Система внутрішнього контролю в акціонерному товаристві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Система внутрішнього контролю в акціонерному товаристві

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ринкові відносини, що розвиваються в Україні, передбачають якісно нові зміни в реалізації контрольної функції як з боку зовнішніх контролюючих органів, так і всередині підприємств різних організаційно-правових форм. Внутрішній контроль присутній на всіх стадіях і протягом усього часу реалізації управлінських рішень.

Система внутрішнього контролю є важливим елементом загальної структури управління акціонерним товариством. Вона дозволяє керівництву шляхом здійснення нагляду, перевірок і стеження за його фінансово-господарською діяльністю переконатись, що остання проходить у відповідності до розробленої стратегії розвитку, прийнятої керівництвом маркетингової політики, інструкцій, інших нормативних документів та вимог діючого законодавства. Для акціонерів та потенційних інвесторів внутрішній контроль виступає гарантією збереження та ефективного використання інвестованих коштів.

Мета внутрішнього контролю полягає у своєчасному виявленні та запобіганні невиправданим відхиленням, які перешкоджають раціональному використанню майна та коштів товариства, ідентифікації і усуненні «слабких місць» в системі управління, пошуку шляхів оптимізації господарських рішень структурними підрозділами та на рівні товариства в цілому, оцінці виконання управлінських рішень тощо.

Аналіз роботи діючих служб внутрішнього контролю окремих акціонерних товариств показує, що використовувані ними методи і процедури не забезпечують належний контроль за діяльністю осіб, які розпоряджаються отриманими товариством інвестиціями, та надійний захист майнових інтересів інвесторів. Отже, на даному етапі розвитку економіки потребують перегляду і уточнення питання теоретичного, методичного та організаційного характеру внутрішнього контролю. Зокрема, потребують уточнення поняття сутності й завдань, місця і його ролі в управлінській інформаційній системі; основних його форм і видів, принципів та умов, що визначають ефективність функціонування системи контролю в підприємстві. Потребують уточнення також організаційна структура служб внутрішнього контролю, методи оптимізації їх діяльності, порядок проведення контролю підприємства, організація інформаційного забезпечення, автоматизація контрольних процедур тощо.

Значний внесок у наукове та практичне дослідження проблем внутрішнього контролю зробили вітчизняні вчені та практики, зокрема: М.Т.Білуха, О.С. Бородкін, Ф.Ф. Бутинець, П.І. Гайдуцький, В.А. Дерій, Н.І. Дорош, Л.С. Шатковська, А.М. Герасимович, З.В. Гуцайлюк, В.П. Завгородній, С.Я. Зубілевич, А.М. Кузьмінсь-кий, Л.О. Сухарєва, Є.В. Мних, Л.В. Нападовська, В.С. Рудницький, В.О. Шевчук. Дослідження різноманітних аспектів теорії і практики внутрішнього контролю провели зарубіжні вчені: В.Д. Андрєєв, Е.А. Аренс, Ю.О. Данилевський, Л.М. Крамаровський, Дж.К. Робертсон, Я.В. Соколов, В.П. Суйц, А.Д. Шеремет та інші вчені. В той же час багато питань залишаються недостатньо розкритими, зокрема, питання методології, методики і організації внутрішнього контролю як підсистеми в системі управління підприємством.

Аналіз праць вчених-економістів показує, що раціональна організація внутрішнього контролю потребує системного підходу з урахуванням особливостей впровадження ринкових механізмів в управління підприємницькою діяльністю.

Таким чином, практична значимість вказаних проблем і необхідність їх теоретичного дослідження та практичного вирішення визначили вибір теми дисертаційної роботи, мету і завдання наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до наукової тематики комплексної теми Національного аграрного університету «Розробка організаційно-економічних і технологічних аспектів наукового менеджменту і маркетингу в АПК України» (номер державної реєстрації 0101U003739).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних аспектів і розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення системи внутрішнього контролю в акціонерному товаристві для підвищення ефективності управління його діяльністю.

Реалізація поставленої мети визначає зміст досліджень, які зводяться до вирішення завдань теоретико-методологічного та практичного характеру, зокрема:

узагальнити методологічні основи, з'ясувати суть та визначити місце і роль внутрішнього контролю в системі управління підприємством;

визначити концептуальні засади створення системи внутрішнього контролю в підприємстві та розробити практичні рекомендації щодо оцінки якості і ефективності впровадження системи контролю на підприємстві;

дослідити стан бухгалтерського контролю в акціонерних товариствах, виявити недоліки його організації і методики здійснення, встановити причини їх виникнення;

проаналізувати формування інформаційного забезпечення внутрішнього контролю та внести пропозиції по його покращенню;

виділити особливості організації внутрішнього контролю із застосуванням комп'ютерних технологій, дати сучасну оцінку щодо їх використання в середовищі, що контролюється;

розробити науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення організації і методики контролю в підприємствах та визначити окремі методи оптимізації контрольної системи підприємства.

Об'єктом дослідження є система внутрішнього контролю господарської діяльності в акціонерних товариствах України.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні, методичні і організаційні аспекти вдосконалення внутрішнього контролю господарської діяльності акціонерних товариств.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на використанні комплексного і системного підходів, за допомогою яких здійснювалось поєднання складних економічних явищ в єдиному процесі. Застосовуючи діалектичний метод, досліджувані явища й процеси розглядалися у розвитку та взаємодії. Окрім зазначеного, використовувалися загальнонаукові методичні прийоми: на етапі збору, систематизації і обробки інформації - індуктивний; аналізу і синтезу; під час встановлення спільних відмінних рис об'єкта дослідження - метод порівняння; у процесі розрахунку ефекту від впровадження служби контролю в підприємстві - методи формалізації та математичного моделювання, розрахунково-аналітичні методичні прийоми; а також специфічні методи контролю, зокрема: на етапі розробки пропозицій щодо підвищення ефективності організації та методики контролю діяльності підприємства - тестування, експертиза, перевірка, групування недоліків, узагальнення, спостереження.

Наукова новизна одержаних результатів. Відповідно до поставленої мети та завдань проведеного дослідження в дисертаційній роботі внесено обґрунтовані рекомендації та пропозиції, яким притаманна наукова новизна:

вперше

класифіковано інформаційне забезпечення внутрішнього контролю за часом виникнення, джерелами надходження, характером впливу на показники, відношенням до етапів контрольного процесу, що спрощує процес збору, переробки і аналізу інформації на різних рівнях менеджменту;

виділено функції внутрішнього контролю: інформаційну, консультаційну, спостереження і координації зусиль працівників, що підвищує організацію внутрішнього контролю та продуктивність праці менеджерів, яким делегована контрольна функція;

одержали подальший розвиток

поняття внутрішнього контролю, як функції управління із відповідною сукупністю методів і прийомів, здійснюваних особами, що представляють інтереси акціонерного товариства; встановлено його взаємозв'язок з іншими функціями управління та визначено місце й роль в управлінській інформаційній системі товариства;

завдання бухгалтерського контролю з розробкою пропозицій щодо оперативного усунення недоліків і своєчасного прийняття коригуючих управлінських рішень;

принципи внутрішнього контролю, зокрема, відповідальності, збалансованості контрольних дій, безперервності, взаємодії й координації, комплексності, делегування повноважень, пріоритетності, дієвості, інтеграції, підконтрольності, цільової спрямованості, превентивності контрольних дій, дотримання яких забезпечує ефективне функціонування, стабільність і оптимальний (в межах визначених цілей) розвиток акціонерного товариства, збереження та ефективне використання його виробничо-фінансового потенціалу;

удосконалено

теоретичні підходи до оптимізації системи контролю, яка синтезує розподіл та перерозподіл повноважень та відповідальності, оцінку ефективності окремих напрямів підприємницької діяльності, інформацію справи-досьє на покупців і замовників, результати діагностики і прогнозування проблем, бюджетування тощо;

методику внутрішнього контролю в умовах застосування комп'ютерних технологій і переваг інтегрованих інформаційних систем.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у розробці рекомендацій та пропозицій, що спрямовані на сприяння організації та удосконалення методики внутрішнього контролю в акціонерних товариствах. Розроблені рекомендації та пропозиції виступають методологічним і методичним інструментарієм для розробки та впровадження ефективної системи внутрішнього контролю акціонерними товариствами, яка сприяла б не лише вирішенню поточних проблем, але й забезпечувала їх довгострокове економічне зростання.

Результати дисертаційної роботи впроваджені в практику господарювання окремими підприємствами Київської області, зокрема СП ЗАТ «Украгробізнес», Київською філією ЗАТ «Агроленд».

Крім того, результати наукових досліджень використовуються в навчальному процесі Національного аграрного університету, зокрема, при викладанні курсів «Державний фінансовий контроль» та «Організація і методика аудиту» для студентів економічних спеціальностей.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Наукові положення, висновки і пропозиції, що містяться в роботі, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були оприлюдненні в доповідях на наукових та науково-практичних конференціях різних рівнів: Міжнародній науково-практичній конференції «Механізм господарювання та економічного зростання в АПК: стан, проблеми, перспективи» (м. Київ, НАУ, 18-19 жовтня 2001 р.); Всеукраїнській конференції молодих учених економістів-аграрників «Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК» (м. Київ, Інститут аграрної економіки УААН, 22-23 листопада 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні аспекти ефективного функціонування агропромислової сфери в ринковому середовищі» (м. Київ, НАУ, 25-26 квітня 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкова трансформація економіки АПК» (м. Харків, Харківський державний технічний університет сільського господарства, 5-6 грудня 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Аграрна політика України в період вступу в СОТ: ефективність, якість і безпека» (м. Київ, НАУ, 23-24 квітня 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Реформування обліку, звітності та аудиту в системі АПК України: стан та перспективи» (м. Київ, Інститут аграрної економіки УААН, 13-14 листопада 2003 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 8 самостійно підготовлених наукових праць загальним обсягом 1,8 др. арк., з них шість - у наукових фахових виданнях, дві - в інших виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 181 сторінці комп'ютерного тексту. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 174 найменувань, містить 18 таблиць, 13 рисунків, 13 додатків.

Основний зміст

бухгалтерський контроль інформаційний

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв'язок з науковими програмами, здійснено короткий аналіз стану проблеми, відображено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів дослідження та особистий внесок здобувача у вирішенні поставлених завдань, наводяться дані про апробацію отриманих результатів.

У першому розділі «Система внутрішнього контролю в сучасних умовах господарювання» висвітлено сутність внутрішнього контролю, встановлено його взаємозв'язок із іншими функціями управління, визначено місце і роль контролю в управлінській інформаційній системі акціонерного товариства.

Вивчення принципів, прийомів та концепцій розвитку внутрішнього контролю в наукових працях показує, що однозначності його трактування ще не досягнуто. В результаті систематизації різних точок зору, автор дійшла до висновку, що внутрішній контроль представляє собою структуру і відповідну сукупність методів і прийомів, що використовуються особами, які виражають інтереси даного підприємства. Внутрішній контроль слід розглядати як складову структуру всіх функцій у загальній системі управління. Метою такого контролю є досягнення управлінських цілей щодо забезпечення максимально-позитивної результативності ведення бізнесу та мінімізації суб'єктом господарювання різного роду ризиків в їх діяльності через протидію появі помилок та недоліків, перевірку достовірності даних обліку й звітності, коригування виробничих завдань, здійснення заходів по дотриманню вимог діючого законодавства, прийнятої політики керівництвом, інструкцій та інших директивно-нормативних актів акціонерного товариства.

Як розгалужена організаційна структура, система внутрішнього контролю є сукупністю підрозділів, укомплектованих персоналом відповідної кваліфікації з певними повноваженнями, які беруть участь в постійному обміні інформацією через прямі і зворотні зв'язки, а також мають відповідне матеріально-технічне й інформаційне забезпечення і підпорядковуються відповідному виконавчому органу.

На наш погляд, специфіку місця і ролі внутрішнього контролю слід розглядати за двома напрямами: перший - задоволення потреб власників та створених ними органів (збори акціонерів, спостережна рада, ревізійна комісія і релевантні контролюючі органи); другий - задоволення інформаційних потреб виконавчих органів управління акціонерним товариством (ради директорів, правління, підрозділи акціонерного товариства).

Теоретичні дослідження показали, що в економічній літературі залишається не повністю з'ясованим питання змісту й місця внутрішнього аудиту як форми внутрішнього контролю, що має важливе практичне значення. В дисертації обґрунтована роль внутрішнього аудиту в управлінні підприємством і доведено, що внутрішній аудит є елементом внутрішнього контролю. Метою внутрішнього аудиту є забезпечення реалізації корпоративних прав акціонерів, тобто захист інтересів власників щодо ефективного використання капіталу та всіх інших ресурсів; виявлення внутрішніх резервів суб'єкта господарювання; визначення пріоритетних напрямків його розвитку; підвищення фінансової стійкості і конкурентоспроможності підприємства.

Досліджуючи розробки щодо проблем внутрішнього контролю в підприємствах України, нами встановлено, що іноді припускається механічне перенесення функцій контролю на ревізію господарської діяльності як специфічну форму реалізації контролю, а також ототожнення процесу контролю з документальною ревізією. Це вимагає перегляду і конкретизації мети та завдань внутрішнього контролю. Встановлено, що мета й завдання внутрішнього контролю визначаються на рівні підприємств, виходячи з його конкретних об'єктів, організаційної структури підприємства, структури виробничої діяльності та галузевих особливостей. Відтак, між метою й завданнями контролю та метою й завданнями управління завжди існуватиме тісний зв'язок.

На основі критичного аналізу теорії і практики контролю в дисертаційній роботі зроблено висновок, що успішне виконання поставлених завдань повинно будуватись на визначених принципах, які мають фундаментально-методологічне значення для побудови системи внутрішнього контролю в акціонерному товаристві. Такими є принципи: відповідальності, збалансованості контрольних дій, безперервності, взаємодії й координації, комплексності, делегування повноважень, пріоритетності, дієвості, інтеграції, підконтрольності, цільової спрямованості, превентивності контрольних дій та інші. Дотримання вказаних вище принципів дозволяє грамотно побудовати систему внутрішнього контролю незалежно від організаційно-правової форми, розмірів, видів і масштабів діяльності економічного суб'єкту.

Другий розділ «Стан організації та методичні основи системи контролю у підприємстві» присвячено вивченню концептуальних засад створення системи внутрішнього контролю в управлінні підприємством.

Дослідження показують, що раціональна організація системи внутрішнього контролю в підприємстві залежить, в першу чергу, від внутрішньовиробничих потреб менеджерів у контрольній інформації високої якості, її обґрунтованості та придатності для ефективного управління діяльністю підприємства. Створити широкомасштабну і ефективно діючу систему спеціальних контрольних підрозділів досить складно. Це пов'язано з наступними аспектами:

- існуванням багатьох ділянок фінансово-господарського циклу, що потребують контролю;

- високими професійними вимогами до контролерів, які повинні мати кваліфікацію, в крайньому випадку, не нижчу, ніж кваліфікація працівників, діяльність яких перевіряється;

- високими моральними вимогами до контролерів, оскільки від якості їх роботи залежить доцільність прийняття управлінських рішень керівництвом підприємства, а отже і напрями його розвитку.

Вивчення діяльності й організаційної структури управління в досліджуваних підприємствах показує, що з метою досягнення цілей підприємства вимушені вирішувати оперативні завдання і усувати перешкоди та недоліки. Це досягається за допомогою функціонального управління, в межах якого вирішуються великомасштабні завдання в діяльності акціонерних товариств. Дотримуючись принципу делегування повноважень, функція контролю є посадовим обов'язком працівників структурних підрозділів відповідно до вимог внутрішніх положень, посадових інструкцій, які мають бути розроблені в підприємстві.

Однією із найважливіших особливостей в управлінні акціонерним товариством є ієрархічність у побудові структури управління. Досвід організації контролю в системі управління підприємством засвідчує, що найбільш досконалою серед лінійних органів контролю є спеціалізована служба контролю, виділена в окремий структурний підрозділ. Такими можуть бути, окрім ревізійної комісії, відділ внутрішнього аудиту, група контролю, інвентаризаційне бюро.

Практичний досвід організації внутрішнього контролю в досліджуваних підприємствах показує, що найбільш ефективною є існуюча децентралізована форма контролю. Однак для ефективного її функціонування необхідно, щоб підприємство мало висококваліфікований персонал контрольної служби. Нині можливості контролю, як функції менеджменту, використовуються недостатньо, адже вони не в повній мірі відповідають вимогам наукового управління з причин методологічного, методичного і організаційного порядку.

Недостатність, а в основному, повна відсутність, необхідної нормативно-правової бази внутрішнього котролю щодо професійної підготовки, аналітичних здібностей, належної кваліфікації співробітників контрольної служби зумовлює певні труднощі в підприємствах, що прийняли рішення створити відокремлену службу внутрішнього контролю, зокрема щодо її організаційної форми.

На основі проведеного дослідження формування контрольного апарату доведена необхідність дотримання принципу спеціалізації. Ми вважаємо, що спеціалізація має передбачати розподіл праці працівників щодо проведення аналітичних процедур, експертних досліджень, оцінки, надання консультацій засновникам, керівникам підрозділів і т.і. Даний аспект стосується великих за розміром підприємств. На цьому етапі постає необхідність у складанні бюджету робочого часу, що забезпечить умови виконання завдань і повну реалізацію всіх функцій контролю (табл. 1). Керівник контрольної служби повинен спланувати час в людино-годинах за кожною категорією співробітників, що проводитимуть майбутню перевірку.

При дослідженні контролю як процесу ми розглядали, з одного боку, об'єкти організації контрольного процесу, а з іншого - вивчали його етапи. Слід виходити з того, що у найзагальнішому вигляді об'єктами внутрішнього контролю є ресурси (активи і джерела їх формування, власний капітал та зобов'язання), процеси (діяльність акціонерного товариства: операційна, інвестиційна, фінансова) та результати діяльності (доходи та витрати, від співвідношення яких залежить конкретний фінансовий результат: прибуток, як перевищення доходів над витратами; нульовий результат, як результат рівності доходів і витрат; збиток, як перевищення витрат над доходами). Як похідні - об'єктами є контрольні номенклатури, форма відображення контрольних номенклатур та їх носії.

Встановлено, що головним фактором, який визначає зміст контрольних номенклатур, є характер бізнесу економічного суб'єкта. Враховуючи багаточисельність, різнорідність та особливості послуг досліджуваних підприємств, нами розроблено склад контрольних номенклатур для процесів, що відбуваються в підприємстві. Їх перелік ми рекомендуємо для практичного застосування.

В практичній діяльності досліджуваних товариств, за теорією управління, процес контролю реалізується в три етапи: перший - організаційний, другий - контрольної обробки даних, третій - узагальнення та реалізація результатів. Дослідження, проведені в товариствах, показали, що на прикінцевому етапі контролю в підприємствах часто відсутні процедури вимірювання результатів. Необхідно складати спеціальні аналітичні таблиці. За їх наявності результати контролю систематизуються, узагальнюються і, головне, матеріал, що вивчався подається керівництву у зручній формі.

Вивчення особливостей функціонування досліджуваних підприємств показує, що формування внутрішньої звітності доцільно здійснювати в розрізі кожного структурного підрозділу. Окрім того, менеджерам структурних підрозділів необхідно не лише встановлювати факти відхилень від плану підконтрольних показників, місця, причини і винуватців їх виникнення, а й здійснювати оперативний розрахунок можливого позитивного чи негативного впливу цих відхилень на кінцевий результат діяльності даного структурного підрозділу.

На наш погляд, контроль можна вважати тільки в тому випадку ефективним, коли його результати дозволяють попередити виникнення незапрограмованих і небажаних ситуацій в діяльності підприємства, а також з опередженням виявити відхилення до того часу, як вони могли спровокувати виникнення чи підвищення фінансових ризиків. А тому важливо оцінити ці результати з точки зору відповідності їх стратегічним цілям підприємства. Для того, щоб результати можна було б оцінити з найвищим рівнем ефективності, слід використовувати вимірники, що, в основному, формують результат.

Виходячи із потреб управлінця в отриманні об'єктивних і якісних результатів контролю, пропонуємо складати аналітичні таблиці (Реєстри результатів контролю), які дають можливість систематизувати, узагальнювати матеріал, що вивчався, і подавати його в зручній формі. Форма документу і приклад його заповнення наведено у табл. 2., яка запропонована для застосування в ЗАТ «Агроленд», а її апробація підтвердила доцільність використання.

Наведена відомість містить не тільки інформацію про окремий об'єкт контролю. Перелік встановлених у реєстрі вимірників полегшує процес виявлення причин відхилень від визначених параметрів, оскільки вимірники - це, по-суті, система чинників, що впливають на формування результативності підконтрольних показників (об'єктів). Документ дає можливість визначити ті об'єкти, за якими встановлені найсуттєвіші відхилення, а, отже, такі об'єкти вимагають посиленої уваги з боку керівництва або перегляду за ними встановлених стандартів і можливостей їх досягнення. Враховуючи думку одного з теоретиків з питань контролю про те, що ніяка система контролю не може чітко розмежувати ті показники, а також обставини і ситуації, які потребують уваги з боку вищого керівництва, і ті, які її не вимагають, ми вважаємо, що процес контролю має здійснюватись за принципом систематичності, тобто матеріали контролю повинні формуватись періодично з невеликими відрізками часу. Розділ «Оцінка і висновки» повинен заповнюватись не суб'єктом, на якого було покладено контрольні функції, а менеджером, тобто особою, яка наділена правами приймати відповідні рішення за отриманими результатами.

Таким чином, ефективна організація контрольного процесу і реалізація його на практиці потребує дотримання в обов'язковому порядку цілого ряду вимог, зокрема: розробити систему планових показників і систему стандартів за напрямами діяльності; за кожним окремим об'єктом управління конкретизувати етапи контрольного процесу; для всіх об'єктів контролю попередньо встановити масштаб допустимих відхилень; здійснити делегування функцій контролю кожній особі із визначенням рівня відповідальності; забезпечити координацію структурних підрозділів підприємства.

Важливе значення в забезпеченні позитивного фінансового стану суб'єктів господарювання має бухгалтерський контроль. Він здійснюється бухгалтерією підприємства у формі попереднього, поточного і наступного контролю.

Здійснене нами дослідження показало, що попередній і поточний бухгалтерський контроль ускладнюються тим, що господарські операції і документальне їх оформлення здійснюється в різних підрозділах, які віддалені від бухгалтерії. Її працівники практично ніколи не присутні на місцях здійснення господарських операцій (складах, виробничих підрозділах і т.д.), а тому не в змозі оперативно виявляти й попереджувати негативні явища та процеси і виступають в ролі пасивних реєстраторів господарських операцій.

Встановлено винятково важливу роль бухгалтерської служби під час проведення інвентаризацій. Проте, аналіз результатів дослідження практичного матеріалу щодо стану інвентаризаційної роботи на досліджуваних підприємствах свідчить про наявність типових організаційних, методичних та інших порушень, що зумовлюють виникнення нестач, їх невиявлення. В процесі проведеного аналізу порушень за кількістю нами встановлено, що найбільшу питому вагу у структурі порушень займають факти недотримання методологічних аспектів обліку і контролю (90%). Лише незначна частка порушень припадає на наявність фактів ігнорування встановлених регламентів щодо організації в підприємствах обліку і внутрішнього контролю (7%). Інші порушення, що не ввійшли до вищезазначених груп складають 3 відсотки.

З метою усунення аналогічних недоліків у ЗАТ «Агроленд» і СП ЗАТ «Украгробізнес» створені контрольно-ревізійні відділи, функціонування яких сприяє наближенню діяльності бухгалтерських служб до місць здійснення господарських операцій, а, значить, і до посилення контрольних функцій обліку. Аналіз практичної роботи таких служб дає змогу зробити висновок про докорінну зміну їх діяльності протягом останніх років. Так, донедавна, вона обмежувалась лише проведенням інвентаризацій і здійсненням контролю за правильністю оформлення та реалізацією її результатів. На сучасному етапі контролери від початку і до кінця супроводжують процес проходження господарських операцій. Це дає можливість швидко реагувати на неефективні господарські операції і процеси, на існуючі в них недоліки чи негативні моменти з наступним їх усуненням в найкоротші строки, а також виявляти й оперативно мобілізувати внутрішні резерви для підвищення ефективності використання матеріальних і фінансових ресурсів, активізації підприємницької діяльності. В процесі дослідження доведено, що така координація діяльності контрольно-ревізійних відділів підприємства й облікових працівників не тільки надає можливість останнім проводити поточний контроль за збереженням майна, попередженням розтрат і розкрадань в окремих філіях, структурних підрозділах чи на складах, але й одночасно усуває основну причину, що унеможливлює ефективне і повноцінне здійснення поточного контролю працівниками бухгалтерій, надмірне навантаження під час обробки облікової інформації.

В третьому розділі «Основні напрями підвищення ефективності організації та методики контролю за діяльністю підприємства» встановлено, що зміст контрольної інформації про стан і результати фінансово-господарської діяльності підприємства включає всю сукупність даних щодо об'єктів контролю, тобто певний набір показників. З метою спрощення їх обробки і аналізу необхідно класифікувати інформаційне забезпечення за ознаками: за часом виникнення, способом впливу на показники, джерелом надходження, а також за відношенням до етапів контрольного процесу (рис. 2).

Під час дослідження встановлено, що з метою повного інформаційного забезпечення потреб управління слід використовувати інтегрований підхід до системи контролю. Такий підхід базується на підвищенні рівня узгодженості окремих контрольних показників, усуненні їх дублювання, акумуляції значних обсягів інформації для обробки з використанням персональних комп'ютерів.

За результатами проведеного аналізу інформаційного забезпечення контролю відзначимо, що найбільш раціональною стане інформаційна система «Brainspase», за допомогою якої полегшуються процеси збирання інформації, її систематизації, обробка даної інформації і, навіть, її зберігання.

Доведено, що збирання, переробка, аналіз потоків інформації, які увесь час зростають, значно спрощується в умовах автоматизації обліку та комп'ютеризації діяльності підприємства. Вивчення комп'ютерних програм, які застосовуються під час здійснення контролю, дозволяє відмітити їх значні можливості. В умовах комп'ютеризації обробки інформації контроль набуває якісно нового змісту, підвищується його ефективність.

Використання комп'ютерних засобів покращує інформаційний доступ, координацію діяльності роботи підрозділів і вирішує значне коло внутрішніх управлінських проблем підприємства. Аналіз діючої практики внутрішнього контролю в підприємствах засвідчує достатньо низький рівень технічного озброєння внутрішніх контролерів. За допомогою комп'ютерних програм здійснюють формування контрольних даних, прийоми документального контролю. Не можна вважати поширеним використання комп'ютерних засобів під час проведення інвентаризацій.

Результати проведеного дослідження свідчать, що можливості контролю як функції управління використовуються сьогодні недостатньо. В окремих випадках система внутрішнього контролю не відповідає вимогам наукового управління з причин методологічного, методичного і організаційного характеру. У зв'язку з цим виникає потреба розробити методи оптимізації контрольної системи підприємства. Серед методів підвищення ефективності функціонування системи внутрішнього контролю в сучасних підприємствах пропонуємо застосовувати наступні: метод розподілу повноважень і відповідальності між працівниками, ротація кадрів, здійснення контролю за окремими напрямами підприємницької діяльності, удосконалення контролю при плануванні продажу, збору інформації та формування справи-досьє на покупців і замовників, діагностики і прогнозування проблем.

Особливо важливим методом оптимізації контрольної системи підприємства є бюджетний контроль, який забезпечує своєчасне виявлення відхилень фактичних показників від запланованих, їх причин та забезпечує відповідну реакцію на них. Результати здійснення такого контролю повинні відображатись у щоденних, тижневих, декадних, місячних і квартальних контрольних звітах. Така звітність, як форма зворотнього зв'язку, призначена для внутрішнього використання, прийняття управлінських рішень, контролю за їх виконанням та для оцінки виконаних рішень.

Вважаємо, що застосування наведених методів в практичній діяльності безсумнівно забезпечить перетворення контролю із формальної констатації фактів і результатів діяльності акціонерного товариства в дієвий і ефективний засіб ефективного управління ним, тобто сприятиме якісному вирішенню практичних завдань щодо динамічного розвитку підприємства, його економічного зростання.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і забезпечено вирішення наукової проблеми щодо створення системи внутрішнього контролю та методики його здійснення в окремих акціонерних товариствах. На підставі проведених досліджень сформульовано такі висновки та пропозиції:

Вивчення та аналіз теоретичних основ організації внутрішнього контролю та стану проблем у практичній діяльності підприємств свідчить про те, що наведені визначення та тлумачення суті внутрішнього контролю різняться між собою. Відсутність чіткої концепції внутрішнього контролю зумовила виникнення низки проблем організаційного та методологічного характеру і, зокрема, призвело до недостатнього розуміння місця і ролі внутрішнього контролю в системі управління підприємством. Ми переконані, що внутрішній контроль визначається як процес, який забезпечує систему управління необхідною інформацією про закономірності поведінки об'єктів управління, систематизує дані про всі види господарської діяльності підприємства, створюючи тим самим можливості для якісної розробки та ефективного досягнення управлінських цілей. На відміну від інших видів контролю, внутрішній контроль охоплює усі види економічної діяльності суб'єкту господарювання, діє безперервно і відображає вплив його системи на регулювання внутрішніх і зовнішніх факторів відтворення.

Організація процесу контролю в досліджуваних підприємствах забезпечує дотримання прийнятої політики керівництвом та дозволяє здійснювати спостереження за основними результатами діяльності суб'єкта господарювання з метою підготовки і прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Недоліком діючої практики внутрішнього контролю є те, що не чітко визначені контрольні функції внутрішнього контролю, здійснюваного власником, менеджерами та працівниками підприємства, внаслідок чого контрольний процес носить ситуаційний характер. В цьому аспекті необхідно розробити методичні підходи до створення і впровадження в практику управління ефективної системи внутрішнього контролю.

Теоретичні дослідження показали, що в економічній літературі до кінця не з'ясовано питання змісту й місця внутрішнього аудиту як елементу внутрішнього контролю, що має важливе практичне значення. В роботі обґрунтована роль внутрішнього аудиту в управлінні підприємством і доведено, що внутрішній аудит не є одним із видів внутрішньогосподарського контролю у чистому вигляді, тобто внутрішній аудит не може замінити внутрішньогосподарський контроль.

Враховуючи, що поняття ефекту від впровадження системи контролю в управлінні підприємством є питанням до кінця не з'ясованим як в теоретичному, так і в практичному плані, у результаті дисертаційного дослідження запропоновано методичні підходи до визначення ефекту від впровадження служби контролю.

Важливе значення в економіці і фінансовому стані суб'єктів господарювання має бухгалтерський контроль, як різновид внутрішнього контролю. Він здійснюється бухгалтерією підприємства у формі попереднього, поточного і наступного контролю. На підставі оцінки і аналізу стану контролю, здійснюваного бухгалтерією досліджуваних підприємств, уточнено основні контрольні функції бухгалтерської служби та запропоновано напрями удосконалення організації і методики бухгалтерського контролю.

В практичній діяльності досліджуваних товариств відповідно до теорії управління процес контролю реалізується в три етапи: перший - організаційний, другий - контрольної обробки даних, третій - узагальнення та реалізація результатів. Дослідження, проведені в товариствах, показали, що на прикінцевому етапі контролю на підприємствах не здійснюються процедури вимірювання результатів. Вважаємо, що необхідно складати реєстри результатів контролю. За їх наявності результати контролю систематизуються, узагальнюються і, головне, матеріал, що вивчався, подається менеджерам у зручній формі. Вивчення особливостей функціонування досліджуваних підприємств показує, що формування внутрішньої контрольної звітності доцільно здійснювати окремо за структурними підрозділами. Окрім того, менеджерам структурних підрозділів необхідно не лише встановлювати факти відхилень від плану підконтрольних показників, місця, причини і винуватців їх виникнення, а й здійснювати оперативний розрахунок можливого позитивного чи негативного впливу цих відхилень на кінцевий результат діяльності даного структурного підрозділу.

Вихідним продуктом технологічного процесу контролю є інформація. Зміст контрольної інформації про стан і результати фінансово-господарської діяльності підприємства включає в себе всю сукупність даних щодо об'єктів контролю, тобто певний набір показників. З метою спрощення їх обробки і аналізу пропонуємо класифікувати інформаційне забезпечення за наступними ознаками: за часом виникнення, способом впливу на показники, джерелом надходження, а також за відношенням до етапів контрольного процесу.

В умовах використання комп'ютерних засобів змінюються лише форми контролю і способи його прояву. Такі зміни обумовлені специфікою організації технологічного процесу автоматизованої обробки економічної інформації; рівнем забезпечення висококваліфікованими фахівцями у сфері електронної обробки даних; рівнем відповідного програмного забезпечення внутрішнього контролю та автоматизації бухгалтерського обліку.

З метою удосконалення організації і методики здійснення внутрішнього контролю та підвищення його ефективності необхідно визначити напрямки раціоналізації системи внутрішнього контролю. На наш погляд, загальними методами підвищення ефективності функціонування системи внутрішнього контролю є: метод розподілу повноважень і відповідальності між працівниками, ротація кадрів, здійснення контролю за окремими напрямами (сегментами) підприємницької діяльності, удосконалення контролю при плануванні продажу, збору інформації та формування справи-досьє на покупців і замовників, метод діагностики і прогнозування проблем.

Таким чином, узагальнення теоретичних положень і проведення експериментальних досліджень дозволяє зробити висновок, що реалізація розроблених в дисертації рекомендацій дозволить підвищити ефективність контролю у великих підприємствах, сприятиме удосконаленню управління їх діяльністю.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Кузик Н.П. Організаційні аспекти системи внутрішнього контролю в сільському господарстві // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2002. - Вип.56. - С. 216 - 218.

Кузик Н.П. Методичні аспекти внутрішнього аудиту // Економіка АПК. - 2002. - №11. - С. 82 - 83.

Кузик Н.П. Внутрішньогосподарський бухгалтерський контроль: проблеми та шляхи удосконалення // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2003. - Вип.66. - С. 184 - 187.

Кузик Н.П. Методичні процедури впровадження внутрішнього контролю в управлінні підприємством // Економіка АПК. - 2003. - №10. - С. 91 - 96.

Кузик Н.П. Організація внутрішнього контролю в акціонерному товаристві // Економіка АПК. - 2004. - №6. - С. 97 - 101.

Кузик Н.П. Стан та основні напрямки вдосконалення системи внутрішнього контролю // Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія у чотирьох частинах / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. Ч. 3. Фінансово-кредитна система. - К.: ІАЕ, 2002. - С. 293-297.

Кузик Н.П. Методи оптимізації системи внутрішнього контролю підприємства // Реформування обліку, звітності та аудиту в системі АПК України: стан та перспективи. Ч. 3 Організація управлінського обліку та визначення собівартості / За ред. П.Т. Саблука, М.Я. Дем'яненка, В.М. Жука. - К.: ІАЕ, 2003. - С. 83 - 85.

Кузик Н.П. Місце і роль внутрішнього контролю в системі управління підприємством // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. У 4-х частинах/ За ред. П.Т. Саблука. Ч. 3. Фінанси і фінансова інфраструктура АПК. - К.: ІАЕ, 2001. - С. 480-483.

Размещено на Allbest.ru