Облікові регістри та їх класифікація

Размещено на http://www.allbest.ru

Курсова робота

з дисципліни «Бухгалтерський облік»

на тему: «Облікові регістри та їх класифікація»



Зміст

Вступ

I. Теоретична частина

1. Облікові регістри, їх форми і види

2. Основні засоби та їх види

II. Практична частина

Завдання 1. Скласти баланс на початок місяця

Завдання 2. Нарахувати заробітну плату працівникам підприємства

Завдання 3. Скласти журнал реєстрації господарських операцій

Завдання 4. Відкрити реєстри бухгалтерського обліку (Т-рахунки)

Завдання 5. Скласти оборотну відомість по синтетичним рахункам

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Метою курсової роботи є закріплення теоретичних знань та набуття навичок розв'язання практичних задач з бухгалтерського обліку.

Курсова робота складається з двох частин, теоретичної і розрахункової, які характеризують суть, завдання і значення аналізу бухгалтерського обліку.

У теоретичній частині «Облікові регістри та їх класифікація» йдеться про те, що в цей час практично на всіх підприємствах ведеться автоматизований облік господарських операцій, що приводить до полегшення праці бухгалтерів, зменшенню працезатрат при рознесенні операцій по рахунках, скороченню людського фактору при здійсненні помилок у веденні обліку. Автоматизований облік веде до вивільнення часу для більш глибокого аналізу господарської діяльності підприємства.

Організація облікового процесу в цілому в тій чи іншій ланці народного господарства значною мірою залежить від організації облікового апарата і праці облікових працівників. Таким чином, організація бухгалтерського обліку включає організацію облікового процесу, облікового апарата і праці облікових працівників.

Кожна господарська операція на основі первинного документа повинна бути зареєстрована (записана) у спеціальних бухгалтерських регістрах після того, як документ буде перевірений і оброблений. Регістри можуть бути у вигляді книг, карток, журналів, відомостей і інших таблиць і машинних носіїв. У регістрах повинна бути відбита повністю сутність господарської операції. Реєстрація операцій на машинних носіях повинна відтворюватися на папері (таблиці, відомості) у вигляді, зручному для читання.

обліковий регістр бухгалтерський документ



I. Теоретична частина

1. Облікові регістри, їх форми і види

Всі господарські операції після їх оформлення первинними документами записуються до облікових регістрів.

Обліковий регістр -- це спеціальна таблиця, призначена для відображення документально оформлених господарських операцій у системі рахунків, накопичення та зберігання облікової інформації.

Облікові регістри -- це носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, журналів, книг, журналів-ордерів тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Інформація, що міститься в облікових регістрах, використовується для оперативного управління, економічного аналізу діяльності підрозділів і підприємства в цілому, а також для складання звітності. Тому своєчасне і повне відображення господарських операцій в облікових регістрах -- одна із обов'язкових умов якості й оперативності обліку.

Запис у регістрах бухгалтерського обліку виконується на підставі первинних облікових документів, які фіксують факти виконання господарських операцій і розпоряджень (дозволів) на їх проведення, накопичують і систематизують інформацію первинних документів. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом.

Перенесення інформації має здійснюватися у порядку надходження первинних документів до місця обробки (бухгалтерії) або не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну звітність, наприклад, нарахування і виплату заробітної плати, складання бухгалтерської, статистичної звітності тощо.

Регістри бухгалтерського обліку мають містити назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Форми облікових регістрів рекомендуються Міністерством фінансів України або розробляються міністерствами і відомствами за умови дотримання загальних методологічних принципів. Так, нині питання використання регістрів бухгалтерського обліку регулюються Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 966-ХІУ та методологічними рекомендаціями щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 р. № 356.

Підприємства, які складають облікові регістри на машинних носіях, зобов'язані забезпечити технічні засоби для їх відтворення у зручному для прочитання вигляді.

Облікові регістри складаються щомісяця і підписуються виконавцями та головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства. Ведення облікових регістрів та контирування документів первинного обліку здійснюють із застосуванням, щонайменше, коду класів рахунків і коду синтетичного рахунка. Аналітичні дані в облікових регістрах мають узгоджуватися з даними синтетичного обліку на останнє число місяця.

Інформація про господарські операції, здійснені підприємством за певний період, в облікових регістрах переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерської звітності підприємства.

У бухгалтерському обліку використовують різні за формою, змістом та способом відображення інформації облікові регістри (рис. 1).



Рис. 1 Облікові регістри

За своїм зовнішнім виглядом облікові регістри поділяють на книги, картки й окремі листки.

Бухгалтерські книги застосовують для ведення записів із синтетичного й аналітичного обліку. В них всі листки зброшуровано, пронумеровано, на останній сторінці вказано кількість сторінок, з підписом керівника, головного бухгалтера, а також скріплено печаткою. До них належать: Касова книга, Головна книга, книга Журнал-Головна та ін. Бухгалтерські книги -- раціональний та надійний спосіб збереження облікових регістрів. Вони досить широко застосовуються для ведення обліку коштів, товарно-матеріальних цінностей тощо.

Облікові регістри-картки. Прикладом можуть бути картки кількісно-сумового обліку матеріалів. Картки не скріплюються між собою і зберігаються у спеціальних ящиках. Картки ведуть на підприємствах, де не застосовується обчислювальна техніка для відображення аналітичних даних (докладний опис про об'єкт обліку) за кожною номенклатурою обліку (товарно-матеріальних цінностей, основних засобів тощо). Залежно від обліковуваного об'єкта картки аналітичного обліку поділяють на картки кількісно-сумового обліку, призначені для обліку товарно-матеріальних цінностей, картки контокорентної форми, призначені для обліку розрахунків, та багато-графні, призначені для обліку витрат на виробництво. Крім типових форм карток, в обліковій практиці застосовують інші спеціальні форми, як наприклад, картки складського обліку, інвентарні картки тощо. Зібрані разом картки складають картотеку, яка розділяється за певними ознаками.

Облікові регістри-листки мають стандартний формат, кожний з них призначений для обліку певних операцій і залежно від цього має специфічний зміст. До таких листків належать журнали-ордери, відомості, розроблювальні групові таблиці тощо. У них, як правило, систематизують інформацію, необхідну для контролю й економічного аналізу.

За обсягом змісту облікові регістри поділяють на регістри синтетичного й аналітичного обліку та комбіновані. Такий поділ обумовлений відмінностями і призначенням синтетичних і аналітичних рахунків, різним ступенем узагальнення облікових даних та їх комбінування.

Синтетичні облікові регістри -- це регістри, в яких облік ведуть за синтетичними рахунками: Головна книга, Журнал-ордер, Журнал-Головна. Всі вони є матеріальними носіями синтетичного обліку.

Аналітичні облікові регістри -- це регістри, в яких облік ведеться за аналітичними рахунками. Дані подають у натуральних, трудових і вартісних вимірниках. До таких регістрів належать книги, картки. У цих регістрах враховують специфіку обліковуваних об'єктів.

Останнього часу значного поширення набули так звані комбіновані регістри систематичного обліку, які поєднують синтетичні й аналітичні записи. Застосування комбінованих регістрів дає змогу оперативно отримувати хронологічні й систематичні дані або показники синтетичного й аналітичного обліку разом, що скорочує облікову роботу за реєстрації і дає повне уявлення про здійснені операції. Прикладом комбінованого регістру може бути Журнал-ордер.

За видами бухгалтерських записів облікові регістри поділяють на хронологічні, систематичні та змішані (комбіновані).

Хронологічними називаються регістри, призначенням яких є реєстрація операцій у порядку хронологічної послідовності їх виконання та оформлення. Так, ведеться Касова книга, в якій рух коштів у касі відображається за їх отриманням і видачею. До таких регістрів належать: Журнал реєстрації операцій, де записують всі господарські операції в календарній послідовності їх здійснення, журнал обліку надходження готової продукції, вантажів, відомість відвантаження і реалізації продукції; табель відпрацьованого часу та ін. Особливе значення цих регістрів полягає в їх оперативній та контрольній функціях, характеристиці руху об'єктів обліку.

Систематичними називаються облікові регістри, в яких виконується групування однорідних операцій на синтетичних і аналітичних рахунках. Такі записи ведуть у Головній книзі, в якій узагальнюються записи за кожним синтетичним рахунком, а також на картках і книгах, де відображаються і групуються дані аналітичного обліку.

Комбінованими називаються регістри, в яких одночасно поєднуються хронологічний і систематичний записи. Таку побудову має книга Журнал-Головна, в якій перша частина відображає журнал реєстрації операцій, а друга -- групування операцій на синтетичних рахунках.

За будовою облікові регістри поділяють на односторонні, двосторонні, багатографні та шахові.

В односторонніх облікових регістрах подають дані про господарську операцію, суму якої записують за дебетом або за кредитом відповідного рахунка. Як правило, записи за дебетом і кредитом розміщують поруч на правій стороні регістру, зліва розміщують інформацію щодо дати, номера, змісту операції тощо. Залежно від змісту обліковуваних операцій односторонні регістри поділяють на контокорентні, кількісно-сумового і кількісно-сортового обліку. Прикладом таких регістрів є Касова книга, картки аналітичного обліку розрахунків, Книга складського обліку, картки кількісно-сумового обліку матеріалів тощо.

Двосторонні облікові регістри складаються з двох частин: в одній подають дані про дебетові обороти на рахунку, а у другій -- про кредитові обороти на цьому рахунку. Двостороння будова регістрів характерна для Головної книги.

Багатографні облікові регістри -- це регістри, в яких одна з граф (найчастіше дебетова) поділена на кілька граф. До такого виду облікових регістрів належить Журнал-ордер, де окремі графи використовують для аналітичного обліку за рахунками, суми яких групують за певними показниками (наприклад, розшифрування дебетових оборотів, облік витрат за статтями калькуляції тощо).

Шахові облікові регістри побудовані за принципом шахової дошки. Записи в таких регістрах роблять у клітинці, що на перетині стовпчика і рядка таблиці, які відповідають дебетовому і кредитовому обороту на відповідних рахунках. Така будова значно скорочує кількість записів, оскільки подвійний запис тут здійснюється в один робочий прийом, посилює поточний контроль відображення операцій та підвищує аналітичні можливості бухгалтерського обліку. За таким принципом побудовані журнали-ордери.

2. Основні засоби, їх класифікація

Основні засоби (ОЗ) - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в аренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуємий термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.

Відповідно до діючої типової класифікації ОЗ групуються за її функціональним призначенням, галузями, речовим натуральним характером і видами, за використанням і належністю.

За функціональним призначенням розрізняють виробничі ОЗ, що безпосередньо беруть участь виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини і обладнання, робочі машини і обладнання тощо).

За галузями народного господарства ОЗ розподіляються на: промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт, зв'язок тощо.

Більша частина ОЗ належить до галузі "Промисловість". Вона безпосередньо пов'зана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності зумовлює необхідність обліку ОЗ, що належать до інших галузей господарства, які знаходяться на балансі промислового підприємства, належать до галузі "Будівництво".

У зв'язку з цим у бухгалтерському обліку ОЗ промислових підприємств розподіляються на промислово-виробничі, виробничі ОЗ інших галузей народного господарства і невиробничі.

До виробничих ОЗ належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини і устаткування, робочі машини і обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини і обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар, робочі і продуктивні тварини, багаторічні насадженння, меліорація земель і водойми та інші ОЗ.

У складі виробничих ОЗ виділяють їх активну частину - машини, обладнання, транспортні засоби.

Невиробничі ОЗ безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих ОЗ належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.

За використанням ОЗ поділяються на діючі (всі ОЗ, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві і призначене для заміни об'єктів ОЗ).

Істотне значення в обліку ОЗ має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, допоміжного фінансування з відповідних джерел на розширення роботи підприємства,власних прибутків, коштів Амортизаційного фонду, спеціальних фондів. Орендовані ОЗ показуються у балансі орендодавача, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих же засобів.

В балансі по статті "Основні засоби" показується вартість ОЗ, як діючих, так і тих, що знаходяться на консервації або в запасі. Первісна вартість визначається:

- по об'єктам, виготовленим на самому підприємстві, а також придбаним за плату у інших підприємств та осіб - виходячи із фактичних затрат на зведення або придбання цих об'єктів, включаючи витрати на доставку, монтаж, установку. Вона виявляється в момент введення об'єкта в експлуатацію та залишається незмінною на протязі всього строку надходження ОЗ на підприємство, за винятком випадків дообладнання та добудови об'єктів в порядку довгострокових інвестицій, реконструкцій та часткової ліквідації об'єктів;

- по об'єктам, внесеними засновниками в рахунок їх вкладів в Статутний капітал - по домовленості сторін;

- по об'єктам, одержаним від інших підприємств та осіб безоплатно - експертним шляхом або по даним документів прийому-передачі.

ОЗ, які були в експлуатації та придбані за плату, приймаються на облік по купівельній вартості з додаванням витрат на доставку та установку, а також сум зносу по цим об'єктам, вказаних в документах на купівлю-продаж.

Переоцінена вартість ОЗ - це вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Оцінка об'єктів ОЗ по залишковій вартості визначається відніманням від первісної (переоціненої) вартості нарахованого зносу, що обліковується в бухгалтерському обліку. В балансі приводиться окремо первісна та залишкова вартість основних засобів, а також окремо сума нараховано зносу.

Згідно з Законом України "Про опадаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР п.8.2.1 під терміном "основні засоби" потрібно розуміти матеріальні активи, які використовуються у виробничій діяльності платника податку протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення до експлуатації таких матеріальних активів, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно з п.8.2.2 основні фонди діляться на три групи:

1 - будівлі, споруди, їх струтурні компоненти, передавальне устаткування;

2 - автотранспорт і вузли (запасні частини) до нього, меблі; електронні оптичні, електромеханічні пристрої і інструменти, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи,телефони, мікрофони, рації, інше офісне обладнання;

3 - любі інші основні фонди, які не включені в групи 1 і 2.

Згідно з П(С)БО 7 та Інструкцією №291 "Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій" до ОЗ належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації), який перевищує 1 рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік). У визначенні нічого не говориться про мінімальну вартіть предметів, що не включається при придбанні (спорудженні, виготовлені) до складу ОЗ. Проте підприємства мають право самостійно встановлювати границю вартості предметів, які входять до складу малоцінних необоротних активів.

Відповідно до П(С)БО 7 у визначенні ОЗ присутнє поняття "використовуються для здійснення соціально-культурних функцій", що дозволяє говорити про те, що ОЗ невиробничого призначення відповідно до П(С)БО 7 належать до ОЗ для цілей фінансової звітності.

На сьогодні П(С)БО 7 дозволяє підприємству самостійно визначати, що відносити до ОЗ, а що ні, виходячи з того, що ніхто не забороняє підприємству прийняти рішення про зарахування до складу ОЗ саме тих видів МШП, котрі найбільш відповідають цьому поняттю з економічної точки зору.

Як і будь-який актив, ОЗ відображається в балансі при додержанні двох умов:

- існує імовірність одержання економічних вигод від його використання;

- оцінка ОЗ може бути достовірно визначена.

Відносно імовірності одержання економічних вигод підприємство має визначити цілі використання такого ОЗ.

Виходячи з визначення ОЗ за П(С)БО 7, такими цілями є:

- використання ОЗ в процесі виробництва;

- використання ОЗ в процесі поставки товарів, виконання робіт і надання послуг;

- використання ОЗ для надання в оренду іншим особам;

- використання ОЗ для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій.

Що стосується можливості достовірної оцінки виходячи з положень П(С)БО 7 та Інструкції №291, то підприємству слід використовувати дві оцінки вартості ОЗ: історична собівартість, справедлива вартість.

Історична собівартість ОЗ визначається на рівні первісної оцінки ОЗ, котра включає в себе:

- фактичну вартість об'єкта основних фондів;

- вартість усіх податків і зборів, що включаються до ціни товару, за винятком ПДВ;

- витрати на транпортування;

- витрати на дрежавну реєстрацію;

- витрати, пов'язані безпосередньо з приведенням об'єкта в робочий стан (витрати на підготовку будівельного майданчика, початкові та заготівельні витрати, пов'язані з придбанням ОЗ, витрати на страхування, витрати на установлення, монтаж і налагоджування, витрати на оплату послуг спеціалізованих підприємств і фахівців, включаючи прямі витрати на оплату праці працівників, пов'язаних з процесом введення ОЗ в експлуатацію) тощо.

Не включаються до складу первісної вартості ОЗ і відображаються у складі витрат:

- витрати на сплату відсотків за кредит, залучений для купівлі ОЗ;

- понаднормативні суми відходів;

- понаднормативні витрати на оплату праці;

- загальногосподарські витрати.

Під справедливою вартістю ОЗ розуміється вартість ОЗ, котру може бути отримано в операціях обміну між поінформованими, зацікавленими і незалежними сторонами. Згідно з додатком до П(С)БО 19 справедлива оцінка ОЗ визначається таким чином:

- земля і будівлі - ринкова вартість;

- машини і обладнання - ринкова вартість, а у разі відсутності даних про ринкову вартість - переоцінена вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням зносу на дату оцінки;

- інші основні засоби - переоцінена вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки.

Як ринкова ватість, можуть бути використані дані про біржову вартість, дані прайс-листів тощо. Таке твердження грунтується на принципі обачливості, згідно з яким методи оцінки, застосовувані в бухгалтерському обліку, мають запобігати завищенню оцінок активів.

Як переоцінена вартість (вартість їх відтворення в сучасних умовах і цінах) може виступати експертна оцінка ОЗ, здійснена незалежними експертами.

Виходячи з вимог Інструкції №291 зарахування на баланс ОЗ, придбаного за грошові кошти або спорудженого підрядним способом, здійснюється за його первісною вартістю (історичною собівартістю), а справедлива оцінка застосовується при проведенні переоцінки такого ОЗ, при спорудженні ОЗ власними силами, при одержанні ОЗ безоплатно або як внеску до статутного фонду, а також при здійснення бартерних операцій з ОЗ.

Оцінка споруджуваного власними силами (господарским способом) ОЗ проводиться із застосуванням історичної собівартості. При цьому первісна вартість включає до себе прямі та накладні витрати, пов'язані з таким спорудженням. Не включаються до складу первісної вартості такого об'єкта понаднормовані відходи, понаднормовані витрати на оплату праці та відсотки за кредит, залучений до такого спорудження. Також історична собівартість такого об'єкта не повина перевищувати його справедливої оцінки. Крім того, додатна різниця між історичною і справедливою вартістю відноситься до складу витрат підприємствта і відображається у Звіті про фінансові результати.

Згідно з П(С)БО 7 існує такий різновид ОЗ, які обов'язково потребують часу для підготовки їх до використання за призначенням або реалізації. Такі об'єкти відносяться до кваліфіковних активів. Наприклад, кваліфікованими активами є буділві і споруди, які споруджуються на замовлення спеціалізованими підприємствами.

При формуванні собівартості кваліфікованих активів витрати на сплату відсотків за кредит, залучений для виготовлення кваліфікованих активів, включаються до складу його первісної вартості.

У процесі господарської діяльності можливе проведення ремонтів, модернізацій та інших видів робіт з ОЗ. Відповідно до П(С)БО 7 в тому випадку, якщо підприємство проводить ремонт ОЗ, у результаті чого планується відновити його первісний ресурс, то незалежно від величини витрат на такий ремонт підприємство не збільшує балансову вартість ОЗ, а відображає такі витрати у складі витрат звітного періоду.

Якщо такі роботи передбачають модернізацію або інше поліпшення об'єкта ОЗ, у результаті яких передбачається, що функціональні можливості об'єкта покращаться, в результаті чого зростуть економічні вигоди від його використання, сума витрат на такі поліпшення збільшує балансову вартість такого об'єкта.

У процесі господарської діяльності підприємство згідно з П(С)БО 7 має право проводити переоцінки (дооцінки, уцінки), в тому випадку, якщо балансова вартість об'єкта істотно відрізняється (більше ніж на 10%) від його справедливої вартості. Якщо в результаті переоцінки балансова вартість об'єкта збільшується (дооцінка), сума доооцінки відображається в статті "Інший додатковий капітал". Якщо в результаті переоцінки балансова вартість зменшується (уцінка), сума уцінки відображається як витрати.

Перевищення суми попередніх уцінок над сумой попередніх дооцінок залишкова вартість об'єкта ОЗ при черговій дооцінці вартості цього об'єкта ОЗ входить у состав доходів звітного періоду з відображенням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об'єкта ОЗ і вказаним перевищенням у складі другого додаткового капіталу.

Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єкта ОЗ при черговій уцінці залишкової вартості цього об'єкта ОЗ направляється на зменшення другого додаткового капіталу з включенням різниці між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості об'єкта ОЗ і вказаним перевищенням у видатках звітнього періоду.

Отже, весь вищевикладений матеріал базується на П(С)БО 7 "Основні засоби", а також на деяких положеннях МСБО.

Відповідно до П(С)БО 7 облік ОЗ, що використовується у виробничій діяльності підприємств, ведеться за сумою витрат, пов'язаних із виготовленням, придбанням, доставкою, спорудженням, встановленням, страхуванням під час транспортування, державною реєстрацією, реконструкцією, модернізацією та іншим поліпшенням основних засобів.

Аналітичний облік ОЗ ведеться по кожному інвентарному об'єкту за допомогою інвентарних карток обліку ОЗ - загальних для будов і споруд, а також для машин, обладнання, інструменту, виробничого і господарського інвентаря. Інвентарна картка містить дані про технічні особливості об'єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін.

Інвентарним об'єктом вважається закінчена будова з усіма до неї пристосуваннями або окремий конструктивно відособлений предмет, що виконує самотійні функції.

Кожному інвентарному об'єкту присвоюється інвентарний номер, який зберігається за цим об'єктом протягом усього періоду його експлуатації на даному підприємстві. Він проставляється в усіх первинних документах, що оформлюють наявність і рух об'єкту, акті прийому-передачі (внутрішнього переміщення) ОЗ тощо.

На підприємствах, що мають невелику кількість інвентарних об'єктів, аналітичний облік ОЗ ведуть за допомогою інвентарних книг.

Заповнення інвентарних карточок та книг здійснюється на основі первинних документів на надходження, переміщення, вибуття ОЗ.

Для пооб'єктного обліку ОЗ в місцях їх знаходження, експлуатації ведуться інвентарні списки ОЗ, в яких вказуються інвентарний номер, повна назва і первісна вартість об'єкту, вибуття (переміщення).

Аналітичний облік ОЗ відображує технічну і економічну характеристики об'єкту, його місцезнаходження, первісну оцінку і переоцінену (індексацію) вартість, а також норму амортизаційних відрахувань (норму зносу). У аналітичному обліку відображують усі зміни, що сталися під час експлуатації ОЗ. Аналітичні рахунки групуються по місцям, де знаходяться ОЗ, по матеріально-відповідальним особам, по нормам та напрямам нарахування амортизації тощо.

Для обліку ОЗ призначено активний рахунок 10 "Основні засоби", із застосуванням таких субрахунків:

101 - земельні ділянки

102 - капітальні витрати на поліпшення земель

103 - будинки та споруди

104 - машини та обладнання

106 - інструменти, прилади та інвентар

107 - робоча і продуктивна худоба

108 - багаторічні насадження

109 - інші ОЗ

Засоби, що обліковуються на даному рахунку, складають майно підприємства та відображаються в балансі як необоротні активи.

На рахунку 10 "Основні засоби" відображуються також суми індексації ОС.

За такими ж групами підприємства виділяють на окремий субрахунок вартість ОЗ, що за договорами оренди цілісних майновних комплексів або фінансового лізингу (оренди) зараховані або зараховуються на їх баланс.

На субрахунку 101 - ведеться облік земельних ділянок.

На субрахунку 102 - облік капітальних вкладень у поліпшення земель (меліоративні, осушувальні та інші роботи).

На субрахунку 103 - облік наявності та руху будинків, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівль.

На субрахунку 104,105, 106, 107, 108 - облік відповідно машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів та інвентарю, робочої і продуктивної худоби, багаторічних насаджень.

На субрахунку 109 - облік ОЗ, які не включені до інших субрахунків рахунка 10 "Основні засоби".

Не відносяться до ОЗ та не підлягають відображенню на рахунку 10 "Основні засоби" предмети терміном служби менше одного року.

Окрім вищенаведених до ОЗ належать також група “Інші необоротні матеріальні активи”, які поділяюють на таки групи: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні активи, тимчасові (не титульні) споруди, природні резерви, інвентарна тара, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи.

Основою для бухгалтерських записів по обліку руху та залишків ОЗ, а також операцій, пов'язаних з їх поточною експлуатацією, служать їх первинні документи.

Дані по ОЗ записуються у відомість позиційним способом по кожному об'єкту окремо.

Кожне підприємство самостійно вибирає таку форму обліку, яка йому найбільш підходить.



II. Практична частина

Завдання 1. Скласти баланс на початок місяця

Таблиця 1.1. Залишки на рахунках бухгалтерського обліку станом на початок місяця

№ рахунка	Назва рахунка	Сума, грн.
104	Машини та обладнання (первісна вартість)	170000
131	Знос основних засобів	12000
124	Права на об'єкти промислової власності	2000
133	Накопичена амортизація нематеріальних активів	500
141	Довгострокові фінансові інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі	78500
201	Сировина і матеріали	26000
207	Запасні частини	4000
22	Малоцінні та швидкозношувальні предмети	3000
361	Розрахунки з вітчизняними покупцями	500
372	Розрахунки з підзвітними особами	1000
40	Статутний капітал	200000
441	Прибуток нерозподілений	120730
443	Прибуток, використаний у звітному періоді	4500
301	Каса в національній валюті	100
311	Поточні рахунки в національній валюті	80373
312	Поточні рахунки в іноземній валюті (2700 USD за курсом 8,01 UAH за 1 USD)	21627
601	Короткострокові кредити банків у національній валюті	20000
631	Розрахунки з вітчизняними постачальниками	24000
641	Розрахунки за податками, у т.ч.:	8600
641.1	з ПДВ	6000
641.2	з податку на прибуток	2000
641.3	з податку на доходи фізичних осіб	500
641.4	з комунального податку	100
661	Розрахунки за заробітною платою	5000
651	Розрахунки за пенсійним страхуванням	550
652	Розрахунки за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності	100
653	Розрахунки зі страхуванням на випадок безробіття	70
656	Розрахунки зі страхуванням від нещасного випадку на виробництві	50

Залишкову вартість основних засобів розраховуємо за формулою:

Залишкову вартість нематеріальних активів розраховуємо як різницю права на об'єкти промислової власності та накопиченої амортизації нематеріальних ативів:

Нерозподілений прибуток визначаємо як різницю між прибутком нерозподіленим та прибутком, використаним у звітному періоді:

По номеру рахунку вносимо суми до балансу і підраховуємо залишки. Баланс становити 374600грн.

Завдання 2. Нарахувати заробітну плату працівникам підприємства

Розрахунки по заробітній платі

Нараховуємо заробітну плату працівникам підприємства з усіма необхідними розрахунками та поясненнями з обов'язкових платежів, базою обчислення яких є сума коштів, яку спрямовано на оплату праці, а також утримань із заробітної плати, які передбачені чинним законодавством України.

Середньоденний заробіток за 6 останніх місяців у О.І. Іванченка становить 118 грн., у Л.С. Лучка - 115 грн., страховий стаж у обох працівників більше 8 років.

Результати розрахунків оформити у розрахунково-платіжній відомості (зведеній) (ф. № П-7). затвердженій наказом Держкомстату України від 5 грудня 2008 р. № 489.

Таблиця 2.2.1. Інформація для нарахування заробітної плати за звітний місяць

№	П.І.П.	Посада	Посадовий оклад, грн.	Нарахований відрядний заробіток, грн	Використання робочого часу, днів
					Відпрацьовано	Невиходи	Підстава невиходу
Адміністративний персонал
1	Іванченко О.І.	Директор	3600		20	2	лікарняний лист
2	Лозинський В.В.	Головний бухгалтер	2550		22
3	Лаврик К.С.	секретар	1250		22
Загальновиробничий персонал
4	Петронко А.О.	Інженер-технолог	1580		22
5	Павленко М.Ю.	Майстер	1430		22
6	Клименко О.В.	Комірник складу	1280		22
Робітники виробництва
7	Федоренко Т.С.	оператор		2400	22
8	Дмитрєв О.О.	оператор		2410	22
9	Лучко Л.С.	оператор		2350	18	4	лікарняний лист
10	Алєксєєнко Ю.Д.	оператор		2320	22
11	Іванюк В.А.	оператор		2380	22

Нараховуємо тарифну ставку і посадовий оклад. Нараховуємо посадовий оклад Іванченко О.І без лікарняних за наступною залежністю:



Отже, посадовий оклад Іванченко О.І. за 20 відпрацьованих робочих днів без лікарняних становить 3272,72грн.

Нараховуємо заробітну плату Лучко Л.С. без лікарняних за наступною залежністю:

Отже, заробітна плата Лучко Л.С. за 18 відпрацьованих робочих днів без лікарняних становить 1922,72грн.

Отже сума посадового окладу працівників підприємства обраховується за формулою:

Нараховуємо оплату лікарняних працівників Іванченко О.І. та Лучко Л.С. за формулою:

Для Іванченко О.І.:

Для Лучко Л.С.:

Заробітна плата по видам персоналу:

1. Заробітна плата адміністративному персоналу:

- включаючи лікарняні

- без лікарняних

2. Заробітна плата загальновиробничому персоналу:

3. Заробітна плата робітникам виробництва:

- включаючи лікарняні

-без лікарняних

4. Оплата 5 днів тимчасової непрацездатності:

5. Загальний фонд оплати праці:

- включаючи лікарняні

- без лікарняних



Прізвище	Нарахування	Утримання
	ЗП	лікарняні	всього	Пенсійний фонд	ФСС з тимчасової втрати працездатності	ФСС на випадок безробіття	Податок з доходів фізичних осіб	Видано працівнику з каси
Іванченко О.І.	3272,73	236	3508,73	70,17	32,73	19,64	507,93	2878,26
Лозинський В.В.	2550	-	2550	51	25,5	15,3	368,88	2090,92
Лаврик К.С.	1250	-	1250	25	12,5	7,5	180,75	1024,25
Петренко А.О.	1580	-	1580	31,6	15,8	9,48	288,47	1234,65
Павленко М.Ю.	1430	-	1430	28,6	14,3	8,58	206,78	1171,74
Клименко О.В.	1280	-	1280	25,6	12,8	7,68	185,1	1048,82
Федоренко Т.С.	2400	-	2400	48	24	14,4	347,04	1966,56
Дмитрієв О.О.	2410	-	2410	48,2	24,1	14,46	348,47	1974,77
Лучко Л.С.	1922,73	460	2382,73	47,65	19,23	11,54	345,65	1958,66
Алексеєнко Ю.Д.	2320	-	2320	46,4	23,2	13,92	335,47	1901,01
Іванюк В.А.	2380	-	2380	47,6	23,8	14,28	344,15	1950,17

Нарахування на фонд заробітної плати адміністративного персоналу:

- до пенсійного фонду:

- до ФСС з тимчасової втрати працездатності:

- до ФСС на випадок безробіття:

- до ФСС від нещасних випадків на виробництві:

Нарахування на фонд заробітної плати загальновиробничого персоналу:

- до пенсійного фонду:

- до ФСС з тимчасової втрати працездатності:

- до ФСС на випадок безробіття:

- до ФСС від нещасних випадків на виробництві:

Нарахування на фонд заробітної плати робітникам основного виробництва:

- до пенсійного фонду:

- до ФСС з тимчасової втрати працездатності:

- до ФСС на випадок безробіття:

- до ФСС від нещасних випадків на виробництві:

Утримання:

- до Пенсійного фонду:

- до ФСС на випадок безробіття:

- до ФСС з тимчасової втарти працездатності:

- податок з доходів фізичних осіб:

Всього утримано: 3398,54+469,83+136,77+227,95 = 4233,09

Завдання 3. Скласти журнал реєстрації господарських операції

Складемо журнал реєстрації господарських операцій на основі початкових відомостей, обрахувавши суми і записавши бухгалтерські проводки та первинні документи:

Таблиця 2.3.1

Журнал реєстрації господарських операцій за листопад 2009 рік

№ з/п	Первинний документ обліку	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків бух-обліку	Сума, грн.
			Дебет	Кредит
1	Договір поставки, платіжне доручення, рахунок-фактура	Перераховано кошти з поточного рахунку у нац. валюті для погашення заборгованості перед постачальниками	631	311	24000
2	Банківська виписка	Зараховано на поточний рахунок дохід від довгострокових фінансових інвестицій(дивіденди за минулий рік)	311	731	2100
3	Прихідна накладна	Оприбутковано матеріали від постачальників(без ПДВ)	20	631	12000
4	Прихідна накладна, податкова накладна	Відображено податковий кредит	641	631	2400
5	Авансовий звіт	Затверджено авансовий звіт за витратами на відрядження управлінського персоналу	92	372	900
6	Звітність про використання коштів підзвітною особою, касова книга, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер	Невитрачені суми повернуто до каси. Затверджені перевитрати виплачено касою з попереднім отриманням готівки в банк	372	301	-100
7	Платіжне доручення, банківська виписка	Отримано зі складу матеріали на виробничі потреби	23	20	20000
8	Платіжне доручення, банківська виписка	Перераховано до бюджету суму нарахованого ПДВ	641	311	6000
9	Платіжне доручення, банківська виписка	Перераховано до бюджету суму нарахованого податку на прибуток	641	311	2000
10	Платіжне доручення, банківська виписка	Перераховано до бюджету суму нарахованого податку з доходів фізичних осіб	641	311	500
11	Платіжне доручення, банківська виписка	Перераховано до бюджету суму нарахованого комунального податку	641	311	100
12	Платіжне доручення, банківська виписка	Перераховано суму внесків до Пенсійного фонду	651	311	550
13	Платіжне доручення, банківська виписка	Перераховано суму внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності	652	311	100
14	Платіжне доручення, банківська виписка	Перераховано суму внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття	653	311	70
15	Платіжне доручення, банківська виписка	Перераховано суму внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на вир-ві та професійного захворювання	656	311	50
16	Чекова книжка, банківська виписка, прибутковий касовий ордер	Отримано з банку готівку на виплату заробітної плати	301	311	5000
17	Відомість на виплату заробітної плати	Виплачено заробітну плату	661	301	4800
18	Касова книга, видатковий касовий ордер, виписка банку	Депоновано не виплачену заробітну плату	661	662	200
19	Видатковий касовий ордер, заява на здачу готівки в банк	Здано до банку залишок готівки	311	301	200
20	Платіжне доручення, банківська виписка	Погашено короткостроковий кредит банку	601	311	20000
21	Платіжне доручення, банківська виписка	Сплачено та віднесено на витрати відсотки за кредитом	951	311	1200
22	Податкова накладна і виписка банку	Перераховано орендодавцю за операційну оренду адміністративного приміщення за поточний і наступний місяці	685	311	2400
23	Податкова накладна і виписка банку	Відображено податковий кредит	641	685	400
24	Акт виконання робіт від орендодавця	Віднесено на витрати орендну плату поточного місяця	92	685	1000
25	Виписка банку, оборотно-сальдова відомість	Віднесено на витрати орендну плату наступного місяця	39	685	1000
26	Відомість нарахованої амортизації	Нараховано знос основних засобів виробничого призначення	91	131	3000
27	Лімітно-забірна картка, акт на списання	Відпущено МШП на виробничі потреби	23	22	100
28	Відомість нарахування заробітної плати	Нараховано заробітну плату: -Адміністративному персоналу	92	661	7308,73
	Відомість нарахування заробітної плати	-загальновиробничому персоналу	91	661	4290
	Відомість нарахування заробітної плати	-робітникам основного виробництва	23	661	11892,73
29	Відомість нарахування зар.плати	Утримано із заробітної плати: -внески до ПФ	661	651	469,83
		-внески на ЗДСС у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності	661	652	227,95
		-внески до ЗДСС на випадок безробіття	661	653	136,77
		-податок з доходів фізичних осіб	661	641	3398,54
30	Розрахунково-платіжна відомість	Здійснено нарахування на фонд заробітної плати адміністрат. персоналу відповідно до чинного законодавства: - внески до ПФ - внески на ЗДСС у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності; - внески на ЗДСС на випадок безробіття; - внески на ЗДСС від нещасного випадку на вир-ві.	92 92 92 92	651 652 653 656	2456,8 99,02 113,16 70,7
31	Розрахунково-платіжна відомість	Здійснено нарахування на фонд заробітної плати загальновиробничого персоналу відповідно до чинного законодавства: - внески до ПФ - внески на ЗДСС у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності; - внески на ЗДСС на випадок безробіття; - внески на ЗДСС від нещасного випадку на вир-ві.	91 91 91 91	651 652 653 656	1424,28 60,06 68,64 42,9
32	Розрахунково-платіжна відомість	Здійснено нарахування на фонд заробітної плати робітникам основного виробництва відповідно до чинного законодавства: - внески до ПФ - внески на ЗДСС у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності; - внески на ЗДСС на випадок безробіття; - внески на ЗДСС від нещасного випадку на вир-ві.	23 23 23 23	651 652 653 656	3937,52 160,06 182,92 114,33
33	Оборотно-сальдова відомість	Нараховано комунальний податок	92	641	19,04
34	Платіжне доручення, банківська виписка	Перераховано банку за розрахункове обслуговування	631	311	120
35	Накладна	Надійшла на склад готова продукція за фактичною собівартістю	26	23	36387,56
36	Видаткова накладна	Відвантажено покупцям готову продукцію	361	701	30000
37	Податкова накладна	Відображено в обліку податкові зобов'язання з ПДВ	701	641	5000
38	Оборотно-сальдова відомість, бухгалтерська довідка	Відображено в обліку собівартість реалізованої продукції	901	26	36387,56
39	Переоцінка валюти	Нараховано операційну курсову різницю в іноземній валюті	945	312	81
40	Оборотно-сальдова відомість, бухгалтерська довідка	Нараховано резерв сумнівних боргів у розмірі 1% суми заборгованості покупців	944	38	5
41	Банківська виписка	На поточний рахунок надійшов аванс від покупця	311	681	1200
42	Податкова накладна, реєстр виданих податкових накладних	Відображено в обліку податкові зобов'язання з ПДВ	681	641	200
43	Платіжне доручення, банківська виписка	Перераховано аванс постачальнику	371	311	600
44	Виписка банку	Відображено податковий кредит	641	371	100
45	Оборотно-сальдова відомість, бухгалтерська довідка	Визначено фінансовий результат	701 731 791 791 791 791 792 791	791 791 901 944 945 91 951 92	25000 2100 36387,56 5 81 8885,88 1200 12087,45
46	Оборотно-сальдова відомість, бухгалтерська довідка	Зариття 79 рахунку з формуванням нерозподіленого прибутку	442 442	791 792	30346,89 1200

3.1 Відображений податковий кредит (4 пункт журналу господарських операцій) обчислюємо за формулою:

3.2 Визначаємо невитрачені суми, повернуті до каси (6 пункт журналу господарських операцій) як різницю між затвердженим авансованим звітом за витратами на відрядження управлінського персоналу та розрахунками з підзвітними особами:

3.3 Визначаємо депоновану невиплачену заробітну плату(18 пункт журналу господарських операцій) як різницю отриманої з банку готівки на виплату заробітної плати та виплаченої заробітної плати:

За 19 пунктом журналу господарських операцій залишок готівки, зданої до банку дорівнює депоновано невиплаченій заробітній платі.

3.4 Визначаємо відображений податковий кредит (23 пункт журналу господарських операцій) за формулою:

3.5 Визначаємо віднесену на витрати орендну плату поточного місяця (24 пункт журналу господарських операцій) за формулою:

3.6 Визначаємо віднесену на витрати орендну плату наступного місяця (25 пункт журналу господарських операцій) за формулою:

3.7 Заробітну плату адміністративного персоналу (28 пункт журналу господарських операцій) обчислюємо за формулою:

3.8 Заробітну плату загальновиробничого персоналу (28 пункт журналу господарських операцій) обчислюємо за формулою:

3.9 Заробітну плату робітникам основного виробництва (28 пункт журналу господарських операцій) обчислюємо за формулою:

3.10 Готову продукцію, що надійшла на склад за фактичною собівартістю (36 операція), обраховуємо як суму дебету 23 рахунку, вона становить 36387,56грн.

3.11 Нараховуючи операційну курсову різницю в іноземній валюті (39 операція журналу господарських операцій) курс долара приймемо за 7,98грн. Вона буде становити 81грн.

Завдання 4. Відкрити реєстри бухгалтерського обліку (Т-рахуник)

Побудуємо Т-рахунки, відобразивши сальдо на початок, кінець періоду і суми оборотів:



Синтетичні рахунки

Дт 631 Кт

24000

24000(1) 12000(3)

120(34) 2400(4)

14280

Дт 641 Кт

8600

2400(4) 19,04(33)

6000(8) 3398,54(29)

2000(9) 5000(37)

500(10) 200(42)

100(11)

400(23)

100(44)

17217,58

5717,58

Дт 731 Кт

2100 2100 (2)

0 0

Дт 372 Кт

1000

-100 900(5)

0 0



Дт 311 Кт

80373

2100(2) 24000(1)

200(19) 6000(8)

1200(41) 2000(9)

500(10)

100(11)

550(12)

100(13)

70(14)

50(15)

5000(16)

20000(20)

1200(21)

2400(22)

120(34)

600(43)

21183

Дт 301 Кт

100

4800(17)

5000(16) 200(19)

200



Дт 652 Кт

100

100(13) 227,95(29)

99,02(30)

60,06(31)

160,06(32)

100 547,09

547,09

Дт 656 Кт

50

50(15) 70,7(30)

42,9(31)

114,33(32)

50 227,93

227,93

Дт 661 Кт

5000

4800(17) 7308,73(28)

200(18) 4290(28)

469,83(29) 11892,73(28)

227,95

136,77

3398,54

9233,09 21291,46

19258,37



Дт 662 Кт

- -

200 (18)

200

Дт 601 Кт

20000

20000(20)

0 0

Дт 651 Кт

550

550(12) 469,83(29)

2456,8(30)

1424,28(31)

3937,52(32)

550 8288,43

8288,43

Дт 653 Кт

70

70(14) 136,77 (29)

113,16(30)

68,64(31)

182,92(32)

70 501,49

501,49



Дт 951 Кт

- -

1200(21) 1200(45)

0 0

Дт 39 Кт

- -

1000(25)

1000

Дт 312 Кт

21627

81(39)

21547

Дт 685 Кт

- -

2400(22) 400(23)

1000(24)

1000(25)

2400 2400

Дт 944 Кт

- -

5(40) 5(45)

5 5



Дт 681 Кт

- -

200(42) 1200(41)

- 1000

Дт 791 Кт

- -

36387,56 36387,56

0 0

Дт 38 Кт

- -

5(40)

5

Дт 371 Кт

- -

600(43) 100(44)

500

Дт 131 Кт

12000

3000 (26)

15000

Дт 22 Кт

3000

100(27)

2900



Дт 701 Кт

- -

5000 30000

25000 25000

0 0

Дт 945 Кт

- -

81(39) 81(45)

0 0

Дт 44 Кт

116230

30226,89 1200

84803,11

Дт 26 Кт

- -

36387,56(35) 36387,5(45)

Дт 361 Кт

500

30000(36)

30500

Завдання 5. Скласти оборотну відомість по синтетичним рахункам

Використовуючи оформлені облікові регістри складемо сальдово-оборотну відомість по рахункам:

Таблиця 5.2.1

Синтетичні рахунки	Сальдо на початок	Оборот	Сальдо на кінець
	Дебет	кредит	Дебет	кредит	Дебет	Кредит
104 Машини та обладнання	170000		-	-	170000
131Знос основних засобів		12000		3000		15000
124 Права на об'єкти промислової власності	2000		-	-	2000
133 Накопичена амортизація нематеріальних активів		500	-	-		500
141 Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі	78500				78500
20 Виробничі запаси	30000		12000	20000	22000
22 Малоцінні та швидкозношувані предмети	3000			100	2900
23 Виробництво	-	-	36387,56	36387,56	-	-
26 Готова продукція	-	-	36387,56	36387,56	-	-
301 Каса в національній валюті	100		5000	4900	200
311 Поточні рахунки в національній валюті	80373		3500	62590	21183
312 Поточні рахунки в іноземній валюті	21627			81	21546
361 Розрахунки з вітчизняними покупцями	500		30000		30500
371 Розрахунки за виданими авансами	-	-	600	100	500
372 Розрахунки з підзвітними особами	1000			900	0
38 Резерв сумнівних боргів	-	-		5		5
39 Витрати майбутніх періодів	-	-	1000		1000
44 Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)		116230	29026,89			84803,11
601 Короткострокові кредити банків у національній валюті		20000	20000			0
631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками		24000	24120	14400		14280
641 Розрахунки за податками		8600	11500	8617,58		5717,58
651 За пенсійним забезпеченням		550	550	8288,43		8288,43
652 За соціальним страхуванням		100	100	547,09		547,09
653 За страхуванням на випадок безробіття		70	70	501,49		501,49
656		50	50	227,93		227,93
661 Розрахунки за заробітною платою		5000	9233,09	21291,46		19258,37
662 Розрахунки з депонентами	-	-		200		200
681 Розрахунки за авансами одержаними	-	-	200	1200		1000
685 Розрахунки з іншими кредиторами	-	-	2400	2400	-	-
40Статутний капітал		200000	-	-	-	200000
Сума	387100	387100	222125,1	222125,1	350329	350329



Висновок

У бухгалтерському обліку застосовуються десятки, сотні різних облікових регістрів.

Обліковий регістр - бланк або бланки обліку, призначені для реєстрації й групування даних бухгалтерського обліку про наявність коштів і операції з ними.

Кожна господарська операція на основі первинного документа повинна бути зареєстрована (записана) у спеціальних бухгалтерських регістрах після того, як документ буде перевірений і оброблений.

Регістри можуть бути у вигляді книг, карток, журналів, відомостей і інших таблиць і машинних носіїв. У регістрах повинна бути відбита повністю сутність господарської операції. Реєстрація операцій на машинних носіях повинна відтворюватися на папері (таблиці, відомості) у вигляді, зручному для читання. Облікові регістри різняться:

- по зовнішньому вигляду: бухгалтерські книги, картки й вільні аркуші;

- по призначенню: хронологічні, систематичні й комбіновані;

- по змісту: синтетичні й аналітичні;

- за формою: однобічні, двобічні, табличні й шахові.

У курсовій роботі розкрито сутність кожного окремого класифікаційного виду облікових регістрів, проаналізовано ефективність застосування регістрів на підприємствах, розкрито поняття форм бухгалтерського обліку та визначена сутність кожної окремої форми, розглянуто порядок виправлення помилок у документах і регістрах.

Помилка в бухгалтерському обліку - ненавмисне порушення вірності даних обліку й звітності, здійснене в результаті арифметичних або логічних погрішностей в облікових записах, недогляду в повноті обліку або неправильної представлення фактів господарської діяльності, наявності й стану майна, розрахунків і зобов'язань.

Оскільки в обліку відображається наявність та рух усіх засобів підприємства, джерел їх утворення та здійснюваних господарських процесів, для кожного об'єкта обліку необхідна інформація, яка б найбільш повно його характеризувала, відображаючи його специфічні особливості. Саме цим пояснюється необхідність застосування різних облікових регістрів. Використання тих чи тих регістрів зумовлюється також технікою і технологією ведення бухгалтерського обліку, рівнем використання обчислювальної техніки.