Методика проведення ревізії і послідовність контрольно-ревізійного процесу
Обов'язки контрольно-ревізійного відділу на усіх етапах ревізії. Перевірка змісту операцій, відображених в обліку. Документальне оформлення результатів ревізії протягом ревізійного процесу. Особливості контролю виконання рішень за матеріалами ревізії.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | лекция |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.07.2014 |
| Размер файла | 26,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РЕВІЗІЇ І ПОСЛІДОВНІСТЬ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОГО ПРОЦЕСУ
Зміст
1. Етапи ревізійного процесу
2. Методика проведення ревізії
3. Документальне оформлення результатів ревізії протягом ревізійного процесу
4. Прийняття рішень за матеріалами ревізії
5. Контроль виконання рішень за матеріалами ревізії
1. Етапи ревізійного процесу
Відповідно до методики проведення комплексної ревізії економічної та комерційної діяльності ревізійний процес складається з 5 етапів: організація і підготовка до проведення комплексної ревізії; проведення ревізії; оформлення результатів ревізії; прийняття рішення за результатами проведеної ревізії; організація контролю за виконанням рішень за матеріалами ревізії.
На першому етапі: відповідно до строків, передбачених планом проведення ревізії керівник контрольно-ревізійного органу за 3-5 днів до початку ревізії зобов'язаний видати наказ про її проведення.
Начальник контрольно-ревізійного відділу на цьому етапі повинен правильно визначити тему ревізії, ревізійний період, тривалість ревізії, створити ревізійну групу, призначити її керівника, розглянути і затвердити програму ревізії, запропонувати ревізорам ознайомитись з відповідними нормативними документами, розглянути необхідність залучення галузевих спеціалістів, а також забезпечити ревізора необхідними бланками актів, довідок і т.д.
Керівнику ревізійної групи одночасно з наказом про призначення ревізії дається програма комплексної ревізії, в якій, крім конкретних завдань, вказуються ділянки роботи, які підлягають суцільній перевірці.
Якщо до часу призначення ревізії в контрольно-ревізійному відділі є матеріали про факти порушень на об'єкті перевірки (недостачі, крадіжки і т.д.), то вони також передаються керівнику групи. Склад ревізійної групи встановлюється залежно від тривалості періоду ревізії та самої програми. Підготовка ревізії починається із ознайомлення з діяльністю об'єкта, що підлягає ревізії. На цьому етапі ознайомлюються із діяльністю об'єкта перевірки, вивчають відповідні нормативно-інструктивні матеріали, складають робочі плани.
Тривалість підготовки до ревізії - не більше 2 днів. Перший день присвячується ознайомленню з особливостями виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства. Другий день необхідний для вивчення нормативних документів та проведення інструктажу.
2. Методика проведення ревізії
Важливим другим етапом проведення ревізії є організаційна робота на об'єкті. Починається ревізія з моменту прибуття ревізійної групи на підприємство і пред'явлення керівником групи своїх повноважень на проведення ревізії. Керівник ревізійної групи на місці здійснює організаційну роботу, яка полягає в уточненні і конкретизації завдань, передбачених програмою ревізії. На цьому етапі начальник контрольно-ревізійного відділу в разі необхідності повинен подати ревізорам додаткову методичну допомогу з питань ревізії, а також контролювати виконавську і трудову дисципліну підлеглих, в т.ч.: вихід на об'єкт, а при виникненні суперечностей між перевіряючими і керівником об'єкта, що ревізується, розв'язувати ті суперечності. Начальник контрольно-ревізійного відділу має розглядати і вирішувати по суті звернення керівника ревізійної групи чи керівництва підприємства, що ревізується, з питань ревізії, в т.ч. щодо продовження чи скорочення її терміну. Планова тривалість ревізії становить не більше ніж 30 робочих днів, а в окремих випадках на підставі письмових обґрунтувань керівника групи термін ревізії може бути продовжений.
На початковій стадії комплексної ревізії рекомендують перевіряти виконання заходів з усунення недоліків в роботі, виявлених попередньою ревізією, ознайомитись із змістом наказів, листуванням, актами перевірок, проведеними фінансовими органами і т.д. Закінчивши організаційну стадію комплексної ревізії, ревізійна група приступає до виконання своїх обов'язків відповідно до своїх робочих планів.
Як показала практика, при здійсненні ревізії (перевірки) використовують такі прийоми документального і фактичного контролю: техніко-економічні розрахунки проводяться в процесі ревізії для встановлення правильності розрахункових показників, обґрунтованості директивних показників, правильності складання кошторису витрат капітального і поточного ремонту основних засобів і т.д.; нормативна перевірка полягає в зіставленні фактичних звітних даних із встановленими нормативами, кошторисами або плановими нормами з метою визначення правильності їх дотримання; документальна перевірка змісту операцій і процесів є провідним прийомом документального контролю і проводиться за даними первинних документів, облікових регістрів, звітності з метою встановлення законності операцій і процесів.
А перевірка первинних документів може проводиться: суцільно - за ревізований період перевіряють зміст всіх господарських операцій; вибірково - під час такої перевірки перевіряють частину операцій за декілька днів в кожному місяці або за окремі місяці.
Перевірка змісту операцій, відображених в обліку, проводиться як у хронологічному, так і у систематичному порядку. Практика контрольно-ревізійної роботи показує, що найбільш раціональним контролем є систематизована перевірка змісту операцій і запису в облікові регістри. При такому способі ревізія ведеться по однорідних операціях за весь ревізований період (наприклад - операції по рахунках в банку, по розрахунках з підзвітними особами, руху товарно-матеріальних цінностей).
При перевірці змісту документів, ревізор повинен знати, що за зовнішньо правильним оформленням документів іноді ховаються зловживання і порушення (виписування фіктивних нарядів, трудових угод, актів і т.д.). контроль ревізія облік документальний
Реальність і достовірність господарських операцій встановлюють при формальній і арифметичній перевірці. При формальній перевірці визначають повноту і правильність заповнення реквізитів, які характеризують операції, виявляють підчищення, виправлення і т.д.
Арифметичні перевірки дають можливість встановити правильність підрахунків в документах і виявити зловживання, крадіжки.
При зустрічних перевірках документальних даних встановлюють достовірність і правильність відображення в документах господарських операцій перевіряється зіставленням даних різних документів, які стосуються одних або різних, але взаємопов'язаних операцій (наприклад: повноту і своєчасність оприбуткування готівки в касу звіряють з даними прибуткових касових ордерів і виписок банку).
При взаємному контролі змісту різних документів здійснюється вивчення і зіставлення окремих реквізитів, що повторюються в різних документах.
Важливою є перевірка правильності відображення господарських операцій за даними документів в регістрах бухгалтерського обліку (наприклад: касові операції відображаються в журналі 1 та відомості 1). Практика контрольно-ревізійної роботи показує, що за правильно оформленими документами, але за неправильним відображенням їх в регістрах бухгалтерського обліку стоять випадки крадіжок та привласнення грошових коштів, ТМЦ.
Слід відмітити, що до спеціальних прийомів фактичного контролю належать: інвентаризація; контрольне замірювання; контрольний запуск сировини, матеріалів у виробництво; перевірка якості сировини і матеріалів; експертна оцінка; службове розслідування.
3. Документальне оформлення результатів ревізії протягом ревізійного процесу
Практика показала, що кваліфіковано провести ревізію, об'єктивно й принципово обґрунтувати кожний факт, що наведений в акті ревізії, - важлива і відповідальна частина ревізійної роботи. Ревізія вважається завершеною, якщо виявлені порушення усунено, винних притягнено до адміністративної, дисциплінарної чи матеріальної відповідальності і вжито заходів щодо недопущення таких порушень надалі. За умови виявлення ревізією грубих порушень чинних нормативних актів ревізор має встановити обсяг заподіяної матеріальної шкоди, знайти причини допущених порушень та винних у цьому конкретних осіб, вказати, на підставі чийого письмового розпорядження їх заподіяно (номер і число наказу, листа, резолюції, грошового документа і ким його підписано).
Відповідно до діючого законодавства, від кожної винної у зловживанні особи треба отримати відповідне письмове пояснення з вичерпними, точними й обґрунтованими поясненнями фактів, що відображені в акті. Після викладення кожного факту порушень необхідно обов'язково назвати документи, що підтверджують цей запис і додаються до акту. У разі виявлення зловживань ревізор має одержати від посадових осіб підприємства, установи або організації, що ревізується, копії документів, які свідчать про зловживання, а у разі необхідності - вилучити потрібні йому документи до закінчення ревізії чи перевірки, залишивши у справах акт про вилучення документів та їхні копії.
Копії оригіналів документів ревізор отримує лише за умови, якщо сам зміст документа є доказом факту порушень. Кожна копія документа має бути завірена печаткою та підписом посадової особи підприємства, установи чи організації, що ревізується. На копії кожного документа повинен бути напис такого змісту:
Цю копію знято з оригіналу документа (вказати якого)
“ ” 200_ р. для (посада ревізуючого). Оригінал копії
зберігається у справі № (вказати назву підприємства,
установи, організації, бухгалтерський запис №
від “ ” 200_ р.
Підпис головного бухгалтера
(вказати назву підприємства, установи, організації)
Відповідно до діючого законодавства копія з оригіналу знімається у двох примірниках. Другий примірник копії зберігається разом з актом у справах контрольно-ревізійної служби, перший примірник копії разом із матеріалами ревізії передається до правоохоронних органів.
Як правило, за результатами документальної ревізії ревізором складається акт - двосторонній документ, у якому мають бути об'єктивно відображені наслідки ревізії фінансово-господарської діяльності перевіреного підприємства, установи чи організації, наведено перелік фактів виявлених порушень та хиб у їхній роботі. Форма складання акта затверджується відомчими положеннями й інструкціями.
Розрізняють два види актів - проміжні та загальні.
За проміжними актами оформляються результати інвентаризації коштів, товарно-матеріальних цінностей, розрахунків із дебіторами й кредиторами, результати контрольного запуску сировини у виробництво, їх складають і тоді, коли виявлене порушення чи зловживання може бути приховане, або коли на підставі виявлених фактів треба вжити термінових заходів, щоб усунути порушення чи притягти до відповідальності винних у здійсненні зловживань осіб.
Проміжні акти підписуються ревізорами, які проводять ревізію, та посадовими особами, які безпосередньо відповідають за ту ділянку, де здійснюється перевірка. Проміжні акти складаються також і за результатами ревізії кас. Такі акти підписуються ревізором, головним (старшим) бухгалтером і матеріально відповідальними особами (касиром).
Загальний акт має бути складений закінчення строку проведення ревізії, підписаний керівником ревізійної групи, керівником та головним бухгалтером підприємства, установи, організації, де була проведена ревізія. У загальному акті відображаються наслідки перевірок усіх передбачених програмою ревізії питань, у тому числі й за фактами, що наведені у проміжних актах. Умовно він ділиться на кілька частин:
1) Загальні відомості.
У цій частині вказується підстава для проведення ревізії, склад ревізійної групи, тема ревізії, повне найменування, а не абревіатура підприємства, його підпорядкованість, якщо вона є, повна назва міністерства чи відомства. У цій частині вказується, за який період діяльності даного підприємства проведено ревізію, зазначається, зокрема, за який період проведено суцільним методом ревізію касових, банківських операцій, наводяться прізвища, посади керівників та період, протягом якого вони відповідали за стан бухгалтерського обліку. У загальній частині акта наводиться дата початку й закінчення ревізії. Крім того, зазначається, ким і коли проводилась попередня ревізія, чи усунено виявлені нею порушення і які перевірки було після неї здійснено. У цій частині акта наводяться відомості про те, як підприємство, що ревізується, виконує пропозиції щодо усунення хиб, згаданих у попередньому акті ревізії, про відшкодування заподіяних збитків, оформлення позовів чи подання матеріалів до слідчих органів, поліпшення обліку, окремо вказується на ті вади, для усунення яких не було вжито належних заходів.
2) Виробнича-фінансова діяльність (виконання кошторисів).
У цьому розділі акта наводиться перелік основних показників виробничої програми протягом одного-двох років і їх виконання, аналізуються фінансові результати або виконання кошторисів, розрахунки з бюджетом, дебіторами, кредиторами, підзвітними особами, відображається правильність виплати готівкою з каси і обґрунтованість безготівкових розрахунків, дотримання норм використання сировини, матеріальних цінностей, їх збереження тощо.
У логічній послідовності відповідно до програми ревізії і з дотриманням суворої об'єктивності у цій частині акта чітко, стисло й лаконічно описуються усі перевірені за наявними на підприємстві, в установі чи організації документами факти порушень або зловживань. При цьому не можна записувати до акта (довідки) різних висновків, пропозицій та не підтверджених документами даних про фінансово-господарську діяльність об'єкта, що ревізується. Забороняється також вносити до акта (довідки) дані слідчих матеріалів та посилатися на свідчення посадових осіб, які вони дали слідчим органам.
В актах (довідках) не можна давати кваліфікаційної оцінки щодо дій окремих посадових осіб, при складанні цих документів необхідно також уникати таких висловлювань, як “привласнив”, “розікрав кошти, товарно-матеріальні цінності”, “сфабрикував”, “злочинець”, “шахрай”, “недбалість”, “зловживання”, “злочин” тощо. Ці висловлювання є прерогативою слідчих і судових органів.
У цій частині загального акта можуть бути виділені окремі розділи залежно від галузевої специфіки діяльності об'єкта, що ревізується. Такими розділами можуть бути: ревізія каси і касових операцій; ревізія операцій за рахунками у банках та інших коштів; ревізія кредитних операцій; ревізія основних засобів; ревізія розрахунків з оплати праці й соціального страхування; ревізія збереження і руху матеріальних цінностей; ревізія операцій з формування й використання прибутку, ревізія достовірності обліку і звітності.
3) Бухгалтерський облік і звітність
Тут аналізується стан бухгалтерського обліку й достовірність наданих звітів.
Якщо під час проведення ревізії стає зрозуміло, що матеріали ревізії передаватимуться до слідчих органів, то незалежно від того, проводитиметься чи не проводитиметься слідство за наслідками ревізії, при складанні загального акта у ньому необхідно зазначити кожний факт, кожний епізод зафіксованих порушень чи зловживань. Якщо ж встановлено достатньо велику кількість ідентичних порушень, що мають однорідні ознаки (за винятком обсягів збитків, періоду їх заподіяння), можна застосувати шаблонне за змістом формулювання суті порушення.
Як показала практика у загальному акті небажано наводити численних планових і звітних показників, а також дрібних порушень, що їх було усунено під час проведення ревізії. Кожне внесене до акта виправлення має бути засвідчене підписами особи, яка проводить ревізію, керівника та головного бухгалтера об'єкта, що ревізується. Один примірник акта ревізії дається керівнику перевіреного підприємства з його підписом на першому примірнику акта.
Як правило до загального акта додаються проміжні акти, описи та відомості. Пояснення додаються лише до першого примірника загального акта, що залишається в особи, яка проводить ревізію.
Загальний акт підписується особами, які брали участь у проведенні ревізії, а також керівником та головним бухгалтером об'єкта, що ревізується. Якщо ж виникають які-небудь неузгодження, керівник і головний бухгалтер підписують акт із відповідним застереженням, даючи його ревізорові, або ж надсилають керівникові організації, яка проводить ревізію, мотивуючи заперечення і пояснення з приводу усіх зазначених у акті хиб і порушень.
У випадку, якщо керівником, головним бухгалтером підприємства, установи чи організації за актом ревізії або перевірки було подано письмові заперечення, то контролер-ревізор (керівник ревізійної бригади) має зробити за ними письмові висновки. Якщо матеріально відповідальними особами до надрукування акта подано пояснення, які докорінно міняють зміст виявлених порушень, то ревізор зобов'язаний внести їх до акта, але за умови документального підтвердження таких пояснень або заяв за наслідками перевірки.
У згаданих випадках ревізор повинен ретельно перевірити правильність обґрунтувань, доказів та фактів, що викладені у поясненнях, зауваженнях або запереченнях посадових осіб (за необхідності здійснити додаткову перевірку) і скласти письмовий висновок, текст якого узгоджується з безпосереднім керівником ревізора й затверджується керівником контрольно-ревізійного підрозділу (відділу у районі, місті, управління) або його заступниками.
Бувають випадки коли, ігноруючи встановлене правило, керівник разом із головним бухгалтером або самостійно відмовляється підписати акт без мотивованих заперечень або претензій до ревізуючого. Це не повинно непокоїти ревізора, якщо він об'єктивно, професійно й сумлінно виконав завдання щодо проведення ревізії (перевірки). В даному випадку ревізором складається акт такого змісту:
АКТ
дата
назва населеного пункту
Мною,_________головним контролером-ревізором КРУ у____________ області _________, вприсутності __________________ ознайомлено керівника підприємства із загальним актом документальної ревізії фінансово-господарської діяльності за період із _____ до _________Підписати акт __________ відмовився без якихось мотивів чи заперечень.*
Один примірник загального акта йому залишено під розписку.
Головний контролер-ревізор
______________________________
(підпис)
Присутній
(прізвище)
Примітка *. Залежно від мотивів директора зміст акта може бутитаким: Підписати акт відмовився з мотивів (чітко вказати мотиви), а далі за текстом.
Крім зазначених у цьому акті мотивів, ревізор пропонує директору протягом п'яти днів надіслати свої заперечення на адресу посадової особи, яка призначила ревізію. Може статися й так, що директор не прийме такої пропозиції. Однак за наявності акта про відмову підписати загальний акт останній на судовому розгляді матеріалів ревізії вважається підписаним незалежно від наявності заперечень, бо порушення заносяться до акта на підставі бухгалтерських документів.
4. Прийняття рішень за матеріалами ревізії
Після підписання акта ревізії відповідно до п.7 ст.10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” ревізор у 15-денний термін готує проект обов'язкових вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів. Матеріали кожної ревізії (перевірки) протягом 15 днів після її завершення розглядаються й приймаються від ревізорів керівниками контрольно-ревізійних управлінь або їхніми заступниками, начальниками відділів цих управлінь, начальниками відділів у районах та містах або їхніми заступниками.
Для підготовки наказу або іншого рішення за наслідками ревізії, спрощення підготовки звітів про контрольно-ревізійну роботу та для здійснення контролю за виправленням порушень на момент закінчення ревізії (перевірки) треба скласти узагальнюючу цифрову довідку (розшифрування збитків і донарахувань). У деяких випадках матеріали ревізій (перевірок) виносяться на обговорення в колективах перевірених підприємств, організацій, установ та оприлюднюються у засобах масової інформації.
У тому випадку, якщо ревізією виявлено приховані і занижені платежі до бюджету готується рішення за встановленим зразком щодо їх стягнення із застосуванням фінансових санкцій. Це рішення передається для виконання до відповідної податкової інспекції. Надалі ревізор має відстежувати процес повного й своєчасного відшкодування завданих державі збитків.
У тому випадку, якщо на об'єкті, що ревізується, не забезпечується усунення виявлених порушень, керівник, який призначив ревізію (перевірку), надсилає керівництву цього об'єкта пропозиції щодо повного відшкодування виявлених збитків і подає пропозиції, як запобігти порушенням або зловживанням (ст. 15 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”).
Відповідно до законодавства інформація про виявлені порушення надається: Головним контрольно-ревізійним управлінням України - до Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, до міністерств, державних комітетів, інших центральних відомств; контрольно-ревізійними управліннями в областях - Головному контрольно-ревізійному управлінню України, міністерствам, державним комітетам та іншим відомствам, обласним, районним державним адміністраціям, керівним органам місцевого підпорядкування; контрольно-ревізійними відділами у районах, містах і районів у містах - контрольно-ревізійним управлінням в областях, районним державним адміністраціям та міським, районним виконкомам.
У тих випадках, якщо виявлені серйозні порушення фінансової дисципліни, розкрадання коштів і матеріальних цінностей та інші зловживання матеріали ревізій (перевірок) передаються до слідчих органів і одночасно порушується питання про усунення із займаних посад винних у зловживаннях осіб. А у тому разі, якщо за фактами зловживань не може бути порушено кримінальної справи, на винних у здійсненні таких зловживань накладається адміністративне стягнення. Найоптимальнішим, звичайно, є варіант забезпечення відшкодування виявлених збитків під час ревізії. На жаль, за нинішніх економічних умов, коли існує заборгованість із виплатою заробітної плати, коли немає коштів на рахунках підприємств, установ та організацій, дуже часто неможливо безпосередньо під час ревізії забезпечити відшкодування виявлених збитків та здійснити перерахування до бюджету належних йому платежів.
Як правило, ревізор у переліку обов'язкових вимог, що висуваються до керівника перевіреного підприємства, установи чи організації, обумовлює термін подання інформації про хід виконання цих вимог, а потім здійснює перевірку виконання вказівок безпосередньо на підприємстві. Матеріали ревізії контролюються до повного відшкодування виявлених збитків та перерахування до бюджету або до державних цільових фондів донарахованих платежів.
Відповідно до законодавства робітники і службовці несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків (ст.ст. 130, 132, 133, 134, 135 Кодексу Законів України про працю).
Відповідно до Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (ст.10) контрольно-ревізійним відділам у містах і районах, КРУ в областях і ГоловКРУ України надано право вилучати в дохід відповідного бюджету, залежно від підпорядкованості підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів підприємницької діяльності, виявлені ревізіями (перевірками) приховані або занижені валютні та інші платежі, стягувати до бюджету кошти, отримані за допомогою незаконних угод, без встановлених за законом підстав та з порушенням чинного законодавства, застосовувати фінансові санкції, що передбачені пунктом 7 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.
Застосування фінансових санкцій здійснюється незалежно від причин, через які сталося заниження суми податку, платежу, внеску до податкових декларацій, розрахунків. Для застосування фінансових санкцій не має значення і наявність наміру в діях відповідних працівників, платників Стягнення оформляються відповідним документом - рішенням за підписом начальника (заступника начальника) КРУ.
Як правило, рішення у п'яти примірниках складаються контрольно-ревізійними підрозділами, які здійснювали ревізію чи перевірку. Із суми, що підлягає вилученню до бюджету, 15% перераховуються на позабюджетний рахунок контрольно-ревізійного управління, про що зазначається у прийнятому рішенні. Контрольно-ревізійні відділи здійснюють систематичний контроль за виконанням платниками прийнятих рішень. Суми платежів за прийнятими рішеннями КРУ перераховуються підприємствами, установами, організаціями та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у триденний термін із дня отримання рішення. Не внесені у цей термін суми стягуються у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст.164-2) контрольно-ревізійній службі надано право застосовувати штрафні санкції за порушення законодавства з фінансових питань. А саме: штраф від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян накладається за приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням встановленого порядку, внесення неправдивих даних до бухгалтерської або статистичної звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій коштів і матеріальних цінностей, порушення правил ведення касових операцій, створення перешкод працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від нестач, розтрат, крадіжок і безгосподарності; штраф від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян накладається за ті самі дії, вчинені особою, на яку протягом року були накладені адміністративні стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті. Сума штрафу визначається начальником КРУ або його першим заступником на комісії у присутності порушників із використанням протоколів, складених контрольно-ревізійними підрозділами, які проводили ревізію або перевірку.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України щодо посилення боротьби з порушеннями бюджетного законодавства” від 07.10.1997 р. за “використання посадовою особою бюджетних коштів невідповідне до їх цільового призначення або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, а так само недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету чи пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановлено чинним бюджетним законодавством, якщо предметом діянь були бюджетні кошти у великих розмірах, - караються позбавленням волі на строк від одного до трьох років або штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такої”. Згідно з цим законом до бюджетних коштів належать усі кошти, що включаються у бюджети всіх рівнів незалежно від джерела їх формування. Великим розміром бюджетних коштів вважається сума, що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Особливо великим розміром вважається сума, що перевищує в тисячу і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Згідно з вищезгаданим законом “видання посадовою особою нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах, - карається позбавленням волі на строк до чотирьох років або штрафом до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Ті самі дії, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах, або вчинені повторно, - караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п'яти років”.
Відповідно до законодавства, не пізніше, ніж через один місяць після закінчення ревізії, підприємство, установа або організація подають до контрольно-ревізійного відділу довідку про усунення виявлених порушень.
5. Контроль виконання рішень за матеріалами ревізії
Як правило, на п'ятому етапі ревізії проводиться організація контролю за виконанням рішень за результатами комплексної ревізії. Ефективність комплексної ревізії залежить не тільки від якості проведення, але і від самої організації контролю за виконанням рішень, прийнятих за її результатами. В практичній роботі використовують різні способи контролю за виконанням рішень за результатами комплексної ревізії, зокрема: не пізніше ніж через місяць після закінчення ревізії (перевірки) підприємство, організація подає в КРУ довідку про усунення виявлених недоліків; повторно перевіряють достовірність одержаної інформації про усунення недоліків.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Основні ознаки закінченості ревізійного процесу, виявлення порушень і визначення строків їх усунення. Дії ревізора при виявленні грубих порушень чинних нормативів, правила складання документації. Права та обов’язки ревізора під час проведення процедури.
контрольная работа [54,2 K], добавлен 13.07.2009Інструкція про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні. Чотири умовно самостійні етапи процесу контролю у формі ревізії. Роль керівника ревізійної групи. Оформлення акту ревізії (перевірки).
контрольная работа [18,1 K], добавлен 20.10.2010Суть господарського контролю. Об’єкти та параметри ФГК. Сутність та організація контрольно-ревізійної роботи. Класифікація ревізій. Структура об’єктів і параметрів ревізії операцій з грошовими коштами. Методика ревізії операцій розрахунків з оплати праці.
курс лекций [1,3 M], добавлен 09.04.2015Історичні аспекти розвитку контролю, ревізії і аудиту в Україні. Контроль і ревізія операцій з основними фондами. Оцінка технічного стану та ефективність використання основних засобів. Аудит операцій з основними фондами. Проведення ревізії і аудиту.
курсовая работа [80,1 K], добавлен 10.11.2003Вивчення прийомів викриття можливих фактів зловживань по обліку витрат на виробництво. Огляд документальної перевірки касових операцій і ревізії фактичної наявності касової готівки. Аналіз дотримання умов збереження готівкових коштів в касі підприємства.
контрольная работа [35,0 K], добавлен 02.08.2011Особливості проведення ревізії касових операцій. Ревізія встановлення нового ліміту каси, порядку ведення касової книги, розрахункових операцій. Ревізія розрахунків з підзвітними особами, розрахунків по оплаті праці. Контроль і ревізія основних засобів.
курсовая работа [48,2 K], добавлен 10.07.2012Організація і завдання комплексної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства. Контроль і ревізія операцій з основними засобами. Складання проміжного акту ревізії наявних грошей у підзвітних осіб.
контрольная работа [27,5 K], добавлен 20.12.2003Завдання і функції фінансово-господарського контролю. Способи контролю і система контрольних процедур: аудит, ревізія, судово-бухгалтерська експертиза - відмінності між ними. Права, обов’язки і відповідальність ревізорів. Джерела ревізії касових операцій.
шпаргалка [94,6 K], добавлен 17.12.2010Організаційні засади інвентаризаційних процесів. Документальне оформлення, синтетичний та аналітичній бухгалтерський облік майна. Характеристика недоліків та шляхів вдосконалення ревізії виробничої та фінансово-господарської діяльності організацій.
курсовая работа [33,3 K], добавлен 03.03.2012Ревізія як елемент методу економічного контролю, її основні завдання та етапи проведення. Принципи контролю та методи його удосконалення в ринкових умовах. Проведення ревізії надходження товарно-матеріальних цінностей, напрями та правила перевірки.
контрольная работа [25,6 K], добавлен 13.07.2009
