Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Облік і контроль страхування майна

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток соціально-орієнтованої економіки в Україні передбачає поліпшення добробуту кожного громадянина. Цьому напрямку розвитку країни підпорядковані всі важелі державотворення, включаючи державне і недержавне страхування майна фізичних і юридичних осіб. Дослідження показують, що страхування майна в Україні здійснюється, відповідно до чинного законодавства спеціальними страховими компаніями, заснованими на різних формах власності. Розпочалося формування ринку страхових послуг, спрямованого на посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій і громадян.

Генеральною гіпотезою дослідження обраної теми є припущення, що управління майновим страхуванням має значні вади, які призводять до банкрутства страхових компаній і завдання збитків страхувальникам. Недоліки управління страховою діяльністю пов'язані з невирішеними питаннями її обліку і контролю, зокрема, інформаційного забезпечення попереднього і поточного контролю економічних відносин між страховиками і страхувальниками.

Доходи від страхування в Україні за період 1999-2003 рр. зросли з 927 млн. грн. до 9130 млн. грн., тобто більш ніж в десять разів, а у порівнянні з 2002 роком в 2003 році сума страхових премій зросла більше ніж на 210%, при цьому операції майнового страхування займають близько 70,0%, що свідчить про пріоритетність цього виду страхування. В той же час, за результатами проведеного дослідження 19,0% загальної кількості страхових компаній України виявилися збитковими, що у більшості випадків пов'язано із зростанням операційних витрат, недостатнім засновницьким капіталом та іншими причинами. Не повністю проводиться відшкодування за договорами страхування (рівень страхових виплат склав 860 млн. грн. в 2003 році і знизився до 9,4% відносно рівня власних премій), що призводить до некерованих коливань страхових платежів та виплат, втрати коштів страхувальниками і зниження частки класичного страхування в Україні.

Таким чином, прозорість страхового ринку і розвиток страхової діяльності залежить від раціонального управління нею, зокрема, найважливішими її функціями - обліком і контролем.

Проведені дослідження організації обліку і контролю страхування показали, що в сучасній економічній літературі вирішуються локальні питання (економічна природа страхування, облік операцій страхування, звітність тощо), хоч при цьому діють різні економічні і соціальні

фактори у суспільстві.

Враховуючи динамічні процеси розвитку соціально-економічних відносин в країні необхідно продовжувати комплексне дослідження страхової діяльності, що обумовлює актуальність проведеного дослідження та його загальноекономічне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами визначається Законом України «Про страхування». Тема дисертації є складовою науково-дослідної роботи Київського національного торговельно-економічного університету за темою «Методологічні аспекти підвищення ефективності функціонування страхового ринку» в частині дослідження контролю фінансово-господарських процесів та їх використання в практичному інструментарії страхової діяльності, удосконалення методики поточного контролю операцій страхування, в тому числі майнового, номер державної реєстрації 0104U000920

(довідка Київського національного торговельно-економічного університету від «11» січня 2005 року №21/49).

Мета і завдання дослідження полягає в поглибленні теоретичних засад та розробці методологічних рекомендацій щодо удосконалення обліку і контролю операцій майнового страхування на технічній базі ПЕОМ з урахуванням досвіду міжнародних стандартів обліку, з метою їх спрямування на більш ефективне використання наявних фінансових ресурсів та забезпечення соціальних потреб населення.

Відповідно до цільової спрямованості дисертаційної роботи на дослідження поставлені такі завдання:

- визначити тенденції розвитку сучасного страхового ринку України та потенційні вимоги до методології обліку і контролю в управлінні реалізацією страхових продуктів на внутрішньому і зарубіжному ринках;

- дослідити стан обліку і контролю операцій майнового страхування, виявити недоліки в організації і методології, встановити їх причини та розробити пропозиції, спрямовані на удосконалення системного обліку в інформаційному забезпеченні управління страховою компанією;

- вивчити процес реалізації страхового продукту за етапами життєвого циклу з метою спрямування обліку і контролю на ефективне використання наявних ресурсів;

- дослідити методологію обліку і контролю реалізації страхового продукту на відповідність її вимогам управління страховою компанією з використанням комп'ютерної мережі АРМ;

- визначити організаційно-методологічні концепції обліку і контролю операцій майнового страхування в оперативному забезпеченні та прогнозуванні діяльності із застосуванням економіко-математичного моделювання і комп'ютерних технологій.

Об'єктом дослідження є діяльність суб'єктів страхового ринку України, які відповідно до законодавства України здійснюють підприємницьку діяльність, пов'язану із захистом майнових інтересів громадян і юридичних осіб у разі настання страхових випадків та їх фінансово-економічна діяльність за період 1999-2003 рр.

Предметом дослідження обрано методологію обліку і контролю операцій страхування майна в страхових компаніях, як інформаційної системи управління реалізацією страхових продуктів в умовах формування ринкової економіки.

Методи дослідження, які застосовувалися в дисертації ґрунтуються на діалектичному методі наукового пізнання. У процесі дослідження стану обліку і контролю операцій майнового страхування застосовувалися такі методичні прийоми, як аналіз і синтез (для виявлення основних напрямків розвитку страхування); абстрагування (для визначення суттєвих і несуттєвих чинників, що впливають на функціонування страхових компаній); документалістики (становлення достовірності досліджуваної інформації); моделювання - для розробки загальної та прикладної моделі контролю операцій майнового страхування; впровадження результатів у практичну діяльність страхових компаній. В процесі дослідження також використовувалися індукція та дедукція, розрахунково-аналітичні та інші методичні прийоми. Обробка кількісної інформації, яка отримана в процесі дослідження, апробація розроблених наукових рекомендацій та економіко-математичне моделювання здійснювалися за допомогою ПЕОМ з використанням пакетів Microsoft Excel, 1С:Підприємство 7.7.

Інформаційною базою дослідження є законодавство, нормативно-правові акти з питань підприємницької діяльності, обліку і контролю, наукові праці зарубіжних і вітчизняних вчених-економістів, матеріали симпозіумів і конференцій. Фактографічна інформація, використана в процесі досліджень, охоплює офіційні дані державних статистичних органів України, облікову і звітну інформацію 100 страхових компаній України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в особисто розроблених дисертантом рекомендаціях і пропозиціях щодо удосконалення обліку і контролю операцій майнового страхування.

Основними науковими результатами, що одержані в результаті дослідження і виносяться на захист, є:

вперше:

- розроблено рекомендації до інтеграції всіх видів обліку в комп'ютерному середовищі на основі класифікації послуг майнового страхування і реалізовано технологію інформаційного забезпечення прийняття оперативних рішень за центрами відповідальності, практичне застосування якої передбачає надання можливості страховику коригувати свою діяльність для досягнення ним стратегічних цілей із поточним контролем оперативної діяльності в реальному масштабі часу;

- запропоновано алгоритм перспективного контролю прибутку страхової компанії, метою якого є виявлення і використання резервів зростання доходів та їх прогноз на наступний період з урахуванням моделі оптимального страхового портфеля, що є важливим знаряддям фінансового моніторингу як на стадії встановлення планів, так і в процесі їх виконання;

удосконалено:

- класифікацію послуг майнового страхування, основною рисою якої є системний підхід до визначення й розмежування об'єктів страхування, цілісний вигляд та ієрархічна структура, що дозволяє оперативно відображати в обліку інформацію про виникнення надзвичайних подій та відповідно застосовувати управлінські рішення з метою попередження збитків;

- механізми взаємодії відділів страховика та алгоритм забезпечення зворотного зв'язку між всіма його рівнями з використанням ПЕОМ, що підвищує продуктивність використання ресурсів і оперативність прийняття управлінських рішень;

- методику поточного контролю операцій страхування, в тому числі майнового, за допомогою якого проводиться поетапний контроль реалізації страхового продукту, відбувається попередження страхових випадків, зниження ризиків збитковості, що дозволяє суттєво розширити обсяг роботи контрольних служб, підвищити оперативність і адресність контрольних заходів;

дістала подальший розвиток:

- методологія обліку операцій майнового страхування із застосуванням розширеного аналітичного обліку на рахунках страхових платежів та страхових виплат за методом нарахування, яка сприяє контролю відповідальності страхової компанії, дозволяє оперативно управляти реалізацією страхового продукту;

- організація контролю операцій майнового страхування відповідно до центрів відповідальності за місцями прийняття рішень та з урахуванням новітніх тенденцій - контролінгу, що є дієвим механізмом комплексного контролю, сприяє зниженню втрат на всіх етапах життєвого циклу страхового продукту;

- методика контролю якісних та кількісних результатів діяльності страхової компанії із використанням інтегрованої інформаційної бази управління, що сприяє фінансовій стабільності і знижує ризик банкрутства страховиків та є надійним гарантом для страхувальників щодо профілактики збиткам.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені в дисертації рекомендації та пропозиції, сформульовані як результат проведеного дослідження, спрямовані на збагачення практики конкретними методиками обліку і контролю операцій майнового страхування, сприяють розвитку та оптимізації обліку, підвищують інформативність його даних, раціоналізують облік, надають інформацію для ефективного управління діяльністю страхової компанії.

Запропоновані методичні розробки автора з організації і методології обліку операцій майнового страхування за центрами відповідальності впроваджено у роботі закритого акціонерного товариства «Міжрегіональна страхова компанія «Надра»» (довідка від 05.11.2002 р. №021105/48). Практичні рекомендації з удосконалення первинної документації, маршрутна технологія документування реалізації страхового продукту, запропонована номенклатура статей майнового страхування, процедури аналізу і контролю економічної інформації використовуються на даному підприємстві, в закритому акціонерному товаристві «Форум» (довідка від 27.09.2004 р. №43/65) та в закритому акціонерному товаристві «Київ-Енерго-Поліс» (довідка від 27.09.2004 р. №41/6). Розроблена модель інтегрованого обліку операцій страхування лягла в основу комплексу АРМів «Fort: PolicyXP» програмного продукту 1С:Підприємство 7.7, використання якого рекомендується до впровадження в обліку і контролі страхових компаній (довідка товариства з обмеженою відповідальністю «Лабораторія Форт», від 01.09.2004 р. №040901/25-Зф). Рекомендації щодо поточного контролю операцій майнового страхування прийняті до практичного використання компанією групи «Asstra AG» «Асстра Україна» (довідка від 10.04.2004 р. №927) в частині контролю попереджувальних заходів настання страхових випадків із транспортуванням вантажів.

Особистий внесок дисертанта полягає у одноосібно виконаному науковому дослідженні, в котрому викладено авторський підхід щодо вирішення важливого наукового завдання - удосконалення методології та організації обліку і контролю операцій майнового страхування в страхових компаніях. У науковій праці [10], створеній у співавторстві, особистим здобутком дисертанта є рекомендації щодо використання програмних продуктів для аналізу господарської діяльності; у науковій праці [11] особистим здобутком дисертанта є рекомендації щодо відображення розрахункових операцій з використання ПЕОМ. З наукових праць, опублікованих в співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистих здобутків дисертанта.

Апробація результатів дисертації проводилася експериментальним впровадженням у страхових компаніях України за участю автора. Основні результати дослідження оприлюднені у доповідях на конференціях професорсько-викладацького складу Київського національного торговельно-економічного університету за підсумками науково-дослідної роботи за 2001-2002 рр. (Київ, 2003 р.); науково-практичних конференціях Фінансової академії при Уряді РФ «Використання програмних продуктів в освітньому процесі» (Москва, 2001 р., 2003 р., 2004 р.); науково-практичній конференції Черкаського державного технологічного університету «Теорія і практика сучасної економіки» (Черкаси, 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції національного університету водного господарства та природокористування «Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції» (Рівне, 2004 р.).

Публікації. За підсумками дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць, загальним обсягом 17,66 друк. арк.

(з них особисто автору належать у фахових виданнях - 6 праць, загальним обсягом 1,49 друк. арк.; у збірниках матеріалів вітчизняних та міжнародних науково-практичних конференцій - 3 праці обсягом 0,62 друк. арк.; 2 праці - у співавторстві).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації - 163 сторінки. Дисертація містить 57 таблиць, 68 рисунків, 7 формул та 14 додатків, а також список використаної літератури (209 найменувань).

Основний зміст дисертації

У вступі дисертації обґрунтована актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, наукову новизну і практичну цінність запропонованих розробок, вказано форми їх апробації в страхових компаніях України та оприлюднення результатів проведеного дослідження.

У першому розділі «Розвиток страхування і напрямки удосконалення обліку і контролю страхової діяльності» розглянуто економічну сутність страхування як складової ринкового механізму, досліджено особливості здійснення страхової діяльності в ринкових умовах, роль майнового страхування у захисті інтересів суб'єктів підприємницької діяльності, населення та держави, а також специфіку страхових відносин. Зважаючи на особливості діяльності страхових компаній, обґрунтована необхідність удосконалення організації та методології обліку страхування та розширення функції контролю в процесі управління.

Послідовний перехід до ринкової економіки об'єктивно зумовлює зростання потреби у страховому захисті всіх суб'єктів ринку, забезпеченні соціальних потреб населення. Створюючи власну модель економічного розвитку, Україна намагається надати страхуванню таку соціальну роль, яку воно виконує в країнах ринкової орієнтації, а саме, поєднує соціальний захист (діяльність страховиків) з інтересами суспільства та держави. Соціальний захист - це передусім проблема соціальної справедливості, забезпечення нормального розвитку економіки та мінімізації негативного її впливу на людину. Соціальний захист не зводиться до функції перерозподілу, він вимагає, так би мовити, профілактичних заходів для запобігання негативним виявам природних явищ та економічних інтересів. Саме наявність такої потреби та реальна можливість її задоволення визначають ступінь розвитку економіки тієї чи іншої країни, характеризують рівень захищеності її юридичних та фізичних осіб. Досвід Європейських країн показує, що страхування активно сприяє розвитку бізнесу, вирішенню соціальних проблем та поліпшенню стану економічного сектора в цілому. Ступінь його розвитку та інвестицій у національну економіку є індикатором рівня розвитку ринку фінансових послуг.

Частка України на загальноєвропейському ринку страхування становить близько 7,0% від населення Європи, обсяг наданих страхових послуг в Україні в 2003 році менший від такого ж показника у Німеччині в 354 рази, Франції - 289 разів, Польщі - 11 разів. Рівень розвитку страхування також характеризується співвідношенням між обсягом страхових премій та валовим внутрішнім продуктом. Існує пряма залежність між рівнем добробуту суспільства, ступенем розвитку ринкових відносин і рівнем розвитку страхування.

На підставі результатів проведеного дослідження доведено, що страховий ринок України поступово зростає шляхом розширення акціонерних страхових компаній та кількості страхових посередників у страховому бізнесі і стає більш конкурентним (в країні зареєстровано 349 страхових компаній, які здійснюють різноманітні види страхування). Визначено тенденції розвитку страхового ринку, що адекватні тенденціям розвитку зовнішнього середовища в цілому, а саме послідовне зростання обсягів страхових платежів та проведених страхових виплат, що свідчить про нову якість страхового поля та збільшення потреби в страховому захисті майнових інтересів в ринкових умовах.

Характер реалізації страхового продукту обумовлює доцільність розгляду страхової послуги як комплексу процесів, що її утворюють, а саме: аквізицію (аналіз ринку, пошук потенційних клієнтів та укладення договору страхування), супровід договору страхування (безпосереднє обслуговування договору страхування від початку його дії до завершення), проведення попереджувальних заходів (виконання контрольних процедур, пов'язаних із мінімізацію вірогідності настання страхового випадку),

урегулювання збитків (заходи щодо урегулювання збитків в результаті настання страхового випадку) і застосування права регресу (отримання відшкодувань за завдані збитки з винних осіб).

Особливістю страхових платежів є те, що факт їх отримання не збігається з часом реалізації страхового продукту. Страхова послуга надається протягом терміну дії страхового захисту, а страхові платежі надходять відповідно до укладеного договору страхування. Надходження страхових платежів з урахуванням терміну дії договору вважається сумою реалізації страхових послуг (заробленими страховими платежами), в той час як ризики, які не минули на звітну дату, являють собою резерв незароблених страхових платежів.

В дисертації розглянуто особливий механізм перерозподілу грошових потоків страхової компанії. Проводячи страхові операції, страховики накопичують кошти, за рахунок яких при настанні страхового випадку проводяться виплати страхувальнику, що вимагає окремого обліку надходжень страхових платежів, операцій перестрахування, сум утворених страхових резервів і виплат страхових відшкодувань у відповідності до структури страхового тарифу.

Страховий тариф складається з двох частин: тарифу - нетто і навантаження. Нетто-частина страхового тарифу забезпечує виплату страхових відшкодувань і призначається для формування страхових резервів страховика. Навантаження забезпечує покриття витрат страховика, а також очікуваний рівень прибутку, що обумовлює необхідність ведення аналітичного обліку операцій страхування відповідно до економічного змісту страхового тарифу.

Вивчення практики діяльності вітчизняних страхових компаній різних форм власності засвідчує, що в умовах орієнтованої на ринок економіки існуюча система обліку реалізації страхового продукту не може задовольнити інформаційні потреби управлінців, оскільки має ряд недоліків, а саме: відсутня інтеграція всіх видів обліку для забезпечення менеджерів необхідною інформацією; внутрішньогосподарський облік операцій страхування не ведеться за центрами відповідальності; інформація про відхилення фактичних показників від нормативних щоденно не відображається в базах даних ПЕОМ і не використовується в управлінні страховою діяльністю; контроль операцій страхування обмежується ретроспективним контролем фактично проведених страхових відшкодувань, коли втрати і перевитрати ресурсів неможливо попередити; система обліку та оцінки витрат на попереджувальні заходи не сприяє її раціональному проведенню, що викривлює дані про збитковість конкретних підвидів страхування.

Отже, за результатами проведеного дослідження визначені напрями удосконалення теоретичних і практичних положень існуючої організації та методології обліку і контролю операцій майнового страхування відповідно до нових умов господарювання з урахуванням національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та досягнень вітчизняної і міжнародної облікової практики.

У другому розділі «Організаційно-методологічні аспекти обліку страхування майнових цінностей» досліджено структуру операцій страхування з метою впровадження обліку за центрами відповідальності, класифікацію майнового страхування, методологію обліку реалізації страхового продукту. Дано характеристику об`єктів бухгалтерського обліку страхової діяльності: страхових платежів, страхових резервів, операцій перестрахування, доходів та витрат страховика.

Формування ринкового середовища потребує удосконалення класифікації послуг майнового страхування, яка є методологічною базою їх обліку і контролю. Для страхових компаній автор пропонує використовувати розроблену класифікацію послуг майнового страхування для побудови системи обліку і контролю, що ґрунтується на їх групуванні за функціями господарських операцій у процесі проведення страхування та економічною роллю майнового страхування під час реалізації страхового продукту (рис. 3).

Структуризація об'єктів страхування за класифікаційними ознаками потребує високого рівня контролю з боку управління. Відповідно до визначених характеристик обґрунтовано впровадження в поточну діяльність страхових компаній системи обліку за місцями прийняття рішень та центрами відповідальності, яка в рамках окремих структурних одиниць та відповідальних осіб забезпечує відображення, накопичення, оперативний контроль та надання інформації про операції страхування і результати діяльності, а також дозволяє оцінювати роботу менеджерів і трудових колективів.

З метою делегування повноважень та відповідальності за результати реалізації страхових продуктів доцільно виділяти центри відповідальності відповідно до наступних критеріїв: чітке територіальне чи функціональне виділення центру; гнучкість управління системою в цілому; можливість планування діяльності центру; закріплення відповідальності за кожним керівником підрозділу; правильний вибір контролюючих параметрів.

На основі застосування запропонованих критеріїв у дисертації розроблена типова номенклатура центрів відповідальності; встановлено перелік показників, які забезпечать користувачів відповідних рівнів необхідною обліково-економічною інформацією для управління реалізацією страхового продукту, що дозволяє уніфікувати робочі процедури обліковців з метою оперативного визначення результатів роботи кожного центру, своєчасного встановлення причин відхилень і прийняття рішень щодо попередження втрат ресурсів.

Господарські процеси страхування об'єднують багатогранні та різнобічні господарські і фінансові операції, які відображаються в обліку. Це, передусім, затрати живої і матеріалізованої праці на просування страхового продукту, оплата праці, інвестиції, витрати виробництва і обліку та ін. Фіксуючи господарські процеси, облік, крім того, виконує інформаційні функції, відображаючи результати фінансово-господарської діяльності та розподіл прибутку між учасниками підприємства і державою у формі податків, що потребує відповідного їх відображення у взаємозв'язку та взаємозалежності між елементами управління: плануванням, контролем, аналізом та регулюванням.

Облік, що є необхідним елементом управління послугами майнового страхування відповідно до запропонованої моделі створює цілісну систему, кожна із перерахованих задач якої виступає відокремленим процесом, що відображається в обліку.

В роботі обгрунтовано необхідність обліку операцій страхування із застосуванням розширеного аналітичного обліку на рахунках страхових платежів та страхових виплат за методом нарахування, яка сприяє контролю відповідальності страхової компанії, дозволяє оперативно управляти реалізацією страхового продукту і вчасно попереджувати негативні явища.

Крім обліку валових надходжень страхових платежів, страховик має забезпечити окремий облік його складових: сум резервів для майбутніх виплат страхових відшкодувань (відповідають економічному змісту нетто-частини страхового платежу) і доходів (навантаження), що в подальшому доцільно аналізувати із витратами з метою визначення фінансового результату за центрами відповідальності.

Страховики, які прийняли ризики в обсязі, що перевищує можливість їх виконання за рахунок власних активів повинні перестрахувати ризик. При перестрахуванні досягається розподіл ризиків між більш широким колом страхувальників, ніж сукупність страхувальників одного страховика. Це дозволяє подолати відокремленість страховиків за рахунок руху коштів страхових фондів, що сприяє зміцненню стабільності ринку в цілому та окремих страховиків зокрема.

Проведені дослідження існуючої практики та критичний аналіз пропозицій вітчизняних і зарубіжних економістів дозволили зробити висновок про доцільність уніфікації обліку операцій перестрахування за рахунок впровадження методу нарахування для всіх типів договорів: безпосередньо із перестраховиком; із страховими посередниками.

Важливого значення в обліку страховика набувають питання застосування достатньо точних методів оцінки страхових зобов'язань. З одного боку, це необхідно для здійснення страхових виплат у разі настання страхового випадку, а з іншого - недопущення резервування «зайвих» грошових коштів, що змінює реальні зобов'язання страховика, знижує обсяг оборотного капіталу і, відповідно, впливає на дані фінансової звітності (викривляє зміст статей фінансової звітності).

Формальний підхід до оцінки обсягу технічних резервів не сприяє визначенню величини реальної відповідальності страховика, вірному формуванню його фінансових результатів, породжує окремі проблеми методологічного характеру. В роботі обґрунтовано застосування алгоритму розрахунку резервів незароблених премій методом 1/365 («pro rata temporis»), за яким премія «накопичується» щоденно у розрізі договорів страхування і відповідає величині взятих страховиком зобов'язань, що наближує облік резервів незароблених премій до їх економічного змісту і розширює можливості оперативного контролю.

Суттєвою складовою обліку та контролю діяльності страховика є «витрати» які забезпечують виплати страхового відшкодування, витрати на інвестування коштів та витрати на ведення справи. Діючий порядок обліку виплат страхових відшкодувань передбачає їх відображення на основі фактичного руху грошових коштів, що пов'язано з процедурою формування резервів збитків.

На основі дослідження обліку розрахунків за страховими виплатами аналітичний облік пропонується організувати аналогічно рахунку «Страхові платежі», що є важливим доповненням методики обліку операцій страхування та обумовлено необхідністю застосування єдиної методології обліку операцій страхування відповідно до П(С) БО.

У дисертації доведено, що для управління страховою компанією в умовах ринку необхідна комплексна інформація, яка формується шляхом інтеграції всіх видів господарського обліку в єдиній інформаційній системі на основі застосування новітніх комп'ютерних технологій. У рамках проведеного дослідження створено модель відображення основної діяльності страхової компанії - облік операцій страхування.

Використання бази даних інтегрованої економічної інформації в мережі АРМ дозволяє досягти оптимальної побудови документообороту, забезпечити взаємозв'язок бухгалтерського, статистичного, фінансового, внутрішньогосподарського та податкового обліку операцій страхування.

Отже, розроблені рекомендації і пропозиції дозволяють удосконалити організацію та методологію обліку операцій майнового страхування в страхових компаніях відповідно до ринкових умов господарювання.

У третьому розділі «Контроль страхової діяльності» досліджена система управління операціями страхування в страхових компаніях. Діюча система контролю за операціями страхування не в повній мірі виконує покладені на неї функції, а саме: не вказує на вузькі місця обліку витрат страховика за місцями прийняття рішень та центрами відповідальності за них, не аналізує життєвий цикл страхового продукту. Перебудова управління страховою компанією в умовах формування ринкових відносин потребує відповідної системи контролю, за допомогою якої виявляється фактичний стан справ, визначаються причини різних відхилень від планів, аналізуються невикористані чи втрачені резерви та ресурси.

В результаті дослідження запропоновано контроль реалізації страхового продукту проводити за центрами відповідальності, що дає можливість впливати на страховий продукт в процесі його утворення і реалізації, встановлюється персональна відповідальність за ефективність використаних ресурсів та визначення збиткових страхових продуктів з метою мінімізації їх впливу на фінансовий результат.

Впровадження запропонованих центрів відповідальності на всіх етапах роботи страхової компанії з урахуванням життєвого циклу страхового продукту сприяє дослідженню динаміки та тенденцій розвитку страхового продукту.

Новою методикою (надбудовою) в організації внутрішнього контролю є застосування системи «контролінг», що представляє собою сполучення контролю та планування. При цьому на перший план виступає не сам процес контролю, а управління процесами страхування, в тому числі майновим, що повинно запобігати помилкам в процесі просування страхового продукту.

Ефективність операцій є головним, результуючим об'єктом в контролінгу. В залежності від ефективності може бути змінена стратегія розвитку страхування, внесені корегуючі дії як до поточних планів, так і до стратегічних. За допомогою механізмів контролінгу проводиться аналіз відхилень (як негативних, так і позитивних) в операціях страхування, виявляють причини їх виникнення, а в разі необхідності виступає основою для прийняття рішень про їх усунення (враховуючи економічний потенціал страхової компанії). Іншими словами, контролінг - це комплексна система управління діяльністю страхової компанії, яка охоплює всі процеси реалізації страхового продукта.

Необхідною складовою якісних управлінських рішень на всіх етапах реалізації страхового продукту є оперативний контроль виконання прийнятих рішень з метою їх вчасного коригування.

У дисертації запропоновано алгоритм поточного контролю реалізації страхового продукту, який поділено умовно на десять етапів. Кожен етап створює власну модель оперативного контролю, а їх поєднання формує загальну схему контролю операцій страхування, в тому числі і майнового.

Перший етап характеризується контролем за формою та змістом договорів страхування, а саме контроль страхової суми, лімітів, розміру франшизи, на базі яких визначаються тарифи із поправочними коефіцієнтами до кожної групи ризиків.

Другий етап - контроль сплачених сум страхувальником та проведених розрахунків із страховими посередниками відбувається на протязі дії усього договору страхування, якщо страхові платежі сплачуються частинами. При цьому доцільно організувати план-графік платежів за кожним договором страхування відповідно до структури страхового тарифу.

Наступний етап стосується як облікових процедур, так і законодавчого регулювання. Так, на третьому етапі проводиться контроль доцільності проведеного перестрахування отриманого ризику і правильність відображення його в обліку.

Здійснення конкретних заходів превенції, а саме періодичний огляд або отримання додатково запрошеної інформації від клієнта щодо зміни ступеню ризиків настання страхового випадку (письмові/усні запити) є необхідною умовою поточного контролю операцій страхування. Мета четвертого етапу - узгодити перелік превентивних заходів, необхідних для зменшення імовірності настання збитку та мінімізації наслідків реалізації страхового ризику. На основі узгодження превентивних заходів реалізується функція контролю на шостому етапі алгоритму.

Враховуючи, що головною умовою забезпечення платоспроможності страховиків є наявність у них страхових резервів, важливе значення має їх поточний контроль - етап п'ять. Оперативний контроль резервів проводиться за їх видами (резерв незароблених премій; резерв збитків, що заявлені, але ще неврегульовані та інше). На цьому етапі задачею оперативного контролю виступає максимальне зниження диверсифікованих ризиків та їх попередження з метою підвищення ефективності розміщення резервів, контроль за ліквідністю резервів відповідно до вимог законодавства.

В продовж дії договору страхування (етап шість) необхідно проводити контроль заходів, які виконуються страхувальником з метою запобігання ризикам. В процесі дослідження звертається увага на необхідності розробки переліку можливих та обов'язкових превентивних заходів, які фінансуються за рахунок страхувальника, а також обмежень і виключень, які вносяться у договір при неможливості виконання рекомендацій, враховуючи конкретні об'єкти страхування, визначені ризики, умови наявного перестрахувального захисту та перелік заходів, які проводяться страховиком. Контроль за проведеними заходами пропонується організувати за кожним страхувальником, об'єктом страхування, проведеним заходам, датами проведення та наслідками у формі звіту, механізм створення якого запропоновано.

Контроль причин та обсягу збитків, їх документальне підтвердження і юридичне обґрунтування виконується на сьомому та восьмому етапах. Для аналізу обсягів відшкодувань, урегулювання збитків від страхової події автором пропонується організувати контроль усього руху документів, починаючи від оформлення заяви про настання страхового випадку і закінчуючи виплатою страхового відшкодування в розрізі первинних документів - договорів страхування.

У випадку проведення страхових виплат в практиці страховиків може застосовуватися право «регресу» (етап дев'ять). Право на регрес виникає у страховика у випадку виплати ним страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги (регресу) до третіх осіб (лише за умови, якщо винна особа встановлена), які винні у збитках в сумі, що відповідає виплаченому страховому відшкодуванню. Таким чином, оперативний контроль у взаємодії з юридичним обґрунтуванням щодо висунення претензій сприяє поверненню у страхову компанію грошей за рахунок особи, яка винна у настанні страхового випадку та збитків внаслідок нього.

Результат фінансово-господарської діяльності страхової компанії виражається перш за все в розмірі отриманого прибутку від проведених операцій страхування (етап десять). Для кожного договору страхування автором пропонується проводити детальний аналіз зароблених страхових платежів. Розрахунок зароблених страхових платежів представлено формулою (1):

Зсп=(РНПпоч - РНПкін)+(СПн - СПп) - (РНППпоч - РНППкін)

Зсп=?РНП+(СПн - СПп) - ?РНПП (1)

де Зсп - зароблені страхові платежі;

РНП_поч - резерв незароблених премій на початок звітного періоду;

РНП_кін - резерв незароблених премій на кінець звітного періоду;

СП_н - страхові платежі, що надійшли в звітному періоді;

СП_п - страхові платежі, що передані в перестрахування;

РНПП_поч - частка перестраховиків в РНП на початок звітного періоду;

РНПП_кін - частка перестраховиків в РНП на кінець звітного періоду.

З наведеної формули випливає, що розрахунок зароблених страхових платежів безпосередньо пов'язаний з порядком формування резервів незароблених премій. Тому, від точності їх визначення залежить правильність і точність контролю даної складової доходу страховика. На величину зароблених страхових платежів впливають операції з перестрахування і частки страхових платежів, сплачені перестраховикам. Розрахунок зароблених страхових платежів за приведеною формулою трудомісткий, що пов'язано із складністю розрахунку зміни суми РНП та частки перестраховиків в РНП за кожним договором, тому пропонується поточний контроль проводити виходячи із середніх показників зміни резервів за минулі періоди. Також, при розрахунку зароблених страхових платежів доцільно враховувати суми, витрачені на попереджувальні заходи за договором. Таким чином, поняття результату від операції страхування є комплексним та потребує всебічного аналізу.

Отже, розроблений алгоритм поточного контролю операцій страхування, за допомогою якого проводиться поетапний контроль реалізації страхового продукту, сприяє управлінню і стабільному функціонуванню страхової компанії.

Метою управління є створення умов для досягнення стабільного росту фінансових результатів, що зумовлює постійну увагу до їх аналізу і контролю, в межах яких визначаються причини відхилень нормативів платоспроможності, виявляються невикористані чи втрачені ресурси і можливості, досліджуються наслідки управлінських рішень тощо.

На основі проведеного дослідження виявлено негативні тенденції в діяльності страховиків (неефективна політика прогнозування рівня прибутку, відсутність узгодженої політики управління страховим портфелем та ін.), тому запропоновано алгоритм контролю факторів, які впливають на фінансові результати та прибуток страхової компанії - економетричне моделювання фінансових результатів діяльності. Оптимальною комбінацією факторних змінних, що описують прибуток страховика виявилась сукупність x₁, x₂, x₃, x₄, x₅, x₆, x₇, x₈,

де x₁ - надходження платежів за добровільним страхуванням (крім страхування життя), тис. грн.;

x₂ - надходження платежів за добровільним майновим страхуванням, тис. грн.;

x₃ - надходження від обов'язкового страхування, тис. грн.;

x₄ - страхові виплати за договорами особистого страхування (крім страхування життя), тис. грн.;

x₅ - страхові виплати за договорами майнового страхування, тис. грн.;

x₆ - страхові виплати за договорами страхування відповідальності, тис. грн.;

x₇ - обсяг страхових резервів, тис. грн.;

х₈ - сума страхових платежів, передана перестраховикам, тис. грн.

В роботі детально розглянуто кожен з факторів, оцінено характер їх впливу на результати діяльності страхової компанії. Так, аналіз одержаних рівнянь регресії вказує, що найбільший вплив на прибуток компанії від усіх видів діяльності мають надходження премій та страхові виплати за договорами майнового страхування, внески за обов'язковими видами страхування, а також суми премій, передані перестраховикам. Отримане регресійне рівняння доцільно використовувати для прогнозування прибутку страхової компанії на майбутні періоди.

Проте аналіз діяльності страхової компанії не повинен обмежуватись побудовою рівнянь регресії. Необхідно розглянути вплив інших факторів на величину фінансового результату, а саме: оптимальну структура страхового портфеля, цінову політику, визначення межі беззбитковості та рентабельності певного виду страхових операцій.

У дисертації проведено комплексну оцінку впливу факторів на величину доходу та розроблені алгоритми оптимального страхового портфеля із урахуванням тарифної ставки та кількості клієтнів страхової компанії, що створює підгрунтя до орієнтації ціни на страхові продукти відповідно до ринкової кон'юнктури та структури витрат страховика.

Отже, розроблені рекомендації і пропозиції підвищують роль обліку і контролю операцій майнового страхування в системі управління господарською діяльністю сучасних страхових компаній.

Висновки

Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення та методологічні рекомендації щодо удосконалення обліку і контролю операцій майнового страхування з метою задоволення соціальних потреб населення, підвищення ефективності страхування та конкурентоспроможності страхових продуктів на ринку. Проведені дослідження дозволили сформулювати наступні висновки і пропозиції.

1. На основі проведеного дослідження доведено, що майнове страхування в Україні зростає відповідно до поліпшення добробуту населення і спрямоване на захист його від непередбачуваних страхових подій, а в разі їх виникнення, до відшкодування завданих збитків, передбачених системою страхування.

2. Виявлена тенденція до укрупнення страхових компаній, збільшення страхового капіталу шляхом їх об'єднання та зростання кількості страхових посередників у страховому бізнесі, що потребує впровадження у страхових компаніях інтегрованої системи господарського обліку, як необхідної умови підвищення оперативності і достовірності економічної інформації в управлінні операціями майнового страхування.

3. Відповідно до завдань впровадження прогресивних форм методології обліку операцій майнового страхування знайшла подальший розвиток класифікація послуг майнового страхування, основною рисою якої є системний підхід до визначення й розмежування об'єктів страхування, цілісний вигляд та ієрархічна структура якої дозволяє оперативно відображати в обліку інформацію про виникнення надзвичайних подій та відповідно застосовувати управлінські рішення про попередження збитків і втрат.

4. Дістала подальший розвиток методологія обліку операцій страхування за методом нарахування, яка сприяє контролю відповідальності страхової компанії, дозволяє оперативно управляти реалізацією страхового продукту і вчасно попереджувати негативні явища.

5. Обґрунтовано доцільність застосування розрахунку резерву незароблених премій методом «pro rata temporis», за яким премія «накопичується» щоденно у розрізі договорів страхування і відповідає величині взятих страховиком зобов'язань, що наближує облік резервів незароблених премій до їх економічного змісту і розширює можливості оперативного контролю.

6. Вперше розроблено модель інтегрованого обліку операцій страхування в комп'ютерному середовищі та технологія інформаційного забезпечення прийняття оперативних рішень за місцями їх прийняття і центрами відповідальності, практичне застосування якої передбачає надання можливості страховику коригувати діяльність для досягнення ним стратегічних цілей із поточним контролем оперативної діяльності.

7. З метою ліквідації недоліків у функціонуванні контролю операцій страхування удосконалено його організацію відповідно до центрів відповідальності за місцями прийняття рішень та з урахуванням новітніх тенденцій - контролінгу, що є дієвим механізмом комплексного контролю і сприяє зниженню непродуктивних втрат на всіх етапах реалізації страхового продукту.

8. Вперше розроблено алгоритм контролю прибутку страхової компанії та факторів, що на нього впливають, метою якого є виявлення і використання резервів зростання прибутку та прогноз його на наступний період, що є важливим знаряддям фінансового моніторингу як на стадії встановлення планів, так і в процесі їх виконання.

9. Удосконалено методику контролю якісних та кількісних результатів діяльності страхової компанії, що сприяє фінансовій стабільності і знижує ризик банкрутства страховиків та є надійним гарантом для страхувальників щодо профілактики збиткам, а саме запропоновано прогресивну організації поточного контролю операцій страхування на основі комп'ютерної технології контролю подій, які відбуваються з договорами страхування (початок дії, призупинення у випадку порушення умов, завершення) із урахуванням операцій перестрахування та сформованими страховими резервами, що знижує можливості зловживань з договорами та страховими полісами.

Застосування розроблених в дисертації теоретико-методичних рекомендацій і пропозицій в практичному інструментарії управління реалізацією страхових продуктів суб'єктів страхового підприємництва сприятимуть розширенню їх страхового поля, зростанню інвестиційної та клієнтської привабливості, зміцненню фінансового стану, оскільки забезпечують основу для прийняття управлінських рішень в реальному масштабі часу.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Заремба О.В. Облік резервів та контроль за їх формуванням. // Вісник ЗІДМУ. Держава та регіони. Економіка і підприємництво. - Запоріжжя: 2004. ? №3. ? С. 80-84 (0,22 д.а.).

2. Заремба О.В. Облік страхових платежів і його удосконалення у страховиків. // Бухгалтерський облік і аудит - К.: 2004. - №6. - С. 3-8 (0,26 д.а.).

3. Заремба О.В. Організація фінансового контролю при майновому страхуванні. // Зб. наук. праць. КНТЕУ. Економіка і підприємництво: стан та перспективи: - К.: 2004. - 297 с., С. 273-280 (0,30 д.а.).

4. Заремба О.В. Особливості організації обліку операцій страхування та його удосконалення. // Вісник НУВГП. Економіка ч. 2. - Рівне: 2004., - 319 с., С. 44-51 (0,25 д.а.).

5. Заремба О.В. Облік страхових послуг із застосуванням комп'ютерних технологій. // Вісник КНТЕУ - К.: 2003. - №3. - С. 101-106 (0,24 д.а.).

6. Заремба О.В. Особливості методології проведення інвентаризації дебіторської заборгованості. // Вісник КНТЕУ - К.: 2001. - №6. - С. 164-167 (0,23 д.а.).

7. Заремба О.В. Методологічні особливості аудиту страхових компаній // Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції «Теорія і практика сучасної економіки». - Черкаси: ЧДТУ, 2004. - С. 292-295 (0,13 д.а.).

8. Заремба А.В. Страхование предпринимательских рисков // Доклады и выступления учасников четвертой научно-практической конференции «Новые информационные технологии в образовании». - М.: Финансовая Академия при Правительстве РФ, 2004. - 220 с. - С. 144-149 (0,37 д.а.).

9. Заремба А.В. Интегрированная база данных учета страховых услуг // Новые информационные технологии в образовании // Доклады и выступления учасников третьей научно-практической конференции «Новые информационные технологии в образовании». - М.: Финансовая Академия при Правительстве РФ, 2003. - 260 с. - С. 228-232 (0,25 д.а.).

10. Заремба А.В., Таранов А.В. Решение для анализа хозяйственной деятельности предприятий // Доклады и выступления учасников второй научно-практической конференции «Новые информационные технологии в образовании». - М.: Финансовая Академия при Правительстве РФ, 2001. - С. 75-80 (0,13 д.а.).

11. Чистов Д.В., Таранов А.В., Заремба О.А., Заремба А.В. и др. Хозяйственные операции в компьютерной бухгалтерии 7.7 для Украины. Учебное пособие - М.: 1С, 2002. - 523 с. (15,3 д. а.).

Размещено на Allbest.ru