Облік виробничих запасів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Облік виробничих запасів



План

1. Виробничі запаси, їх класифікація та оцінка

2. Документальне оформлення надходження та вибуття запасів

3. Організація аналітичного обліку запасів

4. Облік надходження запасів та розрахунки з постачальниками

5. Особливості обліку МШП

6. Облік переоцінки виробничих запасів

7. Інвентаризація виробничих запасів



1. Виробничі запаси. Їх класифікація та оцінка

Згідно П(С)БО 9 „Запаси” під виробничими запасами розуміють активи, які: утримуються для подальшого продаж за умов звичайної господарської діяльності; перебувають в процесі в-ва з метою подальшого продажу; утримуються для споживання під час в-ва п-ї, Р, П, а тж управління п-вом.

Згідно П(С)БО 9 запаси класифікуються:

сировина, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі та інші МЦ, призначені для в-ва п-ї, обслуговування в-ва та амін. потреб;

запаси незавершеного виробництва;

запаси готової п-ї, що виготовлена на п-ві а призначена для продажу;

товари у вигляді МЦ, які придбані п-вом для продажу;

МШП;

молодняк та тварини на відгодівлі, п-я с/г призначення та лісового госп-ва.

Класифікація запасів оформляється розробленою номенклатурою-цінником, тб систематизованим переліком запасів, які використовуються на п-ві. В цьому переліку кожному найменуванню, сорту, розміру присвоюється номенклатурний номер, а тж зазначається одиниця виміру, ціна. На п-ві групи запасів завжди розподіляються на підгрупи, а потім на види, сорти, марки тощо.

Запаси визнаються активами, якщо в майбутньому очікується від їх використання б-я економічна вигода та їх в-ть мб достовірно визначена.

На за баланс запаси зараховуються за первісною в-тю.

Первісна в-ть (ПВ) залежить від способу одержання:

придбані за плату: а) ПВ= сумі, що сплачується згідно договору постачальникам за мінусом ПДВ, АЗ, мита; б) ПВ= сумі ввізного мита; в) ПВ= сума непрямих податків, які не відшкодовуються п-ву; г) ПВ= сумі промислово-заготівельних витрат; д) ПВ= сумі інших витрат, пов'язаних з придбанням і доведенням до стану, придатного для використання;

виготовлені власними силами: ПВ= с/в;

внесені до статутного капіталу: ПВ= справедливій в-ті;

безоплатно одержані: ПВ= справедливій в-ті;

придбані в обмін на: а) подібні: ПВ= БВ переданих запасів (якщо БВ › справедливої, то ПВ= справедливій в-ті); б) не подібні: ПВ= справедливій в-ті отриманих запасів.

Не включають до ПВ, а відносять до витрат періоду, в якому були здійснені: понаднормові витрати; % користування позиками; витрати на збут; заг-госп та інші витрати, що не пов'язані з придбанням і доведенням до стану використання.

ПВ запасів в БО не змінюється крім випадків, передбачених законодавством.

Транспортно-заготівельні витрати - це затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів за вантажно-розвантажувальні роботи та транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів.

ТЗВ включаються до с/в придбаних запасів або загальною сумою відображаються на окремому субрахунку обліку запасів.

Сума ТЗВ, яка узагальнюється на окремому субрахунку, щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули за звітний місяць.

Сума ТЗВ запасів, що вибули, визначається як добуток середнього % ТЗВ і в-ті запасів, які вибули з відображенням на тих самих рахунках обліку у кореспонденції з якими відображається вибуття запасів.



УТЗВ = Сер%ТЗВ * Увиб.запасів

Сер%ТЗВ = Узал.ТЗВна поч.міс + ТЗВза зв.міс. / Узал.зап.на поч.міс. + зап.надійшли за зв.міс.

2. Документальне оформлення надходження та вибуття виробничих запасів

Основний перелік матеріалів п-ва отримується від постачальника на основі заключних договорів.

Відпуск матеріалів постачальником здійснюється на основі накладної на відпуск ТМЦ (ф. Н-20), яка виписується в 3-х примірниках на основі договору або контракту, нарядів або інших відповідних документів. Підписується відповідальною особою та головбухом: 1-й примірник - отримує п-во покупець як супровідних документ, необхідний для оприбуткування матеріалів; 2-й примірник - залишається на складі для підтвердження списання матеріалів; 3-й примірник - передається на пропускний пункт і слугує для к-лю за вивезенням ТМЦ (2 і 3 передаються до бухгалтерії).

МЦ, які вивозить автотранспорт, оформляються товарно-транспортною накладною (ТТН). ТТН - це єдиний документ для постачальника, покупця і автотранспортного п-ва.

Крім цього постачальник згідно ЗУ „Про ПДВ” надає п-ву покупцю податкову накладну. ПН виписується в двох примірниках: оригінал - покупцю, копію - постачальнику.

На основі накладної на відпуск ТМЦ та ПН постачальник виписує рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи, які засвідчують факт передачі МЦ та оплату зі вказівкою суми ПДВ.

МЦ, які надходять на склади, МВО приймає на основі накладних, рахунків-фактур та інших супроводжуючих документів і на їх основі складає прибутковий ордер. Іноді дозволяється замість ПО проставляти штамп та напис від руки МО на первинних документах (накладних, р/ф) постачальника про оприбуткування матеріалів (якщо до постачальника немає претензій).

Якщо виявлено нестачі матеріалів при прийманні матеріалів від залізниці, складають комерційний акт, а при прийнятті на склад - акт приймання матеріалів. Вони слугують для пред'явлення претензій.

Якщо матеріали надходять без супровідних документів, то їх оприбутковують на основі спеціального акту.

Приймання матеріалів від своїх цехів та підрозділів (невикористані матеріали, вир-чі відходи) оформляється накладна, яку виписує цех здатчик в 2-х примірниках.

Основним документом на відпуск матеріалів є лімітно-забірна картка, накладна-вимога.

Лімітно-забірні карти використовуються для відпуску матеріалів, які систематично використовуються у в-ві. Вони виписуються відділом постачання чи плановим відділом на одне або дек-ка найменувань товарів у 2-х примірниках: 1 - цеху, 2 - на склад.

В кінці місяця ЛЗК передаються до бух-ї для обліку використання матеріалів і слугують для к-лю за дотриманням норм.

3. Організація аналітичного обліку запасів

Організація ведення матеріального обліку одне із складних питань, тому що існує досить велика к-ть різновидності матеріальних запасів. Велика ном-ра запасів призводить до того, що необхідно застосовувати опеативно-документальний метод обліку запасів. При цьому ведеться облік у кількісно-сотровому вигляді у картках складського обліку матеріалів (ця картка відкривається на кожну номенклатурну одиницю).

Записи в картці здійснюються МВО щоденно по прибутково-видатковим документам, щоденно виводяться залишки по кожному запису, це для здійснення нормативного к-лю за відпуском матеріалів.

Бух-я здійснює к-ль за правильністю ведення складського обліку та відповідності прибутково-видаткових документів. Бух-р не рідше 1 разу на тиждень здійснює к-ль та ставить підпис на картці складського обліку та по реєстру приймає прибутково-видаткові документи. Потім картки складського обліку з реєстрів обліку перетворюються в реєстри оперативного БО. При такому методі ведення обліку відпадає необхідність ведення паралелі із складським обліком карток аналітичного обліку в бух-ї.

АО матеріалів в бух-рів здійснюється лише в грошовому вимірі по групам матеріалів і в розрізі синтетичних рахунків і субрахунків і МВО. Для поєднання кількісного складського обліку з вартісним бухгалтерським для кожного складу (МВО) відкривають сальдову відомість чи книгу залишків матеріалів.

Кожного 1-го числа бух-я передає ці відомості у склади. МВО проставляє залишок із карток складського обліку у кількісному, сортовому та грошовому вимірі на док. В бух-ї ці залишки оцінюють по прийнятим обліковим цінам, підраховують в-ть по групам і складам в цілому, а потім порівнюють з даними БО. Всі помилки виявляють та виправляють до складання балансу.

При сортовому методі обліку матеріалів всі матеріали зберігаються і обліковуються по сортам. Тж відкривається картка складського обліку. У встановлені строки МВО передає в бух-ю разом з приб-вид. документами звіт (2 шт.). до 1-го прикладають документи і він залишається в бух-ї, а 2-й повертають МВО. В бух-ї АО матеріалів по сортам і назвам ведеться в картках кількісно-сумарного обліку, на основі яких в кінці місяця складають оборотні відомості по аналітичних рахунках (по складам та МВО). Результати звіряють з бух-ю і складським обліком.



4. Облік надходження запасів та розрахунки з постачальниками

Надходження запасів відображається на рахунку 20 «Виробничі запаси».

По дебету відображається надходження, по кредиту - вибуття запасів (див. тему «Облік процесу постачання»).

Оприбуткування запасів:

Дт 20

Кт 63

Відображення суми податкового кредиту по ПДВ:

Дт 641

Кт 63

Оплата постачальникам з ПДВ:

Дт 63

Кт 311

Якщо договором передбачена попередня оплата за товари, що підлягають постачанню І-й варіант:

оплата без ПДВ:

Дт 63

Кт 311

сума сплаченого ПДВ:

Дт 641

Кт 311

сума податкового кредиту по ПДВ:

Дт 63

Кт 644

оприбуткування запасів:

Дт 20

Кт 63

списання ПДВ:

Дт 644

Кт 63

ІІ-й варіант:

оплата з ПДВ:

Дт 63

Кт 31

збільшення податкового кредиту:

Дт 641

Кт 644

оприбуткування товарів без ПДВ:

Дт 20

Кт 63

списання податкового кредиту:

Дт 644

Кт 63

Виготовлення власними силами:

Дт 20

Кт 23

Якщо матеріали надійшли без супровідних документів від постачальника, то приймаються вони по активам:

Дт 20

Кт 63

Після отримання документів цей запис сторнується а потім за документами на відповідну суму роблять звичайний запис.

При нестачах запис робиться на фактичну суму отриманих запасів, а вартість нестачі відображається:

Дт 374

Кт 63

Якщо є основа для відновлення оплати рахунку постачальника, то такі матеріали приймають на відповідне зберігання по акту:

Дт 023

5. Особливості обліку МШП

виробничий запас транспортний облік

Всі малоцінні предмети поділяються на: МШП та необоротні малоцінні предмети (активи).

До МШП належать предмети, що використовуються протягом одного року (не більше) або протягом одного операційного циклу, якщо він менший одного року. До них відносять: інструменти, інвентар, спецодяг, спец оснащення тощо.

Для обліку МШП використовують активний, балансовий рахунок 22 «МШП», призначений для обліку запасів.

По дебету відображається МШП за первісною вартістю, придбання отримання МШП та самостійне виготовлення (с/в). По кредиту - відпуск МШП в експлуатацію за обліковою вартістю і списання на рахунки обліку витрат, а також відображається списання нестач та втрат від списання МШП.

Первісна вартість МШП, які обліковуються як запаси визнається за П(С)БО №9 «Запаси».

Важливою умовою для обліку МШП є їх вартісна межа. Такою межею для багатьох випадків стала сума 500 грн.

На МШП, які обліковуються як запаси не нараховується знос, а вартість переданих в експлуатацію МШП виключається зі складу активів (списується з балансу у витрати з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів по місцях експлуатації та відповідальних особах протягом терміну їх використання).

АО МШП ведеться за видами предметів по однорідним групам, які встановлюються в залежності від потреб підприємства.

Якщо МШП придбані для подальшого продажу, то вони обліковуються як товари.

В процесі документального оформлення обліку МШП використовуються наступні первинні документи: це документи, які відображають передачу МШП у виробництво, поповнення їх запасу, повернення та інше. До них належать такі відомість на повернення (вилучення) постійного запасу інструменті або пристроїв Ф №МШ-1; картка обліку МШП Ф №МШ-2; замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв) Ф №МШ-3 акт на вибуття МШП - Ф №МШ-4 (він додається до актів на списання Ф №МШ-5 - акт на списання інструментів та їх обмін на придатні); Ф МШ-6 - облік спецодягу, взуття; Ф №МШ-7 - облік видачі та повернення спецодягу, взуття; ф №МШ-8 - акт на списання МШП.

Отже, для попередження зловживань на місцях використання МШП ведеться активний контроль за збереженням МШП за допомогою ведення обліку в картках, інвентарних описах та інших документах.

Якщо видаються МШП робітникам зі складів на тривалий термін, то робиться запис в інструментальній картці робітника; якщо на короткий термін - то контроль забезпечується за допомогою інструментальних марок (жетонів) з вибитим табельним номером робітника.

МШП, які стали непридатними для використання, списуються по актах про вибуття МШП. Корисні відходи, отримані від списання МШП, оприбутковують по ціні можливого використання або реалізації:

Дт 209

Кт 719

Проводки

Малоцінні необоротні матеріальні активи обліковується на субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» і відносяться до інших необоротних матеріальних активів.

Прядок їх обліку регламентується П(С)БО №8 «Нематеріальні активи». До них належать: малоцінні необоротні матеріальні активи, які мають строк корисного використання більше одного року або повного операційного циклу, зокрема спеціальні інструменти, пристосування і вартість яких складає більше 500 грн. Вони мають вартість, яка капіталізується, тобто відноситься до витрат звітного періоду шляхом нарахування амортизації.

В залежності від врахування особливостей роботи п-во самостійно обирає метод амортизації. Найбільш оптимальний метод прямолінійного списання.

Якщо нараховується амортизація на окремий об`єкт малоцінного необоротного матеріального активу, то буде низька сума амортизаційних відрахувань. Для цього дозволено групувати МШП за призначенням та строками експлуатації. В цьому випадку амортизація нараховується на групу в цілому.

В БО операції, які пов`язані з рухом, надходженням ..., пов`язані з обліком малоцінних необоротних матеріальних активів використовують такі проводки:

Отримання малоцінних необоротних матеріальних активів за плату (без ПДВ):

Дт 112

Кт 63

Податковий кредит:

Дт 641

Кт 63

Здійснення оплати за малоцінні необоротні матеріальні активи:

Дт 63

Кт 31

Видано підзвітній особі з каси готівку на придбання МШП:

Дт 372

Кт 30

Придбано (оприбутковано) МПШ:

Дт 112

Кт 372

Нараховано податковий кредит з ПДВ:

Дт 641

Кт 372

Внесок засновників за погашення заборгованості до статутного капіталу:

Дт 641

Кт 40

Дт 112

Кт 46

Безоплатне одержання малоцінних необоротних матеріальних активів:

Дт 112

Кт 424

Нарахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів:

Дт 15

Дт 91

Дт 92

Кт 132

6. Облік переоцінки виробничих запасів

Порядок переоцінки виробничих запасів відображається у П(С)БО №9 «Запаси».

Запаси можуть бути відображені в балансі по меншій з двох оцінок: або по первісній вартості, або за чистою вартістю реалізації. Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів окремо.

З ціни, яку п-во бажає отримати від продажу запасів віднімаються витрати на завершення виробництва таких запасів та витрати на збут.

Якщо запаси були раніше уцінені, то чиста вартість реалізації, якщо вона зростає, визначається збільшенням вартості запасів на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більшої суми попереднього зменшення. Запис сторнується про попереднє зменшення вартості запасів.

Постановою КМУ від 19.04.93 р. №179 «Про нормативи запасів ТМЦ державних підприємств та організацій та джерела їх покриття» (з наступними доповненнями) підприємствам та організаціям різних форм власності дозволяється робити дооцінку на початок кожного місяця при умові зміни цін на виробничі запаси та товари. Сума дооцінки направляється на поповнення власних оборотних коштів.

Згідно МЕУ №37-20/248 від 31.05.93 р. та МФУ №07-104 від 31.05.93 р. (зі змінами наказ №90/63 від 25.07.93 р.) до оцінці підлягають купівельні матеріальні цінності, незавершене виробництво, готова продукція, товари.

Дооцінка проводиться по даним інвентаризації. Перелік ТМЦ, що підлягають до оцінці визначається шляхом співставлення цін які склалися в розрахунках з постачальниками на початок та кінець місяця (береться мінімальна ціна на початок і максимальна на кінець місяця).

В бухгалтерському обліку дооцінка відображається:

Дт 20

Дт 22

Дт 23

Дт 26

Дт 28

Кт 423

Згідно з Положенням «Про порядок уцінки та реалізації залежної продукції із групи товарів широкого використання, продукції виробничо-технічного призначення та надлишків ТМЦ», затверджене МЕУ та МФУ від 15.12.1999 р. №149/300. уцінці підлягають товари та продукція, які не були збуті (не мають попиту) протягом 3 місяців, а також товари, які втратили свої початкові якості, крім ТМЦ, які оформлені під заставу, знаходяться у резерві або на відповідному зберіганні.

Уцінка запасів здійснюється за даними інвентаризації і оформляється описом -актом, який затверджує керівник. Після цього роблять такі записи:

Дт 946

Кт 20

Кт 22

Кт 23

Кт 26

Кт 28

Після цього вкінці звітного періоду суму уцінки списують на фінансовий результат:

Дт 791

Кт 946

7. Інвентаризація виробничих запасів

Порядок проведення інвентаризації та її документальне оформлення регламентується Інструкцією «Про інвентаризацію» №69.

Основними задачами інвентаризації є: виявлення фактичної наявності та умов зберігання виробничих запасів, виявлення МЦ, які не використовуються, перевірка достовірності обліку МЦ. Інвентаризація проводиться не менше 1 разу на рік.

В БО лишки МЦ оприбутковуються: Д 20, 22, 23, 26 - К 719.

В-ть нестач запасів, яка виявлена при інвентаризації по їх Бв: Д 947 - К 20.

Сума нестачі МЦ, яка підлягає відшкодуванню: Д 375 - К 716.

Якщо винних осіб не встановлено на день закінчення інвентаризації, то нестачі відображають: Д 072.

При виявленні МВО (ВО), потім ця сума списується: К 072, одночасно в БО робиться запис: Д 375 - К 716.

Якщо виявлено нестачі і втрати від зловживань, відповідні матеріали протягом 5 днів підлягають передачі правоохоронним органам і подається на суму виявлених нестач ВО позов.

Згідно законодавчих актів ВО повинні відшкодувати втрати і псування в такому розмірі: дорогоцінні метали, каміння, алмазні інструменти тощо - відшкодовуються в подвійному розмірі їх в-ті по відпускним цінам, які діють на дату виявлення збитку; ювелірні вироби - в потрійному розмірі; іноземна валюта, ЦП, грошові документи - в потрійному розмірі їх в-ті, перераховано в національну валюту по курсу НБУ на дату виявлення; по іншим МЦ порядок такий: розмір збитку визначається по Бв цих цінностей за мінусом амортизаційних відрахувань, але не нижче ніж 50% Бв на момент виявлення факту крадіжки з врахуванням індексу інфляції, ПДВ, АЗ із застосуванням встановлених коефіцієнтів: К2 - використовується для деталей, н/ф, вузлів та інших виробів, які виготовляються для власних потреб, а тж для п-ї, яка не завершена у в-ві; К3 - спирт, вино; К1,5 - для погашення збитків при випадках загибелі худоби.

Розмір збитку від псування і нестач бланків ЦП та інших бланків суворої звітності К5 до номінальної в-ті, вказаної на бланку; К50 - до в-ті придбання або виготовлення бланків ЦП і суворої звітності, яких не вказана в-ть (не встановлена законом).

Виходячи із суми різниці нестачі МЦ, обчисленої згідно ЗУ №218 „Про визначення розміру збитків” та порядку №216 в БО робиться запис: Д 375 - К 716.

З ВО відшкодовується сума збитку, нанесена п-ву. Інша сума, тб різниця між Бв і сумою погашеного збитку підлягає перерахуванню до ДБ: Д 716 - К 642.

Размещено на Allbest.ru