Методика аналізу ліквідності комерційного банку

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ЛІКВІДНОСТІ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі обліку в кредитних і бюджетних установах

та економічного аналізу Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Парасій-Вергуненко Ірина Михайлівна, Київський національний економічний університет, доцент кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу;

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Шевчук Володимир Олександрович, Інститут статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, проректор з навчально-методичної работи; кандидат економічних наук, Ричаківська Віра Іванівна, Національний банк України, головний бухгалтер, директор департаменту бухгалтерського обліку

Провідна установа: Львівський національний університет імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України, кафедра обліку та аудиту, м. Львів

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, пр. Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий “ 25 “ квітня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.М. Поддєрьогин

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Банківська система відіграє важливу роль в сучасних умовах і подальшому розвитку економіки України. Утриматись на цих позиціях, які повинна займати в ринковій економіці, банківська система зможе тільки за наявності розвинутої теорії банківської справи. Це створює необхідність удосконалення обліково-аналітичних наук, методики та інструментарію економічного аналізу банківської діяльності.

Одним з показників надійності й життєздатності банківської установи є ліквідність. Для забезпечення ефективності функціонування банківської системи набуває особливого значення підтримання стабільного стану ліквідності комерційних банків. Це залежить від досконалості процесу управління ліквідністю, зовнішнього і внутрішнього.

Розвиток ринкових відносин у вітчизняному банківському секторі, реформування бухгалтерського обліку на засадах міжнародних та національних стандартів зумовлює додаткові вимоги до економічного контролю і аналізу показників банківської діяльності, зокрема - ліквідності. Об'єктивна необхідність створення адекватних систем аналітичної підтримки і обґрунтування управлінських рішень, їх вдосконалення і адаптації до потреб управління ліквідністю сучасного комерційного банку визначають актуальність теми дисертаційної роботи.

Внесок у розроблення проблем ліквідності зробили зарубіжні вчені: М.І. Баканов, Л.Г.Батракова, М.Б. Диченко, Е. Долан, Дж. Кейнс, В. Кромонов, О.І. Лаврушин, А.І. Мілюков, Г.С.Панова, Е. Рід, Дж. Сінкі, А.Н. Трифонов, В.М. Усоскін, М.М. Ямпольський. Однак, зарубіжний досвід не може використовуватися без урахування умов функціонування українських банків, пов'язаних зі специфікою їх ліквідності, чинною системою обліку та звітності. Все це потребує розроблення методик аналізу і регулювання банківських операцій, адаптованих до особливостей розвитку грошового ринку, банківської системи України, економіки країни в цілому.

Тому особливу увагу заслуговують дослідження вітчизняних науковців: А.М. Герасимовича, О.В. Дзюблюка, В.І. Єфіменка, Л.М. Кіндрацкої, В.Г. Лінника, Є.В. Мниха, А.М. Мороза, Л.О. Примосткі, В.І. Ричаківської, М.І. Савлука, Р.І. Тиркало, М.Г. Чумаченка, В.О. Шевчука, З.І. Щибиволок.

У теорії банківської справи існують різні точки зору на трактування поняття “ліквідність”, що викликає термінологічні і практичні труднощі його використання, зокрема, аналізу й фактичної оцінки ліквідності конкретного банку. Праці переважної більшості фахівців присвячені зовнішньому аналізу ліквідності, дослідженню статики і динаміки використання обов'язкових нормативів. Значно менше уваги приділяється внутрішньобанківському аналізу на основі даних обліку та оперативної звітності. Ці питання досліджені недостатньо, а більшість методичних аспектів залишаються неврегульованими.

Нагальна потреба у зміні наявних підходів до банківської ліквідності та її аналізу визначає необхідність розроблення і впровадження нових методик, які ґрунтуються на застосуванні принципів системності, а також створення аналітичного забезпечення управлінського процесу у самому банку, яке дасть змогу всебічно, ретроспективно і перспективно оцінити його ліквідність.

Актуальність викладених проблем, недостатня теоретична та прикладна розробленість адекватних методів і систем аналітичної підтримки процесу управління банківською ліквідністю зумовили вибір теми й основні напрямки дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах і економічного аналізу Київського національного економічного університету за темою: “Удосконалення бухгалтерського обліку і економічного аналізу на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні” (державний реєстраційний номер 0100U006874). Особисто автором в рамках даної теми розроблено методичні основи аналізу ліквідності комерційних банків.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є систематизація, вдосконалення і розвиток наявних методичних підходів до аналізу ліквідності та розроблення для комерційних банків України інформаційно-аналітичного забезпечення процесу стратегічного й оперативного управління ліквідністю.

Для досягнення мети поставлені завдання:

- визначення і удосконалення методологічних і концептуально-теоретичних засад аналізу банківської ліквідності;

- розроблення логічно-несуперечливої концепції банківської ліквідності як теоретичної основи класифікації і структурування даних, що аналізуються;

- формування цілісного підходу до аналізу ліквідності комерційного банку й розроблення спеціальних методик до кожного з його етапів;

- змістовна інтерпретація методів ретроспективного аналізу ліквідної позиції банку;

- розроблення методики перспективного аналізу для прогнозування ризиків дисбалансу й оптимізації оперативного управління ліквідністю комерційного банку.

Об'єктом дослідження є діяльність комерційних банків в умовах становлення ринкових відносин в Україні.

Предмет дослідження - банківська ліквідність, методологія, теорія та методичний інструментарій її аналізу.

Методи дослідження. У роботі використовувалися загальнонаукові методи (історико-логічний і генетичний, аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія) - при дослідженні теоретичних аспектів аналізу ліквідності; принципи системного підходу і концептуальні положення банківського аналізу на етапі методологічного розв'язання проблеми, обґрунтування логіки аналітичного процесу загалом; спеціальні економіко-статистичні прийоми (середніх і відносних величин, вибіркового спостереження, групування, динамічних рядів, коефіцієнтний) - у ході розроблення конкретних методик аналізу статичної і динамічної ліквідності, а також метод моделювання у межах прогностичного аналізу ліквідності.

Дослідження ґрунтується на законодавчих і нормативних актах, які регулюють діяльність комерційних банків України, на принципах Міжнародних і національних стандартів бухгалтерського обліку, постановах Національного банку України та матеріалах Державного комітету статистики України, на аналізі методичних розробок вітчизняних банків, фінансовій звітності досліджуваного комерційного банку та отриманих експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні цілісної теоретико-методичної бази аналізу ліквідності комерційного банку і розробці методик, спрямованих на зниження внутрішньобанківських ризиків незбалансованості ліквідності та підвищення ефективності оперативного управління.

Елементами наукового внеску дисертанта є:

Удосконалення методики аналізу банківської ліквідності на основі принципів системності та інтегрованого підходу до управління активами і пасивами банку.

Розвиток концепції банківської ліквідності, здійснений на засадах теорії позичкового капіталу в системі кредитно-грошових відносин; обґрунтування принципу розподілу платіжних і ліквідних засобів банку.

Теоретичне обґрунтування висновків про сутність банківської ліквідності, зокрема: розвиток і поглиблення визначення поняття “ліквідність” та її видів - статичної і динамічної ліквідності, а також нових понять додатної і від'ємної ліквідності.

Новий методичний підхід до системного аналізу ліквідності. На відміну від існуючих способів оцінки за допомогою обов'язкових нормативів запропонована структурно-логічна модель поетапного аналізу ліквідності як запасу, потоку і банку загалом.

Комплексна методика ретроспективного внутрішнього аналізу ліквідності банку, побудована за допомогою методичного прийому диференційного співставлення структурних елементів балансу, що дозволяє розглядати покриття пасивів активами за окремими групами балансових рахунків і оцінювати виконання банком своїх зобов'язань за різними групами пасивів відокремлено.

Уточнені та конкретизовані методичні засоби стратегічного аналізу ліквідності банку в умовах невизначеності прогнозованих економічних ситуацій; інформаційно-аналітична модель нетто-ліквідної позиції банку для розпізнавання проблемних ситуацій, які зумовлюють ризик неліквідності, на ранніх стадіях їх виникнення та визначення шляхів оптимізації управління ліквідністю.

Вперше розроблена прогнозно-аналітична модель діагностики ліквідності, що дає змогу оцінювати розгорнуту в часі ліквідну позицію банку, здійснювати балансування потоків додатної і від'ємної ліквідності, завчасно усувати і мінімізувати передбачуваний внутрішньобанківський ризик дисбалансу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у дослідженні особливостей стану ліквідності комерційних банків в умовах сучасних трансформаційних процесів в банківському секторі України та обґрунтуванні пропозицій щодо удосконалення методики аналізу ліквідності. Розроблені підходи та рекомендації з аналізу й оцінки рівня ліквідності комерційного банку можуть використовуватися для оперативного прийняття управлінських рішень щодо підтримання стабільного стану ліквідності банку, безпечного й раціонального використання його ресурсів.

Запропонована методика дає змогу оцінювати управлінські рішення з точки зору цілісної, розгорнутої в часі ліквідної позиції банку і коригувати економічну політику в цій сфері з метою її оптимізації.

Впроваджена і розроблена дисертантом прогнозно-аналітична модель аналізу ліквідності використана Акціонерним комерційним банком „Гарант” м. Києва (довідка № 754/1 від 29.05.2002 р.), а методика ретроспективного аналізу - Фермерським земельним акціонерним банком м. Києва (довідка № 393 від 25.06.2002 р.). Результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Київського національного економічного університету при викладанні курсу “Аналіз діяльності банків” (довідка від 20.05.2002р.). Використання запропонованих методик виявило їх доцільність і дієвість для підвищення ефективності управлінських рішень, що приймаються.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і теоретичні висновки дисертаційного дослідження розглядалися й обговорювалися на міжнародній науковій конференції „Шляхи вдосконалення аналізу ліквідності комерційного банку” (м. Житомир, 2000 р.) і на міжнародній науково-практичній конференції „Бухгалтерський облік в Україні на початку ХХІ століття” (м. Львів, 2001 р.).

Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 6 наукових праць загальним обсягом 2,9 друк. арк., з них 4 статті в наукових фахових виданнях, 2 - тези міжнародних науково-практичних конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація, загальним обсягом 218 сторінок друкованого тексту, в тому числі основного тексту - 178 сторінок, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 182 найменування, 8 малюнків на 8 сторінках, 39 таблиць на 39 сторінках і 8 додатків на 27 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, мету та завдання дослідження, його предмет і методи, наукову новизну та практичне значення висунутих теоретичних положень і методичних розробок.

Розділ 1 „Теоретичні аспекти аналізу ліквідності банку” присвячено дослідженню сутності та специфіки ліквідності комерційного банку. Методологія банківського аналізу ґрунтується на категоріальному апараті, логіці та принципах системного підходу. Суть у тому, що, з одного боку, предмет дослідження має розглядатися як система зі своєю структурою, функціями та метою, на досягнення яких її спрямовано. Отримані концептуальні положення визначають вибір аналітичних показників ліквідності, їх структурування та систематизацію залежно від специфіки та ієрархічних рівнів управління, тобто змістовний бік аналізу досліджуваного явища; ті параметри банківської діяльності, які безпосередньо пов'язані з ліквідністю. З іншого боку, сам економічний аналіз, який містить різні спеціалізовані, але взаємопов'язані методи і прийоми дослідження, має носити цілісний, системний характер. Тільки такий комплексний підхід дає змогу досить повно і достовірно охарактеризувати ліквідність комерційного банку.

У вітчизняній і зарубіжній літературі існують різні підходи до визначення ліквідності. Найпоширенішими є функціонально-цільові визначення поняття. Розглянуті трактування грішать неповнотою і однобічністю формулювань, що пов'язано, значною мірою, з вузьким розумінням зобов'язань банку, під якими розуміють в основному боргові зобов'язання перед вкладниками. Залишається дискусійним поняття про співвідношення ліквідності та платоспроможності, їх специфіку і взаємозв'язки.

Для розв'язання зазначених проблем необхідно було звернутися до сутності та генезису ліквідності, що сягає теорії позичкового капіталу та грошового обігу в цілому. Це дало можливість обґрунтувати низку принципово важливих положень.

Продукція банку носить вартісний характер. Взаємозв'язок грошей і кредиту багатогранний і суперечливий. З одного боку, кредит і гроші - самостійні економічні категорії, які мають специфічні особливості та закономірності функціонування. З іншого, вони мають спільне, оскільки являють собою продукт економічних відносин щодо руху вартості.

Ліквідність не предметна. Як властивість або якість, вона характеризує свої носії з погляду їх потенціалу, ефективності реалізації внутрішніх можливостей, внаслідок чого і розглядається за двома планами: як запас і потік, тобто статична і динамічна ліквідність.

Питання про носії ліквідності як властивості має дискусійний характер. Якщо термін „ліквідність активів” не викликає сумнівів, то вислів „ліквідність пасивів” є суперечливим, хоча їх значення для підтримання ліквідності банку ніким не заперечується. Відповідь на це запитання дає функціональний аналіз.

Розгляд місця і ролі ліквідності в реалізації основних функцій комерційного банку дало змогу виділити кілька рівнів аналізу. Залежно від характеризованого предмета ліквідність розглядається на кожному з трьох взаємопов'язаних, ієрархічних (тобто таких, що ускладнюються і розширюються, включаючи в себе попередні) рівнях: як статична ліквідність структурних елементів балансу, динамічна ліквідність балансу і ліквідність банку загалом.

Ліквідність - це здатність фінансового інструменту (який є за своєю суттю гарантійним зобов'язанням про повернення взятих у кредит коштів) трансформуватися у грошову форму, а ступінь ліквідності визначається характером цієї трансформації. Додатна ліквідність активів зумовлена їх якістю (надійністю, терміновістю і дохідністю), а також можливістю дострокової реалізації, які не мають оборотні активи (позички) жорстко зв'язані кредитними відносинами. Тому стверджується, що запас високоліквідних активів банку, які можна продати у разі необхідності, і теоретично, і практично рівнозначний якісному, диверсифікованому портфелю його цінних паперів. Якість від'ємної ліквідності має прямо протилежне значення. Для банку, насамперед, важлива стабільність боргових зобов'язань, сталість сум і термінів повернення.

Узагальнюючи наявні формулювання, автор визначає ліквідність банку як його здатність виконувати боргові, збалансовані та потенційні кредитні зобов'язання, для цього необхідні не тільки оптимальна структура, обсяги і висока якість його пасивів і активів, але і можливість оперативно залучати кошти із зовнішніх джерел за розумною ціною. Ця здатність реалізується в часі тільки тоді, коли ліквідні активи трансформуються в грошову форму.

У своєму дослідженні дисертант виходить з методологічного положення, що аналіз банківської діяльності є складовою частиною загального процесу управління, внаслідок чого структура аналітичного процесу та інструментарій аналізу визначаються обраною банком стратегією управління своїми фінансами. Всебічний розгляд наявних теорій і методів управління дав змогу зробити висновок, що ліквідність сучасного комерційного банку має аналізуватися в межах найадекватнішої економічним реаліям концепції інтегрованого управління активами і пасивами банку, що зумовлює логіку аналітичного процесу, його методи та прийоми.

Сформульовані концептуальні положення є теоретичним підґрунтям виділення сукупності аналітичних показників, їх класифікації та структурування, необхідних для розроблення цілісної методики аналізу ліквідності комерційного банку.

Системність аналітичного процесу припускає послідовну зміну взаємопов'язаних типів аналізу зі своїми прийомами та окремими методиками, рівнем деталізації аналітичних процедур. Вихідним пунктом, безперечно, є оцінка минулого стану досліджуваного об'єкта, характеру та причин його змін за період, який розглядається.

У розділі 2 дисертації “Методика ретроспективного аналізу ліквідності комерційного банку” розглядається ліквідність на кількох рівнях управління, що визначає набір і зміст показників, які аналізуються.

Нормативна оцінка ліквідної позиції банку належить до зовнішнього управління. Порівняльний аналіз нормативних систем України, Російської Федерації, а також широковідомої методики В. Кромонова, дав змогу зробити висновок, що нормативи, які виконують передусім захисно-регулятивну функцію, не носять системного характеру, який дає можливість всебічно оцінити ліквідність банку. Для отримання більш повної та достовірнішої картини автор пропонує виділити аналіз статичної та динамічної ліквідності, кожен з яких має свої особливості.

Для аналізу статичної ліквідності використовуються в основному традиційні балансові методи і дескриптивні моделі, загальні для дослідження будь-якого аспекту банківської діяльності, котрі дають первинну базову інформацію про фінансове становище банку. Як показало дослідження, кількісна оцінка статичної ліквідності (додатної і від'ємної) необхідна, проте недостатня для визначення ліквідності балансу. Відношення загальних активів до загальних зобов'язань - це абсолютний показник, який не враховує структури активів, що покривають ці зобов'язання. На основі висунутих теоретичних положень і аналізу фактичного матеріалу дисертантом розроблено оригінальну класифікацію активів балансу досліджуваного банку (табл.1).

Таблиця 1. Класифікація розподілу ресурсного потенціалу банку

Така систематизація дає змогу окремо оцінювати платіжні та ліквідні засоби банку, розрізняти умовно-неліквідні і власне оборотні ліквідні активи. Це принципово важливо для оцінки якості додатної ліквідності, оскільки функціональні ролі різних структурних елементів у погашенні боргових зобов'язань неоднакові.

Від'ємна ліквідність досліджуваного банку класифікована за середньою вартістю, терміновістю і ступенем стабільності боргових зобов'язань.

Виходячи з методологічних положень концепції інтегрованого управління пасивами та активами банку для аналізу динамічної ліквідності у дисертації застосований диференційно-інтегральний підхід, який оцінює стан функціонально взаємозв'язаних, базових компонентів додатної та від'ємної ліквідності.

Так, наприклад, для характеристики міжбанківських кредитів (взятих і виданих) розроблена методика їх диференційованої якісної оцінки на основі сукупності аналітичних показників. Коефіцієнт покриття вводиться як інтегрований показник, що характеризує співвідношення взятих і виданих міжбанківських кредитів, які, будучи дохідними, певною мірою компенсують часто вимушене залучення засобів інших банків.

Вперше розроблена методика розрахунку умовно вивільнених (залучених) до обігу засобів, залежно від різниці і темпів росту оборотності компонентів, що розглядаються. Залучення до обігу умовно вивільнених засобів слугує важливим показником динамічної ліквідності балансу. ( табл. 3-4).

Таблиця 2. Коефіцієнти обігу робочих активів та пасивів за 2000 р.

Таблиця 3. Обсяги умовно вивільнених (залучених) ресурсів у 2000 р.

Урахування наведених характеристик дає змогу оптимізувати балансування потоків ліквідності, виявляти резерви і шляхи удосконалення економічної стратегії банку.

Розділ 3 “Методика перспективного аналізу ліквідності комерційного банку”. Ретроспективні чинники дозволяють виділити тенденції розвитку банку, як прогресивні, так і регресивні, і на цій основі перейти до пошуку способів оптимізації управління. Перспективи розвитку оцінюються системно, в єдності стратегічного й оперативного аналізу.

У роботі обґрунтовується правомірність проведення міні-стратегічного аналізу, який визначається як аналіз шляхів досягнення банком оптимуму ліквідності при наявній структурі його балансу в умовах даного конкретного періоду економічного розвитку. В основу проведення такого роду спеціалізованого аналізу дисертантом покладено принцип векторної антитези. Вираженням її в цьому випадку є два типи протилежностей: додатна і від'ємна ліквідність. Побудована за наведеним принципом інформаційно-аналітична модель нетто-ліквідної позиції комерційного банку дала змогу наочно подати її вузлові точки, виявити основні внутрішні суперечності. На цій основі прогнозуються ситуації, здатні породити дисбаланс ліквідності, і визначаються основні напрямки бажаної трансформації.

Для проведення оперативного аналізу розроблена прогнозно-аналітична модель діагностики ліквідності в реальному масштабі часу, яка включає програмний комплекс для головних, системоутворюючих компонентів балансу. Він складається з трьох взаємопов'язаних модулів.

Перший, який можна визначити як синтетичний модуль програми, відноситься до кореспондентського рахунку. В даному випадку нераціонально брати у розрахунок всю величину надходжень і списань, так як імовірнісні показники через невизначеність і неповноту інформації не піддаються численному виразу. При побудові блоку оптимізації для цього компонента практично доцільне визначення на перспективу не конкретного значення, а нижньої межі залишків на коррахунку, як обмежувача і міри ризику платоспроможності.

Другий, базовий модуль програми призначено для порівняння додатної та від'ємної ліквідності за позичками і депозитами. Просто розподіл за терміном повернення, характерний для методу “пасивної еволюції”, мало інформативний, так як нічого не говорить про подальше здійснення банківських операцій. На відміну від термінових депозитів прогнозування таких компонентів, як вклади населення, є проблемою. Побудована методика прогнозу середньомісячних залишків заощаджуваних депозитів за запитом. Показники, які розраховані з “запасом міцності”, слугують обмежувачем при використанні банком частини цих коштів для кредитування. Суть модуля у тому, щоб регулярно відстежувати інформацію про проведені операції, які змінюють балансування ліквідності. Значення такого „змінного графіка” збільшення і погашення додатної та від'ємної ліквідності в тому, щоб побачити в близькій перспективі передбачувані зони ризику і завчасно вжити заходів з ліквідації розриву.

Третій, додатковий модуль програми (для міжбанківських кредитів), який формується на тій самій структурно-аналітичній основі, виділений за принципом „проблемності”, оскільки у досліджуваного банку складне становище з міжбанківськими кредитами. Після оброблення ці дані вносяться до базового модуля.

Розроблена автором методика, з одного боку, дає змогу оцінити рішення, яке приймається, з точки зору цілісної, розгорнутої в часі ліквідної позиції банку і визначити, як воно в загальних рисах позначиться на її стані. З іншого боку, покладений до її основи принцип компліментарності (додатковості) дає змогу, спрямовуючи позички до „зон ризику”, а позики в ті інтервали, де передбачається надлишок додатної ліквідності, здійснювати балансування потоків завчасно, створюючи, як мінімум, передумови для їх рівноваги.

Експериментальна перевірка пропонованої прогнозно-аналітичної моделі діагностики ліквідності показала її ефективність, можливість за її допомогою коригувати негативні тенденції, що свідчить про практичну цінність розробленої методики.

Висновки

Дисертація містить теоретичне обґрунтування і вирішення наукової задачі, якою є розробка цілісної теоретико-методичної бази аналізу ліквідності комерційного банку. На основі методологічних принципів системного підходу, концептуальних положень економічної теорії і експериментальних даних розроблена адаптована до особливостей розвитку банківської системи України науково-обґрунтована методика аналізу ліквідності комерційного банку. Вона призначена для інформаційно-аналітичного забезпечення і оптимізації процесів стратегічного і оперативного управління ліквідністю. Методики ретроспективного і перспективного аналізу мають прикладне значення і, як показала експериментальна перевірка, можуть бути безпосередньо використані в практичній діяльності українських банків. Висновки теоретико-методичного та науково-прикладного характеру відображають вирішення завдань дисертаційного дослідження відповідно до поставленої мети.

1. В умовах нестабільності економічних ситуацій в банківській сфері суттєво зростає значення економічного аналізу ліквідності комерційних банків, як складової частини управління. На відміну від зовнішнього, оперуючого підсумковими обліковими чинниками, внутрішній системний аналіз на основі даних обліку і оперативної звітності ще не отримав достатнього наукового обґрунтування. Актуальною є проблема удосконалення теоретико-методичних засад аналізу ліквідності, які реалізують принципи інтегрованого підходу до управління активами і пасивами банківського балансу.

2. При макроекономічному аналізі ліквідність є однією з складових системи показників банківської діяльності. Її поглиблений аналіз потребує розвитку відомих теорії і практиці ідей. На етапі пізнання предмету дослідження проведено додаткове обґрунтування теоретичних аспектів аналізу ліквідності.

Розвинута нова концепція ліквідності як властивості позичкового капіталу в його русі та розвитку. Показані подібність і розбіжність грошей і кредиту, які являють собою різні, взаємопов'язані продукти економічних відносин щодо руху вартості, чим обґрунтовується необхідність розмежування платіжних (грошових) і ліквідних засобів банку.

Структурно-генетичний аналіз категорії “ліквідність” дав змогу критично оцінити наявні в економічній науці трактування і вперше систематизувати видові визначення, зумовлені специфікою носіїв ліквідності як властивості. Теоретично обґрунтована необхідність розглядати ліквідність на трьох рівнях: як статичну ліквідність структурних елементів балансу, динамічну ліквідність балансу і ліквідність банку в цілому.

Дослідження місця і ролі ліквідності в реалізації функцій комерційних банків показали, що розуміння ліквідності як властивості, тобто здатності трансформуватися в грошову форму, на відміну від суперечливих пропозицій можливо застосувати не тільки до активів, але і частини пасивів балансу - залучених коштів. Останні мають подвійний характер. Це кредитний ресурс банку і разом з цим його боргові зобов'язання, аналогічно до того, як ліквідні активи є борговими зобов'язаннями утримувача позики. Єдині за суттю, вони представляють конверсійні відносини, які залежать від того, хто погашає ці зобов'язання.

Динамічна ліквідність балансу містить вимогу узгодження активів і пасивів за термінами повернення. Запропоновані нові поняття дають можливість представити кредитні відносини як балансування додатної та від'ємної ліквідності, що органічно вписується в адекватну сучасним економічним реаліям концепцію інтегрованого управління активами та пасивами банку.

Реалізація методологічних принципів банківського аналізу в

дисертаційному дослідженні дала змогу отримати новий підхід до розроблення цілісної методики аналізу ліквідності комерційного банку. Сформульовані концептуальні положення визначають логіку і змістовну основу аналізу, а системність самого аналітичного процесу містить як послідовна зміна взаємопов'язаних типів аналізу, що дає всебічну характеристику предмета дослідження.

4. Отримані нові висновки і пропозиції утворюють теоретичну базу до формування удосконаленого інструментарію ретроспективного аналізу різних напрямів банківської ліквідності. Вона розглядається деталізовано на різних рівнях управління на відміну від загальної оцінки за допомогою обов'язкових нормативів.

Поширення відомих балансових методів і дескриптивних моделей на нову сферу аналізу реалізовано у сукупності методик якісного, а не тільки кількісного аналізу ліквідності балансу, що є основою побудови оптимізаційної моделі, яка забезпечує підвищення ефективності управлінських рішень.

Для аналізу статичної ліквідності поруч з традиційними застосовуються розроблені автором окремі методики аналізу (наприклад, для визначення характеру відтворення ресурсної бази комерційного банку), пропонуються способи якісної характеристики ліквідності за ступенем стабільності та середньої вартості елементів балансу, наводиться принципово нова класифікація розподілу ресурсного потенціалу банку.

Ретроспективний аналіз динамічної ліквідності на відміну від традиційних методик будується за принципом диференційованого порівняння співвідносних базових компонентів активів і пасивів. Запропонована методика якісної оцінки міжбанківських кредитів (взятих і виданих), вводиться, як інтегральний показник, коефіцієнт покриття.

Відрізняється новизною методика розрахунку умовно вивільнених (залучених) в обіг коштів в залежності від швидкості обороту залучених і розміщених засобів. ліквідність банк комерційний

5. Практичне значення має методика перспективного аналізу ліквідності, яка призначена для підвищення ефективності управління. Вперше розглядаються і обґрунтовуються методичні засоби формування інформаційно-аналітичного простору комерційного банку, побудовані на емпіричному рівні, які вже не мають наукового обґрунтування.

Пропонована інформаційно-аналітична система до міні-стратегічного аналізу, яка побудована за принципом векторної антитези, що дає змогу виявити внутрішні суперечності й визначити цільові установки удосконалення структурних елементів балансу і їх співвідношень на перспективу.

Для реалізації стратегії у ході оперативного управління призначена принципово нова прогнозно-аналітична модель діагностики ліквідності в реальному масштабі часу. Вона дає змогу не тільки оцінювати розгорнуту в часі ліквідну позицію банку, а й здійснювати балансування ліквідних потоків, мінімізувати передбачувані „зони ризику”.

Методика аналізу ліквідності комерційного банку є внеском автора до теорії економічного аналізу банківської діяльності, має прикладне значення. Експериментальна перевірка показала можливість її використання у роботі діючого банку, здатність позитивно впливати на обґрунтованість і ефективність розв'язання завдань тактичного і стратегічного характеру.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Крішталь Т.Е. Аналіз ліквідності та платоспроможності комерційних банків //Економіка та підприємство: Збірник наукових праць молодих учених та аспірантів. - К.: КНЕУ, 2000. - Вип.4.- С.187-193.- 0,33 друк.арк.

2. Крішталь Т.Е.Теоретические аспекты анализа ликвидности коммерческого банка // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Вип. 56.-Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. - С.65-84.- 1,0 друк.арк.

3. Крішталь Т.Е. Класифікація методів оцінювання ліквідності комерційного банку // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвідомчий науковий збірник.-К.:КНЕУ, 2001. - Вип.9. - С.361-369.- 0,43 друк.арк.

4. Крішталь Т.Е. Нетто-ликвидная позиция коммерческого банка // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. - Вип.119. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - С.30 - 46. - 0,86 друк.арк.

5. Крішталь Т.Е. Шляхи вдосконалення аналізу ліквідності комерційного банку // Розвиток науки про бухгалтерський облік. Матеріали міжнародної наукової конференції (Житомир,23-24 листопада 2000р.). - Житомир, 2000. - С.170-173. - 0,15 друк.арк.

6. Крішталь Т.Е. Банковская ликвидность как предмет экономического анализа //Бухгалтерський облік в Україні на початку ХХІ століття. Міжнародна науково-практична конференція (Львів, 26-27 квітня 2001р.) - Львів, 2001.- С.245-248. - 0,13 друк.арк.

Анотація

Крішталь Т.Е. Методика аналізу ліквідності комерційного банку - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04. - бухгалтерський облік, аналіз та аудит. - Київський національний економічний університет, Київ, 2003.

Дисертація присвячена розробленню нових методичних підходів до аналізу ліквідності комерційного банку. Наведено структурно-генетичний аналіз досліджуваної економічної категорії, її сутності та видових утворень. Запропоновано нові поняття додатної та від'ємної ліквідності. Обґрунтовано принципову необхідність розмежування платіжних (грошових) і ліквідних коштів банку.

Розроблена методика ретроспективного аналізу містить комплекс удосконалених балансових методів і дескриптивних моделей, а також низку окремих методик аналізу статичної та динамічної ліквідності балансу. Принципово новою є розроблена автором прогнозно-аналітична модель діагностики ліквідності в реальному масштабі часу.

Аннотация

Кришталь Т.Э. Методика анализа ликвидности коммерческого банка. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04. - бухгалтерский учет, анализ и аудит. - Киевский национальный экономический университет, Киев, 2003.

Диссертация посвящена разработке новых теоретико-методических подходов к анализу ликвидности коммерческого банка. Уделено внимание теоретическим воззрениям на проблему ликвидности. Рассмотрены и критически оценены существующие в научной литературе трактовки понятия, отмечено, что они не раскрывают в полной мере сущность ликвидности и особенности внутрибанковского процесса ее обеспечения. В ходе исследования специфики кредитно-денежных отношений, роли ликвидности в реализации функций коммерческих банков обоснована новая точка зрения в понимании сущности исследуемой экономической категории, ее видовых образований. Введены новые понятия положительной и отрицательной ликвидности. Обоснована принципиальная необходимость разделения платежных (денежных) и ликвидных средств банка.

Принцип единства логического и исторического методов научного познания реализован при рассмотрении ликвидности современного коммерческого банка в рамках концепции интегрированного управления активами и пассивами, что позволяет определить тенденции развития явления и стратегию управления банковской ликвидностью в условиях становления рыночных отношений в Украине.

Сформулированная концепция положена в основу методики анализа ликвидности коммерческого банка. Системный подход, предполагающий последовательное рассмотрение ликвидности на иерархически связанных уровнях управления, позволяет всесторонне оценить ликвидность банка в статике и динамике, дать не только количественную, но и качественную характеристику структурных элементов баланса и их взаимосвязей.

Выявленные в ходе диссертационного исследования логика и содержательная основа аналитического процесса реализованы в совокупности методик ретроспективного анализа ликвидности банка для построения оптимизационной модели, обеспечивающей повышение эффективности управления ликвидностью.

Методика ретроспективного анализа включает в себя комплекс усовершенствованных приемов и дескриптивных моделей, позволяющих всесторонне оценить статическую ликвидность, а также авторскую классификацию активов, основанием которой служит разделение денежных и ликвидных средств.

Для ретроспективного анализа динамической ликвидности предлагается ряд методик, построенных по принципу дифференцированного сравнения соотнесенных базовых компонентов активов и пассивов баланса. Разработаны оригинальные методики качественной оценки межбанковских кредитов (взятых и выданных), вводится как интегральный показатель коэффициент покрытия. Отличается новизной методика расчета условно высвобожденных (вовлеченных) в оборот средств.

В диссертации уточнены и конкретизированы методические приемы перспективного экономического анализа, предложены способы разрешения проблемы стратегического анализа ликвидности коммерческого банка в условиях неопределенности прогнозируемых экономических ситуаций. Практическую ценность имеет первая в своем роде прогнозно-аналитическая модель диагностики ликвидности в реальном масштабе времени. Ее действенность и эффективность подтверждены результатами проведенного экспериментального исследования.

Annotation

T.E. Krishtal. Methodic analysis of liquidity of a commercial bank. - Manuscript.

The thesis for a candidate of economic sciences degree on a speciality 08.06.04 - Accounting, analysis and auditing. Kyiv National Economic University, Kyiv, 2003

The thesis is about the development of the new methodical point of view on to analysis of liquidity of a commercial bank within the framework of theory of economical analysis of banking.

The significant attention is given to theoretical views of economists on a problem of liquidity, treatments of concept existing in the scientific literature are considered and critically evaluated, the structural genetic analysis of a studied economic category, its essence and specific forms are given. New concepts of the positive and negative liquidity are used. Basic necessity of distinction of monetary and liquid assets of bank is proved.

The technique of the retrospective analysis includes the complex of the advanced balance method and descriptive models, and also technique of analysis of static and dynamic liquidity of a balance. The forecast analytical model of diagnostics of liquidity developed by the author in real time is essentially new.

Размещено на Allbest.ru