Облік і контроль виробничих запасів (на прикладі підприємств молокопереробної промисловості України)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Формування ринкової економіки в Україні неможливе без виробництва конкурентоспроможної продукції та її реалізації на внутрішньому та зарубіжних ринках. Водночас основною передумовою здійснення господарської діяльності молокопереробних підприємств є достатній обсяг та раціональне використання виробничих запасів. Вирішення проблеми ефективного розвитку та зростання виробничого потенціалу молокопереробних підприємств потребує створення системи управління виробництвом, в основу якої має бути покладено формування інформації про виробничі запаси підприємства. Розробка та впровадження основних напрямів підвищення ефективності господарської діяльності молокопереробних підприємств передбачає вдосконалення обліку і контролю виробничих запасів, які забезпечують менеджерів і керівників належною інформацією для прийняття управлінських рішень.

Процес трансформації вітчизняної системи бухгалтерського обліку зумовив суттєву перебудову методології та організації обліку виробничих запасів молокопереробних підприємств. З переходом до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку значно розширилися можливості підприємств у виборі правил ведення облікової політики та методів обліку виробничих запасів. На сьогодні законодавчо не регламентується, яку систему обліку виробничих запасів слід обрати. Для того щоб правильно зробити вибір, потрібно добре усвідомлювати переваги тієї чи іншої системи для конкретного господарства. У зв'язку з цим особливо посилюються вимоги до бухгалтерського обліку в напрямі підвищення дієвості, аналітичності та оперативності отримуваної інформації про виробничі запаси з метою прийняття ефективних управлінських рішень.

Вирішення цих питань потребує оновлення системи отримання інформації про виробничі запаси, використання нетрадиційних для вітчизняної облікової практики підходів щодо ефективного їх використання та оптимізації результатів діяльності підприємства через застосування принципів і методів бухгалтерського обліку.

Дослідження діючої методики обліку виробничих запасів на підприємствах молокопереробної промисловості свідчить про те, що вона не відповідає сучасним вимогам господарювання. Використання зарубіжних методик потребує їх пристосування до специфіки організації виробництва на вітчизняних підприємствах. До основних гальмівних чинників належать такі: використання застарілих галузевих нормативно-правових актів з обліку і контролю виробничих запасів; невідповідність вимогам нормативно-правовій базі відображення в обліку виробничих запасів; відсутність належного нормування використання виробничих запасів за цільовим призначенням, що в свою чергу, обмежує контрольні функції обліку. Крім того, потребують доопрацювання та удосконалення діючі форми документації з оперативного обліку виробничих запасів, зокрема їх рух у процесі виробництва, залишається невирішеною проблема низької автоматизації обробки облікової інформації.

Отже, тільки розв'язання цих завдань дасть змогу вийти на новий рівень побудови обліку і контролю виробничих запасів, значно підвищить їх роль в управлінні підприємницькою діяльністю. Наявність зазначених проблем та потреба вдосконалення діючої практики обліку виробничих запасів на молокопереробних підприємствах України обумовили вибір теми дослідження і доводять її актуальність.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в удосконаленні методики та організації бухгалтерського обліку і контролю виробничих запасів молокопереробних підприємств для забезпечення їх ефективного функціонування в сучасних умовах господарювання.

Для досягнення означеної мети в процесі дослідження було поставлено такі завдання:

- уточнити економічну сутність категорії “запаси” та їх застосування в обліковому процесі на молокопереробних підприємствах;

- розробити та обґрунтувати більш раціональну класифікацію виробничих запасів молокопереробних підприємств;

- визначити специфічні особливості підприємств молокопереробної промисловості та їх вплив на методику і організацію обліку та контролю виробничих запасів;

- оцінити сучасний стан обліку і контролю виробничих запасів та розробити рекомендації щодо їх удосконалення;

- уточнити економічну сутність зворотних відходів та їх вплив на собівартість продукції молокопереробних підприємств;

- удосконалити методику аналітичного та синтетичного обліку зворотних відходів;

- визначити шляхи вдосконалення організації внутрішньогосподарського контролю виробничих запасів та розробити методику його застосування на молокопереробних підприємствах.

1. Особливості побудови обліку і контролю виробничих запасів на молокопереробних підприємствах

Досліджено місце і роль молокопереробної промисловості в економіці України, стан її розвитку в ринкових умовах, а також визначено вплив технологічно-організаційних особливостей молочного виробництва на побудову обліку і контролю виробничих запасів.

Аналіз стану розвитку молокопереробної промисловості свідчить про те, що вона посідає значне місце серед провідних галузей, які виробляють продукцію харчування, та є складовою частиною сфери матеріального виробництва АПК. Розвиток молокопереробної промисловості в умовах інтеграції у світовий ринок є одним із стратегічно важливих напрямів для економіки України. Виробництво молочної продукції має бути спрямоване не тільки на задоволення потреб населення, а й бути джерелом експортних надходжень валютних коштів. Однак маючи найкращі у світі умови для виробництва молока, Україна ще не вирішила проблеми насиченості ринку конкурентноспроможною продукцією: навпаки - ситуація щороку погіршується.

Дослідженням встановлено, що основним внутрішнім чинником зростання цін на молочну продукцію є висока собівартість її виробництва, яка зумовлена: недостатнім технічним та технологічним оснащенням молокопереробних підприємств; нерівномірним, сезонним характером молокопереробного виробництва та значними витратами, пов'язаними з виробництвом молочної продукції.

На основі проведеного дослідження вдалося дійти висновку, що характерні організаційно-технологічні особливості молокопереробних підприємств мають суттєвий вплив на методику та організацію обліку й контролю виробничих запасів і визначають специфічні напрями їх удосконалення. Вивчення практики діяльності вітчизняних молокопереробних підприємств свідчить, що в умовах орієнтованої на ринок економіки існуюча система обліку виробничих запасів не може задовольнити інформаційні потреби управлінців, оскільки має низку недоліків, а саме: відсутня інтеграція усіх видів обліку для забезпечення менеджерів необхідною інформацією; дані про відхилення фактичних показників від нормативних не відображуються щодня, отже і не використовують в управлінні виробництвом; контроль використання виробничих запасів обмежений ретроспективним контролем фактичної собівартості, коли втрати і перевитрати неможливо змінити; система обліку та оцінки зворотних відходів не сприяє їх раціональному використанню і викривлює дані про собівартість продукції.

В цьому розділі розкрито економічну сутність, висвітлено генезис і еволюцію, структуру, роль та вплив галузевих особливостей на побудову обліку виробничих запасів. Виробничі запаси є однією із складових запасів і належать до оборотних активів підприємства, які в будь-який час можуть принести економічну вигоду, що доводить необхідність дослідження їх як одного з найважливіших об'єктів обліку і контролю на молокопереробних підприємствах. До того ж вартість виробничих запасів суттєво впливає на собівартість готової продукції та рівень рентабельності виробництва.

Класифікацію виробничих запасів підприємств через галузеві особливості необхідно здійснювати саме з урахуванням специфіки їх виробництва. Для підприємств молокопереробної промисловості доцільно поділяти допоміжні матеріали на виробничі, задіяні безпосередньо в процесі виробництва, та матеріали допоміжного призначення, які не беруть участі у виробничому процесі, а забезпечують його здійснення, що зумовлює використання додаткових аналітичних субрахунків. Деталізація окремих субрахунків стосовно обліку виробничих запасів дасть змогу спростити отримання бухгалтерської інформації про їх ефективне використання у процесі виробництва. Рекомендації щодо використання додаткових субрахунків з обліку виробничих запасів наведено в табл. 1.

Аналіз практичних досліджень свідчить про відсутність на молокопереробних підприємствах контролю за надходженням якісної сировини, немає також налагодженого механізму цільового використання запасів, що потребує вдосконалення первинної документації руху виробничих запасів.

Таблиця 1. Структура синтетичного рахунку „Виробничі запаси” для молокопереробних підприємств

Документальне оформлення обліку виробничих запасів на досліджених молокопереробних підприємствах не завжди відповідає вимогам чинного законодавства. Недоліками, які мають місце у бухгалтерській практиці на молокопереробних підприємствах, є застосування довільних форм первинної документації що: а) призводить до дублювання бухгалтерської інформації; б) несвоєчасно складається; в) характеризується великою трудомісткістю при обробці. Для вдосконалення роботи запропоновано застосування на молокопереробних підприємствах типові форми документації відповідно до галузевої специфіки та запровадження графіку документообороту. Окреслені напрями є удосконаленням теоретичних і практичних положень існуючої організації та методики обліку і контролю виробничих запасів.

2. Методика і організація обліку заготівлі та використання виробничих запасів на підприємствах молокопереробної промисловості

Критично оцінено існуючу організацію та методику обліку й контролю виробничих запасів на молокопереробних підприємствах, висвітлено облік зворотних відходів, їх види, оцінка та вплив на рівень собівартості продукції.

Заготівля молочної сировини передбачає цілу низку заходів, які необхідні для її ефективного проведення. Проте на молокопереробних підприємствах організація процесу заготівлі сировини не відповідає сучасним вимогам, що висуваються до нього. У зв'язку з цим у роботі запропоновано здійснювати організацію процесів заготівлі сировини для виробництва молочної продукції для цілей обліку і контролю за такими етапами: запровадження реєстру постачальників молочної сировини; вибір постачальників та укладення контрактів на заготівлю молочної сировини; доставка та вхідний контроль якості заготовленої молочної сировини. Саме така схема заготівлі сприятиме ефективному внутрішньогосподарському управлінню заготівельною діяльністю та забезпечить контроль за договорами поставок, надходженням якісної молочної сировини та за формуванням витрат на заготівлю. Визначено, що найдоцільнішою формою заготівлі молочної сировини є її закупівля на місці, тобто у виробника, що забезпечить проведення контролю за якісними характеристиками молочної сировини та дасть змогу запобігти зайвим витратам при її прийманні.

Процес заготівлі молочної сировини, необхідність її додаткової обробки до кондиційного стану, а також витрати, пов'язані із транспортуванням, мають знайти відображення в обліку. На молокопереробних підприємствах для накопичення інформації про транспортно-заготівельні витрати використовують різні рахунки. Запропоновано для цього ввести рахунок 29 “Заготівля і придбання виробничих запасів” і відповідно субрахунки, наведені в табл. 2.

Таблиця 2. Структура синтетичного рахунка 29 “Заготівля і придбання виробничих запасів”

Важливим чинником пошуку резервів ефективного управління виробничими запасами є вибір методу їх вибуття, який має відповідати специфіці підприємства, що необхідно врахувати при формуванні облікової політики.

Молокопереробні підприємства при відпуску запасів у виробництво переважно застосовують метод середньозваженої собівартості. Недоліком цього методу є те, що він не дає змоги визначити відхилення фактичної собівартості продукції від нормативної за рахунок зміни цін на сировину. Оскільки молоко надходить на підприємства від значної кількості постачальників і за різними цінами, його середньозважена оцінка викривляє фактичну собівартість молочної продукції та не дозволяє встановити, як вона змінюється внаслідок зміни цін, що значно ускладнює роботу бухгалтерії.

Враховуючи технологічні особливості молокопереробної промисловості, короткий термін зберігання молочної сировини, а також для спрощення процедури поточної оцінки й обліку виробничих запасів, доцільно їх оцінку при відпуску у виробництво проводити за методом нормативних затрат згідно з п. 16 П(С)БО 9 “Запаси”. При встановленні величини нормативних затрат запропоновано кількісно-якісні характеристики молочної сировини (вміст жиру, білка) враховувати відповідно до розроблених рецептур.

Впровадження методу нормативних затрат сприятиме ефективному здійсненню оперативного контролю за рівнем використання виробничих запасів у виробництві, його застосування дасть змогу вести облік відпуску запасів у виробництво відповідно до встановлених нормативів, а відхилення фактичних цін виробничих запасів від нормативних обліковувати на спеціально введених субрахунках. Це дасть можливість приймати необхідні управлінські рішення при виборі постачальників та сприятиме ефективності контролю використання виробничих запасів на молокопереробних підприємствах.

Результатом молочного виробництва є перетворення значної частини молочної сировини в цінні відходи, що обумовлює важливість таких питань, як збирання, зберігання та їх переробка. Крім того, зворотні відходи мають значну кількість поживних речовин, що в свою чергу, потребує урахування цих особливостей в обліку.

Облікова система формування інформації про відходи на молокопереробних підприємствах показує, що на сьогодні вона не накопичує достатньої інформації про обсяги утворення основних їх видів, ефективність та цільові напрями використання. Вирішення цієї проблеми зумовило розробку пропозицій, щодо: вдосконалення методики обліку відходів з урахуванням їх особливостей; уточнення економічно обґрунтованого поняття “відходи”; удосконалення первинної документації з обліку відходів; доцільність введення до робочого Плану рахунків окремого бухгалтерського субрахунку 201/03 “Зворотні відходи”; при формуванні собівартості відходів врахування всіх пов'язаних із цим витрат; нормування використання якісної сировини; впровадження матеріальних стимулів, які б підвищили зацікавленість підприємств у збиранні та переробці зворотних відходів. Викладені пропозиції щодо уточнення економічної сутності, рекомендації з організації обліку зворотних відходів молокопереробних підприємств відповідають нормативному законодавству і дадуть можливість вирішити проблемні питання облікової практики та сприятимуть подальшому їх ефективному використанню.

Організація обліку і контролю виробничих запасів є комплексною системою способів збирання, класифікації, групування та обробки облікової інформації для цілей управління. Вона передбачає: створення раціональних умов належного зберігання і обліку виробничих запасів; правильний розподіл функцій та узгодженість обліку між бухгалтерією та виробничими підрозділами підприємства для забезпечення ефективності облікових процедур.

3. Організаційно-методичні аспекти контролю виробничих запасів на підприємствах молокопереробної промисловості

Досліджено організаційні та методичні питання, пов'язані з здійсненням внутрішньогосподарського контролю руху виробничих запасів.

З переходом підприємств до ринкової економіки, частою зміною цін на оборотні активи зростає значення внутрішньогосподарського контролю. Основне його призначення в безперервному спостереженні за ефективним і раціональним використанням виробничих запасів.

Реорганізація управління молокопереробними підприємствами в умовах становлення ринкових відносин вносить свої корективи в систему внутрішньогосподарського контролю, за допомогою якого можна визначити дійсний стан справ на підприємстві, встановити причини різних відхилень від норм виробництва, виявити резерви чи втрачені ресурси. Для задоволення оперативних потреб управління виробництвом чинна система контролю має бути організована за видами діяльності підприємства.

Оперативно-технічний контроль виробничих запасів на молокопереробних підприємствах здійснюється за: їх надходженням на підприємство, оприбуткуванням і зберіганням за кількісно-якісними показниками, оформленням первинних документів руху запасів, аналітичним обліком на складах, станом складського господарства, його спеціалізації, забезпеченості ваговимірювальними приладами та належного зберігання виробничих запасів, станом нормативного господарства. Цей вид контролю здійснюють виробничі підрозділи та функціональні служби підприємства.

На молокопереробних підприємствах стан організації оперативного контролю тільки частково відповідає належним принципам. Так, із шести досліджених молокопереробних підприємств тільки на двох розроблено посадові інструкції, які регламентують порядок ведення контролю. При цьому на жодному з підприємств не встановлено та не використовують схеми контролю норм і нормативів. Тільки на одному підприємстві є фахівці, які відповідають за контроль роботи майстрів, бригадирів, технологів, працівників лабораторії, а також із питань економного використання молочної сировини. На інших підприємствах ці функції виконують безпосередньо працівники виробництва, що ставить під сумнів дійсний стан справ.

Функція оперативного контролю виробничих запасів недостатньо взаємодіє з іншими функціями управління. Тільки на п'яти з досліджених підприємств результати контролю частково використовують для проведення оперативного аналізу та прогнозування на перспективу.

Спостерігається також певна невідповідність вимогам сучасного управління запасами, стану контролю за правильністю використання виробничих запасів за нормами і нормативами на досліджених молокопереробних підприємствах, оскільки тільки на одному підприємстві оперативний контроль норм і нормативів є частково організованим.

Для вдосконалення внутрішньогосподарського контролю на молокопереробних підприємствах в дисертаційному дослідженні запропоновано методику оперативного контролю використання виробничих запасів в ході технологічного процесу на основі окремих елементів нормативного методу обліку витрат в частині витрачання молочної сировини.

Технологічні особливості молокопереробного виробництва зумовлюють значну залежність ефективності внутрішньогосподарського контролю виробничих запасів від ступеня інтеграції оперативного контролю за процесом переробки молочної сировини та випуску готової продукції. Проте в організації оперативного контролю на більшості підприємств промисловості є низка недоліків. Так, контроль якості сировини не є системним, має періодичний характер, а результати цього контролю не відображуються в первинних документах із відпуску сировини у виробництво.

Оперативний контроль процесу виробництва часто через відсутність вимірювальних приладів має візуальний характер, що призводить до порушення технології, а якість продукції при цьому не відповідає встановленим вимогам. Наприклад, технологічним контролем передбачено перевіряти якісні параметри молока після його отримання на наявність різних компонентів (жиру, білка). На практиці майстер контролює тільки тривалість проведення цих процесів. Через це дані технологічного контролю не мають впливу на економічні показники внутрішньогосподарського обліку, що не дає змоги здійснювати оперативний контроль витрат сировини у виробництві та вплив якості молочної сировини на вихід готової продукції.

З урахуванням зазначених недоліків в організації внутрішньогосподарського контролю на молокопереробних підприємствах у дисертаційному дослідженні розроблено рекомендації щодо контролю виробництва за такими етапами: оперативний контроль якості молочної сировини (на стадіях приймання молока, оцінка якості, резервування, фасування і зберігання готової продукції); технологічного контролю переробки (первинна обробка молочної сировини, сепарування (очищення), розлив у пакети готової продукції); контроль додаткової обробки сировини та молочної продукції (охолодження (2-4С), нормалізація, гомогенізація, охолодження (5-9С), пастеризація молока (18-20С), дезодорація).

За цією схемою контролю працівники виробничо-технологічної лабораторії здійснюють не тільки вхідний контроль сировини, що надходить у виробництво, а впродовж всього технологічного процесу переробки молока. Результати аналізу сировини узгоджуються в разі потреби з головною виробничо-технологічною лабораторією та реєструються у лабораторних журналах контролю виробництва.

Оскільки оперативний контроль ґрунтується на даних оперативного обліку і оперативного аналізу, він не обов'язково має бути системним, тобто його об'єктами будуть лише найбільш важливі ресурси та виробничо-фінансові процеси. До того ж коло об'єктів може змінюватися залежно від конкретних завдань, які ставляться перед підприємством на відповідний період часу. Як правило, контролюються тільки виробничі запаси та їх використання в технологічному процесі, які є об'єктом оперативного економічного контролю. Це пояснюється великою часткою матеріальних затрат у собівартості продукції, що виробляється, а звідси - значною ціною втрат, які виникають внаслідок нераціонального використання виробничих запасів у процесі переробки.

Внутрішній аудит як складова системи внутрішньогосподарського контролю передбачає незалежну оцінку, що провадиться всередині економічного суб'єкта, з метою перевірки і визначення ефективності його діяльності. В дисертаційному дослідженні визначено, що завдання внутрішнього аудиту виробничих запасів спрямовані на перевірку відповідності чинним актам і галузевим рекомендаціям системи внутрішніх регламентів і процедур контролю, а також правильності методики та організації обліку виробничих запасів на молокопереробних підприємствах. Вирішення поставлених завдань може бути досягнуто за умови здійснення внутрішніх аудиторських перевірок проведення операцій з виробничими запасами. У зв'язку з цим у роботі розроблено методику проведення внутрішніх перевірок операцій з виробничими запасами, а також запропоновано посадову інструкцію внутрішнього аудитора.

Застосування на молокопереробних підприємствах запропонованих методичних і організаційних аспектів внутрішнього аудиту виробничих запасів дасть змогу керівництву отримати об'єктивну оцінку контрольних процедур менеджерів різних рівнів управління. Такі заходи забезпечать надійність інформації для прийняття рішень щодо управління запасами.

Узагальнення практичних прийомів формування інформації в обліку і контролі руху виробничих запасів спрямовані на підвищення ефективності виробництва, контролю за достовірністю показників.

Отже, здійснення контролю використання виробничих запасів стає одним із найважливіших завдань системи управління. Тому пропозиції щодо практичного застосування на молокопереробних підприємствах підходів з організації внутрішньогосподарського контролю створюють важливі передумови для підвищення ефективності управління виробничими запасами.

Висновки

молокопереробний виробничий собівартість бухгалтерський

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в удосконаленні методичних і організаційних засад обліку та контролю виробничих запасів на молокопереробних підприємствах. Одержані результати свідчать про досягнення поставленої мети і дають змогу зробити такі висновки:

1. Підвищення ефективності функціонування молокопереробних підприємств в ринкових умовах господарювання є одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки України. Економічне зростання молокопереробних підприємств передбачає перебудову процесу господарювання, його зміни відповідно до вимог ринку та вдосконалення таких важливих функцій управління, як облік і контроль виробничих запасів. Виконання цих функцій значною мірою залежить від наявності вдосконаленої методики й організації обліку і контролю виробничих запасів.

2. Уточнено напрями розвитку та удосконалення системи обліку виробничих запасів. Розроблено та запропоновано більш раціональну класифікацію виробничих запасів для потреб фінансового обліку. Дослідження діючої практики класифікації виробничих запасів молокопереробних підприємств свідчить про те, що доцільним є поділ допоміжних матеріалів на виробничі, задіяних безпосередньо в процесі виробництва, та матеріалів допоміжного призначення, які не беруть участі у виробничому процесі, а забезпечують його здійснення. З цією метою запропоновано відкриття окремих субрахунків, що дасть змогу оперативно отримати необхідну інформацію для прийняття управлінських рішень.

3. Відсутність необхідних рекомендацій щодо методики та організації обліку і контролю виробничих запасів не дають можливості молокопереробним підприємствам раціонально організувати обліковий процес. Тому пропозиції наведені в роботі, можуть бути використані при розробці методичних вказівок із обліку виробничих запасів для молокопереробних підприємств.

4. З метою вдосконалення обліку транспортно-заготівельних витрат запропоновано для накопичення витрат, пов'язаних із заготівлею, ввести до робочого Плану рахунків рахунок 29 „Заготівля і придбання виробничих запасів” з виокремленням субрахунків відповідно до потреб молокопереробного підприємства, що забезпечить контроль за формуванням собівартості. Запропоновано більш ефективну форму заготівлі молочної сировини на місці, тобто у виробника, що забезпечить отримання високоякісної сировини та призведе до зменшення проведення додаткових операцій з її приймання. Розроблено рекомендації щодо проведення організації заготівельної діяльності відповідно до етапів цих процесів для цілей обліку і контролю, що забезпечить ефективні економічні відносини з постачальниками молока.

5. Враховуючи надходження сировини від значної кількості постачальників та різної якості, доцільним є накопичення даної інформації окремо за кожним постачальником, що забезпечить ефективне прийняття рішень щодо встановлення партнерських взаємозв'язків між молокопереробними підприємствами та виробниками молочної сировини. З цією метою в дисертації запропоновано розроблені бухгалтерські документи, які допоможуть контролювати надходження молочної сировини окремо від кожного постачальника за якісними характеристиками та цільове її використання у виробництві.

6. Сучасні аспекти бухгалтерського обліку виробничих запасів (за натуральними та вартісними характеристиками, їх трансформація у вихідний продукт) свідчать про врахування при побудові обліку таких важливих галузевих особливостей молочного виробництва, як сезонне отримання молочної сировини, врахування комплексу якісних її параметрів та обмеженість терміну зберігання, безперервність процесу молочного виробництва, що потребує проведення щозмінного контролю додержання технологічної рецептури, контролю за додержанням нормативного використання запасів на виробництво та виходу молочної продукції та зворотних відходів із урахуванням їх якісних параметрів.

7. З метою усунення недоліків в обліковій практиці, зокрема застосування різноманітних пристосованих форм документації, облікових регістрів розроблено рекомендації, спрямовані на удосконалення аналітичного і синтетичного обліку на молокопереробних підприємствах. Запропоновано документацію з обліку виробничих запасів, а саме „Зведена відомість надходження і витрачання молочної сировини” (за кожним приймальним відділенням)”, „Зведена відомість переробки молока і виходу готової продукції” (для щоденного обліку окремим цехом), „Відомість витрачання молочної сировини на виробництво продукції” (за кожним виробничим підрозділом для узагальнення інформації за місяць), які відповідають вимогам нормативного законодавства та враховують галузеві особливості молокопереробної промисловості.

8. Удосконалення методики та організації обліку зворотних відходів обумовило необхідність розробки бухгалтерської документації для обліку зворотних відходів, яка забезпечить відображення їх кількісно-вартісного балансу та забезпечить правильне визначення впливу їх величини на рівень собівартості молочної продукції, запропоновано розрахунок вартості на відходи з урахуванням якісних показників, обґрунтовано виділення окремого субрахунку 201.03 „Зворотні відходи”, що значно поліпшить обліковий процес для цілей управління.

9. Особливе місце за сучасних умов господарювання молокопереробних підприємств відводиться внутрішньогосподарському контролю, який сприяє підвищенню економічної ефективності виробництва через зниження матеріальних витрат. На основі досліджень визначено, що провідну роль у системі використання виробничих запасів молокопереробних підприємств відіграє оперативний контроль, який має суттєвий вплив на підвищення економічної ефективності молочного виробництва та сприяє ліквідації непродуктивних витрат. У дисертаційному дослідженні запропоновано здійснювати оперативний контроль руху виробничих запасів за розробленою номенклатурою місць технологічного процесу виробництва молочної продукції.

10. Визначення методичних аспектів внутрішнього аудиту виробничих запасів з позицій його тлумачення як самостійної частини аудиторського контролю дає змогу сформулювати мету створення служб внутрішнього аудиту на молокопереробних підприємствах. Надані пропозиції дозволяють визначити аудиторські номенклатури, які мають формуватися внутрішнім аудитором, скласти графік подання аудитору службами підприємства інформації, необхідної для здійснення таких перевірок, а також розробити посадову інструкцію внутрішнього аудитора.

Викладені рекомендації та пропозиції були апробовані на молокопереробних підприємствах Київської, Кіровоградської, Житомирської областей і отримали позитивну оцінку.

Література

Сайко О.В. Облік та організація заготівлі молочної сировини.// Наук. праці Кіровоградського державного технічного ун-ту. Економічні науки. Ч. І. Вип. 4. - Кіровоград: КДТУ, 2003. - С. 399 - 403.- 0,2 д.а.

Сайко О.В. Особливості складу та класифікації виробничих запасів (на прикладі підприємств молочної промисловості). // Бухгалтерський облік і аудит. 2003. № 9. - С. 36 - 40. - 0,4 д.а.

Сайко О.В. Галузеві особливості молочної промисловості та їх вплив на облік виробничих запасів// Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. Вип. 6 (37) / Наук. ред. І.К. Бондар. - К.; 2004. - С. 69 - 72. - 0,3 д.а.

Сайко О.В. Документальне оформлення руху виробничих запасів молокопереробних підприємств.// Зб. наук. праць ПДАТА. Вип. 12. /За ред. докт. с. г. наук., проф. Академіка МАНЕВ, ректора ПДАТА М. І. Бахмата. -Кам'янець-Подільський; 2004. С. 221 - 224. - 0,3 д.а.

Сайко О.В. Економічна сутність та організація обліку зворотних відходів (на прикладі підприємств молочної промисловості) // Бухгалтерський облік і аудит. - 2004. № 7 - С. 17 - 23. - 0,6 д.а.

Размещено на Allbest.ru