Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Законодавчо-нормативні та теоретичні аспекти бухгалтерського обліку витрат виробництва

1. Склад витрат виробництва

Випуск будь-якої продукції потребує здійснення певних витрат, які випливають на величину собівартості.

Витрати на виробництво відрізняються за складом, економічним призначенням, питомою вагою у виготовленні та реалізації продукції, залежністю від обсягу виробництва тощо. Це робить необхідним групування витрат за визначеними ознаками. В залежності від характеру виробництва витрати поділяються за видами продукції (послуг) та етапами виробничого су (стадіями, переділами). Різні місця виникнення витрат передбачають їх облік за структурними підрозділами (цехами, відділами, ділянками, бригадами), за центрами відповідальності. Витрати також класифікуються за рядом інших ознак: за економічними елементами та статтями калькуляції, за цільовим призначенням, ступенем однорідності, способом включення до вартості, часом виникнення.

Згідно з П(С)БО 16 "Витрати" собівартість реалізованої продукції робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), реалізованої протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та понаднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

загальновиробничі витрати.

За способом включення до собівартості витрати поділяються на прямі та непрямі. Витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів, називаються прямими.

До складу прямих матеріальних витрат відносяться ті, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат, а саме:

сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, інші матеріальні витрати;

витрати на оплату праці: заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим на виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг;

інші виробничі витрати: відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо.

Непрямі витрати - це витрати на виробництво, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом і тому потребують розподілу.

Загальновиробничі витрати є непрямими і включають витрати на управління виробництвом; амортизацію основних засобів і нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; витрати на утримання, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення; витрати на вдосконалення технології і організації виробництва; на утримання виробничих приміщень; на обслуговування виробничого процесу; на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища; втрати від браку, оплату простоїв тощо.

За ступенем залежності від обсягів діяльності, витрати поділяються на змінні та постійні. Змінні витрати змінюються разом зі зміною обсягу виробництва. Постійні - це витрати, абсолютна величина яких залишається постійною або змінюється при зменшенні або збільшенні обсягу виробництва продукції, яка випускається, в невеликій кількості.

Майже всі прямі витрати є змінними. Виключення складають амортизація спеціального обладнання, орендна плата та деякі інші прямі витрати.

Загальновиробничі (непрямі) витрати також поділяються на постійні та змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінним або майже незмінними при зміні обсягу діяльності.

Підприємство може самостійно встановлювати перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат і обирати методику розподілу змінних загальновиробничих витрат, виходячи із специфіки своєї діяльності. Обрану базу розподілу накладних витрат зазначають в примітках до фінансової звітності та в наказі про облікову політику підприємства.

Не включаються до виробничої собівартості і списуються на витрати періоду (витрати виробництва, обігу), в якому вони були здійснені, наступні витрати:

понаднормативні відходи;

витрати на зберігання, крім тих, які необхідні у виробничому процесі, що передував наступній стадії виробництва;

адміністративні накладні витрати;

витрати на збут.

Мета та етапи обліку витрат виробництва

Випуск продукції, яка буде реалізована, і одержання прибутку є головною метою виробничої діяльності підприємства. Виробничі процеси -- це другий етап виробництва. Характерною особливістю цього етапу як центрального у виробничій системі є формування витрат на виробництво продукції.

Стан виробництва характеризується його ефективністю, психологічними параметрами, ступенем використання досягнень науково-технічного прогресу, місцем і роллю працівника у виробничих процесах. В умовах обмеженості ресурсів і досягнення планової ефективності, виникає потреба постійного зіставлення витрат і отриманих результатів. Ця проблема посилюється під впливом інфляції, коли дані про виробничі витрати необхідно повсякденно звіряти з даними майбутніх витрат, що великою мірою залежать від впливу зовнішнього середовища. Можливість усунення або передбачення впливу багатьох негативних внутрішніх та зовнішніх факторів з'являється завдяки раціонально організованому обліку витрат на виробництво.

Облік витрат на виробництво організовується з метою розподілу витрат на кожну окрему операцію або кожен окремий продукт, що необхідно для оцінки запасів і визначення фінансового результату.

Завдання обліку витрат на виробництво полягає в накопиченні витрат, яке досягається шляхом зведення даних для обчислення собівартості одиниці продукції. Метою зведення даних в системі накопичення витрат є встановлення величини витрат по двох головних об'єктах - продукції (для оцінки вартості запасу) і центрах відповідальності (з метою контролю за рівнем витрат). Таким чином, система обліку виробничих витрат - це сумування витрат за центрами відповідальності і розподіл цих витрат на калькуляційну одиницю.

Обліково-обчислювальну роботу з визначення собівартості промислової продукції можна поділити на три етапи:

1. Поступове накопичення виробничих витрат протягом місяця:

прямі виробничі витрати накопичуються на калькуляційних рахунках, а загальновиробничі - на збірно-розподільчих.

2. Розподіл загальновиробничих витрат по аналітичних позиціях калькуляційних рахунків:

змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням обраної бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності підприємства у звітному періоді;

постійні виробничі накладні витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням обраної бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичної величини.

3. Розподіл витрат, зібраних на калькуляційних рахунках виробництва, між готовою продукцією і незавершеним виробництвом (по кожній аналітичній позиції цих рахунків).

незавершеним виробництвом вважається продукція (роботи, послуги), яка не пройшла всіх стадій, фаз виробництва, передбачених технологічним процесом. До нього не відносяться забраковані напівфабрикати і деталі, які не підлягають виправленню, а також сировина, матеріали, напівфабрикати, які не були в обробці.

Оцінка залишків незавершеного виробництва здійснюється згідно із галузевим порядком калькулювання собівартості готової продукції за винятком понесених внаслідок технічно неминучого браку, відшкодування зносу спеціального інструменту та витрат на освоєння виробництва нових видів продукції. Допускається оцінка незавершеного виробництва за сумою прямих виробничих витрат.

Розмір незавершеного виробництва уточнюється при проведенні інвентаризації.

Там, де поточний облік витрат ведеться не окремо по кожному об'єкту калькуляції, а в цілому, (наприклад, за групами однорідних виробів), виникає необхідність позасистемного розподілу витрат в межах кожної групи виробів між окремими видами продукції, що входять до даної групи.

Облік прямих виробничих витрат

Для узагальнення інформації про витрати на виробництво призначений рахунок бухгалтерського обліку 23 "Виробництво".

Цей рахунок використовується для обліку на окремих субрахунках витрат: 1) промислових і сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції; 2) підрядних, геологічних та проектних організацій на виконання будівельно-монтажних, геологорозвідувальних та проектно-вишукувальних робіт; 3) підприємств транспорту та зв'язку на надання послуг; 4) науково-дослідних підприємств на виконання науково-дослідних і конструкторських робіт; 5) підприємств громадського харчування на випуск власної продукції; 6) підприємств Торгівлі, постачання і збуту на здійснення діяльності з продажу товарів; 7) дорожніх господарств на утримання й ремонт автомобільних шляхів; 8) інших підприємств та організацій; 9) допоміжних (підсобних) виробництв; 10) на виконання некапітальних робіт (будівництво тимчасових споруд, демонтаж припиненого будівництвом об'єкту).

Цей рахунок активний, основний, витратний, призначений для обліку господарських засобів.

По дебету рахунку 23 "Виробництво" відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції (робіт, послуг), з кредиту списуються суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції (у дебет рахунків 26, 27), виконаних робіт та послуг (у дебет рахунку 90). За кредитом субрахунків обліку витрат допоміжних (підсобних) виробництв, з виконання некапітальних робіт у кореспонденції з дебетом рахунків 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" та субрахунків обліку витрат основного виробництва списується собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, споруд, робіт, послуг (інструменту, енергії, пари, транспортних і ремонтних послуг тощо).

Основні бухгалтерські проводки з обліку виробництва представлено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Основні бухгалтерські проводки з обліку виробництва

№ оп.		Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	Нараховано амортизацію основних засобів та нематеріальних активів, що використовуються у виробництві	23 "Виробництво"	13 "Знос необоротних активів"
2	Відпущено зі складу товарно-матеріальні цінності на потреби виробництва	23 "Виробництво"	20 "Виробничі запаси”
3	Відпущено у виробництво МШП	23 "Виробництво"	22 ”Малоцінні та швидкозно-шуванні предме-ти"
4	Відображено вартість послуг, наданих Допоміжним виробництвом цеху основного Виробництва (передача продукції з цеху в цех)	23 "Виробництво"	23 “Виробництво”
5	Списано на витрати виробництва втрати від технічно неминучого браку	23 "Виробництво"	24 “Брак у виробництві”
6	Використано частину готової продукції на потреби виробництва	23 "Виробництво"	26«Готова продукція»
7	Оплата готівкової витрати виробництва	23 "Виробництво"	30 "Каса"
8	Оплачено з поточного або валютного рахунку, з інших рахунків в банку витрати виробництва	23 "Виробництво"	31 «Рахунки в банках»
9	Оплачено з підзвітних сум витрати виробництва	23 "Виробництво"	372 "Розрахунки з підзвітними особами"
10	Списано на собівартість продукції, робіт і послуг суми незадоволених претензій	23 "Виробництво"	374 "Розрахунки за претензіями"
11	Віднесено на витрати виробництва відповідну частину витрат майбутніх періодів	23 "Виробництво"	39 "Витрати Майбутніх періодів"
12	Проведено дооцінку незавершеного виробництва	23 "Виробництво"	423 "Дооцінка активів"
13	Проведені відрахування до резерву на Оплату відпусток виробничим робітникам	23 "Виробництво"	471 "Забезпечен-ня виплат від-пусток"
14	Акцептовано рахунок постачальника за послуги, надані для потреб виробництва (вода, пар, енергія, зв'язок тощо)	23 "Виробництво"	63 “Рзрахунки з постачальниками та підрядниками”
15	Нараховано заробітну плату виробничим робітникам та проведені відрахування на соціальне страхування від зарплати згідно з чинним законодавством	23 "Виробництво"	66 “Розрахунки з оплати праці”, 65 “Розрахунки за страхування”
16	Відображена послуги, призначені для потреб виробництва, надані дочірніми підприємствами та внутрішніми підрозділами	23 "Виробництво"	682 “Внутрішні розрахунки”, 638 “Внутрішньо-господарські розрахунки”
17	Відображено заборгованість перед іншими підприємствам за надані ними послуги для потреб виробництва (в т.ч. по оренді, тран-спорту тощо)	23 "Виробництво"	685 “Розрахунки з іншими кредиторами”
18	Оприбутковано лишки незавершеного Виробництва, виявлені при інвентаризації в цехах допоміжних виробництв	23 "Виробництво"	71 “Інший операційний дохід”
19	Включено до собівартості продукції, робіт та послуг відповідну частку загальновироб-ничих витрат	23 "Виробництво"	91 “Загальнови-робничі витрати”
20	Віднесено на собівартість пр адукції, робіт і послуг вартість матеріальних цінностей, яких не вистачає в межах норм природного убутку	23 "Виробництво"	947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”
21	Відображено вартість послуг допоміжних, виробництв, наданих для капітального будівництва	15 "Капітальні інвестиції"	23 "Виробництво"
22	Повернено невикористані у виробництві матеріальні цінності; відображено вартість зворотних відходів	20 "Виробничі запаси"	23 "Виробництво"
23	Відображено втрати від невиправного Браку	24 "Брак у виробництві"	23 "Виробництво"
24	Оприбутковано напівфабрикати власного виробництва	25 "Напівфабрикати"	23 "Виробництво"
25	Оприбутковано на склад готову продукцію	26 "Готова продукція"	23 "Виробництво"
26	Частину витрат допоміжних цехів включено до суми матеріального збитку, що підлягає відшкодуванню винними особами	375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"	23 "Виробництво"
27	Включено до складу витрат майбутніх періодів відповідну частину витрат виробництва	39 "Витрати майбутніх періодів"	23 "Виробництво"
28	Списано витрати виробництв в частині наданих ними послуг (продукції) дочірнім підприємствам та внутрішнім підрозділам	682 "Внутрішні розрахунки", 683 "Внутрішньо господарські розрахунки"	23 "Виробництво"
29	Відображено вартість послуг, наданих на сторону	903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг	23 "Виробництво"
30	Проведено уцінку завершеного виробництва	946 "Втрати від знецінення запасів	23 "Виробництво"
31	Відображено виявлену при інвентаризації недостачу матеріальних цінностей в цехах допоміжних виробництв	947 "Нестачі і втрати від псування цінностей	23 "Виробництво"
32	Списано на збиток втрати незавершеного виробництва внаслідок стихійного лиха, пожеж тощо	99 "Надзвичайні витрати"	23 "Виробництво"

Характеристика основних методів калькулювання

Заключним етапом обліку витрат є обчислення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг), тобто складання калькуляції.

Калькуляція - це обчислення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) за встановленою номенклатурою витрат.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюється підприємством самостійно.

Витрати, пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), можуть групуватись за наступними статтями калькуляції (типовими):

сировина і матеріали;

купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій;

паливо та енергія на технологічні потреби;

зворотні відходи (вираховуються);

основна заробітна плата;

додаткова заробітна плата;

відрахування на соціальне страхування;

витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції;

відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення та інші спеціальні витрати;

10) витрати на утримання та експлуатацію устаткування;

11) загальновиробничі витрати.

Організація обліку витрат залежить передусім від особливостей технології виробництва та характеру продукції, що випускається. Сукупність прийомів обліку виробничих витрат та способів обчислення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) називається методом обліку витрат і калькулювання.

Витрати виробництва в залежності від його типу можуть обліковуватися декількома методами: позамовним, попередільним та комбінацією цих двох методів.

Позамовний метод обліку витрат на виробництво застосовують, в основному, на індивідуальних та дрібносерійних виробництвах. Об'єктом обліку при використанні цього методу є окреме індивідуальне замовлення, окремий контракт (проект) або партія продукції, яка складається з ідентичних зразків, що проходять однаковий технологічний процес виготовлення. До таких виробництв відносяться суднобудівне, авіабудівне, видавниче, будівельне, меблеве та інші, включаючи аудиторську діяльність, надання консалтингових, бухгалтерських та інших послуг, ремонт автомобілів (тобто ті виробництва, а також послуги, де можна визначити затрати за окремим замовленням або окремою партією продукції; наприклад, затрати на випуск окремого номера газети або журналу у видавництві). При використанні позамовного методу обліку витрат на виробництво кожному замовленню надається власний номер, який вказується у всіх документах про витрати за замовленням.

Використання цього методу передбачає, що всі виробничі витрати збираються в розрізі окремого замовлення, яке є унікальним виробом (роботою, послугою), що виготовляється із додержанням конкретних вимог замовника.

При використанні позамовного методу обліку витрат і калькулювання собівартості всі прямі виробничі витрати відносять на конкретне замовлення на підставі первинних документів, в яких проставляється порядковий по їм ер замовлення. Загальновиробничі витрати щомісяця розподіляють між замовленнями.

2. Загальні підходи до формування та обліку витрат діяльності підприємства

Основні вимоги до визнання та оцінки витрат

Відповідно до пункту 4 П(С)БО 3 під витратами розуміють зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок внесків власників).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”.

Норми П(С)БО 16 стосуються	Норми П(С)БО 16 не стосуються
Юридичних осіб всіх форм власності	Банків, бюджетних установ
	Витрат з виконання будівельних контрактів та надання послуг для їх виконання

У П(С)БО 16 трактуються нові терміни.

Елемент витрат -- сукупність економічно однорідних витрат.

Непрямі витрати - витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом.

Нормальна потужність - очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Об'єкт обліку витрат -- продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Необхідною умовою відображення витрат у фінансовій звітності є їх визнання та достовірна оцінка.

Нормами П(С)БО 16 суворо регламентуються умови визнання витрат підприємства. Так, згідно п. 5-8 даного положення витрати визнаються за наступних умов:

1. Зменшення активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Приклад: списання матеріалів на виробництво; нарахування заробітної плати персоналу підприємства.

2. Визнання на основі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних періодів. Приклад: нарахування амортизації основних засобів, нарахування амортизації нематеріальних активів.

3. Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати критеріям активів підприємства. Приклад: уцінка запасів, створення резерву сумнівних боргів.

4. Можлива достовірна оцінка суми витрат.

Визнання витрат відповідно до П(С)БО16 відображено на рисунку 1.1.

Витрати включаються до Звіту про фінансові результати на підставі принципу відповідності. Тому витрати визнаються в момент виникнення і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Крім того, витрати визнаються на підставі прямого зв'язку між ними та отриманими доходами.

Класифікація витрат

Відповідно до вимог П(С)БО 16 витрати можна класифікувати за різними ознаками. Класифікація витрат за характером зв'язку із об'єктом витрат (прямі та непрямі витрати) і характером поведінки (змінні і постійні), принципи групування витрат за елементами.

За цільовим спрямуванням і техніко-економічним призначенням витрати поділяються на основні та накладні.

Основні - витрати, безпосередньо пов'язані з технологією виготовлення продукції: на сировину, матеріали, паливо, енергію на технологічні цілі; витрати на основну і додаткову заробітну плату виробничих робітників з відрахуваннями на соціальні заходи; витрати на утримання та експлуатацію обладнання, освоєння нових видів продукції.

Накладні - витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням виробництва, необхідні для його нормального функціонування. Вони поділяються на загальновиробничі (цехові) і адміністративні (збираються по підприємству в цілому). Величина цих витрат залежить від структури управління підрозділами, цехами і підприємством

За своїм складом витрати можуть бути однорідними (одноелементними) або комплексними.

Одноелементні витрати - включають економічно однорідні витрати, які не поділяються на різні компоненти, незалежно від їх місця і цільового призначення (сировина, матеріали, паливо, енергія, заробітна плата тощо).

Комплексні витрати, які складаються з сукупності різнорідних витрат. Наприклад, витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання включають амортизацію обладнання і транспортних засобів, витрати на експлуатацію обладнання, внутрішньозаводські переміщення вантажів, знос малоцінних та швидкозношуваних інструментів і пристосувань, а також інші витрати.

В залежності від часу виникнення і віднесення на собівартість витрати поділяються на поточні та витрати майбутнього періоду.

Поточні - витрати на виробництво і реалізацію продукції даного звітного періоду.

Витрати майбутнього періоду - витрати, які здійснені протягом звітного періоду, але підлягають включенню до собівартості продукції в наступні звітні періоди.

За своєю цілісністю витрати поділяються на продуктивні і непродуктивні.

Продуктивні витрати - залежать від характеру господарської діяльності підприємства і передбачаються кошторисом витрат на виробництво та планом економічного і соціального розвитку. До них відносять більшу частину витрат, як? утворюють собівартість продукції.

Непродуктивні витрати (втрати) - утворюються через недоліки в технології та організації виробництва (втрати від браку, простоїв тощо).

Залежно від видів діяльності всі витрати можна розподілити на дві великі групи: витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності, та витрати, що виникають в процесі надзвичайної діяльності. В свою чергу. витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності можна розподілити на витрати від операційної (основної та іншої) діяльності, інвестиційної, фінансової діяльності.

Формування та облік собівартості реалізованої продукції

У загальній системі показників, що характеризують ефективність виробництва (господарювання) як усього підприємства так і його підрозділів, основне місце належить собівартості, склад якої визначається витратами, що формують.

Виходячи з принципу історичної собівартості, вона складається з усіх витрат виробництва, що виражені в грошовій формі. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включається: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, загальновиробничі витрати. Тобто при розрахунку собівартості виготовлених на підприємстві активів до уваги беруться лише витрати, пов'язані з процесом виробництва.

Характеристика рахунку 90 “Собівартість реалізації”.

Узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг ведеться на рахунку 90 “Собівартість реалізації”.

Рахунок 90 - активний, призначений для обліку господарських процесів.

По дебету рахунку 90 "Собівартість реалізації" на підставі бухгалтерських довідок, накладних, рахунків відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), по кредиту - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати", яке оформлюється довідкою бухгалтерії. Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду - 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності".

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" має такі субрахунки:

субрахунок 901 "Собівартість реалізованої готової продукції, на якому ведеться облік виробничої собівартості реалізованої готової продукції;

субрахунок 902 "Собівартість реалізованих товарів" призначений для відображення собівартості реалізованих товарів;

субрахунок 903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг", на якому ведеться облік собівартості реалізованих за звітний період робіт і послуг.

Дані по рахунку 90 відображаються у Звіті про фінансові результати ряд. 040.

Собівартість реалізованих товарів визначається згідно Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 90 "Запаси". Основні бухгалтерські проводки з обліку собівартості реалізації відображені в таблиці 1.2.

Таблиця 2. Основні бухгалтерські проводки з обліку собівартості реалізації

№ оп.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	Списана собівартість наданих послуг (виконаних робіт)	903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг"	23 "Виробництво"
2	Списана собівартість реалізованої продукції	901 "Собівартість реалізованої готової продукції"	26 "Готова продукція"
3	Списана собівартість реалізованих товарів	902 "Собівартістьреалізованих товарів"	28 "Товари"
4	Списана сума нерозподілених загальновиробничих витрат	90 "Собівартість реалізації"'	91 "Загальновиробничі витрати"
5	Відображена собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	79 "Фінансові результати"	90 "Собівартість реалізації"

Облік загальновиробничих витрат

Загальновиробничими є витрати, пов'язані з обслуговуванням основних і допоміжних цехів і управлінням ними. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні. Відповідно до П(С)БО 16 перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлюється підприємством.

З метою більш повного виявлення резервів економії витрат на обслуговування виробництва, їх планування і облік проводять за статтями затвердженої номенклатури. В таблиці 3 наведена номенклатура (склад) статей загальновиробничих витрат.

Таблиця 3. Номенклатура (склад) статей загальновиробничих витрат

№ з/п	Стаття витрат	Зміст і характеристика витрат
	Витрати на управління виробництвом	Витрати на оплату праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць
2	Амортизація	Амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення. Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення
3	Витрати на утримання необоротних активів	Витрати на утримання, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення
4	Витрати на утримання виробничих приміщень	Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень
5	Витрати на удосконалення технології і організації виробництва	Витрати, пов'язані з удосконаленням технологій та організацією виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності та інших експлуатаційних властивостей в ході виробничого процесу: витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи працівники, зайнятих удосконаленням технології і організації виробництва; витрати на сировину, матеріали, покупні комплектуючі і напівфабрикати; оплата послуг сторонніх організацій
6	Витрати на обслуговування виробничого процесу	Витрати на оплату праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи; медичне страхування робітників та апарату управлінню виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг)
7	Витрати на охорону Праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища	Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища Витрати, пов'язані із забезпеченням правил техніки безпеки праці, санітарно-гігієнічних та інших спеціальних вимог, передбачених правилами технічної експлуатації, нагляду і контролю за діяльністю виробництв, цехів у встановленому законодавством порядку
8	Інші витрати	Витрати внаслідок технічно неминучого браку якщо вони не виділяються в окрему статтю), оплата простоїв тощо

Облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а також витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування ведеться на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати". Цей рахунок не застосовується підприємствами торгівлі. Рахунок 91 - активний, витратний, збірно-розподільчий, призначений для обліку господарських процесів.

По дебету рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" відображається сума визнаних витрат, по кредиту - щомісячне з відповідним розподілом списання на рахунки 23 "Виробництво" та 90 "Собівартість реалізації".

Аналітичний облік ведеться за місцями виникнення, центрами і статтями (видами) витрат або елементами.

Первинними документами при відображенні накопичення загальновиробничих витрат є накладна, рахунок, ВКО, виписка банку, авансовий звіт, розрахунок бухгалтери тощо. Щомісячне списання загальновиробничих витрат за відповідним розподілом оформляється довідкою (розрахунком) бухгалтери.

По закінченні місяця загальновиробничі витрати розподіляються за кожним цехом окремо між придатною продукцією і виправним браком, між товарною продукцією і незавершеним виробництвом, а також між виробами (групами виробів).

Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (часу роботи, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Постійні виробничі накладні витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (машино-години, заробітна плата, обсяг діяльності, прямі витрати тощо) при нормальній потужності яка визначається підприємством самостійно і відображається в обліковій політиці. При цьому під нормальною потужністю розуміють очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) в період їх виникнення. Усі розподілені витрати є елементами собівартості готової продукції та незавершеного виробництва. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Розподіл загальновиробничих витрат виконується в наступній послідовності:

перший етап -- всі загальновиробничі витрати поділяються на постійні (що не залежать від обсягів виробництва) і змінні (безпосередньо зв'язані з масштабами діяльності);

другий етап --вибір бази розподілу. В залежності від особливостей відповідних виробництв застосовуються наступні бази розподілу загальновиробничих витрат:

1) пропорційно основній заробітній платі виробничих робітників (без прогресивно-преміальних доплат). Може бути використаний в порядку виключення тільки на підприємствах з однаковим рівнем механізації і автоматизації виробництва (швейних, взуттєвих, шкіряних, консервних);

2) пропорційно витратам по переробці (хімічна, нафтопереробна промисловість);

3) пропорційно кількості (масі) виготовленої продукції (металургія. виробництво будівельних матеріалів, гірничодобувна промисловість);

4) пропорційно часу роботи об'єднання тощо

третій етап - визначення нормальної потужності підприємства, то вираження її в одиницях виміру вибраної бази. Щоб розрахувати нормальну потужність, необхідно врахувати не тільки чисто технічний потенціал обладнання, але і змінний режим роботи, тенденції попиту на продукцію тощо;

четвертий етап - обчислення суми постійних і змінних загальновиробничих витрат за умови досягнення підприємством нормальної потужності. Якщо ваше підприємство цього рівня ще не досягло, то без серйозного економічного прогнозування тут не обійтись;

п'ятий етап - розрахунок питомих показників постійних і змінних витрат на одиницю бази розподілу. Розділивши відповідні суми витрат на раніше визначену нормальну потужність, отримують планові нормативи змінних і постійних накладних витрат в розрахунку на одиницю бази (на кожну відпрацьовану машино-годину, на кожну гривню відрядної зарплати -промислово-виробничого персоналу, на одиницю випущеної продукції тощо);

Загальновиробничі витрати, які знаходяться в межах нормативів вважаються розподіленими і списуються в Д-т рах. 23 "Виробництво". Інші витрати є нерозподіленими і попадають в Д-т рах. 90 "Собівартість реалізації".

При розподілі постійних загальновиробничих витрат можуть виникати такі три ситуації:

І.Якщо фактичний обсяг виробництва менший за нормальну потужність, то у виробничу собівартість включається добуток нормативу постійних витрат на фактичний обсяг виробництва, тобто в собівартість включається лише частина постійних непрямих витрат: Д-т рах. 23; К-т рах. 91. Частина постійних непрямих витрат, що залишилася, є нерозподіленою і включається до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення: Д-т рах. 90; К-т рах. 91.

2. Якщо фактичний обсяг виробництва дорівнює нормальній потужності, то вся сума постійних витрат Включається у виробничу собівартість продукції: Д-т рах. 23; К-т рах. 91..

3. Якщо фактичний обсяг виробництва більш нормальної потужності, то у виробничу собівартість одиниці продукції включається величина, що визначається діленням фактичної величини постійних витрат на фактичний обсяг виробництва. Нерозподілених витрат немає: Д-т рах. 23; К-т рах.. 91

Основні бухгалтерські проводки з обліку загальновиробничих витрат наведені в таблиці 4.

Таблиця 4. Основні бухгалтерські проводки з обліку загальновиробничих витрат

№ Оп.	Зміст господарської Операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	Нарахований знос основних засобів та Нематеріальних активів Мгальновиробничого Призначення	91 "Загальновиробничі витрати"	13 “Знос необоротних активів”
2	Списані виробничі запаси на витрати по обслуговуванню виробництва	91 "Загальновиробничі витрати"	20 “Виробничі запаси”
3	Передані в експлуатацію МШП Загальновироб-ничого призначення	91 "Загальновиробничі витрати"	22 “Малоцінні та швидко-зношуванні предмети”
4	Оплачені готівкою Загальновиробничі витрати	91 "Загальновиробничі витрати"	30 “Каса”
5	Оплачені загальновиробничі витрати з рахунку в банку	91 "Загальновиробничі витрати"	31 “Рахунки в банках”
6	Списана на загальновиробничі витрати сума раніше пред'явленої претензії, яка не підлягає задоволенню	91 "Загальновиробничі виграти"	37 “Розрахунки з різними дебіторами”
7	Списана на загальновиробничі витрати звітного періоду відповідна частина витрат майбутніх періодів	91 "Загальновиробничі витрати"	39 “Витрати майбутніх періодів”
8	Акцептовані рахунки постачальників за послуги по обслуговуванню цехів основного та допоміжного виробництва (енергія, вода, газ, зв'язок тощо)	91 "Загальновиробничі витрати"	63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
9	Нарахована заробітна плата персоналу цеха та проведені відрахування на соціальні заходи від зарплати згідно з чинним законодавством	91 "Загальновиробничі витрати"	66 “Розрахунки з оплати праці” 65 “Розрахунки за страхуванням”
10	Відображені витрати по обслуговуванню вироб-ництва, що здійснюються дочірніми підприємствами та внутрішніми підрозділами, які мають окремі баланси	91 "Загальновиробничі витрати"	68 "Розрахунки за іншими операціями"
11	Списано суми витрат за елементами на загальновиробничі витрати (для підприємств, що застосовують рахунки класу 8)	91 "Загальновиробничі витрати"	80 "Матеріальні витрати" 81 "Витрати на оплату праці" 82 "Відрахування на соціальні заходи" 83 "Амортизація" 84 "Інші операційні витрати"
12	Списано суму загальновиробничих витрат	23 '"Виробництво"	91 "Загальновиробничі витрати"
13	Списано суму нерозподілених загальновиробничих витрат	90 "Собівартість реалізації"	91 "Загальновиробничі витрати"
14	Списано суму загальновиробничих витрат	23 "Виробництво"	91 ''Загальновиробничі витрати"
1	Списано суму нерозподілених загальновиробничих витрат	90 "Собівартість реалізації ”	91 "Загальновиробничі витрати"

3. Облік витрат звітного періоду

витрати облік калькулювання

Поняття витрат звітного періоду

На практиці не всі витрати, що відносяться до звітного періоду, безпосередньо пов'язані з виробництвом або придбанням товарів. Тому для визначення собівартості продукції або товарів розрізняють витрати, які відносяться на собівартість продукції, та витрати періоду.

Витрати на продукцію - це витрати, пов'язані з виробництвом продукції або з придбанням товарів для реалізації. На торговельному підприємстві витратами на продукцію є чиста вартість придбання товарів для реалізації.

Витрати періоду - це витрати, що не включаються до собівартості активів, а розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені. Підприємства, що виробляють продукцію, до цих витрат відносять витрати на здійснення таких функцій, як управління, маркетинг, дослідження, розробка тощо. На торговельних підприємствах витратами періоду е витрати обігу.

Слід звернути увагу на те, що різні види витрат знаходять своє відображення в різних формах звітності.

Таким чином, зазначений підхід до витрат є цілком обгрунтованим, оскільки, наприклад, витрати на оренду слід сплачувати незалежно від кількості придбаних або реалізованих товарів, але витрати на придбання товарів будуть покриті лише тоді, коли ці товари продадуть і отримають дохід.

Відповідно до П(С)БО 16 витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Облік адміністративних витрат

Адміністративними є витрати, пов'язані із обслуговуванням виробництва і управлінням ним в масштабі всього підприємства. До адміністративних витрат відносяться такі витрати:

загальні та корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого адміністративного персоналу;

витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, охорона);

винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

амортизація нематеріальних активів загальногосподарського призначення;

витрати на врегулювання спорів у судових органах;

податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

інші витрати адміністративного призначення.

Загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням обслуговуванням підприємства, відображаються на рахунку 92 "Адміністративні витрати". Рахунок 92 є активним, витратним, призначений для обліку господарських процесів.

По дебету рахунку 92 "Адміністративні витрати" відображається сума визнаних адміністративних витрат, по кредиту - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

Аналітичний облік адміністративних витрат ведеться за статтями витрат або в розрізі елементів витрат.

Первинними документами при відображенні накопичення адміністративних витрат є накладна, рахунок, авансовий звіт, ВКО, розрахунок бухгалтерії тощо. Списання адміністративних витрат на фінансові результати оформлюється довідкою (розрахунком) бухгалтерії.

Документування господарських операцій

Дані по рахунку 92 відображаються в Звіті про фінансові результати в рядку з аналогічною назвою.

Таблиця 5. Бухгалтерські проводки по рахунку 92 “Адміністративні витрати"

№ оп.	Зміст господарської операції	Кореспондуй. Дебет	очі рахунки Кредит
1	Нараховано знос основних засобів Та нематеріальних активів загальногосподарського призначення	92 "Адміністративні витрати"	13 "Знос необоротних активів"
2	Списано виробничі запаси на Загальногосподарські потреби	92 "Адміністративні витрати"	20 "Виробничі запаси"
3	Передано в експлуатацію МШП Загальногосподарського призначення	92 "Адміністративні витрати"	22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"
4	Включено до складу адміністративних витрат вартість готової продукції, що використана для загальногосподарських потреб	92 "Адміністративні витрати"	26 "Готова продукція"
5	Включено до складу адміністративних витрат вартість товарів, що використані для загальногосподарських потреб	92 "Адміністративні витрати"	28 "Товари"
6	Оплачено готівкою загальногосподарські витрати	92 "Адміністративні витрати"	30 "Каса в національній валюті
7	Списано на загальногосподарські Витрати суму незадоволеної претензії	92 "Адміністративні. витрати"	374 "Розрахунки за претензіями"
8	Відображено витрати на службові Відрядження управлінського персоналу	92 "Адміністративні витрати"	372 "Розрахунки з підзвітними особами"
9	Списано на загальногосподарські витрати звітного періоду відповідну частину витрат майбутніх періодів	92 "Адміністративні витрати"	39 "Витрати майбутніх періодів"
10	Отримано юридичні послуги по оцінці майна	92 "Адміністративні витрати"	631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками
11	Нараховано фінансові санкції за результатами перевірки податковими органами	92 "Адміністративні витрати"	64 "Розрахунки за податками й платежами"
12	Нараховано заробітну плату адміністративному апарату та проведені відрахування на соціальні заходи від зарплати згідно з чинним законодавством	92 "Адміністративні витрати"	66 "Розрахунки з оплати праці", 65 Розрахунки за страхуванням"
13	Нараховано орендну плату, комунальні послуги, ремонт, здійснений сторонніми організаціями, послуги зв'язку, охорони, аудиторські, юридичні, консультаційні послуги	92 "Адміністративні витрати"	685 "Розрахунки з іншими кредиторами
14	Списано суми витрат за елементами на адміністративні витрати (для підприємств, що застосовують рахунки класу 8)	92 "Адміністративні витрати"	80 "Матеріальні витрати", 81 "Витрати па оплату праці", 82 "Відрахування на соціальні заходи", 83 "Амортизація", 84 "Інші операційні витрати"
15	Списано адміністративні витрати на фінансові результати	791"Результат основ-ної діяльності"	92 "Адміністративні витрати"

Відповідно даного розділу можна зробити висновок,що витрати на виробництво у вартісному виразі формують її виробничу собівартість.Цей показник є одним з найважливіших економічних показників господарської діяльності підприємства, у якому дістають відображення зростання продуктивності праці, економія ресурсів, технічний пргрес.

Размещено на Allbest.ru