ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертації на підставі проведених досліджень і особистих розробок автора представлено теоретичні положення, методичні та практичні рекомендації з удосконалення обліку виробничих витрат підприємств молочної промисловості та формування релевантних інформаційних ресурсів для вибору оптимальної програми випуску.

У вступі розкрито актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, основні завдання, предмет, об'єкт і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих наукових результатів.

У першому розділі “Теоретичні та організаційні основи управлінського обліку виробничих витрат” науково обґрунтовано роль і значення управлінського обліку, досліджено вплив на нього організаційних та технологічних особливостей діяльності виробничих підприємств.

Дослідження публікацій зіштовхнули нас із наявністю протиріч у поглядах вітчизняних науковців щодо місця управлінського обліку в системі обліку. Перша група науковців визначає управлінський облік як інформаційну систему, що обслуговує процес управління. Друга група також сприймає його як обслуговуючу систему управління, однак не відділяє управлінський облік від виробничого обліку. Третя група вчених визначає управлінський облік як складову управління.

Управлінський облік є інструментом управління, який за допомогою специфічних методів обробки інформації надає керівництву релевантні інформаційні ресурси, що дають можливість здійснювати ефективне прийняття рішень, планування, організацію, контроль та наступне регулювання господарської діяльності. При цьому основним завданням управлінського обліку є розробка такої інформаційної бази, яка формувала б інформаційний продукт, адекватний умовам ведення господарської діяльності на певному підприємстві та відповідала б індивідуальним запитам управлінського персоналу стосовно категорії інформації, що йому необхідна.

Проведений аналіз існуючих видів організаційних структур підприємств, традиційних та таких, які постійно адаптуються до впливу зовнішнього середовища, новітніх підходів в управлінні та особливостей організації роботи підприємств певної галузі, дозволив прийти до висновку, що тип організаційної структури впливає на модель управлінського обліку шляхом визначення центрів відповідальності, місць виникнення витрат та статей витрат, що підлягають регулюванню з боку керівництва структурного підрозділу.

Поряд із урахуванням особливостей організації управління діяльністю підприємства, надзвичайно важливим є визначення характерих особливостей процесу виготовлення продукції. Дослідження технологічних процесів обробки сировини, якісних та кількісних характеристик готової продукції дозволили визначити виготовлення молочних продуктів складним, комплексним виробництвом, у процесі якого внаслідок зміни за встановленою технологією структури і органічної будови сировини виготовляються продукти різні за фізико-хімічними властивостями, призначенням, споживчою корисністю.

Кібернетичний підхід до побудови моделей управлінського обліку процесу виробництва дає можливість структурувати процес переробки даних у інформаційний ресурс та виділити наступні характерні ознаки процесу обліку такого об'єкту:

вхід - це запуск у виробництво різних вхідних ресурсів (трудових, матеріальних, енергетичних, інформаційних та фінансових). Обліку підлягають виключно ті ресурси, які можна оцінити у грошових та натуральних одиницях, та які є релевантними до потреб управління;

процес - це дія з перетворення вхідних ресурсів у готовий продукт. Облік проводиться адекватно до технологічних та організаційних особливостей виробництва підприємства. Методи, що використовуються у процесі такої переробки вхідної інформації у інформаційний ресурс, відповідають потребам керівництва у готовому інформаційному ресурсі;

вихід - це процес виготовлення такого інформаційного ресурсу, який є завершеним продуктом облікової системи та цінним для управління.

Відповідно до кібернетичної моделі управлінського обліку процесу виробництва проведено поділ витрат за класифікаційними групами (рис.1). Така класифікація допоможе структурувати моделювання обліку виробничого процесу, оскільки визначення ознак, характерних інформації на вході, у процесі обробки та виході, дозволить забезпечити їм належну відповідність в обліку.

Підсумовуючи викладене, можна стверджувати, що формування інформаційних ресурсів про виробничі витрати для оптимізації асортименту продукції можливе тільки в рамках інформаційно-логічної системи, яка проводитиме перетворення вхідних ресурсів адекватно організаційним та технологічним особливостям виробництва у релевантні інформаційні ресурси про витрати на продукти. Забезпечення належної обробки інформації стає можливим внаслідок розробки відповідної методики управлінського обліку виробничих витрат. Вона повинна базуватися на побудові певної моделі обліку витрат, яка відповідатиме процесу перетворення сировини у готову продукцію, застосуванні ефективних методів обліку і розподілу витрат у відповідності до способів переробки, якісних оцінок сировини та продукції, видів управлінських рішень, що прийматимуться.

У другому розділі “Управлінський облік процесу виробництва молочної продукції” обґрунтовується необхідність розробки методики управлінського обліку виробничих витрат для підприємств молочної промисловості. При цьому визначено коло проблем та пропонуються шляхи їх вирішення. До основних проблем, що зумовлюють необхідність розробки методики управлінського обліку процесу виробництва молочної продукції, можна віднести наступні: розходження науковців у поглядах щодо виділення методів обліку виробничих витрат; відсутність методичних вказівок з управлінського обліку виробничих витрат; комплексний характер виробництва молочної продукції; зміни в технології виробництва продукції та організації бізнес-процесів на підприємствах молочної промисловості.

Аналіз трактувань методу обліку виробничих витрат дав нам можливість визначити метод управлінського обліку витрат виробництва як сукупність прийомів, що: по-перше, містять альтернативність вибору; по-друге, одночасно відображають процес виробництва і як технологічну, і як організаційну сукупність, дозволяють вивчати його як з точки зору виробничого споживання, так і з погляду виготовлення майбутнього готового продукту; по-третє, дають можливість генерувати інформаційні ресурси, що спрямовані на вирішення певної управлінської задачі та дозволяють оптимізувати виробничу діяльність підприємства.

Рис.1. Класифікація витрат відповідно до моделі управлінського обліку процесу виробництва

Вибір методу управлінського обліку витрат проводиться відповідно до характеру технології та організації процесу виробництва, спрямування на кінцеву мету формування інформаційного ресурсу. Так облік витрат за переділами в найповнішій мірі відповідатиме технологічним особливостям виготовлення молочної продукції. Для підприємств молочної промисловості пропонується вести облік за не менш ніж трьома основними переділами: приймання молока, сепарування та виготовлення кінцевих продуктів. Вибір же методів нормативного чи фактичного обліку витрат, повних чи неповних витрат залежить від стилю управління, характеру рішень, що приймаються, та етапу прийняття рішення.

Безпосередній процес переробки інформації рекомендується проводити із застосуванням матричного способу обліку витрат за функціями та переділами. Особливості технології переробки молока, а саме масовість та безперервність виробництва окремих видів продукції (масло, сметана, пастеризоване молоко, казеїн, морозиво) або групи виробів (кисломолочна продукція, кисломолочний сир, твердий сир) на окремих виробничих лініях, структурна організація виробничого процесу за основними виробничими цехами, потребують виділення видів діяльності на рівні одиниці продукції, партії продукції, забезпечення виробництва продукту, групи продуктів, функціонування виробничого підрозділу та виробничої структури в цілому.

Така матрична модель обліку виробництва молочної продукції дозволяє у спрощеному вигляді зобразити процес проходження сировиною різних технологічних стадій від її приймання до отримання кінцевого продукту, тобто відтворити горизонтальне переміщення сировини та напівфабрикатів, що переробляються, й одночасно демонструвати адміністрування виробничим процесом від найнижчого щаблю ієрархії у бізнес-процесах, а саме діяльністю на рівні одиниці продукції - до охоплення управлінням виробничої діяльності у цілому. В основу розробки матричної моделі обліку виробництва молочної продукції прийнято групування витрат процесу переробки молока за видами діяльності та переділами (рис.2).

З приводу існуючих способів розподілу витрат комплексного виробництва досліджувалась проблема адекватності інформаційного ресурсу, сформованого такими методами, реальним витратам на отримання супутніх продуктів та оцінки їх споживчої корисності. Оскільки метою процесу комплексної переробки сировини є виділення з сировини продуктів різних за своїми фізико-хімічними властивостями та суспільною корисністю, то й метод розподілу витрат комплексного виробництва повинен адекватно реагувати на зміни при переробці початкової структури і органічної будови сировини та отримання нових продуктів з різними споживчими якостями.

Методика розподілу витрат на основі чистої вартості реалізації, яка запропонована нами у дисертаційному дослідженні, полягає у розрахунку середньозважених показників собівартості знежиреного молока та вершків, що дозволяє використовувати цей метод навіть у випадку багатоваріантності використання супутніх продуктів та великого асортименту продукції підприємств молочної промисловості.

Застосування запропонованої моделі обліку витрат, методики розподілу витрат комплексного виробництва за чистою вартістю реалізації, поряд із обраним керівництвом адекватним методом обліку витрат, дозволяє формувати надійну інформаційну базу для прийняття управлінських рішень, ефективність якої визначатиметься релевантними, об'єктивними та достовірними інформаційними ресурсами.

Третій розділ “Використання інформаційних ресурсів управлінського обліку в оптимізації асортименту” присвячений дослідженню методики оцінки асортименту продукції та розробці ефективного інструментарію управління нею на основі інформації, отриманої з управлінського обліку.

Аналіз публікацій вказує на те, що науковцями виділено кілька напрямків управління асортиментом підприємства. Перший напрямок зосереджений на маркетингових дослідженнях ринку, конкурентоспроможності продукції та потенційних можливостей ринку. Інші дослідження спрямовані на фінансову привабливість продукції, зокрема величину маржинального доходу, що приносить продукт, та рівень матеріальних витрат на продукт. У випадку наявності обмежувальних факторів виробництва ними пропонується визначати показники маржинального доходу в розрахунку на обсяг обмежених ресурсів, які використовуються для виробництва певного виду продукції.

Однак такі припущення стосовно планування програми випуску не враховують той факт, що окрім зацікавленості у максимізації прибутку та виготовленні продукції, яка знаходить збут, керівництво прагне отримати від реалізації готової продукції максимально можливі чисті грошові потоки, які дозволять збільшити ліквідність підприємства, мінімізувати видатки від залучення позикового капіталу та вкладати кошти у інвестиційні проекти.

Отже, управління асортиментом продукції повинно ґрунтуватися на принципах інформаційної достовірності, забезпечення збалансованості, ліквідності, ефективності, задоволення споживчих потреб.

Дослідження особливостей ведення господарської діяльності підприємствами молочної промисловості дали змогу виявити наявність обмежень виробництва у сировині та різні швидкості обертання продуктів. Процес аналізу фінансової привабливості продукції ускладнюється ще й наявністю комплексного характеру виробництва молочної продукції. Визначення вкладу на покриття постійних витрат та формування прибутку підприємств молочної промисловості у розрахунку на обсяг сировини потребує обчислення трьох показників: маржинального доходу молока, маржинального доходу вершків і маржинального доходу знежиреного молока. Для деяких видів продукції виникає необхідність розрахунку відразу двох показників, що не дозволяє виділити групу пріоритетних продуктів. Для усунення такої ситуації пропонуємо визначати показник маржинального доходу обсягу сукупних витрат на сировину та супутні продукти.

Розрахунок оборотності загальної величини коштів та виключно власних коштів, вкладених у виробництво продукції, дозволяє встановлювати продукти, які в стислі строки приноситимуть грошове відшкодування затратам, інвестованим у їх виробництво. Для оцінки ж генерування продуктом чистих грошових потоків в дисертації рекомендується використовувати показник чистого грошового потоку, який приносить продукт за певний період часу.

Використання моделей для оцінки привабливості продукції дозволяє структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між такими характеристиками продукту, як: попит на нього; спроможність продукту приносити вклад у формування прибутку підприємства у цілому; необхідність забезпечення виробництва сировиною, що є обмеженим фактором; швидкість обертання коштів та власних коштів підприємства. Моделі “Маржинальний дохід - питома вага в обсязі збуту” та “Чистий грошовий потік - питома вага в обсязі збуту” дають можливість більш обґрунтовано проводити аналіз зовнішньої та внутрішньої привабливості продукції, виявляти неефективні підходи в управлінні асортиментом продукції, дебіторською та кредиторською заборгованістю, фокусувати увагу на помилках, що були допущені під час прийняття рішення про програму випуску, у роботі з зобов'язаннями (рис.3, 4).

Визначення найбільш оптимальної виробничої програми доцільно проводити з використанням методів лінійного програмування. Метою пошуку оптимального асортименту є досягнення максимального маржинального доходу. Умови, що накладаються при цьому системою обмежень, враховують такі вимоги: обсяг виробництва не може переважати прогнозний попит на продукцію; обсяг загальної потреби в молоці для виробництва не повинне перевищувати загального обсягу молока, що планується заготовити; обсяги виробництва різних видів продукції будуть збалансовані за обсягом потреби у молоці, знежиреному молоці та вершках з прогнозним обсягом заготовленого молока; базисний асортимент продукції генеруватиме не менше заданого обсягу чистих грошових надходжень. При цьому слід відзначити, що розв'язок такої задачі симплекс-методом дозволяє з великої кількості базисних розв'язків вибрати оптимальний.

Отже, пошук оптимального асортименту продукції проводиться на підставі достовірних та релевантних даних сформованих системою управлінського обліку з урахуванням наступних умов: оцінки продукції споживачами, спроможності генерувати максимальний вклад у прибуток

підприємства, приносити високі чисті грошові надходження та збалансованості виробничої програми за обсягами сировини й супутніми продуктами.

ВИСНОВКИ

У дисертації на підставі аналізу існуючих наукових досліджень з обліку виробничих витрат та характерних особливостей виробництва, притаманних підприємствам молочної промисловості, науково обґрунтовано методику формування інформаційних ресурсів системою управлінського обліку для підвищення ефективності управління асортиментом продукції, що виявляється в наступних отриманих автором наукових і практичних результатах:

Управлінський облік є інструментом управління, який за допомогою специфічних методів обробки інформації надає керівництву релевантні інформаційні ресурси, що сприяють ефективному прийняттю рішень, плануванню, організації, контролю та наступному регулюванню господарської діяльності. При цьому основним завданням управлінського обліку є формування інформаційного продукту, адекватного умовам ведення господарської діяльності на певному підприємстві, та здатного відповідати індивідуальним запитам управлінського персоналу.

За принципами кібернетики, управлінський облік є інформаційно-логічною системою, яка призначена для синтезу з вихідної історичної й прогнозної фінансової та частково нефінансової інформації якісно нових інформаційних продуктів, релевантних для певних видів рішень або видів економічної діяльності на підприємстві (планування, контролю, регулювання). У кібернетичній моделі управлінського обліку витрат виробництва обробка інформації проходить три етапи: вхід, процес, вихід. Застосування кібернетичних підходів дає можливість спростити моделювання обліку процесу виробництва та побудувати його адекватно до логічних передумов складання моделей, організаційних і технологічних особливостей процесу виробництва.

Для визначення ступеня завершеності інформаційного продукту, для прийняття управлінського рішення класифікаційні групи витрат структуровано та ідентифіковано відповідно до характерних ознак кожного етапу обробки інформації (вхід, процес, вихід). На вході в модель інформація про витрати відповідатиме якісним характеристикам спожитих ресурсів виробництва (особливостям їх походження, відношенням до об'єкта обліку). На стадії перетворення інформації групування витрат відбуватиметься відповідно до організаційних та технологічних особливостей виробництва. На виході отримані інформаційні ресурси дозволять проводити оцінку запасів, визначати фінансові результати, приймати рішення та контролювати господарську діяльність.

При побудові управлінського обліку достатньо суттєвим є врахування особливостей організації виробничого процесу. Тип організаційної структури та рівень централізації процесу управління впливають на модель управлінського обліку шляхом виділення центрів відповідальності, місць виникнення витрат і статей витрат, що підлягають регулюванню керівництвом структурного підрозділу. Поряд з цим дослідження показали, що виготовлення молочних продуктів є складним, комплексним виробництвом, у процесі якого внаслідок зміни за встановленою технологією структури й органічної будови сировини виготовляються продукти різні за фізико-хімічними властивостями, призначенням, споживчою корисністю. Це призводить до необхідності вибору адекватного методу розподілу витрат комплексного виробництва, визначення об'єктів обліку витрат, центрів відповідальності та переділів.

Методом управлінського обліку витрат виробництва слід вважати сукупність прийомів, які: по-перше, містять альтернативність вибору; по-друге, одночасно відображають процес виробництва і як технологічну, і як організаційну сукупність, дозволяють вивчати його як з точки зору виробничого споживання, так і з погляду виготовлення майбутнього готового продукту; по-третє, дають можливість генерувати інформаційні ресурси, що спрямовані на вирішення певної управлінської задачі та дозволять оптимізувати виробничу діяльність підприємства.

Облік витрат за переділами в більш повній мірі відповідає технологічним особливостям виготовлення молочної продукції. Для підприємств молочної промисловості пропонується вести облік не менш, ніж за трьома основними переділами: приймання молока, сепарування та виготовлення кінцевих продуктів. Це дозволить ідентифікувати витрати за місцями їх виникнення та точніше калькулювати собівартість продукції. Аналіз методів нормативного чи фактичного обліку витрат, повних чи неповних витрат показав, що їх використання на підприємстві залежить від стилю управління, характеру рішень, що приймаються, та етапу прийняття рішення. Зацікавленість управлінського персоналу в оперативному контролі приводить до необхідності використовувати нормативний метод обліку виробничих витрат. Одночасно з цим релевантною інформацією для прийняття короткострокових рішень є інформація про витрати, сформована на основі обліку неповних витрат. Таким чином, прийняття рішень про асортимент продукції рекомендується проводити на основі обліку нормативних неповних витрат.

Для врахування технологічних особливостей виробництва молочних продуктів запропоновано доповнити перелік видів діяльності, визначених у методі обліку витрат за функціями, такими двома видами, як: діяльність на рівні забезпечення виробництва групи продуктів та діяльність на рівні забезпечення функціонування виробничого підрозділу. Це дозволить згрупувати виробничі процеси, які спільні для групи виробів та виробничого підрозділу.

Безпосередній процес формування інформації рекомендується проводити із застосуванням матричного способу обліку витрат за функціями та переділами. Така модель обліку виробництва молочної продукції дозволяє у спрощеному вигляді зобразити процес проходження сировиною різних технологічних стадій від її приймання до отримання кінцевого продукту, тобто відтворити горизонтальне переміщення сировини та напівфабрикатів, що переробляються. Поряд з цим вона демонструє адміністрування виробничого процесу від найнижчого щаблю ієрархії бізнес-процесу (діяльністю на рівні одиниці продукції) - до охоплення управлінням виробничої діяльності у цілому.

Методи розподілу витрат комплексного виробництва, як і сам процес, повинні будуватись на оцінці певних характеристик супутніх продуктів. Метод, в основі якого покладена чиста вартість реалізації, найкраще дозволяє врахувати рівні можливості супутніх продуктів потрапити у той чи інший вид продукції, зростання їх цінності внаслідок наступної переробки та оцінку споживачами якісних параметрів готової продукції. Внесено уточнення у методику розподілу витрат на основі чистої вартості реалізації, що полягає у розрахунку середньозважених показників собівартості знежиреного молока та вершків. Це дозволяє застосовувати даний метод навіть у випадку багатоваріантності використання супутніх продуктів та великого асортименту продукції підприємств молочної промисловості.

Визначення пріоритетних продуктів проводиться у напрямках оцінки маркетингових та фінансових позицій продукції. Привабливість продукції визначає зацікавленість керівництва в отриманні максимальних економічних вигод (прибутків) від реалізації продукту та найбільших обсягів чистих грошових потоків у стислі строки, що у свою чергу дозволяє збільшити ліквідність підприємства, мінімізувати видатки від залучення позикового капіталу та вкладати кошти у інвестиційні проекти.

Управління асортиментом продукції повинно ґрунтуватися на принципах інформаційної достовірності, забезпечення збалансованості, ліквідності, ефективності, споживчих потреб. Принцип інформаційної достовірності полягає у створенні інформаційної бази на основі системи управлінського обліку, адекватної до потреб управління, організаційних та технологічних особливостей підприємства. Принцип забезпечення збалансованості передбачає збалансування асортименту продукції за їх потребою у певних видах ресурсів, можливістю задовольняти попит споживачів, приносити максимальний маржинальний дохід та чистий рух грошових коштів у короткостроковому масштабі. Реалізація принципу забезпечення ліквідності проводиться шляхом планування асортименту продукції з урахуванням особливостей генерування максимальних, чистих грошових надходжень окремими видами продукції у стислі строки. Принцип забезпечення ефективності полягає у оптимальному співвідношенні між економічними вигодами, отриманими від реалізації продукту та ресурсами, використаними для його виробництва. Реалізація принципу забезпечення споживчих потреб здійснюється шляхом визначення їх замовникам та узгодження цих потреб із власними можливостями.

Економічний аналіз молочної продукції рекомендується проводити із використанням показників маржинального доходу на обсяг сукупних витрат на сировину та супутні продукти, а також чистого грошового потоку та оборотності загальної величини коштів i виключно власних коштів, вкладених у виробництво. Ці показники дозволяють провести оцінку вкладу у прибуток, який приносять витрати на сировину або супутні продукти, вкладені у виробництво певного виду продукції, та спроможність ним генерувати в стислі строки чисті грошові кошти. Показники операційного та фінансового циклів продукту дозволяють визначити тривалість залучення загального обсягу коштів або виключно власних коштів у виробництво, зберігання сировини та продукції, дебіторську заборгованість, що виникла з її реалізації. Операційний цикл продукту відображає тривалість вкладення усіх ресурсів у його виробництво, зберігання та реалізацію. Фінансовим циклом продукту є термін, протягом якого вилучаються та вкладаються власні кошти у виготовлення, зберігання та реалізацію, у такий спосіб очікуються відшкодування за короткотермінові інвестиції у продукт.

Застосування запропонованих моделей “Маржинальний дохід - питома вага в обсязі збуту” та “Чистий грошовий потік - питома вага в обсязі збуту” дає можливість проводити аналіз зовнішньої та внутрішньої привабливості продукції, виявляти неефективні підходи в управлінні її асортиментом, дебіторською та кредиторською заборгованостями, фокусувати увагу на помилках, що були допущені під час прийняття рішення про програму випуску, а також у роботі зі зобов'язаннями.

Шляхом застосування методів лінійного програмування, зокрема симплекс-методу, пропонується визначати оптимальний асортимент продукції, у якому узгоджується зацікавленість керівництва у виготовленні фінансово привабливої продукції в межах існуючого попиту з умовами, які виникають внаслідок спроможності заготовити обмежений обсяг сировини та необхідності забезпечити надходження певної суми чистих грошових коштів. Метою пошуку оптимального асортименту є зацікавленість у отриманні максимального маржинального доходу. При цьому висуваються наступні умови: обсяг виробництва не може переважати прогнозний попит на продукцію; обсяг загальної потреби в молоці для виробництва не повинен перевищувати загального обсягу молока, що планується заготовити; обсяги виробництва різних видів продукції будуть збалансовані за обсягом потреби у молоці, знежиреному молоці та вершках з прогнозним обсягом заготовленого молока; базисний асортимент продукції генеруватиме не менше заданого обсягу чистих грошових надходжень.

Статті у фахових наукових виданнях

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. Львівська комерційна академія. Укоопспілка. Львів, 2003.

Дисертацію присвячено обліку та аналізу виробничих витрат як важливого інструменту оптимізації асортиментної політики підприємства. Уточнено роль управлінського обліку в контексті його адекватності до особливостей діяльності підприємства та попиту на економічну інформацію керівництва. Подальший розвиток отримало моделювання обліку витрат виробництва на основі кібернетичного підходу. Досліджено вплив організаційних та технологічних особливостей підприємств молочної промисловості на побудову управлінського обліку. Запропоновано визначення методу управлінського обліку витрат виробництва та виділено методи, які дозволять врахувати умови виробництва та управління на підприємствах молочної промисловості. Обґрунтовано доцільність використання для розподілу витрат комплексного виробництва методу, в основу якого покладено чисту вартість реалізації, та удосконалено методику розподілу таких витрат з використанням середньозважених показників собівартості супутніх продуктів. Визначено принципи управління асортиментом продукції. Запропоновано систему показників для визначення пріоритетних продуктів для підприємства та розроблено моделі, що дозволяють поєднати багатовекторність напрямків аналізу програми випуску продукції. Пошук оптимального асортименту рекомендовано проводити в рамках розв'язку задачі лінійного програмування.

Ключові слова: управлінський облік, виробничі витрати, інформаційні ресурси, комплексне виробництво, супутні продукти, точка розподілу, модель, аналіз.