Облік виробничих запасів на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємствами всіх форм власності та галузей економіки використовують виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності. Виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, які формують економічні (виробничі) ресурси.

Основним завданням підприємств є найбільш повне забезпечення виробничими запасами для майбутнього виробництва продукції. Темпи росту обсягу виробництва продукції, покращення її якості безпосередньо впливають на обсяг витрат і прибуток підприємства. Тому дуже важливо приділяти велику увагу обліку виробничих запасів, їх зберіганню, реалізації та фінансових результатів на підприємстві, так як це основний ланцюжок кожного виробничого підприємства.

Різноманіття форм власності в період ринкової економіки, розширення прав підприємств у керуванні економікою, галузеві особливості виробництва вимагають альтернативних, а часом і різноманітних підходів при рішенні конкретних питань методики й техніки ведення обліку виробничих запасів.

Облік виробничих запасів здійснюється за такими напрямками:

* кількісний і вартісний облік;

* облік заготівлі та придбання матеріалів та розрахунків з постачальниками;

* наявності та руху на складах;

* використання у процесі виробництва;

* продажу, реалізації матеріальних цінностей і розрахунків з покупцями.

У зв'язку з дослідженням цих питань стає чітко обумовленою актуальність теми дослідження.

Мета курсової роботи - дослідження обліку виробничих запасів на підприємствах і визначення шляхів його удосконалення.

Для досягнення мети необхідно вирішити задачі:

* здійснити огляд нормативно-правових документів, що регламентують облік виробничих запасів;

* переглянути літературні джерела;

* розкрити теоретичні основи обліку виробничих запасів;

* розглянути особливості обліку виробничих запасів на підприємстві та порядок їх оцінки;

* розглянути первинний облік виробничих запасів;

* розробити шляхи вдосконалення обліку виробничих запасів на підприємстві.

Об`єктом дослідження курсової роботи - система обліку операцій з виробничими запасами ООО «Дитяча іграшка».

При написанні роботи були використані закони та нормативно-правові акти, які регламентують правила зберігання та використання виробничих запасів на підприємстві, а також взаємовідносини між постачальником запасів та їх споживачем.

Теоретичні засади бухгалтерського обліку виробничих запасів на підприємствах складають Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, національні стандарти бухгалтерського обліку, а також інструкції та положення з окремих питань бухгалтерського обліку відповідних міністерств і відомств. А також була використана різноманітна література, з якої була взята інформація про аналітичний і синтетичний облік виробничих запасів, їх порядок і методи оцінки та первинний і складський облік.



1. Організаційно - правова характеристика підприємства та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Приватне підприємство «Фірма «МІС» (далі - Підприємство) - одне з найбільших українських виробників галантерейних виробів з натуральних і синтетичних матеріалів.

Продукцію торгової марки «МІС» знають не лише в Україні, але і за кордоном. Творчий пошук у сфері дизайну дозволяє підприємству створювати свій власний фірмовий стиль. Широкий асортимент товару і постійна наявність на складі, регулярне і своєчасне постачання, зручність сервісу і гнучкість цін - це те, чим фірма завоювала довіру покупців. Більш шестисот найменувань жіночих та чоловічих сумок, барсеток, косметичок, рюкзаків, портфелів, папок, з різноманітних матеріалів.

Приватне підприємство «Фірма «МІС» - виробник практичного та модного одягу для дітей віком від 0 до 14 років під власною торговою маркою «Одягайко».

Підприємство є юридичною особою з моменту його державної реєстрації.

Підприємство має самостійний баланс, круглу печатку, кутовий штамп з власним найменуванням, фірмові бланки, знаки для товарів та послуг, іншу атрибутику юридичної особи, рахунки у банках та інших установах згідно з чинним законодавства України.

Підприємство може створювати дочірні підприємства, з правом юридичної особи, відкривати філії та представництва з правом відкриття рахунків, затверджувати відповідні положення про них.

ПП «Фірма «МІС» своїй діяльності керується Законами України:

- «Про господарські товариства»;

- «Про зовнішньоекономічну діяльність»;

- «Про режим іноземного інвестування»;

- Господарським кодексом України;

- Цивільним кодексом України,

- Статутом та розпорядженнями Засновника.

Основні види діяльності підприємства:

· Виробництво дорожніх виробів, сумок, лимарно-сідельних виробів зі шкіри та інших матеріалів;

· Виробництво іншого верхнього одягу;

· Виробництво спіднього одягу;

· Виробництво іншого одягу та аксесуарів;

· Оптова торгівля одягом та взуттям;

· Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Предметом діяльності підприємства є:

- виробництво галантерейних та дорожніх виробів зі шкіри та інших матеріалів;

- виробництво одягу зі шкіри;

- оптова торгівля одягом;

- виробництво робочого одягу;

- виробництво тканин та текстильних виробів;

- виробництво трикотажних виробів;

- виробництво одягу;

- виробництво взуття та ін.

У Підприємстві створюється одноосібний виконавчий орган - Директор. Він призначається Засновником, підзвітний йому та організовує виконання його рішень.

Директор діє від імені Підприємства без доручення в межах, встановленим Статутом та рішеннями Засновника.

Контроль за роботою Підприємства здійснюється ревізійною комісією, яка утворюється в порядку, визначеному Засновником.

Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах.

На підприємстві функціонують такі відділи:

- відділ постачання і збуту;

- відділ технічного контролю;

- виробничий відділ;

- бухгалтерія;

- відділ кадрів.

Підприємство використовує загальну систему оподаткування.

Дана система базується на тому, що доходи від здійснення підприємницької діяльності, а також інші доходи, одержувані громадянами, підлягають обкладенням прибутковим податком за ставками, встановленими Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. №13-92 "Про прибутковий податок з громадян".

При використанні загальної системи оподаткування доходом приватних підприємців є сукупний чистий дохід. Він визначається як різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій і натуральних формах) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними із одержанням доходу.

До складу витрат безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, відносяться витрати, які включаються до складу валових витрат або підлягають амортизації згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 22.05.1997р. Головною особливістю витрат є їх безпосередній зв'язок з одержанням доходів. В основному це положення стосується матеріальних витрат.

Витрати, понесені підприємцем, обов'язково повинні бути підтверджені відповідними платіжними документами (чеками касових апаратів, квитанціями прибуткових касових ордерів, платіжними дорученнями), а також відвантажувальними документами (накладними, товарно-транспортними накладними, актами виконаних робіт, актами приймання-передачі і т.д.).

Крім прибуткового податку з громадян, приватні підприємcтва, які використовують загальну систему оподаткування, можуть незалежно від свого бажання в залежності від обсягів та видів господарської діяльності за окремих умов стати платниками таких податків, як ПДВ, акцизний збір, відрахування на соціальні заходи, мито, податок з власників транспортних засобів, плату за землю, інших загальнодержавних податків та місцевих податків і зборів.

Обов'язкові податки і збори обліковуються у витратах підприємця після їх оплати.

Сплата прибуткового податку протягом року здійснюється щоквартально авансовими платежами в сумі, яка дорівнює 25% податку, обчисленого за попередній рік. За кожний квартал і остаточно за рік провадиться перерахунок податкових зобов'язань приватних підприємців з урахуванням фактично одержаного оподатковуваного доходу і сплачених авансових платежів. Декларації про доходи подаються до податкової інспекції відповідно до Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Начальник несе відповідальність за результати господарської діяльності Філії. Накази і розпорядження начальника Філії обов'язкові для виконання всіма працівниками Філії. Накази і розпорядження директора Підприємства, що стосуються діяльності Філії, обов'язкові для виконання всіма працівниками Філії.

Злиття, приєднання, поділ, перетворення здійснюється відповідно до рішення Підприємства.

Відділ бухгалтерського обліку та фінансової звітності складається з 3 працівників: головний бухгалтер, заступник головного бухгалтера і провідний бухгалтер.

Головний бухгалтер призначається на посаду і звільняється з посади власником (або першим керівником) підприємства.

Головний бухгалтер (або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку) підприємства:

- забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені строки фінансової звітності;

- організовує контроль за відображенням на рахунках всіх господарських операцій;

- забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку в філіях, представництвах, відділах та інших відокремлених підрозділах підприємства;

- бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею і відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжок і псування, активів підприємства. Разом з іншими службами головний бухгалтер повинен забезпечити економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства для виявлення внутрішньогосподарських резервів і визначення шляхів подальшого розвитку підприємства.

Усі працівники, зайняті обліком і звітністю, підпорядковуються головному бухгалтеру і призначаються керівником підприємства за рекомендацією головного бухгалтера. Він встановлює для кожного облікового працівника службові обов'язки і контролює їх виконання.

Розпорядження головного бухгалтера щодо порядку і строків документального оформлення господарських операцій, подання в бухгалтерію належних документів є обов'язковими для всіх працівників підприємства, які причетні до обліку.

Право розпоряджатися господарськими засобами і пов'язане з цим право першого підпису на грошових і розрахункових документах, фінансових і кредитних зобов'язаннях, господарських угодах (контрактах) тощо належить керівникові господарства. Головний бухгалтер контролює дотримання чинного законодавства і має право другого підпису: його підпис є контролюючим. Без підпису керівника господарства чи головного бухгалтера документ вважається недійсним.

Головному бухгалтеру (або особі, на яку покладено функції ведення бухгалтерського обліку на підприємстві) забороняється приймати до виконання документи по операціях, що порушують чинне законодавство, фінансову дисципліну. При отриманні від керівника підприємства розпорядження на здійснення такої операції головний бухгалтер, не підписуючи такий документ, повинен письмово попередити керівника про незаконність даного розпорядження. Якщо керівник письмово наполягає на здійсненні такої операції, головний бухгалтер підписує документ. У цьому випадку всю повноту відповідальності за незаконність операції несе керівник підприємства.

Заступник головного бухгалтера відноситься до категорії спеціалістів, приймається на посаду та звільняється з неї наказом директора підприємства. Заступник головного бухгалтера безпосередньо підпорядковується головному бухгалтеру.

Під час відсутності заступника головного бухгалтера його обов'язки виконує в установленому порядку призначається заступник, який несе повну відповідальність за належне виконання покладених на нього обов'язків

Завдання та обов'язки заступника головного бухгалтера

- Здійснює контроль за роботою з ведення бухгалтерського обліку зобов'язань і господарських операцій (реалізація послуг, розрахунків з постачальниками та замовниками за надані послуги, рух грошових коштів на валютних і гривневих рахунках).

- Веде оперативний облік надходжень і платежів грошових коштів, здійснювати обов'язковий продаж частини валютної виручки, розміщує вільні грошові кошти на банківських депозитних внесках, складає щомісячні оперативні дані про рух грошових коштів за транзитним і поточними рахунками підприємства.

- Бере участь у розробці та здійсненні заходів, спрямованих на дотримання фінансової дисципліни та раціональне використання ресурсів.

- Здійснює листування з партнерами, готує необхідну інформацію з питань, що стосуються взаєморозрахунків.

- Бере участь у визначенні змісту основних прийомів і методів ведення обліку і технології обробки бухгалтерської інформації.

- Готує дані по відповідних ділянках бухгалтерського обліку для складання звітності.

- Стежить за збереженням бухгалтерських документів, оформлює їх у відповідності зі встановленим порядком для передачі до архіву.

- Виконує роботи з формування, ведення і зберігання бази даних бухгалтерської інформації, вносить зміни до довідкової та нормативної інформації, використовуваної при обробці даних.

Провідний бухгалтер належить до професійної групи «Професіонали», є штатним співробітником підприємства, та призначається на посаду і звільняється з посади наказом директора підприємства.

Провідний бухгалтер підкоряється безпосередньо Головному бухгалтеру (або керівнику підприємства). У період тимчасової відсутності Провідного бухгалтера його обов'язки покладаються на (особу, призначену керівником у належному порядку, яка набуває відповідних прав та несе відповідальність за належне виконання покладених на неї обов'язків).

Винятковою сферою діяльності Провідного бухгалтера є забезпечення планування і організація бухгалтерського обліку підприємства (виробничої діяльності ). Бухгалтеру для забезпечення його діяльності надається право підпису облікових (фінансових) внутрішніх документів з питань, що входять в його функціональні обов'язки.

На Підприємстві ведеться спрощена форма бухгалтерського обліку.

Форма ведення бухгалтерського обліку як певна система регістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації обирається підприємствами самостійно з додержанням єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї діяльності й технології обробки облікових даних.

Сума будь-якої операції відображається у відомості обліку за рахунком, що кредитується, в графі рахунку, що дебетується, і одночасно (за сумою операції або загальним підсумком оборотів за місяць) у відомості обліку за рахунком, що дебетується, з вказівкою кореспондуючого рахунку.

Залишки коштів у відомості мають бути зіставлені з відповідними даними первинних і зведених документів, на підставі яких були зроблені відповідні записи. До таких документів можна віднести звіт касира, банківські виписки і т. ін.

В обов'язковому порядку у відомостях указується місяць, за який вони складаються.

Підсумкові записи з відомостей переносяться в оборотно-сальдову відомість, яка використовується для узагальнення даних регістрів бухгалтерського обліку за кожним рахунком бухгалтерського обліку.

Оборотно-сальдова відомість складається щомісячно і використовується для записів даних за дебетом і кредитом кожного рахунку окремо. У ній відображаються і перевіряються обороти за рахунками, а також правильність складання регістрів бухгалтерського обліку.

Оборотно-сальдова відомість заповнюється перенесенням кредитових оборотів з регістрів бухгалтерського обліку. При цьому дебетові обороти оборотно-сальдової відомості за кожним рахунком бухгалтерського обліку повинні дорівнювати дебетовому обороту за відповідним рахунком бухгалтерського обліку у відповідному регістрі (відомості) бухгалтерського обліку.

Загальна сума дебетових оборотів (сума даних рядків графи 29) оборотно-сальдової відомості повинна дорівнювати загальній сумі кредитових оборотів (сума даних за графами 4 - 28 рядків "Всього оборотів за кредитом рахунків") даної відомості.

При нарахуванні амортизації нематеріальних активів на підприємстві застосовують прямолінійний метод. При використанні цього методу вартість об'єкта основних засобів, що амортизується, списується однаковими частинами впродовж всього періоду його використання (експлуатації). Річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на очікуваний термін використання об'єкта основних засобів. Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12 місяців.

Використовують такі методи оцінки вибуття запасів:

- при відпусканні запасів у виробництво - метод ФІФО(оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущені, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), при вибутті оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів);

- при відпусканні товарів у реалізацію до фірмових магазинів - метод ціни продажу(Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати підприємства, що мають значну й змінну номенклатуру товарів із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на реалізовані товари. Сума торговельної націнки на товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця й торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів).

На підприємстві ПП «МІС» ведеться повна фінансова звітність. До складу фінансової звітності підприємства включаються такі звіти:

1. Баланс;

2. Звіт про фінансові результати;

3. Звіт про рух грошових коштів;

4. Звіт про власний капітал;

5. Примітки до фінансової звітності.

За звітним періодом фінансова звітність поділяється на річну і квартальну. Звітним періодом для подання річної звітності є календарний рік.

За календарний рік фінансова звітність готується підприємствами у повному складі. Крім того, щоквартально всі підприємства та організації готують проміжну фінансову звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Баланс складається станом на кінець останнього дня кварталу (року), а Звіт про фінансові результати - наростаючим підсумком з початку звітного року.

Квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається не пізніше ніж на 25 день після закінчення звітного кварталу, а річна - не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.

Датою подання фінансової звітності (крім консолідованої) вважається день її фактичної передачі за належністю, а у разі надсилання поштою - дата одержання адресатом, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата.

2. Первинний облік запасів підприємства

Бухгалтерський облік здійснює суцільне й безперервне спостереження за господарськими процесами з обліку запасів і відображає його в документах, які складають на кожну господарську операцію.

Всі господарські операції, які здійснює Підприємство в процесі господарювання відображається в бухгалтерському обліку способом суцільного і безперервного документування всіх господарських операцій, які здійснюють на підприємстві. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV, затверджений 16.07.99 р. та «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затверджене наказом МФУ № 88 від 24 травня 1995 р. визначають порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку та вимоги щодо складання документів.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій з обліку запасів є первинні документи. Первинні документи складають під час проведення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення на паперових носіях або у вигляді електронних записів у формі, яка доступна для читання та виключає внесення будь-яких змін. При електронному записі облікових регістрів забезпечується отримання таких документів на паперових носіях.

Документ - це письмове свідотство здійснення господарської операції або письмове розпорядження на право її здійснення.

Бухгалтерський документ - це документ певної форми і змісту, що містить інформацію про господарську операцію та юридично підтверджує факт її здійснення або розпорядження на право її проведення.

Відображення об'єктів обліку у первинних бухгалтерських документах називається документацією.

Документація є важливим елементом методу бухгалтерського обліку, оскільки служить для первинного спостереження за господарськими операціями і є обов'язковою умовою для відображення їх в обліку. Первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, є підставою для бухгалтерського обліку цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції.

Первинний документ -- це документ, створений у письмовій або електронній формі, що фіксує та підтверджує господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Дані первинних бухгалтерських документів є основою первинної облікової інформації, а первинна документація -- першим етапом облікового процесу.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документи складаються на бланках типових форм, затверджених Державним комітетом статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України, або виготовлених самостійно бланках, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується в реєстрах синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Матеріальний об'єкт, спеціально призначений для запису, зберігання та передачі інформації, називають носієм інформації.

Перелік типових форм, які використовують на ПП «МІС» для документації господарських явищ і процесів зазначено нижче(табл.2.1.).



Таблиця 2.1

Зміст господарської операції (призначення документи)	Назва документа	Код	Організаційно розпорядчі документи, які є підставою для оформлення документа
1	2	3	4
Облiк та контроль за надходженням та оприбуткуванням запасів.	Журнал обліку вантажів, що надійшли	М-1	Оформлюється на основi товаротранспортних документiв, прибуткових ордерiв, актiв приймання матерiалiв.
Підтвердження повноважень представника покупця на отримання ТМЦ	Довіреність	М-2	Платіжно-прибуткові документи за вартістю, що складається з витрат на виготовлення (придбання) та доставку бланків довіреностей.
Облік списання бланків довіреностей	Акт списання бланків довіреностей	М-2а	Довіреність
Реєстрацiя виданих довiреностей та розписки про їх одержання	Журнал реєстрації довіреностей	М-3	Довіреність
Облiк матерiалiв, якi надходять на пiдприємство вiд постачальникiв.	Прибутковий ордер	М-4	Оформлюється на основі накладних, товаротранспортних накладних.
Оформлення приймання матерiальних цiнностей, якi мають кiлькiснi та якiснi розбiжностi з даними супровiдних документiв постачальника та приймання матерiалiв, якi прибули без документiв.	Акт про приймання матеріалів	М-7	Оформлюється на основі накладних, товаротранспортних накладних.
Відпуск одного номенклатурного номера запасів на місяць	Лімітно-забірна картка	М-8	Оформлюється на основі накладної-вимоги
Облiк руху матерiальних цiнностей в серединi пiдприємства та їх вiдпуску господарствам свого пiдприємства, що розташованi за межами його територiї, а також стороннiм органiзацiям.	Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє) переміщення матеріалів	М-11	Довіреність
Облiк руху матерiалiв на складi за кожним видом	Картка складського обліку матеріалів	М-12	Оформлюється на основі прибуткових ордерів, акта про приймання матеріалів, лімітно-забірних карток , товаротранспортна накладна,
Реєстрацiя прибутково-видаткових документiв	Реєстр приймання-здавання документів	М-13	Оформлюється на основі прибуткових ордерів та лімітно-забірних карток, акта про приймання матеріалів
Відображення залишків запасів на складі підприємства на кінець облікового періоду	Відомість обліку залишків матеріалів на складі	М-14	Оформлюється на основі картки складського обліку матеріалів
Характеристика та позначення запасів, що знаходяться у місцях зберігання	Матеріальний ярлик	М-16	Оформлюється на основі прибуткових ордерів, актів про приймання матеріалів
Продаж запасів	Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей	М-20	Угода
Зняття натуральних залишкiв запасів по складу, якi знаходяться у матерiально-вiдповiдальних осiб	Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей	М-21	Наказ про інвентаризацію
Відвантаження (прийом) запасів	Товарно-транспортна накладна	1-ТН	Угода

Прибутковий ордер - це типова форма, що застосовується для обліку матеріалів, які надходять на підприємство від постачальників чи з переробки та складається в одному примірнику відповідальною особою при надходженні матеріальних цінностей на склад.

Довіреність - це документ, який уповноважує особу (представника покупця) на отримання ТМЦ.

Лімітно-забірна карта -- це документ, який використовується для оформлення відпуску зі складу запасів, що споживаються у виробництві систематично. Виписку його здійснює відділ постачання в двох екземплярах на один чи кілька видів запасів. Один екземпляр передається цеху-одержувачу, а другий -- складу.

Картка складського обліку - це документ, який застосовується для оперативного обліку руху матеріалів, МТЦ, готової продукції та інших видів запасів по складу (коморі).

Матеріальний ярлик - це первинний документ, що призначений для характеристики матеріалів кожного номенклатурного номера, що знаходиться в місцях зберігання.

Товарно-транспортна накладна (ТТН) -- це основний документ на вантаж, що повинен оформлятися при здійсненні вантажних автоперевезень. Одночасно з цим ТТН виступає первинним документом бухгалтерського обліку.

На підприємстві документи з обліку надходження та вибуття запасів складаються працівниками бухгалтерії на підставі виконавчих та розпорядчих документів для підготовки облікових записів. До них належать бухгалтерські довідки, групувальні та розробні таблиці, відомості нарахування амортизації, розподілу загальновиробничих витрат, звітні калькуляції тощо.

Документообіг - рух документів з організації з моменту їх отримання чи утворення до завершення виконання чи відправки. Вірна організація документообігу сприяє оперативному проходженню документів в апараті управління, пропорційному завантаженню підрозділів та посадових осіб, що показує позитивний вплив на процес управління в цілому. Документообіг на підприємстві здійснюється у вигляді потоків документів, що циркулюють між пунктами обробки (керівники установи та підрозділів, спеціалісти, службовці) та пунктами технічної обробки самих документів (експедиція, друкарське бюро та ін.).

Вимоги до потоків документів:

1) рух документів повинен бути прямоточним, тобто виключати непрямі маршрути;

2) принцип однократного перебування документа в одному структурному підрозділі чи в одного виконувача.

Різні операції по обробці документів слід виконувати паралельно, щоб скоротити час перебування у сфері діловодства та підвищити оперативність виконання. При проектуванні раціональних документопотоків на підприємстві складають схеми руху основних груп та видів документів. Це дозволяє встановити раціональні маршрути руху та етапи обробки документів, уніфікувати шляхи руху, порядок обробки різних їх категорій.

Документи мають практичне значення для попереднього і подальшого контролю за доцільністю і законністю господарських операцій, дотриманням державної дисципліни. Попередній контроль здійснюють керівні працівники: підписуючи документ, вони беруть на себе відповідальність за законність операції, оформленої цим документом. Це допомагає дотриманню господарської дисципліни та чинного законодавства. Подальший контроль здійснюють облікові працівники при прийманні і опрацюванні документів, а також працівники податкових, фінансових і ревізійних органів. Цей контроль поширюється головним чином на виправдні документи для встановлення законності і господарської доцільності операцій, а також перевірки правильності оформлення самих документів.

Документи мають важливе значення для забезпечення контролю за збереженням майна господарства, раціональним його використанням. Приймання і відпуск матеріальних цінностей, використання грошових коштів, здійснення розрахунків тільки на підставі належно оформлених документів запобігають зловживанням з боку посадових осіб. Практика свідчить, що нестачі, розтрати і безгосподарність, різні зловживання найчастіше бувають там, де документи оформляються неправильно і несвоєчасно, облік ведеться незадовільно.

Документи мають і правове (юридичне) значення як письмовий доказ здійснення господарських операцій, а тому використовуються судовими органами при розгляді господарських позовів. Судові органи визнають за документом доказову, юридичну силу в тому разі, якщо його складено своєчасно і належним чином оформлено.

Документи використовують при аналізі господарської діяльності, для фінансового контролю, аудиту і документальних, ревізій.



3. Організація синтетичного та аналітичного обліку запасів

3.1 Організація обліку запасів

В обліковій літературі можна зустріти багато різних понять, пов'язаних із запасами, проте, слід враховувати, що кожна з них має самостійне значення та власне тлумачення.

У навчальній літературі часто застосовується поняття "виробничі запаси", замінене поняттям "матеріали". Деякі автори при визначенні поняття матеріальних оборотних активів застосовують термін "цінності". Однак, поняття "цінність" є описовою категорією, ознакою, якісним або критеріальним показником, що характеризує запаси як економічні елементи, які мають користь для їх власника і можуть принести йому економічні вигоди.

Запаси -- це матеріальні ресурси (засоби виробництва, предмети споживання, інші цінності), необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання.

Методологічні засади формування інформації про визнання, оцінку запасів, їх розкриття у фінансовій звітності визначено у П(С)БО 9 «Запаси».

За П(С) БО 9 запаси -- це активи, які:

утримуються для дальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності (товари, готова продукція);

перебувають у процесі виробництва з метою дальшого продажу продукту виробництва (незавершене виробництво);

утримуються для споживання під час виробництва продукції та надання послуг, а також для управління підприємством (сировина, основні і допоміжні матеріали, малоцінні та швидкозношувані предмети).

Облік запасів є однією із трудомістких ділянок облікової роботи на пiдприємствi. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

До окремих груп запасів підприємства відносять:

сировину й основні матеріали, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування та адміністративних потреб;

незавершене виробництво -- продукцію (робота, послуги), що не пройшла всіх стадій обробки на даному підприємстві;

готову продукцію -- предмети, обробка яких завершена на даному підприємстві, відповідають визначеним стандартам і технічним вимогам та призначені для продажу;

товари -- матеріальні цінності, придбані підприємством з метою подальшого продажу;

малоцінні та швидкозношувані предмети -- засоби праці, що використовуються в процесі виробництва чи для адміністративних цілей не більше від одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік;

молодняк тварин і тварини на відгодівлі, якщо вони оцінюються за нижчою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації запасів.

Схематично групи запасів підприємства відображено на рис. 3.1.1.

Одиницею обліку запасів є їх однорідна група або вид. Деталізацію об'єктів обліку запасів підприємство здійснює самостійно виходячи з управлінських потреб та витрат на ведення обліку. Як правило, облік запасів ведеться за їх видами, які відрізняються від інших видів хоча б однією ознакою (розміром, кольором та ін.). В окремих випадках, коли деталізація за видами не важлива, кілька видів запасів для цілей обліку може об'єднати в групи (особливо в умовах ведення обліку вручну).



Рис. 3.1.1. Групування запасів

Для правильної організації обліку матеріалів підприємству доцільно сформувати номенклатуру-цінник.

Номенклатура -- систематизований перелік назв матеріалів, напівфабрикатів, запасних частин, палива та інших матеріальних цінностей, що використовуються на даному підприємстві. Номенклатурний перелік матеріальних цінностей підприємства повинен містити таку інформацію про кожний вид або групу матеріалів: технічно правильну назву; повну характеристику (вид, марка, сорт, розмір, одиниця виміру та ін.); номенклатурний номер -- цифрові умовні позначення перелічених ознак матеріалу; ціну кожного виду або групи матеріалів.

Матеріальні цінності, які зберігаються на підприємстві в умовах обмеженості доступу інших працівників, закріплюються договорами матеріальної відповідальності за матеріально відповідальними особами, що забезпечує уникнення їх втрат. Такі договори передбачають повну матеріальну відповідальність осіб, які приймають, зберігають та відпускають матеріальні цінності, і укладаються перед початком їх роботи.

Вимоги до оцінки запасів наведено в таблиці 3.1.1



Таблиця 3.1.1

Вид(клас, група) об'єкта обліку	Оцінка
	В обліку	В звітності
1	2	3
Виробничі запаси	Обліковуються за собівартістю	За собівартістю
Малоцінні та швидкозношувані предмети	Обліковуються за собівартістю	За собівартістю
1	2	3
Готова продукція	Обліковуються за собівартістю	За собівартістю

Чільне місце в побудові бухгалтерського обліку та організації облікового процесу на підприємстві займає план рахунків .

Планом рахунків бухгалтерського обліку називається систематизований перелік рахунків, який забезпечує групування необхідної інформації про господарську діяльність підприємств, визначає побудову всієї системи бухгалтерського обліку з метою одержання необхідних даних для управління, контролю і звітності. План рахунків та інструкцію щодо його застосування розробляє Міністерство фінансів. Зараз в Україні діє план рахунків, який є єдиним для всіх галузей народного господарства, крім кредитних та бюджетних установ. В основу побудови плану рахунків покладено їх класифікацію за економічним змістом з урахуванням ролі обліковуваних ресурсів, характеру їхньої участі в кругообігу засобів та особливостей відповідних господарських процесів.

У плані рахунків наводяться також шифри (коди) кожного рахунка, тобто умовне числове позначення, що характеризує належність цього рахунка до певної групи. У практичній діяльності замість назв рахунків найчастіше використовують їхні шифри, що значно прискорює та спрощує обліковий процес. Шифри рахунків особливо необхідні, коли облікову інформацію обробляють на комп'ютерах.

Планом рахунків передбачені відповідні синтетичні рахунки з їхніми назвами й шифрами, які часто називають головними рахунками, або рахунками першого порядку. Підприємство не може самостійно впроваджувати нові рахунки чи вносити зміни до старих. Воно має використовувати лише ті рахунки, які передбачені планом, і в такому порядку, як це визначено інструкцією Міністерства фінансів.
Крім того, план рахунків визначає і відповідні субрахунки стосовно головних напрямів деталізації обліку. Такі субрахунки використовуються підприємством з метою здійснення поточного контролю та забезпечення необхідної інформації для складання звітності. Підприємства можуть запроваджувати окремі субрахунки, уточнювати їх (не змінюючи нумерації) залежно від галузевих особливостей. Порядок ведення аналітичного обліку регламентується інструкцією щодо відповідних синтетичних рахунків, або положеннями щодо ведення обліку на конкретних об'єктах.

Отже, план рахунків бухгалтерського обліку - це обов'язковий для застосування в усіх галузях народного господарства систематизований перелік синтетичних рахунків, які забезпечують накопичення, групування та узагальнення облікової інформації про господарську діяльність з метою її використання для управління, контролю і звітності. Приватне підприємство «МІС» має свій робочий план рахунків (табл. 3.1.2).

Таблиця 3.1.2 Робочий план рахунків приватного підприємства «МІС»

Синтетичні рахунки	Субрахунки
Код	Назва	Код	Назва
1	2	3	4
10	Основні засоби	101	Земельні ділянки
		103	Будинки та споруди
		104	Машини та обладнання
		105	Транспортні засоби
		106	Інструменти, прилади та інвентар
		109	Інші основні засоби
11	Інші необоротні матеріальні активи	111	Інші основні засоби
		112	Малоцінні необоротні матеріальні активи
		115	Інвентарна тара
		117	Інші необоротні матеріальні активи
12	Нематеріальні активи	122	Права користування майном
		123	Права на комерційні позначення
		124	Права на об'єкти промислової власності
		125	Авторське право та суміжні з ним права
		127	Інші нематеріальні активи
13	Знос (амортизація) необоротних активів	131	Знос основних засобів
		132	Знос інших необоротних матеріальних активів
		133	Накопичена амортизація нематеріальних активів
15	Капітальні інвестиції	151	Капітальне будівництво
		152	Придбання (виготовлення) основних засобів
		153	Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів
18	Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи	181	Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду
		182	Довгострокові векселі одержані
		183	Інша дебіторська заборгованість
20	Виробничі запаси	201	Сировина й матеріали
		203	Паливо
		204	Тара й тарні матеріали
		206	Матеріали, передані в переробку
		207	Запасні частини
		209	Інші матеріали
22	Малоцінні та швидкозношувані предмети		За видами предметів
23	Виробництво		За видами виробництва
24	Брак у виробництві		За видами продукції
26	Готова продукція		За видами готової продукції
28	Товари	281	Товари на складі
		282	Товари в торгівлі
30	Каса	301	Каса в національній валюті
31	Рахунки в банках	311	Поточні рахунки в національній валюті
		312	Поточні рахунки в іноземній валюті
34	Короткострокові векселі одержані	341	Короткострокові векселі одержані в національній валюті
36	Розрахунки з покупцями та замовниками	361	Розрахунки з вітчизняними покупцями
		362	Розрахунки з іноземними покупцями
37	Розрахунки з різними дебіторами	371	Розрахунок за виданими авансами
		372	Розрахунки з підзвітними особами
		374	Розрахунки за претензіями
		377	Розрахунки з іншими дебіторами
38	Резерв сумнівних боргів		За дебіторами
39	Витрати майбутніх періодів		За видами витрат
40	Зареєстрований (пайовий) капітал	401	Статутний капітал
41	Капітал у дооцінках	411	Дооцінка (уцінка) основних засобів
		412	Дооцінка (уцінка) нематеріальних активів
		413	Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів
		414	Інший капітал у дооцінках
43	Резервний капітал		За видами капіталу
44	Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)	441	Прибуток нерозподілений
		442	Непокриті збитки
		443	Прибуток, використаний у звітному періоді
46	Неоплачений кпітал		За видами капіталу
47	Забезпечення майбутніх витрат і платежів	471	Забезпечення виплат відпусток
		474	Забезпечення інших витрат і платежів
50	Довгострокові позики	501	Довгострокові кредити банків у національній валюті
		503	Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті
51	Довгострокові векселі видані	511	Довгострокові векселі, видані в національній валюті
55	Інші довгострокові зобов'язання		За видами зобов'язань
60	Короткострокові позики	601	Короткострокові кредити банків в національній валюті
		603	Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті
62	Короткострокові векселі видані	621	Короткострокові векселі, видані в національній валюті
1	2	3	4
63	Розрахунки з постачальниками та підрядниками	631	Розрахунки з вітчизняними постачальниками
		632	Розрахунки з іноземними постачальниками
64	Розрахунки за податками й платежами	641	Розрахунки за податками
		643	Податкові зобов'язання
		644	Податковий кредит
65	Розрахунок за страхування	651	За розрахунками із загальнообов'язкового державного соціального страхування
		652	За соціальним страхуванням
		655	За страхуванням майна
66	Розрахунки за виплатами працівникам	661	Розрахунки за заробітною платою
		663	Розрахунки за іншими виплатами
67	Розрахунки з учасниками	671	Розрахунки за нарахованими дивідендами
		672	Розрахунки за іншими виплатами
68	Розрахунки за іншими операціями	681	Розрахунки за авансами одержаними
		683	Внутрішньогосподарські розрахунки
69	Доходи майбутніх періодів		За видами доходів
70	Доходи від реалізації	701	Дохід від реалізації готової продукції
		702	Дохід від реалізації товарів
		703	Дохід від реалізації робіт і послуг
		704	Вирахування з доходу
71	Інший операційний дохід	710	Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю
		712	Дохід від реалізації інших оборотних активів
		713	Дохід від операційної оренди активів
		714	Дохід від операційної курсової різниці
1	2	3	4
		715	Одержані штрафи, пені, неустойки
		716	Відшкодування раніше списаних активів
		718	Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів
		719	Інші доходи від операційної діяльності
73	Інші фінансові доходи	731	Дивіденди одержані
		732	Відсотки одержані
		733	Інші доходи від фінансових операцій
74	Інші доходи	741	Дохід від реалізації фінансових інвестицій
		742	Дохід від відновлення корисності активів
		743	Дохід від реалізації майнових комплексів
		744	Дохід від неопераційної курсової різниці
		745	Дохід від безоплатно одержаних активів
		746	Інші доходи від звичайної діяльності
75	Надзвичайні доходи	751	Відшкодування збитків від надзвичайних подій
		752	Інші надзвичайні доходи
79	Фінансові результати	791	Результат операційної діяльності
		792	Результат фінансових операцій
		793	Результат іншої звичайної діяльності
		794	Результат надзвичайних подій
80	Матеріальні витрати	801	Витрати сировини і матеріалів
		803	Витрати палива й енергії
		804	Витрати тари й тарних матеріалів
		806	Витрати запасних частин
		808	Витрати товарів
		809	Інші матеріальні витрати
81	Витрати на оплату праці	811	Виплати за окладами й тарифами
		812	Премії та заохочення
		813	Компенсаційні виплати
		814	Оплата відпусток
		816	Інші витрати на оплату праці
82	Відрахування на соціальні заходи	821	Відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
83	Амортизація	831	Амортизація основних засобів
		832	Амортизація інших необоротних матеріальних активів
		833	Амортизація нематеріальних активів
84	Інші операційні витрати		За видами витрат
85	Інші затрати		За видами затрат
90	Собівартість реалізації	901	Собівартість реалізованої готової продукції
		902	Собівартість реалізованих товарів
		903	Собівартість реалізованих робіт і послуг
02	Активи на відповідальному зберіганні	021	Устаткування, прийняте для монтажу
		022	Матеріали прийняті для переробки
		023	Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні
		024	Товари, прийняті на комісію
		025	Матеріальні цінності довірителя
03	Контрактні зобов'язання		За видами зобов'язань
05	Гарантії та забезпечення надані		За видами гарантій та забезпечень наданих
08	Бланки суворого обліку		За видами бланків
09	Амортизаційні відрахування



Всі господарські операції після їх оформлення первинними документами записуються до облікових регістрів.

Облікові регістри -- це носії інформації встановленої форми і змісту, призначені для реєстрації, відображення, накопичення, групування й узагальнення господарських операцій, оформлених відповідними первинними документами, на рахунках бухгалтерського обліку.

Записи господарських операцій у регістрах називаються обліковою реєстрацією.

Для обліку та реєстрації господарських операцій підприємство застосовує різноманітні за формою, змістом, способом відображення і нагромадження інформації облікові регістри.

За характером записів облікові регістри поділяють на хронологічні, систематичні та комбіновані.

Хронологічними називають такі облікові регістри, в яких записи здійснюють у календарній послідовності відповідно до часу здійснення і оформлення господарської операції (реєстраційний журнал операцій, касова книга тощо).

Систематичні облікові регістри призначені для відображення у визначеній послідовності з певним групуванням однорідних за економічним змістом операцій на відповідних синтетичних і аналітичних рахунках (Головна книга, картки складського обліку та ін.).

Комбіновані -- це такі регістри, в яких поєднано хронологічні та систематичні записи (книга Журнал-Головна, журнали-ордери, відомості тощо).

За обсягом змісту облікові регістри поділяються на регістри синтетичного, аналітичного обліку та комбіновані.

У регістрах синтетичного обліку ведеться облік в узагальненому вигляді за синтетичними рахунками у грошовому вимірнику, аналітичного -- за аналітичними, де інформацію подають у натуральних, трудових і вартісних вимірниках. Регістром синтетичного обліку є Головна книга, реєстраційний журнал операцій, до регістрів аналітичного обліку належать картки, книги тощо. У комбінованих регістрах синтетичний та аналітичний облік поєднуються. До комбінованих регістрів можна віднести окремі журнали-ордери, відомості, машинограми.

За своєю будовою (формою) облікові регістри розрізняються односторонні, двосторонні та багатографні.

В односторонніх регістрах уся облікова інформація розміщена з однієї сторони (як правило, праворуч). Прикладом можуть бути усі типові картки аналітичного обліку.

Двосторонні регістри складаються з двох частин: ліва призначена для обліку дебетових записів, права -- для кредитових. До таких регістрів належить Головна книга.

У багатографних регістрах одна із граф (найчастіше дебетова) поділена на кілька граф для деталізації записів. Прикладом такого регістру є картка аналітичного обліку витрат виробництва, в якій за дебетом рахунка «Виробництво» розшифровуються витрати, що списуються з багатьох інших рахунків.

Порядок облікової реєстрації регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та інструкцією про його застосування.

У регістрах синтетичного та аналітичного обліку систематизується інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Облікові регістри повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвище і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.