Планування аудиторської перевірки
Сутність планування та його необхідність в аудиті. Етапи планування аудиторської перевірки. Порядок отримання інформації про стан справ на підприємстві. Оцінка системи внутрішнього контролю, її дослідження з метою планування аудиторських процедур.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.03.2015 |
| Размер файла | 938,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Курсова на тему: Планування аудиторської перевірки.
Зміст
- Вступ
- Суть планування та його необхідність в аудиті
- Етапи планування аудиторської перевірки
- Знання бізнесу клієнта
- Оцінка системи внутрішнього контролю
- Вивчення системи внутрішнього контролю з метою планування аудиторських процедур
- Програма аудиту
- Висновок
- Список використаної літератури
Вступ
Для успішного функціонування будь-якого підприємства обов'язковою умовою його діяльності є планування. Це стосується роботи не тільки аудиторських фірм, а й окремих аудиторів, котрі зареєстровані у державних органах влади та в податковій службі, як підприємці без статусу юридичної особи.
Планування - це процес здійснення рішень аудиторської стратегії. Процес планування аудиту здійснюють на початковій стадії аудиторської перевірки, і його основною метою є надання аудиторами (аудиторськими по фірмами) підприємствам і організаціям різних форм власності ефективних аудиторських послуг у встановлений договором термін. Це означає належне виконання аудиторами своїх функціональних обов'язків на високому рівні професійних стандартів. Планування забезпечує формування відповідної думки аудитора про фінансову звітність суб'єкта перевірки з мінімальними затратами, виділення при цьому найбільш важливих і суттєвих частин і виключенням зайвого часу, який міг би бути витрачений на питання аудиту з низьким рівнем ризику.
Аудиторський процес складається з трьох основних етапів: планування, збору і аналізу інформації, необхідної для оцінки достовірності балансу та фінансової звітності, написання звіту (висновку).
Одним із найважливіших етапів аудиту є планування. Аудитор зобов'язаний чітко прогнозувати, контролювати й обліковувати процеси своєї діяльності для того, щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури.
Планування аудиту передбачає визначення його стратегії і тактики, складання загального плану аудиторської перевірки, побудову аудиторської програми і аудиторські процедури, оцінювання обсягу аудиторського контролю.
Суть планування та його необхідність в аудиті
Аудиторська діяльність - це організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок та надання інших аудиторських послуг.
Аудитор (аудиторська фірма) повинен ретельно планувати свою роботу, контролювати свою діяльність, вести облік виконаної роботи. Тому планування в аудиті слід розглядати як планування аудиторської діяльності та планування конкретної аудиторської перевірки. Аудиторська фірма розробляє і складає стратегічні плани аудиторської діяльності, які розраховані на декілька років, і поточні бізнес-плани - на поточний рік.
Це потрібно для того, щоб чітко розрахувати штат, кошторис фірми, перспективи розвитку тощо.
Для того, щоб своєчасно і якісно провести аудит фінансової звітності, бухгалтерського балансу, законності і достовірності господарсько-фінансових операцій і правильності їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку, необхідно чітко спланувати кожну перевірку.
Планування аудиторської перевірки - це система заходів, спрямованих на ефективне і своєчасне проведення аудиту.
Необхідність планування
Аудитор повинен планувати свою перевірку з трьох причин:
1) вона дасть йому можливість одержати достатню кількість інформації про стан справ клієнта. Одержання необхідної кількості інформації допоможе аудиторові дати найбільш обґрунтований висновок, у результаті - звести до мінімуму правові зобов'язання та зберегти хорошу репутацію фірми серед представників своєї професії;
2) допоможе утримати в межах розумного витрати на аудит. Збереження витрат у розумних межах допоможе аудиторській фірмі (окремому аудитору) зберегти конкурентоспроможність і тим самим не втратити своїх клієнтів, за умови, якщо фірма (аудитор) зарекомендувала себе високою якістю надаваних послуг;
3) дозволить уникнути непорозумінь із клієнтом.
Планування повинно базуватись на обізнаності про діяльність клієнта, на ретельному вивченні його особливостей та умов економічного середовища.
Планування аудиторської перевірки здійснюється на основі даних попереднього аналізу і повинно забезпечувати:
отримання необхідної інформації про стан бухгалтерського обліку й ефективність внутрішнього контролю;
встановлення очікуваного рівня довіри внутрішньому контролю, тобто з'ясування того, наскільки аудитор може вірити матеріалам внутрішнього аудиту;
визначення змісту, часу проведення й обсягу контрольних процедур, які підлягають виконанню на наступному етапі аудиторської перевірки;
участь в аудиті експертів та фахівців, які не є аудиторами;
дислокація (місцезнаходження) підрозділів підприємства;
підбір виконавців аудиту і розподіл між ними обов'язків, враховуючи їхній професійний рівень і стаж роботи.
Інші питання:
можливість оперативного включення до програми аудиту (наприкінці аудиторської перевірки) питання безперервності діяльності підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати у найближчий час;
умови, які повинні привернути особливу увагу аудитора, відносини підприємства зі зв'язаними сторонами. Порядок визначення зв'язаних сторін наводиться в МСА 550 "Зв'язані сторони".
Складання загального плану
План - це послідовний перелік дій у процесі виконання певної роботи. В аудиті загальний план скоріше нагадує сукупність найбільш важливої інформації, яку слід брати до уваги при вивченні розвитку та особливостей аудиту.
Загальний план повинен служити основою для підготовки програми аудиту. Він передбачає визначення терміну проведення аудиту, складання графіка проведення аудиту, зазначення дати надання письмової інформації про результати аудиту й аудиторського висновку. Під час планування витрат часу аудитору необхідно враховувати:
витрати часу на аудит за попередній період (у разі проведення наступного аудиту) і його зв'язок із поточним розрахунком;
рівень суттєвості перевірок;
проведені оцінки ризиків.
Етапи планування аудиторської перевірки
Планування аудиту - це складний процес, який допомагає аудитору сконцентрувати увагу на найважливіших напрямах перевірки, найкращим чином організувати свою роботу та роботу асистентів, а також дає можливість здійснювати контроль виконання аудиторських процедур у період перевірки з метою вчасного коригування планових завдань.
Процес планування аудиту умовно можна розділити на декілька етапів. У таблиці 1 виділено 7 етапів планування. Розглянемо послідовність планування більш детально.
Таблиця 1. Етапи планування
Укладанню договору на проведення аудиту передує етап обстеження об'єкта аудиту з метою визначення обсягів роботи, вартості аудиту та власної спроможності. Ця робота виділяється у плані як "домовленість до контракту", і на її виконання, залежно від типу клієнта, може відводитись до 20% часу, передбаченого на проведення аудиту.
Роботи до укладання договору
Безпосередній аудиторській перевірці передує такий вид роботи як визначення обсягу аудиту. Аудитор повинен достатньо розуміти всі сторони господарсько-фінансової діяльності клієнта, особливості організації бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю на підприємстві.
Рівень обізнаності аудитора про діяльність підприємства буде достатнім для того, щоб якісно провести аудит, якщо він знає загальновідому інформацію про економіку та галузь, у якій підприємство провадить діяльність, а також більш детальну інформацію про те, як це підприємство працює. Однак, інформація, яка використовується аудитором з цією метою, як правило, менша за обсягом ніж та, яка знаходиться в розпорядженні керівництва.
Знання бізнесу клієнта
Порядок отримання інформації про стан справ на підприємстві наводиться в МСА 310 "Знання бізнесу". Отримання необхідних знань про діяльність підприємства - це безперервний процес накопичування та оцінки даних, а також співвідношення інформації, набутої в результаті цього, з фактичними результатами аудиту протягом усіх етапів аудиторської перевірки.
Для ефективного використання інформації, яка стосується діяльності підприємства, аудитор повинен проаналізувати, як вона впливає на звітність у цілому, і чи узгоджуються дані цієї звітності з уявленням та знанням аудитора про цю діяльність. Це необхідно йому для того, щоб установити обсяг, характер і види діяльності клієнта, що безпосередньо впливає на обсяг і зміст аудиторської перевірки і тим самим дозволяє правильно спланувати аудиторську перевірку. У зв'язку з цим аудитор повинен вивчити наступні матеріали: річні звіти; інформацію з протоколів зборів акціонерів, засідань ради директорів; внутрішні фінансові звіти клієнта; аудиторський звіт за попередній період; матеріали внутрішнього контролю; періодичні друковані комерційні видання (газети, журнали тощо).
Аудиторові необхідно уважно ознайомитися з діючою на підприємстві системою організації документування господарських операцій і документообігу, організацією аналітичного обліку, його взаємозв'язку з синтетичним обліком, матеріалами інвентаризацій господарських засобів і розрахунків (строки проведення, склад інвентаризаційних комісій, результати інвентаризації і відображення їх в обліку) та іншими питаннями організації і ведення бухгалтерського обліку.
Попереднє планування аудиту передбачає ознайомлення з потенційним клієнтом: аналіз зовнішніх факторів, що впливають на його господарську діяльність, збір інформації про його індивідуальні особливості.
На етапі попереднього планування аудитору необхідно:
забезпечити повну незалежність аудитора;
виконати попередню оцінку ризику системи внутрішнього контролю;
визначити розмір необхідної вибірки;
оцінити власний ризик заздалегідь;
попередньо розрахувати витрати часу на аудиторську перевірку.
Для визначення всіх аспектів незалежності аудитора збір інформації про нового клієнта досить часто здійснюється за неофіційними каналами шляхом проведення усного опитування осіб, які мають відповідні стосунки з потенційним замовником (юристи, банкіри, постачальники, покупці, контролюючі органи та інші джерела інформації).
Офіційним джерелом інформації У такому разі може бути попередній аудитор. Аудитор, що має проводити аудит, може звернутися з проханням до попереднього аудитора одержати всю необхідну інформацію про клієнта. Проте для цього він повинен отримати дозвіл замовника на контакт із попереднім аудитором.
У процесі проведення підготовчої роботи, тобто початкового вивчення підприємства, аудитор зобов'язаний:
визначити приблизний обсяг роботи та тривалість перевірки;
відокремити найбільш важливі питання аудиту;
з'ясувати питання, які вимагають особливої уваги (можливість матеріальних помилок, шахрайства або залучення інших підприємств, організацій до сфери зловживань тощо);
виявити ступінь довіри до облікової системи і внутрішнього контролю клієнта;
установити суть і обсяг необхідних аудиторських доказів;
проаналізувати роботу суб'єктів внутрішнього контролю і можливість залучення їх до аудиту;
вивчити доцільність залучення інших аудиторів для проведення аудиту у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства, які мають окремий баланс;
виявити необхідність у залучені експертів.
У відповідності з обсягом і складністю роботи встановлюється та погоджується з клієнтом вартість аудиту. Якщо клієнт невпевнений в обґрунтованості суми, слід підкріпити її величину відповідними розрахунками. Погоджена сума вказується в договорі на проведення аудиторської перевірки.
Підготовчий процес закінчується складанням договору на проведення аудиту.
Якщо керівництво аудиторської фірми прийняло рішення почати аудит і договір про проведення аудиту був підписаний обома сторонами, аудитору необхідно одержати подальшу - більш детальну - інформацію для підготовки до планування аудиту.
Підготовчі роботи
Під час підготовки до планування аудиту необхідно:
вивчити організаційно-управлінську структуру підприємства;
отримати інформацію про види діяльності і номенклатуру продукції, яка виготовляється підприємством;
розрахувати основні економічні показники діяльності підприємства та провести фінансовий аналіз діяльності підприємства за попередній звітний період;
провести аналіз структури власного і залученого капіталу;
ознайомитися з технологічними особливостями виробництва продукції;
проаналізувати інформацію про основних покупців і постачальників;
з'ясувати порядок розподілу прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства;
отримати інформацію про дочірні та споріднені підприємства;
провести аналіз системи внутрішнього контролю;
проаналізувати робочу програму внутрішнього аудиту;
перевірити виконання рекомендацій, наданих за результатами попереднього аудиту;
ознайомитися з актами перевірок державних контролюючих органів;
ознайомитись зі змінами в діяльності підприємства, які відбулися з моменту останнього аудиту.
Джерелом отримання інформації про діяльність підприємства для аудитора можуть бути:
статут підприємства;
документи про реєстрацію підприємства;
протоколи засідань ради директорів, зборів акціонерів або інших аналогічних органів управління підприємства;
документи, які регламентують облікову політику підприємства;
бухгалтерські документи та звітність;
статистична звітність;
документи планування діяльності підприємства;
контракти, договори, угоди;
внутрішні звіти аудиторів, консультантів;
внутрішні інструкції;
акти податкових перевірок;
документи по арбітражних та судових справах;
документи, які регламентують виробничу й організаційну структуру підприємства, список його філій і дочірніх компаній;
свідоцтва, отримані від керівництва, про існування споріднених підприємств;
інформація, отримана з різних джерел у ході ознайомлення з діяльністю підприємства.
При заміні аудитора (аудиторської фірми) для правильної оцінки початкових залишків по рахунках, якщо існує така необхідність, попередній аудитор надає відповідні пояснення. За згодою підприємства він дає пояснення аудитору, який починає роботу, використовуючи свою робочу документацію.
Оцінка системи внутрішнього контролю
Щоб повніше визначити характер, обсяг і зміст аудиторських процедур на етапі планування аудиту, аудитор повинен дати оцінку системі бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю у клієнта. У процесі такої оцінки встановлюється імовірність наявності помилок у бухгалтерському обліку, які впливають на достовірність фінансової інформації. При цьому слід мати на увазі, що система внутрішнього контролю не може дати абсолютних гарантій його ефективності, оскільки: (ніхто не може поручитись за відсутність корисливих мотивів у працівника, наділеного владою).
керівництво часто ігнорує контроль, який воно саме встановило;
незважаючи на відбір кваліфікованих кадрів, які заслуговують на довіру, можливий вплив на них як усередині, так і за межами підприємства;
можливі помилки і неточності в записах, підрахунках у результаті нерозуміння завдання, втоми або неохайності.
Ураховуючи наведені обмеження ефективності внутрішнього контролю, зовнішній аудитор повинен дати оцінку результативності внутрішнього контролю за наступними позиціями:
ступенем незалежності внутрішнього контролю;
чисельністю, кваліфікацією і досвідом персоналу, який займається внутрішнім аудитом;
планування аудиторська перевірка процедура
масштабом, глибиною, напрямом і строками проведення перевірок суб'єктами внутрішнього контролю;
огляд усіх документів, які стосуються внутрішнього аудиту, перевірок, які може надати клієнт;
ступеню впливу органів управління на роботу суб'єктів внутрішнього контролю.
На початковому етапі планування рекомендується виконати аналітичні процедури, які допоможуть аудитору виявити вагомі для аудиту питання і тим самим краще спланувати роботу. Це може бути тестування економічних показників за декілька років, виявлення значних відхилень, що свідчать про необхідність загострення уваги на цих позиціях, тестування облікових даних по місцях тощо.
Важливим етапом при підготовці загального плану перевірки є вивчення системи бухгалтерського обліку, оцінка системи внутрішнього контролю, які здійснюються шляхом:
аналізу відповідної документації;
бесід із керівництвом;
опитування персоналу, зайнятого в цих системах.
Від оцінки системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю залежить обсяг перевірки. Зниження ризику контролю
дозволяє зменшити обсяг перевірки та спиратися на дані внутрішнього контролю при винесені аудиторського висновку.
Загальний план
При підготовці загального плану і програми перевірки слід встановити рівень суттєвості (ступінь точності підготовленої бухгалтерської звітності клієнта, в межах якої її можна вважати достовірною).
План повинен складатися до початку конкретної роботи з клієнтом і повинен враховувати:
умови договору на виконання аудиту;
зміст аудиторського висновку, терміни його подання;
відповідальність аудитора, передбачену законодавством;
відповідальність підприємства за бухгалтерську звітність, яка надається для перевірки;
відповідальність підприємства за повноту і достовірність іншої необхідної інформації;
систему і форму бухгалтерського обліку;
список членів аудиторської робочої групи, тривалість роботи, бюджет часу і витрат;
ступінь впливу на аудит нових бухгалтерських або аудиторських законів, нормативів, інструкцій;
рівень суттєвості завдань аудиту;
найбільш важливі етапи і завдання аудиту;
ступінь довіри до надійності системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю;
порядок узгодження роботи внутрішніх аудиторів і співпрацю з ними;
сутність і обсяг аудиторських доказів;
умови, які вимагають особливої уваги (можливість помилки, обману тощо);
ступінь аудиторського ризику;
список помічників для проведення аудиту.
При цьому слід врахувати такі фактори, як реальні затрати праці, необхідні для роботи, витрати часу попередньої перевірки, рівень суттєвості і проведення оцінки ризиків.
У складі загального плану повинна бути інформація про:
а) склад аудиторської групи;
б) їх підпорядкованість;
в) інструктаж;
г) перевірку якості роботи молодих працівників старшими та ін. Орієнтовна послідовність складання плану подана в табл. 2.
Таблиця 2. Порядок складання плану аудиту
У процесі роботи аудитори можуть вносити корективи та зміни до плану, при чому їх причини повинні докладно документуватись.
Якщо перевірка проводиться не вперше, доцільно вивчити матеріали попередньої перевірки, обговорити з клієнтом зміни, що відбулися в діяльності підприємства і в системі обліку, його проблеми, оцінити дії клієнта по усуненню недоліків та виконанню рекомендацій попереднього аудитора.
План бажано погодити з керівництвом підприємства. Це дасть можливість узгодити аудиторські процедури з діяльністю персоналу підприємства.
Загальний план аудиту розробляється настільки детально, щоб аудитор мав можливість на його базі підготувати програму аудиту.
Вивчення системи внутрішнього контролю з метою планування аудиторських процедур
Будь-який економічний суб'єкт має свою цільову функцію, яка реалізується та досягається за допомогою ефективного управління.
Однією з функцій управління окремим суб'єктом є внутрішній контроль, суб'єкти якого здійснюють порівняння планових і фактичних значень параметрів, проводять аналогію з зовнішнім економіко-правовим середовищем, виявляють відхилення в параметрах, визначають оцінку небезпечності розміру відхилень для суб'єкта господарювання, виявляють фактори, що викликали відхилення, а також визначають ступінь їх впливу, проводять підготовку інформаційної бази для прийняття управлінських рішень.
Суть внутрішнього контролю
Внутрішній контроль, будучи функцією управління, є засобом оберненого зв'язку між об'єктом управління і органом управління, інформуючи про дійсний стан об'єкта і фактичне виконання управлінських рішень. Внутрішній контроль - це процес, який забезпечує відповідність функціонування конкретного об'єкта прийнятим управлінським рішенням і направлений на успішне досягнення поставленої мети. Основною його метою є об'єктивне вивчення фактичного стану справ у суб'єкта господарювання, виявлення та попередження тих факторів і умов, які негативно впливають на виконання прийнятих рішень і досягнення поставленої мети та доведення цієї інформації до органа управління. Внутрішній контроль за діяльністю цехів, відділень, ділянок та інших внутрішньогосподарських формувань проводиться у господарюючих суб'єктів їх керівниками і спеціалістами при виконанні ними своїх функціональних обов'язків, а також штатними контролерами, ревізорами та аудиторами.
Завдання внутрішнього контролю
Будучи функцією управління, внутрішній контроль виконує такі завдання:
дає інформацію про процеси, які відбуваються в суб'єкта господарювання;
допомагає приймати найбільш доцільні рішення із загальних і спеціальних питань розвитку підприємства;
надає можливість судити про правильність прийнятих рішень, своєчасність і результативність їх виконання;
дозволяє своєчасно виявити й усунути ті умови і фактори, які не сприяють ефективному веденню виробництва і досягненню поставленої мети;
дозволяє скоригувати діяльність суб'єкта господарювання або окремих його виробничих підрозділів;
дає можливість встановити, які саме служби і підрозділи підприємства, а також напрями його діяльності сприяють досягненню поставленої мети і підвищенню результативності діяльності підприємства.
Перевагою внутрішнього контролю є те, що він здійснюється як попередній, поточний (оперативний) і наступний, може бути документальним, фактичним і комбінованим; може проводитись у вигляді: ревізії, тематичної перевірки, розслідування та службового розслідування.
У зв'язку з цим внутрішній контроль є одним із найбільш ефективних за умови умілого використання функцій контролю органами управління.
Суб'єкти
Суб'єктами внутрішнього контролю є:
управлінський персонал та спеціалісти, до функцій яких входить попередній, поточний та наступний контроль.
обліковий персонал на чолі з головним бухгалтером, якому належать функції контролю на всіх етапах відображення господарських процесів.
спеціальні внутрішні контролюючі служби, створені на підприємстві з метою проведення того чи іншого контролю:
спостережні ради;
ревізійні комісії;
інвентаризаційні комісії;
комісії по розслідуванню надзвичайних подій;
внутрішні аудиторські служби.
Управлінський персонал та спеціалісти
Посадові особи здійснюють контрольні функції при виконанні своїх функціональних обов'язків. Нормативно вони зафіксовані в посадових інструкціях. Наприклад, економіст з оплати праці, підписуючи наряд на відрядну роботу, перевіряє достовірність та правильність таких реквізитів первинного документа, як обсяг виконаної роботи, норми і розцінки.
Обліковий персонал
Обліковий персонал при виконанні своїх професійних обов'язків здійснює відповідні контрольні функції, які забезпечують надання користувачам фінансової звітності для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. За Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Рада акціонерного товариства (спостережна рада)
В акціонерному товаристві може створюватися рада акціонерного товариства (спостережна рада), що здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу. Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на раду акціонерного товариства (спостережну раду) може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів. Члени ради акціонерного товариства (спостережної ради) не можуть бути членами виконавчого органу.
Ревізійна комісія акціонерного товариства
Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління акціонерного товариства здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа акціонерів. Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджується загальними зборами акціонерів згідно зі статутом товариства.
Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії загальні збори акціонерів не вправі затверджувати баланс.
У разі виникнення загрози суттєвим інтересам акціонерного товариства або виявлення зловживань, вчинених посадовими особам, ревізійна комісія зобов'язана вимагати позачергового скликання загальних зборів акціонерів.
Члени ревізійної комісії вправі брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях правління.
Програма аудиту
Необхідною умовою успішного виконання плану аудиторських робіт є програма аудиту. У ній наведено перелік запитань, які треба з ясувати: період проведення, а також обсяг та види аудиторських процедур, необхідних для виконання плану аудиторської перевірки.
У процесі підготовки аудиторської програми враховуються результати внутрішнього контролю. Чим він ефективніший, тим менше аудиторських процедур буде внесено до програми аудиту без ризику для отримання об'єктивних висновків про достовірність показників фінансових звітів і балансів. До складу аудиторської програми входять тестування операцій, аналітичні процедури і тестування статей бухгалтерського балансу.
Тестування операцій передбачає виявлення кількісних помилок і порушень, що впливають на правильне відображення покажчиків фінансової звітності. При цьому тестуванні операцій визначають:
- наявність дозволу на проведення операції;
- правильність складених бухгалтерських записів і підсумків регістрах синтетичного та аналітичного обліку;
- тотожність занесених операцій у Головну книгу.
Аналітичні процедури - це ефективні способи перевірки, які використовують для:
- формування думки (уявлення) про діяльність підприємства;
- оцінки фінансової стійкості підприємства;
- виявлення помилок у фінансовій звітності;
- скорочення обсягу тестів.
- обстеження запасів та основних засобів;
- перевірка правильності відображення грошових коштів;
- встановлення правильної періодизації проведених протягом року операцій.
Найефективнішими методичними прийомами аудиторської перевірки є аналіз процедури оцінки внутрішнього контролю та тестування системи внутрішнього контролю. Найскладніша процедура - це тестування операцій.
Вимоги до змісту аудиторських програм встановлює кожна аудиторська фірма. Основними з них є:
- розкриття суті процедур з метою забезпечення аудиторів необхідним інструментарієм;
- встановлення строку перевірки;
- надання інформації для виконання кожної процедури (посилання на робочі документи, що відображують отримані докази, вказівка на аудитора, що виконує роботу, дату її закінчення, встановлені винятки із правил та їх пояснення).
Програма аудиторської перевірки подається керівництву підприємства для ознайомлення та погодження об'єктів і етапів перевірки, внесення змін та доповнень за пропозицією управлінців підприємства.
Вона може бути скоригована з урахуванням ефективності внутрішнього контролю на підприємстві. Якщо інвентаризації майна підприємства проводяться регулярно, вчасно та ретельно, а за їх результатами вживаються відповідні заходи, то обсяг аудиторських робіт відповідно скорочується.
Під час складання програми аудиторської перевірки неможливо повністю передбачити всі чинники, що матимуть вплив на її трудомісткість та тривалість, їх слід враховувати впродовж перевірки.
У практиці зарубіжного аудиту використовують спеціальні графіки планування послідовності та трудомісткості роботи на. ^окремих ділянках аудиту великих підприємств, що забезпечує завершення перевірки у визначені строки та з належними результатами.
Застосування цих графіків дає змогу раціональніше розподіляти сили аудиторів на окремих етапах перевірки. Фахівці з Німеччини, наприклад, пропонують застосовувати спеціальне обчислення для раціонального розподілу сил аудиторів з урахуванням їх кваліфікації (освіти, досвіду та інших особистих рис).
Однак подібні обчислення досить трудомісткі (кількісний вимір, оцінка кваліфікації, складність розрахунків).
У разі повторних аудиторських перевірок програма перевірки будується з урахуванням набутого досвіду та обізнаності з діяльністю підприємства. Розроблену програму можна використовувати упродовж кількох суміжних періодів.
Досвід країн з ринковою економікою свідчить про доцільність складання багаторічних (п'ятирічних) планів перевірок, коли до кожної повторної аудиторської перевірки вносяться зміни та доповнення, зумовлені об'єктивними причинами.
За потреби план і програма аудиторської перевірки коригуються. Суттєві зміни, внесені в їх зміст, підтверджуються документально. Оперативне уточнення змісту та програми аудиту дає змогу забезпечити належну перевірку основних напрямів діяльності підприємства, вирішувати проблеми, що виникли в процесі Проведення аудиту, скоригувати аудиторів і експертів, якісно і вчасно провести аудит.
Нормативом аудиту № 4 визначено форму програми аудиту (табл.3).
Таблиця 3. Рекомендована форма програми аудиту.
Організація, що перевіряється__________________________
Період аудиту_______________________________________
Кількість людино-годин________________________________
Керівник аудиторської перевірки________________________
Запланований аудиторський ризик______________________
Запланована суттєвість________________________________
|
№ пор. |
Перелік аудиторських процедур за розділами аудиту |
Період проведення процедур перевірки |
Виконавець |
Назва робочих документів аудитора |
Примітки |
|
Керівник аудиторської фірми (підпис)
Керівник аудиторської перевірки (підпис)
Прикладом аудиторської програми може бути перевірка коштів у касі та касових операцій (табл.4).
За змістом програма аудиту окремих підприємств буде відрізнятися залежно від поставлених перед аудитором завдань, виду діяльності підприємства та ділянки, яка підлягає перевірці тощо. Наведені у табл.3 процедури різні за своїм обсягом. Найбільший обсяг процедур наприкінці звітного року - проведення інвентаризації виробничих запасів, коштів, основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів, оцінка результатів.
У програмі аудиту види, зміст і час проведення запланованих аудиторських процедур мають збігатися з показниками загального плану аудиту. Аудиторська програма допомагає керувати виконавцями аудиту та контролювати їх роботу. До аудиторської програми згідно з Національними нормативами аудиту передбачено включати перелік аудиторських процедур за розділами аудиту, період проведення процедур перевірки, визначати конкретного виконавця, назву робочих документів, примітки.
Таблиця 4. Програма аудиту коштів у касі та касових операцій.
|
Завдання |
Процедура перевірки |
Строк проведення |
Обсяг перевірки |
Індекс робочих документів |
|
|
Оцінка системи внутрішнього контролю |
Встановлення: а) наявності договору з касиром про повну індивідуальну матеріальну відповідальність |
Проміжний аудит |
Суцільна |
||
|
- |
б) систематичності здійснення інвентаризацій (нестачі, надлишки) |
На 31.12 |
- |
||
|
- |
в) вчасності оприбуткування коштів у касі та їх переказ на розрахунковий рахунок |
Проміжний аудит |
Вибіркова |
||
|
- |
г) якості ведення касових документів |
- |
- |
||
|
- |
д) відповідності умов обладнання приміщення каси, зберігання коштів, цінних паперів, грошових документів та бланків суворої звітності чинним вимогам |
- |
Суцільна |
||
|
Реальність існування |
Спостереження за інвентаризацією грошей у касі |
За станом на 31.12 звітного року |
Суцільна |
||
|
Право власника |
Вивчення прибуткових касових ордерів з додатками, витягів банку |
Проміжний аудит |
Вибіркова |
У програмі аудитор оцінює розмір ризику внутрішнього контролю та свій особистий ризик не виявлення суттєвих помилок у звітності, який існує під час проведення аудиторських тестів і незалежних процедур - координує роботу всіх можливих помічників, залучених Із числа співробітників підприємства, відзначає присутність інших виконавців аудиту, якщо такі беруть участь у роботі.
Записи та висновки аудитора за кожним розділом аудиторської програми фіксуються в робочій документації і є тим фактичним матеріалом, який використовує аудитор у процесі підготовки й обґрунтування аудиторського звіту.
Висновок
За умов ринку ніхто в діловому світі не сприймає всерйоз підприємців, звітні дані яких не підтверджені аудиторським висновком. Висновки незалежних аудиторів мають відповідати загальноприйнятим стандартам, що можуть опиратися на економічні нормативи.
Сукупність організаційних, методичних і технічних процедур становить аудиторський процес.
Аудиторська діяльність спрямована на дослідження фінансово-господарської діяльності підприємства з метою виявлення резервів зниження витрат та підвищення рентабельності відповідно до замовлень, виданих за договорами між аудиторськими організаціями і суб'єктами господарювання. Основне завдання аудиторських служб - перевірка дотримання законодавства, що регулює фінансово-господарську діяльність підприємств, ведення бухгалтерського фінансового обліку, складання фінансової звітності та забезпечення державних органів і власників інформацією про фінансовий стан суб'єкта підприємницької діяльності.
У популярній книзі "Аудит Монтгомері" вказано, що аудиторська перевірка має відповідати загальноприйнятим стандартам, виконуватись ефективно і в межах часу, заданого клієнтом. З цією метою проводять її планування і регулювання.
Планування - це процес вироблення аудиторської стратегії. Планування ведеться протягом усієї аудиторської перевірки. Аудитор повинен скласти графік завершення основних етапів операції. Графік показує заплановану аудиторську роботу і служить засобом контролю за проведенням операції. При складанні графіка мають враховуватися вимоги клієнта. Потім аудитор повинен підготувати програму перевірки, докладно перерахувати процедури, які необхідно здійснити під час операції.
Програма аудиторської перевірки - це основа детального планування часу і витрат.
Завершальна стадія аудиту включає узагальнення і реалізацію результатів аудиту. На цій стадії аудиту слід згрупувати виявлені недоліки, скласти нагромаджувальні відомості порушень, аналітичні таблиці, розрахунки, графіки, узагальнити та відобразити результати перевірки в аудиторському висновку.
Таким чином, аудиторський процес і сам аудиторський висновок активно впливають на суб'єкт підприємницької діяльності у справі її оптимізації та нормативно-правового регулювання.
Список використаної літератури
1. Ардатова, Марина Михайловна. Аудит: В вопр. и ответах: Учеб. пособие / М.М. Ардатова, А.Б. Кулешова. - М.: [ТК Вебли]: Проспект, 2005. - 271, [1]
2. Аудит: навч. посіб. / Л.М. Янчева [та ін.]. - К.: Знання, 2009. - 335 с.
3. Аудит: навч. посіб. / [Ю.С. Цал-Цалко та ін.]. - Житомир: ПП "Рута", 2012. - 389 с.
4. Аудит: теорія і практика: [Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / А.Г. Загородній, М.В. Корягін, А.В. Єлісєєв та ін.; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - 2-е вид., перероб. і допов. - Львів, 2010. - 453 с.
5. Аудит: Практикум: [Учеб. пособие для студентов вузов, по экон. спец.] / [В.И. Подольский, Л.Г. Макарова, А.А. Савин и др.]; Под ред.В.И. Подольского. - М.: ЮНИТИ-ДАНА: Аудит, 2003. - 606 с.: Внутрішньошкільний контроль та аудит / [упоряд.Н. Мурашко, А. Панченко]. - К.: Ред. газ. з упр. освітою, 2013. - 126 с.
6. Давидов, Г.М. Аудит: [Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.]. - 3-є вид., стер. - К.: Знання, 2002. - 363 с.
7. Денисюк, О.М. Внутрішній аудит: / О.М. Денисюк, О.М. Кудирко, Н.В. Замчевська. - Вінниця: ВТЕІ КНТЕУ, 2012. - 255 с.
8. Дорош, Ніна Іванівна. Аудит: теорія і практика. - К.: Знання, 2010. - 495 с.
9. Загородній, А.Г. Облік і аудит: Термінологічний словник / Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Партин Г.О. - Львів: Центр Європи, 2002. - 670 с.: табл.
10. Облік і аудит: вступ до спеціальності: Практикум / Чернів. нац. ун-т ім.Ю. Федьковича; [Уклад.: Ковальчук Т. М.]. - Чернівці: Рута, 2006.
11. Організація і методика проведення аудиту: Навч. - практ. посіб.: / В.В. Сопко, H.І. Верхоглядова, В.П. Шило та ін. - К.: Вид. дім "Професіонал", 2004. - 623 c.
12. Практичний аудит: навч. посіб. / П.І. Сокуренко, О.О. Лисиченко, О.В. Нестеренко, Л.П. Максимова; Кременчуц. ін-т Дніпропетр. ун-ту ім.А. Нобеля. - Кременчук: Щербатих О.В., 2012. - 190 с.
13. Радська В.В., Петраков Я.В. Аудит. Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 416 с.
14. Шеремет, Анатолий Данилович. Аудит: [Учеб. для студентов вузов, обучающихся по экон. спец. и направлениям] / А.Д. Шеремет, В.П. Суйц; МГУ им. М.В. Ломоносова. - 5-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 447 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Суть планування та його необхідність в аудиті на основі даних попереднього аналізу фірми. Рівень обізнаності аудитора про діяльність підприємства. Порядок отримання інформації про стан справ на підприємстві. Оцінка системи внутрішнього контролю.
реферат [287,5 K], добавлен 18.03.2014Економічна суть планування і його необхідність в аудиті. Робота по виведенню договорів, оцінка бізнесу і внутрішній контроль як етапи планування. Вивчення системи внутрішнього контролю з метою планування аудиторських процедур, програма аудиту.
реферат [34,1 K], добавлен 08.07.2014Поняття та основна мета планування аудиту, визначення критеріїв, від яких залежить його характер. Джерела інформації про галузь економічної діяльності підприємства. Складання загального плану аудиту та аудиторської програми на конкретному підприємстві.
контрольная работа [114,6 K], добавлен 11.11.2010Сутність, види та структура аудиторських висновків. Методи аудиторської перевірки. Аудит діяльності суб'єкта малого підприємництва ТОВ СПСЭП "Нева". Планування аудита, розробка загального плану й програми аудита. Вивчення системи внутрішнього контролю.
курсовая работа [66,3 K], добавлен 09.12.2009Планування аудиторської перевірки нематеріальних активів на ПАТ "Вінницягаз". Оцінка системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю. Складання протоколу виявлених порушень і звіту незалежного аудитора за результатами проведеної перевірки.
курсовая работа [117,6 K], добавлен 07.03.2012Предмет аудиторської перевірки діяльності підприємства, її призначення та напрямки. Програма аудиторської перевірки статутного фонду підприємств різних організаційних форм. Визначення джерела та способів отримання аудиторських доказів під час перевірки.
контрольная работа [16,2 K], добавлен 06.07.2009Особливості рекламного оголошення аудиторської фірми. Правила укладання договору на проведення оглядової перевірки фінансової інформації, зокрема фінансової звітності. Програма аудиту товарів. Ризики і порушення в системі обліку і внутрішнього контролю.
контрольная работа [43,6 K], добавлен 21.10.2010Проведення попередньої оцінки аудиторського ризику та його суттєвості. Етапи планування аудиту організації. Оцінка системи внутрішнього контролю на ВАТ "Рівнехолод". Підтвердження залишків на рахунках бухгалтерського обліку. Розгляд аудиторського рішення.
курсовая работа [168,7 K], добавлен 16.12.2010Сутність і значення бюджетного планування. Характеристика діяльності і організація обліку на підприємстві: порядок складання і ухвалення планів, контроль за виконанням бюджетів і аналіз відхилень. Перспективи розвитку та шляхи вдосконалення планування.
курсовая работа [65,9 K], добавлен 17.06.2008Цілі і задачі аудиту операцій з грошовими коштами, напрямки їх нормативно-правового регулювання. Оцінка системи внутрішнього контролю і виявлення зон ризику. Програма аудиторської перевірки руху грошових коштів в касі та розрахункових рахунках банку.
курсовая работа [49,5 K], добавлен 07.01.2014
