колонки для відображення господарських операцій у відповідності з новим планом рахунків. Важливим недоліком в порядку ведення бухгалтерського обліку є недотримання правил складання документів та ведення облікових реєстрів.

Реформуванням бухгалтерського обліку передбачається ведення єдиної форм бухгалтерського обліку всіма підприємствами, але скоріша розробка цієї форми являється необхідною умовою вдалого процесу реформування.

На сучасному етапі найбільш доречною б була автоматизована форма бухгалтерського обліку.На вибір матеріальних носіїв документів впливають наявність технічних засобів, обчислювальних машин, методика сприйняття первинних даних (ручним, машинним,- автоматичним способами тощо). До цієї роботи, крім бухгалтерів, залучають працівників інших служб -- фінансистів, постачальників, плановиків.

Вибір форм первинних документів полегшує наявність типових і уніфікованих форм, виготовлених різними центральними органами -- банками, фінансовими органами і т. н.

Якщо типових або уніфікованих форм первинних документів немає, їх розробляють на підприємстві, погоджуючи з органами Міністерства статистики України.

Основним напрямом удосконалення форм первинних документів є їх уніфікація та стандартизація Крім того, цьому сприяють заміна разових документів накопичувальними, застосування документів багаторядкових і тривалого використання, реєстрація операцій безпосередньо у реєстрах, створення комплексних документів. Зменшення кількості документів скорочує облікову процедуру.

В умовах використання комп'ютерів, функціонування АРМ первинні дані слід формувати в основному безпосередньо на технічних носіях (терміналах, дисплеях), широко впроваджувати автоматичну фіксацію первинних даних, вилучати постійні реквізити використовувати бази даних (БД) і розподілені бази даних (РБД).

4.2 Вдосконалення організації праці бухгалтерського апарату на підприємстві

Дуже важливим в роботі бухгалтерії є організація робочого місця (створення АРМ, застосування засобів оргтехніки), дотримання нормального трудового режиму, вироблення стилю роботи керівника облікової служби.

Ергономічне забезпечення системи автоматизованого обліку - це сукупність методів, методик, конструкцій, стандартів, нормативних і довідкових документів і засобів підготовки, що забезпечують реалізацію ергономічних вимог і як наслідок цього - оптимізацію створення і функціонування системи.

Практика показує, що за нових умов потрібно створювати нові підрозділи бухгалтерії за процесами господарської діяльності - постачання, виробництво, реалізація, а також можна виділити відділ зведеного обліку і звітності. Така форма розподілу обов'язків дозволить по іншому організувати обліковий процес, а значить забезпечити працю бухгалтера-оператора

Ефективність бухгалтерського обліку у значній мірі визначається організацією прац облікового апарату, який повинен базуватися на науковій основі, тобто із застосуванням елементів НОП, яка передбачає:

1. Розподіл і кооперацію праці (спеціалізація функцій окремих виконавців, їх груп, кооперацію виконання окремих ділянок облікових процесів між окремими працівниками бухгалтерії, підрозділами бухгалтерії);

2. Нормування облікової праці (розрахунок норм часу для виконання окремих облікових робіт, норм виробки окремими працівниками);

3. Регламентацію завдань, функцій і обов'язків окремих працівників;

4. Стандартизацію бухгалтерського обліку (облікового процесу і працівників апарату);

5. Використання передового досвіду вітчизняного і зарубіжного.

Оптимізація організації АРМ бухгалтера.

Робоче місце кожного облікового працівника повинно бути організоване з урахуванням специфіки виконуваної ним облікової роботи, фізичних і психологічних можливостей.

Дуже важливою передумовою оптимізації рухів бухгалтера-оператора є наявність меню - списку можливої файлової системи, подібних позначок облікових номенклатур, спеціальних програмних засобів для управління файлами.

Для ефективної роботи бухгалтеру-оператору слід враховувати параметри по цілому ряду елементів, що складають в цілому умови праці: освітлення, теплозабезпеченість, рух повітряного середовища, інтелектуальне навантажений навантаження зорове, естетичний рівень світової композиції в робочій зоні, рівень чисельності людей в колективі бухгалтерії і її окремих підрозділів.

Реалізація всіх цих ергономічних вимог забезпечує оптимальне створення і функціонування системи автоматизації обліку, для чого існують загальнотехнічні вимоги, нормативи, довідкові дані та інші, якими потрібно володіти головному бухгалтеру і знати про їх існування і нагадувати про це своєму керівництву.



Висновки

Бухгалтерський облік є важливим елементом економічної системи без знання якого неможливе ефективне управління підприємством. Перебудова господарської діяльності підприємств направлена на оволодіння механізмом ринкових відносин пред'являє нові вимоги до змісту та методів бухгалтерського обліку.

Для прийняття правильних управлінських рішень навіть на рівні підприємства повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що бути зрозумілими для користувачів. З цією метою підприємство повинно розробити облікову політику, яка підпорядковуються потребам внутрішнього менеджменту. На сучасному етапі виникла потреба в уніфікації вимог до фінансової інформації на підприємствах, тобто необхідна стандартизація бухгалтерського обліку.



Список використаних джерел

1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” від 16.07.1999 року 996-ХХІV.

2. Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку”

3. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік / Підручник. - Житомир: ПП “Рута”, 2007.

4. Кайдаш С. І., Жигалов О. В., Руденко Л.В. "Бухгалтерський облік в автоматизованій системі управління", Київ, 2003.

5. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. - К.:”А.С.К.”, 2007.

Размещено на Allbest.ur