Облік і аудит Франції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівська Комерційна академія

Реферат

На тему: «Облік і аудит Франції»

Виконала:

Студентка 5 курсу

Спеціальності МЕВ

Клименко Ольга

2014р.

Вступ

Можливість виконання бажання створити, зберегти та збільшити матеріальну (відчутну, видиму)власність залежить не тільки від суми початкового капіталу, але і від професіоналізму директора, управлінців (менеджерів різних рівнів), а також виконавців рішень менеджерів.

Управління, як відомо, являє собою процес використання економічної інформації для: планування, організації, обліку, мотивації і контролю за досягненням організації. Постачальником такої інформації у Франції та інших країнах є система бухгалтерського обліку, що виробляє фінансову звітність. Саме тому варто більше приділяти увагу перевірки бухгалтерської фінансової звітності на підприємстві. Аудит - регулятор правильного функціонування підприємства і його керівництва. Як і в інших країнах з ринковою економікою, розвиток аудиту у Франції призвело до виділення спеціалізацій із середовища аудиторів, за традицією так званих - експертами-бухгалтерами, виділилися фахівці з податкового, правового консультування, з менеджменту. бухгалтерський облік фінансовий капітал

У Франції досить сильне державне регулювання аудиту (це можна відзначити на прикладі призначення комісарів по рахунках в акціонерні товариства), держава здійснює прямий контроль за формуванням аудиторських кадрів, їх професійною підготовкою та поточною діяльністю.

1. Особливості облікової системи у Франції

У Франції бухгалтерський облік жорстко контролюється державою. Методологія обліку має яскраво виражений національний характер, але відповідає міжнародним стандартам в консолідованій звітності. Принципи обліку уФранції умовно можна розділити на традиційні і обумовлені приєднанням до нормативної бази Європейського союзу. Національний план рахунків бухгалтерського обліку відповідає вимогам 4-й Директиви ЄЕС, грунтується на п'яти принципах:

· поділ фінансового та управлінського бухгалтерського обліку ,

· принцип обережності ,

· істотності ,

· витрати-випуск, продовження діяльності

Це все має чітку методологічну організацію, набув широкого поширення в економічній практиці майже 70країн.

Щодо фінансової звітності, то обов'язкова звітність включає:

1. баланс

2. звіт про фінансові результати

3. звіт про рух грошових коштів

4. звіт про використання прибутку

5. звіт керівника

6. пояснення.

Для Франції характерні високий рівень стандартизації обліку і докладна методична проробка нормативних документів з бухгалтерського обліку. Основні цілі - Регулювання французької бухгалтерської системи облікових принципів на національному плані рахунків бухгалтерського обліку,фінансової звітності.

2. Особливості облікової системи у Франції

Діяльність французьких компаній фінансується в основному урядом і банками, тому бухгалтерський облік регламентується на державному рівні. Торговим кодексом, Законом про виробничо-торгових компаній (1966 р.), Законом про національні компанії (1970 р.) і податковим законодавством. Так склалося, що юридична суть французької бухгалтерської системи базується на торговому та податковому законах.

Бухгалтерський облік у Франції жорстко контролюється державою, а правила складання звітност ідля французьких організацій розроблені так, щоб формувати вхідну інформацію для національної системи рахівництва, за допомогою якої держава контролює економіку. Така система склалася в результат багатовікової традиції централізації управління і прагнення підприємців отримувати підтримку держави.

Французька бухгалтерська система розвивалася у міру формування бухгалтерського законодавства. Родоначальником його можна назвати Кольбера - міністра Людовика XIV, який видав у 1673 р. Комерційний кодекс. Цей кодекс включав розділ, в якому формулювалися правила ведення бухгалтерських документів. Сприйняттям Кодексу Наполеона бухгалтерська справа почала інтенсивно розвиватися.

3. Фінансова звітність

У бухгалтерському обліку Франції до звітності пред'являються обов'язкові вимоги, встановлені законодавством. Вона повинна відповідати Бухгалтерському акту, Декрету1983 і 4-й Директиві ЄС. Баланси окремих організацій у порівнянні з консолідованими більш деталізовані і складаються за встановленим форматом.

Класифікація фінансових рахунків зводиться до виділення двох класів балансових елементів: активів, що показують величину інвестицій в організацію та акціонерного капіталу зовнішніх пасивів, які показують їх фінансування. У свою чергу, інвестиції підрозділяються на оборотні та необоротні активи, а джерела фінансування - на поточні та довгострокові

Податкові зобов'язання розраховуються виходячи з даних індивідуальних рахунків.

У 1986 р. в систему нормативного регулювання бухгалтерського обліку Франції були внесені зміни з урахуванням 7-й Директиви ЄС, що стосуються складання консолідованої звітності (раніше звітність складалася тільки для окремих організацій),що було пов'язано з розвитком національного ринку цінних паперів та встановленням специфічних вимог до звітності для організацій, що включаються в лістинг.

Обов'язкова звітність включає баланс (форма рахунки в індивідуальній звітності з детальною розшифровкою по статтям, в консолідованій - форма рахунки/звіту), звіт про фінансові результати (форма рахунки за елементами витрат в індивідуальній звітності, в консолідованій - форма звіту по функції витрат), звіт прорух грошових коштів (рекомендується, але багато компаній його не складають), звіт про використання прибутку, звіт керівника, пояснення.

Заявлена звітність АТ включає також звіт про зміни в капіталі і відповідає МБС. Обов'язковим є подання піврічної звітності АТ фондовій біржі і квартальної звітності по продажах всіма підприємствами.

Для малих та середніх підприємств застосовується скорочена звітність. Консолідована звітність складається крупними компаніями при частці в капіталі іншої компанії на рівні понад 40% і іншому контролюючому впливі. Однак індивідуальна звітність є переважною. Публікація звітності обов'язкове для АТ, великих партнерських компаній з обмеженою відповідальністю, для середніх компаній (скорочені пояснення), для малих підприємств (скорочені звітність та пояснення). Публікацією визнається передача звітності до Комітету управління підприємствами.

Об'єднані компанії,складові консолідовану звітність, роблять це на добровільній основі, двох звітностей і не пред'являються формалізовані вимоги.

Однак свобода вибору облікових методик не означає, що у Франції відсутнє регулювання консолідації. До числа обов'язкових вимог відноситься, зокрема, те, що компанії, над якими материнська компанія має винятковий контроль,повинні бути відображені як дочірні компанії в обліку останньої.

Висновок

У Франції функціонують дві основні організації, які займаються керівництвом аудиторською діяльністю в країні, - Палата експертів-бухгалтерів і повірених бухгалтерів і Товариство комісарів по рахунках. Основні відмінності між експертами-бухгалтерами та комісарами по рахунках полягають у тому, що експерти-бухгалтери запрошуються для проведення перевірок ведення обліку та звітності, а комісари по рахунках призначаються в обов'язковому порядку в акціонерні товариства відповідно до законодавства про акціонерні товариства. У кожному акціонерному товаристві повинен бути призначений комісар по рахунках, а якщо це суспільство зобов'язане публікувати консолідовану звітність, то має бути не менше двох комісарів.

Як і в інших країнах з ринковою економікою, розвиток аудиту призвело до виділення спеціалізацій - із середовища аудиторів, за традицією званих експертами-бухгалтерами, виділилися фахівці з податкового, правового консультування, з менеджменту.

Палата експертів-бухгалтерів і повірених бухгалтерів об'єднує аудиторські установи та окремих аудиторів на національному та регіональних рівнях. Вона офіційно представляє всі аудиторські організації, що функціонують у Франції, у відносинах з міжнародними організаціями. Наукову, методологічну та організаційну роботу в області аудиту веде Французький інститут експертів-бухгалтерів з резиденцією в Парижі, що видає журнал, що висвітлює проблеми обліку та аудиту.

У Франції досить сильно державне регулювання аудиту. Держава здійснює прямий контроль за формуванням аудиторських кадрів, їх професійною підготовкою і поточною діяльністю.

Для Франції характерні високий рівень стандартизації бухгалтерського обліку і докладна методична проробка нормативних документів з бухгалтерського обліку. Правила складання звітності для французьких організацій розроблені таким чином, щоб формувати вхідну інформацію для національної системи рахівництва, за допомогою якої держава контролює економіку.

Размещено на Allbest.ru