Які країни і в які якості застосовують МСФЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

1. Які країни і в які якості застосовують МСФЗ?

2. Які грошові компенсації проводяться підприємством в період відсутності працівників?

Ситуація

Література



1. Які країни і в які якості застосовують МСФЗ?

Міжнародні стандарти широко використовуються у всьому світі. Можна виділити кілька рівнів їх застосування:

* основа для бухгалтерського обліку в багатьох країнах;

* орієнтир для розробки власних стандартів (більшість розвинених країн і постійно зростаюче число країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою); бухгалтерський облік біржа грошовий

* фондові біржі та регулюючі органи, які зобов'язують або дозволяють компаніям надавати консолідовану фінансову звітність відповідно до МСФЗ (серед них практично всі провідні біржі в світі: Нью-Йоркська фондова біржа, NASDAQ, Лондонська, Токійська і Франкфуртська біржі - всього близько 70 фондових бірж з 50 країн світу);

* наднаціональні організації, наприклад Європейський союз, який заявив про підтримку МСФЗ та про можливості їх використання для компаній, що котируються на міжнародних фондових ринках; деякі організації використовують МСФЗ при складанні своєї звітності (Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародна організація комісій з цінних паперів, Міжнародний Олімпійський комітет, ОЕСР, Світовий банк);

* самі компанії - за офіційною інформацією КМФСО, в даний час вже близько 890 компаній надають фінансову звітність відповідно до МСФЗ, що підтверджено аудиторським висновком. Серед них такі гіганти, як Microsoft, Nestle, Allianz, ENI, Nokia, Air France, Renault, Deutsche Bank, Olivetti, Roche, Fiat, Volkswagen, Lufthansa, Adidas і т. д. У Росії понад 20 компаній готують звітність за міжнародними стандартами, серед них РАТ «ЄЕС Росії», РАТ «Газпром», «Транснефть», МПС Росії, «Лукойл», «МДМ Банк», «Російський кредит», «Ростелеком», «Червоний Жовтень »тощо (Першим чотирьом компаніям було запропоновано публікувати зведену звітність відповідно до МСФЗ згідно зі спеціальним розпорядженням Уряду РФ № 968-р від 17 липня 1998 р.).[5]

Для різних країн сила впливу результатів діяльності та авторитету КМСФЗ неоднакова. Так, у ряді країн бухгалтерські стандарти КМСФЗ взяті за основу побудови національних систем обліку цілком або з невеликими змінами. Це відноситься до розвиваються або «новим індустріальним» країнам, таким як Малайзія, Пакистан, Уругвай, Таїланд і т. д. Використовуючи для формування облікових і звітних даних міжнародні підходи, такі держави, зацікавлені в притоці капіталів, привертають увагу інвесторів максимальної адаптацією своїх бухгалтерських систем до міжнародних вимог.

Аналогічні причини спонукали колишні соціалістичні країни (наприклад, Албанію, Польщу) для прискорення переходу до ринкової моделі економічного розвитку прийняти МСБО або створити свої національні стандарти, які в значній мірі базуються на міжнародних.

Вплив МСБО на бухгалтерські системи розвинених капіталістичних країн менш значно. Головним чином це пов'язано з тим, що в більшості індустріально розвинених країн склалися свої усталені принципи і традиції бухгалтерського обліку, що задовольняють специфічним вимогам національних ринкових моделей. Так, у країнах Західної Європи і Японії основні фінансові потоки та інвестування економіки здійснюються через банківські структури, а не через фондові біржі. Тому пріоритетним напрямом як законодавчого, так і власне бухгалтерського регулювання є захист інтересів кредиторів, а не задоволення інформаційних потреб акціонерів.

Разом з тим у міру розвитку процесів глобалізації органам державного регулювання цих країн доводиться рахуватися з інтересами великих національних, а також транснаціональних компаній, розвиток яких потрапляє у все більшу залежність від стану світових фінансових ринків. Облікова законодавство, таким чином, неминуче стає все більш і більш відкритим англосаксонському впливу.[3]

Так, у Франції, наприклад, при складанні консолідованих рахунків національні і транснаціональні компанії мають право допускати відхилення від національного Комерційного кодексу і керуватися міжнародними принципами обліку. В Італії законодавство про регулювання фондових бірж вимагає, щоб компанії, зареєстровані на біржі й беруть участь у лістингу (в котируваннях акцій), застосовували міжнародні стандарти для відображення операцій, не передбачених італійським законодавством.

Слабкий вплив МСБО на облік у США, Канаді і Великобританії пов'язано з тим, що міжнародні стандарти містять в собі велику кількість ідей, закладених у національних стандартах цих країн. Разом з тим це проявляється при підготовці нових стандартів. Так, концептуальні основи МСБО були покладені в основу більш пізнього видання Основ обліку, випущеного Радою за стандартами обліку Великобританії.

Поступово КМСФЗ завойовує все більший авторитет і вплив у розвинених країнах. Так, в 1995 р. Європейська комісія зробила заяву про те, що замість поправок до 4-ї та 7-й директивам ЄС для подальшого розвитку власної законодавчої бази бухгалтерського обліку передбачається зробити використання МСБО обов'язковим при складанні консолідованої звітності. Міжнародні стандарти отримують все більше визнання. У 1998-1999 рр.. в Бельгії, Франції, Німеччини, Італії, Австрії, Росії та інших країнах були прийняті закони, що дозволяють крупним компаніям використовувати МСФЗ. Зараз розглядаються аналогічні законопроекти у Фінляндії, Данії та Великобританії. Про підтримку діяльності КМСФЗ заявили МВФ, Світовий банк, СОТ і міністри фінансів країн «великої сімки». Додатковим поштовхом на користь прийняття МСФЗ стало введення єдиної європейської валюти і створення загальноєвропейського ринку капіталу. 4 травня 1999 8 найбільших європейських бірж (Лондонська, Франкфуртська, Амстердамський, Паризька, Брюссельська, Мадридська, Міланська та Швейцарська) підписали Меморандум про взаєморозуміння, а 22 вересня - угоду щодо можливої моделі спільного ринку європейських «блакитних фішок». У перспективі мова може йти про створення найбільшого у світі ринку, причому в якості єдиних стандартів фінансової звітності будуть використовуватися МСФЗ.[1]

Багато фінансових інститути вже зараз здійснюють кредитування підприємств тільки при поданні звітності, складеної в МСФЗ. Наприклад, надаючи кредит російському підприємству, Європейський банк реконструкції і розвитку (який вклав у російську економіку близько $ 3 млрд) вимагає:

* надавати ЄБРР завірену аудитором річну фінансову звітність, підготовлену відповідно до МСФО;

* підтримувати певний рівень фінансових коефіцієнтів, які розраховуються з використанням даних МСФЗ;

* забезпечувати адекватну роботу систем обліку витрат, бухгалтерського обліку та управління інформацією, достовірно і точно відображають фінансовий стан компанії і результати її діяльності.

Аналогічної практики дотримуються МВФ і Світовий банк. Незважаючи на дедалі більше поширення МСФЗ, ряд країн поки не поспішає переходити на нові стандарти. Це США, Канада і Великобританія. Американська система обліку (GAAP) є однією з провідних у світі. Вона займає міцні позиції, в першу чергу завдяки найбільшому й розвиненому ринку в світі, що пропонує найвигідніші умови залучення капіталу. Тому багато іноземних компаній, що бажають розмістити цінні папери на американському ринку, йдуть на значні витрати з питань трансформації звітності відповідно до GAAP. Комітет зі стандартів фінансового обліку США (FASB) неодноразово висловлювався про те, що саме ця організація повинна видавати міжнародні стандарти для використання на ринках капіталу. У той же час серед американських учасників ринку немає однозначної думки щодо того, наскільки вигідно американському ринку, нехай навіть найбільшому й розвиненому, протиставляти всьому іншому ринку свою систему фінансової звітності, створюючи, таким чином, для входу на ринок іноземних компаній бар'єри у вигляді додаткових трансакційних-них витрат на трансформацію звітності відповідно до GAAP. На думку ж Президента Європейської федерації товариств фінансових аналітиків і консультанта Уряду РФ з питань реформування системи бухгалтерської звітності Д. Даманта, США будуть переходити на МСФЗ протягом 5-7 років на відміну від інших країн, де цей процес займе 3-4 роки. Великобританія також схиляється на користь МСФЗ. Так, наприклад, прем'єр-міністр Великобританії Т. Блер сказав про те, що «міжнародні стандарти фінансової звітності мають вирішальне значення для Великої Британії». В даний час Міністерство торгівлі та промисловості Великобританії обговорює законопроект, що дозволяє компаніям складати звітність відповідно до МСФЗ.[6]

Робота з удосконалення МСФЗ, що проводиться КМСФЗ, триває за підтримки багатьох зацікавлених організацій. Введено в дію нові стандарти 40, 41, 42. Розширюється застосування справедливої вартості. Оцінка за справедливою вартістю використовується вже не тільки для фінансових активів, а й для не фінансових. КМСФЗ обговорює розробку нового підходу до складання звіту про фінансові результати для відображення в ньому всіх змін в чистих активах, за винятком змін в результаті операцій з власниками. Триває здійснення проектів, що передбачають розробку рекомендацій з поданням звітності в Інтернеті. Таким чином, МСФЗ постійно адаптуються до умов змінюється економіки. Останні зміни, що відбуваються в міжнародних стандартах фінансової звітності, знаходять відображення в журналі «Accounting Report Russian Edition».

2. Які грошові компенсації проводяться підприємством в період відсутності працівників?

Підприємству слід визнавати очікувану вартість короткострокових виплат працівникам у формі компенсацій за відсутність таким чином:

а) у разі накопичення компенсацій за відсутність, - під час надання працівниками послуг, які збільшують їхні права на майбутні компенсації за відсутність;

б) у разі ненакопичення компенсацій за відсутність - під час відсутності.

Підприємство може компенсувати працівникам відсутність з різних причин, включаючи:

- відпустки;

- хворобу та нетривалу непрацездатність;

- декретні відпустки для батька або матері;

- відправлення функцій присяжного засідателя;

- військову службу.

Таблиця 1.1. ОБЛІК ВИПЛАТ ПРАЦІВНИКАМ

Дебет рахунка	Кредит рахунка	Сума за операцією
А.06.05 Виробництво	L03.01 Нарахована зарплата, відповідні податки та премії	На суму нарахованої заробітної плати працівникам основного виробництва
РЬ.02 Загальновиробничі витрати	L03.01 Нарахована зарплата, відповідні податки та премії	На суму нарахованої заробітної плати працівникам загальновиробничого призначення
PL.02.05Адміністративні витрати	L03.01 Нарахована зарплата, відповідні податки та премії	На суму нарахованої заробітної плати працівникам адміністративного персоналу
PL.04 Витрати на збут	L03.01 Нарахована зарплата, відповідні податки та премії	На суму нарахованої заробітної плати працівникам збутової діяльності
L03.01 Нарахована зарплата, відповідні податки та премії	А.01 Грошові кошти	Сума виплаченої заробітної плати
L03.01 Нарахована зарплата, відповідні податки та премії	L03.02 Зобов'язання за податками та резерви поточних податкових зобов'язань	На суму утримань до фондів із заробітної плати

Права на компенсації за відсутність поділяються на дві категорії:

а) накопичувані;

б) ненакопичувані.

Накопичувані компенсації за відсутність - це такі, що переносяться на майбутні періоди та можуть використовуватися в майбутніх періодах, якщо права поточного періоду не використані повністю. Накопичувані компенсації за відсутність можуть бути або гарантованими (іншими словами, працівникам надається право отримати грошові виплати за невикористане право при звільненні з підприємства), або негарантованими (якщо працівникам не надається право на отримання грошових виплат за невикористане право при звільненні з підприємства).[7]

Зобов'язання виникає з того моменту, як працівники починають надавати послуги, що збільшують їхні права на майбутні компенсації за відсутність.

Зобов'язання існує та визнається, навіть якщо компенсації за відсутність є негарантованими, хоча можливість того, що працівники можуть звільнитися до того, як вони використають накопичені негарантовані права, впливає на оцінку цього зобов'язання.

Підприємству слід оцінювати очікувану вартість накопичуваних компенсацій за відсутність у вигляді додаткової суми, яку воно очікує виплатити в результаті невикористаного права, накопиченого на дату балансу.

Ненакопичувані компенсації за відсутність не переносяться на майбутні періоди: вони закінчуються, якщо право на відсутність поточного періоду не використовується повністю, і не надають права працівникам на отримання грошових коштів за невикористані дні з правом на відсутність при звільненні з підприємства. Це, звичайно, стосується оплати тимчасової непрацездатності (тією мірою, якою невикористані в минулому дні з правом на відсутність не збільшують кількість днів з правом на відсутність у майбутньому), декретних відпусток для матері чи батька, а також компенсацій за відсутність під час відправлення функцій присяжного засідателя або військової служби. Підприємство не визнає зобов'язання або витрат до часу відсутності, оскільки надання послуг працівниками не збільшує суми виплат. Визнання та оцінка програми участі у прибутку та преміювання.

Підприємству слід визнавати очікувані витрати, пов'язані з участю у прибутку та преміюванням тоді і лише тоді, коли:

а) у підприємства є теперішнє юридичне або конструктивне зобов'язання здійснити такі сплати в результаті минулих подій;

б) можна достовірно оцінити це зобов'язання.[2]

Теперішнє зобов'язання існує тоді і лише тоді, коли у підприємства немає реальної альтернативи, крім здійснення платежів.

Згідно з деякими програмами участі у прибутку, працівники отримують частку прибутку лише в тому разі, якщо вони залишаються у підприємства протягом визначеного періоду. Згідно з такою програмою, створюється конструктивне зобов'язання, оскільки працівники надають послуги, які збільшують суму, що підлягає сплаті, якщо вони залишаються працювати до закінчення визначеного періоду. Оцінка таких конструктивних зобов'язань свідчить про те, що деякі працівники можуть звільнитися з підприємства, не отримавши частки розподіленого прибутку.

Підприємство визнає зобов'язання та витрати розміром 8,5 % (10 % - 1,5 %) чистого прибутку

У підприємства може не бути юридичного зобов'язання щодо сплати премії. Проте в деяких випадках практикується сплата премій. У таких випадках у підприємства є конструктивні зобов'язання, оскільки в нього немає ніякої реальної альтернативи, крім сплати премії. Оцінка конструктивного зобов'язання відображає можливість того, що деякі працівники можуть звільнитися без отримання премії.[9]

Підприємство може достовірно попередньо оцінити своє юридичне зобов'язання або конструктивне зобов'язання щодо програми розподілу прибутку чи преміювання, якщо і тільки якщо:

а) офіційні умови програми містять формулу визначення суми виплати;

б) суб'єкт господарювання визначає суми, які підлягають сплаті до того, як фінансові звіти будуть затверджені до випуску, або

в) минула практика підприємства чітко вказує на суму його конструктивного зобов'язання.

Зобов'язання щодо програм розподілу прибутку та преміювання виникає в результаті послуг, що їх надає працівник, а не від операцій з власниками підприємства. Отже, підприємство визнає витрати на програми участі у прибутку та преміювання не як розподіл чистого прибутку, а як витрати.[8]

Якщо виплати, пов'язані з участю у прибутку та преміюванням, не підлягають оплаті у повному обсязі протягом дванадцяти місяців після закінчення періоду, в якому працівники надають відповідні послуги, ці виплати є іншими довгостроковими виплатами працівникам.

Ситуація

Підприємством здійснено придбання нематеріальних активів в обмін на передачу нематеріальних активів у результаті господарської операції, яка не має комерційної сутності.

Первісна вартість переданих підприємством нематеріальних активів - 27600 у.о.

Знос переданих підприємством основних засобів 7400 - у.о.

Справедлива вартість переданих підприємством основних засобів - 17500 у.о.

Визначте фактичну собівартість придбаного об'єкта нематеріальних активів.

Рішення.

17500-7400=10100 у.о. - балансова вартість переданих основних засобів;

27600+10100=37700 у.о. - фактична собівартість придбаного об'єкта нематеріальних активів



Література

1. Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні / За ред. С. Ф. Голова. - Дніпропетровськ : Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2001.

2. Голов С. Ф. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами / С. Ф. Голов, В. М. Костюченко. - К. : Екаунтінг, 2006 (2010, 2011, 2012).

3. Голов С.Ф. Ретроспективний погляд на реформування бухгалтерського обліку в Україні/ С.С. Голов // Бухгалтерських облік і аудит. - 2006. - № 1.- с.16-25.

4. Голов С.Ф. Сучасний стан та перспективи розвитку бухгалтерського обліку в Україні: Автореф. дис… д-ра екон. наук: 08.00.09 / Голов Сергій Федорович; Київ. нац. екон. ун.-т ім. В Гетьмана. - К., 2008. - 40 с.

5. Жолнер І. В. Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами : [навч. посіб.] / І. В. Жолнер. - К. : Центр учбової літератури, 2012.-368 с.

6. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000 / Переклад з англ. за ред. С. Ф. Голова. - К. : Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2008.

7. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2001: зміни та доповнення / За ред. С. Ф. Голова. - К. : Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2008.

8. Міжнародні стандарти фінансової звітності. (МСФЗТМ) 2004 /Фонд Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (ФКМСБО). - 2007. - Ч.1. - 1272с.; Ч.2. - 1223 с.

9. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: [закон України № 996-XIV від 16.07.1999: офіц. текст: Редакція від 02.12.2012р.. із змінами, внесеними Законом України N 5406-VI від 02.10.2012]

10. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/

Размещено на Allbest.ru