Фінансовий облік по оренді (лізингу) основних засобів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський університет споживчої кооперації Україні

Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту

Курсова робота

з дисципліни «Фінансовий облік»

на тему «Фінансовий облік по оренді (лізингу) основних засобів»

Виконана студентом

Групи

Викладач

_____________________

Полтава 2009

Зміст

фінансовий облік лізингова операція

Вступ

1. Теоретичні аспекти та правове забезпечення лізингових операцій

2. Характеристика господарсько-фінансової діяльності та постановки фінансового обліку на ТОВ „Трансагроюг”

3. Документальне оформлення лізингових операцій

4. Організація синтетичного та аналітичного обліку лізингових операцій

5. Шляхи удосконалення обліку лізингових операцій

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

фінансовий облік лізингова операція

В сучасних умовах господарювання фінансовій функції лізингу належить ведуча роль чинника, за допомогою якої можна досягнути бажаних економічних перетворень. Підприємство-лізингоотримувач, звертаючись до лізингу з фінансових мотивів, одержує можливість користатися необхідним йому майном без одноразової мобілізації на цю мету власних коштів чи банківського кредиту. Лізинг - один з найбільш прогресивних методів матеріально-технічного забезпечення виробництва, що відкриває користувачам доступ до передової техніки, дозволяючи вирішити протиріччя між необхідністю використання в умовах конкуренції, що загострюється, такої техніки та швидким її моральним старінням.

Облік орендних операцій є одним із найскладніших моментів бухгалтерського обліку, це обумовило вибір теми курсової роботи.

Метою курсової роботи є ознайомлення з видами та класифікацією оренди згідно Національних стандартів бухгалтерського обліку, дослідження організації бухгалтерського обліку фінансової оренди основних засобів, розробка заходів щодо їх удосконалення на досліджуваному підприємстві.

Об'єктом дослідження даної курсової роботи є товариство з обмеженою відповідальністю „Трансагроюг” (далі - ТОВ „Трансагроюг”).

Для досягнення мети в курсовій роботі вирішувалися наступні задачі:

на підставі літературних джерел ознайомитися з видами оренди, розглянути значення, задачі та інформаційне забезпечення обліку фінансової оренди основних засобів;

вивчити порядок документального оформлення операцій з фінансової оренди основних засобів;

дослідити організацію бухгалтерського обліку фінансової оренди основних засобів;

обґрунтувати заходи щодо вдосконалення обліку лізингових операцій в досліджуваному підприємстві.

Джерелами використаної інформації були фінансова звітність ТОВ „Трансагроюг”, дані первинного, аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку ТОВ „Трансагроюг”.

1. Теоретичні аспекти та правове забезпечення лізингових операцій

Основні засоби - це необоротні активи. В економічній теорії під необоротними активами розуміють вилучені підприємством з господарського обороту власні кошти, але які продовжують обліковуватися на балансі.

В бухгалтерському обліку до необоротних активів належать активи, призначені для використання протягом періоду, більшого за один рік (або операційного циклу, якщо він перевищує рік).

Фінансова оренда - оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов'язаних з правом користування та володіння активом. Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених нижче ознак:

орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди;

орендар має можливість та намір придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;

строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об'єкта оренди;

4) теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об'єкта оренди.

Згідно П (С) БО 14 амортизація об'єкта фінансової оренди нараховується орендарем протягом періоду очікуваного використання активу [38].

Здійснюючи податковий облік основних засобів, бухгалтер повинен керуватися Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997 р. № 283 [16], в якому наведена така класифікація основних засобів з поділом їх на групи (додаток А).

Згідно з П (С) БО 14 орендар відображає в бухгалтерському обліку одержаний у фінансову оренду об'єкт одночасно як актив і зобов'язання за найменшою на початок строку оренди оцінкою: справедливою вартістю активу або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів.

Різниця між сумою мінімальних орендних платежів та вартістю об'єкта фінансової оренди, за якою він був відображений у бухгалтерському обліку орендаря на початку строку фінансової оренди, є фінансовими витратами орендаря і відображається у бухгалтерському обліку і звітності лише в сумі, що відноситься до звітного періоду. Розподіл фінансових витрат між звітними періодами протягом строку оренди здійснюється із застосуванням ставки відсотка, на залишок зобов'язань на початок звітного періоду.

Якщо в угоді про фінансову оренду не вказана орендна ставка відсотка, то для визначення теперішньої вартості суми мінімальних орендних платежів і розподілу фінансових витрат орендар застосовує ставку відсотка на можливі позики орендаря [38].

Справедлива вартість - це сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами.

Орендні відносини відіграють важливу роль в процесі фінансової діяльності. За допомогою оренди суб'єкти, що мають надлишкове майно (коли за тих чи інших причин воно не використовується) можуть передати його в короткострокове або довготермінове використання іншим особам. Останні залучають об'єкти оренди з метою організації господарської діяльності в умовах наявності дефіциту фінансових ресурсів. Як з тієї, так і з іншої сторони операції є взаємовигідними. Але для забезпечення необхідна наявність певних умов. Орендні відносини реалізуються у відповідних формах і передбачають встановлений угодами сторін порядок проведення.

Об'єкт оренди - це майно, яке орендодавець може передати орендарю в термінове користування на визначених умовах. До об'єктів оренди відносяться необоротні активи підприємства та земельні ділянки. Маються певні особливості визначення об'єктів оренди державного і комунального майна в Україні. Формально до об'єктів оренди відносяться цілісні майнові комплекси (ЦМК) підприємств і їх структурних підрозділів. Але при цьому оборотні активи та певна частина необоротних активів повинні бути викупленими або одержаними орендарем в кредит. Таким чином, в оренду передаються переважно необоротні активи, а оборотні активи підприємства надаються орендарю, на умовах відмінних від орендних відносин. Крім ЦМК до об'єктів оренди державного та комунального майна відносяться нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше майно підприємств. Порядок надання та використання державного майна, що є об'єктом оренди регламентується Законом України «Про оренду державного та комунального майна» [14].

За користування об'єктами оренди орендар виплачує орендодавцю орендну плату. Вона нараховується не залежно від наслідків господарської діяльності орендаря. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом, що знаходиться в державній власності не може перевищувати 10% вартості орендованого майна. Та у разі визначення орендаря на конкурентних умовах, може бути передбачена більш висока ставка. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Для оренди об'єктів, що мають важливе соціальне значення орендодавець може надавати пільги щодо орендної плати.

Оренда об'єктів може здійснюватися в різних формах. До них відносяться: фінансова оренда, операційна оренда і суборенда.

Фінансова оренда - це, як правило довгострокова оренда, за завершенням якої об'єкт переходе у власність орендаря. При цьому законодавством прийнято декілька ознак, за якими оренда може бути віднесено до фінансової. Операційна оренда передбачає використання об'єкту орендарем на протязі строку, меншого періоду повної його амортизації. При цьому з закінченням такої оренди майно повертається у власність орендодавця. Суборенда - це передача орендарем орендованого ним об'єкта в оренду третій особі. За допомогою використання різних форм оренди досягається реалізація орендних відносин на найбільш вигідних умовах для орендодавця і орендаря [24, с. 170].

В Законі України «Про лізинг» [15], лізингові операції відносяться до підприємницької діяльності. Вони зводяться до інвестування власних або залучених ресурсів в активи інших суб'єктів господарської діяльності (лізингоодержувачів) з метою одержання прибутку. При цьому, лізингодавець передає у виключне користування майно лізингоодержувачу на визначений період. Важливим є і те, що залучені ресурси набуваються лізингодавцем за дорученням лізингоодержувача у відповідного продавця. Доходи лізингоодержувача при виконанні таких операцій формуються на основі виплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

В Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» [16] лізинг по суті ототожнюється з орендою. Лізингова (орендна) операція, відзначено в п. 1. 18 Закону [16], - це господарська операція фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк. Та в разі, коли лізинг прирівнюється до оренди, зникають операції, пов'язані з підприємницькою діяльністю з закупівлі об'єкту, залученню фінансових ресурсів для такого викупу, кредитування, прийняття орендодавцем фінансового ризику та ін.

До суб'єктів лізингових операцій відносяться: лізингодавець, лізингоодержувач та продавець лізингового майна. Лізингодавець - це суб'єкт підприємницької діяльності, який передає в користування об'єкти лізингу. Лізингоодержувач є суб'єктом підприємницької діяльності, що одержує в користування об'єкти. До продавців лізингового майна відносяться суб'єкти підприємницької діяльності, що виготовлюють та (або) продають об'єкти. До об'єктів лізингу включається будь-яке нерухоме або рухоме майно, яке відноситься до основних фондів. Лізингові операції проводяться на основі договору лізингу у формі багатосторонньої або двосторонньої угоди.

2. Характеристика господарсько-фінансової діяльності та постановки фінансового обліку на ТОВ „Трансагроюг”

Товариство з обмеженою відповідальністю „Трансагроюг” (далі - ТОВ „Трансагроюг”) є юридичною особою, керується в своїй діяльності Законом України „Про господарські товариства”, Законом України „Про підприємства”.

Підприємство має відокремлене майно, самостійний баланс, свій фірмовий бланк, печатку, штамп, поточний та спеціальний рахунки в установах банку, діє на принципах повного господарського розрахунку, може від свого імені укладати угоди, набувати майнові та особисті на майно права і обов'язки, бути позивачем і відповідачем у судових органах або третейському суді.

Вищим керівним органом ТОВ „Трансагроюг” є збори учасників Товариства, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Метою підприємства є одержання прибутку від реалізації сільськогосподарської продукції, техніки, товарів народного споживання, надання послуг, від заняття іншими видами діяльності, передбаченими дійсним Статутом, а також реалізація соціальних і економічних інтересів учасників і членів трудового колективу підприємства на основі отриманого прибутку.

Предметом діяльності підприємства є:

роздрібна, оптова, комісійна і інші види торгівлі товарами народного споживання, продтоварами, промтоварами за готівку і безготівковий розрахунок;

виробництво, переробка і реалізація продуктів харчування і сільгосппродукції, у тому числі вирощеними власними силами, товарів народного споживання, операції із давальницькою сировиною;

торгівля сільськогосподарською технікою;

виробництво (випічка) хліба, хлібобулочних, макаронних і кондитерських виробів;

закупівля сільськогосподарської продукції у населення і юридичних осіб за готівку і безготівковий розрахунок, а також їх реалізація і переробка;

створення фірмової мережі магазинів для реалізації промислових товарів, і товарів отриманих по взаєморозрахунку з українськими й іноземними партнерами, відповідно до діючого законодавства України;

організація і здійснення діяльності в проведенні виставок, аукціонів, змагань, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів і інших подібних заходів, здійснюваних на комерційній основі;

фінансові операції типу лізинг, операції з комерційними зобов'язаннями;

виробництво продукції громадського харчування і їх реалізація підприємствам різних форм власності і населенню за готівку і безготівковий розрахунок;

виробництво і реалізація (оптова і роздрібна) алкогольних напоїв.

Уповноваженим органом, що здійснює оперативне керівництво є директор.

Орган контрольно-ревізійна комісія, що вибирається Зборами ТОВ „Трансагроюг” самостійно:

планує свою діяльність на основі замовлень і попиту на товари, матеріали, продукцію, роботи, послуги;

організовує матеріально-технічне забезпечення виробництва, придбання ресурсів на ринку товарів, робіт і послуг;

реалізує товари, виконує роботи та надає послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно або на договірній основі;

встановлює черговість та напрями списання коштів з рахунків, що здійснюється установами банків за дорученням ТОВ „Трансагроюг”;

забезпечує бухгалтерський облік результатів своєї роботи та складання фінансової, статистичної та іншої звітності за формами, затвердженими в установленому порядку;

встановлює форми і системи, розміри оплати праці працівників ТОВ „Трансагроюг”, визначає правила внутрішнього трудового розпорядку згідно з чинним законодавством;

забезпечує дотримання правил техніки безпеки, створює для працюючих на підприємстві безпечні умови праці, виконання вимог Законів України „Про пожежну безпеку” та „Про охорону праці”.

Для ведення бухгалтерського обліку ТОВ „Трансагроюг” використовує журнально-ордерну форму обліку. Від 1 січня 2007 р. був затверджений наказ „Про облікову політику” (додаток Б). Згідно наказу затверджений графік документообігу (додаток В).

Основними показниками діяльності ТОВ „Трансагроюг” є прибуток, виручка від реалізації продукції, середньоспискова чисельність працівників тощо (табл. 2. 1).

Таблиця 2.1

Основні показники роботи підприємства ТОВ „Трансагроюг”

№ п/п	Показники	Один вим.	2006 р.	2007 р.	Відхил. тис. грн. гр. 5-гр. 4	Відхил. % гр. 5: гр. 4
1	2	3	4	5	6	7
	Середньоспискова чисельність працівників	чол.	9	9	-	-
	Обсяг реалізації в діючих цінах	т. грн.	1703, 8	2964, 4	+1260, 6	1, 74
	Податок на додану вартість	тис. грн.	284, 0	494, 0	+210	1, 74
	Собівартість реалізованої продукції	т. грн..	1353, 5	2384, 0	+1030, 5	1, 76
	Валовий прибуток	т. грн.	66, 3	86, 4	+20, 1	1, 30
	Рентабельність	%	+25, 88	+24, 35	-1, 53	0, 94
7.	Чистий прибуток	тис. грн.	0, 2	11, 2	+11, 0	56

За даними таблиці 2. 1. можна зробити наступні висновки. Виручка від реалізації зросла на 1260, 6 тис. грн.. в звітному періоді порівняно з минулим роком, що є позитивним явищем. Однак, збільшення собівартості реалізованої продукції на 1030, 5 тис. грн. в абсолютному виражені призвело до збільшення її долі у виручці реалізації на 1%, що в свою чергу вплинуло на зменшення рентабельності на 1, 5% порівняно з минулим 2006 роком.

Проведемо аналіз формування і розміщення фінансових ресурсів ТОВ „Трансагроюг”. Для цього використаємо форму звітності - Баланс (додаток Д).

В таблиці 2. 2 відобразимо склад і розміщення майна ТОВ „Трансагроюг” за 2007 рік.

Таблиця 2.2

Аналіз складу і структури майна ТОВ „Трансагроюг” в 2006-2007 рр.

Показники	2006 рік	2007 рік	Відхилення	Динаміка, %
1	2	3	4	5
1. Всього майна, тис. грн. 2. Основні засоби, тис. грн. 3. Питома вага у майні, % 4. Оборотні активи, тис. грн.	265, 7 2, 8 1, 05 262, 9	299, 6 2, 6 0, 87 297, 0	+33, 9 -0, 2 -0, 18 +34, 1	112, 76 92, 86 82, 86 112, 97
5. Питома вага у майні, %	98, 95	99, 13	+0, 18	100, 18
6. Матеріальні оборотні активи, тис. грн.	257, 5	246, 2	-11, 3	95, 61
7. Питома вага у оборотних активах, % 8. Грошові кошти, тис. грн. 9. Питома вага у оборотних коштах, %	97, 95 2, 8 1, 07	82, 9 5, 8 1, 95	-15, 05 +3 +0, 88	84, 64 207, 14 182, 24
10. Дебіторська заборгованість, тис. грн.. 11. Питома вага у оборотних активах, %	2, 6 0, 99	45 15, 15	+42, 4 +14, 16	1730, 77 1530, 30

Вартість майна ТОВ „Трансагроюг” забезпечена капіталом в 2007 р. в сумі 299, 6 тис. грн. Зростання відбулося за рахунок збільшення оборотних коштів, а саме дебіторської заборгованості, що є не дуже позитивним явищем. Доля основних засобів у майні складає 0, 87%, доля матеріальних оборотних активів - 82, 9%, які мають тенденцію до зменшення, що є негативним і свідчить про зниження обсягів діяльності. Доля грошових засобів складає 1, 95%, яка має тенденцію до зростання протягом року. Доля оборотних активів зросла на 0, 18%, але це збільшення відбулося в основному за рахунок збільшення дебіторської заборгованості.

Оцінка капіталу та структура зобов'язань ТОВ „Трансагроюг” представлена в таблиці 2. 3.

Таблиця 2.3

Оцінка капіталу та структура зобов'язань ТОВ „Трансагроюг” в 2006-2007 рр., тис. грн.

Показники	2006 рік	2007 рік	Відхилення	Динаміка, %
1	2	3	4	5
1. Всього капіталу 2. Власний капітал	265, 7 70, 2	299, 6 81, 4	+33, 9 +11, 2	112, 76 115, 95
1	2	3	4	5
3. Питома вага, % 4. Довгострокові зобов'язання 5. Поточні зобов'язання 6. Питома вага у капіталі, % 7. Кредиторська заборгованість 8. Питома вага в позикових коштах, % 9. Кредити банків 10. Питома вага в позикових коштах, %	26, 42 - 195, 5 73, 58 57, 1 29, 21 76, 8 39, 28	27, 17 - 218, 2 72, 83 87, 1 39, 92 119, 5 54, 77	+0, 75 - +22, 7 -0, 75 +30 +10, 71 +42, 7 +15, 49	102, 84 - 111, 61 98, 98 152, 54 1, 37 155, 6 139, 43

Позитивною тенденцією є зростання вартості капіталу в 2007 р. на 33, 9 тис. грн., яке відбулося за рахунок підвищення власного капіталу на 11, 2 тис. грн., доля якого - 27, 17%. Збільшення власного капіталу відбулося за рахунок збільшення прибутку у 2007 році на 11, 2 тис. грн.

Однак, збільшення капіталу відбулося також і за рахунок збільшення поточних зобов'язань, а саме, найбільшу питому вагу у зобов'язаннях складають короткострокові кредити банку - 54, 77% та кредиторська заборгованість - 39, 92%, що має негативну тенденцію до збільшення. Це явище свідчить про неможливість своєчасно розрахуватися за своїми зобов'язаннями.

Основним джерелом інформації для визначення фінансових результатів та їх використання ТОВ „Трансагроюг” є Звіт про фінансові результати (додаток Е). ТОВ „Трансагроюг” у 2007 році отримала дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у сумі 2964, 4 тис. грн. Виручка від реалізації (чистий дохід) розраховується на підставі обсягу від реалізації за мінусом податку на додану вартість (2964, 4-494, 1=2470, 3)

ТОВ „Трансагроюг” в процесі своєї господарської діяльності здійснює таки дуже важкий комплекс грошових витрат. Всього витрат за 2007 рік становить - 2491, 8 тис. грн., у тому числі собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) - 2384 тис. грн., що складає майже 96% витрат; інших витрат - 107, 8 тис. грн.

Сума інших витрат складається з оплати праці адміністративно-управлінському персоналу та працівникам, пов'язаним зі збутом продукції - 10, 7 тис. грн., нарахування на заробітну плату - 4, 1 тис. грн., амортизація основних засобів - 0, 7 тис. грн., матеріальні витрати - 14, 7 тис. грн., сума податків і зборів (податок за забруднення навколишнього середовища, податок на воду, податок з власників транспортних засобів, комунальний податок та ін.) - 0, 071 тис. грн., інші витрати становлять 66, 57 тис. грн. податок на прибуток складає 2, 9 тис. грн.

Для виявлення кінцевого фінансового результату необхідно порівняти обсяг реалізованої продукції у грошовій оцінці та вартість витрат і ресурсів, які використовуються. Отже, фінансовий результат ТОВ „Трансагроюг” дорівнює 11, 2 тис. грн.

Для постійного контролю за комерційною діяльність підприємства на ТОВ „Трансагроюг створена служба внутрішнього контролю на чолі з керівником підприємства, в обов'язки якої входить проведення інвентаризацій грошових коштів та товарно-матеріальних цінностей, перевірка правильності формування цін на товари, різного виду документальні перевірки.

3. Документальне оформлення лізингових операцій

Передача майна в оренду проводиться на основі договору, який укладається між орендодавцем і орендарем. До істотних умов договору відносяться: характеристика об'єкта (складу і вартості майна), термін оренди, величина плати та порядок її виплати, порядок використання амортизаційних відрахувань, умови страхування та ін. Договір припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

приватизації об'єкта;

банкрутства орендаря;

загибелі об'єкта оренди.

У разі припинення договору оренди, орендар зобов'язаний повернути об'єкт на умовах, зазначених в договорі. При цьому передбачаються такі операції щодо компенсації майна, яке знаходиться у власності орендаря:

Якщо орендар допустив погіршення майна, він повинен відшкодувати орендодавцю збитки.

Покращення майна, проведеш за рахунок орендаря, які можуть бути відокремлені від об'єкта орендар вправі залишити у своїй власності.

Поліпшення майна, що проведено орендарем за згодою орендодавця (які неможливо відокремити від об'єкта) підлягають компенсації з боку орендодавця.

Вартість покращень майна, що зроблені без згоди орендодавця і які не можна відокремити від об'єкта, компенсації не підлягають.

Визначення договору обумовлюють його основні риси:

1. Договір є двостороннім, оскільки обов'язки і права покладено на обидві сторони, тобто орендодавець зобов'язується передати певне майно орендарю і отримує за це право на справляння орендної плати, а орендар зобов'язується вносити орендну плату та отримує право на використання певного майна.

2. Договір завжди оплатний - відсутність у договорі будь-якої орендної плати означає відсутність і самої оренди.

3. Консенсуальний договір, тобто вважається укладеним та набуває чинності після досягнення сторонами згоди - з моменту підписання, і не залежить від строків фактичної передачі майна.

Договір фінансової оренди заключається у формі багатосторонньої згоди при участі орендодавця, орендаря, продавця об'єкту фінансової оренди або двостороння згода між орендодавцем і орендарем.

Договір фінансової оренди повинен бути заключений в письмовій формі і повинен відповідати вимогам законодавства України.

Суттєвими вимогами договору фінансової оренди є:

найменування сторін;

об'єкт фінансової оренди (склад і вартість майна), умови і строки його поставки;

термін, на який заключений договір фінансової оренди;

розмір, склад і графік сплати орендних платежів, умови їх перегляду;

умови переоцінки вартості об'єкту фінансової оренди у відповідності із законодавством України;

умови повернення об'єкту фінансової оренди у випадку банкрутства орендаря;

умови страхування об'єкту фінансової оренди;

умови експлуатації і технічного обслуговування, модернізації об'єкту фінансової оренди і надання інформації відносно його технічного стану;

умови реєстрації об'єкту фінансової оренди;

умови повернення об'єкту фінансової оренди або його викупу по закінченню дії договору;

умови дострокового розторгнення договору фінансової оренди;

умови надання відомостей про фінансовий стан орендаря;

відповідальність сторін;

дата і місце заключення договору.

З погодження сторін в договорі фінансової оренди можуть бути передбачені і інші умови.

Реорганізація орендодавця не є підставою для змін умов або розторгнення договору фінансової оренди.

Термін договору фінансової оренди визначається за домовленістю сторін.

Сторонами договору фінансової оренди можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, у тому числі приватні підприємці.

Між громадянином і підприємством договір повинен бути укладений у письмовій формі, якщо він укладений на строк більше від одного року. Між організаціями договір фінансової оренди завжди повинен бути укладений у письмовій формі, тому що він є підтвердженням і підставою для проведення розрахунків. Оскільки цей договір належить до господарських договорів, то він набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін.

Законом не встановлено граничні строки договору фінансової оренди, а тому він встановлюється самостійно за погодженням сторін. Договір завершують реквізити і підписи сторін.

ТОВ „Трансагроюг” взяло у фінансову оренду приміщення під магазин. В зв'язку з цим був заключений договір фінансової оренди, який наведено в додатку Ж.

Майно, передане за договором фінансово оренди, зараховується на баланс ТОВ „Трансагроюг” з позначкою, що це майно отримано у фінансову оренду. Передача об'єкта фінансової оренди зафіксована у ТОВ „Трансагроюг” актом приймання-передачі.

4. Організація синтетичного та аналітичного обліку лізингових операцій

Аналітичний облік орендованих основних засобів на ТОВ „Трансагроюг” ведеться по кожному інвентарному об'єкту. Синтетичний облік орендованих основних засобів ведеться у Відомості обліку орендованих основних засобів та нарахованих амортизаційних відрахувань (додаток З). Записи у відомість здійснюються на підставі первинних документів з надходження орендованих основних засобів та розрахунків нарахування амортизації основних засобів прийнятих у фінансову оренду.

При передаванні майна у фінансову оренду його вартість та зобов'язання, пов'язані з орендою, відображаються у Балансі орендаря. Це зумовлено тим, що хоча юридичне майно залишається власністю орендодавця, фактично всі ризики та вигоди від його використання передані орендареві на період, що становить значну частину строку економічної експлуатації об'єкта оренди.

Невідображення об'єкта фінансової оренди на балансі орендаря призвело б до заниження його реальних економічних ресурсів і зобов'язань, що фактично означає перекручення показників фінансового стану підприємства-орендаря.

На початку строку оренди орендар відображає в обліку отримані активи і пов'язані з ними зобов'язання за справедливою вартістю орендованого майна (за вирахуванням субсидій та податків, що підлягають відшкодуванню орендодавцю) або в сумі теперішньої вартості мінімальних орендних платежів, якщо вона менша, ніж справедлива вартість майна.

Мінімальні орендні платежі - платежі, що підлягають сплаті орендарем протягом строку оренди (за вирахуванням вартості послуг та податків, що підлягають сплаті орендодавцю, і непередбаченої орендної плати), збільшені:

1) для орендаря - на суму його гарантованої ліквідаційної вартості;

2) для орендодавця - на суму його гарантованої ліквідаційної вартості.

У разі можливості та наміру орендаря придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання, мінімальні орендні платежі складаються з мінімальної орендної плати за весь арок оренди та суми, яку слід сплатити згідно з угодою на придбання об'єкта оренди.

У разі можливості або наміру орендаря придбати актив за ціною, нижчою за справедливу вартість на дату придбання, мінімальні орендні платежі складаються з мінімальної орендної плати за весь строк оренди та суми, яку слід сплатити, щоб придбати цей актив.

Величина гарантованої ліквідаційної вартості може бути досить значною, якщо строк корисного використання основних засобів значно перевищує строк їх оренди.

Якщо за умовами договору оренди право власності не переходить автоматично до орендаря або не передбачена можливість придбання останнім об'єкта оренди на вигідних умовах, орендар повертає майно орендодавцю після закінчення строку оренди. У цьому разі ліквідаційна вартість може бути гарантована або не гарантована орендодавцю.

Гарантованою ліквідаційною вартістю є:

* для орендаря - частина ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати орендарем або пов'язаною з ним стороною;

* для орендодавця - частина ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати орендарем або незалежною третьою стороною, здатною за своїм фінансовим станом відповідати по гарантії.

Із цього визначення випливає, що гарантована ліквідаційна вартість - це сума, за яку орендар повинен придбати актив на вимогу орендодавця, або виручка від реалізації активу, гарантована орендодавцю орендарем чи третьою стороною (гарантом).

Отже, з допомогою гарантованої ліквідаційної вартості орендодавець передає орендарю або третій стороні ризик чи збитки, пов'язані з тим, що ліквідаційна вартість майна в кінці строку оренди буде нижча за розраховану величину.

Негарантована ліквідаційна вартість - це частина ліквідаційної вартості об'єкта оренди, отримання якої орендодавцем не забезпечується або гарантується лише пов'язаною з ним стороною.

Негарантована ліквідаційна вартість не впливає на розрахунок мінімальних орендних платежів і відповідно збільшує ризик орендодавця.

У разі якщо договір оренди містить умову придбання майна орендарем у кінці строку оренди за ціною, що, як очікується, буде нижчою за справедливу вартість майна на цей момент, мінімальні орендні платежі міститимуть мінімальні суми орендних внесків протягом строку оренди плюс плату за право вигідного придбання об'єкта оренди.

До складу мінімальних орендних платежів не входять непередбачена орендна плата і супутні витрати, пов'язані з об'єктом оренди (технічне обслуговування, страхування, податок на майно тощо), які сплачуються орендодавцем і підлягають поверненню йому орендарем. При цьому непередбаченою орендною платою виступає частина орендних платежів, що не є фіксованою сумою і ґрунтується на іншому, ніж час, чиннику: відсотку продажу, індексах цін, ставках відсотка за позиками тощо.

Для визначення суми мінімальних орендних платежів може бути застосований алгоритм, наведений на рис. 4. 1.

Для обчислення теперішньої (дисконтованої) вартості мінімальних орендних платежів слід застосовувати орендну ставку відсотка.

Орендна ставка відсотка - це ставка відсотка, за якою теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів та негарантованої ліквідаційної вартості дорівнює справедливій вартості об'єкта фінансової оренди на початок строку оренди.

У разі якщо орендну ставку відсотка визначити неможливо, орендар повинен застосовувати для дисконтування ставку відсотка на можливі позики орендаря.

Ставка відсотка на можливі позики орендаря - це ставка відсотка, яку мав би сплачувати орендар за подібну оренду або (якщо цей показник визначити неможливо) ставка відсотка за позиками для придбання подібного активу (на той самий термін та з подібною гарантією) на початку строку оренди.

Різниця між теперішньою вартістю мінімальних орендних платежів та сумою зобов'язання з фінансової оренди на її початку становить фінансові витрати орендаря.

Фінансові витрати розподіляються між звітними періодами впродовж строку оренди так, щоб забезпечити сталу періодичну ставку відсотка на залишок зобов'язання в кожному періоді.

Отже, фінансові витрати відображують суму відсотків, яку сплачує орендар протягом строку оренди за користування майном.

Для обліку витрат на сплату відсотків з фінансової оренди застосовується субрахунок 952 «Інші фінансові витрати».

Водночас у кожному звітному періоді орендар нараховує амортизацію орендованого активу відповідно до П (С) БО 7 «Основні засоби» або П (С) БО 8 «Нематеріальні активи» з дотриманням тієї ж облікової політики, що застосовується ним при нарахуванні амортизації аналогічних власних активів.

Амортизація орендованого активу нараховується орендарем протягом періоду очікуваного використання активу.

Періодом очікуваного використання орендованого активу є:

* або термін корисного використання, якщо угодою передбачений перехід права власності на актив до орендаря;

* або коротший з двох періодів - термін оренди чи термін корисного використання, якщо переходу права власності на актив після закінчення строку оренди не передбачено.

Затрати орендаря на поліпшення об'єкта фінансової оренди (модернізація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які початково очікувалися від його використання, відображаються як капітальні інвестиції, що включаються до вартості об'єкта фінансової оренди.

Розглянемо методику розрахунку орендних платежів і бухгалтерського обліку фінансової оренди у ТОВ „Трансагроюг”.

31 грудня 2007 року ТОВ „Трансагроюг” одержало в оренду виробниче устаткування від компанії «Алтин» на таких умовах:

1) строк оренди - 5 років;

2) орендні платежі в сумі 6 000 грн. (без урахування ПДВ) сплачуються щоквартально на початку кварталу, починаючи з 1 січня 2008 року;

3) договір оренди передбачає передачу орендарю права власності на устаткування в кінці строку оренди.

Відомості про передане в оренду устаткування:

* первісна вартість - 100 000 грн. ;

* сума нарахованого зносу - 20 000 грн. ;

* справедлива вартість на дату укладання договору - 95 000 грн. ;

* строк корисного використання - 6 років;

* ліквідаційна вартість дорівнює нулю;

* амортизація нараховується за прямолінійним методом.

Ставка орендного відсотка, що використав орендодавець для визначення суми орендної плати, становить 12 відсотків річних, тобто 3 відсотки у квартал.

Ставка відсотка на можливі позики орендаря становить 16 відсотків річних.

Оскільки ставка орендного відсотка відома орендареві і менша, ніж ставка відсотка на його можливі позики, для визначення облікової вартості орендованого устаткування та розрахунку платежів орендар застосовує ставку 12 відсотків річних.

Отже, для визначення теперішньої вартості устаткування слід дисконтувати суму щоквартального платежу (6 000 грн.) виходячи зі ставки відсотка за квартал (3%) і кількості періодів, за які нараховуються відсотки (20 кварталів).

Розрахувавши коефіцієнт 15, 3238, розрахуємо теперішню вартість мінімальних орендних платежів:

6 000 х 15, 3238 = 91 943 (грн.).

Отже, справедлива вартість устаткування перевищує його теперішню вартість. Тому вартість устаткування, яка має бути відображена в обліку орендаря на початку оренди, дорівнює теперішній вартості мінімальних орендних платежів, тобто 91 943 грн.

Отримане в оренду устаткування відображають в обліку ТОВ „Трансагроюг” таким записом:

Дебет 152 „Придбання (виготовлення) основних засобів” - 91943 грн.

Кредит 531 „ Зобов'язання з фінансової оренди” - 91943 грн.

Після введення цього устаткування в експлуатацію складається запис:

Дебет 104 „Машини та обладнання” - 91943 грн.

Кредит 152 „Придбання (виготовлення) основних засобів” - 91943 грн.

Оскільки квартальний платіж (без ПДВ) становить 6000 грн., то загальна сума платежів за весь строк оренди становитиме: 6000 х 20 = 120000 (грн.)

Із цієї суми 91943 грн. - вартість устаткування, а решта 28057 грн. - сума відсотків за весь період оренди.

Погашення зобов'язання з оренди та нарахування відсотків ТОВ „Трансагроюг” здійснює згідно з розрахунком, наведеним у табл. 2. 4.

Як видно з таблиці 2. 4, кожний орендний платіж включає два елементи:

Зменшення зобов'язання з оренди;

Фінансові витрати (витрати на сплату відсотків).

Крім того, слід сплатити ПДВ (20% до суми платежу).

Оскільки платежі здійснюються на початку року, фінансові витрати у складі першого платежу дорівнюють нулю.

Таблиця 4.1

Розрахунок орендних платежів за період оренди устаткування на ТОВ „Трансагроюг”

Період	Сума орендних платежів, грн.	Залишок зобов'язання з оренди на кінець періоду, грн.
	На погашення зобов'язання з оренди	Відсоток (3%)	разом
1	2	3	4	5
1 квартал 2000 року	6000	0	6000	85943
2 квартал 2000 року	3422	2578	6000	82521
3 квартал 2000 року	3524	2476	6000	78997
4 квартал 2000 року	3630	2370	6000	75367
1 квартал 2001 року	3739	2261	6000	71628
2 квартал 2001 року	3851	2149	6000	67777
3 квартал 2001 року	3967	2033	6000	63810
4 квартал 2001 року	4086	1914	6000	59724
1 квартал 2002 року	4208	1792	6000	55516
2 квартал 2002 року	4335	1665	6000	51181
3 квартал 2002 року	4465	1535	6000	46716
4 квартал 2002 року	4599	1401	6000	42117
1 квартал 2003 року	4736	1264	6000	37381
2 квартал 2003 року	4879	1121	6000	32502
3 квартал 2003 року	5025	975	6000	27477
4 квартал 2003 року	5176	824	6000	22301
1 квартал 2004 року	5331	669	6000	16970
1	2	3	4	5
2 квартал 2004 року	5491	509	6000	11479
3 квартал 2004 року	5656	344	6000	5823
4 квартал 2004 року	5823	177	6000	0
Разом	91943	28057	120000	-

Враховуючи, що частина зобов'язання з оренди в сумі 16576 грн. (6000+3422+3524+3630) перепадає на поточний рік, цю суму слід відобразити у складі поточних зобов'язань записом:

Дебет 531 „ Зобов'язання з фінансової оренди” - 16576 грн.

Кредит 611 „Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті” - 16576 грн.

У зв'язку із цим перший орендний платіж - 1 січня 2000 року має бути відображений записом:

Дебет 611 „Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті” - 6000 грн.

Дебет 641 „Розрахунки за податками” - 1200 грн.

Кредит 311 „Поточні рахунки в національній валюті” - 7200 грн.

В кінці кварталу слід нарахувати відсоток за користування орендованим устаткуванням:

Дебет 952 „Інші фінансові витрати” - 2578 грн.

Кредит 684 „Розрахунки за нарахованими відсотками” - 2578 грн.

Для відображення чергового орендного платежу 1 квітня 2000 року був зроблений такий запис:

Дебет 684 „Розрахунки за нарахованими відсотками” - 2578 грн.

Дебет 611 „Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті” - 3422 грн.

Дебет 641 „Розрахунки за податками” - 1200 грн.

Кредит 311 „Поточні рахунки в національній валюті” - 7200 грн.

Наведені вище записи, пов'язані з перерахуванням орендної плати і нарахуванням відсотків на ТОВ „Трансагроюг”, здійснюються щоквартально, але як видно з таблиці 4. 1, суми відсотків і погашення будуть різними в різних кварталах.

5. Шляхи удосконалення обліку лізингових операцій

Вивчення бухгалтерського обліку орендованих основних засобів на ТОВ „Трансагроюг” дало можливість виявити недоліки та порушення в роботі підприємства, а саме:

облік руху орендованих основних засобів та внутрішнього переміщення виробничих запасів не ведеться на типових бланках;

порушується порядок заповнення податкових накладних;

відсутні накази на осіб, які відповідальні за збереження орендованих основних засобів в місцях збереження та експлуатації;

не заключені договори з особами відповідальними за збереження основних засобів про матеріальну відповідальність;

підприємство дуже рідко (один раз на рік) проводить інвентаризацію орендованих основних засобів;

синтетичний та аналітичний облік ведеться в регістрах довільної форми, що ускладнює облік і призводить до помилок;

З метою покращення організації бухгалтерського обліку за господарськими операціями з обліку орендованих основних засобів на ТОВ „Трансагроюг” розглянемо функції обліку, які повинні охоплювати:

групування первинних документів з обліку орендованих основних засобів в реєстрах аналітичного та синтетичного обліку;

перевірку систем бухгалтерського обліку орендованих основних засобів та розробку рекомендацій щодо поліпшення цих систем;

перевірку бухгалтерської та оперативної інформації, включаючи експертизу засобів і способів, що використовуються для визначення, оцінки, класифікації такої інформації, і складеної на її основі звітності, а також спеціальне вивчення окремих статей звітності, в тому числі докладні перевірки господарських операцій з обліку орендованих основних засобів, залишків на бухгалтерських рахунках;

перевірку додержання законів та інших нормативних актів, а також вимог облікової політики, інструкцій, рішень і вказівок керівництва, що регулюють облік основних засобів;

перевірку наявності, стану і збереження основних засобів, підприємства;

регулярне (щоквартальне) проведення інвентаризації необоротних активів;

впровадження внутрішньогосподарського контролю за правильністю ведення обліку орендованих основних засобів і в цілому за господарською діяльністю підприємства. В умовах нових форм організації праці, діяльності суб'єктів господарювання з різною формою власності значно зросла роль контролю використання орендованих основних засобів. З огляду на те, що основні засоби займають значну частину в загальному фонді майна на більшості підприємствах, на сучасному етапі розвитку важливого значення набувають питання їх ефективного використання та збереження. Цьому значною мірою сприяє здійснення дієвого контролю за станом та використанням цих об'єктів.

оцінку використовуваного підприємством програмного забезпечення;

розробку і подання пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і рекомендацій щодо підвищення ефективності управління.

Особливу увагу на нашу думку у ТОВ „Трансагроюг” необхідно приділити питанню автоматизації. Автоматизований облік на підприємстві не набув поширеного застосування (автоматизовані тільки окремі ділянки обліку - каса, розрахунки з оплати праці, складські операції), за відсутності коштів та окремих груп спеціалістів (операторів).

Тому на ТОВ „Трансагроюг” потрібно посилити впровадження автоматизації всіх ділянок обліку, здійснити заміну старого інформаційного забезпечення на нове, адже від цього залежить якість та оперативність отриманої та обробленої інформації.

Але постає питання: чи має ТОВ „Трансагроюг” у своєму розпорядженні достатні кошти для організації комплексної автоматизації бухгалтерського обліку.

У кожному разі керівництво підприємства, з огляду на зазначені вище зауваження, мають самостійно вирішувати для себе питання про доцільність використання автоматизованого обліку.

Дослідження теоретичних положень та діючої практики організації обліку орендованих основних засобів в умовах трансформації бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів дозволяють визначити коло проблем, що гальмують процес управління виробництвом та знижують ефективність використання орендованих основних засобів. До таких проблем належать різні підходи до визначення сутності основних засобів та методики їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, відсутності сталої визначеності складу основних засобів та інші. Поряд з розкриттям сутності та методики обліку орендованих основних засобів особливої актуальності набувають дослідження проблеми нарахування амортизації, розвитку та вдосконалення в цілому системи амортизації, уточнення її ролі в процесі відтворення, а також фінансового контролю ефективності використання основних засобів у виробничому процесі.

З метою кращого використання орендованих основних фондів і виробничих потужностей ТОВ „Трансагроюг” можна запропонувати вживати такі заходи:

* забезпечити введення в дію всіх наявних одиниць обладнання;

* скоротити й усунути його простої;

* підвищити коефіцієнт змінності роботи обладнання;

* удосконалити організацію виробничого процесу;

* вивести з експлуатації неефективне та зайве обладнання;

* підвищити технічний рівень парку машин і механізмів;

* своєчасно замінювати обладнання, що відпрацювало свій строк, і вводити нове;

* впроваджувати технологічні нововведення і перейти на прогресивні технології в цілому;

* стимулювати ефективне використання устаткування керівництвом підприємства;

* розробити заходи щодо впровадження державної інвестиційної програми відносно підприємств усіх форм власності з підключенням можливостей інших держав.

Найбільший економічний ефект підприємство може одержати при наближенні величин, що характеризують кількість наявного встановленого та працюючого обладнання. Зіставляючи планові (нормативні) та фактичні дані за цими групами обладнання визначають коефіцієнт участі у виробництві різних груп обладнання.

* Коефіцієнт використання парку наявного обладнання визначається як відношення кількості діючого до кількості наявного обладнання.

* Коефіцієнт використання парку встановленого обладнання - це відношення кількості діючого обладнання до кількості встановленого.

* Потенційний резерв збільшення обсягу виробництва (з деякою часткою умовності) за рахунок збільшення кількості діючого обладнання відповідної групи дорівнює добутку середнього виробітку продукції з одиниці обладнання на різницю між кількістю наявного та встановленого обладнання.

Глибший аналіз потребує вивчення балансу часу роботи обладнання. При цьому потрібно пам'ятати, що в цьому балансі знаходять відбиття календарний, режимний, плановий та фактичний фонди часу.

Порівняння планового та фактичного календарного фондів часу дає можливість установити ступінь виконання плану введення обладнання в експлуатацію за кількістю та термінами. Порівняння календарного та режимного фондів часу дозволяє визначити можливість кращого використання обладнання за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, а режимного та планового - резерви кращого використання обладнання за рахунок скорочення витрат часу на ремонт за робочий період.

Основними резервами збільшення випуску продукції, внаслідок покращання часу використання обладнання, служить введення в дію невстановленого обладнання, підвищення коефіцієнта змінності, усунення причин надпланових внутрішньозмінних простоїв, зниження нормативних (планових) втрат часу роботи обладнання до рівня втрат, характерних для передових колективів.

Заходами, що забезпечують прискорення оборотності оборотних коштів, можуть бути:

* економія часу на доставку сировини, матеріалів і комплектуючих виробів;

* раціоналізація норм запасів необхідних ресурсів;

* випуск продукції з урахуванням результатів маркетингових досліджень;

* підвищення якості і конкурентоспроможності продукції;

* технічно оптимальне рішення вантажно-розвантажувальних операцій;

* розвиток оптової торгівлі та дилерської мережі матеріалами й обладнанням;

* економне витрачання всіх видів ресурсів;

* підвищення якості продукції;

* орієнтація виробництва на випуск продукції, що користується платоспроможним попитом;

* удосконалення форм розрахунків за продукцію;

* відпускання продукції в точній відповідності до замовлень клієнтів і договірних зобов'язань;

* підвищення рівня координації управлінських рішень, що стосуються виробничих та збутових питань.

Висновки

Об'єктом дослідження в дипломній роботі є товариство з обмеженою відповідальністю „Трансагроюг”, яке функціонує на законних підставах і у своїй діяльності керується чинним законодавством та засновницькими документами. Предметом діяльності підприємства є: виробництво, заготівля, оптова та роздрібна торгівля, здійснення комерційної та посередницької діяльності та інше.

Основними показниками діяльності ТОВ „Трансагроюг” є прибуток, виручка від реалізації продукції, середньоспискова чисельність працівників тощо.

На ТОВ „Трансагроюг” за 2007 рік виручка від реалізації зросла на 1260, 6 тис. грн. порівняно з минулим роком. Однак, збільшення собівартості реалізованої продукції на 1030, 5 тис. грн. в абсолютному виражені призвело до збільшення її долі у виручці реалізації на 1%, що в свою чергу вплинуло на зменшення рентабельності на 1, 5% порівняно з минулим 2006 роком.

Вартість майна ТОВ „Трансагроюг” забезпечена капіталом в 2007 р. в сумі 299, 6 тис. грн. Зростання відбулося за рахунок збільшення оборотних коштів, а саме дебіторської заборгованості. Доля основних засобів у майні складає 0, 87%, доля матеріальних оборотних активів - 82, 9%, які мають тенденцію до зменшення, що свідчить про зниження обсягів діяльності. Доля грошових засобів складає 1, 95%, яка має тенденцію до зростання протягом року. Доля оборотних активів зросла на 0, 18%, але це збільшення відбулося в основному за рахунок збільшення дебіторської заборгованості.

Позитивною тенденцією є зростання вартості капіталу в 2007 р. на 33, 9 тис. грн., яке відбулося за рахунок підвищення власного капіталу на 11, 2 тис. грн., доля якого - 27, 17%. Збільшення власного капіталу відбулося за рахунок збільшення прибутку у 2007 році на 11, 2 тис. грн.

Однак, збільшення капіталу відбулося також і за рахунок збільшення поточних зобов'язань, а саме, найбільшу питому вагу у зобов'язаннях складають короткострокові кредити банку - 54, 77% та кредиторська заборгованість - 39, 92%. Це явище свідчить про неможливість підприємства своєчасно розрахуватися за своїми зобов'язаннями.

Основним джерелом інформації для визначення фінансових результатів та їх використання ТОВ „Трансагроюг” є Звіт про фінансові результати (додаток Е). ТОВ „Трансагроюг” у 2007 році отримала дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у сумі 2964, 4 тис. грн.

ТОВ „Трансагроюг” в процесі своєї господарської діяльності здійснює таки дуже важкий комплекс грошових витрат. Всього витрат за 2004 рік становить - 2491, 8 тис. грн., у тому числі собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) - 2384 тис. грн., що складає майже 96% витрат; інших витрат - 107, 8 тис. грн.

Фінансовий результат ТОВ „Трансагроюг” дорівнює 11, 2 тис. грн.

ТОВ „Трансагроюг” здійснює операції з фінансовою орендою.

Облік орендованих основних засобів, які надійшли на підприємство в результаті фінансової оренди ведеться на рахунку 10 „Основні засоби”. Облік операцій з фінансової оренди на ТОВ „Трансагроюг” ведеться згідно Національних стандартів бухгалтерського обліку та інших законодавчо-нормативних актів України.

Передача майна в оренду проводиться на основі договору, який укладається між орендодавцем і орендарем.

Аналітичний облік орендованих основних засобів на ТОВ „Трансагроюг” ведеться по кожному інвентарному об'єкту.

Синтетичний облік орендованих основних засобів ведеться у Відомості обліку орендованих основних засобів та нарахованих амортизаційних відрахувань.

Під раціональним та найповнішим використанням діючих промислово-виробничих основних фондів розуміють той максимальний економічний ефект, який одержує суспільство за певний період у вигляді відповідного обсягу та якості продукції. Економічна ефективність використання основних фондів визначається відношенням економічного ефекту, одержаного на підприємстві за відповідний період, до витрат, необхідних для створення основних фондів.

Проведений аналіз свідчить про зміну обсягів орендованих основних промислово-виробничих фондів, невиробничих орендованих основних фондів та всіх основних фондів у цілому за кожний поточний рік порівняно з базовим та попередніми роками.

Вартість основних промислово-виробничих фондів ТОВ „Трансагроюг” змінювалась нерівномірно, і за два останні роки була нижчою, ніж за базовий рік. Однак, у звітному році стан речей дещо покращився, оскільки основні виробничі фонди оновились на 9, 5% проти попереднього року.

Говорячи про невиробничі основні фонди, слід відзначити, що їхня вартість має тенденцію до зниження і за звітний рік становила всього 55, 6% проти базового. Через це і загальна вартість усіх фондів зменшилась на 485 тис. грн., що, зрозуміло, негативно відіб'ється на виробничій потужності ТОВ „Трансагроюг”.

З метою кращого використання основних фондів і виробничих потужностей ТОВ „Трансагроюг” можна запропонувати вживати такі заходи:

* забезпечити введення в дію всіх наявних одиниць обладнання; та скоротити й усунути його простої;