Стандарти аудиту

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Аудиторські докази, їх сутність та кваліфікація

Аудиторські докази (МСА 500 «Аудиторські докази») - це вся інформація, яку використовує аудитор для формулювання висновків, на яких ґрунтується аудиторська думка; вони охоплюють інформацію, яка міститься в облікових записах, що є основою фінансових звітів та іншої інформації.

Облікові записи - записи первісних проводок та підтверджуючих записів, наприклад, чеків та записів систем електронного проведення платежів; рахунків - фактур; контрактів; головних та допоміжних книг; журнальних проводок та інших коригувань фінансових звітів; відомості обліку робіт, таблиці, що підтверджують розподіл витрат, обчислення, звірення та розкриття інформації.

Інша інформація - протоколи зборів; підтвердження третіх сторін; висновки аналітиків; порівняльні дані про конкурентів; посібники з процедур контролю; інформація, отримана аудитором за допомогою запитів, спостережень та перевірок; інша інформація, розроблена аудитором або доступна йому, яка надає аудиторові можливість дійти висновку на основі достатніх доказів. аудит контроль платіжний розрахунковий

Таким чином аудиторські докази - це документально підтверджена інформація, зібрана під час виконання аудиту фінансової звітності.

Аудиторські процедури - певні дії, які здійснює аудитор, щоб отримати аудиторські докази для формулювання обґрунтованих висновків, на яких базується аудиторська думка. Аудиторські процедури умовно розподіляються на три групи: процедури оцінки ризиків, тести контролю та процедури по суті. Процедури оцінки ризиків виконуються з метою отримання розуміння про суб'єкт господарювання та його середовище, включаючи його систему внутрішнього контролю, для оцінки ризиків суттєвого викривлення на рівні фінансових звітів та тверджень. Тести контролю виконуються з метою перевірки операційної ефективності процедур контролю в запобіганні або виявленні суттєвих викривлень на рівні тверджень. Процедури по суті виконуються з метою виявлення суттєвих викривлень на рівні тверджень і складаються з перевірки докладної інформації про класи операцій, залишки на рахунках та розкриття інформації і аналітичних процедур по суті.

Аудитор повинен одержати достатні та відповідні аудиторські докази, щоб мати змогу сформулювати обґрунтовані висновки, на яких ґрунтуватиметься думка аудитора.

Достатність - це критерій кількості аудиторських доказів. Відповідність - це оцінка якості аудиторських доказів, тобто їх доречності та достовірності щодо підтвердження класів операцій, залишків на рахунках та розкриття інформації і пов'язаних з нею тверджень або виявлення викривлень в них. На кількість необхідних аудиторських доказів впливає ризик викривлення (чим вищий ризик, тім більше аудиторських доказів може знадобитися), а також якість таких аудиторських доказів (чим вища якість, тим менше потрібно аудиторських доказів). Відповідно, достатність та відповідність аудиторських доказів взаємозалежні. Однак отримання більшої кількості аудиторських доказів не може компенсувати їхню низьку якість.

Аудитор повинен мати на увазі, що аудиторські процедури можуть надати докази, які є доречними для одних тверджень, але недоречними для інших. Тому необхідно розуміти які процедури надають докази для тих чи інших тверджень.

На достовірність аудиторських доказів впливає їхнє джерело та характер, вона залежить від конкретних обставин, за якими їх одержують. Є загальні правила щодо достовірності різних типів аудиторських доказів, проте є винятки з таких загальних правил, тому аудитор повинен оцінювати достовірність отриманих доказів за конкретних обставин.

Управлінський персонал несе відповідальність за достовірне подання фінансових звітів, які відображають характер та діяльність суб'єкта господарювання. Пояснюючи, що фінансові звіти справедливо й достовірно відображають відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності, управлінський персонал явно чи неявно робить твердження щодо визнання, оцінки, подання різних елементів фінансових звітів та розкриття пов'язаної з ними інформації.

Аудитор використовує твердження управлінського персоналу для оцінки ризиків можливих викривлень звітності та планування аудиторських процедур у відповідь на оцінені ризики.

Твердження для класів операцій та подій за період -

Наявність: операції та події, які відображені в звітності, відбулися та стосуються суб'єкта господарювання;

Повнота: відображені всі операції та події, які мають бути відображені в звітності;

Точність: суми та інші дані, які стосуються відображених в звітності операцій та подій, відображені належним чином;

Відсічення: операції та події відображені у відповідному звітному періоді;

Відповідність: операції та події відображені на відповідних рахунках.

Твердження для залишків на рахунках на кінець періоду - це:

Існування: активи, зобов'язання та частки участі в капіталі існують;

Права і зобов'язання: суб'єкт господарювання утримує чи контролює права на активи, зобов'язання є зобов'язаннями суб'єкта господарювання;

Повнота: відображені всі активи, зобов'язання та частки участі в капіталі, які мають бути відображені в звітності;

Оцінка вартості та розподіл: активи, зобов'язання та частки участі в капіталі включені в фінансові звіти у відповідних сумах та будь-які остаточні коригування оцінки вартості та розподілу відображені в звітності відповідним чином.

Твердження для подання та розкриття інформації - це:

Наявність та права й зобов'язання: події, операції та інші питання, інформація про які розкрита, відбулися та стосуються суб'єкта господарювання;

Повнота: включено розкриття всієї інформації, яка має бути включеною в фінансові звіти;

Класифікація та зрозумілість: фінансова інформація подана та визначена відповідним чином і розкриття інформації чітко сформульоване;

Точність та оцінка вартості: фінансова та інша інформація розкрита достовірно й у відповідних сумах.

Аудиторські процедури для одержання аудиторських доказів.

Процедури оцінки ризиків виконуються завжди для забезпечення задовільної основи для оцінки ризиків на рівні фінансових звітів та тверджень. Проте, самі собою процедури оцінки ризиків не забезпечують достатні та відповідні аудиторські докази, на яких базується аудиторська думка, вони доповнюються подальшими аудиторськими процедурами у формі тестів контролю, за необхідності, та процедурами по суті.

Тести контролю необхідні за двох обставин. Якщо оцінка аудиторського ризику включає очікування операційної ефективності процедур контролю, аудитор повинний протестувати ці процедури контролю для підтвердження оцінки ризику. Крім того, якщо самі процедури по суті не надають достатні та відповідні аудиторські докази, аудитор повинен виконати тести процедур контролю для отримання аудиторських доказів щодо їхньої операційної ефективності.

Аудитор планує та виконує процедури по суті, які б відповідали оцінці ризиків суттєвого викривлення, що охоплює результати тестів контролю, якщо вони є. Оцінка аудиторського ризику є питанням судження і не може бути достатньо точною для того, аби ідентифікувати всі ризики суттєвого викривлення.

Крім того, існують ризики внутрішнього контролю, такі як недотримання управлінським персоналом системи внутрішнього контролю, можливість суб'єктивної помилки та вплив змін у системах. Тому процедури по суті завжди необхідні для отримання відповідних та достатніх аудиторських доказів щодо суттєвих класів операцій, залишків на рахунках та розкриття інформації.

2. Аудит зобов'язань та операцій з ними

Проведення аудиту операцій пов'язаних із зобов'язаннями полягає у встановленні достовірності певних даних відносно наявності зобов'язань перед кредиторами, повноти і своєчасності відображання первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку зобов'язань і його відповідності прийнятій обліковій політиці, національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, реальності наявних зобов'язань, законності і доцільності проведених розрахунків, достовірності відображання стану зобов'язань у звітності господарюючого суб'єкта.

При перевірці поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями первинні документи використовують так як виписки банку, платіжні доручення, розрахунки та довідки бухгалтерії, кредитні договора, додаткові угоди до кредитних договорів та ін.

Основними джерелами інформації для здійснення перевірки операцій із зобов'язаннями є первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками (договори купівлі продажу, накладні, рахунки - фактури, рахунки, акти приймання робіт, послу, податкові накладні, товарно-транспортні накладні; зовнішньоекономічні договори купівлі продажу, вантажні, митні декларації, приймальні акти, акти експертизи торговельно-промислової палати, комерційні документи (рахунки фактури, invoiсe, що підтверджують митні вартість товару); транспортні накладні (CMR, залізничні накладні, авіа накладні, консоменти, товаро транспортні накладні, пакувальні листи); довідки бухгалтерії про наявність курсових різниць при перераховуванні заборгованості тощо.

При перевірці розрахунків за податками і платежами джерелами інформації виступають такі первинні документи як розрахунки бухгалтерії, податкові накладні, виписки банку, платіжні доручення.

Джерелами інформації для проведення перевірки операцій по рахунках з оплати праці є: накази по підприємству про прийняття на роботу (про звільнення), листи з обліку кадрів, особові картки працівників, табелі обліку використання робочого часу, складська документація щодо оприбуткування продукції, акти приймання виконаних робіт, маршрутні листи, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, видаткові касові ордери, відрядні довідки, розрахунки бухгалтерії, відомості (книги) обліку депонованої заробітної плати, регістри обліку.

Джерелами інформації стосовно розрахунків за страхуванням виступають такі первинні документи: розрахунки та довідки бухгалтерії, виписки банку, розрахункові платіжні відомості, видаткові касові ордери, прибуткові касові ордери, платіжні доручення тощо.

Основними первинними документами якими користується аудитор для одержання необхідної інформації при перевірці розрахунків з учасниками є статут, установчий договір, накладні, видаткові касові ордери, прибуткові касові ордери, довідки та розрахунки бухгалтерії та інші первинні документи.

При перевірці розрахунків підприємства з іншими операціями джерелом інформації для аудитора виступають накладні, податкові накладні, видаткові касові ордери, прибуткові касові ордери, претензії, виписки банку, рахунки-фактури, розрахунки бухгалтерії тощо.

Також основним джерелом інформації для аудитора при перевірці зобов'язань підприємства є облікові регістри та фінансова звітність підприємства.

При проведенні інвентаризації розрахункових відносин з постачальниками і покупцями перш за все перевіряється правильність і повнота оприбуткування майна, що надійшло, випадки недоплат і переплат (через неправильне застосування прейскурантів), помилково занесені суми за не отримане майно або отримане від інших підприємств.

В ході проведення інвентаризації по розрахунках з працівниками перевіряється реальність заборгованості по розрахункових відомостях, підсумки яких порівнювались з головною книгою.

Бувають випадки, коли господарські операції оформляються підробними документами, тобто здійснюється фальсифікація бухгалтерських документів з маніпулюванням облікових записів. Тому, аудитор перевіряючи їх, для того щоб отримати достатні докази законності (або незаконності), достовірності (або недостовірності), таких операцій використовує прийоми документального контролю.

Основними прийомами документального контролю є:

зустрічна перевірка документів (проводячи перевірку документальних даних, аудитор вивчає і порівнює окрему інформацію, що повторюється в різних документах та регістрах і відображає взаємопов'язані операції);

хронологічний аналіз господарських операцій (це перевірка реальної можливості здійснення тієї або іншої господарської операції шляхом дослідження хронології записів у реєстрах бухгалтерського обліку і документах);

співставлення документів які відображають операції (факти) з документами які їх обґрунтовують;

зіставлення документів, які відображають дані про той обсяг робіт, який необхідно виконати, і фактично виконаний.

Для одержання аудиторських свідчень, аудитор досліджує зміст господарських операцій, встановлює її законність, діяльність і достовірність.

Тобто в ході документальної перевірки аудитор ознайомлюється з переліком підприємств, а також з прізвищами осіб, з якими підприємство, що перевіряється веде розрахунки, вивчає динаміку кредиторської заборгованості і встановлює, чи відповідають дані, отримані за розрахунками, даним бухгалтерського обліку. Це дає змогу з'ясувати якість внутрішнього контролю за розрахунками з боку бухгалтерії, та виявити випадки викривлень звітних даних за розрахунками.

Документальна перевірка розрахункових і кредитних операцій проводиться у такій послідовності:

за даними аналітичного обліку визначаються суми кредиторської заборгованості (для цього можна зробити запит у кредиторів про підтвердження належних їм сум);

звіряється залишок заборгованості, яка обліковується на балансі на початок періоду перевірки з кожного виду розрахунків, із залишком в облікових регістрах;

перевіряється записи з кожного виду розрахунків у регістрах, а також документах, які послужили підставою для цих записів;

перевіряється законність проведених операцій щодо кожної суми заборгованості.

Для вирішення поставлених перед аудитором завдань, перевірку він розпочинає з розрахунків із постачальниками та підрядниками, після чого перевіряє розрахунки з бюджетом, органами соціального страхування та іншими кредиторами. Завершує свою перевірку аудитор дослідженням кредитних операцій.

Аудиторська перевірка розрахунків з постачальниками і підрядниками проводиться в такій послідовності:

визначення переважаючого порядку розрахунків з постачальниками і підрядниками. Тобто аудитор одержує список постачальників із зазначенням сум заборгованості перед ними на кінець року, проводить вибіркову перевірку найбільш вагомих сум, вивчає наявні відповідні договори та первинні документи.

перевірка попередньо проведених інвентаризацій кредиторської заборгованості. Аудитор ознайомлюється та аналізує матеріали проведених інвентаризацій розрахунків. Якщо дані відсутні, то аудитор вимагає від підприємства - клієнта проведення інвентаризації; це надає можливість аудитору виявити реальний стан кредиторської заборгованості.

оцінка правильності відображення в обліку зобов'язань. Для цього аудитор звертає увагу на правильність відображення в обліку позикових коштів, перевіряє наявність відповідних договорів, встановлює правильність формування статей балансу, які відображають дані по розрахунках з постачальниками і підрядниками. При цьому аудитор вивчає дані облікових регістрів уточнює відповідність залишку по рахунку 63 відображеного в головній книзі. Якщо велика кількість операцій, то аудитор застосовує вибірковий спосіб дослідження, і при цьому перевіряє:

- рахунки постачальників і повноту оприбуткування матеріальних цінностей. Аудитор проводить перевірку, звіряючи рахунки з доданими до них прибутковими документами, даними складського і бухгалтерського обліку. При цьому аудитор зовнішні зустрічні перевірки, які дають можливість визначити (виявити) випадки зловживань;

- складену кореспонденцію до рахунків постачальників і перенесення сум рахунку в графи відповідних дебетових рахунків;

- правильність списання недостач, втрат від псування товарно - матеріальних цінностей з вини постачальників;

- розрахунки по не відфактурованих або неоплачених поставках.

перевірка діючих форм розрахунків з постачальниками і підрядниками. При цьому аудитор звертає увагу на дотримання законодавчо встановлених форм порядку та обмежень розрахунків.

перевірка правильності відображення по статтях балансу відповідних залишків заборгованості. Тому перевірку аудитор здійснює за даними аналітичного обліку до рахунків, що призначені для відображення розрахунків на початок періоду, що вивчається, із залишком по відповідних статтях балансу. Після чого проводить перевірку кожного виду розрахунків.

При наявності заборгованості постачальників аудитор встановлює дату виникнення та причину її утворення (особливу увагу аудитор звертає на заборгованість із закінченим строком позовної давності (якщо така заборгованість має місце). Він встановлює причини її виникнення, а також вияснює чи було вжито заходи з вилучення заборгованості постачальників.

Перевірка повноти і правильності оприбуткування отриманих від постачальника товарно - матеріальних цінностей дотримання діючих цін і тарифів. При цьому ним встановлюється:

наявність і правильність оформлення договорів (контрактів) на доставку товарно - матеріальних цінностей;

повноту і своєчасність оприбуткування товарів, що надійшли від постачальників;

правильність розрахунків з постачальниками;

повнота оприбуткування товарів встановлюється шляхом порівняння даних платіжних документів, які надійшли від матеріально відповідальних осіб, книг складського обліку, регістрів аналітичного обліку по розрахунках з постачальниками.

Окрема увага приділяється вивчені документальної обґрунтованості проведених операцій, також аудитор переконується в достовірності документів і правильності їх оформлення (наприклад отримані товари підтверджуються оформленими належним чином платіжними вимогами, рахунками - фактурами; операцію з оплати рахунків платіжних вимог повинні відповідати випискам банку, або іншим грошовим документом).

Проводячи перевірку з розрахунків за податками і платежами основна мета яка стоїть перед аудитором є висловлення думки про те, чи відповідають ці розрахунки за всіма податками і зборами в усіх суттєвих аспектах нормативним документом, які регламентують порядок їх нарахування та до відповідних рівнів бюджету.

На початку перевірки аудитор, шляхом усного опитування встановлює, за якими платежами і податками підприємство веде розрахунки з бюджетом. Після чого по кожному виду розрахунків з бюджетом по податках, зборах і платежах перевіряє стан внутрішнього контролю розрахунків з бюджетом, правильність визначення бази оподаткування х використанням прийомів прослідковування, звірки документів та регістрів бухгалтерського обліку.

Перевірку по розрахунках за податками і платежами аудитор на підприємстві здійснює:

перевіряє правильність ведення обліку по рахунку 64 “розрахунки з бюджетом”, відповідності записів аналітичного обліку по рахунку записів головної книги і формах бухгалтерської звітності. При перевірці заборгованості за розрахунками з бюджетом, дані, отримані на підприємстві, зіставляються з даними які були подані до податкової інспекції, та інших органів звітності. Тут найбільшу увагу аудитор приділяє правильності визначення і повноти перерахування платежів. Аудитор також перевіряє дотримання черговості перерахування обов'язкових платежів, своєчасне подання платіжних документів до банку (це необхідного перевіряти, тому що недоплати до бюджету тягнуть за собою штрафні санкції).

перевірка правильності повноти та своєчасності перерахування (сплати) податків, зборів, платежів до бюджету встановлюється шляхом перевірки платіжних документів, податкових декларацій тощо; правильність використання обов'язкових нормативних умов і складання бухгалтерських проводок по виділенню ПДВ, його сплати постачальникам, нарахуванню та прирахуванню до бюджету податків, зборів та платежів аудитором визначаються шляхом прослідковування, звірки даних облікових регістрів які кореспондують з рахунком 64 “Розрахунки з бюджетом”; перевірка правильності обліку ПДВ. Для цього аудитор застосовує: порівняння на відповідність сум в кореспонденції рахунків з документами, що є підставою для запису ( розрахунково-платіжні документи);вивчає терміни відображення ПДВ на предмет наявності чи відсутності передчасного зарахування сум ПДВ, також правильність відображення сум ПДВ.

При перевірці бази оподаткування іншими податками аудитор використовує аналітичні рахунки бухгалтерського обліку, інформацію первинного та зведеного обліку, інвентарні картки тощо.

У всіх випадках, на підприємстві клієнта, аудитор переконується в достовірності показників за об'єктом оподаткування, точності розрахунки бази оподаткування і дотримання ставок податку на даному підприємстві.

При проведені перевірки аудитор звертає увагу на встановлення правильності складання та своєчасності пред'явлення до податкової інспекції звітності по видах податків, платежів. При цьому він використовує прослідковування, складання альтернативних розрахунків, перевірку дат пред'явлення та отримання письмових запитів від органів Державної податкової інспекції.

Окрім особистого застосування прийомів та способів перевірки аудитор проглянув результати попередньо проведених податкових перевірок на підприємстві органами Державної податкової інспекції з метою встановлення обґрунтованості пред'явлення підприємству фінансових санкцій.

Метою проведення перевірки аудитором розрахунків за страхуванням є встановлення правильності, повноти та своєчасності здійснених відрахувань на соціальне страхування за всіма видами оплати праці за відповідний звітний період та своєчасності перерахування внесків і законності використання коштів Пенсійного фонду та Фондів соціального страхування та на випадок безробіття.

Перед проведеннями аудиту розрахунків із соціального страхування, аудитор дістав підтвердження проте, що дане підприємство - клієнт зареєстроване як платник страхових внесків за місцем свого знаходження .

Після цього аудитор проводить перевірку в такій послідовності:

встановлення правильності застосування ставок страхових внесків на визначення виплат на які нараховуються страхові внески. Проводячи таку перевірку, правильність використання коштів Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування і страхування на випадок безробіття, визначає цільове використання коштів, а також наявність документів, які підтверджують право на призначення відповідних виплат (листки працездатності, довідки тощо).

При проведенні аудиту, аудитор звертає увагу на правильність визначення середньої заробітної плати для нараховування допомоги по тимчасовій працездатності, відповідність встановленого працівнику безпосереднього стану роботи. Він також порівнює кількість оплачених днів і сума виплаченої допомоги за поданими листками тимчасової непрацездатності з днями і сумами, що відображені в бухгалтерському обліку підприємства та розрахункових відомостях, кількість оплачених за листками тимчасової непрацездатності днів даним табелів обліку використання робочого часу.

Якщо в ході дослідження виникають підозри щодо наявності підстави для нарахування і виплат лікарняних, то аудит може проводити зустрічні перевірки.

Аудитор перевіряє своєчасність сплати нарахованих внесків до відповідних фондів. Перевірка правильності складання кореспонденції по рахунку 65 “Розрахунки за страхування”. Вона передбачає встановлення відповідності записів аналітичного обліку по рахунку 65 записом в Головній книзі та формах бухгалтерської звітності. Перевіряючи дані за рахунком 65 аудитор перш за все звертає увагу на:

правильність визначення бази для нарахування страхових внесків або створення строкового резерву;

правильність використання норм відрахувань, встановлених законодавством;

своєчасність нарахування, перерахування та правильність використання страхового відшкодування або страхового резерву при настанні страхового випадку;

правильність документального оформлення (правильне оформлення розрахунково - платіжних документів) та ведення бухгалтерського обліку по рахунку 65.

встановлення правильності складання та своєчасності подання звітів за видами страхових внесків, правильність відображення в обліку штрафів та пені за неправильне визначення та несвоєчасне перерахування страхових внесків. З метою контролю достовірності складання звітів по строкових внесках аудитор перевіряє відповідність сум, зазначених у звіті, даними регістрів бухгалтерського обліку, наявність підписів керівника підприємства та головного бухгалтера на відповідних звітних формах.

Наступним етапом аудиторської перевірки є розрахунки з оплати праці. Перш за все аудитор вивчає загальні питання по організації обліку і контролю розрахунків з оплати праці на підприємстві. Він перевіряє стан обліку оплати праці і розрахунків з персоналом; правильність встановлення місячних окладів; своєчасність і правильність розрахунків з персоналом з оплати праці тощо.

При перевірці розрахунків з персоналом з оплати праці аудитор встановлює форму та систему оплату праці використовує дане підприємство; чи є внутрішнє положення про оплату праці персоналу та колективний трудовий договір; перевіряє списковий склад працівників, прийнятих на роботу з дня зарахування.

Окрім цього аудитор встановлює, хто веде облік розрахунків з персоналом з оплати праці, посаду, освіту, бухгалтерський стан цієї особи, якими нормативними документами користується цей бухгалтер, його підпорядкування, хто перевіряє якість його роботи.

Після вивчення загальних питань аудитор переходить до вивчення розрахунків з оплати праці в наступному порядку.

1. Перевірка дотримання положень законодавства про працю, стан внутрішнього обліку та контролю за трудовими відносинами. Аудитор встановлює, як здійснюється оформлення співробітників при їх прийманні та звільнені, який стан обліку робочого часу співробітників, особливість побудови системи оплати праці тощо.Перевіряє правильність оформлення працівників (приймання на роботу та звільнення) за наказами, контрактами, трудовими угодами.

2. Перевірка організації табельного обліку. Тут основну увагу аудитор зосереджує на перевірці організації контролю за виходами на роботу адміністративно - управлінською і обслуговуючого персоналу, організацію обліку відпрацьованого часу (оскільки допущені в ньому помилки чи перекручене призведуть до переплати, необґрунтованого витрачення фонду оплати праці). Потім дані табеля порівнює з розрахунково - платіжними відомостями, для того щоб переконатись, що у них включені ті особи, які зазначені в табелях.

3. Перевірка оформлення первинної документації і правильності нарахування заробітної плати. В процесі такої перевірки аудитор встановлює, якими первинними документами на підприємстві оформляються операції пов'язані з оплатою праці (табель обліку використання робочого часу, подорожній лист вантажного автомобіля, розрахунково - платіжна відомість тощо).

При перевірці документів за формою встановлюється повнота і правильність наведених в них реквізитів. При цьому не наявність відповідних підписів, наявність підчисток та помарок і необумовлених виправлень свідчить про неналежну організацію обліку операцій з нарахування і виплат заробітної платні.

Аудитор звертає увагу на те, чи не нараховані кошти з оплати праці на вигаданих працівників з даними обліку спискового складу. Аудитор також встановлює, чи немає повторного нарахування сум за раніше виплаченими первинними документами (табелями, разовими документами тощо).

Аудитор приймає особливе значення і щодо встановленню фактів включенню до втрат витрати з оплати праці працівників та визначення розміру витрат з оплати праці. Він також проаналізовує правильність утримання із заробітної плати прибуткового податку, внесків до Пенсійного фонду, інших страхових фондів, аліментів, а також обґрунтованість розрахунків з депонентами, шляхом перевірки платіжних відомостей, дати виникнення і суми депонентської заборгованості, кількості депонентів, звірки сум за розрахунками з депонентами.

Наступним кроком є перевірка обґрунтованості і правильності нарахування виплат за тимчасову непрацездатність, щорічних відпусток тощо.

В процесі перевірки розрахунків по відпустках встановлює: повноту включення до розрахунку виплат при визначенні середнього заробітку, правильність визначення середньомісячної та середньоденної заробітної плати, суми оплати під час відпустки.

4. Перевірка розрахунково - платіжних відомостей і особових розрахунків. Така перевірка передбачає встановлення правильності нарахування сум, утримання, а також сум до видачі, відповідність їх записом в облікових регістрах в розрізі кореспондуючих рахунків.

При перевірці платіжних відомостей на виплату заробітної плати, аудитор використовує наступний порядок дослідження:

встановлює відповідність платіжних відомостей розрахунковим відомостям;

визначає правильність підсумків і наявність підсумків прописом;

перевіряє наявність на відомостях підписів керівника і головного бухгалтера, особи, яка склала відомість;

перевіряє наявність підписів одержувачів грошей;

встановлює дотримання порядку депонованих сум.

Аналізуючи правильність платіжних операцій аудитор перш за все звертає увагу на правильність оформлення розрахункове - платіжних відомостей (наявність підписів керівник, головного бухгалтера, відсутність дописок, необумовлених виправлень або повторення прізвища до цієї і тієї ж особи в платіжних відомостях ).

5. Перевірка правильності виплати грошових коштів згідно трудових угод. Така перевірка здійснюється за трудовими угодами (договорами), актами прийманні виконаних робіт, відомостями на оплату праці найманих осіб видатковими ордерами тощо.

При перевірці аудитор звертає увагу на операції з видачі коштів працівникам з каси, з розрахункового рахунку. Для спрощення процедури перевірки аудитор складає реєстр усіх виданих виплат стороннім працівникам і перевіряє наявність для них трудових договорів.

Особливу увагу аудитор звертає на правильність розрахунків з оплати праці з працівниками прийнятими на роботу за трудовими договорами. Тому аудитор встановлює, за яку роботу і який обсяг виконаної роботи нарахована заробітна плата, якими документами підтверджується обсяг виконаної роботи, розміри нарахованої заробітної плати. Також шляхом перерахунків і про слідкування аудитор визначає: чи є арифметичні помилки в первинних відомостях.

Якщо в процесі перевірки виявляються факти порушень за трудовими угодами, аудитор перевіряє, законність укладеної трудової угоди (ким і коли вона затверджена).

При документальній перевірці трудових угод аудитор враховує ознаки, які можуть свідчити про недоброякісність таких документів:

виконання підписів від імені різних осіб одним і тим же почерком, або від імені однієї і тієї ж особи різними почерками;

зазначень різних номерів паспортів у трудових угодах, складених на ім'я однієї і тієї ж особи;

виконання на підприємстві робіт, які не викликались виробничою необхідністю;

оформлення на ім'я однієї і тієї ж особи великої кількості угод;

дописки, виправлення на інші зміни в трудових угодах і розрахункових документах.

Окрему увагу аудитор приділяє перевірці оплати праці працівникам які працюють за сумісництвом, при цьому аудитор зіставляє час роботи сумісника на підприємстві з часом його роботи в інших підприємства, і встановлює, чи не працював він у різних підприємствах в один і той же час і визначає кількість відпрацьованих годин.

6. Перевірка стану аналітичного обліку розрахунків з оплати праці. Аудитор порівнює залишок, показаний в головній книзі по рахунку 66 і в розроблювальній таблиці. Також встановлює відповідність аналітичного обліку по заробітній платі синтетичну обліку по рахунку 66, для цього порівнює сольдо по рахунку 66 на дату початку перевірки з даними розроблювальної таблиці, а останні зіставляє з даними платіжних відомостей. У випадку виявлення розбіжностей між аналітичним і синтетичним обліком - встановлює їх причини.

Проводячи перевірку розрахунків за іншими операціями, які обліковуються на рахунок 68, аудитор перевіряє кожен вид платежу окремо. По кожній сумі кредиторської заборгованості вивчає причини виникнення боргу та обґрунтованість здійснених господарських операцій.

Перевірка аудитором грошових сум, що обліковуються на рахунку 681 передбачає встановлення мети, з якою здержувались аванси, чи не обліковуються на цьому рахунку грошові суми, що не відносяться до авансів одержаних. З цією метою аудитор вивчає їх дані відомості по кожній сумі, що обліковується і встановлює їх реальність.

При перевірці розрахунків з переносом за іншими операціями аудитор встановлює наявність укладених договорів за окремими іншими розрахунками з персоналом, достовірність і реальність заборгованості по цих рахунках.

Перевірка розрахунків з іншими кредиторами здійснюється аудитором для з'ясування, обґрунтування, законності виникнення обставин та умов таких розрахунків, наявності та правильності оформлення договорів, обсягу послуг, правильності визначення сум, строків платежів. Ці дані він зіставляє з виписками банку, платіжними дорученнями, записками над рахунку 685.

Кредиторська заборгованість, що обліковується на рахунку 68, розглядається аудитором з точки зору законності її виникнення і правильності погашення. При цьому він встановлює, чи не обліковуються на балансі суми кредиторської заборгованості за якими минув термін позивної давності. (Якщо в процесі перевірки виявлено кредиторську заборгованість, аудитор з'ясовує причини її виникнення і які заходи були застосовані для її недопущення. Він також перевіряє обґрунтованість списання заборгованості, правильність оформлення виправдовуючи документів).

Приступаючи до перевірки кредитних операцій аудитор перш за все з'ясовує, які види кредиторів використовувало підприємство. Після чого він одержує від установ банків підтвердження по всіх рахунках.

Використовуючи стандартну форму запиту на підтвердження банку, (з кожного банку, з яким підприємство проводило операції протягом року), одержує інформацію щодо сальдо підприємства за розрахунками з цим банком і отриманих від нього кредитах на дату балансу.

Окрему увагу аудитор приділяє перевірці зміни сольдо рахунків банківських кредитів і виявленню інших даних щодо потоків грошових коштів (наприклад зміни стану заборгованості по кредитах ), знаючи умови повернення кредитів.

У ході перевірки аудитор встановлює наявність банківських виписок, вивчає кредитні договору і встановлює, що включено до складу забезпечення. При цьому він перевіряє чи не має простроченої заборгованості банку по кредитах, встановлює причини її виникнення і суму втрат в зв'язку з оплатою підвищених відсотків. Він також перевіряє своєчасність погашення кредитів на основі виписок зі строками їх погашення, вказаними у зобов'язаннях.

Важливе значення має також перевірка даних аналітичного обліку за видами кредитів по синтетичному рахунку 60, обґрунтованість запису платежу по даних видах позик в аналітичні рахунки інших видів позик.

При перевірці кредитних операцій аудитор встановлює правильність оплати відсотків за користування кредитом (в тому числі за простроченим кредитом) і відображення на рахунках бухгалтерського обліку. Важливе значення при цьому має перевірка обґрунтування віднесених відсотків по кредитах до собівартості продукції від джерела отримання кредитору, а також суми відсотків.

Якщо підприємство - клієнт кредитів не брало то така перевірка не проводиться аудитором.

Всі зауваження, порушення виявленні аудитором заносяться до його робочих документів і знаходять своє відображення у узагальнюючому документі - аудиторському висновку.

Здійснюючи аудиторську перевірку поточних зобов'язань підприємства основними завданнями аудитора виступають:

оцінка стану розрахунково платіжної дисципліни за всіма видами розрахунків з кредиторами підприємства;

встановлення достовірності даних бухгалтерського обліку операцій із зобов'язаннями;

встановлення наявності правильності оформлення і дотримання умов договорів та інших документів, що визначають право та обов'язки сторін з постачання матеріальних запасів, виконання робіт (надання послуг);

аналіз правильності повноти отримання оплати за придбаний матеріальні запаси, їх оприбуткування;

встановлення причини утворення заборгованості, давності її виникнення і реальності отримання;

встановлення своєчасності розрахунків із бюджетом, перерахування заборгованості кредиторам;

оцінка системи розрахунків з персоналом, що діє на підприємстві, та її ефективності, синтетичного та аналітичного обліку операцій з оплати праці та розрахунків з персоналом підприємства за період, що перевіряється;

встановлення правильності організації обліку робочого часу і виробітку (виконаного обсягу робіт) на підприємстві; обґрунтованості нарахування заробітної плати проведення отримань з неї;

оцінка повноти відображення здійснених операцій в бухгалтерському обліку і перевірка правильності відображення по статтях балансу відповідних залишків заборгованості;

перевірка дотримання податкового законодавства по операціях, пов'язаних із розрахунками з оплати праці, з позабюджетними фондами, за соціальним страхуванням та забезпеченням;

встановлення дотримання чинного законодавства, правомірності, доцільності та обґрунтованості управлінських рішень відповідальних посадових осіб при здійсненні розрахункових операцій з постачальниками, бюджетом, персоналом підприємства, іншими кредиторами;

розробка заходів з реалізації результатів контролю з метою попередження зловживань і порушень.

Для виконання поставлених завдань аудитором застосовується два основні методи: інвентаризація та документальний контроль.

Інвентаризація - це перевірка фактичної наявності господарських засобів і їх відповідності даних бухгалтерського обліку.Метою проведення інвентаризації поточних зобов'язань є встановлення правильності розрахунків з кредиторами, обґрунтованості сум кредиторської заборгованості, виявлення реальності заборгованості, перед персоналом підприємства з оплати праці і за іншими операціями. Специфіка процесу інвентаризації полягає в тому, що перед з суто бухгалтерською інформацією перевіряється відповідність здійснених операцій законодавчо-правовим нормам. Об'єктами інвентаризації при цьому виступають дані щодо стану розрахунків по зобов'язаннях на певну дату, а також кошти кредиторської заборгованості, в розрахунках за невідфактурованими поставками, розрахунків за недостачами і втратами, з персоналом підприємства, за претензіями, одержаними кредитами та позиками.

Під час проведення інвентаризації кредиторської заборгованості комісія оформляє виписки, які характеризують (вказують) на реальне існування кредиторської заборгованості. Також комісією посилаються запити про надання розрахунково-платіжних документів за невідфактурованими поставками до постачальників, які підтверджують про наявність або не існування такої заборгованості.

Якщо розбіжності за розрахунками, виявлені під час проведення інвентаризації на дату складання балансу не усунену або вони залишились не з'ясованими, то також сторона визнає правильним і відбирає в балансі ті суми заборгованості, які підтверджуються даними бухгалтерського обліку.

Задача 1

План роботи аудиторської фірми «Аудит-Україна» на проведення аудиту на ВАТ «Омега»:

Етапи аудита	Перелік робіт і послуг, запланованих для виконання аудитором	Строк виконання роботи	Виконавець	Джерела інформації
1. Підготовчий	Знайомство з підприємством клієнта; попередня оцінка аудиторського ризику та його компонентів; попередній вибір стратегії аудита та об'єму робіт; вирішення питання про можливість перевірки; вирішення питань договору; обмін з клієнтом листом зобов'язанням	15.03.09	Аудитор	Преса; взаємопов'язана сторона; третя сторона;фінансова звітність; бесіди з керівництвом і персоналом;попередній аудитор;матеріали попереднього аудиту;юридична документація клієнта
2. Укладення договору на здійснення аудиту	Заключення договору	16.03.09		Документи та інформація
3. Планування	Вивчення системи ВК; уточнення аудиторського ризику та його компонентів; уточнення стратегії аудиту та об'єму робіт; розрахунок суттєвості; розробка плану та програми аудиту; розрахунок бюджету витрат часу	17.03.09- 19.03.09		Опитування персоналу; спостереження;попередній аудитор; документи обліку та управління; вимога до організації системи ВК;матеріали попереднього аудиту
4. Перевірка: - стратегія підтвердження залишків на рахунках бухгалтерського обліку; - стратегія низького ризику контролю	Збір аудиторських свідчень; документування перевірки; оцінка аудиторських свідчень;оцінка зразка вибірки; коригування програми аудиту виконання програми; тестування контрольних процедур; підтвердження правильності обраної стратегії; у разі не підтвердження здійснюється зміна запланованого об'єму тестів підтвердження; збір аудиторських свідчень згідно переглянутого або запланованого об'єму; документування перевірки; оцінка свідчень	20.03.09- 22.03.09 23.03.09- 26.03.09		Спостереження; опитування; інвентаризація;перерахунки;документи попереднього аудиту;запитні відповіді; угоди, контракти; облікова документація клієнта; вимоги до системи ВК; облікова документація клієнта; результати тестування; документи попереднього аудита;результати перевірки;юридична документація клієнта
5. Заключний етап	Групування виявлених помилок; формування робочого листка можливих виправлень;аналіз суттєвості невиправлених помилок;перевірка узгодженості показників після виправлень; оцінка можливості підприємства продовжувати свою діяльність; оформлення контрольного листа завершення аудиту; вибір аудиторського заключення і формування аудиторського звіту;підпис акта прийому-здачі аудиторського заключення	27.03.09- -29.03.09		Кінцевий варіант звітності; підсумки аудиту;аудиторські свідчення; протоколи зустріч з клієнтом; протоколи обговорення результатів аудиту;доповідна записка про незавершені процедури

Задача 2

За І квартал 20Х1 р. АТ "Імідж" за даними бухгалтерського і податкового обліку.

Рішення

1. Розрахунок валового прибутку (ВП).

ВП = ЧД - СП,

де ВП - валовий прибуток;

ЧД - чистий дохід;

СП - собівартість реалізованої продукції.

ВП=10848-7502=3346 тис. грн.

2. Розрахунок фінансового результату операційної діяльності (ФРо).

ФРо = ВП - АВ - ІВ - ВЗ,



де ФРо - фінансовий результат від операційної діяльності;

АВ - адміністративні витрати;

ІВ - інші витрати;

ВЗ - витрати на збут.

ФР_о=3346-1502-502-352 = 990 тис. грн.

3. Розрахунок облікового прибутку (По) - визначається як сума прибутку до оподаткування, котра відображається в обліку й звіті про фінансові результати за звітний період.

По = ФРо,

де По - обліковий прибуток

П_о=990 тис. грн.

4. Розрахунок податку на обліковий прибуток (ППо).

ППо = По * С ,

де ППо - податок на обліковий прибуток;

С - ставка податку на прибуток ( 25% ).

ПП_о= 990*0,25=247,5 тис. грн.

5. Розрахунок податкового прибутку (Пп) - визначається за податковим законодавством об'єкта оподаткування за звітний період.

Пп = ВД - ВВ - А,

де Пп - податковий прибуток;

ВД - валові доходи;

ВВ - валові витрати;

А - амортизація.

Пп=12002-8002-1002 = 2998 тис. грн.

6. Розрахунок податку на податковий прибуток (ППп).

ППп = Пп * С,

де ППп - податок на податковий прибуток.

ППп=2998*0,25=749,5 тис.грн



Список використаної літератури

Про аудиторську діяльність: Закон України. Прийнятий Верховною Радою України 22.04.1993 № 3125-ХП//Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 23, із змін, та доповн.

Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України. Прийнятий Верховною Радого України 16.07.99 № 996-ХГУ // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 40від 08.10.99, із змін, та доповн.

Положення про порядок проведення ініціативного контролю якості аудиту і супутніх послуг: Затв. рішенням ради Спілки аудиторів України (протокол від 22.01.03 №1/03 // Аудитор України-2003.-№4.

Положення про постійне обов'язкове удосконалення професійних знань аудиторів України: Затв. рішенням Аудиторської палати України від 23.04.2002 № 109

Положення про реєстр аудиторських фірм і аудиторів України. Затв. рішенням Аудиторської палати України від 10.03.2000 № 87//

Стандарти аудиту та етики: Пер. з англ. /За ред. Аудиторської палати України. - К.: ТОВ «Парітет-інформ», 2003. Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник.- К. Вища школа. -Знання,1998.

Адамс Р. Основи аудита: Пер. с англ. / Під ред. Я.В. Соколова. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1995.

Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підруч. для студентів спец. «Облік і аудит» вищ. навч. закл. - 2-ге вид., доп. і перероб. - Житомир: Рута, 2002.

Драч В. Особливості визначення суттєвості в аудиті// Аудитор України. - 2002. - № 5.

Крапивко Л.М. Суттєвість в аудиті // Аудитор України. - 2002.- № 5.

Савченко В.Я. Аудит: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: КНЕУ, 2002.

Размещено на Allbest.ru