Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз розвитку податкових відносин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження зумовлена невирішеністю окремих теоретичних, методологічних та практичних питань аналізу податкових відносин - передумови створення ефективної системи оподаткування. Діюча система оподаткування стримує розвиток вітчизняного виробництва, оскільки вона має фіскальну спрямованість, що зумовило високий податковий тиск і постійне адміністративне втручання податкових органів у господарську діяльність суб'єктів підприємництва. За незначний проміжок існування податкової системи відбулося формування негативного світогляду та сприйняття платниками податкового інституту як такого, що спричиняє не лише економічне, а й моральне їх виснаження. Це, разом з відступом від визнаних світом основних принципів побудови податкової системи, зумовило низький рівень збирання податків, ухиляння від їх сплати, появу значних тіньових оборотів обігових коштів.

Такий стан вимагає перегляду існуючих податкових принципів, обґрунтування оптимального податкового рівня, прийнятного для всіх учасників податкового процесу, а також формування якісно нових взаємовідносин, що базуються на засадах партнерства, взаєморозуміння та взаємоповаги.

Вагомий внесок в дослідження питань теорії та практики функціонування ефективного механізму податкового регулювання економіки зробили як зарубіжні вчені-економісти: Ф. Бекон, С. Брю, Т. Гоббс, Д. Кейнс, Ф. Кене, А. Лаффер, Е.Ліндаль, К. Макконел, К. Маркс, Ф.Нітті, А.Пігу, Д.Рікардо, А. Сміт, Дж. Стігліц, М. Фрідмен, Е. Фромм, О. Холм, так і вітчизняні: В.В. Буряковський, О.Д. Василик, Д.І. Дема, М.Я. Дем'яненко, С.В. Каламбет, М.П. Кучерявенко, П.А. Лайко, І.Ф. Родіонова, В.М. Суторміна, В.М. Федосов, О.В. Чуприна та інші вчені.

Однак, незважаючи на численні наукові розробки, проблема аналізу податкових відносин не отримала системного розв'язання ні в нашій країні, ні за кордоном, а тому й надалі залишається актуальною та є предметом дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з науковою тематикою кафедри статистики та економічного аналізу Національного аграрного університету «Розробити систему економічного аналізу діяльності підприємств і організацій регіонального АПК» (номер державної реєстрації 0196U013081) та «Адаптація бухгалтерського обліку в підприємствах АПК до міжнародних стандартів обліку та розробка навчально-методичного комплексу по перепідготовці фахівців» (номер державної реєстрації 0197U007056).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка системи аналітичного забезпечення формування і розвитку ефективних податкових відносин - передумови гармонізації інтересів суб'єктів податкового процесу.

Мета роботи зумовила систему задач наукового дослідження, якими є:

- уточнення економіко-теоретичної сутності податкових відносин, їх складу та учасників;

- розвиток принципів побудови податкової системи України з врахуванням світових надбань та вітчизняних особливостей;

- узагальнення теоретичних і методологічних аспектів аналізу податкових відносин щодо адаптації його положень та використання можливостей при формуванні ефективної системи оподаткування;

- розробка системи показників, критеріїв оцінки та алгоритмів аналізу податкових відносин;

- діагностика стану податкової системи;

- оцінка впливу податкової політики на фінансовий стан та податкоспроможність аграрних формувань;

- обґрунтування спеціального режиму оподаткування аграрних формувань, який враховує особливості сільськогосподарського виробництва;

- розробка системи податкових заходів, що сприяють розвитку виробництва та знижують рівень витрат, пов'язаних з розрахунками по податкових зобов'язаннях.

Об'єктом дослідження є аналітичні процедури оцінки податкових відносин, подій та явищ суспільного життя, зумовлених діяльністю держави в сфері податкового регулювання.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні і прикладні аспекти аналізу податкових відносин як передумови створення ефективної та гармонійної системи оподаткування.

Методологія і методика дослідження, джерела інформації. В основу теоретичного і методологічного аспектів дослідження покладені базові положення вітчизняної та зарубіжної економічної науки в галузі економічного аналізу, бухгалтерського обліку, фіскально-регулюючої політики держави, податкового менеджменту.

Для реалізації поставлених в дослідженні задач використовувався системно-функціональний підхід та методи: абстрагування, моделювання, групування, кореляційно-регресійного аналізу, експертних оцінок, графічний та інші методи економічної та математичної статистики. В дисертації використані положення законодавчих та нормативно-методичних матеріалів органів влади, статистична і фінансова звітність, матеріали органів податкової служби, результати проведеного анкетування та особистих спостережень.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна роботи, положень та висновків полягає у комплексному теоретичному обґрунтуванні економічної суті податкових відносин; розробці підходів до формування ефективного та гармонійного податкового середовища на основі системного податкового аналізу. Зокрема:

- вперше запропоновано дефініцію поняття «податкові відносини», визначено їх склад та учасників податкового процесу. В результаті узагальнення різних підходів до трактування елементів податкової системи розмежовано поняття «податок» та «податкові відносини». Податок є інструментом безспірного вилучення частини вартості валового внутрішнього продукту, а податкові відносини виступають як процес запровадження механізму справляння податків та включають соціально-економічну реакцію суспільства на нього;

- обґрунтовано трансформацію принципів побудови вітчизняної податкової системи з врахуванням міжнародного досвіду і національних особливостей розвитку економіки України. Дослідженням встановлено невідповідність вітчизняних принципів побудови систем оподаткування світовим, що стримує їх інтеграцію. Існуючі у вітчизняному податковому законодавстві принципи запропоновано концентрувати у такі: вертикальна та горизонтальна справедливість; стабільність та визначеність; гнучкість; адміністративна простота; політична відповідальність та економічна ефективність;

- уточнено і систематизовано показники, розроблено відповідні алгоритми і запропоновано організаційно-інформаційну модель аналізу податкових відносин (С. 7-8);

- запропоновано комплекс податкових заходів (С. 13-14), що сприяють підвищенню рівня фінансової стійкості та податкоспроможності сільськогосподарських підприємств;

- обґрунтовано необхідність переорієнтації пріоритетів в роботі вітчизняної податкової служби та уточнені з врахуванням світового досвіду права платників податків. Встановлено, що податкові відносини в Україні обмежують правові свободи особистості, акцентуючи увагу на обов'язковості та примусовості сплати податків, що спричиняє виникнення податкового нігілізму в суспільстві. Критерієм вирішення цієї проблеми є формування гармонійних податкових відносин шляхом концентрації зусиль податкового органу в обслуговуючо-контролюючому напрямі;

- запропоновано систему заходів - проведення семінарів, конференцій, брифінгів, індивідуальних консультацій; організація інформаційно-консультаційних пунктів, дискусій та круглих столів; обладнання інформаційних стендів; друкування доступних матеріалів; розсилання інформаційних листівок, що сприятиме гармонізації партнерських взаємостосунків в ланцюзі «держава (податкові органи) - платники податків»;

- розроблено рекомендації щодо оптимізації непрямих витрат, пов'язаних з функціонуванням податкової системи шляхом запровадження електронного сервісу, здатного скоротити затрати часу на пошук правових інформаційних джерел, заповнення та подачу звітності, здійснення податкових платежів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій щодо застосування методики системного аналізу формування та розвитку податкових відносин. Рекомендації, що сформульовані у роботі, спрямовані на поліпшення якості інформаційно-аналітичного забезпечення податкового процесу, формування справедливого та ефективного податкового середовища.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження. Особисто здобувачем визначено поняття «податкові відносини»; уточнено методологічні, методичні та практичні прийоми системного аналізу податкових відносин; обґрунтовано заходи щодо гармонізації інтересів учасників податкового процесу.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень оприлюднено, обговорено та схвалено на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу економічного факультету Національного аграрного університету (Київ, 1999-2000 рр.), на науково-практичній конференції «Вчимося господарювати» в Інституті землеробства (Київ - Чабани, 1999 р.), на науково-теоретичній конференції професорсько-викладацького, аспірантського складу та науковців в Подільській державній аграрно-технічній академії (Кам'янець-Подільський, 2000 р.) та Першій всеукраїнській конференції молодих вчених-аграріїв «Роль молодих вчених в реформуванні аграрного сектора економіки України» в Національному аграрному університеті (Київ, 2001 р.).

Рекомендації щодо застосування окремих елементів системного аналізу податкових відносин та їх гармонізації прийняті до впровадження Лохвицькою міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області.

Результати досліджень здобувача використовуються в навчальному процесі кафедрою статистики та економічного аналізу Національного аграрного університету при викладанні предмету «Фінансовий аналіз».

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 5 самостійно підготовлених наукових праць у фахових виданнях загальним обсягом 1,0 друк. арк.

Обсяг та структура дисертації. Основна частина дисертаційної роботи викладена на 199 сторінках комп'ютерного тексту і складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел, який включає 171 найменування. Робота містить 22 таблиці, 15 рисунків, 10 додатків.

Основний зміст

оподаткування аграрний політика

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, ступінь її дослідження в науковій економічній літературі, визначено мету та задачі, вирішення яких забезпечило її досягнення, сформульовано об'єкт, предмет, методологію та методику дослідження, наведено основні теоретичні і емпіричні результати дослідження, їх наукова новизна та практична цінність, апробація одержаних результатів, зазначено особистий внесок автора.

У першому розділі «Податкові відносини як об'єкт економічного аналізу» уточнено місце податкових відносин у суспільному механізмі економічних та політичних взаємостосунків, виявлено специфіку та розвинено принципи побудови податкової системи в Україні, розроблено систему показників та алгоритми аналізу податкових відносин.

Податкові відносини формуються на одній із стадій єдиного процесу відтворення, тобто на стадії розподілу частини вартості створеного сукупного доходу, і є владними відносинами, що існують між державою, в особі уповноважених нею органів, з одного боку, та юридичними і фізичними особами - платниками податків - з іншого.

Податкові відносини можна поділити на складові:

- майнові відносини у сфері збирання податків, що ґрунтуються на владному підкоренні суб'єктів оподаткування вимогам публічної влади;

- організаційні відносини між органами державної влади та місцевого самоуправління з приводу встановлення та введення податків;

- відносини у сфері податкового адміністрування, що пов'язані з поточною діяльністю податкових органів, забезпеченням своєчасності та повноти сплати податкових платежів до відповідних бюджетів та позабюджетних фондів.

В загальній сукупності фінансових відносин виділяють дві важливі сфери: державні фінанси та корпоративні. В залежності від характеру діяльності учасників фінансових відносин вищеназвані сфери поділяють на більш вузькі. Так, до складу державних фінансів входять: консолідований бюджет держави, державні кредити та позики, державні страхові, пенсійні та інші соціальні фонди, фінанси державних підприємств та закладів. У свою чергу, до складу корпоративних фінансів відносять фінанси: корпоративних формувань - корпорацій, акціонерних товариств та ін.; кредитних закладів, в тому числі банків; приватних підприємств; недержавних страхових організацій, пенсійних фондів тощо.

Чутливим індикатором стану державних та корпоративних фінансових відносин є податкові відносини. Якщо перевага надається державним фінансам - збільшується обсяг податкового вилучення до бюджету, - будуть звужені інтереси господарюючих суб'єктів - корпоративних фінансів, що негативно вплине на економіку та призведе до переливання інвестиційних ресурсів в інші галузі. І навпаки, необґрунтоване надання пільг, обмеження обсягів збирання податків скорочує можливості держави у фінансуванні суспільно-необхідних програм.

Податкові відносини є складним динамічним суспільним явищем, яке аналізується з метою контролю, регулювання та вдосконалення - передумови ефективної системи оподаткування. Таке вивчення потребує єдиного комплексного підходу, якого на сьогодні не існує. У зв'язку із цим, розроблено організаційно-інформаційну модель аналізу податкових відносин та запропоновано систему аналітичних показників, які найповніше характеризують стан і розвиток податкових відносин.

За основу прийнято показники, що використовуються податковими органами для внутрішньослужбового аналізу та звітності, а також матеріал з наукових та аналітичних джерел. Основними групами системи показників аналізу податкових відносин є: інформування населення про обсяги податкових надходжень та напрями їх бюджетного використання, дотримання платниками податків вимог податкового законодавства, правовий захист платників податків, простота здійснення процедур податкових платежів та подання податкової звітності, стимулювання ефективного використання ресурсів, удосконалення системи оподаткування - ставки, база, принципи тощо.

Отже, сутністю податкових відносин є економіко-правові, владні відносини, які виникають між державою і господарюючими суб'єктами внаслідок податкового перерозподілу частини зновуствореної вартості з метою формування фінансових резервів для виконання суспільно-необхідних цілей.

У другому розділі «Діагностика стану і розвитку податкового середовища вітчизняного товаровиробника» проаналізовано стан вітчизняної податкової системи та умови виробництва, що вона створює, виявлено особливості в оподаткуванні сільського господарства, оцінено вплив податкових реформ в Україні на фінансовий стан підприємств аграрного сектора, обґрунтовано необхідність подальшого розвитку податкових інноваційно-інвестиційних процесів у сільському господарстві.

Аналіз податкових надходжень Зведеного бюджету України показав, що за останні роки їх питома вага у валовому внутрішньому продукті (ВВП) поступово скорочується - з 26,5 у 1997 р. до 21,0% у 2000 р. Причиною цьому є спад виробництва, низька ємність внутрішнього ринку, розширення тіньового сектора. Найбільш важливими податковими платежами в Україні залишаються податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, прибутковий податок та акцизний збір. В той час, коли питома вага прибуткового податку та акцизу у ВВП поступово зростає, то податку на прибуток підприємств суттєво скорочується (у 2000 р. порівняно до 1996 р. з 6,7 до 4,5%).

Серед непрямих податків, що справляються в Україні, слід виділити податок на додану вартість, застосування якого ґрунтується на принципі європейського методу накладних і введений в Україні замість податку з обороту. Проте, незважаючи на привабливість податку на додану вартість, його питома вага у ВВП скоротилась протягом 1996-2000 рр. на 2,3 пункта і становила у 2000 р. 5,4 відсотка.

З метою порівняння ефективності податку на додану вартість проведено розрахунок залежності ставки податку на додану вартість (х) та рівня збирання даного обов'язкового платежу, зокрема, питомої ваги податку на додану вартість у ВВП (у). Обчислення дали змогу визначити для країн Європи середню варіацію такої залежності, яка описується лінійним рівнянням регресії:

Економічна інтерпретація наведеної кореляційної моделі свідчить, що ріст ставки податку на додану вартість на 1% призводить до збільшення обсягу збирання податку на додану вартість по відношенню до ВВП лише на 0,427%. Коефіцієнт детермінації показав, що варіація питомої ваги податку на додану вартість у ВВП на 52,9% зумовлена зміною ставки податку на додану вартість. Вплив інших факторів - пільги в оподаткуванні, податкові правопорушення, часові лаги та ін., в цілому становить 47,1 відсотка.

Ввівши в досліджувану сукупність ставку та питому вагу податку на додану вартість у ВВП України, визначено, що вплив ставки такого податку на рівень його збирання був меншим на 4,0%. Це свідчить про наявність певних упущень у механізмі впровадження податку на додану вартість в Україні.

Невиконання плану надходжень призводить до скорочення обсягу фінансування суспільних витрат. Тому при аналізі податкових надходжень, що вилучаються державою, необхідно звертати увагу і на напрями їх використання, оскільки поняття «податкові відносини» передбачає наявність фіскально-регулюючої діяльності держави з метою створення фінансових резервів для фінансування суспільних витрат. Як показав аналіз, видатки держави по відношенню до ВВП в динаміці скорочуються - з 52,4 у 1994 р. до 22,9% у 2000 році. Це призвело до зменшення обсягів фінансування науки, культури, освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення населення. Водночас, порівняно сталим залишилося бюджетне витрачання коштів на утримання органів влади та витрат на підтримку галузей народного господарства.

Повнота та вчасність податкових надходжень для задоволення суспільних потреб в необхідних обсягах залежить від діяльності податкової служби, витрати на утримання якої постійно збільшуються і залишаються одним із факторів зростання податкового тиску на виробника в Україні. Про величину прямих витрат, пов'язаних з податковим адмініструванням, можна судити за показником «вартість збирання 100 податкових грошових одиниць». Дослідженням встановлено, що вітчизняна податкова система є нераціональною з точки зору вартості податкового перерозподілу. Зокрема, витрати по обслуговуванню системи податкового фіску в Україні за останні роки значно зросли: з 0,49 у 1996 р. до 1,34 грн. за 100 податкових гривень у 2000 році (табл. 1).

Таблиця 1 - Порівняльний аналіз показників ефективності адміністрування в податковій сфері України та США у 1996-2000 рр.

Основним критерієм оцінки регулюючої спрямованості існуючої податкової системи є показник рівня податкового тиску на підприємства та суспільно-економічний сектор, що розраховується як питома вага податків у прибутку, доданій вартості, виручці від реалізації продукції, національному доході, валовому внутрішньому продукті. Аналіз показника податкового тиску на додану вартість продукції підприємства дав змогу зробити наступні висновки: в умовах, що склалися в оподаткуванні, підприємства повинні віддавати близько 50% створюваної ними доданої вартості; у підприємств, що здійснюють випуск трудомісткої продукції, вилучається більша частка доданої вартості, що робить непривабливим випуск такої продукції, є невигідним зростання заробітної плати, оскільки з неї стягується більший відсоток податків, і що збільшує обсяги тіньового обороту.

Крім податкового навантаження, на рівень податкових правопорушень впливає обсяг та якість масово-роз'яснювальної роботи, яка проводиться податковим органом країни, і є однією з важливих його функцій. В системі податкової інфраструктури України така функція покладена на відділ по роботі з платниками податків (нині - відділ правового забезпечення). Результати діяльності такого відділу Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області за 1998-2000 рр. наведено нижче (табл. 2).

Аналіз даних показує, що найбільш поширеною формою інформаційної роботи з платниками податків є надання консультацій. Такі форми роботи як друкування у періодичних виданнях, проведення лекцій, семінарів, зустрічей з платниками податків, організація радіопередач носять також регулярний характер.

Таблиця 2 - Заходи масово-роз'яснювальної роботи з платниками податків, що проводяться Лохвицькою міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області у 1998-2000 рр.

Проте, при аналізі необхідно враховувати не лише кількісний бік масово-роз'яснювальної роботи відділу. Потрібно звертати увагу і на ступінь охоплення аудиторії та якість наповнення інформаційних матеріалів. Нині внаслідок незначної потужності місцевого телебачення та низького рівня підписки на друковані засоби масової інформації можливість отримання повідомлень та оголошень з податкової тематики має лише обмежена аудиторія жителів району.

Тому, з наведених у таблиці заходів найбільшого ефекту, крім консультацій, мають читання лекцій, семінарів, проведення тематичних зустрічей з колективами. Проте, такі види інформаційної роботи не мають всеосяжного ефекту, оскільки на семінарах присутня невелика кількість платників податків (21-60 чол.), а місцем проведення лекцій є лише школи районного центру. Обмеженість у проведенні освітніх заходів в інших навчальних закладах Лохвицького району пояснюється малим штатом даного відділу (1 чол.) та незначними обсягами його фінансування.

Як наслідок відсутності пріоритетів у діяльності податкової служби у даному напрямі, рівень порушень податкового законодавства у Лохвицькому районі Полтавської області залишається досить високим, зокрема, з податку на прибуток, прибуткового податку з громадян, податку на додану вартість та інших (табл. 3).

Податкова неграмотність та навмисне ухиляння від сплати податків з боку господарюючих суб'єктів призводять до затримання своєчасності надходжень до бюджету, а у випадку виявлення та накладення відповідних штрафних санкцій - іноді й до припинення їх діяльності.

Таблиця 3 - Динаміка рівня виявлених порушень у нарахуванні і сплаті податків у загальній кількості проведених перевірок Лохвицькою міжрайонною державною податковою інспекцією, %

Проблемним залишається і питання створення сприятливого податкового середовища функціонування аграрного сектора України. Основним елементом податкової реформи на селі, починаючи з 1999 р., було запровадження фіксованого сільськогосподарського податку, який значно понизив податкове навантаження. Зокрема, у 2000 р. порівняно до 1998 р. він зменшився на 12,6 пункта (табл. 4).

Таблиця 4 - Динаміка податкового тиску на сільськогосподарські підприємства України, %

Як результат, реакцією аграрного сектора на введення фіксованого сільськогосподарського податку стало покращення податкової дисципліни та зменшення рівня їх збитковості починаючи з 1999 р., хоча її масштаби залишаються досить значними.

Однак, досвід застосування фіксованого податку у сільському господарстві показав, що досягнення повної консолідації всіх податкових платежів в один є неможливим. Про це свідчить негативний досвід Глобинського району Полтавської області щодо включення податку на додану вартість до фіксованого податку. Так, коли господарюючий суб'єкт купував сільськогосподарську продукцію у сільськогосподарського виробника цього району, він був вимушений завищувати ціну реалізації своєї продукції на суму невідшкодованого податку на додану вартість. Це, в свою чергу, призводило до зниження конкурентоспроможності продукції аграрних формувань району. Крім того, база обчислення та особливість механізму соціальних платежів не дозволяють об'єднати їх з іншими платежами.

Важливим елементом стабільності та критерієм ефективності системи оподаткування виступає фінансовий стан суб'єктів господарювання. З метою оцінки фінансової стійкості та податкоспроможності аграрного сектора України у дисертаційному дослідженні проаналізовано фінансову звітність сільськогосподарських підприємств Лохвицького району Полтавської області. В результаті аналізу виявлено, що фінансовий стан більшості господарств району є незадовільним. Так, із 20-ти підприємств на сьогодні успішно діючими є мінімум двоє і максимум - чотири-п'ять, які за наявності відповідних умов ще мають можливість відновити свій виробничо-фінансовий потенціал. Виходячи з результатів проведеного аналізу, можна зробити висновок, що у сільському господарстві існують об'єктивні ознаки необхідності створення сприятливих економічних умов, в яких першочергова роль належить оподаткуванню.

У третьому розділі «Розвиток податкових відносин як складової механізму мотивації вітчизняного виробництва» використовуючи результати діагностики вітчизняної податкової системи і світового досвіду вивчення податкових відносин, обґрунтовано необхідність їх подальшого розвитку як засобу боротьби з тіньовою економікою, основними елементами якого є забезпечення пріоритету прав особи у податкових взаємостосунках, переорієнтація функцій податкової служби з фіскальної на обслуговуючо-контролюючу та запровадження механізму зниження непрямого податкового тиску.

На підставі аналізу податкових відносин у сільському господарстві України і вивчення світового досвіду основними напрямами розвитку його оподаткування є:

- посилення інноваційно-інвестиційного характеру податкової системи;

- зменшення бази оподаткування відповідно до обсягів засобів, що використовуються для модернізації виробництва, покращення земель;

- врахування сезонності сільськогосподарського виробництва та збереження оборотних коштів у виробничий період - збирання податків повинно здійснюватись у другій половині або за результатами діяльності календарного року;

- сплата податків виключно у грошовій формі;

- поступовий перехід до диференційованого багатоканального механізму сплати податків, основними з яких є прибутковий податок, податок на нерухомість, податок на додану вартість, податок на спадщину чи продаж, соціальні платежі;

- формування ринку землі та визначення реальної її вартості як бази оподаткування;

- збереження політики розрахунків із зобов'язань по податку на додану вартість як елемента оздоровлення ресурсного потенціалу аграрного сектора;

- забезпечення новоствореним фермерським господарствам як мінімум трьохрічного мораторію на сплату податків;

- інтеграція податкового та бухгалтерського обліку з метою скорочення витрат на їх здійснення;

- спрощення процедури оподаткування в сільському господарстві не повинно знищити систему бухгалтерського обліку.

Як показує досвід зарубіжних країн, досягнення високого рівня сплати податків є можливим завдяки гармонізації податкових відносин, важливою складовою яких є активна співпраця податкової адміністрації з господарюючими суб'єктами. Внаслідок низького рівня такої взаємодії, загострюється питання податкових правопорушень. У зв'язку із цим, необхідна переорієнтація діяльності податкових органів з суто адміністративно-владної на обслуговуючо-контролюючу, в якій чинне місце займають послуги з проведення регулярного податкового виховання, освітянських заходів та правового інформування платників податків. Кінцевою метою співпраці вищезазначених суб'єктів податкових відносин є ліквідація податкового нігілізму, формування умов, в яких відсутня податкова безграмотність та сформована висока податкова культура не лише платників податків, а й працівників податкової служби та законодавчого органу.

Крім того, необхідно з врахуванням досвіду ринково орієнтованих країн розробити рекомендації, які б послабили антагонізм платників податків із владою і створили передумови для активізації наповнення бюджету. Для цього між платниками та владою необхідно досягти консенсусу, відкритості і діалогу у їх взаємостосунках та створити національні і регіональні інститути соціального партнерства, основними підрозділами яких є інформаційно-правові центри для всіх членів суспільства.

Нині відкритим залишається питання правового захисту платників податків, оскільки вітчизняна податкова система не забезпечує пріоритет прав особи. У зв'язку із цим, подібно до платників податків США, кожен суб'єкт господарювання в Україні повинен мати право на: захист своїх прав, таємність і конфіденційність; професійне й чемне обслуговування; представництво; сплату лише правильної суми податків; допомогу по вирішенню податкових проблем; апеляцію і судовий контроль; звільнення від деяких штрафних санкцій; відшкодування переплачених сум податків.

«Невидимим» негативним аспектом кожної системи оподаткування є наявність непрямих витрат по її обслуговуванню платниками податків (ведення податкового обліку та планування, підготовка та здача податкової звітності, залучення юристів та аудиторів). При цьому, досить часто обсяги непрямих витрат значно перевищують прямі. Існують світові надбання у напрямі зменшення таких витрат, які можуть бути використані й в Україні. Серед них - електронний сервіс, що допомагає платникам податків спростити процедуру заповнення декларацій і сплати податків та зменшити витрати часу і коштів на їх збирання, чим забезпечує зниження рівня непрямого податкового тиску на платників та сприяє формуванню їх позитивної податкової свідомості.

Отже, активна робота з платниками податків, підтримка їх податкової ініціативи створюють передумови економічного росту та розвитку атмосфери високої податкової культури, змінюють відношення суспільства до процесу оподаткування.

Висновки

Проведене дослідження стану і розвитку податкових відносин в Україні та зарубіжних країнах дає змогу зробити висновки, що мають теоретичне і практичне значення:

1. За основними елементами (видами та ставками податків) податкова система України є подібною до західної. Проте, особливості вітчизняної нормотворчості, безсистемність у впровадженні та використанні податкових важелів, принципів оподаткування інших країн, силовий тиск на платників податків, ігнорування вимог щодо необхідності взаємоузгодженості рівня державних витрат з податкоспроможністю господарюючих суб'єктів, ліквідація будь-яких стимулів легального ведення підприємницької діяльності призвели до спотворення внутрішнього змісту, потенціалу та основ функціонування податкової системи. Така ситуація дала поштовх значному зростанню обсягів тіньового обороту, виникненню податкового нігілізму серед платників податків, погіршенню загального стану розрахунків у господарській та податковій сферах.

2. Податкові відносини відображають якісні властивості системи оподаткування та є проявом ефективності впровадження механізму збирання податків. При цьому стан податкових відносин не обмежується лише параметрами розвитку податкової системи, оскільки вони залежать від політичної, законодавчої та морально-психологічної ситуації у всьому суспільстві.

3. Оцінка податкових відносин вимагає комплексного підходу до їх аналізу, який включає дослідження стану податкових розрахунків, процесу та напрямів витрачання зібраних у бюджеті податкових платежів. Однак, відсутність системи показників та процедур аналізу податкових відносин унеможливлює управління та адекватне реагування на зміни в економічному середовищі країни.

4. Світовий досвід свідчить, що позитивні ринкові перетворення в економіці країни можливі лише за наявності потужного державного регулювання, відсутність якого здатна викликати непередбачувані наслідки. Підтвердженням цього є досвід України, коли нерозвиненість системи кредитування та фінансової підтримки, зокрема через оподаткування, призводить до збитковості та поступового знищення вітчизняного товаровиробника.

5. Аналіз показав, що використання фіксованого сільськогосподарського податку разом із застосуванням інвестиційно-спрямованого механізму податку на додану вартість знизило збитковість сільськогосподарського виробництва з 28,3 у 1998 р. до 2,4% у 2000 р. Продовження позитивних тенденцій стабілізації фінансового стану аграрної сфери сприятиме нарощуванню обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, підвищенню її прибутковості і стане основою зниження податкового тиску на галузь, забезпечуючи при цьому стабільність обсягів податкових надходжень до бюджету.

6. Врахування особливостей сільськогосподарського виробництва та надання податковій системі властивостей інноваційно-інвестиційного характеру передбачає застосування податкових заходів, зокрема, таких як: розрахунок за податковими зобов'язаннями у другій половині або за результатами календарного року, право вибору одного з методів ведення обліку господарських операцій, надання інвестиційних податкових кредитів, вибір методу нарахування амортизації, пільги в оподаткуванні нерухомості суб'єктів господарювання і доходів, що використовуються для покращення якісних властивостей земель та інші.

7. Перехід до вищого рівня розвитку податкових відносин передбачає формування якісно нових підходів у стосунках «платник податків - держава». При цьому у їх взаємовідносинах повинні враховуватись не лише фактори примусовості та обов'язковості, а й партнерства, взаємодопомоги та взаємоузгодженості їх інтересів, оскільки діяльність податкового інституту держави є вираженням суспільних інтересів та забезпечується за рахунок «податкового пожертвування» кожного громадянина.

8. На сучасному етапі особливого значення набуває необхідність проведення реформ, що стосуються змін у задачах та пріоритетах діяльності вітчизняної податкової служби як виконавця встановлюваних державою вимог до податкових «правил гри». Новими напрямами її діяльності повинні стати: створення умов та забезпечення процесу безперервної податкової освіти, інформованості та співпраці з платниками податків, приділяючи особливу увагу психологічній підготовці самосвідомості членів всього суспільства. Формування добровільної згоди та усвідомлення необхідності сплати податкових платежів має стати головним напрямом у діяльності податкової служби.

9. Одним з факторів, що сприяє зниженню загального рівня витрат, пов'язаних з процесом збирання податків, є запровадження та використання можливостей електронного сервісу, який створює платникам податків умови для простого, зручного та оперативного звітування і розрахунку за податковими зобов'язаннями. Це заощаджує час та грошові ресурси, зменшуючи безпосередні контакти з працівниками податкової служби, запобігає бюрократизму та обмежує психологічний тиск на платників податків.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Шиш А.М. Аналіз альтернативних методик оподаткування сільськогосподарських підприємств України // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 1999. - Вип. 15. - С. 179-184.

2. Шиш А.М. Земельний податок - важлива складова податкових відносин у сільському господарстві // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 2000. - Вип. 23. - С. 148-151.

3. Шиш А.М. Принципи формування податкової системи в Україні та їх удосконалення // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 2001. - Вип. 35. - С. 164-167.

4. Шиш А.М. Культура податкових відносин як необхідний елемент їх вдосконалення // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 2001. - Вип. 37. - С. 230-234.

5. Шиш А.М. Ефективність системи оподаткування підприємств України // Збірник наукових праць Подільської аграрно-технічної академії. - Кам'янець-Подільський, 2000. - Вип. 8. - С. 336-338.

6. Шиш А.М. Рівень оподаткування та його оцінка // Економічні проблеми розвитку АПК в умовах ринкової економіки. Матеріали науково-практичної конференції, що відбулася 29-30 березня 2000 р. - К.: Національний аграрний університет, 2000. - С. 31-32.

7. Шиш А.М. Податок на землю - важливий елемент політики оподаткування підприємств сільського господарства // Вчимося господарювати. Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів. 22-23 листопада 1999 р. Київ-Чабани. - К.: Нора-прінт, 1999. - С. 250-251.

Размещено на Allbest.ru