Дослідження обліку, контролю та аналізу витрат операційної діяльності на підприємстві

Всі елементи тісно пов'язані між собою.

Документація -- спосіб первинної реєстрації об'єктів обліку. Документ -- єдине обґрунтування відображення в обліку.

Інвентаризація -- співставлення даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю об'єктів обліку для виявлення відхилень, виправлення помилок та контролю за збереженням цінностей.

Оцінка -- відображення у грошовій формі об'єктів обліку для їх узагальнення.

Калькуляція -- грошова оцінка об'єктів, вартість яких може бути визначена тільки після відображення всіх витрат.

Система рахунків -- це спосіб групування господарських засобів та їх джерел за економічно однорідними ознаками та поточний облік їх змін у кількісному і вартісному параметрах. Для групування господарських засобів використовують активні рахунки, для обліку джерел -- пасивні.

Подвійний запис -- процес відображення господарських операцій та викликаних ними змін одночасно на двох рахунках бухгалтерського обліку в одній і тій самій сумі.

Баланс -- метод групування й відображення в грошовій оцінці на певну дату господарських засобів та їхніх джерел, при якому сума господарських засобів дорівнює сумі їхніх джерел.

Витрати -- зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Не визнаються витратами і не включаються до Звіту про фінансові результати:

ѕ платежі згідно з договорами комісії, агентськими угодами та іншими подібними договорами на користь комітента, принципала та ін.;

ѕ попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

ѕ погашення одержаних позик;

ѕ інші зменшення активів чи збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, властивим витратам;

ѕ витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(С)БО).

Для розв'язання завдань оптимізації обліку з урахуванням технологічних особливостей підприємства, керівництво встановлює загальні правила документообігу і затверджує його графік.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку методом подвійного запису.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому й непомітному виправленню записів у первинних документах і реєстрах бухгалтерського обліку та забезпечує їхнє зберігання протягом встановленого строку.

Підприємство обрало спосіб обліку витрат з використанням рахунків класу 8, тому розглянемо порядок документального оформлення операцій (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Документування операцій, пов'язаних з обліком витрат на рахунках класу 8

№ з/п	Шифр та назва рахунку	Назва документу
1	80 „Матеріальні витрати"	Акти-вимоги, акти на списання палива, енергії, накладна, лімітно-забірна картка, довідка бухгалтерії, розрахунок бухгалтерії
2	81 „Витрати на оплату праці"	Наряд, табель, акт виконаних робіт, довідка бухгалтерії, розрахунок бухгалтерії
3	82 „Відрахування на соціальні заходи"	Розрахунок бухгалтерії, довідка бухгалтерії
4	83"Амортизація"	Розрахунок бухгалтерії, довідка бухгалтерії
5	84 "Інші операційні витрати"	Розрахунок бухгалтерії, довідка бухгалтерії, акт уцінки, акт на списання основних засобів, рахунок накладна

Після отримання первинних документів, на їх основі заповнюються регістри бухгалтерського обліку.

Для обліку витрат КП «Дубровицьке ГРП» використовує рахунки класу 8 «Витрати за елементами». Вони призначені для суб'єктів малого підприємництва та організацій некомерційного спрямування, які використовують їх замість рахунків класу 9( однак можливим є й паралельне використання рахунків цього ж класу).

На рахунку 80 «Матеріальні витрати» обліковують матеріальні витрати за звітний період.

На рахунку 80 "Матеріальні витрати" відображають суми визнаних витрат сировини, матеріалів, палива, запасних частин, мінеральних добрив та інших виробничих запасів, а також вартість виконаних для підприємства робіт і послуг виробничого та невиробничого характеру. При здійсненні витрат проводять запис: дебет рахунку 80 і кредит рахунків 20 "Виробничі запаси", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 26 "Готова продукція", 37 "Розрахунки з різними дебіторами", 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" та ін. За кредитом рахунку 80 списують прямі витрати на виробництво в дебет рахунку 23 "Виробництво", а також на рахунки 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності".

Рахунок 80 «Матеріальні витрати» має такі субрахунки:

- на субрахунку 801 «Витрати сировини й матеріалів» ведеться облік витрат сировини й матеріалів, що використовуються як основні та допоміжні матеріали в операційній діяльності підприємства;

- на субрахунку 802 «Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих» ведеться облік витрат купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів в операційній діяльності підприємства;

- на субрахунку 803 «Витрати палива та енергії» ведеться облік витрат придбаного палива та енергії всіх видів, що використовуються на технологічні, енергетичні та інші операційні цілі;

- на субрахунку 804 «Витрати тари і тарних матеріалів» ведеться облік витрат тари і тарних матеріалів, що використовуються в операційній діяльності.

- на субрахунку 805 «Витрати будівельних матеріалів» ведеться облік витрат будівельних матеріалів, які використовуються як основні та допоміжні матеріали в операційній діяльності підприємства;

- на субрахунку 806 «Витрати запасних частин» ведеться облік витрат запасних частин, які використовуються для ремонту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, малоцінних та швидкозношуваних предметів підприємства;

- на субрахунку 807 «Витрати матеріалів сільськогосподарського призначення» ведеться облік витрат матеріалів сільськогосподарського призначення, які використовуються як основні та допоміжні матеріали в операційній діяльності підприємства;

- на субрахунку 808 «Витрати товарів» ведеться облік витрат товарів, що використовуються для виробничо-господарських потреб, тобто продажу іншим особам;

- на субрахунку 809 «Інші матеріальні витрати» ведеться облік виконаних для підприємства робіт і послуг виробничого та невиробничого характеру (окремі операції з виробництва продукції, обробки сировини та матеріалів; роботи з випробувань сировини і матеріалів, що використовуються у виробництві; транспортні витрати, що входять до технологічного процесу виробництва, та ін.).

Приклад кореспонденції рахунків з обліку матеріальних витрат наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2. Облік матеріальних витрат

№ з/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума
1	Відпущено зі складу виробничі запаси для операційної діяльності	801	201	3000,00
2	Відображена вартість готової продукції	808	26	6000,00
3	Відображено вартість наданих послуг, необхідних для операційної діяльності	809	685	1200,00
4	Відображено вартість послуг з постачання електроенергії	803	631	1054,00
5	Віднесено матеріальні витрати на витрати основного виробництва в частині прямих матеріальних витрат	23	801	3000,00

Дане підприємство не обліковує інформацію на рахунку 80 «Матеріальні витрати».

КП «Дубровицьке ГРП» використовує рахунок 81 «Витрати на оплату праці» для обліку витрат на оплату праці за звітний період.

На рахунку 81 "Витрати на оплату праці" формується інформація про суми нарахованої оплати праці, що включаються до елементу "Витрати на оплату праці". На суму нарахованої оплати праці роблять запис за дебетом рахунку 81 і за кредитом рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам". Нараховану оплату праці відносять на відповідні об'єкти обліку: кредит рахунку 81 і дебет рахунків 91 "Загальновиробничі витрати" (92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" та ін). Інформацію про оплату праці накопичують за її видами.

Рахунок 81 «Витрати на оплату праці» має такі субрахунки:

- на субрахунку 811 «Виплати за окладами й тарифами» ведеться облік витрат на виплату основної заробітної плати персоналу відповідно до системи оплати праці, прийнятої на підприємстві;

- на субрахунку 812 «Премії та заохочення» ведеться облік витрат на виплату додаткової заробітної плати (премії, заохочення та ін.) відповідно до системи оплати праці, прийнятої на підприємстві;

- на субрахунку 813 «Компенсаційні виплати» ведеться облік витрат на гарантійні та компенсаційні виплати персоналу, пов'язані з індексацією заробітної плати тощо, розмір яких регламентується законодавством;

- на субрахунку 814 «Оплата відпусток» ведеться облік витрат на оплату щорічних відпусток персоналу підприємства, щомісячні відрахування на створення забезпечення оплати відпусток;

- на субрахунку 815 «Оплата іншого невідпрацьованого часу» ведеться облік витрат з виплат персоналу підприємства за невідпрацьований час, які передбачено законодавством;

- на субрахунку 816 «Інші витрати на оплату праці» ведеться облік інших витрат на оплату праці, які визнаються елементами витрат на оплату праці. Кореспонденція рахунків з обліку витрат на оплату праці наведено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Облік витрат на оплату праці

№ з/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума
1	Нараховано основну заробітну плату робітникам	811	661	800,00
2	Нараховано додаткову заробітну плату робітникам	812	661	200,00
3	Нараховано відпускні робітнику	814	471	1027,00
4	Нараховано заробітну плату за час простою через зовнішні причини	815	661	80,00
5	Відображено суму нарахованої матеріальної допомоги	816	663	93,00
6	Віднесено витрати на оплату праці на витрати основного виробництва в сумі прямих витрат на оплату праці	23	81	800,00

Для обліку відрахувань на соціальне страхування у КП «Дубровицьке ГРП»використовують рахунок 82 „Відрахування на соціальні заходи”.

На рахунку 82 узагальнюють інформацію про відрахування на соціальні заходи. При їх здійсненні дебетують рахунок 82 з кредиту рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням". Запис за кредитом рахунку 82 аналогічний рахунку 81.

Рахунок 82 «Відрахування на соціальні заходи» має такі субрахунки:

821 «Відрахування на пенсійне забезпечення»;

822 «Відрахування на соціальне страхування»;

823 «Страхування на випадок безробіття»;

824 «Відрахування на індивідуальне страхування».

На цих субрахунках обліковують відрахування згідно з назвами субрахунків. Приклади щодо обліку операцій на цих субрахунках наведено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4. Облік відрахувань на соціальні заходи

№ з/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума
1	Нараховано суми зборів: - обов'язкове державне пенсійне страхування; - обов'язкове державне соціальне страхування; - обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття	821 822 823	471	532,00 66,00 66,00
2	Нараховано суму внесків на додаткове пенсійне страхування персоналу	824	472	600,00
3	Здійснено відрахування від заробітної плати на: - обов'язкове державне пенсійне страхування; - обов'язкове державне соціальне страхування; - обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття	821 822 823	651 652 653	80,00 40,00 40,00
4	Віднесено суми відрахувань на соціальні заходи в частині відрахувань від заробітної плати виробничих робітників	23	82	360,00

Рахунок 83 «Амортизація» призначений для обліку сум нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів. На дебеті рахунка 83 «Амортизація» відображають суму нарахованих амортизаційних відрахувань, на кредиті -- їх списання на рахунки класу 9, якщо понесені витрати належать до витрат періоду (на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не використовує рахунків класу 9) або потребують додаткового розподілу (непрямі виробничі витрати), і на рахунок 23 «Виробництво», якщо ці витрати включають до собівартості виробництва продукції, робіт, послуг.

Рахунок 83 «Амортизація» має такі субрахунки:

831 «Амортизація основних засобів»;

832 «Амортизація інших необоротних матеріальних активів»;

833 «Амортизація нематеріальних активів».

На субрахунку 831 «Амортизація основних засобів» ведеться облік сум нарахованої амортизації основних засобів.

На субрахунку 832 «Амортизація інших необоротних матеріальних активів» ведеться облік сум нарахованої амортизації інших необоротних матеріальних активів.

На субрахунку 833 «Амортизація нематеріальних активів» ведеться облік сум нарахованої амортизації нематеріальних активів.

У таблиці 2.5 наведено приклад бухгалтерських операцій з обліку на цих субрахунках.

Таблиця 2.5. Облік амортизаційних відрахувань

№ з/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума
1	Відображено суму нарахованого зносу: - основних засобів; - інших необоротних матеріальних активів; - нематеріальних активів	831 832 833	131	1895,00 965,00 476,00
2	Віднесено суму зносу на витрати основного виробництва в частині нарахованого зносу виробничого обладнання	23	83	1207,00

Рахунок 84 «Інші операційні витрати» призначений для обліку операційних витрат, які не відображаються на інших рахунках класу 8. Згідно з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" до складу елемента "Інші операційні витрати" вклучають, зокрема, витрати на відрядження, за послуги зв'язку, плата за розрахунково-касове обслуговування і т. ін.

Ці витрати переважно визнаються як витрати періоду, якщо не входять до собівартості виробництва продукції, робіт, послуг. Зокрема, до інших операційних витрат належать вартість робіт, послуг, одержаних від сторонніх підприємств, нараховані податки та інші обов'язкові збори і платежі (крім податків на прибуток), втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, списання та уцінки активів, сума фінансових санкцій та ін. Кореспонденція рахунків з таких операцій показано в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6. Облік інших операційних витрат

№ з/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума
1	Відображено в складі інших операційних витрат: - витрати від псування матеріальних цінностей; - оплата готівкою сум страхового відшкодування; - списання безнадійної поточної дебіторської заборгованості - суму податків та зборів	84	201 301 361 641	378,00 417,00 1890,00 2540,00
2	Відображено інші операційні витрати у складі витрат вир обництва в частині прямих витрат	23	84	1004,00

Головний бухгалтер КП «Дубровицьке ГРП» згідно усіх сум витрат операційної діяльності, що були віднесені на вищезазначені рахунки, робить щомісячно записи в книгу витрат і проводить далі аналіз фінансових показників. На основі аналізу та усієї інформації потім складається щоквартально звітність до органу управління.

2.3 Фінансова та управлінська звітність з витрат операційної діяльності: методика формування та значення для управління звітності

Одним з основних елементів методу бухгалтерського обліку є звітність. Будь:які підприємства чи організації на узагальнюючому етапі облікового процесу складають бухгалтерську звітність. Згідно з п.3 ПСБО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, бухгалтерська звітність -- звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів. До користувачів звітності (П(С)БО 1, п.3) відносяться фізичні та юридичні особи, що потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень. Усіх користувачів облікової інформації, потреба в якій в умовах ринкових відносин різко зростає, умовно поділяють за характером фінансового інтересу на дві групи:

ѕ внутрішні -- це управлінський персонал усіх рівнів, що здійснює управління підприємством і використовує інформацію для планування, контролю й оцінки господарської діяльності;

ѕ зовнішні -- ті, хто перебуває за межами підприємства і потребують інформації для прийняття рішень стосовно налагодження зв'язків з цим підприємством. Ці користувачі можуть мати до підприємства: 1) прямий фінансовий інтерес; 2) непрямий фінансовий інтерес чи; 3) без фінансового інтересу до певного підприємства.

Для більш повного розкриття сутності проводять класифікацію звітності підприємства за певними ознаками: змістом, призначенням, обсягом, періодичністю подання, способом подання. За змістом можна виділити: фінансову, статистичну, управлінську та податкову звітність.

Основним видом є фінансова звітність, яка складається на підставі даних регістрів бухгалтерського обліку, надає інформацію про:

ѕ наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством, та їх структуру на певну дату;

ѕ фінансовий стан підприємства на певну дату;

ѕ доходи, витрати, фінансові результати підприємства за звітний період;

ѕ структуру доходів та витрат за звітний період;

ѕ прибутковість діяльності підприємства за звітний період;

ѕ надходження та витрати грошових коштів в результаті операційної, фінансової та інвестиційної діяльності підприємства у звітному періоді;

ѕ зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду;

ѕ ризики та непевності, які впливають на підприємство, його ресурси та зобов'язання у звітному періоді;

ѕ деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, передбачену відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, тощо.

Фінансова звітність підприємства включає: Баланс (форма № 1), Звіт про фінансові результати (форма № 2), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3) та Звіт про власний капітал (форма № 4).

Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період. Так головний бухгалтер КП «Дубровицьке ГРП» щоквартально і щорічно складає цей звіт (Додатки Б, В, Д).

Відповідно до вимог п. 38 П(С)БО 3 у розділі II (з 2013 року у розділі ІІІ згідно Наказу № 433 Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року)відображаються всі операційні витрати підприємства у звітному періоді за елементами за вирахуванням внутрішнього обороту (собівартості продукції, виробленої та спожитої самим підприємством). У цьому розділі не відображається собівартість реалізованих товарів, запасів, іноземної валюти. Алгоритм заповнення розділу показаний у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7. Алгоритм заповнення розділу ІІ (IIІ) «Елементи операційних витрат» Звіту про фінансові результати

Найменування показника	Код рядка	Пояснення до показника	Відображення в обліку
			із застосуванням рахунків класу 9	рахунків класу 8
1	2	3	4	5
Матеріальні затрати	230 (2500)	Усі матеріальні затрати на виробництво, на загальновиробничі, адміністративні потреби, на збут і інші потреби, крім тих, що використані на виробництво продукції власного споживання та створення необоротних активів	Обороти за рахунками Дт 23, 91, 92, 93, 94 - Кт 20, 21, 22, 24, 63, 68	Обороти за рахунком Кт 80
Витрати на оплату праці	240 (2505)	Нарахована заробітна плата	Обороти за рахунками та субрахунками Дт 23, 91, 92, 93, 94 - Кт 661, 471	Обороти за рахунком Кт 81
Відрахування на соціальні заходи	250 (2510)	Відрахування до фондів соцстраху	Обороти за рахунками та субрахунками Дт 23, 91, 92, 93, 94 - Кт 65, 471	Обороти за рахунком Кт 82
Амортизація	260 (2515)	Нарахована амортизація	Обороти за рахунками Дт 23, 91, 92, 93, 94 - Кт 13	Обороти за рахунком Кт 83
Інші операційні витрати	270 (2520)	Усі інші витрати, пов'язані з діяльністю підприємства (наприклад, оплата послуг субпідряду)	Обороти за рахунками та субрахунками Дт 23, 91, 92, 93, 94 - Кт 372, 377, 63, 685	Обороти за рахунком Кт 84
Разом	280 (2550)	Сума рядків 230 - 270	-	-

Крім фінансової звітності на підприємствах використовують і управлінську звітність. Для сприяння успішної діяльності підприємство самостійно розробляє систему управлінської звітності, головною метою якої є надання керівництву відповідної інформації щодо:

ѕ рівня прибутковості (підприємства в цілому, конкретного підрозділу, певного продукту або груп продуктів);

ѕ рівня витрат (підприємства в цілому, конкретного підрозділу, певного продукту або груп продуктів);

ѕ зіставлення показників за різні періоди та між фактичним виконанням і плановим завданням.

Для створення дієвої системи управлінської звітності підприємству необхідно визначитися щодо:

- переліку (назви форм) управлінської звітності;

- переліку користувачів управлінської звітності;

- формату і змісту кожного управлінського звіту;

- дати (часу) подання кожного управлінського звіту;

- періоду, за який подається кожний управлінський звіт;

- методу накопичення та узагальнення інформації;

- відповідальних осіб за складання управлінської звітності;

- режиму доступу до інформації, що міститься в управлінській звітності.

Визначаючись щодо назви форм управлінської звітності підприємствам слід знати, що найпоширенішими серед управлінських звітів є:

ѕ звіт про виконання -- звіт, який містить порівняння запланованих і фактичних показників та розрахунок відхилень із зазначенням їх причин;

ѕ звіт центру відповідальності -- звіт, який містить показники діяльності, контрольовані персоналом відповідного центру.

Як правило, управлінські рішення приймаються на трьох рівнях: 1) на рівні керівництва підприємства; 2) на рівні функціональних відділів; 3) на місцях.

Згідно з ієрархічною структурою управління підприємства на всіх рівнях вирішуються задачі на підставі наявної інформації, яка міститься в управлінській звітності. Ця інформація орієнтована на користувача -- конкретного керівника підприємства, служби, відділу або функціонального підрозділу, буде залежати, по-перше, від функціональної області, у якій він спеціалізуються, по-друге, від його положення в організаційній структурі підприємства. Виходячи з цього, слід чітко визначити інформаційні входи та виходи кожного рівня. Виявлення інформаційних входів і виходів дає змогу провести ув'язування багатьох завдань у єдину інформаційну мережу.

Формат і зміст кожного управлінського звіту визначається підприємством, виходячи з його форми. Цей звіт складається бухгалтером (заповнюється факт та значення відхилення) і подається відповідальній за прийняття рішення особі, яка вивчає відхилення (заповнює тенденцію, суттєвість та причини виникнення). Рішення, що буде прийнято за поданим звітом, залежатиме від значення, суттєвості, тенденції та причини виникнення відхилення. Якщо відхилення є значним, то для прийняття управлінського рішення необхідною буде додаткова більш детальна інформація.

Звіт центру відповідальності забезпечує поточний контроль за встановленими бюджетними показниками. При цьому в звіті можуть міститися показники грошові і негрошові. Дані звітів центрів відповідальності нижчого рівня узагальнюються в звіті центру відповідальності вищого рівня. Тим самим вище керівництво має можливість оцінити фактичні результати роботи з показниками генерального бюджету.

Дата (час) подання встановлюється за кожним управлінським звітом окремо залежно від значення та необхідності інформації для прийняття управлінського рішення. Як правило, управлінські звіти подаються на останню дату кожного місяця. Але існують певні показники (статті), контроль за станом яких потребує щоденного складання управлінського звіту.

Звичним періодом, за який подається кожний управлінський звіт, є місяць. Одночасно звітність може складатися щоденно з наростаючим підсумком за місяць, квартал, півріччя, рік. Деякі управлінські звіти мають звітний період -- зміну, день чи добу. Такі звіти дають детальну інформацію щодо відхилень, які підлягають постійному контролю з боку відповідальних за прийняття управлінських рішень осіб.

Як правило, відповідальними особами за складання управлінської звітності, є бухгалтера:аналітики та конкретні виконавці контрольованих показників (статей).

Обґрунтування режиму доступу до інформації, що міститься в управлінській звітності підприємства, повинно охоплювати такі складові:

1) перелік інформації, віднесеної до конфіденційної і таємної категорій (склад і обсяг відомостей);

2) перелік осіб, що мають компетентність складати класифікатори режимної інформації;

3) перелік осіб, що мають доступ до інформації певного виду;

4) порядок доступу до інформації (одержання, використання, поширення, зберігання) зацікавленим особам, які повинні контролювати або можуть отримувати певну сукупність, та систему її захисту.

Підприємство визначає склад відомостей, які відносяться до категорій конфіденційної й таємної інформації. Потім ці відомості проходять систематизацію: присвоєння власного певного шифру з метою створення класифікатору режимної інформації.

Одночасно підприємство самостійно створює групу компетентних фахівців (конструктори, технологи, юристи, економісти, обліковці), яка:

- визначає підстави й доцільність віднесення інформації до обмеженого режиму доступу та ступінь її секретності (категорія, яка характеризує важливість певної інформації, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони);

- розглядає пропозиції відділів та служб підприємства щодо віднесення та вилучення режимної інформації;

- подає на затвердження розгорнуті переліки відомостей,

- що становлять обмежений режим доступу, зміни до них, контролює відповідність змісту цих переліків класифікатору режимної інформації;

- розробляє критерії визначення шкоди, яку може бути завдано економічній безпеці підприємства у разі розголошення конкретної інформації;

- надає висновок щодо шкоди економічній безпеці підприємства у разі розголошення конкретної інформації;

- несе відповідальність за законність і обґрунтованість свого рішення про віднесення інформації до обмеженого режиму доступу.

З метою захисту режимної інформації підприємством може бути впроваджено такий порядок доступу: 1) єдині вимоги до виготовлення, користування, збереження, передачі та обліку такої інформації; 2) обмеження оприлюднення та передачі іншим особам режимної інформації; 3) спеціальний порядок допуску та доступу відповідно до компетенції посадових осіб; 4) технічний захист інформації.

Режим доступу до інформації підприємства оформлюється у вигляді додатку до облікової політики чи положення, яке набирає чинності з моменту затвердження керівником і доводиться до відома (у письмовій формі -- через підпис зобов'язання про нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації) всіх працівників підприємства. Вдало обґрунтований режим доступу інформації підприємства стає запорукою стабільності та успішності роботи підприємства в цілому та зацікавленими особами зокрема.

За допомогою інформації управлінської звітності керівництво приймає ефективні рішення щодо планування стратегії сталого розвитку підприємства, контролювання ходу діяльності та оцінки результатів роботи підприємства.

Так, керівництво має чітко усвідомлювати фінансові наслідки прийнятих ним управлінських рішень. Неправильно чи невчасно прийняте рішення може негативно вплинути на результати діяльності в майбутньому і навіть поставить під загрозу існування самого підприємства.

З метою забезпечення систематизації бухгалтерських звітів та підвищення рівня ефективності інформаційного забезпечення персоналу узагальненою обліковою інформацією про операційні витрати формується Зведений звіт про доходи та витрати суб'єкта господарювання, в якому доцільно надавати узагальнені показники по кожному із визначених бухгалтерських звітів, що надають інформацію операційні витрати підприємства у різних аспектах. Сформована в такий спосіб облікова інформація дає змогу керівництву мати загальне уявлення про розвиток фінансово-господарської діяльності підприємства, оцінити ступінь впливу та взаємозв'язку кожного із досягнутих показників та зробити певні висновки щодо напрямів розвитку бізнесу. За необхідності більш детального вивчення питань, що виникають у результаті дослідження зазначеної інформації, завжди є можливість її подальшої деталізації по кожному із означених напрямів за відповідними бухгалтерськими звітами.

Застосування суб'єктами господарювання визначених методологічних складових створення управлінської бухгалтерської звітності, на мою думку, сприятиме забезпеченню такого рівня інформатизації системи управління підприємством, якої вона потребує у визначений період часу залежно від реальних інформаційних потреб керівників різних ланок системи управління та відповідно до завдань, що стоять перед ними.

Але керівництво КП «Дубровицьке ГРП» не використовує управлінську звітність для аналізу інформації. Це пояснюється тим, що дане підприємство має невеликий обсяг діяльності, керівникові достатньо володіти обліковою інформацією із оборотних відомостей по рахунках, або з інших регістрів обліку.

Висновки

Розкриваючи стан організації бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю операційних витрат на підприємстві і виявляючи недоліки та переваги принципів та методик, що застосовуються на підприємстві було визначено, що організація бухгалтерського обліку на підприємстві - це система методів, способів, заходів, які забезпечують його оптимальне функціонування та розвиток відповідно до мети, цілей та місії.

Раціональна організація бухгалтерського обліку операційних витрат передбачає таку його будову, при якій він забезпечив би своєчасне виконання завдань планування, контролю, управління та надання повної й правдивої інформації щоб забезпечити мінімізацію цих же витрат.

Питання організації бухгалтерського обліку операційних витрат на підприємстві перебувають у компетенції керівника підприємства або головного бухгалтера відповідно до чинного законодавства та установчих документів.

Кожне підприємство повинно мати свою облікову політику. Облікова політика - це сукупність обґрунтованих підприємством конкретних методів, форм, техніки ведення і організації бухгалтерського обліку, виходячи з встановлених норм і особливостей діяльності.

Метод бухгалтерського обліку - це система прийомів, яка забезпечує суцільне, безперервне, взаємопов'язане та об'єктивне відображення (в узагальненому вигляді у грошових вимірниках) об'єктів бухгалтерського обліку, що має на меті отримання інформації для управління ними.

Основними прийомами бухгалтерського обліку є: документація; інвентаризація; оцінка; калькуляція; система рахунків; подвійний запис; баланс. Усі прийоми тісно пов'язані між собою і широко використовуються на підприємстві для відображення операційних витрат.

Інформація із регістрів обліку операційних витрат узагальнюється у бухгалтерській звітності. Бухгалтерська звітність -- звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів. Основними видами її є фінансова та управлінська звітність.

До фінансової звітності з обліку операційних витрат належить Звіт про фінансові результати, а управлінської звітності - Зведений звіт про доходи та витрати. Але крім складання звітності важливо також проводити аналіз витрат операційної діяльності.

Размещено на Allbest.ru