Главная Коллекция "Otherreferats" Бухгалтерский учет и аудит Організація праці аудитора

Організація праці аудитора

Завдання аудиту фінансових інвестицій, проведення його за спеціальними аудиторськими завданнями. План перевірки звіту про власний капітал та загальна картина фінансового стану підприємства. Системно-орієнтований аудит звітності економічного суб'єкта.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 26.08.2013
Размер файла 15,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • фінансовий аудит капітал
  • 1. Організація праці аудитора
  • 2. Мета та завдання аудиту фінансових інвестицій
  • 3. Аудит за спеціальними аудиторськими завданнями
  • 4. План аудиту звіту про власний капітал
  • 1. Організація праці аудитора
  • Організація праці аудитора в загальному розумінні - це комплекс заходів, які повинні забезпечити ефективне використання робочої сили, зокрема: розстановку фахівців у процесі господарської діяльності виробництва; розподіл і кооперацію роботи; нормування і стимулювання праці; організацію робочих місць та їх обслуговування; створення нормальних умов для роботи і контроль якості роботи аудиторів тощо. Процес організації роботи аудитора потребує подальшого вивчення і дослідження.
  • Організація роботи аудитора включає такі етапи: розподіл і планування; нормування і стимулювання; організаційне, технічне, інформаційне обслуговування аудиторського процесу; контроль якості й облік праці аудитора; скорочення затрат праці на проведення аудиту; підготовка кадрів аудиторів. Необхідно розробити організаційні заходи для дослідження й опрацювання інформації з метою впливу на позитивні результати підприємницької діяльності, а для цього важливо передбачити спеціалізацію і кооперування, пропорційність, раціональність, тобто правильно організувати інформаційні потоки між учасниками аудиторського процесу. Розподіл і планування праці аудиторів здійснюється на підставі нормативів аудиту.
  • Робота аудитора також залежить від вибраних методичних варіантів проведення аудиту. Можна виділити три такі варіанти: паралельний, послідовний і паралельно-послідовний. Сутність цих варіантів полягає в тому, що за паралельного варіанта проведення аудиту аудитори перевіряють окремі об'єкти й аудиторський висновок формується за цими об'єктами. Якщо обирається паралельно-послідовний варіант аудиту, то аудиторський висновок узагальнюється за окремими об'єктами керівником аудиторів. Кожен з варіантів проведення аудиту має свої переваги і недоліки. Так, паралельний і паралельно-послідовний методи проведення аудиту ведуть до спеціалізації аудиторів по окремих об'єктах і до високої якості аудиту та скорочення терміну його проведення. До недоліків слід віднести те, що результати перевірки окремих об'єктів не завжди бездоганно відбивають справжню картину фінансового стану підприємства.
  • Загальна картина фінансового стану підприємства, що перевіряється, залежить значною мірою від фаху аудитора, який узагальнював матеріали по всіх об'єктах.
  • Сутність послідовного варіанта полягає в тому, що один або кілька аудиторів виконують весь комплекс робіт з аудиторської перевірки підприємства. Перевагою цього варіанта є також і те, що аудитор працює з клієнтом індивідуально, знає його негативні і позитивні сторони і може більш кваліфіковано надавати аудиторські і консультативні послуги підприємству. Проте недоліком цього варіанта аудиту є те, що він найбільш тривалий.
  • Розподіл праці аудиторів, обсяги аудиторських послуг значною мірою залежать від наявності і рівня внутрішнього аудиту на підприємстві. Високий рівень внутрішнього аудиту дає можливість скоротити термін проведення розрахункових робіт і зосередити увагу на перспективних питаннях.
  • Організація праці аудиторів повинна передбачити створення оптимальних умов для їх роботи і використання сучасної обчислювальної техніки. Це дасть можливість скоротити затрати праці на проведення аудиту, сприятиме впровадженню передових форм розподілу і кооперування праці, вивченню передового досвіду інших аудиторів тощо.
  • 2. Мета та завдання аудиту фінансових інвестицій
  • В процесі господарсько-фінансової діяльності підприємства можуть здійснювати відвернення засобів у вигляді фінансових інвестицій з метою отримання додатковою доходу - дивідендів, процентів. До фінансових інвестицій організації відносяться: державні і муніципальні цінні папери, цінні папери інших організацій, зокрема боргові цінні папери, в яких дата і вартість погашення визначена (облігації, векселі); внески в статутні капітали інших організацій (зокрема дочірніх і залежних господарських суспільств); надані іншим організаціям позики, депозитні вклади в кредитних організаціях, дебіторська заборгованість, придбана на підставі поступки права вимоги і ін. У складі фінансових інвестицій враховуються також внески організації-товариша за договором простого товариства.
  • Перевіряючи обґрунтованість визнання активів як фінансові інвестицій, аудитор повинен оцінити одночасне виконання наступних умов:
  • - наявність належно оформлених документів, підтверджуючих існування має рацію у організації на фінансові вкладення і на видачу грошових коштів або інших активів, витікаючи з цього права;
  • - перехід до організації фінансових рисок, пов'язаних з фінансовими інвестиціями (ризик зміни ціни, ризик неплатоспроможності боржниками, ризик ліквідності і ін.);
  • - здатність приносити організації економічні вигоди (дохід) в майбутньому у формі відсотків, дивідендів або приросту їх вартості (у вигляді різниці між ціною продажу (погашення) фінансової інвестиції і його купувальною вартістю, в результаті його обміну, використання при погашенні зобов'язань організації, збільшення поточної риночної вартості і тому подібне).
  • У бухгалтерському обліку і звітності, залежно від термінів відвернення засобів і їх цільового призначення, фінансові інвестицій підрозділяються на короткострокових і довгострокових. До короткостроковими фінансовим вкладенням можна віднести позики, представлені іншим економічним суб'єктам на строк до 12 місяців. Під довгостроковими інвестиціями (на термін більше 12 місяцем) розуміють внески в статутні капітали і спільну діяльність, витрати на придбання акцій інших економічних суб'єктів, паї, а також позики, надані іншим економічним суб'єктам.
  • Основна мета аудиту фінансових інвестицій - скласти обґрунтовану думку аудитора про достовірність і подати інформацію про них у фінансовій (бухгалтерській) звітності економічного суб'єкта, що перевіряється. Щоб досягти цієї мети аудитор в ході перевірки повинен відповісти на наступні питання:
  • 1) Наскільки повно і своєчасно оформлені всі необхідні документи по:
  • - оцінці, обліку і інвентаризації фінансових інвестицій;
  • - збереженню, вибуттю (погашенню) і реалізації цінних паперів;
  • - обліку результатів від фінансових інвестицій.
  • 2) Чи дотримані вимоги податкового законодавства.
  • 3) Встановити правильність віддзеркалення в обліку операцій з фінансовими інвестиціями.
  • 3. Аудит за спеціальними аудиторськими завданнями
  • Аудит за спеціальним аудиторським завданням проводиться при перевірці окремих статей бухгалтерської звітності, якісного стану майна, юридичної і економічної експертизи договорів (контрактів), що регулюють цивільно-правові відносини, ефективності використання капіталу та інших питань, безпосередньо пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю економічного суб'єкта.
  • У послідовному розвитку аудиту можна виділити три стадії: підтверджуючу, системно-орієнтовану і стадію аудиту, що базується на ризику.
  • На підтверджуючій стадії аудиту при проведенні перевірки аудитор-бухгалтер перевіряє і підтверджує практично кожну господарську операцію, паралельно з бухгалтером створює власні облікові регістри.
  • Оскільки аудит - підприємницька діяльність, спрямована на вилучення прибутку, аудитори повинні застосовувати такі методи перевірки, які дозволили б максимально скоротити час на проведення перевірки, незнижуючи якості.
  • Системно-орієнтований аудит передбачає спостереження систем, які контролюють операції. Розвиток аудиту на даній стадії призвело до того, що аудитори стали проводити експертизу на основі внутрішнього контролю. При гарній роботі системи внутрішнього контролю полегшується проведення зовнішнього аудиту.
  • Аудит, що базується на ризику, - такий вид аудиту, коли перевірка може проводиться вибірково виходячи з умов роботи підприємства, в основному вузьких місць (критичних точок) у його роботі. Зосередивши аудиторську роботу в областях з більш високим ризиком, можна скоротити час, що витрачається на перевірку областей з низьким ризиком. Ті, хто покладається на судження аудиторів, вважають, що це може забезпечити більш ефективне відношення витрат перевірки.
  • 4. План аудиту звіту про власний капітал

Аудиторська фірма: Підприємство

Період перевірки ______________________

ПРОГРАМА АУДИТУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

Мета аудиту:

1. Перевірка відповідності статутного капіталу законодавчим вимогам та статутним документам.

2. Перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку власного капіталу відповідно законодавчим вимогам.

3. Перевірка достовірності розміру власного капіталу, відображеного у фінансовій звітності.

4. Упевненість в порівнянності показників фінансової та не фінансової звітності.

Власний капітал у підприємстві обліковується на наступних рахунках. Власний капітал у підприємстві обліковується на наступних рахунках.

Номер балансового рахунка

Опис рахунку

№

Перелік аудиторських процедур

Виконавець

Індекс робочого документу

Примітки

І. Аудит статутного капіталу

1.

Вивчення установчих документів:

- визначення виду власності;

- якими видами діяльності дозволено займатися;

- зміни та доповнення до установчих документів;

- вивчити протоколи зборів, учасників, акціонерів, накази керівників та визначити недозволені операції з капіталом;

- порядок розподілу прибутку згідно статуту та рішення зборів акціонерів.

11.3

2.

Перевірка розміру статутного фонду заявленого та сплаченого, його відповідності встановленому законодавством мінімуму

11.4

3.

Перевірка складу та структури статутного фонду:

кількість та вид акцій, номінальна вартість;

склад засновників;

складення переліку власників, які володіють більш ніж 5 % статутного фонду;

акціонер, який володіє контрольним пакетом;

- фінансовий стан засновників (крім фізичних осіб) акціонерного товариства відносно їх спроможності здійснювати внески до статутного фонду.

11.4

4.

Перевірка дотримання термінів відкритої підписки на акції та строків сплати у випадку випуску цінних паперів у період перевірки

5.

Перевірка дотримання правил та вимог додаткового випуску акцій

6.

Перевірка порядку оцінки вкладів до статутного фонду згідно установчим документам

7.

Визначення правильності формування та змін статутного фонду:

- перевірка виконання бізнес-плану;

- перевірка повноти і виду внесків учасників і засновників;

- правильність відображення в обліку несплаченого капіталу;

- перевірка термінів погашення заборгованості засновниками, учасниками, акціонерами.

8.

Перевірка правильності ведення аналітичного обліку по рахунку 40 "Статутний капітал":

перевірка відповідності сальдо по рахунку 40 "Статутний капітал" розміру зафіксованого в установчих документах;

вивчення супровідних документів на предмет суттєвих операцій, які впливають на сплачений капітал, внесений капітал чи викуплені власні акції;

- на основі протоколу зборів акціонерів встановити, чи були ці операції дозволені;

перевірка відповідності записів за цими операціями П(С)БО;

визначення кількості випущених та анульованих акцій і порівняння їх з книгою реєстрації власників акцій;

перевірка дотримання строків відкритої підписки на акції та термінів сплати у випадку випуску цінних паперів на період перевірки;

- перевірка дотримання порядку переходу та реалізації права власності на акції.

ІІ. Аудит вилученого капіталу

1.

Перевірка правильності відображення в обліку вилученого капіталу:

- порядок викупу акцій власної емісії та їх подальше використання;

- аналіз співвідношення ціни викупу і номінальної вартості акцій.

11.5

2.

Вивчення супровідних документів на предмет суттєвих операцій, які впливають на сплачений капітал, внесений капітал чи викуплені власні акції.:

- встановлення на основі протоколу зборів акціонерів, чи були ці операції дозволені;

- перевірка, чи обліковані суттєві операції записи П(С)БО;

- визначення кількості випущених та анульованих акцій і порівняння їх з книгою реєстрації власників акцій;

- перевірка дотримання строків відкритої підписки на акції та термінів сплати у випадку випуску цінних паперів на період перевірки;

- перевірка дотримання порядку переходу та реалізації права власності на акції

ІІІ. Аудит додаткового капіталу

1.

Перевірка правильності відображення в обліку іншого додаткового капіталу та його використання.

2.

Перевірка правильності відображення в обліку додатково вкладеного капіталу і його використання.

11.5

3.

Вивчення викупу акцій власної емісії та їх подальшого використання, співвідношення ціни викупу та номінальної вартості акцій.

4.

Вивчення обліку та використання емісійного доходу.

IV. Аудит резервного капіталу

1.

Порядок формування і правильність відображення в обліку резервного капіталу і його використання.

V. Аудит пайового капіталу

1.

Перевірка повноти оприбуткування вступних внесків до пайового капіталу в спеціальній відомості

11.7

V. Аудит нерозподіленого прибутку (непокритого збитку)

1.

Перевірка правильності відображення в обліку та звітності нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) від діяльності, здійснюваної підприємством

2.

Перевірка порядку розподілу прибутку згідно статуту та рішення зборів акціонерів (на основі протоколів зборів акціонерів)

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены