Амортизація основних фондів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Конотопська філія Європейського університету

Кафедра економіки і менеджменту

Курсова робота

з дисципліни “Економіка підприємства”

на тему: “Формування амортизаційної політики підприємства”

Виконала:

студентка 31-Д групи

спеціальності: “Економіка підприємства”

Клок А.В.

Перевірив викладач:

Васильченко Н.В.

КОНОТОП-2010

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади формування амортизаційної політики підприємства

1.1 Роль і значення основних фондів та амортизаційної політики в ринкових умовах господарювання

1.2 Поняття амортизації та її суть

1.3 Методи нарахування амортизаційних відрахувань

РОЗДІЛ 2. Аналіз проведення амортизаційної політики на ВАТ “Червоний металіст”

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2 Оцінка вартості основних фондів

2.3 Розрахунок амортизаційних відрахувань

РОЗДІЛ 3. Розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності амортизаційної політики на підприємстві

3.1 Вибір найефективнішого методу нарахування амортизації на ВАТ “Червоний металіст”

3.2 Шляхи вдосконалення амортизаційної політики

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

амортизація відрахування облік кумулятивний

ВСТУП

Найважливішою умовою ефективного функціонування підприємств у ринковому середовищі є забезпечення принципу сомофінансування, який передбачає здійснення господарської та інвестиційної діяльності за рахунок власних джерел (амортизації та нерозподіленого прибутку). Серед джерел самофінансування амортизаційні відрахування посідають головне місце тому, що завдяки синхронності між кругооборотом основних фондів і формуванням амортизаційного фонду, меншій їх схильності до кон'юнктурних коливань пов'язаних з результатом господарської діяльності, вони більшою мірою, ніж прибуток, можуть бути фінансовою базою сомостійності підприємств у відтворенні основних фондів.

Крім того, амортизація в певній мірі виконує і стимулюючу функцію, передбачаючи найбільш повне використання основних фондів: чим довший період функціонування обладнання, тим більше виробляється продукції і тим швидше буде перенесена вартість основних фондів. Це дозволить зменшити їх недоамортизації внаслідок морального зносу і знизити втрати підприємства, що дуже важливо в умовах ринку.

Актуальність теми полягає у правильному використанні основних фондів, нарахування амортизації що призведе до ефективного їх використання, до зменшення витрат і тим самим до збільшення прибутку.

Метою даної роботи є розкриття сутності амортизаційних відрахувань, їх механізму та практичних проблем управління відтворенням основних фондів на прикладі ВАТ “Червоний металіст”.

Завдання:

виявити забезпеченість підприємства та його структурних підрозділів основними засобами, тобто встановити відповідності величини, складу та технічного рівня засобів у виробничій програмі підприємства;

визначити рівень використання основних засобів і факторів які впливають на нього;

виявити резерви підвищення ефективності використання основних засобів;

дослідити та визначити найоптимальніші методи нарахування амортизації;

визначити найсуттєвіші заходи щодо вдосконалення амортизаційної політики.

Об'єктом дослідження є ВАТ “Червоний металіст”.

Предметом дослідження є формування ефективної амортизаційної політики підприємства та джерел її вдосконалення.

В даній роботі використано такі методи дослідження як: порівняння - зіставлені певні числові характеристики; групування - основні фонди згруповано для кращого вивчення; метод відносних величин - обчислення коефіцієнтів використання основних засобів; аналіз; та інші.

При написанні курсової роботи використано такі матеріали: річні фінансові звіти, баланс, примітки до фінансової звітності (2009-2011 роки).

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ АМОРТИЗАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

Роль і значення основних фондів та амортизаційної політики в ринкових умовах господарювання.

Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. [12 ]

Не належать до основних засобів:

предмети терміном служби меншим за один рік незалежно від їхньої вартості;

предмети вартістю до 1000 гривень за одиницю (за ціною придбання) незалежно від терміну служби. Гранична вартість предметів, що не належать до основних засобів, може змінюватися Міністерством фінансів України;

спеціальні інструменти і спеціальні пристосування для підприємств серійного і масового виробництва певних виробів або для виконання індивідуальних замовлень незалежно від їхньої вартості;

спеціальний одяг, спеціальне взуття а також постільні речі незалежно від їхньої вартості і терміну служби;

формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства, незалежно від вартості і терміну служби. [16. cт.302.]

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

а) суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

б) реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

в) суми ввізного мита;

г) суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

д) витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

є) витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

ж) інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

У процесі господарської діяльності кругообіг основних засобів проходить три стадії.

На першій стадії відбувається продуктивне використання основних засобів та нарахування амортизаційних відрахувань. На цій стадії основні засоби в процесі експлуатації зношуються й нараховується сума зносу. Вона є підставою для списання суми амортизаційних відрахувань на витрати після завершення процесу виробництва. На першій стадії кругообігу основних засобів втрачається споживна вартість засобів праці, їхня вартість переноситься на вартість готової продукції.

На другій стадії відбувається перетворення частини основних засобів, які перебувають в продуктивній формі, на грошові кошти через нарахування амортизаційних відрахувань.

На третій стадії в процесі виробництва відбувається поновлення споживної вартості частини основних засобів. Це поновлення здійснюється заміною зношених основних засобів на нові за рахунок нарахованої суми зносу основних засобів.

Необхідною умовою правильного використання та відтворення основних фондів є їх класифікація за такими ознаками:

1.Функціональне призначення.

Будинки (будинки виробничо-господарського,соціально-культурного призначення та зайняті органами управління).

Споруди (об'єкти, що виконують технічні функції,- дороги, мости тощо).

Передавальні пристрої (об'єкти трансформації, перетворення і передачі енергії та для переміщення речовин).

Машини та обладнання

Транспортні засоби ( всі види засобів пересування, які призначені для переміщення людей і вантажів).

Інструмент.

Виробничий інвентар і приладдя (предмети, які служать для полегшення виробничих операцій, - робочі столи, верстати тощо).

Господарський інвентар (предмети конторського та господарського облаштування).

робоча і продуктивна худоба.

Бібліотечний фонд.

інші основні фонди (багаторічні насадження, документація з типового проектування).

Формування бухгалтерської інформації про основні фонди підприємства.

Земельні ділянки.

Капітальні витрати на поліпшення земель.

Будинки, споруди та передавальні пристрої.

Машини та обладнання.

Транспортні засоби.

Інструменти, прилади та інвентар.

Робоча і продуктивна худоба.

Багаторічні насадження.

Інші основні засоби.

Роль у процесі господарської діяльності.

Активні (безпосередньо беруть участь у виробничому процесі).

Пасивні (створюють умови для здійснення процесу виробництва).

Сфера використання.

Виробничі (беруть участь у процесі виробництва і переносять свою вартість на вироблений продукт).

Невиробничі (використовуються у невиробничій сфері підприємства).

Форма власності.

Власні.

Орендовані.

Характер участі у процесі виробництва.

Діючі.

Ті, що перебувають у запасі чи на консервації.

Рівень технічної придатності.

Обладнання, яке можна використовувати у виробництві.

Обладнання, що потребує капітального ремонту.

Підприємству не байдуже, в яку групу основних виробничих засобів укладати кошти. Воно заінтересоване в оптимальному підвищенні питомої ваги машин, устаткування, тобто активної частини основних засобів, які обслуговують процес виробництва і характеризують виробничі можливості підприємства. Ясна річ, що для забезпечення нормального функціонування активних елементів основних виробничих засобів необхідні будівлі, споруди, інвентар, тобто пасивна частина основних засобів.

Основними факторами, які впливають на структуру основних засобів підприємств, є : рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперування, кліматичні та географічні умови розміщення підприємств. Кожний фактор по різному впливає на структуру основних засобів. Поліпшити структуру основних засобів можна за рахунок: оновлення та модернізації устаткування; ефективнішого використання виробничих приміщень; установлення додаткового устаткування на вільній площі; ліквідації зайвого й мало ефективного устаткування.

Важливим фактором підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності, постійним джерелом фінансування їхнього розвитку є амортизаційні відрахування. Відповідно до чинних законодавчих актів підприємства формують свою амортизаційну політику, яка складається із сукупності способів управління порядком нарахування й використання амортизаційних відрахувань. Ефективність амортизаційної політики залежить від того, настільки точно визначено терміни експлуатації активів, що вводяться в дію, а також від вибору підприємством методу нарахування амортизації.

1.2 Поняття амортизації та її суть

Протягом тривалого функціонування в господарській діяльності суб'єктів господарювання основні фонди зазнають зазнають фізичного та економічного зносу, а також техніко-економічного старіння.

Фізичний знос основних фондів виникає внаслідок втрачання ними своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, що призводить до економічного спрацювання, тобто до поступового зменшення їхньої первісної реальної вартості, що зумовлене не тільки функціонуванням основних фондів, а й їхньою бездіяльністю. Під впливом чинників навколишнього середовища значна частина основних засобів піддається корозії, втрачає свій первісний стан, а інколи зазнає повного руйнування і назавжди виходить з ладу. Вплив експлуатаційного навантаження може проявлятися у двох формах: екстенсивній та інтенсивній. В залежності від співвідношення цих форм визначають швидкість і розміри фізичного спрацювання основних засобів. Внаслідок фізичного спрацювання основних фондів погіршуються їхні техніко-економічні та соціальні характеристики - знижується продуктивність, збільшуються експлуатаційні витрати, змінюється режим роботи тощо.

Розрізняють фізичне часткове та фізичне повне спрацювання основних фондів. Часткове спрацювання можна усунути. Це означає, що споживні вартості основних фондів відновлюються за рахунок ремонту. Повного спрацювання не можна усунути, воно зумовлює необхідність ліквідації зношених фондів та заміни їх новими. Між окремими видами спрацювання і старіння основних засобів праці та формами їхнього відтворення існує певний зв'язок (рис.1.1.).

Рис.1.1. Види фізичного спрацювання і техніко-економічного старіння основних засобів та форми їхнього усунення.

Процес відтворення основних засобів має низку характерних ознак, зокрема:

основні засоби поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію;

у процесі відтворення основних засобів одночасно відбувається рух їхньої споживчої вартості;

за допомогою амортизаційних відрахувань здійснюється нагромадження в грошовій формі частково перенесеної вартості основних засобів на готову продукцію;

основні засоби поновлюються в натуральній формі протягом тривалого часу.

Техніко-економічне старіння основних фондів - це процес їхнього знецінення діючих засобів праці до настання повного фізичного спрацювання під впливом науково-технічного прогресу. Воно характеризується поступовою втратою засобами праці своєї споживної вартості внаслідок удосконалення наявних та створення нових засобів виробництва, запровадження нової прогресивної технології, старіння продукції, що виробляється з допомогою цих засобів виробництва.[17.ст.123.]

Техніко-економічне старіння властиве найбільш активній частині основних засобів, зокрема знаряддям праці, обчислювальній техніці, транспортним засобам та ін. Наявність на підприємстві значної кількості знецінених в результаті дії технічного прогресу засобів праці завдає їм відчутних економічних збитків.

Техніко-економічне старіння буває двох видів: першого і другого виду. Перший проявляється у втраті частини вартості засобів праці без відповідного фізичного спрацювання, а завдяки здешевленню їх виготовлення у нових умовах, тобто з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу. Таким чином, при техніко-економічному старінні першого виду споживча вартість основних засобів не змінюється, а змінюється лише їх вартість за рахунок здешевлення.

Другий вид характеризується скороченням тривалості їх дії, обумовленої не зниженням їх продуктивності, а тим, що подальша експлуатація старих засобів праці в поєднанні з новими призводить до збільшення витрат виробництва.

Безперервний процес виробництва потребує постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних фондів. Необхідною умовою відновлення засобів праці в натурі є поступове відшкодування їхньої вартості, яке здійснюється через амортизаційні відрахування.

Амортизація - це процес поступового перенесення вартості всіх видів засобів праці на вартість продукції з метою її повного відшкодування. Об'єктом амортизації є вартість основних фондів (крім землі).Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів кожне підприємство робить амортизаційні відрахування, тобто встановлює певну грошову компенсацію відповідно до розмірів фізичного спрацювання й техніко-економічного старіння. Ці відрахування включаються до собівартості продукції, реалізуються під час продажу товарів, а потім накопичується у спеціальному амортизаційному фонді, що служить відновленню основних фондів.

Основні фонди - це сукупність засобів праці, які мають свою вартість і функціонують у процесі виробництва протягом тривалого періоду часу, зберігаючи при цьому натуральну речову форму і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції частинами, в міру свого спрацювання.

Для встановлення норм амортизаційних відрахувань і розрахунків щорічних сумарних обсягів амортизації згідно з Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" основні фонди підприємства за функціональним призначенням поділяють на такі групи:

I. Перша група - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини.

II. Друга група - автомобільний транспорт, вузли та запчастини до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти.

ІІІ. Третя група - будь-які інші основні фонди, не включені до першої, другої та четвертої груп.

IV. Четверта група - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ним засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів.[11. ст.95.]

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) -- А(а-1), (1)

де Б(а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а-1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів груп 2, 3 або 4, з метою оподаткування не ведеться.

Порядок бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів установлюється Міністерством фінансів України.

Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

Кі = [I(а-1) - 10]:100, (2)

де І(а-1) - індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Амортизація нараховується за всіма об'єктами, що перебувають в експлуатації станом на перше число даного місяця. За об'єктами основних фондів, що введені або вибули з експлуатації в середині даного місяця, нарахування амортизації починається або припиняється з першого числа наступного місяця. Наприклад, якщо об'єкт основних фондів введений в експлуатацію (або вибув) 20 січня поточного року, то нарахування амортизації починається або припиняється з 1 лютого поточного року.

Суми амортизаційних відрахувань за податковим методом визначається за квартал за затвердженими в законодавчому порядку нормами амортизації. Так, згідно з чинним податковим законодавством, норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок розрахункового кварталу в таких розмірах:

Група 1 - 2%

Група 2 - 10 %

Група 3 - 6%

Група 4 - 15%

Амортизації підлягають витрати на:

-- придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

-- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

-- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

-- капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на:

придбання і відгодівлю продуктивної худоби;

-- вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

-- вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

-- придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам;

-- утримання основних фондів, що знаходяться на консервації;

-- створення та/або придбання аудіовізуальних творів.

Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1 провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.

Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

1.3 Методи нарахування амортизаційних відрахувань

Відповідно до П(С)БО-№7 амортизацію основних засобів нараховують, застосовуючи такі методи:

1. Прямолінійний. Для застосування цього необхідно знати первісну вартість даного об'єкта основних фондів, а також строк його служби і ймовірну ліквідаційну вартість (вартість його реалізації після закінчення строку служби). За ним річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів. Його зручно використовувати для нарахування амортизації на такі об'єкти, як нерухомість.

Недоліком цього методу вважають саме рівномірність зносу. Справа в тому, що багато активів, наприклад такі, як вантажні автомобілі, втрачають велику частину своєї вартості вже в перші роки експлуатації.

2. Зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року та річної норми амортизації. Річна норма амортизації у відсотках обчислюється як різниця між одиницею та результатом добування кореня n-го степеня з частки від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість, де n- кількість років корисного використання об'єкта;

3. Прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи зі строку корисного використання об'єкта, і подвоюється.

4. Кумулятивний, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму показників кількості років його корисного використання (1+2+3+...+n).

5. Виробничий, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), що його підприємство очікує виробити з використанням об'єкта основних засобів. Доцільно застосовувати у разі, коли обсяги виконаних робіт можуть бути визначені достатньо точно.

У практичній діяльності підприємства особливе місце в процесах відтворення основних засобів належать методам прискореної амортизації. Методи прискореної амортизації основних засобів сприяють прискоренню процесу їхнього оновлення. Якщо порівняти з прямолінійним методом, вони передбачають більші розміри амортизації в перші роки експлуатації основних засобів, ніж в останні, з постійним зменшенням амортизаційних відрахувань протягом строку корисного використання.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРОВЕДЕННЯ АМОРТИЗАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ НА ВАТ “ЧЕРВОНИЙ МЕТАЛІСТ”

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

В 1916 роцi в м. Конотоп побудували снарядний завод. Через 5 рокiв, у 1921 роцi вiн отримав назву "Червоний металiст", вiдтак i нове призначення: виготовляти молотарки, вiялки, соломорiзки, плуги, культиватори та iнше сiльськогосподарське знаряддя. У 1926-1927 роках тут вперше зiбрали вiконнi електоровентилятори, в 1929 - першi електромотори. В подальшому завод орiєнтується на потреби вугiльної промисловостi: в 1933 роцi почалося серiйне виготовлення ручних електробурiв -РМ та першого вiтчизняного колонкового електробура для вугiльної промисловостi. З плином часу "Червоний металiст" стає одним з провiдних пiдприємств гiрничного машинобудування. В червнi 1962р. на базi спецiального конструкторського бюро, науково-дослiдних лабораторiй та заводу "Червоний металiст" вперше на Українi був створений заводський науково-дослiдний проектно-конструкторський iнститут "Автоматвуглерудпром" по розробцi засобiв автоматики для вугiльної та добувної промисловостi. Вiдповiдно до Указу Президента України "Про корпоратизацiю пiдприємств" №210/93 вiдбулося перетворення електромеханiчного заводу "Червоний металiст" у ВАТ вiдповiдно до рiшення Державного Комiтету по вугiльнiй промисловостi вiд 25.06.94 №183.

ВАТ "Червоний металiст" складається з головного пiдприємства: завод "Червоний металiст" та дочiрнiх пiдприємств "Торговий дiм" та "Сервiсний центр", баланси яких входять до консолiдованого балансу ВАТ. Бухгалтерський облiк на пiдприємствi ведеться за журнально-ордерною формою облiку у вiдповiдностi з Законом України "Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Українi" вiд 16.07.99р. №996-ХIV, Положенням бухгалтерського облiку, наказом МФУ "Про затвердження плану рахункiв бухгалтерського обліку i iнструкцiї про його застосування" вiд 30.09.99 №291.

На даний момент предметом діяльності ВАТ “Червоний металiст” є:

розробка й виробництво апаратур і приладів для вугільної, нафтової, газової й хімічної промисловості;

розробка й виробництво сільгосптехніки й товарів широкого вжитку ;

реалізація вироблених товарів і отримання прибутку;

інша діяльність передбачена його статутом і іншими установчими документами.

Розглянемо структуру товарної продукції, яка наведена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Структуру товарної продукції

Дані таблиці свідчать, що в структурі товарної продукції переважає виробництво машин та устаткування спеціального призначення - 19,01%, з'єднувальний апарат - 16,36%, пусковий апарат - 15,02% і т.д. На основі аналізу показників вартості і структури товарної продукції бачимо, що її вартість по підприємству у 2011 році порівняно з 2009 роком зменшилась на 757,5 тис. грн. У 2009 році вона становила 5651,2 тис. грн, а у 2011році - 4893,7 тис. грн.

Підприємство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність - тобто співробітництво з іншими суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами, в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством України про зовнішньоекономічну діяльність; веде бухгалтерський, статистичний та оперативний облік зовнішньоекономічних операцій, за результатами якого складає звітність, що надсилається уповноваженим на її прийняття органам державної влади України. Ревізія (аудит) інформації про зовнішньоекономічні операції, відображеної у звітності підприємства, здійснюється контролюючими органами або підприємствами, що проводять аудит.

Товариство несе відповідальність за порушення чинного законодавства України, що регулює зовнішньоекономічну діяльність на умовах і в порядку, у видах і формах, передбачених Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та зовнішньоекономічними угодами (контрактами).

Трудові ресурси підприємства являють собою особовий склад дорослих робітників у працездатному віці. Про наявність та використання трудових ресурсів підприємства можна судити на основі даних таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Структура трудових ресурсів ВАТ “Червоний металіст”

Як бачимо з таблиці 2.2 в структурі трудових ресурсів валова вага робітників переважає над валовою вагою службовців.Показники таблиці свідчать про поступове скорочення кількості трудових ресурсів на 8,75% (766 чол. в 2009 році, 699чол. в 2011 році).

На даному підприємстві використовується лінійно-функціональна структура управління. Багатолітній досвід її використання показав, що вони найбільш ефективні там, де апарат управління виконує рутинні, які частіше повторюються і рідко змінюються задачі і функції. Організаційна структура наведена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Організаційна структура ВАТ “Червоний металіст”

2.2 Оцінка вартості основних фондів

Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умов інтенсифікації відтворення та кращого використання діючих основних фондів і виробничих потужностей підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтриманню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого, - дозволяють збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації та витрат на обслуговування виробництва і його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.

Щоб ознайомитися зі структурою основних засобів розглянемо таблицю 2.3

Таблиця 2.3

Структура основних засобів ВАТ “Червоний металіст”

Як свідчать дані таблиці 2.3, найбільшу частку в структурі основних засобів підприємства - 48,89% за станом на кінець 2011 року становлять машини та обладнання. Протягом досліджуваного періоду в структурі основних засобів підприємства відбулися незначні зміни: зросла частка інструментів, приладів та інвентарю, частка машин та устаткування, транспортних засобів; зменшилася частка будівель та споруд.

Показники стану й ефективності використання основних засобів можна об'єднати в три групи, які характеризують:

забезпечення підприємства основними засобами;

стан основних засобів;

ефективність використання основних засобів.

Необхідність виокремлення в самостійну групу показників відтворення засобів праці, які характеризують процес їхнього руху, технічний стан і структуру, зумовлена тим, що відтворювальні процеси істотно і безпосередньо впливають на ступінь ефективності використання застосованих у виробництві машин, устаткування та інших знарядь праці.

До показників, які характеризують забезпеченість підприємства основними фондами, належать: фондомісткість, фондоозброєність, коефіцієнт реальної вартості основних виробничих фондів у майні підприємства. Забезпеченість підприємства основними виробничими фондами визначається рівнем фондоозброєності праці. Останню розраховують як відношення вартості основних фондів до чисельності працівників підприємства. Отже, збільшення рівня фондоозброєності є позитивним фактором. Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих фондів у майні підприємства визначається як відношення вартості основних фондів до вартості майна підприємства.

Стан основних фондів характеризують через такі коефіцієнти: знос ; придатність; оновлення і вибуття основних фондів. Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних фондів, що її списано на витрати виробництва у попередніх періодах. Визначається відношення суми зносу основних фондів до їх балансової вартості.

, (3)

де Кз - коефіцієнт зносу;

Зо - сума зносу;

Фк - балансова вартість основних фондів;

Показник зносу може визначатись також у відсотках на початок і кінець звітного періоду і дає змогу оцінити стан основних фондів.

Коефіцієнт придатності розраховується за формулами:

Кп= 1-Кз, (4)

де Кп - коефіцієнт придатності основних фондів;

Кз - коефіцієнт зносу;

Коефіцієнт придатності показує, яка частина основних фондів придатна до експлуатації в процесі господарської діяльності.

Коефіцієнти оновлення і вибуття розраховують за формулами:

, (5)

, (6)

де Ко - коефіцієнт оновлення;

Фу - вартість уведених основних фондів;

Кв - коефіцієнт вибуття;

Фв - вартість виведених основних фондів.

Коефіцієнт оновлення основних фондів характеризує інтенсивність введення в дію нових основних фондів. Він показує частку введених основних фондів за визначений період у загальній вартості основних фондів на кінець звітного періоду.

Отже, бачимо що за звітній рік дана друкарня не придбала жодного основного засобу. Це є негативним явищем яке згодом призведе до накопичення застарілого обладнання і буде стримувати зростання економічної ефективності основних фондів.

Коефіцієнт приросту розраховується за формулою:

, (7)

Розрахунок цих показників, а також динаміку їх зміни впродовж 2007-2009 років ми можемо прослідкувати в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Показники стану основних фондів ВАТ “Червоний металіст”

З даних таблиці 2.4 бачимо, що рівень зносу основних засобів зріс в 2011 році порівняно з 2009; коефіцієнт придатності показує, що частина основних засобів придатних для експлуатації незначно зменшилась в 2011 році -- 24%, порівно з 2009роком -- 26%; коефіцієнти оновлення і вибуття свідчать, що інтенсивність оновлення основних засобів перевищує інтенсивність вибуття, що є сприятливим фактором для підприємства.

До показників, які характеризують ефективність використання основних фондів належать: фондовіддача, рентабельність основних фондів, сума прибутку на одну гривню основних фондів.

Фондовіддача визначається як відношення обсягу виготовленої продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів.

Фондомісткість є величиною зворотною до фондовіддачі. Цей показник дає можливість визначити вартість основних фондів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними фондами. За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість - до зменшення.

Відносним показником ефективності використання основних фондів є рентабельність. Цей показник визначається за формулою:

, (8)

де Пб -- прибуток;

Sc -- середньорічна вартість основних засобів.

Щоб проаналізувати забезпеченість основними засобами та ефективність їх використання на ВАТ “Червоний металіст” розглянемо таблицю 2.5.

Таблиця 2.5

Аналіз показників ефективності використання основних фондів

Як бачимо з таблиці 2.5 фондовіддача в 2011 році зменшилась порівняно з 2009 та 2010 роками. В 2011 році на одну гривню виробленої продукції припадає 0,41 грн. основних фондів, в той час як в 2009 році -- 0,46 грн. Фондомісткість навпаки підвищилася з 2,17 грн. основних засобів на 1 грн. виробленої продукції в 2009році до 2,44 грн. -- в 2011. Ця тенденція має негативний вплив на стан підприємства.

2.3 Розрахунок амортизаційних відрахувань

Відповідно до чинного законодавства ВАТ “Червоний металіст” як базу для нарахування амортизації застосовує залишкову вартість основних виробничих засобів, скориговану на суму капітального ремонту понад суми, віднесені на витрати виробництва з поправкою на індекс інфляції.

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду на підприємстві визначаються множенням норм амортизації на балансову вартість груп основних засобів на початок звітного періоду.

А=Ба * Н/100%, (9)

де А - сума амортизаційних відрахувань, грн.

Ба - балансова вартість відповідної групи основних засобів на початок звітного періоду, грн.;

Н - норма амортизаційних відрахувань до балансової вартості кожної з груп основних засобів, %.

ВАТ “Червоний металіст” застосовує щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальниx активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

Кі=[І(а-1)-10]:100, (10)

де І(а-1) - індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація( якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться).

Щоб прослідкувати за амортизаційною політикою ВАТ “Червоний металіст” розглянемо порядок нарахування амортизації за останні три роки (2009-2011).

І. В активі підприємства основні засоби на початок 2009 року, за своєю первісною вартістю становити 11783 тис. грн.

Залишкова вартість основних засобів - 9254,76 тис. грн.

У складі основних засобів:

1 група - 5721 тис. грн.

2 група - 6057 тис. грн.

3 група - 5 тис. грн.

4 група - 0 тис. грн.

Нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості за податковим законодавством у ВАТ “Червоний металіст” у 2009 році зображено в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Порядок нарахування амортизації на ВАТ “Червоний металіст” в 2009 р.

ІІ. В активі підприємства основні засоби на початок 2010 року, за своєю первісною вартістю становити 11987 тис. грн.

Залишкова вартість основних засобів - 9386,64 тис. грн.

У складі основних засобів:

1 група - 5716 тис. грн.

2 група - 6259,4 тис. грн.

3 група - 5,9 тис. грн.

4 група - 5,7 тис. грн.

Нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості за податковим законодавством у ВАТ “Червоний металіст” у 2010 році зображено в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Порядок нарахування амортизації на ВАТ “Червоний металіст” в 2010 р.

ІІІ. В активі підприємства основні засоби на початок 2011 року, за своєю первісною вартістю становити 12062,3 тис. грн.

Залишкова вартість основних засобів - 11987 тис. грн.

У складі основних засобів:

1 група - 5725 тис. грн.

2 група - 6323,2 тис. грн.

3 група - 5,9 тис. грн.

4 група - 8,2 тис. грн.

Нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості за податковим законодавством у ВАТ “Червоний металіст” у 2011 році зображено в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Порядок нарахування амортизації на ВАТ “Червоний металіст” в 2011 р.

Одночасно визначається нагромаджувана частина фінансових ресурсів для наступного заміщення основних засобів, які вибувають з виробничого процесу через зношення.

РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ АМОРТИЗАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Вибір найефективнішого методу нарахування амортизації на ВАТ “Червоний металіст”

На практиці неможливо точно обчислити об'єктивну (реальну) суму амортизаційних відрахувань, яка б відповідала реальному зносу основних засобів. Не існує методів, які дозволяють точно визначити, яка частка об'єкта основних засобів була «спожита» протягом певного періоду. Проте формуючи амортизаційну політику підприємства, його менеджери мають прагнути до підбору амортизаційних систем, застосування яких дозволить максимально наблизити суми нарахованої амортизації до реального зносу основних засобів.

Визначимо, який метод нарахування амортизації буде оптимальним для здійснення амортизаційної політики на ВАТ “Червоний металіст”, використавши такий приклад: підприємство використовує зварювальний станок. Нижче наводяться показники, що характеризують умови його застосування:

- первісна вартість - 125,0 тис. грн.

- очікуваний період використання - 10 років;

- ліквідаційна вартість - 15,0 тис. грн.

- до кінця очікуваного строку використання залишається - 2 роки;

- підприємство планує (очікує) за допомогою згаданого пристрою надати послуг на суму 2000,0 тис. грн..

- місячний фактичний обсяг надання послуг - 20,0 тис. грн.

- сума нарахованого зносу за роки експлуатації - 90,0 тис. грн.

Визначимо, який метод нарахування амортизації є найбільш вигідний для підприємства. Визначаємо норму амортизації:

На - [(Ви - Вл) / (Вп х Тсл)] * 100 %, (11)

де На - норма амортизації.

Вп - первісна вартість ОФ (основних фондів).

Вл - ліквідаційна вартість ОФ.

Тсл - термін служби ОФ, визначений технічною документацією:

На - [(125,0 * 15,0) / (125,0 * 10)] х 100 %= 8.8 %.

1) залишковий метод визначення амортизації обладнання (табл 3.1)

А=(Ба* На)/100%, (12)

де А - сума амортизаційних відрахувань, грн.

Ба - балансова вартість зварувального станка на початок звітного періоду.

Таблиця 3.1

Визначення амортизації обладнання залишковим методом на ВАТ “Червоний металіст”

РІК	Ба, тис. грн.	На, %	А, тис. грн.
1	125	10	12,5
2	112,5	10	11,25
3	101,25	10	10,13
4	91,12	10	9,11
5	82,01	10	8,2
6	73,81	10	7,38
7	66,43	10	6,64
8	59,79	10	5,98
9	53,81	10	5,38
10	48,43	10	4,84
Накопичена амортизація			81,41

125,0 тис грн. -81,41 тис. грн. = 43,59 - ліквідаційна вартість.

2) прямолінійний метод обчислення амортизації (табл.3.2):

А = Ва/Тп=(125-15)/10 = 11 (тис. грн.), (13)

де Ба - вартість, яка амортизується,

Тп - термін корисного використання зварювального станка.

Таблиця 3.2

Обчислення амортизації прямолінійніш методом на ВАТ “Червоний металіст”

РІК	Ба, тис.грн.	А, тис. грн.
1	110	11
2	110	11
3	110	11
4	110	11
5	110	11
б	110	11
7	110	11
8	110	11
9	110	11
10	110	11
Накопичена амортизація		110

Таким чином, при розрахунку прямолінійним способом ліквідаційна вартість зварювального станка становить 15 тис. грн.

3) метод прискореного зменшення залишкової вартості (табл.3.3):

А=(Ба *2На)/100%.

Таблиця 3.3

Метод прискореного зменшення залишкової вартості зварювального станка на ВАТ “Червоний металіст”

РІК	Ба, тис. грн.	На, %	А, тис. грн.
1	125,0	20	25
2	100,0	20	20
3	80,0	20	16
4	64	20	12,8
5	51,2	20	10,24
6	40,96	20	8,19
7	32,77	20	6,55
8	26,22	20	5,24
9	20,98	20	4,2
10	16,78	20	3,36
Накопичена амортизація			111,58

Таким чином, при розрахунку прямолінійним способом ліквідаційної вартість зварювального станка становить 13,42 тис. грн.

4) кумулятивний метод обчислення амортизації:

а) додаємо всі роки амортизації об'єкта:

1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 + 8 + 9 + 10= 55.

б) утворюємо дроби: 1/55. 2/55...10/55 і множимо їх у зворотному порядку на початкову вартість зварювального станка (табл. 3.4):

Таблиця 3.4

Обчислення амортизації кумулятивним методом на ВАТ “Червоний металіст”

РІК	Ба, тис. грн.	На, %	А, тис. грн.
1	125,0	10/55	22,7 3
1	125,0	9/55	20,45
3	125,0	8/55	18,18
4	125,0	7/55	15,01
9	125,0	6/55	13,64
6	125,0	5/5 5	11,36
7	125,0	4/ 55	9,09
8	125,0	3/55	6,82
9	125,0	2 /55	4,55
10	125,0	1/55	2,27
Накопичена амортизація			125

Таким чином, ліквідаційна вартість зварювального станка, при розрахунку кумулятивним методом, становить 0 грн.

5) виробничий метод обчислення амортизації:

А = фактичний місячний обсяг продукції * виробнича ставка амортизації,

Виробнича ставка амортизації = вартість, що амортизується / загальний обсяг продукції, який підприємство передбачає виконати за період експлуатації об'єкта.

Виробнича ставка амортизації = 125,0 / 2000,0 = 0,0625

А = 20 х 0,0625 = 1.25 (тис. грн.) - місячна сума амортизації

1,25 х 12 = 15 (тис. грн.) - річна сума амортизації

125,0 - 90,.0 = 35 (тис. грн.) - залишилось на 2 останні роки експлуатації

35.0 - 15.0 - 20 (тис. грн.)

20.0 - 15.0 = 5 (тис. грн.) - ліквідаційна вартість за даним методом.

Таким чином, розрахувавши амортизацію обладнання різними методами, можна зробити висновок, що найкращим методом розрахунку амортизації для здійснення оптимальної амортизаційної політики, є кумулятивний. оскільки при розрахунку цим методом обладнання повністю амортизується, тобто на час закінчення його служби вартість повністю переноситься на вартість продукції.

3.2 Шляхи вдосконалення амортизаційної політики

Амортизаційна політика являє собою цілісну систему економічних законів і заходів для здійснення відтворювальних процесів основного капіталу суб'єктами господарської діяльності різних форм власності на відносно відокремленій території. Вона є ланкою системи управління, яка забезпечує стійкість соціально-економічних відносин та їх цілісність. Сучасний стан регулювання амортизаційних процесів на підприємствах поєднує в собі ринкове саморегулювання, державне і регіональне регулювання.

До регіональних важелів впливу на амортизаційну політику підприємства, в сучасних умовах трансформації соціально-економічних відносин в Україні належать: кредитні, податкові, інвестиційно-інноваційні, бюджетні. На основі інвестиційно-інноваційного важеля впливу запропоновано впровадження та реалізацію на практиці алгоритму стимулювання використання амортизаційного капіталу за прямим призначенням.

З метою прискореного підвищення ефективності використання амортизаційного капіталу підприємств і з урахуванням того, що для окремо взятого підприємства існує певний розрив у часі між надходженням амортизаційних відрахувань та використанням амортизаційного капіталу на технічне оновлення виробництва, доцільним є його розміщення через використання моделі дії інвестиційно-інноваційного важеля на регіональному рівні в Україні щодо забезпечення амортизаційної політики підприємства. Створення таких колективних акумуляторів фінансових ресурсів дозволить прискорити технічний розвиток пріоритетних видів економічної діяльності регіону за рахунок збільшення швидкості обороту основного капіталу.

Амортизаційний капітал виступає одним із фінансових ресурсів забезпечення інноваційних програм та проектів і сприяє використанню моделі економічного зростання, яка ґрунтується на інноваційному типі розвитку.

Критеріями дієвості амортизаційної політики є: оцінка на базі показника амортизаційного потенціалу підприємства та його динаміка, характер використання амортизаційного капіталу (відтворення основних засобів чи обігове споживання), регулювання амортизаційних процесів на основі використання мультиплікатора амортизаційного капіталу, використання регіональних важелів впливу на амортизаційну політику підприємства з метою випуску високоякісної продукції на ґрунті найефективнішого використання фінансових ресурсів регіону.

ВИСНОВКИ

Отже, основні фонди протягом свого тривалого функціонування зазнають фізичного (матеріального) і економічного спрацювання, а також техніко-економічного старіння. Під фізичним (матеріальний) спрацьовуванням основних виробничих фондів розуміють явище поступової втрати ними своїх первісниx техніко - експлуатаційних якостей, тобто споживної вартості, що призводить до зменшення їхньої реальної вартості - економічного спрацьовування. На швидкість і розміри фізичного спрацювання основних фондів випивають їхня надійність та довговічність, спосіб використання (екстенсивне чи інтенсивне), особливості технологічних процесів, якість технічного догляду й ремонтного обслуговування, кваліфікація робітників, інші організаційно-технічні фактори.

Безперервний процес виробництва потребує постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних фондів. Необхідною умовою відновлення засобів праці в натурі є поступове від шкодування їхньої вартості, яке здійснюється через амортизаційні відрахування (амортизацію). Амортизація основних фондів - це процес перенесення авансованої раніше вартості всіх видів засобів праці на вартість продукції з метою її повного від шкодування. Ефективність відтворювальних процесів певною мірою залежить від строків експлуатації передовсім активної частини основних фондів, тобто від періоду їхнього функціонування у виробництві відповідно до первісного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і збільшення періоду експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення та використання знарядь праці.

На сьогодні відсутні чіткі правила (рекомендації) щодо вибору методу амортизації, який був би найкращий для підприємств різних організаційно-правових форм та галузей, об'єктів основних засобів та способів їх використання.

Підприємства можуть нараховувати амортизацію основних засобів (крім інших необоротних нематеріальних активів), згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку " "Основні засоби", затвердженим Наказом Міністерства фінансів від 27 квітня 2000 року № 92, який набув чинності з 1 липня 2000 року, застосовуючи такі методи: прямолінійний; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивний; виробничий.

Три останні є методами прискореної амортизації. Крім того, підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством.

Інтенсивність оновлення окремих видів операційних необоротних активів залежить від застосовуваної на підприємстві амортизаційної політики.

Відповідно до чинного законодавства ВАТ “Червоний металіст” як базу для нарахування амортизації застосовує залишкову вартість основних виробничих засобів, скориговану на суму капітального ремонту понад суми, віднесені на витрати виробництва з поправкою на індекс інфляції. Розрахувавши амортизацію обладнання ВАТ “Червоний металіст” різними методами, можна зробити висновок, що найкращим методом розрахунку амортизації для здійснення оптимальної амортизаційної політики, є кумулятивний, оскільки при розрахунку цим методом обладнання повністю амортизується, тобто на час закінчення його служби вартість повністю переноситься на вартість продукції.

амортизація відрахування

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств: Навч. Посіб. Для самост. Вивчення дисципліни. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання-Прес, 2006. - 287с.

2. Борщ Н. Амортизація: податковий і бухгалтерський облік. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Х.: Фактор, 2002. - 152с.

3. Гриньова В.М., Колода В.О. Фінанси підприємств: Навч.посіб. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2004. - 424с.

4. Економіка підприємства: Підручник За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528с.

5. Економічний аналіз: Навч. посібник/ за ред. М.Г. Чумаченка. - вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2003. - 556с.

6. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05. 1997 року № 283/97 - ВР із змінами і доповненнями, вт. ч. Внесеними Законом України від 24.12.2002 року № 349 - ІV.

7. Кузьмін О.Є., Князь С.В., Тувакова Н.В. Амортизаційна політика підприємств//Фінанси України. - 2002. - №12. - с. 20-24.

8. Онисько С. М., Марич П. М. Фінанси підприємств. Підручник для студентів вищих закладів освіти. - Львів:"Магнолія Плюс". - 2004. - 367 с.

9. Орлов О. О. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник. - К.: Скарби, 2002. - 336с.

10. Орлов П., Орлов С. Державна амортизаційна політика та її відбиття в стандартах бухгалтерського обліку.//Економіка України. - 2001. - №3. - ст.30-34.

11. Петрович Й. М., Кіт А.Ф., Кулішов В.В. та ін., Економіка підприємства: Підручник-За загальною редакцією Й.М. Петровича. - Львів: "Магнолія плюс", - 2004. - 680 с.

12. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92.

13. Стадницький Ю., Саган Т. Амортизаційна політика вУкраїні: історія розвитку, існуючий стан та шляхи удосконалення// Економіст. - 2002. - №12.- ст.34-38.

14. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. Посіб. - К.: Знання. - 2004. - 654с.

15. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. - Львів: ЛБІНБУ, 2000. - 485с.

16. Фінанси підприємств: Підручник А.М. Поддєрогін. 5-те вид., перероб. та допов. - К. КНЕУ, 2004. - 546с.

17. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. 2-е вид. - К.: Каравела, 2005. - 508 с.

Размещено на Allbest.ru