Класифікація рахунків бухгалтерського обліку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра обліку та аудиту

Курсова робота

з курсу «Бухгалтерський облік»

за темою:

«Класифікація рахунків бухгалтерського обліку»

Виконав:

студент ІІІ курсу

ННІЕМП

групи ЕП-31, дист. фор

Мичка Сергій

Перевірила: Нагавичко І.П.

Рівне - 2013



ВСТУП

Тема «Класифікація рахунків бухгалтерського обліку» широко представлена в літературі. Вона є невід'ємною частиною будь-якого підручника чи посібники як для людей, які починають вивчати бухгалтерський облік, так і для тих, хто вже знайомий з основами і бажає поглибити свої знання у цій науці. Актуальність даної теми пов'язана з тим, що без існування рахунків важко собі уявити сучасний бухгалтерський облік, як важко уявити собі бухгалтера, який не був би знайомий з порядком, принципами і правилами ведення обліку на тому чи іншому рахунку. Звідси виникає необхідність розгляду класифікацій рахунків бухгалтерського обліку за різними ознаками.

Виходячи з вищесказаного, можна сформулювати цілі даної роботи: вивчення рахунків бухгалтерського обліку та їх класифікації; дослідження особливостей ведення обліку на рахунках різного типу і структури.

Основними завданнями роботи є:

- Розгляд класифікацій рахунків за різними ознаками

- Розкриття сутності, структури та призначення плану рахунків бухгалтерського обліку.



РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КЛАСИФІКАЦІЇ РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

1.1 Класифікація рахунків бухгалтерського обліку

Класифікація рахунків бухгалтерського обліку дає змогу ясно зрозуміти зміст рахунків, забезпечує чітке користування ними у практичному застосуванні.

Рахунки є засобом групування поточного обліку і контролю засобів, запасів, грошових коштів, розрахунків, джерел.

Групування господарських засобів та їх джерел, господарських процесів та їх результатів здійснюється відповідно до їх економічного змісту. При цьому різні рахунки, а також обліковувані на них об'єкти мають різний зміст відповідно до характеру і особливостей обліковуваних об'єктів. Таким чином, всі рахунки за змістом можуть бути зведені у відповідні групи і види. Економічний зміст рахунків є основою побудови всієї системи рахунків бухгалтерського обліку й найважливішою ознакою їх класифікації.

Не менш значущою є класифікація рахунків за призначенням і структурою. А найбільш узагальнюючою є класифікація за відношенням до бухгалтерського балансу. Адже вона диктує структуру рахунків, пов'язує їх з класифікацією об'єктів і вказує відповідність до статей балансу. Зміст і призначення рахунків, у свою чергу, визначають побудову рахунків або їхню структуру, тобто характер і значення їх дебетових і кредитових записів і залишків, становище у балансі тощо. Одні види рахунків за структурою можуть мати тільки дебетові залишки і є активними, інші - тільки кредитові залишки і належать до пасивних. Одні рахунки показують в активі,, інші - в пасиві балансу, а деякі - як в активі, так і в пасиві.

Усі ознаки (за економічним змістом, за їх призначенням та структурою, за відношенням до бухгалтерського балансу) тісно взаємопов'язані і є основою побудови класифікації рахунків бухгалтерського обліку.

Класифікація бухгалтерських рахунків за економічним змістом показує, що обліковується на даному рахунку, які об'єкти бухгалтерського обліку відображаються на ньому, тобто надає відомості, що характеризують стан і зміни обліковуваного об'єкта.

По відношенню до групування об'єктів обліку бухгалтерські рахунки за своїм економічним змістом складаються з таких груп:

1. Рахунки для обліку господарських засобів (ресурсів).

2. Рахунки для обліку джерел утворення господарських засобів.

Рахунки для обліку господарських засобів (ресурсів) складаються з рахунків, на яких обліковуються основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, і рахунків, на яких обліковуються кошти, розрахунки та інші активи.

Класифікація бухгалтерських рахунків за їх призначенням і структурою відображає зміст записів на дебеті, кредиті рахунка і залишку (сальдо), тобто показує, для яких потреб призначені ті чи інші рахунки і як вони побудовані. За цією класифікацією виділяють 5 груп рахунків:

1. Основні.

2. Операційні.

3. Регулюючі.

4. Результативні.

5. Позабалансові.

Розглянемо, що являють собою складові за кожною групою рахунків.

І група. Основні рахунки, до складу яких належать інвентарні, фондові рахунки та рахунки розрахунків.

Інвентарні рахунки використовуються для обліку майново-матеріальних цінностей і готівкових коштів. На кожному інвентарному рахунку обліковуються наявність, надходження і вибуття визначеного виду засобів, що мають предметний, майновий вираз. До інвентарних рахунків належать рахунки "Основні засоби", "Виробничі запаси", "Готова продукція", "Товари", "Каса" та ін.

Усі інвентарні рахунки активні, сальдо активного рахунка може бути тільки дебетовим. Дебетові обороти на інвентарному рахунку означають надходження даного виду засобів, а кредитові - вибуття.

В аналітичному обліку записи на майново-матеріальних інвентарних рахунках використовуються не тільки в сумовому, а й у кількісному виразі із зазначенням натуральних показників наявності, надходження й витрат даного виду матеріальних цінностей. Обліковувані на інвентарних рахунках натуральні одиниці предметів по дебету і кредиту записуються в однакових оцінках.

Рахунки власного капіталу використовуються для обліку джерел власних засобів підприємства.

До групи цих рахунків входять "Статутний капітал", "Пайовий капітал", "Додатковий капітал" та ін.

Характерні риси побудови рахунків власного капіталу:

1) Всі рахунки власного капіталу пасивні.

2) Записи на кредиті означають створення і наступне збільшення капіталу, а на дебеті - його зменшення.

Кредитові обороти рахунків капіталу показують виникнення або збільшення джерел на підприємстві, дебетові обороти - зменшення, використання цих джерел. Рахунки капіталу ведуться тільки в грошовому виразі.

Рахунки розрахунків використовуються для обліку розрахункових, кредитних і господарсько-правових відносин підприємства з іншими підприємствами, організаціями, особами.

Рахунки розрахунків поділяються на три види:

а) активні;

б) пасивні;

в) активно-пасивні.

Активні рахунки розрахунків призначені для обліку дебіторської заборгованості інших підприємств, організацій або осіб даному підприємству. До них належать: Розрахунки за виданими авансами, Розрахунки з нарахованих доходів, Розрахунки з бюджетом, Розрахунки з іншими дебіторами.

Записи операцій на рахунках розрахунків виконуються в грошовому виразі.

Побудова активних рахунків розрахункових операцій характеризується такими рисами:

1) записи на дебеті активних розрахункових рахунків означають первісне утворення та подальше збільшення дебіторської заборгованості, а на кредиті - зменшення її;

2) залишок може бути тільки дебетовим, що показує наявність непогашеної дебіторської заборгованості.

Пасивні розрахункові рахунки використовуються для обліку зобов'язань даного підприємства перед бюджетом, іншими підприємствами, організаціями, особами, тобто для обліку кредиторської заборгованості. До цих рахунків належать: "Розрахунки за податками й платежами"; "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", "Векселі видані (короткострокові)", "Розрахунки за страхуванням", "Розрахунки з оплати праці", "Короткострокові позики банків" та ін.

Характерні риси побудови пасивних рахунків.

1) Записи по кредиту пасивних розрахункових рахунків означають первинне створення і подальше збільшення кредиторської заборгованості, а по дебету - зменшення (погашення) її.

2) Залишок може бути тільки кредитовим, що означає наявність непогашеної кредиторської заборгованості нашим підприємством.

Активно-пасивні рахунки розрахунків використовуються для обліку розрахункових взаємовідносин за такими господарськими операціями, внаслідок яких дане підприємство може опинитися в ролі боржника або кредитора. Наприклад, розрахункові взаємовідносини по поточних операціях між вищою організацією та підпорядкованою їй організацією, підприємством, дочірніми підприємствами відображаються на рахунку "Внутрішні розрахунки (по поточних операціях)". Цей рахунок може показувати заборгованість підприємства вищій організації, або заборгованість вищої організації головному підприємству, або заборгованість вищої організації підприємству, дочірньому підприємству і може бути для кожної із сторін або активним, або пасивним.

Якщо в балансі підприємства рахунок "Розрахунки" (за товари, роботи та послуги, з бюджетом, з дочірніми підприємствами тощо), що підлягають відшкодуванню, показано в активі, то це означає, що по поточних операціях інші підприємства є боржниками перед нашим підприємством. Відображення рахунка "Розрахунки" (по податках і платежах, з дочірніми підприємствами тощо), що підлягають відшкодуванню, в пасиві балансу підприємства свідчить про наявність обов'язків перед бюджетом, іншими підприємствами, особами. Таким чином, активно-пасивний рахунок може мати або дебетове, або кредитове сальдо, а значення його оборотів може бути аналогічним активному або пасивному рахункам "Розрахунки".

Характерні риси побудови активно-пасивних розрахункових рахунків.

1) Початкове сальдо в активно-пасивних рахунках по взаємних розрахунках може бути або дебетовим, або кредитовим.

2) При дебетовому, початковому залишку записи на дебеті означають збільшення, а на кредиті - зменшення дебіторської заборгованості. При кредитовому сальдо, навпаки, записи по дебету означають зменшення, а по кредиту - збільшення кредиторської заборгованості.

3) Кінцевий залишок також може бути або дебетовим, або кредитовим.

4) Залежно від характеру активно-пасивного рахунка залишки показуються в балансі в активі (при дебетовому сальдо) або у пасиві (при кредитовому сальдо).

До активно-пасивних розрахункових рахунків належать також і такі синтетичні розрахункові рахунки, в яких частина аналітичних рахунків - активна, а частина - пасивна.

Подвійний залишок називається розгорнутим сальдо. Якщо вирахувати менший залишок від більшого, одержимо згорнуте сальдо. Але згорнутий залишок дає спотворену уяву про дійсні розрахункові відносини підприємства і користуватися ним неможливо.

II група. Операційні рахунки використовуються для обліку витрат, визначення собівартості.

Операційні витрати - це витрати, пов'язані з діяльністю з реалізації продукції та управління підприємством. Вони характеризують витрати, що здійснювалися у звітному періоді і безпосередньо не пов'язані з виробництвом продукції. Операційні витрати як правило поділяються на адміністративно-управлінські, витрати на збут та витрати, пов'язані з науково-дослідницькими та дослідно-конструкторськими роботами.

Адміністративно-управлінські витрати - це витрати, пов'язані з управлінням підприємством як цілісним комплексом (заробітна плата, страхування, додаткові виплати, виплати за навчання тощо; амортизація адміністративних приміщень та обладнання, витрати на їх утримання -- оренда, податки, страхування, знос, ремонт, комунальні послуги; амортизація нематеріальних активів; оплата за юридичні, аудиторські, медичні та інші послуги; загальні витрати, витрати на реєстрацію підприємства тощо).

До витрат на збут належать:

- заробітна плата та комісійні продавцям, торговельним агентам, робітникам відділу збуту та складів, водіям та ін.;

- витрати на зберігання на складі та підготовку товарів до продажу, оформлення вітрин, демонстраційних залів, рекламні та інші заходи;

- витрати безпосередньо на продаж та доставку товарів покупцям;

- витрати на відрядження працівникам відділів збуту;

- фрахт та інші витрати, пов'язані з транспортуванням продукції;

- пакувальні матеріали;

- амортизація приміщень та обладнання складів, транспортних засобів та ін.

Калькуляційні рахунки використовуються для підсумків різних витрат і виявлення собівартості за операціями заготівлі матеріалів, виробництва продукції, закупівлі товарів, виконання будівельних робіт тощо. До калькуляційних рахунків

належать рахунки "Заготівля та придбання матеріальних цінностей", "Виробництво".

На дебеті калькуляційного рахунка збираються всі елементи собівартості, що калькулюється. З кредиту калькуляційного рахунка списуються заготовлені матеріали або вироблена продукція. Сальдо калькуляційного рахунка може бути тільки дебетовим, воно показує витрати незавершених процесів із заготівлі матеріалів, виробництва продукції, виконання робіт, послуг і тому подібних господарських операцій.

Характерні особливості побудови калькуляційних рахунків.

1) Калькуляційні рахунки призначені для обліку всіх витрат і визначення собівартості придбаних або виготовлених предметів (продукції), або ж виконаних робіт (послуг).

2) Рахунки ці належать до активних.

3) Записи на дебеті означають збільшення (збирання витрат), а на кредиті - зменшення (списування собівартості).

4) Залишок може бути тільки дебетовий і означає суму витрат по незавершеному процесу (операції, продукції).

На дебеті операційного рахунка відображається фактична собівартість, реалізованої готової продукції (товарів, робіт, послуг без торгових націнок), а на кредиті - списання в порядку закриття дебетового обороту на рахунок "Фінансові результати".

Різниця оцінок по дебету і кредиту операційного і результативного рахунків дає змогу визначити результати роботи підприємства - прибутки або збитки.

Перевищення кредитових оборотів результативного рахунка (сальдо кредиту) показує дохід від виконання обліковуваних на цьому рахунку господарських операцій; перевищення дебетового обороту свідчить про наявність збитку.

Характерні особливості операційно-результативних

І) Операційно-результативні рахунки призначені для обліку результатів операцій, пов'язаних з обумовленими процесами, шляхом зрівняння двох оцінок.

2) На дебеті операційного рахунка відображається фактична собівартість, а на кредиті результативного рахунка -вартість за цінами.

3) Результативні рахунки активно-пасивні, тому що залишок може бути або дебетовим, або кредитовим; кредитовий залишок (перевищення відпускної вартості над фактичною собівартістю) означає накопичення, а дебетовий (перевищення фактичної собівартості над відпускною вартістю) - збиток.

4) Оперативні рахунки закриваються і в балансі не показуються.

III група. Регулюючі рахунки призначені для уточнення, коригування оцінки засобів, коштів, обліковуваних на інвентарних, рахунках капіталу і рахунках розрахунків. Самостійного значення регулюючі рахунки не мають, вони завжди пов'язані з іншими рахунками і слугують засобом більш детального розгорнутого відображення операцій і коригування їх оцінки. Залежно від того, збільшує чи зменшує регулюючий рахунок оцінку, вказану в основному рахунку, розрізняють додаткові (доповнюючі) та контрарні регулюючі рахунки.

Додаткові регулюючі рахунки завжди збільшують оцінку основного рахунка. Якщо основний рахунок буде активним, то додатковий також буде активним і матиме дебетове сальдо, й, навпаки, додатковим до пасивного рахунка буде рахунок з кредитовим сальдо, котрий і в балансі буде також у пасиві, тобто з кредитовим сальдо.

Для одержання фактичної величини вартості об'єкта, що обліковується на основному рахунку і регулюється додатковим рахунком, їхні залишки потрібно скласти.

Контрарні регулюючі рахунки уточнюють оцінку основного рахунка в бік зменшення і в балансі відображаються з мінусовим знаком. Так, якщо основний регулюючий рахунок активний, то контрарний до нього буде пасивним. Такий регулюючий рахунок називається контрактивним, тобто він протистоїть активному рахунку. Якщо ж основний регулюючий рахунок пасивний, то регулюючий рахунок, що протистоїть йому, буде активним й матиме назву контрпасивний. Контрактивний рахунок має кредитове сальдо, а контрпасивний -- дебетове.

Для визначення реальної оцінки по основному активному рахунку, що регулюється контрактивним рахунком, потрібно знайти різницю між залишками по цих рахунках.

IV група. Результативні рахунки поділяються на фінансово-результативні і розподільчі.

Фінансово-результативні рахунки призначені для обліку прибутків і збитків. На них відображаються кінцеві, підсумкові фінансові результати господарської діяльності підприємства. На дебеті фінансово-результативних рахунків показуються збитки, а на кредиті -- прибутки. Якщо фінансово-результативний рахунок має дебетове сальдо, то він показує збиток. Якщо ж фінансово-результативний рахунок має кредитове сальдо, то це свідчить про наявність прибутку.

Фінансово-результативний рахунок з відображенням збитків або втрат за характером свого сальдо є активним. Фінансово-результативний рахунок, що використовується для відображення прибутків, є пасивним.

Активно-пасивні фінансово-результативні рахунки по дебету відображають збитки, а по кредиту - прибутки. Прикладом активно-пасивного фінансово-результативного рахунка є рахунок "Нерозподілені прибутки і збитки ", на дебеті якого відображаються всі збитки та використання прибутку, а на кредиті - збільшення прибутку від усіх видів діяльності. Кредитове сальдо на цьому рахунку показує прибуток, а дебетове - збиток.

Фінансово-результативний рахунок : ДТ (оборот, сальдо - ЗБИТКИ) Кт (Оборот, сальдо - прибутки)

Розподільчі рахунки використовуються для виявлення розміру витрат і доходів кожного звітного періоду окремо і рівномірного розподілу цих витрат у відповідному періоді. Ці рахунки використовуються насамперед для обліку витрат у поточному звітному періоді за рахунок майбутніх звітних періодів і доходів, одержаних у поточному періоді, але тих, що належать до доходів майбутніх звітних періодів. Часто підприємство для забезпечення нормальної роботи в майбутньому звітному періоді мусить відображати витрати в поточному звітному періоді. До таких витрат належать орендна плата, що вноситься авансом за майбутній період, аванси по податках, витрати на удобрювання землі, що скуповуються протягом декількох майбутніх звітних періодів, витрати на освоєння нових видів продукції, витрати на гірничо-підготовчі роботи та ін. Потрібно з'ясувати, що витрати, здійснені за рахунок майбутнього часу, мають бути відокремлені від витрат, що належать до поточного періоду. Без врахування такого розподілу неможливо правильно визначити фінансові результати, визначити собівартість продукції (виконаних робіт, послуг), встановити розмір витрат обігу в даному звітному періоді.

Для обліку витрат, здійснених в поточному звітному періоді, але тих, що належать до майбутніх звітних періодів, призначений рахунок "Витрати майбутніх періодів".

На практиці може бути, що у розпорядження підприємства уже в поточному звітному періоді надходять доходи, які належать до доходів майбутніх звітних періодів. Прикладом таких доходів може слугувати орендна плата, одержана авансом у рахунок платежів майбутніх періодів. Доходи також, як і витрати, мають бути чітко розподілені між окремими звітними періодами. Для обліку доходів, одержаних у звітному періоді, але таких, що належать до майбутніх періодів, використовується рахунок "Доходи майбутніх періодів". Перший запис здійснюється на кредиті цього рахунка, дебетовий оборот являє собою перерахування з надходженням періодів, до яких ці доходи належать.

Також, крім розглянутих рахунків доходів і витрат за рахунок майбутніх періодів, з метою правильного підрахунка фінансових результатів діяльності підприємства використовуються рахунки для відображення витрат, що належать до поточного періоду, але ще не зроблені.

Прикладом може бути рахунок "Забезпечення майбутніх витрат і платежів". Перший запис на цьому рахунка здійснюється по кредиту і означає розмір витрат, що належать до поточного періоду, але платежі по яких буде здійснено в майбутніх звітних періодах. Записи на дебеті цього рахунка виконуються з настанням цих майбутніх періодів.

V група (клас 0). Позабалансові рахунки. До позабалансових рахунків належать рахунки, на яких обліковуються цінності, що тимчасово знаходяться у підприємстві й не належать йому, наприклад: "Орендовані необоротні активи", "Активи на відповідальному зберіганні" (сировина, матеріали, запасні частини тощо, обладнання, прийняте для монтажу, бланки суворої звітності та ін.).

Характерною особливістю позабалансових рахунків є одинарність виконаних на них бухгалтерських записів. На відміну від балансових рахунків, на яких операція відображається методом подвійного запису на дебеті і кредиті кореспондуючих рахунків, на позабалансових рахунках операція відображається тільки на дебеті або тільки на кредиті одного позабалансового рахунка. Наприклад, при одержанні обладнання від іншого підприємства на зберігання дебетують позабалансовий рахунок "Устаткування, прийняте для монтажу". На кредиті будь-якого іншого рахунка записи по цій операції не виконуються. Коли обладнання змонтовано або повернуто підприємству-власникові, робиться також одинарний запис на кредиті рахунка "Устаткування, прийняте для монтажу". Одинарний, позабалансовий рахунок може мати тільки дебетове сальдо. Але на відміну від активного балансового рахунка, позабалансовий рахунок не пов'язаний кореспонденцією з іншими рахунками.

1.2 План рахунків бухгалтерського обліку

Для одержання різнобічної інформації, необхідної для управління та контролю, велике значення має застосування науково обґрунтованого плану рахунків.

План рахунків -- це систематизований перелік найменувань і кодів рахунків і субрахунків бухгалтерського обліку, які використовують для відображення діяльності підприємства, установи, організації.

На основі Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів Міністерство фінансів України наказом від 30 листопада 1999 р. № 291 затвердило Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій.

План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрацій та групування на їх основі фактів фінансово-господарської діяльності в бухгалтерському обліку. У ньому для визначення кодів (номерів) рахунків застосовується десяткова система. Синтетичні рахунки є рахунками першого порядку, субрахунки -- другого. Перша цифра коду визначає клас рахунків, друга -- номер синтетичного рахунка, третя -- номер субрахунка. Наприклад, у коді 121 перша цифра "1" вказує на клас "Необоротні активи", цифра "2" -- синтетичний рахунок "Нематеріальні активи", друга цифра "1" -- субрахунок "Права користування природними ресурсами".

Усі синтетичні рахунки мають двозначний код, а також найпоширеніші субрахунки за порядковою системою кодування в межах тризначного коду.

У плані рахунків синтетичні рахунки об'єднані за економічною ознакою однорідності та згруповані в такі класи:

1. "Необоротні активи".

2. "Запаси".

3. "Кошти, розрахунки та інші активи".

4. "Власний капітал та забезпечення зобов'язань".

5. "Довгострокові зобов'язання".

6. "Поточні зобов'язання".

7. "Доходи і результати діяльності".

8. "Витрати за елементами".

9. "Витрати діяльності".

Окремим класом "0" представлені позабалансові рахунки та субрахунки до них:

01 "Орендовані необоротні активи".

02 "Активи на відповідальному зберіганні" (устаткування, прийняте для монтажу; матеріали, прийняті для переробки; матеріальні цінності на відповідальному зберіганні; товари, прийняті на комісію; майно в довірчому управлінні).

03 "Контрактні зобов'язання".

04 "Непередбачені активи й зобов'язання".

05 "Гарантії та забезпечення надані".

06 "Гарантії та забезпечення отримані".

07 "Списані активи".

08 "Бланки суворого обліку".

План рахунків бухгалтерського обліку використовують усі суб'єкти господарювання.



РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Завдання 1. Розрахунки по заробітній платі

бухгалтерський облік заробітний плата

Нараховуємо заробітну плату працівникам підприємства з усіма необхідними розрахунками та поясненнями з обов'язкових платежів, базою обчислення яких є сума коштів, яку спрямовано на оплату праці, а також утримань із заробітної плати, які передбачені чинним законодавством України.

Середньоденний заробіток за 6 останніх місяців у О.І. Іванченка становить 118 грн., у Л.С. Лучка - 115 грн., страховий стаж у обох працівників більше 8 років.

Результати розрахунків оформити у розрахунково-платіжній відомості (зведеній) (ф. № П-7). затвердженій наказом Держкомстату України від 5 грудня 2008 р. № 489 (див. додаток 2).

Таблиця 2.1 Інформація для нарахування заробітної плати за звітний місяць

Прізвище	Нарахування	Утримання
	ЗП	Лікар-няні	Всього	ЄСВ	Податок з доходів фізичних осіб	Всього	Видано працівнику з каси
Іванченко О.І.	3272,73	236	3508,7	122,54	507,93	630,47	2878,26
Лозинський В.В.	2550	-	2550	91,80	368,88	460,68	2089,32
Лаврик К.С.	1250	-	1250	45,00	180,75	225,75	1024,25
Петренко А.О.	1580	-	1580	56,88	288,47	345,35	1234,65
Петренко А.О.	1580	-	1580	56,88	288,47	345,35	1234,65
Павленко М.Ю.	1430	-	1430	51,48	206,78	258,26	1171,74
Клименко О.В.	1280	-	1280	46,08	185,1	231,18	1048,82
Федоренко Т.С.	2400	-	2400	86,40	347,04	433,44	1966,56
Дмитрієв О.О.	2410	-	2410	86,76	348,47	435,23	1974,77
Лучко Л.С.	1922,73	460	2382,7	78,42	345,65	424,07	1958,66
Алексеєнко Ю.Д.	2320	-	2320	83,52	335,47	418,99	1901,01
Іванюк В.А.	2380	-	2380	85,68	344,15	429,83	1950,17

Нараховуємо тарифну ставку і посадовий оклад. Нараховуємо посадовий оклад Іванченко О.І без лікарняних за наступною залежністю:

Отже, посадовий оклад Іванченко О.І. за 20 відпрацьованих робочих днів без лікарняних становить 3272,72грн.

Нараховуємо заробітну плату Лучко Л.С. без лікарняних за наступною залежністю:

Отже, заробітна плата Лучко Л.С. за 18 відпрацьованих робочих днів без лікарняних становить 1922,72грн.

Отже сума посадового окладу працівників підприємства обраховується за формулою:

Нараховуємо оплату лікарняних працівників Іванченко О.І. та Лучко Л.С. за формулою:



Для Іванченко О.І.:

Для Лучко Л.С.:

Заробітна плата по видам персоналу:

1. Заробітна плата адміністративному персоналу:

- включаючи лікарняні

- без лікарняних

2. Заробітна плата загальновиробничому персоналу:

3. Заробітна плата робітникам виробництва:

- включаючи лікарняні

-без лікарняних

4. Оплата 6 днів тимчасової непрацездатності:

5. Загальний фонд оплати праці:

- включаючи лікарняні

- без лікарняних

Нарахування на фонд заробітної плати адміністративного персоналу (ЄСВ):

3272,73*36,76%+236*33,2%+2550*36,76%+1250*36,76% = 2678,29грн

Нарахування на фонд заробітної плати загальновиробничого персоналу (ЄСВ):

1580*36,76%+1430*36,76%+1280*36,76%=1577грн

Нарахування на фонд заробітної плати робітникам основного виробництва (ЄСВ):

2400*36,76%+2410*36,76%+1922,73*36,76%+460*33,2%+2320*36,76%+2380*36,76=882,24+885,92+706,8+152,72+852,83+874,89 = 4355,4грн

Утримання:

ЄСВ:

122,54+91,80+45+56,88+51,48+46,08+86,40+86,76+78,42+83,52+85,68= 834,56грн

ПДФО: 507,93+368,88+180,75+288,47+206,78+185,1+347,04+348,47+345,65+335,47+344,15 = 3458,69грн

Всього утримано: ЄСВ+ПДФО=834,56+3458,69 = 4293,25грн

2.2 Завдання 2. Складемо журнал реєстрації господарських операцій на основі початкових відомостей, обрахувавши суми і записавши бухгалтерські проводки та первинні документи

Таблиця 3.1 Журнал реєстрації господарських операцій за листопад 2010 р.

№ з/п	Первинний документ обліку	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
			Дт	Кт
1	2	3	4	5	6
1.	Договір поставки; рахунок-фактура; платіжне доручення	Перераховано кошти з поточного рахунку у національній валюті для погашення заборгованості перед постачальниками	631	311	24000,00
2.	Банківська виписка	Зараховано на поточний рахунок дохід від довгострокових фінансових інвестицій (дивіденди за минулий рік)	311	731	1770,00
3.	Прихідна накладна	Оприбутковано матеріали від постачальників (без ПДВ)	201	631	18000,00
4.	Прихідна накладна, податкова накладна	Відображено податковий кредит	641	631	3600,00
5.	Авансовий звіт	Затверджено авансовий звіт за витратами на відрядження управлінського персоналу	92	372	900,00
6.	Звітність про використання коштів підзвітною особою, касова книга, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер	Невитрачені суми повернуто до каси.	301	372
		Затверджені перевитрати виплачено касою з попереднім отриманням готівки в банку			100,00
7.	Платіжне доручення, банківська виписка	Отримано зі складу матеріали на виробничі потреби	23	201	20000,00
8.	Платіжне доручення, банківська виписка	Перераховано до бюджету суму нарахованого ПДВ	641	311	6000,00
9.	Платіжне доручення, банківська виписка	Перераховано до бюджету суму нарахованого податку на прибуток	641	311	2000,00
10.	Платіжне доручення, банківська виписка	Перераховано до бюджету суму нарахованого податку з доходів фізичних осіб	641	311	500,00
11.	Платіжне доручення, банківська виписка	Перераховано суму внесків ЄСВ	651	311	770,00
12.	Чекова книжка, банківська виписка, прибутковий касовий ордер	Отримано з банку готівку на виплату заробітної плати	301	311	5000,00
13.	Відомість на виплату заробітної плати	Виплачено заробітну плату	661	301	4900,00
14.	Касова книга, видатковий касовий ордер, виписка банку	Депоновано не виплачену заробітну плату	661	662	100,00
15.	Видатковий касовий ордер, заява на здачу готівки в банк	Здано до банку залишок готівки	311	301	100,00
16.	Платіжне доручення, банківська виписка	Погашено короткостроковий кредит банку	601	311	10000,00
17.	Платіжне доручення, банківська виписка	Сплачено та віднесено на витрати відсотки за кредитом	951	684	900,00
			684	311	900,00
			79	951	900,00
18.	Податкова накладна і виписка банку	Перераховано орендодавцю за операційну оренду адміністративного приміщення за поточний і наступний місяці	685	311	3600,00
19.	Податкова накладна і виписка банку	Відображено податковий кредит	641	631	720,00
20.	Акт виконання робіт від орендодавця	Віднесено на витрати орендну плату поточного місяця	92	685	1800,00
21.	Виписка банку, оборотно-сальдова відомість	Віднесено на витрати орендну плату наступного місяця	39	685	1800,00
22.	Відомість нарахованої амортизації	Нараховано знос основних засобів виробничого призначення	23	13	3000,00
23.	Лімітно-забірна картка, акт на списання	Відпущено МШП на виробничі потреби	23	22	120,00
24.	Відомість нарахування заробітної плати	Нараховано заробітну плату:
		адміністративному персоналу;	92	661	7308,70
		загальновиробничому персоналу;	91	661	4290,00
		робітникам основного виробництва.	23	661	11892,70
25.	Відомість нарахування заробітної плати	Утримано із заробітної плати:
		ЄСВ	661	651	834,56
		податок з доходів фізичних осіб.	661	641	3458,69
26.	Розрахунково-платіжна відомість	Здійснено нарахування на фонд заробітної плати адміністративного персоналу відповідно до чинного законодавства:
		ЄСВ.	92	651	2678,29
27.	Розрахунково-платіжна відомість	Здійснено нарахування на фонд заробітної плати загальновиробничого персоналу відповідно до чинного законодавства:
		ЄСВ	91	651	1577,00
28.	Розрахунково-платіжна відомість	Здійснено нарахування на фонд заробітної плати робітникам основного виробництва відповідно до чинного законодавства:
		ЄСВ	23	651	4355,39
29.	Платіжне доручення, банківська виписка	Перераховано банку за розрахункове обслуговування	92	311	150,00
30.	Накладна	Надійшла на склад готова продукція за фактичною собівартістю	26	23	39368,09
31.	Видаткова накладна	Відвантажено покупцям готову продукцію	36	701	36000,00
32.	Податкова накладна	Відображено в обліку податкові зобов'язання з ПДВ	701	641	7200,00
33.	Оборотно-сальдова відомість, бухгалтерська довідка	Відображено в обліку собівартість реалізованої продукції	901	26	39368,09
			79	901	39368,09
34.	Переоцінка валюти	Нараховано операційну курсову різницю в іноземній валюті	945	312	81,00
35.	Оборотно-сальдова відомість, бухгалтерська довідка	Нараховано резерв сумнівних боргів у розмірі 1% суми заборгованості покупців	944	38	15,00
36.	Банківська виписка	На поточний рахунок надійшов аванс від покупця	311	681	600,00
37.	Податкова накладна, реєстр виданих податкових накладних	Відображено в обліку податкові зобов'язання з ПДВ	643	641	120,00
38.	Платіжне доручення, банківська виписка	Перераховано аванс постачальнику	631	311	1500,00
39.	Виписка банку	Відображено податковий кредит	641	631	300,00

3.1 Відображений податковий кредит (4 операція журналу господарських операцій) обчислюємо за формулою:

3.2 Визначаємо невитрачені суми, повернуті до каси (6 операція журналу господарських операцій) як різницю між затвердженим авансованим звітом за витратами на відрядження управлінського персоналу та розрахунками з підзвітними особами:

3.3 Визначаємо депоновану невиплачену заробітну плату(13 операція журналу господарських операцій) як різницю отриманої з банку готівки на виплату заробітної плати та виплаченої заробітної плати:

За 14 операцією журналу господарських операцій залишок готівки, зданої до банку дорівнює депоновано невиплаченій заробітній платі.

3.4 Визначаємо відображений податковий кредит (18 операція журналу господарських операцій) за формулою:

3.5 Визначаємо віднесену на витрати орендну плату поточного місяця (19 операція журналу господарських операцій) за формулою:

3.6 Визначаємо віднесену на витрати орендну плату наступного місяця (20 операція журналу господарських операцій) за формулою:

3.7. Сумуємо всі суми по які є на 23 рахунку (30 операція журналу ГО)

3.8. Відображено в обліку податкові зобов'язання (32 операція журналу ГО):

3.9. Нараховуємо операційну курсову різницю в іноземній валюті(34 операція журналу ГО):

3.10. Податковий кредит (39 операція журналу ГО):

3.11. Закриємо рахунки 91, 92, 944, 945 через 79 рахунок, (40 операція журналу ГО).



2.3 Завдання 3

Таблиця 4.1 Синтетичні рахунки

631		311		73
	24000,0	Залишок	80373,0		Залишок
24000,0	18000,0		1770,00	24000		1770,0	1770,0
1500,0	3600,0		100,00	6000,0
631		311		73
	720,00		600,00	2000,00
	300,00			500,00
				770,00
				5000,00
				10000,0
				900,00
				3600,00
				150,00
				1500,00
25500,0	22620,0		2470,00	54420,0		1770,00	1770,00
	21120,0		28423,0
23		685		39
		Залишок			Залишок
20000,0	39368,1		3600,00	1800,00		1800,00
3000,00				1800,00
120,00
11892,7
4355,39
39368,1	39368,1		3600,00	3600,00		1800,00
0,00			0,00			1800,00
26		312		36
		Залишок	21627,0		Залишок	500,00
39368,09	39368,09			81,00		36000,0
39368,09	39368,09			81,00		36000,0
			21546,0			36500,0
651		301		661
	770,00		100,00				5000,00
770,00	834,56		5000,00	4900,0		4900,00	7308,70
	2678,29			100,00		100,00	4290,00
	1577,00					834,56	11892,7
	4355,39					3458,69
770,00	9445,24		5000,00	5000,0		9293,25	23491,4
	9445,24		100,00				19198,1
79		681		643
900,00	28800,00			600,00		120,00
39368,1	1770,00
5867,00	28498,08
12837,0
15,00
81,00
59068,08	59068,08			600,0			120,00
	201		641		92
Зали-шок	26000,00		Зали-шок		8600,00	Зали-шок
	18000	20000		3600	3458,7		900,00	12837
				6000	7200,0		1800,0
				2000	120,00		7308,7
				500,0			2678,3
				720,0			150,00
				300,0
	18000,0	20000		13120	10778,69		12836,99	12836,99
	24000,0				6258,69
	13		22		38
Зали-шок		12500,0	Зали шок	3000		Зали шок
		3000,00			120,00			15,00
		3000,00			120,00			15,00
		15500,00		2880,00				15,00
	701		901		945
Зали-шок			Залишок			Залишок
	7200,00	36000,00		39368,09	39368,09		81,00	81,00
	28800,00
	36000,00	36000,00		39368,09	39368,09		81,00	81,00
	662		601		951
					20000,0
		100,00		10000,0			900,0	900,0
		100,00		10000,0			900,0	900,0
		100,00
	442		372		91
		Залишок	1000,00	Залишок
	28498,0				4290,0	5867,0
					1577,0
	28498,08				5867,0	5867,0
				900,00
			100,00
	91		944		684
Зали-шок		Зали-шок
	4290,00		15,00	15,00		900,00
	1577,00
					900,00	900,00
	5867,00
			15,00	15,00

2.4 Завдання 4. Використовуючи оформлені облікові регістри складемо сальдово-оборотну відомість по рахункам

Синтетичні рахунки	Сальдо на початок	Оборот	Сальдо на початок	Оборот
	Дебет	Кредит	Дебет	Кредит	Дебет	Кредит
631		24000	25500	22620		21120
311	80373		2470	54420	28423
731			1770	1770	0	0
201	26000		18000	20000	24000
641		8600	13120	10778,7		6258,69
92			12837	12837	0	0
372	1000		0	1000	0
23			39368,1	39368,1	0	0
651		770	770	9445,24		9445,24
301	100		5100	5000	200
661		5000	9293,25	23491,4		19198,2
662			0	100		100
601		20000	10000	0		10000
951			900	900	0	0
684			900	900	0	0
79			59068,1	59068,1	0	0
685			3600	3600	0	0
39			1800	0	1800
13		12500	0	3000		15500
22	3000		0	120	2880
38			0	15		15
91			5867	5867	0	0
26			39368,1	39368,1	0	0
312	21627		0	81	21546
36	500		36000	0	36500
701			36000	36000	0	0
901			39368,1	39368,1	0	0
945			81	81	0	0
944			15	15	0	0
681			0	600		600
643			120	0	120
442			28498,1	0	28498,1
104	170000				170000	0
124	2000				2000	0
141	78500				78500	0
207	4000				4000	0
40		200000			0	200000
441		120730			0	120730
443	4500				4500	0
Разом	391600	391600	389814	389814	402967	402967

Размещено на Allbest.ru