Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• 1. Поняття, класифікація та оцінка готової продукції
• 2. Особливості обліку готової продукції та її реалізації
• 3. Документальне оформлення готової продукції та її реалізації
• 4. Проблеми пов'язані з обліком готової продукції та її реалізації
• Висновки та пропозиції
• Список використаної літератури
• Додатки

Вступ

Діяльність кожного господарюючого суб'єкта у сучасних умовах є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин, які зацікавлені у позитивних результатах його функціонування. Успішна діяльність кожного з них полягає у підвищенні рівня економічної ефективності виробництва продукції.

Облік готової продукції є важливою темою для розгляду і її актуальність полягає в тому, що більшість підприємств виготовляють якусь продукцію, яка є об'єктом ведення бухгалтерського обліку.

У економічно складний для України час держава повинна підтримувати виробників продукції, особливо, якщо підприємство виготовляє якусь нову продукцію, стимулювати підприємства до більшого розширення, надавати пільги і зменшувати податковий тиск.

Мета даної курсової роботи полягає в поглибленому вивченні обліку та реалізації готової продукції, її порівняння та співставлення теорії з практикою.

В даній курсовій роботі будуть висвітлені такі питання:

- поняття та класифікація готової продукції;

- порядок формування пакісної вартості готової продукції;

- нормативно-законодавча база з обліку готової продукції та її реалізації;

- документування господарських операцій з руху готової продукції;

- синтетичний та аналітичний облік готової продукції та її реалізації;

- облік надходження готової продукції;

- облік реалізації готової продукції;

- облік бартерних операцій;

- порядок проведення та відображення в обліку результатів інвентаризації готової продукції;

- порядок відображення у звітності готової продукції.

При написанні курсової роботи використовувались наступні методи дослідження: табличний, графічний, метод середніх, абсолютних та відносних величин, балансований метод та метод дослідження показників у динаміці.

Значним внеском до розвитку уявлень про готову продукцію є праці провідних вчених України, Росії та Білорусії. Серед них праці д.е.н., В.К.Радостовця, присвячені проблемам обліку товарно-матеріальних цінностей, шляхам удосконалення обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції, робіт, послуг. З питань обліку товарно- виробничих запасів захищені дисертації М.І.Карауш. У 1990 році захистив докторську дисертацію з цього питання В.Д. Новодворський. Сутність проблеми обліку надходження виробничих запасів та формування їх собівартості здобули своє відображення у працях Білухи Т.М., Завгороднього В.Л., Білобжуного І.А., Малига В.А., Смоленюка Л.С., та багато інших.

1. Поняття, класифікація та оцінка готової продукції

облік готова продукція бартерний

Готова продукція - це продукція (виріб, напівфабрикат, робота, послуга), що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування (якщо вимагають відповідні її особливості), відповідає технічним умовам і стандартам, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад.

Готова продукція - це матеріальний результат виробничої діяльності підприємства. Крім випуску речової продукції (машин, обладнання тощо) підприємство може виконувати певні роботи для інших підприємств або надавати їм послуги. Наприклад, ремонтні роботи, перевезення вантажів своїм автотранспортом та інше. На відміну від речової продукції, під якою розуміється вираз готова продукція, цей вид продукції називають «виконані роботи і надані послуги».[23,c.125]

Таким чином, продукція підприємства може складатися з готової продукції та виконаних робіт і послуг.

Всі елементи виробничого процесу - сировина, матеріали, паливо тощо, які перебувають на різних стадіях технічного процесу, утворюють незавершене виробництво.

Готова продукція на промисловому підприємстві проходить такі операції:

- випуск продукції з виробництва і здача її на склади;

- зберігання продукції на складах підприємства;

- відпуск продукції на місці місцевим і відправка (відвантаження) іногороднім покупцям;

- відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів, для збуту продукції (наприклад, тара власного виробництва) та ін.;

- реалізація продукції (одержання грошей від покупців за відпущену продукцію);

При організації обміну продукції основним методом є визначення її характеру. Згідно з цією ознакою продукцію групують за формою, ступенем готовності і технологічною складністю.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1 Класифікація готової продукції

За технологічною складністю продукцію поділяють на просту і складну. При цьому вона може бути основною, побічною або супутньою. За своїми технічними та іншими характеристиками побічна та супутня продукція майже не відрізняються від основної, тому їх кількісні та якісні параметри визначають аналогічно основній продукції.[18,c.69]

Супутня продукція - це продукція, отримана в одному технологічному циклі (процесі) одночасно з основною. За якістю вона відповідає стандартам та призначена для подальшої обробки або відпуску споживачам. Супутня продукція як вихідний елемент виробничого процесу має якісні та кількісні параметри, які повинні одержати вартісну характеристику.

Побічна продукція - це продукція, що іноді утворюється в комплексних виробництвах при виробництві основної і, на відміну від супутньої (допоміжної), не потребує додаткових витрат.

В поточному обліку продукція (роботи, послуги) групується за укрупненими позиціями: вироби основного виробництва; товари широкого вжитку, вироблені з відходів; запасні частини; виконані роботи та надані послуги.

Завданням обліку готової продукції та її реалізації є:

- перевірка виконання плану випуску продукції та її відвантаження;

- правильне і своєчасне оприбуткування та списання готової продукції;

- визначення стану розрахунків із покупцями за відвантажену продукцію;

- отримання відомостей про номенклатуру, кількість і вартість відвантаженої продукції;

- контроль за зберіганням готової продукції та її реалізацією;

- контроль за витратами та доходами від її реалізації.

В бухгалтерському обліку готова продукція повинна оцінюватися відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» за первісною вартістю. Але, оскільки вартість продукції може бути визначена лише після збирання всіх витрат та калькулювання її фактичної собівартості, постає потреба в щоденному обліку наявності та руху готової продукції для визначення її вартісних характеристик. При визначенні первісної вартості продукції (робіт, послуг) також керуються П(С)БО 16 «Витрати».[7,c.5]

Одним із основних завдань цінового обігу готової продукції є проведення різної продукції промисловості до єдиного вираження: ціновий показник дає можливість зробити підсумок різної продукції як одиничних виробничих одиниць, так і промисловості в цілому. В отриманні одного підсумку по різних видах продукції і полягає основне завдання оцінки продукції.

Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» оцінку запасів (матеріалів, МПШ, незавершеного виробництва, напівфабрикатів, готової продукції, товарів тощо) за їх окремими видами слід розглянути на наступних етапах їх руху:

- при надходженні запасів;

- при вибутті запасів;

- на дату складання звітності.

Первісна вартість запасів визначається в залежності від способу їх надходження на підприємство. Запаси можуть надходити на підприємство в результаті:

- придбання за грошові кошти та їх еквіваленти;

- виготовлення;

- внеску (передачі) засновниками (учасниками) підприємства в якості внеску до статутного капіталу;

- безкоштовної передачі;

- обміну на інші запаси.

Витрати, які не включаються до первісної вартості:

- понаднормові втрати і недостачі запасів;

- проценти за користування позиками;

- загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Ці витрати відносяться на витрати того періоду, в якому вони були здійснені.

В умовах ринкової економіки ціни на матеріальні ресурси часто змінюються під впливом чинників попиту і пропозиції. Підприємство одержує цінності впродовж звітного періоду багато разів за різними договірними цінами.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.2 Оцінка запасів при надходженні

При відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті згідно з п.16 П(С)БО 9 їх оцінка здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу.[10,c.9]

Вибір методу оцінки є елементом облікової політики підприємства і не підлягає змінам без вагомих підстав. При виборі методу оцінки вибуття запасів підприємство виходить з інтересів користувачів. Обрані методи оцінки розкриваються у примітках до фінансової звітності (п. 29 П(С)ОБ 9).

Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів може застосовуватися у випадку виконання спецзамовлень і проектів, а також при незначній номенклатурі товарів (на торгових підприємствах). Він передбачає облік фактичної собівартості за кожною конкретною одиницею товарів. Даний метод доцільно застосовувати до запасів, які мають високу вартість.

Метод ідентифікованої собівартості застосовується при наявності наступних обставин:

- відпуску належать запаси, які не підлягають заміні іншими запасами, що є на підприємстві;

- запаси відпускаються для виконання спеціальних замовлень і проектів.

При використанні методу ідентифікованої собівартості, вартість відпущених запасів і залишків запасів обліковується за їх фактичною вартістю. Але в результаті використання цього методу однакові запаси обліковуються за різною вартістю, що не завжди зручно. Залежно від того, який саме з однакових запасів використовуватиме підприємство, прибуток буде змінюватися відповідно до первісної вартості кожного запасу.[6,c.5]

Метод середньозваженої собівартості. Відповідно до формули середньозваженої собівартості собівартість кожної одиниці визначається шляхом ділення сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і отриманих у звітному місяці.

Запаси з однаковими вхідними параметрами обліковуються в одній інвентарній картці незалежно від ціни придбання. Облік по партіях не ведеться.

Цей метод можна застосувати для списання взаємозамінних запасів, коли для списання запасів не потрібно проводити їх ідентифікацію. Недоліком даного методу є складність відстежування за середньою ціною в умовах, коли виробничі запаси витрачаються щоденно, або надходять досить часто.

Перевага цього методу полягає в тому, що оцінку вартості відпущеного запасу та запасів в залишках можна знайти відразу в момент здійснення операції, що надає об'єктивне уявлення про вартість запасів і практично не дозволяє здійснювати маніпуляції з цифрами. Але це вирішується за рахунок досить великого обсягу роботи. Крім того, оцінка залишків матеріалів та собівартості готової продукції не є повністю об'єктивною.

Метод ФІФО: першими відпускаються запаси, що надійшли раніше. Метод ФІФО застосовується на хронології надходження, тобто базується на припущенні, що одиниці запасів, які були придбані першими, продаються чи використовуються першими, що запобігає їх псуванню, а також на припущенні, що грошова одиниця є стабільною.[19,c.205]

Одиниці, які залишаються в запасах на кінець періоду, оцінюються за цінами останніх надходжень товарів.

Даний метод застосовується найчастіше для таких запасів як фрукти, овочі та інші продукти харчування, коли перші запаси, що надійшли, повинні реалізовуватись у першу чергу, щоб уникнути збитків від псування.

Перевага методу ФІФО полягає в тому, що він простий, систематичний і об'єктивний, а також перешкоджає маніпулюванню даними в сторону штучного завищення або заниження вартості запасів, тобто запобігає можливості маніпулювання прибутком, забезпечує відображення у балансі суми запасів, яка приблизно збігається з поточною ринковою вартістю. Метод ФІФО виправдовує себе в умовах низької інфляції. Застосування ж його в умовах високої інфляції приведе до завищення вартості матеріальних залишків, заниження собівартості готової продукції та, як наслідок, завищення результатів від реалізації.

Саме відображення нереальних доходів, що призводить до невиправданого завищення прибутку, є недоліком методу.

При безперервному обліку вартість витрачених запасів розраховується з їх загальної вартості безпосередньо при витрачанні чергової партії. Собівартість проданих запасів визначається шляхом підсумовування вартостей, використаних при їх збуті, запасів.

При періодичному обліку реальне чергування надходжень та витрат змінюється послідовними діями: спочатку враховуються всі надходження, а потім - всі витрачання. Вартість запасів на кінець звітного періоду визначається за допомогою інвентаризації. Сальдо запасів на кінець періоду як добуток кількості запасу в натуральному виразі і ціни (при придбанні запасів) або собівартості (при самостійному виготовленні) одиниці запасу з останньої його партії, що надійшла.[25,c.105]

Використання оперативного і підсумкового методів ФІФО дає однакове сальдо запасів і собівартості реалізованої продукції на кінець періоду.

Нормативні затрати. Оцінка запасів за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), що встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей та діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичних норм затрат і ціни повинні регулярно перевірятися і переглядатися. Зазначений метод на практиці застосовується рідко.

Метод оцінки за цінами продажу. Оцінка вибуття запасів за цінами продажу основана на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торгової націнки товарів. Оцінка за цінами реалізації застосовується підприємствами роздрібної торгівлі з використанням середнього відсотка торгової націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати підприємства, які мають значну номенклатуру товарів, що змінюється, з приблизно однаковим рівнем торгової націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари.

При незначному рівні інфляційних і циклічних коливань цін, запаси доцільно обліковувати за вартістю їх придбання. Проте, при збільшенні річного рівня інфляції, що виражається у відчутних коливаннях цін, відображення запасів за вартістю придбання вже не дає об'єктивної картини їх загальної вартості і господарської корисності як джерела потенційного доходу. Ринкова вартість товарно-матеріальних запасів може зменшуватись під впливом НТП і фактору морального старіння, що передбачає різницю між вартістю придбання запасів і їх вартістю на даний момент.

Згідно П(С)БО 9 з метою збереження об'єктивності оцінки запасів в умовах цінової нестабільності запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.[15,c.49]

На практиці первісна вартість не завжди співпадає з чистою вартістю їх реалізації. При цьому можливі дві ситуації:

- первісна вартість запасів перевищує чисту вартість реалізації;

- первісна вартість запасів нижча за чисту вартість реалізації.

Різницю між первісною вартістю, що визначена за фактичними витратами на придбання запасів, і чистою вартістю їх реалізації в міжнародній практиці називають збитком від зберігання запасів.

Згідно з П(С)БО 16 «Витрати» особливість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), реалізованої протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та понаднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- загальновиробничі витрати.

За способом включення до собівартості витрати поділяються на прямі та непрямі. Витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів, називаються прямими.

Непрямі витрати - це витрати на виробництво, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом і тому потребують розподілу. Прикладом таких витрат є загальновиробничі.

За ступенем залежності від обсягів діяльності, витрати поділяються на змінні і постійні. Змінні витрати змінюються разом зі зміною обсягу виробництва. Постійні - це витрати, абсолютна величина яких залишається постійною або змінюється при зменшенні або збільшенні обсягу виробництва продукції, яка випускається, в невеликій кількості.

Майже всі прямі витрати є змінними. Виключення складають амортизація спеціального обладнання, орендна плата та деякі інші прямі витрати.[20,c.203]

Загальновиробничі (непрямі) витрати також поділяються на постійні та змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними або майже незмінними при зміні обсягу діяльності.

Підприємство може самостійно встановлювати перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат і обирати методику розподілу змінних загальновиробничих витрат, виходячи і з специфіки своєї діяльності. Обрану базу розподілу накладних витрат зазначають в примітках до фінансової звітності та в наказі про облікову політику підприємства.

Не включаються до виробничої собівартості і списуються на витрати періоду (витрати виробництва), в якому вони були здійснені, наступні витрати:

- понаднормові відходи;

- витрати на зберігання, крім тих, які необхідні у виробничому процесі, що передував наступній стадії виробництва;

- адміністративні накладні витрати;

- витрати на збут.

Крім того, не визначаються витрати, а отже не враховуються в калькуляції собівартості вироблених, готових і реалізованих продукції, товарів, робіт і послуг:

- попередня (авансова) оплата запасів, робіт і послуг;

- погашення одержаних позик;

- платежі по договорам комісії, агентським узгодженням і іншим аналогічним договором на користь комітента і принципалу;

- витрати, які відображаються зменшенням власного у відповідності з Положенням (стандартами) бухгалтерського обліку;

- інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, якщо порушені обов'язкові умови достовірності оцінки витрат.[9,c.97]

Порядок формування первісної вартості готової продукції подано на рис. 1.3

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.3 Порядок формування первісної вартості готової продукції

Оцінка готової продукції при її реалізації залежить від сформованої облікової політики підприємства в частині оцінки запасів при їх вибутті.

При відображенні продажу готової продукції в бухгалтерському обліку зазначаються дві її оцінки: оцінка що прийнята підприємством згідно з обліковою політикою, - первісна вартість (за дебетом рахунку 901 «Собівартість реалізації»), та оцінка, що визначається за домовленістю сторін (за кредитом рахунку 71 «Дохід» від реалізації готової продукції).

Одним із основних завдань цінового обігу готової продукції є проведення різної продукції промисловості до єдиного вираження: ціновий показник дає можливість зробити підсумок різної продукції як одиничних виробничих одиниць, так і промисловості в цілому. В отриманні одного підсумку по різних видах продукції і полягає основне завдання оцінки продукції.[11,c.62]

2. Особливості обліку готової продукції та її реалізації

Для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства використовується рахунок 26 "Готова продукція".[16, с106]

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам. Вироблена готова продукція зараховується на баланс за первісною вартістю.

За дебетом рахунку 26 "Готова продукція" відображається надходження готової продукції з власного виробництва.

При списанні готової продукції з рахунку 26 "Готова продукція" сума відхилень фактичної виробничої собівартості від вартості за обліковими цінами, що відноситься до цієї продукції, визначається у відсотку, який обчислюється як відношення відхилень на залишок готової продукції на початок місяця та відхилень по продукції, яка здана на склад протягом місяця, до вартості продукції за обліковими цінами. Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, відображається за кредитом рахунку 26 "Готова продукція" і дебетом відповідних рахунків.

Аналітичний облік готової продукції ведеться за видами готової продукції.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції використовується рахунок 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва".

Продукція сільськогосподарського виробництва поточного року обліковується за плановою собівартістю, яку в кінці звітного періоду доводять до фактичної собівартості. Підприємства, які не обчислюють собівартість продукції, наприклад фермерські господарства, беруть її на облік за поточними (діючими на момент складання звітності) цінами. Різниця між фактичною і плановою собівартістю готової продукції, яка виявляється в кінці року, відноситься пропорційно на рахунок продукції і на інші рахунки, на які ця продукція була списана протягом року.[16, c.108]

За дебетом рахунку 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва" відображається надходження сільськогосподарської продукції, за кредитом - вибуття сільськогосподарської продукції внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо.

На цьому рахунку обліковують продукцію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, яка призначена для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу, наприклад, в дитячі садки, їдальні тощо); продукцію, яка призначена для споживання в тваринницьких підрозділах як корми або для виробництва кормів у кормоцехах; продукцію, яка вирощена для годівлі худоби, наприклад зелену масу, корм, плоди тощо, а також побічну продукцію та відходи, одержані при доведенні товарної продукції та насіння до належних кондицій; насіння та посадкового матеріалу, включаючи саджанці, призначені для закладання та ремонту власних насаджень.

Аналітичний облік продукції сільськогосподарського виробництва ведеться за видами продукції.

На рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.[17, c.82]

На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 "Товари" застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.

Постачальницькі, збутові, торгові підприємства та організації на рахунку 28 "Товари" ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих чи господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи" чи 20 "Виробничі запаси".

Рахунок 28 "Товари" має такі субрахунки:

281 "Товари на складі";

282 "Товари в торгівлі";

283 "Товари на комісії";

284 "Тара під товарами";

285 "Торгова націнка";

286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу".

На субрахунках 281-284 за дебетом відображається збільшення товарів та їх вартості, за кредитом - зменшення.

На субрахунку 281 "Товари на складі" ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.

На субрахунку 282 "Товари в торгівлі" ведеться облік руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (в магазинах, ятках, кіосках, у буфетах підприємств громадського харчування тощо).

На субрахунку 283 "Товари на комісії" ведеться облік товарів, переданих на комісію за договорами комісії та іншими цивільно-правовими договорами, які не передбачають перехід права власності на цей товар до оплати їх вартості. Аналітичний облік ведеться за видами товарів і підприємствами (особами-комісіонерами.

На субрахунку 284 "Тара під товарами" ведеться облік наявності й руху тари під товарами й порожньої тари. Торговельні підприємства можуть вести облік тари за середніми обліковими цінами, які встановлюються керівництвом підприємства за видами (групами) тари і цінами на тару. Різниця між цінами придбання і середніми обліковими цінами на тару відноситься на субрахунок 285 "Торгова націнка".

На субрахунку 285 "Торгова націнка" торговельні, постачальницькі та збутові підприємства при ведені обліку товарів за продажними цінами відображають торгові націнки на товари, тобто різницю між покупною та продажною (роздрібною) вартістю товарів. За кредитом субрахунку 285 відображається збільшення суми торгових націнок, за дебетом - зменшення (списання). Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари відображається за дебетом субрахунку 285 і кредитом субрахунків 281 і 282. У звітність включається згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунку 28.

Готова продукція обліковується на підприємствах за місцями її зберігання та окремими видами у встановлених одиницях виміру: натуральних (характеризують кількість, обсяг та вагу продукції відповідно до їх фізичних властивостей, використовують для кількісного обліку готових виробів); умовно-натуральних (показники, необхідні для одержання узагальнених показників з обліку однорідної продукції).[20, c. 534]

Для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг призначено рахунок 90 "Собівартість реалізації".

За дебетом рахунку 90 "Собівартість реалізації" відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати".

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду - 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності".[21,c.55]

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" має такі субрахунки:

901 "Собівартість реалізованої готової продукції";

902 "Собівартість реалізованих товарів";

903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг".

На субрахунку 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" ведеться облік виробничої собівартості реалізованої готової продукції.

На субрахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів" відображається собівартість реалізованих товарів, яка визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

На субрахунку 903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг" ведеться облік собівартості реалізованих за звітний період робіт і послуг.

Зауважимо, що по дебету субрахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів" вказується не лише собівартість реалізованих товарів, а також і сума транспортно-заготівельних витрат, пов'язаних із їх закупівлею, яка підлягає списанню за результатами обсягів реалізації у конкретному місяці.

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" кореспондує за дебетом з кредитом рахунків:

21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі"

79 "Фінансові результати"

23 "Виробництво"

26 "Готова продукція"

27 "Продукція сільськогосподарського виробництва"

28 "Товари"

91 "Загальновиробничі витрати"

3. Документальне оформлення готової продукції та її реалізації

При організації бухгалтерського обліку готової продукції та її реалізації потрібно керуватися такими законодавчими та нормативними документами:

- цивільний кодекс України від 16.01.2003р. № 435-ІV із змінами та доповненнями.[1.с.54]

В розділі «окремі види зобов`язань» даються загальні положення про купівлю-продаж продукції, заключення договору купівлі-продажу, обов`язки та відповідальність продавця, правові наслідки порушення умови договору, ціна товару, оплата і страхування товару.

- цивільний Кодекс України (ЦКУ).[1. с. 59]

Статтею 208 цього Кодексу передбачено, що право чин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Порядок реалізації готової продукції регулюється умовами договорів. Невідповідності за якістю і асортиментом регулюється ст. 669 - 672 ЦКУ, а саме 336 дає право підприємству самостійно розпорядитися своєю продукцією від яких відмовляється покупець;

В ІV розділі Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № 436-ІV «Господарські зобов'язання» дається загальна характеристика господарських зобов'язань, що таке господарські договори, ціни і ціноутворення у сфері господарювання. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачений законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Невідповідності за якістю і комплектністю при реалізації готової продукції регулюються статтею 268 - 270 ГКУ, а також бездокументна поставка готової продукції.

В Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999р. №996-ІV з послідуючими змінами та доповненнями визначаються правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємством відповідно до чинного законодавства. Фінансова звітність та методи ведення бухгалтерського обліку визначаються національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(С)БО) та не суперечать міжнародним стандартам.

Згідно з вимогами п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996 - ХІV кожна господарська операція, що відображається на рахунках бухгалтерського обліку має ґрунтуватися на даних первинного документа. Під час обліку готової продукції підприємство повинно дотримуватися основних принципів бухгалтерського обліку, які закладені в цьому Законі.[8. с.9]

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. № 87, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.06.1999р. № 397/3690 визначає зміст і форму звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей. В статті «Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) показується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) визначена згідно з П(С)БО 9 «Запаси».[17.с.5]

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. № 246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. за № 751/4044 визначає метрологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про готову продукцію і розкриття її у фінансовій звітності. Дається визначення первісної оцінки готової продукції, оцінки її вибуття на дату балансу.

В п. 27 і 28 описано механізм відображення результатів переоцінки готової продукції в бухгалтерському обліку. В ньому також детально відображено методи оцінки вибуття готової продукції. Надлишки виявлені при інвентаризації оприбутковуються, як безоплатно отримані (п.12).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за № 27/4248 розкриває інформацію про витрати підприємства, дається їм визначення і склад по елементам, а також додається розрахунок розподілу загально виробничих витрат.

В наказі Міністерства статистики України від 21.06.1996р. за № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» затверджено типові форми з обліку готової продукції, які повинні застосовувати підприємства всіх форм власності.

П(С)БО 2 «Баланс» затверджений наказом Мінфіну України від 31.03.99р. № 87 визначає зміст і форму балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. Він передбачає, що у статті «Готова продукція» (ряд. 130) показується вартість готової продукції призначеної для реалізації в ході нормального операційного циклу.[13.с.3]

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою КМУ від 22.02.96р. № 116 визначає розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) готової продукції предметів на підприємстві. Відповідно до п.2 цього Порядку підприємство проводить розрахунок збитку за формулою і згідно з п.10 здійснюється відшкодування збитків, затверджених підприємству, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.[30.с.29]

Інструкція про інвентаризацію основних засобів нематеріальних активів товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Мінфіну України від 11.08.94р. №69 передбачає проведення інвентаризації готової продукції за наказом директора підприємства (п. 11.1) постійно діючою інвентаризаційною комісією.

В Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. № 283/97 - ВР передбачено відображення запасів у податковому обліку, згідно з п.п. 5.2.1 ст. 5 витрати на виробництво готової продукції у податковому обліку відображаються у складі валових витрат в повній сумі в момент їх понесення (оплати) або момент оприбуткування (п.п. 11.2.2. ст. 11). Надалі балансова вартість підлягає в податковому обліку коригуванню за механізмом (в долі матеріальних витрат), викладеним у п.5.9 ст. 5 цього ж Закону.

Визначення бартеру наведене в п.1.19 ст. 1 цього ж Закону. Лишки готової продукції виявленої при інвентаризації відповідно до п.п. 4.1.6 ст.4 включається до валового доходу звітного періоду.

Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97_ВР передбачає нарахування податкового зобов'язання при реалізації готової продукції.

Колектив авторів Житомирського інженерно-технологічного інституту Ф.Ф.Бутинець, О.В.Олійник, М.М.Шигун та інші в навчальному посібнику “Організація бухгалтерського обліку в темі 11. “Організація обліку запасів” висвітлює порядок організації обліку запасів і в тому числі готової продукції згідно із П(С)БО 9 “Запаси” і П(С)БО 16 “Витрати”.

Порядок ведення обліку готової продукції і її реалізації висвітлює цілий ряд вітчизняних науковців: П.М.Герасим, П.Я.Хомик в навчальному посібнику “Бухгалтерський облік за журнальною формою рахівництва”.

Випуск продукції з виробництва та передача її на склад оформляється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказується: дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю. Вони виписуються в двох примірниках, один з яких призначений для здавальника, а інший - залишається на складі. Кількість вимірювальних приладів, що оприбутковуються на склад, їх обсяг підраховується і, при необхідності, зважуються.

Для обліку випуску готових виробів з виробництва бухгалтерія складає накладну на здачу готової продукції на склад підприємства, в натуральному і грошовому вираженні. Дані цієї відомості використовуються для контролю за виконанням завдання по обсягу виробництва і для бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку.[8,c.5]

Накопичувальні відомості випуску готової продукції (в натуральному та грошовому вираженні) і накопичувальні відомості відвантаженої продукції заповнюються на підставі первинних документів протягом місяця.

На підприємстві ціна проставляється на підставі номенклатури - цінника, наявність якого є однією з важливих умов організації обліку готової продукції.

Залежно від виду випуску готової продукції з виробництва готова продукція оформлюється та відображається в обліку по-різному. Якщо підприємство виробило продукцію що має робочий характер (виріб), то це означає, що її передають на склад. В такому разі оформляються первинні документи і використовуються бухгалтерські рахунки, показані на рис. 3.1



Рис. 3.1 Облік випуску готової продукції, що здається на склад і має кількісні та якісні характеристики

Якщо продукція, яку виробило підприємство не має натуральних параметрів - робота (ремонт) або послуга (транспортні послуги), - то в бухгалтерському обліку випуск рівнозначний передачі продукції замовнику і тому факт випуску відображається в бухгалтерському обліку наступним чином (рис. 3.2.).

Рис. 3.2 Облік випуску готової продукції, яка не здається на склад і не має кількісних та якісних характеристик

Якщо підприємство випускає продукцію унікальну, то відповідний випуск (передачу замовнику) оформлює документами і відображає її в бухгалтерському обліку наступними записами (рис. 3.3.)

Рис. 3.3 Облік випуску готової продукції, яка не здається на склад

Таким чином, загальна схема обліку готової продукції може бути такою (рис. 3.4).

Рис. 3.4 Загальна схема обліку готової продукції

Керівнику підприємства та засновникам потрібна кожний день інформація щодо стану запасів готової продукції на складі. Тому на відповідні відділи підприємства покладається обов'язок своєчасно та правильно її оприбуткувати, забезпечити її зберігання, своєчасно відвантажувати. Керівництво підприємство повинно бути ще забезпечене інформацією про наявність і рух готової продукції за місцями зберігання та матеріально відповідальними особами.

Готова продукція обліковується на підприємстві за місцями її зберігання ( в цехах) та окремими видами у встановлених одиницях виміру: натуральних (характеризують кількість, обсяг та вагу продукції відповідно до їх фізичних властивостей, використовують для кількісного обсягу готових виробів), умовно-натуральних (показники, необхідні для одержання узагальнених показників з обміну однорідної продукції).

Комірник центрального складу готову продукцію обліковує в кількісному вираженні в облікових регістрах (картках, відомостях, сальдових відомостях, книзі складського обліку).[16,c.87]

На підприємства кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання організований декількома способами:

- в сортових картках складського обліку;

- без картковим способом.

При першому способі в бухгалтерії складають і обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами в розрізі цехів-виробників та за місцями зберігання. Відділ постачання та збуту веде без картковий спосіб за допомогою комп'ютера кожен день складають оборотні відомості обліку випуску продукції з виробництва і руху готових виробів у розрізі кладочок цехів. Працівники відділу слідкують за тим щоб була збалансованість даних з оприбуткування, відпуску і по залишках продукції. Залишки готової продукції кожний місяць інвентаризують.

Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації встановлює директор підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим - відповідно до законодавства

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємстві за наказом керівника створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія. До складу комісії ввійшли керівники цехів, головний бухгалтер, а очолює її головний інженер.

Крім постійно діючої комісії, на підприємстві може створюватися ще і робоча інвентаризаційна комісія. До складу робочої комісії включено: головного технолога, механіка, мененджера, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, які добре знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік.

Постійна комісія проводить необхідну роботу не тільки при плановій інвентаризації, а й у між інвентаризаційний період. Тому обов'язки постійної комісії можна поділити наступним чином:

1. У між інвентаризаційний період:

- розробка інструктивних матеріалів щодо проведення інвентаризації;

- профілактична робота із забезпечення збереження цінностей;

- вибіркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки.

2. У період інвентаризації:

- безпосередньо організація і проведення інвентаризації;

- інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;

- контроль за проведенням інвентаризацій робочими комісіями;

- перевірка правильності визначення інвентаризаційних різниць (надлишків або нестач), обґрунтованості пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в усіх місцях їх забезпечення;

- проведення за дорученням керівника підприємства повторних суцільних інвентаризацій (при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках);

- розгляд письмових пояснень осіб, які допустили недостачу чи псування цінностей або інші порушення (допущення надлишків цінностей також, в деякій мірі, є порушенням);

- внесення пропозицій щодо регулювання виявлених нестач та втрат від псування цінностей, заліку внаслідок пересортиці.

Усі рішення, що приймає комісія, заносяться до протоколу. У ньому мають бути наведені відомості про причини й осіб, винних у нестачах, втратах і надлишках, та про вжиті до них заходи. Цей протокол керівник розглядає і затверджує у 5-денний термін.[17,c.206]

В основному на підприємстві проводять планові інвентаризації (перед складанням річної звітності, при зміні матеріально відповідальних осіб).

А саме визначення інвентаризації звучить так: інвентаризація - це перелік, перерахування, зважування, перемірювання в натурі виробничих запасів, готової продукції, що знаходиться в місцях зберігання, і зіставлення наявності з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація матеріальних цінностей є одним з радикальних способів контролю за збереженням оборотних активів і роботою матеріально відповідальних осіб. Використовується також для виявлення фактичних витрат на виробництво продукції та послуг або якщо інші способи одержання даних про витрати матеріальних ресурсів не можуть бути використані.

У процесі інвентаризації визначається фактична наявність цінностей, виявляються відхилення від даних книг обліку і причини відхилень. Інвентаризаційні описи (акти) разом з висновками робочої комісії здають до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. При цьому бухгалтерія складає звірювальну відомість, в якій послідовно виконуються такі розрахункові процедури: здійснюється взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці; здійснюється розрахунок природної нестачі (у виняткових випадках з особливого дозволу керівника робляться уточнювальні записи, наприклад, знайдена арифметична помилка або інші неточності у роботі); визначаються кінцеві результати інвентаризації.

Якщо вартість нестач перевищуватиме вартість лишків, то різниця у вартості має бути віднесена на винних матеріально відповідальних осіб.

Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущений тільки по товарно-матеріальних цінностях одного і того ж найменування і в такій же кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що підлягав перевірці, та в однієї й тієї ж матеріально відповідальної особи.[21,c.56]

За результатами проведеної інвентаризації складається протокол, у якому зазначаються стан складського господарства, результати проведеної інвентаризації, пропозиції про залік нестач і лишків при пересортиці, списуванні нестач у межах норм природного убитку, а також понад нормативні нестачі і втрати від порчі цінностей, запропоновані заходи щодо попередження нестач і втрат у подальшому.

Порядок відображення результатів інвентаризації готової продукції відобразимо в таблиці 3.1

Таблиця 3.1 Відображення результатів інвентаризації на підприємстві

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дт	Кт
1	Загальна сума нестач, якщо винуватця не встановлено	947	26
2	Списується нестача, зарахована по пересортиці	26	26
3	Відноситься за рахунок матеріально відповідальних осіб різниця у вартості матеріалів, зарахованих по пересортиці:	375	26
4	Оприбутковуються виявлені лишки готової продукції (з включенням суми до валових доходів)	26	745
5	Сума нестач у межах норм природного убитку:	91	26
6	Якщо на час виявлення нестачі винуватця не встановлено, то одночасно із списанням цінностей на витрати балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок	07	-
7	Нестачі, віднесені за рахунок матеріально відповідальних осіб	375	71
8	Різниця між розрахунковими та обліковими цінами	375	71
9	На суму нараховано ПДВ	375	641
10	Погашення різниці між ринковими та обліковими цінами як готівкою, так і за рахунок заробітної плати матеріально відповідальної особи	301 311 661	375
11	Різниця між розрахунковими та обліковими цінами має бути внесена до бюджету	71	641
12	Перерахування до бюджету різниці між розрахунковими та обліковими цінами і штрафних санкцій	641	311
13	Перерахування до бюджету нарахованої суми ПДВ	641	311

У картках складського обліку на підприємстві здійснюються записи про надходження і відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки.

На підприємстві відсутні повністю автоматизовані склади обліку готової продукції і тому ще ведуться традиційні картки, а необхідні для управління дані отримують як інформацію по запиту.

В кінці місяця за даними аналітичного обліку витрат на виробництво визначається фактична собівартість готової продукції.

Аналітичний облік приймання та відпуску готової продукції ведеться на підставі прибуткових і видаткових документів, здійснюється за видами готової продукції, яка може відображатися за обліковими цінами (плановою собівартістю, актовими та відпускними цінами тощо) з виділенням в регістрах відхилень фактичної виробничої собівартості виробів від їх вартості за обліковими цінами.[37,c.87]

У розділі ІІІ (ІІІА) Журналів 5 (5А) передбачено вести облік за рахунками 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 25 «Напівфабрикати», 26 «Готова продукція», 28 «Товари». До останнього рахунка передбачений розділ IV і це посилює контроль за їхньою наявністю і рухом. Такий же контроль здійснюється за готовою продукцією, яка є не менш важливим активом, тому журнал 5 заповнюється з урахуванням цього зауваження, тим більше, що на його останній сторінці є досить вільної площі для продовження розділу IV за рештою оборотних активів підприємства.

Для обігу виробничих запасів призначено рядок 8.2 розділу ІІІ (ІІІА) Журналу 5 (5А), у якому відображають дебетовий обіг за рахунком 20 «Виробничі запаси» та графи 3-4, де записують кредитовий обіг за цим же рахунком.

За цим же рядком 8.2 передбачене відображення частини обігів за дебетом рахунка 26 «Готова продукція», оскільки решту операцій, крім тих, що відображаються із кредиту рахунків 23, 25, фіксуються в інших журналах.

Оприбутковують готову продукцію на склади з виробництва за накладними і відомостями здачі продукції.

За дебетом рахунка 26 «Готова продукція» відображають надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю.

В аналітичному обліку можливе відображення готової продукції за обліковими цінами. При списанні готової продукції з рахунка 26 «Готова продукція» суму відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості готової продукції за обліковими цінами (дані-відхилення) визначають як добуток рівня (відсотка) відхилень і вартості відпущеної за складу готової продукції за обліковими цінами. Рівень (відсоток) відхилень визначають діленням суми відхилень на початок місяця з сумою відхилень за продукцією, що надійшла на склад із виробництва за звітний місяць, на суму вартості залишку готової продукції за обліковими цінами на початок місяця та вартості оприбуткованої за звітний місяць з виробництва на склад готової продукції від її вартості за обліковими цінами. Суму відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, яку відносять до реалізованої продукції, відображають за кредитом рахунка 26 «Готова продукція» і дебетом відповідних рахунків, на яких відображено вибуття готової продукції. [42,c.26]

Аналітичний облік готової продукції ведуть за її видами у Відомості 5.1. аналітичного обліку запасів у розрізі матеріально-відповідальних осіб за масою, кількістю та собівартістю.

Таким чином, безпосередньо у розділі ІІІ (ІІІА) Журналу 5 (5А) підприємство відображає операції з оприбуткування готової продукції, яку відобразимо в таблиці 3.2

Таблиця 3.2

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонд. рахунків
		Дт	Кт
1	2	3	4
1	Передача на склад готової продукції від виробництва призначених для реалізації	26	23
2	Передачі на склад напівфабрикатів від виробництва призначених для реалізації	26	25
3	Оприбутковано готову продукцію в результаті здійснення спільної діяльності	26	377
4	Відображено суму до оцінки готової продукції	26	423
5	Виявлено при інвентаризації лишки готової продукції	26	719

Відпуск та вибуття готової продукції на підприємстві відобразимо в таблиці 3.3

Таблиця 3.3 Відображення операцій з руху готової продукції на підприємстві

№п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція Рахунків
		Дт	Кт
1	2	3	4
1	Переведено готову продукцію до складу виробничих запасів для власних потреб	20	26
2	Переведено готову продукцію до МШП для власних потреб	22	26
3	Використано готову продукцію для внутрішніх потреб цехів	23	26
3	Відображено вартість готової продукції, виданої зі складу підзвітній особі	372	26
4	За пред'явленими постачальнику чи винній особі претензіями за нестачу готової продукції	377	26
7	Виявлено нестачі готової продукції при інвентаризації. Винну особу встановлено	375	26
8	Списано первісну вартість готової продукції, втраченої внаслідок стихійного лиха, техногенних катастроф і аварій	99	26
9	Списання собівартості реалізованої готової продукції	901	26
10	Витрачена готова продукція для загально виробничих потреб	92	26
11	Витрачена готова продукція на збут	93	26
12	Списана нестача готової продукції коли не встановлено винуватців

Подобные документы

• Визначення первісної вартості готової продукції

  Поняття та класифікація готової продукції. Основні завдання обліку готової продукції, визначення її первісної вартості. Документальне оформлення руху готової продукції. Облік реалізації готової продукції. Аналітичний і синтетичний облік готової продукції.
  
  курсовая работа [49,1 K], добавлен 04.05.2010
  

• Облік готової продукції та її реалізації

  Облік випуску готової продукції. Документальне оформлення відпуску готової продукції покупцям. Розрахунок фактичної собівартості та податків на реалізовану продукцію. Відображення операцій з реалізації продукції в системі рахунків бухгалтерського обліку.
  
  курсовая работа [791,4 K], добавлен 22.11.2010
  

• Особливості організації та ведення обліку готової продукції та товарів

  Основи побудови бухгалтерського обліку в Україні. Поняття готової продукції, особливості її обліку. Облік товарів, формування цін на товари і контроль за їх дотриманням. Кореспонденції бухгалтерських проведень з обліку готової продукції та товарів.
  
  курсовая работа [86,4 K], добавлен 17.11.2011
  

• Облік готової продукції

  Поняття та класифікація готової продукції. Порядок формування первісної вартості готової продукції. Документування господарських операцій з руху готової продукції. Інвентаризація готової продукції. Відображення операцій з обліку руху готової продукції.
  
  контрольная работа [161,3 K], добавлен 22.11.2010
  

• Відображення методологічних і організаційних основ обліку готової продукції сільськогосподарського виробництва

  Особливості обліку і аудиту готової продукції. Первинний, синтетичний та аналітичний облік готової продукції на СТОВ "Полісся". Методика проведення аудиторської перевірки готової продукції. Впровадження автоматизованої системи обліку на підприємстві.
  
  дипломная работа [190,9 K], добавлен 06.05.2011
  

• Облік доходів від реалізації готової продукції ПП "Газель і К"

  Теоретичні основи, економічна суть та особливості обліку доходів від реалізації готової продукції. Документальне оформлення, аналітичний та синтетичний облік доходів від реалізації готової продукції ПП "Газель і К", рекомендації щодо його вдосконалення.
  
  курсовая работа [90,0 K], добавлен 28.05.2010
  

• Облік доходу від реалізації готової продукції та іншої операційної діяльності

  Економічна характеристика готової продукції та її класифікація. Документальне оформлення процесу реалізації продукції. Синтетичний та аналітичний облік доходів від реалізації продукції. Кореспонденція бухгалтерських рахунків при вибутті товарів.
  
  курсовая работа [236,1 K], добавлен 13.10.2012
  

• Облік готової продукції та її реалізації

  Готова продукція: її склад, оцінка та задачі обліку. Документальне оформлення обліку наявності та руху готової продукції. Облік доходів та витрат від її реалізації. Види знижок, що надаються постачальником, їх відображення в обліку постачальника.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 17.04.2012
  

• Втрати від браку готової продукції, документування та особливості обліку

  Поняття та економічна сутність категорії "брак готової продукції", визначення головних причин та передумов його виникнення. Особливості обліку і документування втрат від браку готової продукції, характеристика методик контролю, розробка шляхів зниження.
  
  курсовая работа [107,6 K], добавлен 21.06.2013
  

• Фінансовий облік готової продукції рослинництва

  Характеристика рослинництва як провідної галузі виробництва сільськогосподарської. Облік готової продукції сільськогосподарського підприємства на прикладі ТОВ "Нива". Аналіз синтетичного і аналітичного обліку надходження та реалізації готової продукції.
  
  курсовая работа [393,8 K], добавлен 20.07.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам