Бухгалтерський фінансовий облік

Размещено на http://allbest.ru

План

Вступ

1. Національна система бухгалтерського обліку як модель

2. Континентальна модель побудови національної системи обліку

3. Організація обліку в Норвегії

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Розвиток ринкових економічних відносин, значне розширення зовнішньоекономічних зв'язків висувають нові вимоги до побудови бухгалтерського обліку в кожній зарубіжній країні.

Зміни, що відбуваються в економічному та соціальному житті країни, вимагають серйозного вивчення та застосування багатьох фундаментальних положень, що діють в країнах з розвинутою економікою.

Це передбачає подальше дослідження проблем інтеграції обліку певної країни з міжнародними принципами, обумовленими таким поняттям, як гармонізація обліку. Бухгалтерський облік визначається середовищем, в якому він функціонує.

Кожній країні притаманна своя історія, свої цінності, політична система, менталітет. Навіть в країнах з однією мовою та єдиними правилами обліку термінологія і форми надання звітності суттєво відрізняється.

Тому, метою даної роботи є висвітлення обліку у такій зарубіжній країні, як і Норвегія. В даній роботі звертається увага на аналіз господарської та фінансової діяльності західних підприємств досліджуваних країн, а також розглянуто методику вивчення основних показників фінансової звітності.

1.Національна система бухгалтерського обліку як модель

У системі бухгалтерського обліку результатом пізнання виступає сформована модель господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Сам бухгалтерський облік є моделлю господарської діяльності підприємства. Бухгалтерську модель можна визначити наступним чином: спрощене відображення реальної фінансово-господарської діяльності підприємства. Така модель описує взаємозв'язки між різними показниками діяльності. Дане визначення означає, що бухгалтерська модель є спробою показати комплексний характер фінансово-господарської діяльності у формі спрощених (у порівнянні з дійсністю) моделей.

З іншого боку бухгалтерський облік як система оперує великою кількістю взаємопов'язаних змінних величин, а тому і його сутність може бути представлена у вигляді певної моделі.

В моделях відтворюються лише основні, найважливіші на певному етапі дослідження властивості об'єкту, тому моделювання дозволяє виявити суттєві фактори впливу на ті чи інші параметри досліджуваних явищ. У такому аспекті розвиток методу моделювання визначає розвиток бухгалтерського обліку, а тому має велике практичне значення: лише чітке уявлення про властивості процесів, що підлягають бухгалтерському відображенню, є підставою для одержання раціональних відповідей на запитання, що постають перед бухгалтерами-практиками.

У бухгалтерському обліку моделювання є описом найбільш загальних властивостей, які притаманні обліку в різних галузях і господарських системах. Модель, побудована на загальних принципах, визначає методику дослідження, методику обліку, застосування якої як теоретичної бази можливе для всіх галузей. При цьому галузеві методики можуть бути представлені як окремий випадок моделі з урахуванням особливостей конкретного об'єкту.

Правилом сучасного наукового пошуку стає розгляд об'єктів і процесів як систем - у всій сукупності складових цих об'єктів і процесів, зв'язків і відносин, включаючи відносини з навколишнім середовищем.

Системний підхід до дослідження складних систем дозволяє виявити внутрішній механізм не лише дії окремих їх компонентів, але й їх взаємодії на різних рівнях. Застосування категорії системи, системний підхід до пізнання, зокрема, облікових явищ мають виключно важливе значення, оскільки дозволяють дослідити внутрішню єдність обліку, органічний взаємозв'язок та гармонічну взаємодію його складових частин.

Для вивчення системи бухгалтерського обліку та побудови її найпростішої моделі необхідно вивчити властивості бухгалтерського обліку та побудувати індивідуальні моделі, що є основою для побудови універсальної облікової моделі. Це допоможе підсилити спрямованість обліку на вирішення нагальних проблем.

Слід підкреслити, що розподіл на моделі обліку є вельми умовним - не існує і двох країн з повністю ідентичними системами обліку. Із ста країн (Північна і Південна Америка, Австралія, Африка, Європа) приблизно 60 % можна віднести до англо-американської моделі побудови НСБО, 30 % - до континентальної і 10 % - до південноамериканської.

У англомовній літературі поширений підхід до розгляду континентального і американського підходів як концепцій внаслідок їх домінуючого у світі характеру. У ряді праць ці концепції називають моделями, виділяючи ще латиноамериканську та ісламську моделі на основі історії країн, що об'єднані такими моделями, прийнятих цінностей, політичної системи, господарського законодавства (зовнішнього середовища функціонування бухгалтерського обліку).

облік фінансовий бухгалтерський

2.Континентальна модель побудови НСБО

Родоначальниками цієї моделі вважаються країни континентальної Європи і Японія. Тут специфіка бухгалтерського обліку зумовлена двома чинниками: орієнтація бізнесу на крупний банківський капітал і відповідність вимогам фіскальних органів. Залучення інвестицій здійснюється з безпосередньою участю банків, і тому фінансова звітність компаній призначена в першу чергу для них, а не для учасників ринку цінних паперів. В континентальній моделі значний вплив на порядок складання звітності надають державні органи. Це можна пояснити пріоритетністю задачі держави по збору податків. В основному країни з цією моделлю також керуються принципом незмінності первинної оцінки. Росія та Україна належать до континентальної моделі, певним чином на бухгалтерський облік в цих країнах вплинули Німеччина і Франція.

В країнах, які використовують континентальну модель обліку, фінансування компаній більшою мірою здійснюється не фондовими ринками, а банківським сектором. В зв'язку з тим, що банківська діяльність жорстко контролюється державою, бухгалтерський облік у цих країнах регламентується законодавчо і відрізняється значною консервативністю. При цьому орієнтація на управлінські запити кредиторів не є пріоритетною задачею обліку. Облікова практика направлена передусім на задоволення вимог влади, зокрема на вирішення задач оподаткування відповідно до національного макроекономічного плану.

У міжнародній практиці відокремилися два основні підходи до проблеми ідентичності фінансового результату в економічному і юридичному змісті, як вже зазначалося у п. 1.2. У західних країнах з ринковою економікою реалізується весь спектр зв'язків між бухгалтерією й оподаткуванням: від сильного впливу податкових правил на систему обліку до незалежного існування обох систем. Країни, що дотримуються континентальної моделі, також можуть бути поділені на дві групи: 1) ті що надають переважну роль правильності відображення облікових даних, переважно правових (Німеччина); 2) ті, що надають переважну роль податковому фіскальному праву (Бельгія, Італія, Іспанія, Франція).

Для країн континентальної моделі бухгалтерського обліку (Німеччина, Франція, Швеція, Бельгія, Іспанія, Італія, Швейцарія й ін.) характерний досить тісний зв'язок між системами бухгалтерського обліку й оподаткування. Облікова практика в цих країнах спрямована насамперед на задоволення вимог урядів у відношенні оподатковування. Усередині даної групи, у свою чергу, країни розрізняються за ступенем залежності системи обліку від оподатковування. Так, Німеччина вважається яскравим прикладом твердої залежності, Франція - сильної залежності?, яка поступово слабшає. Серед країн континентальної моделі німецька НСБО виділяється тісним взаємозв'язком комерційного і податкового обліку, особливою роллю законодавчого регулювання, схильністю до суворого слідування регулятивам, послідовним консерватизмом. Консерватизм (обачність, обережний підхід) виявляється в оцінці основних засобів (можливість наднормативних безповоротних списань, створення різних резервів), в оцінці запасів (нетрадиційний спосіб визначення якнайменшої величини з собівартості і ринкової вартості), в оцінці цінних паперів (окрема оцінка по кожному виду паперів, в протилежність англо-американському портфельному підходу) і т.ін.

Доцільно використати досвід зарубіжних країн з урахуванням національних особливостей. Зокрема одним із шляхів узгодження податкового і бухгалтерського обліку є запровадження максимально однотипного обчислення прибутку до оподаткування в податковому і бухгалтерському обліку, або розробка перехідної таблиці, яка дала б змогу перейти від балансового прибутку до прибутку в податковому обліку, як запроваджено у Франції. Реалізація запропонованих заходів сприятиме вдосконаленню методології та організації бухгалтерського обліку й аналізу в Україні та наближенню їх до міжнародних.

У Франції та Швеції бухгалтерський облік має дещо іншу орієнтацію. Уряди цих країн відіграють значну роль в управлінні національними ресурсами, а підприємства зобов'язані дотримуватися урядової економічної політики, зокрема, в межах макроекономічного планування. Уряди не тільки не контролюють фінансові можливості бізнесу, але й виступають в разі необхідності в ролі інвестора чи кредитора. Тут бухгалтерський облік орієнтований передусім на потреби державних планових органів. Фірми змушені дотримуватися уніфікованих стандартів в сфері обліку та звітності, що значною мірою спрощує та підвищує ефективність роботи урядових органів. В Іспанії система бухгалтерського обліку та звітності передбачає подання спеціального звіту, користувачами якого є акціонери, кредитори, службовці, уряд, а також конкуренти.

Німецькі підприємства, на відміну від американських, стараються оволодіти ринком поступово і систематично. Стратегію їх діяльності можна оцінити як поступове налагодження стрункої структури відділів у певній державі. Інформація, що доставляється менеджером з німецьких фірм, повинна відзначатися чіткістю виконання та бути детально опрацьована. Наприклад, план продажу повинен враховувати усі можливі передбачені чинники, які можуть впливати на його форму. Німецька бухгалтерія є консервативною. Значною мірою податкове право регулює спосіб формування у бухгалтерському обліку детальних фінансових відомостей” . Головними причинами такої ситуації вважаються:

· наявність представників працівників в наглядових радах призводить до вимагання вищих заробітних плат у випадку виявлення більшого прибутку,

· банки як головні джерела фінансування не залежать від облікових даних, тому що їх представники є членами правління фірм,

· забезпечити кредиторську заборгованість найкраще у результаті застосування консервативних (обережних) принципів обліку.

Фірми Франції мають багаторічну традицію у сфері підготовки та презентації аналізу фінансових індексів (показників). Характерними є вимоги менеджерів у сфері мови. Філії закордонні закордонних підприємств зобов'язані забезпечувати даними будь-якого характеру про діяльність підприємства французькою мовою.

3. Організація обліку в Норвегії

Норвегія - країна, яка має континентальну облікову систему, якій притаманна висока залежність від банківської системи і держави:

- тісні виробничі зв'язки з банками;

- детальний юридичний регламент обліку і звітності;

- орієнтація обліку і звітності на інтереси державного управління оподаткуванням;

- макроекономічне планування (сильний вплив ЄС);

Окремі відмінності в національних облікових системах мають місце практично за всіма ознаками, які визначають національну систему у розвинених країнах та тих, що розвиваються.

Певні відмінності у національних системах обліку мають місце практично по всіх раніше розглянутих ознаках. Так, аналіз національних систем регулювання обліку у відношенні до проблеми оцінки дозволяє зробити висновок про те, країни законодавчо потребують вказівки у звітності, що публікується, використаних методів оцінки.

Методи оцінки статей балансу, які відображаються в обліку в зарубіжній валюті в національній обліковій системі Норвегії мають такі значення, як:

- курс на дату балансу для готівки і грошових зобов 'язань та первісна вартість для інших авуарів і зобов 'язань - не використовується;

- курс на дату балансу за всіма оборотними засобами і зобов'язаннями та первісна вартість по інших статтях активу і пасиву - не використовується;

- курс іноземної валюти на дату складання балансу за всіма засобами і зобов'язаннями - практикується більшістю компаній.

З іншого боку, в національній системі обліку Норвегії створюються особливо сприятливі умови для фірм та найменш сприятливі для держави, що викликає необхідність активізації національної економіки на зовнішньому ринку та рядом інших економічних умов, в першу чергу пов'язаних із зайнятістю та військовими асигнуваннями.

Облікова система на національному рівні характеризується певним комплексом показників, головними з яких є:

1. наявність і використання розвинутої системи національних бухгалтерських стандартів;

2. національний план рахунків;

3. система організації бухгалтерського обліку в масштабі підприємства;

4. методологія визначення кінцевого фінансового результату роботи підприємства (в країнах Східної Європи є один спосіб визначення прибутку; в країнах, які входять до ЄС, - три; у Франції - чотири; в країнах Африки -два-три тощо).

Іноді до цих показників додають ще особливості системи фінансової звітності.

Однак, слід відмітити, що якими б суттєвими не були відмінності обліку в різних країнах, той факт, що всі вони застосовують диграфічний (подвійний) варіант патримоніального рахівництва, не піддається сумніву.

На формування національних систем обліку значно впливає не лише система регулювання обліку, яка склалася в кожній країні. Не останнє місце належить професійному самоврядуванню. В деяких країнах провідний спеціаліст з теорії бухгалтерського обліку та звітності може сильно впливати на загальну ситуацію.

Таким чином, можна зробити висновок, що національна система бухгалтерського обліку Норвегії дозволяє вирішувати певні тактичні та стратегічні задачі розвитку економіки країни з урахуванням використання пріоритетного напряму.

Що стосується відображення в обліку засобів та ресурсів підприємств у іноземній валюті, то, найбільший ступінь сприятливості щодо фірм мають національна облікова система Норвегії та інших країн.

Щодо методів списання обліку запасів в Норвегії використовуються наступні:

1. Вартість менша за попередню - встановлюється законом;

2. Метод ФІФО - практикується незначною кількістю компаній;

3. Метод середньозваженої - практикується незначною кількістю компаній;

4. Метод ЛІФО - не дозволено.

Практика обліку в різних країнах - здійснюється окрема капіталізація витрат на дослідження і розробки; галузеві і географічні розрізи в Норвегії не виділяються.

Кредиторську та дебіторську заборгованість оцінюють за курсом на кінець періоду. Курсові різниці групують за термінами заборгованості та валютами. Позитивний результат такого групування (прибуток) повинен трактуватися як відстрочений кредит в складі доходів, які підлягають розподілу протягом декількох років; негативний результат (збиток) - списується за рахунок збитків та прибутків.

Норвегія здійснила переклад Міжнародних стандартів фінансової звітності національною мовою і використовує таким чином, що національні стандарти підготовлені з використанням Міжнародних стандартів фінансової звітності і відповідають їх вимогам і принципам, але деякі можуть дати більший або менший вибір методів чи підходів.

Міжнародні стандарти фінансової звітності значною мірою сприяють вдосконаленню та гармонізації фінансової звітності в усьому світі. Їх застосовують:

1. як основу національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах;

2. як міжнародний зразок ті країни, які розробляють свої власні вимоги, в тому числі провідні розвинені країни, а також дедалі більша кількість країн, що розвиваються, такі як Китай і багато інших країн в Азії, Центральній Європі та колишньому Радянському Союзі;

3. фондові біржі та регульовані органи, які дозволяють іноземним компаніям подавати фінансові звіти відповідно до МСФЗ;

4. наднаціональні органи, такі як Європейська комісія, яка оголосила, що вона значною мірою покладається на Комітет МСФЗ щодо результатів, які відповідають потребам ринків капіталу;

5. дедалі більша кількість підприємств.

Зараз розглядається питання про прийняття МСФЗ країнами ЄС, хоча б щодо компаній, акції яких котируються на фондових біржах. Оскільки ці стандарти представляють собою систему, що дозволяє новим фінансовим структурам застосовувати міжнародно-визнану базу ведення обліку, їх почали використовувати і багато країн, що розвиваються.

Міжнародні стандарти фінансової звітності 1 «Подання фінансової звітності» в складі національних стандартів Норвегії характеризується, що національні стандарти розробляються самостійно, але відповідають в матеріальному плані Міжнародним стандартам фінансової звітності 1.

Різні джерела фінансування також можуть вплинути на побудову системи бухгалтерського обліку в Норвегії.

Якщо фінансування компанії здійснюється через фондові біржі, тобто через продаж акцій всім бажаючим, можна очікувати, що якість бухгалтерської інформації, що публікується, буде вищою, ніж у разі, коли фінансування надходить за приватними угодами, оскільки в останньому випадку особа, яка фінансує, може отримати необхідну інформацію за допомогою самої угоди.

Поява єдиної європейської системи фондових бірж здійснює стимулюючий вплив на гармонізацію систем бухгалтерського обліку та звітності в Європі. Різні джерела фінансування можуть вимагати різного ступеня деталізації інформації, що публікується.

Що ж до Норвегії, то в цій країні фондові біржі дозволяють використовувати Міжнародні стандарти фінансової звітності виключно іноземним компаніям.

При класифікації систем правового регулювання бухгалтерської діяльності виділяють багато моделей регламентації бухгалтерського обліку.

У ряді класифікацій виділяють окремо британську та американську систему регулювання обліку, а також німецько-датську модель, до якої входять такі країни, як Данія, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія, Швейцарія та Швеція.

Не дивлячись на певні, іноді вельми суттєві розбіжності, бухгалтерське законодавство має схожі тенденції розвитку, в основу яких покладено зростання втручання держави у регулювання економічних процесів.

Бухгалтерський облік виконує не тільки інформаційні функції для макророзрахунків, але і є складовою частиною всієї податкової та бюджетної системи держави. Тому в багатьох країнах світу методичні вказівки з бухгалтерського обліку надає Міністерство фінансів. В досліджуваній країні цю функцію бере на себе саме Міністерство фінансів.

Норвегія входить в Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Мета якої - сприяти економічному розвитку країн-членів організації шляхом надання консультаційної допомоги по широкому спектру проблем, таких як, наприклад, проблема упорядкування валютних курсів.

У 1976 році Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) видала зведення правил управління БНК, одним з розділів якого були рекомендації щодо змісту фінансового звіту. В останній час ОЕСР приступила до огляду практики в країнах-учасницях з тим, щоб розробити рекомендації по зближенню національних методик. Експерти ОЕСР мають бажання виступити в ролі каталізатора, що стимулює діяльність різноманітних професійних організацій по узгодженню облікових стандартів, оскільки ОЕСР не має ні ресурсів, ні бажання займатися вирішенням цієї проблеми в повному обсязі.

Висновки

Норвегія - країна, яка має континентальну облікову систему, якій притаманна висока залежність від банківської системи і держави. Обліковій системі Норвегії притаманні такі риси, як тісні виробничі зв'язки з банками; детальний юридичний регламент обліку і звітності; орієнтація обліку і звітності на інтереси державного управління оподаткуванням; макроекономічне планування (сильний вплив ЄС);

Основна спільна риса між досліджуваними країнами - це використання Міжнародних стандартів фінансової звітності таким чином, що національні стандарти підготовлені з використанням Міжнародних стандартів фінансової звітності і відповідають їх вимогам і принципам, але деякі можуть дати більший або менший вибір методів чи підходів.

Список використаних джерел

1. Бутинець Ф.Ф., Горецька Л.Л. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит». - Житомир ПП «Рута», 2003. - 544 с.

2. Бухгалтерський фінансовий облік: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит»/За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - 7-ме вид., доп. І перероб. - Житомир: ПП «Рута»,2006. - 832 с.

3. Лучко М.Р., Бенько І.Д. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2006. - 311 с. - (Вища освіта ХХ століття).

4. Нишенко Н.П. Гармонізація бухгалтерського обліку та фінансової звітності України з міжнародними стандартами : дис. канд. наук : 08.00.09 / Нишенко Людмила Петрівна. - К., 2008. - 283 с.

5. Петрук О.П. Розвиток національної системи бухгалтерського обліку в Україні: стратегія, гармонізація, регламентація : дис. ... д-ра екон. наук : 08.06.04 / Петрук Олександр Михайлович. -Житомир, 2006. - 358 с.

Размещено на Allbest.ru