Облік і аналіз відтворення основних засобів підприємств харчування

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

ТЕХНОЛОГІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.06.04 - Бухгалтерський облік, аналіз і аудит

ОБЛІК І АНАЛІЗ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧУВАННЯ

ГОРОШАНСЬКА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

Харків - 1999

Загальна характеристика роботи

облік капітальний документальний синтетичний

Актуальність теми

Підвищення якості та конкурентоспроможності продукції підприємств, зниження витрат виробництва та обігу вимагають збільшення вкладень капіталу в основні засоби. Процес відтворення основних засобів повинен забезпечити не лише розширення обсягів виробництва продукції, а й суттєве зростання продуктивності праці, швидке впровадження в практику нових технічних рішень. Без активізації інвестиційної діяльності неможливий вихід економіки України з кризового стану.

Ринкові методи господарювання вносять принципові зміни у спосіб виробництва, систему управління основними засобами та, як наслідок, визначають новий підхід до методики та організації бухгалтерського обліку. Від наявності вірогідної та вчасної інформації з усіх стадій життєвого циклу інвестиційного проекту залежить ефективність процесу відтворення. Поряд з цим виникла необхідність відмовитися від багатьох традиційних підходів до організації економічного аналізу основних засобів, доповнити їх новими, в більшості випадках апробованими в країнах з ринковою економікою.

Дослідження теоретичних положень та діючої практики бухгалтерського обліку відтворення основних засобів дозволило визначити ряд невирішених проблем, які гальмують процес управління виробництвом та знижують ефективність використання основних засобів. Серед них єдність економічної та бухгалтерської термінології, принципи оцінки основних засобів, підвищення аналітичності та інформативності первинних документів з обліку основних засобів, методика обліку руху основних засобів та багато інших. Зміни податкового механізму не лише суттєво вплинули на амортизаційну політику, а й привели до виникнення нових проблем.

Крім того, дійсний на сьогодні механізм інвестиційної діяльності не має достатньої методологічної та методичної бази. У зв'язку з цим виникає необхідність у розробці методики оцінки ефективності інвестиційних проектів, яка дозволяє передбачити можливі наслідки їх реалізації, оцінити результати прийнятих рішень. Особливої гостроти набувають питання прогнозування обсягу та оцінки ризику інвестицій в основні засоби, ефективності використання основних засобів.

Проблеми обліку відтворення основних засобів та їх аналізу є предметом пильної уваги економічної науки. Вагомий внесок в розробку теоретичних основ і методичних підходів до проблеми обліку відтворення основних засобів, аналізу ефективності інвестицій та використання основних засобів внесли провідні вчені-економісти: І.О. Бланк, Л.К. Сук, З.Н. Борисенко, Н.Г.Волков, В.В. Ковальов, О.О. Пересада, В.М. Тимофєєв, А.Є. Фукс, В.Г.Горєлкін, П.В. Тальміна, В.Ф. Палій, В.П. Завгородній, В.Д. Новодворський, та інші.

Вивченню питань оцінки ефективності інвестицій у основні засоби, ступеня їх ризику присвячені праці зарубіжних економістів: Беренс В., Хавранек П. М., Бірман Г., Шмідт С., Бромвіч Майкл, Гітман Л. Дж., Фріднам Дж., Холт Роберт Н., Норткотт Д. та інших.

Актуальність та значимість питань обліку і аналізу відтворення основних засобів на сучасному етапі розвитку підприємств харчування, наявність безлічі невирішених проблем, дискусійність багатьох теоретичних положень, а також велике їх практичне значення зумовили вибір теми та цільове спрямування дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Обраний напрямок досліджень пов'язаний із науково-дослідними роботами, що виконані кафедрою аналізу господарської діяльності Харківської державної академії технології та організації харчування згідно з державними планами: «Оцінка фінансової стійкості підприємства» (тема № 14-96-97 Б, Харків), «Аналіз комерційного ризику підприємств галузі в умовах розвитку ринку» (тема № 11-98-99 Б, Харків).

Мета і завдання дослідження

Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці наукових і практичних рекомендацій щодо удосконалення методики та організації обліку відтворення основних засобів із застосуванням ПЕОМ, а також аналізу і прогнозування ефективності інвестицій та використання основних засобів.

Цільове спрямування досліджень зумовило постановку та вирішення основних завдань:

- узагальнити та уточнити теоретичні положення, що розкривають економічну сутність основних засобів і особливості їх відтворення в умовах трансформації суспільства;

- дослідити стан та визначити можливості залучення різноманітних джерел фінансування відтворення основних засобів;

- удосконалити методичні підходи до оцінки основних засобів;

- надати критичної оцінки діючій практиці та розробити рекомендації щодо удосконалення методики обліку інвестицій, руху основних засобів;

- розробити пропозиції щодо удосконалення норм, методів нарахування та обліку амортизації основних засобів в умовах переходу на міжнародні стандарти обліку;

- зробити методичні рекомендації щодо удосконалення організації обліку основних засобів в умовах АРМБ;

- удосконалити методику оцінки ефективності інвестицій в основні засоби;

- розробити методичні рекомендації щодо оцінки ризику інвестицій в основні засоби підприємств харчування;

- удосконалити методику ретроспективного аналізу ефективності використання основних засобів і прогнозування величини їх відтворення.

Предмет та об'єкт дослідження

Предметом дослідження є методичні та організаційні питання обліку і аналізу відтворення основних засобів підприємств харчування.

Об'єктом дослідження обрана господарська діяльність підприємств харчування України різних форм власності.

Методика та методологія дослідження

Теоретичну та методологічну основу дослідження склали наукові розробки вітчизняних і зарубіжних економістів з обліку і аналізу відтворення основних засобів, законодавчі та нормативні акти України, інструктивні матеріали, що регламентують порядок обліку, оцінки і амортизація основних засобів. У процесі досліджень використовувались дані бухгалтерської і статистичної звітності підприємств харчування та органів статистики, Міжнародні стандарти обліку та звітності.

Вирішення поставлених завдань досягнуто на основі застосування загальнонаукових методів абстракції, аналізу та синтезу; традиційних методів (групування, порівняння, вибіркового методу, середніх величин, індексного методу та інших), методів кореляційно-регресійного аналізу. Обробка інформації здійснювалась за допомогою ПЕОМ з використанням програм електронних таблиць Excel для Windows-95.

Наукова новизна дослідження

Наукова новизна отриманих результатів полягає в уточненні теоретичних положень і розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення методики обліку і аналізу відтворення основних засобів у сучасних умовах функціонування підприємств харчування.

У процесі досліджень отримано наступні результати:

- внесено уточнення у визначення економічних категорій: основні засоби, знос, амортизація, оборот і цикл відтворення основних засобів;

- визначено основні методичні підходи до оцінки основних засобів;

- надано пропозиції щодо удосконалення первинного обліку основних засобів;

- розроблено рекомендації щодо удосконалення методики обліку інвестицій та руху основних засобів;

- внесено пропозиції щодо удосконалення діючої методики нарахування та обліку амортизації та зносу основних засобів;

- надано методичні рекомендації щодо удосконалення організації обліку відтворення основних засобів в умовах АРМ бухгалтера;

- удосконалено методику оцінки ефективності інвестування в основні засоби підприємств харчування;

- запропоновано методику аналізу ризику інвестицій в основні засоби;

- удосконалено методику ретроспективного аналізу ефективності використання та прогнозування відтворення основних засобів.

Практичне значення результатів дослідження полягає в розробці науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо удосконалення обліку відтворення основних засобів, їх оцінки та нарахування амортизації, методики аналізу основних засобів на етапі їх придбання та в процесі експлуатації.

Пропозиції та рекомендації, наведені в дисертаційному дослідженні, будуть сприяти подальшій гармонізації бухгалтерського обліку основних засобів, підвищенню його аналітичності, оперативності, зниженню трудомісткості облікових робіт; дозволять вчасно формувати необхідну для різноманітних користувачів інформацію про стан та використання основних засобів; дадуть можливість забезпечити єдність методологічних принципів відносно побудови обліку відтворення основних засобів у підприємствах різних форм власності, раціональну організацію обліку відтворення основних засобів в умовах АРМ бухгалтера; дозволять оцінити ефективність інвестиційних рішень на різних стадіях відтворення основних засобів та виявити причини її зниження, спрогнозувати ефективність використання основних засобів та їх величину.

Методичні розробки і рекомендації за результатами досліджень отримали впровадження в практичну діяльність підприємств харчування м. Харкова: ТОВ ресторан «Старе місто» (довідка від 10.02.99 р.), ТОВ «Тайфун» (довідка від 15.12.98 р.) і ПП «Оплот» (акт впровадження від 29.04.99 р.), а також у навчальному процесі (протокол засідання кафедри аналізу господарської діяльності № 2 від 01.10.98 р.).

Особистий внесок здобувача

Автором уточнено економічну сутність основних засобів та їх відтворення в умовах трансформації суспільства; надано пропозиції щодо удосконалення методики обліку інвестицій, руху основних засобів, їх амортизації та зносу; розроблено методичні рекомендації з ведення обліку відтворення основних засобів в умовах функціонування АРМБ; удосконалено методику аналізу і прогнозування інвестицій та використання основних засобів.

Апробація результатів дисертації

Основні положення і результати досліджень висвітлено на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Харківської державної академії технології та організації харчування в 1996-1999 роках, а також на міській науково-практичній конференції «Концепція підготовки фахівців з бухгалтерського обліку в сучасних умовах України», що відбулася в Харківському інституті бізнесу та менеджменту у 1997 році.

Публікації

За темою дисертації опубліковано в фахових виданнях 7 наукових праць загальним обсягом 1,0 д.а. В роботах, опублікованих у співавторстві, здобувачеві належить збирання, обробка дослідних даних та отримані результати.

Обсяг і структура дисертації

Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Текстову частину викладено на 164 машинописних сторінках, надрукованих через два інтервали. Дисертація містить 38 таблиць, 7 малюнків, 13 додатків. Список використаних джерел налічує 208 найменувань.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, основні завдання дослідження, відбито наукову новизну та практичне значення роботи.

У першому розділі - «Теоретичні аспекти відтворення основних засобів» розкрито економічну сутність основних засобів і особливості їх відтворення у підприємствах харчування в сучасних умовах господарювання. Досліджено стан і визначено можливості залучення різних джерел фінансування відтворення основних засобів. Поряд з традиційними видами оцінки основних засобів запропоновано методичні підходи до оцінки їх ринкової вартості.

Широке висвітлення в економічній літературі питань відтворення основних засобів не виключило відмінностей у термінології та розкритті сутності таких економічних категорій, як основні засоби, їх амортизація та знос. На наш погляд, щоб уникнути плутанини та досягти єдності термінології, слід відмовитись від терміну «основні фонди». Під фондами, як відомо, розуміють джерела утворення господарчих засобів підприємств, якими є статутний фонд, амортизаційний фонд, прибуток та інші джерела, що відображаються в пасиві балансу. Відносно до матеріальних цінностей, в тому числі й основних засобів, більш правильно використовувати поняття «засоби», бо вони знаходяться в активі балансу. Таким чином, засоби праці, що використовуються у виробничій діяльності протягом періоду, який перевищує 365 днів, і вартістю понад 500 грн. є основними засобами, а не основними фондами.

На відміну від категорії «основні засоби», категорія «основний капітал» поряд з грошовими коштами, вкладеними в матеріально-речові цінності, включає і кошти, вкладені в нематеріальні активи підприємства.

Здійснюючи свій рух у формі кругообігу, основні засоби підлягають фізичному та моральному зносу. Їх вартість відшкодовується шляхом включення амортизаційних відрахувань до складу витрат виробництва та обігу. У процесі аналізу руху вартості основних засобів у роботі проведено грань відмінностей понять «знос», «амортизація», «зношування».

За своєю економічною природою засоби праці виступають у вигляді основних засобів тільки в процесі продуктивного використання. Ті ж засоби праці, що тільки-но придбано, ще не є основними засобами, бо метою їх придбання може бути подальша реалізація.

Як інструмент проведення інвестиційної політики підприємства слід розглядати класифікацію капітальних вкладень, яка дозволяє дослідити інвестиційні альтернативи, певною мірою, окремо одна від одної. Крім того, це дасть можливість розподілити різні класи капітальних вкладень за їх важливістю.

Практика управління відтворенням основних засобів у нашій країні характеризується перевагою приросту основних засобів на шкоду їх відшкодуванню. При цьому збільшення частки зносу в порівнянні з масштабами введення основних засобів не може свідчити про зростання інвестиційних витрат на відшкодування, а тільки відбиває посилення тенденцій старіння засобів праці. Для характеристики процесу нагромадження основних засобів рекомендується порівняння показників введення і вибуття засобів праці.

У зв'язку з необхідністю удосконалення відтворювальних пропорцій досліджено стан та можливості залучення різних джерел фінансування відтворення основних засобів. Результати досліджень показали, що незважаючи на зниження розміру амортизаційного фонду під впливом інфляції, зниження обсягів виробництва і реалізації продукції, платіжної кризи він залишається не лише чинником удосконалення відтворювальної і технологічної структур капітальних вкладень, але і основним джерелом фінансування інтенсивного шляху оновлення основних засобів. Якщо прибуток - це потенційний інвестиційний ресурс і джерело капітальних вкладень, то амортизаційний фонд за своєю економічною природою та призначенням є таким ресурсом з моменту його «зародження». При податковій ставці на прибуток у 30%, наявності інших податків, що сплачуються з прибутку, останній як джерело відтворювальних інвестицій в нинішній час стає мало ймовірним. Крім того, завдяки синхронності між кругообігом основних засобів і формуванням амортизаційного фонду, меншої його схильності до кон'юнктурних коливань, амортизаційні відрахування в більшій мірі, ніж прибуток, можуть бути фінансовою базою самостійності підприємства у відтворенні основних засобів. Амортизаційні відрахування повинні виконувати функцію відшкодування, відтворювальну та стимулювальну функції.

Серед позичкових джерел фінансування відтворення основних засобів головну роль, звичайно, грають довгострокові кредити банків. Однак у сучасних умовах, у зв'язку з кризовим станом економіки України це джерело практично не використовується. В цих умовах в роботі рекомендується використання лізингу, як одного з пріоритетних та ефективних з фінансової точки зору позичкових джерел.

До числа важливих проблем бухгалтерського обліку, висунутих практикою, належить порядок оцінки основних засобів та його удосконалення. Розширення кола операцій з об'єктами основних засобів вимагає поряд з традиційними видами їх оцінки (первісної, відновної та залишкової) визначати ринкову вартість об'єктів майна, що враховувала б сферу їх застосування і перспективи використання. У нинішній час сформувалися чотири напрямки в теорії оцінки: оцінка нерухомості, оцінка бізнесу, оцінка машин та обладнання, оцінка нематеріальних активів. Залежно від цілей досліджень, характеристики об'єкта та конкретних умов використання, рекомендується застосовувати різноманітні методи оцінки об'єктів основних засобів: за витратами, з доходу, метод порівняльної оцінки продажу.

У другому розділі - «Облік відтворення основних засобів і його вдосконалення» проведено аналіз діючої практики обліку інвестицій в основні засоби, руху основних засобів, їх амортизації, зносу і ремонту, що дозволило розробити пропозиції щодо удосконалення методики їх обліку. Розроблені методичні основи організації обліку відтворення основних засобів в умовах АРМБ.

Процес відтворення основних засобів пов'язано із здійсненням певних інвестиційних витрат, отже, зі своєчасним і точним їх відображенням в системі бухгалтерського обліку. Первинна облікова інформацію про наявність, стан, рух, капітальний ремонт та інші операції з основними засобами відображається в численних спеціалізованих регістрах, що не лише забезпечують контроль, є юридичним доказом здійснення операцій, але і використовуються для проведення економічного аналізу, прийняття управлінських рішень. З метою підвищення інформативності та аналітичності первинних документів з обліку основних засобів пропонується доповнити ф. № 0З-1 «Акт прийому-передачі основних засобів» інформацією про формування первісної вартості об'єктів, списання та результат від ліквідації і перейменувати в «Акт руху основних засобів». Для того, щоб інвентарна картка була відносно універсальним джерелом інформації про окремі об'єкти основних засобів, її зміст рекомендується доповнити інформацією про внутрішнє переміщення, інвентаризацію та вартість їх реалізації.

Формувати інформацію згідно з вимогами ринкової економіки, досягти єдності у відображенні операцій з руху основних засобів на підприємствах різних форм власності, значно скоротити обсяг облікових робіт дозволить запропонована кореспонденція рахунків з обліку капітальних вкладень та руху основних засобів. Використання джерел фінансування капітальних вкладень і списання витрат на зведення та придбання об'єктів основних засобів рекомендується відбивати за дебетом рахунків 81 «Використання прибутку», 86 «Амортизаційний фонд», 87 «Фонди економічного стимулювання», 98 «Нерозподілений прибуток минулих років» і кредитом рахунка 33 «Капітальні вкладення», незалежно від форм власності підприємства. Рахунок 93 «Фінансування капітальних вкладень» рекомендується використовувати лише для обліку безоплатного державного фінансування.

Облік руху основних засобів групи 1 та груп 2 і 3 пропонується здійснювати за єдиною методикою для підприємств усіх форм власності. Внести зміни у призначення рахунку 88, доповнивши його субрахунком «Фонд нагромадження основних засобів». Даний субрахунок рекомендується використовувати для відображення приросту основних засобів, що надійшли з будь-яких джерел, включаючи витрати на реконструкцію, модернізацію, добудовування, доставку обладнання, його монтаж, а також дооцінку у зв'язку з індексацією; суми нарахованого зносу; вибуття основних засобів з будь-яких причин; результатів від ліквідації або реалізації основних засобів. Сальдо субрахунку «Фонд нагромадження основних засобів» повинно відповідати залишковій вартості основних засобів.

Статутний фонд, що застосовується в теперішній час для обліку руху основних засобів, на державних підприємствах надалі повинен зіграти ту саму роль, що і на підприємствах інших форм власності, тобто відображувати внески засновників, стартовий капітал, статутний фонд у розмірі, що передбачений статутом підприємства. Збільшення або зменшення суми, відображеної на рахунку «Статутний фонд», може бути здійснено лише після внесення відповідних змін до установчих документів підприємства.

Дієздатність і ефективність амортизаційної політики значною мірою визначається обґрунтованістю норм амортизації, отже, і термінів служби основних засобів. На наш погляд, економічно необґрунтованим є застосування єдиних норм амортизації для основних засобів з різною економічною віддачею і ступенем участі у виробничому процесі. Норми амортизації пропонується більш детально диференціювати і розраховувати на основі строку служби основних засобів, визначеному технічними характеристиками і встановленому виробником. Роль держави повинна зводитися лише до рекомендації переліку методів розрахунку поперіодних сум амортизації. При цьому підприємства самостійно вибирають придатний їм алгоритм з оформленням його як елементу облікової політики.

Найважливішим економічним важелем у системі амортизації є методи її нарахування, що дозволяють активно впливати на обсяг амортизаційного фонду, ступінь концентрації ресурсів у різноманітні періоди функціонування засобів, динамічно підходити до відтворення основних засобів, враховуючи чинник часу. На основі порівняльного аналізу зарубіжних та вітчизняних методів нарахування амортизації в роботі відбито їх переваги та недоліки, обґрунтовано можливість їх застосування в Україні.

Як показав досвід, методи прискореної амортизації основних засобів виступають для підприємств гарантією від можливих втрат унаслідок знецінення капіталу, зменшують розмір оподатковуваного прибутку, посилюють роль амортизації як джерела відтворення основних засобів, забезпечують раціональне поєднання амортизації із зростанням витрат на капітальний ремонт. При цьому ми вважаємо необґрунтованою відмову в діючій обліковій практиці від рівномірного нарахування амортизації. У роботі пропонується використовувати всі існуючі у світовій практиці методи нарахування амортизації.

У зв'язку з тим, що основні засоби груп 2 і 3 обліковуються по сукупній балансовій (залишковій) вартості, втрачає всякий сенс оцінка об'єктів, відбувається викривлення ступеня придатності основних засобів. І якщо не вести облік нарахування амортизації по кожному об'єкту, то порушується методологічний зв'язок між аналітичним і синтетичним обліком основних засобів. На наш погляд, незважаючи на свою трудомісткість, нарахування пооб'єктної амортизації в окремому регістрі забезпечить чітке відстеження процесу амортизації за кожним об'єктом основних засобів. Окрім цього для більш рівномірного акумулювання джерел відтворення основних засобів та об'єктивного відображення витрат та прибутку рекомендовано зберегти щомісячне нарахування амортизації.

Оскільки на недержавних підприємствах відбувається рух амортизаційного фонду так само, як і на державних підприємствах, і в підсумок балансу-нетто повинна включатися сума невикористаного амортизаційного фонду, пропонуємо облік амортизації основних засобів вести із застосуванням рахунку 86 «Амортизаційний фонд». Нарахування зносу основних засобів відображати за дебетом рахунку 88 субрахунку «Фонд нагромадження основних засобів» і кредитом рахунку 02 «Знос (амортизація) майна». Запропонований порядок відображення в обліку нарахування зносу і амортизації дозволить розмежувати дані економічні категорії та без додаткових розрахунків простежити рух коштів амортизаційного фонду.

Третій розділ - «Аналіз ефективності інвестицій та використання основних засобів» містить результати досліджень ефективності інвестиційних проектів і оцінки ризику за запропонованою методикою, розробку методики оцінки ефективності використання основних засобів і прогнозування їх відтворення на основі застосування кореляційно-регресійного аналізу.

Успіх бізнесу в майбутньому залежить від інвестиційних рішень, що приймаються в теперішній час. При цьому сучасного інвестора цікавить, насамперед, фінансова доцільність інвестиційних програм. Він повинен бути впевнений, що прийняті в ній рішення будуть найкращими з усіх варіантів, бо забезпечують стійке зростання прибутку (зниження витрат), доходу або дивідендів.

Оскільки результати досліджень значною мірою залежать від якості вихідної інформації, у роботі розглянуто методику розрахунку чистих грошових потоків від реалізації інвестиційного проекту на основі зіставлення отриманих доходів і понесених витрат за різноманітних схем фінансування. Запропонована система показників оцінки ефективності інвестиційних проектів включає такі показники, як період окупності, чистий дисконтований дохід, індекс рентабельності та норма рентабельності інвестицій. Методика оцінки ефективності інвестицій дозволяє вибрати проект, що буде самим ефективним, і вчасно змінити фінансові наслідки імовірних помилок прогнозу.

В сучасних умовах стану економіки України власнику коштів необхідно знати не лише рівень доходності, а й ступінь ризику. Загальний рівень ризику інвестиційного проекту відбивається в «ціні» капіталу, що використовується для його фінансування. Вибір структури інвестованого капіталу здійснюється з урахуванням механізму фінансового леверіджа (важеля).

Надійність отриманих результатів підвищується на основі застосування методів аналізу ризику. Результат аналізу представляється не у вигляді єдиного значення показника ефективності, а як його аналітична залежність від зміни одного або декількох параметрів. В умовах нестабільної економіки практичне застосування методу статистичного випробування для оцінки ризику доволі ускладнено через відсутність вірогідної статистичної інформації і її невизначеність. У зв'язку з цим найбільш прийнятними є підходи, основані на аналізі чутливості і аналізі сценаріїв.

Основний підхід до аналізу чутливості полягає в розрахунку прибутковості проекту в умовах найбільш імовірного прогнозу зміни основних параметрів виробництва, а також її відносної зміни.

Оскільки однією із складових чистого грошового потоку є чистий прибуток, то величину чистого дисконтованого доходу проекту пропонується обчислювати за наступною формулою:

(1)

де q - кількість виробленої продукції;

p - ціна одиниці продукції;

p' - покупна вартість сировини одиниці продукції;

- умовно-змінні витрати на одиницю продукції;

- умовно-постійні витрати на випуск продукції;

L - ліквідаційна вартість основних засобів (тільки в останньому періоді);

N - ставка податку на прибуток;

А - сума амортизаційних відрахувань;

К - вартість капітального ремонту;

IC - загальний обсяг інвестиційних витрат;

r - ставка дисконту;

n - тривалість інвестиційного періоду.

Ключовими змінними, що впливають на значення чистого дисконтованого доходу, вибрано наступне: кількість виробленої продукції, ціна одиниці продукції, вартість сировини одиниці продукції, витрати змінні на одиницю продукції, ставка дисконту і ставка податку на прибуток. Запропонований аналіз чутливості інвестиційного проекту дозволив отримати дані для оцінки ризику проекту, а також розробити стратегію найбільш безпечного і ефективного шляху його реалізації.

У зв'язку з тим, що на практиці всі змінні впливають на результати проекту водночас, покращуючи або погіршуючи результати величини чистого дисконтованого доходу, наступним кроком в аналізі ризику інвестиційних проектів стало застосування методу аналізу сценаріїв, що підтвердив зроблені раніше висновки.

Ефективність використання основних засобів знаходиться під впливом безлічі чинників, що не лише взаємопов'язані, але й діють водночас. Проведений у роботі факторний аналіз на основі традиційних методів дозволив дати кількісну оцінку детермінованого зв'язку між показниками ефективності використання основних засобів і чинниками, що впливають. Для вивчення побічних зв'язків, тобто опосередкованих чинників, у роботі проведено стохастичний аналіз із застосуванням методу кореляційно-регресійного аналізу, якому передувала побудова багатомірного групування. Оскільки однофакторні моделі ізольовано розглядають вплив кожного чинника на результативний показник, у роботі побудовано багатофакторні моделі залежності фондовіддачі і рентабельності основних засобів.

Проведене в роботі дослідження сукупності підприємств харчування - кафе загального типу м. Харкова та області - дозволило запропонувати багатофакторну модель фондовіддачі, що має вигляд:

У=6,8059+0,000005х₁ - 0,0015х₄+0,2424х₅ - 0,0699х₆, (2)

де х₁- обсяг товарообігу, грн.,

х₄ - фондоозброєність праці робітників виробництва, грн./люд.,

х₅ - фондовіддача активної частини основних засобів, грн.,

х₆ - коефіцієнт зносу основних засобів, %.

Залежність рентабельності основних засобів від чинників, що впливають, представлена рівнянням множинної регрессии:

у=-1,6404+0,00001х₁+0,377х₆+6,2572х₇ - 0,0842х₈ (3)

де х₁ - обсяг товарообігу, грн.,

х₆ - фондовіддача активної частини основних засобів, грн.,

х₇ - рентабельність підприємства, % до обігу,

х₈ - коефіцієнт зносу основних засобів, %.

Кожний з коефіцієнтів регрессии наведених вище рівнянь характеризує розмір впливу відповідного чинника на результативний показник.

Статистичний аналіз рівнянь регрессии підтверджує, що вони є значимими: фактичне значення F-критерію Фишера значно перевищує табличне.

Коефіцієнти множинної кореляція, відповідно, склали 0,87 і 0,96, що свідчить про наявність високого взаємозв'язку між результативним показником і чинниками, що включено в модель.

Отримані рівняння регрессии використано для розрахунку впливу чинників, що включені у модель, на приріст результативного показника, підрахунку резервів їхнього зростання.

Шляхом підстановки в моделі прогнозних значень незалежних змінних отримано прогностичні оцінки результативних показників у вигляді точкового прогнозу і довірчого інтервалу (за умови, що значення коефіцієнтів регресії буде зберігатися незмінним на весь період прогнозування). Для значень річного обсягу товарообігу ТОВ «Перлина» - 142222 грн., фондоозброєності праці робітників виробництва - 250 грн./люд., фондовіддачі активної частини основних засобів - 18 грн., рентабельності підприємства - 2,5 % до обігу і коефіцієнта зносу основних засобів - 43 % отримані наступні прогнозні значення: фондовіддачі- 8,64 грн., рентабельності основних засобів - 19,28 %.

З довірчою імовірністю 0,95 отримано інтервальні прогнози:

фондовіддачі - ;

рентабельності основних засобів - .

Прогнозне значення фондовіддачі та його відносну зміну покладено в основу методики прогнозування відтворення основних засобів. Запропонована методика прогнозування величини основних засобів враховує взаємозв'язок відносних змін показників обсягу товарообігу та фондовіддачі, розрахованих за даними про їхнє фактичне і прогнозне значення:

I_ОЗ = I_ТО : I_ФВ, (4)

где I_OЗ - прогнозне значення індексу (темпу зростання) вартості основних засобів;

I_TO - прогнозне значення індексу (темпу зростання) обсягу товарообігу;

I_ФВ - прогнозне значення індексу (темпу зростання) фондовіддачі.

Прогнозне значення величини основних засобів складе:

,(5)

де ОЗ^пр - прогнозне значення величини основних засобів;

ОЗ₁ - фактичне значення величини основних засобів.

Для визначення частки приросту обсягу товарообігу, що досягнута за рахунок підвищення ефективності використання основних засобів (П_Т(ФВ)), рекомендується використовувати формулу:

, (6)

где П_Т - прогнозований темп приросту товарообігу;

П_ОЗ - прогнозований темп приросту основних засобів.

На досліджуваному підприємстві ТОВ «Перлина» прогнозне значення фондовіддачі на 2000 рік перевищить його фактичне значення за звітний на 21,03 %. Підвищення обсягу товарообігу на 10 %, можливе також за умови зниження середньої вартості основних засобів на 9,11 %. Отже, вартість основних засобів повинна скласти 16,46 тис. грн. При цьому увесь приріст товарообігу буде отримано за рахунок підвищення фондовіддачі.

Висновки містять узагальнення результатів дослідження, викладення науково-практичних рекомендацій та пропозицій.

Висновки

Проведене дослідження теоретичних основ та методичних аспектів обліку відтворення основних засобів показало, що для підвищення дієвості та ефективності бухгалтерського обліку і аналізу основних засобів необхідно:

Відмовитись від поняття «основні фонди», розмежувавши поняття «знос» та «амортизація».

Поряд із традиційними видами оцінки основних засобів (первісною, відновною та залишковою вартістю), визначати ринкову вартість об'єкта майна, яка б ураховувала сферу їх застосування та перспективи використання, на основі різних методів оцінки: за витратами, з доходу, методом порівняльної оцінки продажу.

Внести зміни до змісту регістрів аналітичного обліку основних засобів, що дозволить підвищити їх інформативність та аналітичність.

Розробити єдину схему кореспонденції рахунків з обліку руху основних засобів для підприємств всіх форм власності, яка відповідала б вимогам бухгалтерського та податкового обліку, була єдиною для всіх груп основних засобів.

Дозволити підприємствам самостійно формувати свою амортизаційну політику, яка відповідатиме до вимог обліку та чинного законодавства, сприятиме формуванню достатніх коштів для постійного оновлення основних засобів.

Розширити диференціацію майна суб'єктів підприємницької діяльності та встановити оптимальні терміни його експлуатації для визначення норм амортизаційних відрахувань.

Обчислювати ефективність вкладень в основні засоби на всіх стадіях життєвого циклу інвестиційного проекту на основі системи показників, яка враховує часовий аспект вартості грошових коштів, що дозволить своєчасно змінити фінансові наслідки реалізації інвестиційних проектів.

Враховувати співвідношення різних джерел фінансування інвестиційного проекту та ступінь його ризику, що стає можливим за умов використання механізму фінансового леверіджу, аналізу чутливості та аналізу сценаріїв, які дозволяють розробити стратегію найбільш безпечного та ефективного шляху його реалізації.

Здійснювати оцінку ефективності використання основних засобів їз застосуванням традиційних та економіко-математичних методів з метою своєчасного встановлення причин її зниження та здійснення прогнозу на перспективу.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

Горошанская Е.А. Статистико-математические методы и их применение в анализе хозяйственной деятельности предприятий питания // Проблемы обществ. питания на пути к рынку: Сб. науч. тр.; Харьк. ин-т. обществ. питания. - Харьков, 1993. - С. 339-343.

Гаркуша Н.Н., Горошанская Е.А. Об оценке риска инвестиций // Российская наука в конце ХХ столетия: Мат. Междунар. Науч. конф. - Соликамск, 1996. - С. 37. (здобувачеві належить збирання, обробка науково-дослідних даних та отримані результати).

Кравченко С.Г., Горошанская Е.А. Об источниках финансирования воспроизводства основных фондов // Ринкова трансформація економіки. Збірник наукових праць. Випуск 2. Харьків. інст-т бізнесу і менеджменту, 1997. - С. 148-152. (здобувачеві належить збирання, обробка науково-дослідних даних та отримані результати).

Горошанская Е.А., Оспищев В.И. О привлечении финансовых источников для инвестирования // Прогресивні ресурсозберегаючі технологіі та їх економічна обгрунтованість у підприємствах харчування. Економічні проблеми торгівлі: Зб. наук. праць: / У 2-х ч./ Харк. держ. акад. технол. та орг. харчування. - Харків, 1998. - Ч. 2. - С. 141-144. (здобувачеві належить збирання, обробка науково-дослідних даних та отримані результати).

Оспищев В.И., Заруба В.Я., Горошанская Е.А. Амортизация как источник финансирования воспроизводства основных фондов // Актуальні науково-методичні проблеми в підготовці спеціалістів вищої кваліфікації для торгівлі і харчування: Зб. наук. праць. Част. 2; Харк. держ. академія технол. та орг. харчування. - Харків, 1998 - С. 3-4. (здобувачеві належить збирання, обробка науково-дослідних даних та отримані результати).

Горошанская Е.А. О механизме начисления амортизации основных фондов // Актуальні науково-методичні проблеми в підготовці спеціалістів вищої кваліфікації для торгівлі і харчування: Зб. наук. праць. Част. 2; Харк. держ. академія технол. та орг. харчування. - Харків, 1998. - С. 180-182.

Оспищев В., Горошанская Е., Мельник Т. Методы оценки эффективности инвестиций // Бизнес-Информ. - 1998. - №5. - С. 37-39. (здобувачеві належить збирання, обробка науково-дослідних даних та отримані результати).

Размещено на Allbest.ru