Облік витрат підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Облік витрат майбутніх періодів

Витрати майбутніх періодів - це витрати, які здійснені у звітному періоді, але відносяться до наступного (або наступних) облікових періодів.

До витрат майбутніх періодів відносяться:

- витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості;

- освоєнням нових виробництв та агрегатів;

- сплачена авансом орендна плата;

- наперед сплачена страховка;

- рекламні послуги;

- передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

Для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах, використовується рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів».

За дебетом рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів» відображаються понесенні витрати майбутніх періодів, за кредитом - їх списання (розподіл) та включення до складу відповідних витрат звітного періоду.

Списання частини витрат майбутніх періодів оформляється розрахунком бухгалтерії, в якому зазначається сума таких витрат, що відносяться на витрати звітного періоду, а також назва, № документу, на підставі якого було здійснено віднесення таких витрат до витрат звітного періоду. Обліковим регістром з обліку витрат майбутніх періодів є Журнал 5.

Виходячи із цього, в обліку існує необхідність розмежовувати такі витрати між окремими місяцями або роками з метою їх правильного включення до витрат того чи іншого звітного періоду.

Для узагальнення інформації щодо здійснення витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах, призначено рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів". До витрат, облік яких ведеться на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів", відносяться: сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса; оплата торгового патенту; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання; витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; витрати, пов'язані з освоєнням нових виробництв та агрегатів.

За дебетом рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів" відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом - їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду або собівартості виробленої продукції.

Аналітичний облік витрат майбутніх періодів ведеться за їх видами.

Що стосується сплачених авансом орендних платежів, суми оплаченого страхового поліса (страхування основних засобів підприємства і т.ін.), передплати за газети, журнали, періодичні та довідкові видання, то здійснення такого роду платежів відбувається, як правило, на початку звітного періоду (року). Списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду (того чи іншого місяця) зазначених авансових платежів здійснюється у розрахунку 1/12 від суми здійсненої передоплати на початок року.

Окрему увагу треба приділити витратам майбутніх періодів, які пов'язані з підготовчими до виробництва роботами, а також, з освоєнням виробництва нових видів продукції.

Під освоєнням виробництва розуміють комплекс заходів, які спрямовані на випуск нових видів товарів, які планується реалізувати на споживчому ринку, а також забезпечення виробника необхідною технічною документацією, яка засвідчує відповідність якісних характеристик виробу державним стандартам і надає право підприємству виробляти та реалізувати продукцію.

Облік витрат на підготовку і освоєння виробництва продукції здійснюється у розрізі відповідних статей калькуляції, по яких здійснюється облік витрат зокрема на:

- витрати на проведення досліджень, пов'язаних із пошуком нових, до цього невідомих, матеріалів;

- проектування, конструювання, розробка дизайну нового виробу;

- розробка технологічного процесу виготовлення майбутнього виробу;

- виготовлення дослідного зразка;

- розробка і оформлення нормативної бази (отримання державного стандарту і т. ін.).

Треба зазначити, що кожна із наведених статей є комплексною, тобто, до її складу можуть входити трудові витрати (заробітна плата), відрахування на соціальні заходи, матеріальні витрати (вартість сировини, напівфабрикатів, комплектуючих), а також вартість робіт і послуг, виконаних іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

Аналітичний облік витрат на підготовку і освоєння виробництва здійснюється у розрізі конкретних видів продукції.

По факту закінчення комплексу робіт, пов'язаних із підготовкою та освоєнням виробництва продукції, на підприємстві вирішується питання щодо списання зазначених витрат на собівартість нового виду продукції. Списання таких витрат може здійснюватися двома способами:

1) рівномірним;

2) за кошторисними ставками.

Спосіб рівномірного розподілу витрат, пов'язаних із підготовкою та освоєнням виробництва продукції, передбачає віднесення вказаних витрат на витрати виробництва рівними частинами на протязі терміну їх списання, визначеного на підприємстві.

Треба зазначити, що за умов, коли фактичний обсяг виробництва продукції відстає від запланованого, - на підприємстві може бути переглянута норма списання витрат на підготовку і освоєння виробництва продукції у сторону її збільшення, виходячи із нового плану обсягу виробництва продукції. Його суть полягає в тому, що заробітна плата в межах норм нараховується робітникам за прийнятими документами. Нарахування заробітної плати понад норми здійснюється за спеціально виписаних документів - листками на доплату, нарядами на виконання робіт, не передбачених технологією, листків обліку простоїв, нарядів на виправлення браку. Відхилення по заробітній платі робітників, що оплачуються почасово, виявляють при розподілі нарахованих сум пропорційно нормативним ставками зіставленням фактично нарахованої заробітної плати з нормативною сумою.

Для контролю за відхиленнями із заробітної плати доцільно по п'ять днів і декадах складати відомість (машинограм) на відхилення. У підлягає машинограмі вказують причини відхилень (несправність і невідповідність обладнання; заміна сировини та матеріалів; відсутність і несправність інструментів і пристроїв; виконання операцій, не передбачених технологічним процесом; виправлення браку та ін.), а в присудок - винуватців (ініціаторів) відхилень. В організаціях, як правило, використовують галузеву номенклатуру причин та винуватців відхилень.

Облік витрат майбутніх періодів. Витрати майбутніх періодів - витрати, вироблені у звітному періоді, але які відносяться до майбутніх звітних періодів.

Основну частину витрат майбутніх періодів в організаціях становлять витрати на підготовку і освоєння виробництва. Крім того, до витрат майбутніх періодів відносять витрати з ремонту основних засобів в сезонних галузях промисловості (коли не створюється ремонтний фонд), витрати, що відносяться частково на майбутні періоди, і ін.

Облік витрат майбутніх періодів здійснюють по дебету активного рахунку 97 «Витрати майбутніх періодів» з кредиту відповідних матеріальних, розрахункових та інших рахунків (10, 70, 69, 76 та ін.) Щомісяця або в інші терміни враховані на дебет рахунку 97 витрати списують в дебет рахунків 20, 23, 25, 26, 44 «Витрати на продаж» та ін. Терміни списання витрат майбутніх періодів, а також відповідні витрати або інші джерела, на які списуються зазначені витрати, регламентуються законодавчими та іншими нормативними актами або визначаються самими організаціями. Наприклад, витрати з ремонту основних засобів, враховані на початку року на рахунку 97, списують щомісячно або пропорційно обсягу виробництва по місяцях, або пропорційно плановим витратам на ремонт основних засобів, або рівномірно по місяцях.

Принцип нарахування відповідності доходів і витрат передбачає для визначення фінансового результату звітного періоду порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.

Розподіляти витрати майбутніх періодів можна двома способами:

1) рівномірним;

2) за кошторисними ставками (або коефіцієнтами).

Приклад. Витрати на поліпшення лугу площею 10 га склали 5000 грн. Строк окупності цих витрат становить 4 роки. Власник планує за 4 роки зібрати 1600 ц сіна. Фактично зібрано сіна: 1-й рік - 440 ц, 2-й - 420 ц, 3-й - 400 ц, 4-й - 340 ц.

Розрахунок рівномірного способу розподілу витрат майбутніх періодів здійснюється так:

Згідно з цим прикладом річна сума витрат 1250 грн. (5000 грн.: 4 - 1250 грн.).

Річну суму витрат можна розрахувати також шляхом визначення річної норми витрат.

Річна норма витрат - 25 % (100 % : 4 = 25 %).

Річна сума витрат - 1250 грн. (5000 * 25): 100 = 1250).

Спосіб розподілу витрат за кошторисними ставками залежить від виробітку продукції і передбачає визначення коефіцієнта, за яким потрібно відносити на періоди всю суму витрат. За цим способом річна (місячна) сума витрат визначається як добуток фактичного річного (місячного) обсягу продукції (робіт, послуг) та кошторисної ставки витрат. Вона обчислюється шляхом ділення загальної суми витрат майбутніх періодів на плановий обсяг продукції (робіт, послуг):

Згідно з цим прикладом кошторисна ставка витрат становить 3,125 грн. на 1 ц сіна (5000:1600 - 3,125).

2. Фінансова звітність підприємства

Відповідно до закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» всі підприємства з початку діяльності до моменту ліквідації повинні вести бухгалтерський облік. Заключним етапом бухгалтерського обліку є складання звітності.

В Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» наведено таке визначення. Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, яка дає інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Ціллю складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Порядок представлення фінансової звітності користувачам наведено в діючому законодавстві, так фінансова звітність надається відповідно до:

- придбання, продажу та володіння цінними паперами;

- участі в капіталі підприємства;

- оцінки якості керівництва;

- оцінки можливості підприємства своєчасно виконати свої обов'язки;

- забезпечити обов'язки підприємства;

- розрахувати суми дивідендів;

- регулювання діяльності підприємства;

- інших рішень.

Інформація, яка наведена в фінансових звітах повинна бути зрозуміла та розрахована на однозначне тлумачення її користувачем при умові, що вони мають достатні знання.

Фінансова звітність повинна включати інформацію, котра впливає на прийняття рішень, дозволяє своєчасно оцінити минулі, поточні, майбутні події; підтвердити та скоректувати їх оцінку, зроблену в минулому. А це можливо тільки в тому випадку коли при представленні інформації в фінансовій звітності будуть дотримуватись таких критеріїв: суттєвість, своєчасність, повнота, нейтральність, об'єктивність.

Інформація є суттєвою, якщо невірний розрахунок або пропущення можуть вплинути на прийняття рішень користувачем. Своєчасна інформація - це достовірна інформація, яка втрачає сенс, якщо вона представлена користувачем з запізненням. Суттєвість інформації визначається відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та керівником підприємства.

Повнота означає повне висвітлення діяльності підприємства, тобто фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні і можливі наслідки операцій і подій, що здатні вплинути на рішення, прийняті на її основі.

Нейтральність передбачає об'єктивне представлення інформації. Інформація не є нейтральної, якщо вона може вплинути на ухвалення рішення.

Об'єктивність обумовлена невизначеністю деяких подій (наприклад, повернення сумнівної заборгованості, термін експлуатації основних засобів і ін.). У зв'язку з цим при оцінці приведеної в звітах інформації варто не допускати завищення активів, або заниження доходів, витрат, зобов'язань підприємства. Це значить, що збитки і зобов'язання необхідно відбивати в бухгалтерському обліку відразу ж після одержання підтвердження про імовірність їхнього утворення, а активи і доходи - тільки тоді, коли вони реально отримані чи зароблені. Тому, наприклад, сумнівну дебіторську заборгованість варто списувати на витрати і віднімати з загальної суми дебіторської заборгованості в тім періоді, коли виникли сумніви в можливості її погашення.

При складанні фінансової звітності необхідно пам'ятати про основні принципи обліку.

Превалювання сутності над формою означає, що операції і події повинні відбиватися у фінансовій звітності відповідно до їхньої економічної сутності, а не тільки виходячи з юридичної форми. Наприклад, передача активу у фінансову оренду не означає перехід права власності на нього від орендодавця до орендаря. Хоча на практиці цей актив зараховується на баланс орендаря, тому що до нього фактично перейшли усі вигоди і ризики, зв'язані з використанням цього активу.

Допущення безперервності діяльності потребує від керівництва підприємства здійснювати оцінку його здатності продовжувати свою діяльність у доступному для огляду майбутньому. Таке допущення є важливим, оскільки у випадку банкрутства, ліквідації підприємства його фінансова звітність складається виходячи з інших принципів і вимог, ніж пропонованих до оцінки статей в умовах звичайної діяльності.

Оцінюючи доцільність допущення безперервності діяльності керівництву варто проаналізувати всю наявну інформацію і показники, що визначають прибутковість операцій і доступ до фінансових ресурсів у доступному для огляду майбутньому (принаймні 12 місяців після дати балансу). Якщо після проведеного аналізу керівництво має значну непевність, засновану на інформації про події й умови, що можуть вплинути на здатність підприємства продовжувати діяльність, то це варто відбити в примітках до фінансових звітів, указавши причини.

У випадку якщо фінансові звіти складені не на основі допущення про безперервність діяльності, це також потрібно відбити в примітках з описом причин, по яких підприємство не вважає себе безупинно діючим, і методи оцінки, що були застосовані для складання фінансових звітів.

Принцип нарахування і відповідності. Вимога П(с)БО складати фінансові звіти (крім Звіту про рух коштів) за принципом нарахування позначає, що результати операцій і інших подій варто відбивати в облікових реєстрах і фінансових звітах тоді, коли вони мали місце, а не тоді, коли підприємство чи одержує або перераховує грошові кошти.

Виходячи з цього принципу доходи варто відбивати в Звіті про фінансовий результат в тім періоді, коли вони були зароблені, а витрати - на основі відповідності цим доходам. Принцип відповідності забезпечує визначення фінансового результату звітного періоду шляхом зіставлення доходів звітного періоду з витратами, що були понесені при одержанні цих доходів.

Однак не усі витрати можна безпосередньо зіставляти з визначеними доходами. У зв'язку з цим такі витрати відбивають у Звіті про фінансові результати в тім періоді, коли вони виникли (адміністративні витрати, витрати на збут, інші поточні витрати).

Принцип періодичності, котрий допускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

За П(с)БО 1 звітний період складає календарний рік, для новоствореного підприємства або для підприємства, що ліквідується, тривалість звітного періоду може бути до 15 місяців. Принцип періодичності дозволяє вираховувати прибуток за календарний рік, за формулою доход мінус витрати дорівнює фінансовому результату. «Бухгалтерські книги повинні закриватися кожний рік, тому що регулярний облік сприяє дружбі» - такий висновок наведено в книзі Луки Пачолі «Трактат о счетах и записях».

Принцип автономності підприємства. Кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно та зобов'язання власника не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства. Наприклад, власник підприємства вносить власні грошові кошти до статутного капіталу, така операція буде показана у фінансовій звітності. Операція з нарахування та виплати дивідендів теж показується в фінансовій звітності. Але як отримані дивіденди використає власник в фінансову звітність не входить.

Принцип історичної (фактичної) собівартості. Актив оцінується за витратами на їх виробництво або придбання. До собівартості придбаних активів включається: ціна придбання, податки, мито, збори, витрати на їх доставку, вантажно-розвантажувальні роботи та інші.

Особливістю обліку за історичної собівартістю є можливість перевірки достовірності господарської операції за первинними документами.

Таким чином, всі активи підприємства (основні засоби, запаси, нематеріальні активи) будуть оцінюватися за цією собівартістю на дату господарської операції.

Принцип повного висвітлення. Фінансова звітність повинна вміщувати всю інформацію про фактичні і потенційні наслідки операцій та подій, які можуть впливати на рішення користувачів звітності. Наприклад, підприємство взяло кредит 1-го жовтня 2003 року на один рік, відсотки нараховують два рази на рік - 1-го квітня та 1-го жовтня. Нараховані відсотки - це витрати підприємства. На основі принципу повного висвітлення в фінансовій звітності 2003 року необхідно показати нараховані відсотки за три місяця (жовтень, листопад, грудень).

Принцип обачності. В бухгалтерському обліку застосовують методи оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємств. Обережність (обачність) дозволяє враховувати у Звіті про фінансові результати потенційні збитки, проте не дозволяє включати потенційні прибутки. Наприклад, запаси підприємства на момент їх отримання відображаються в обліку за історичною собівартістю. Під час складання балансу на 31 грудня запаси необхідно показати за чистою вартістю реалізації.

Принцип обачності дозволяє зблизити працю бухгалтерів та менеджерів. Зокрема песимізм бухгалтерів нейтралізую оптимізм менеджерів; завищення прибутку та суми майна більш небезпечно для підприємства, бо приводить до недостовірної фінансової звітності та недостовірного економічного аналізу.

Принцип обачності - є одним з важливіших в міжнародній практиці. «Обережність дозволяє враховувати у звіті про фінансові результати потенційні збитки, проте не дозволяє включати потенційні прибутки. Відповідно до цього принципу, підприємство повинно резервувати кошти «на чорний день», але не мусить збільшувати прибуткову частину звіту про фінансові результати, на випадок зростання вартості активів» (Венді Мак Кензі. Посібник Financial Times з аналізу та використання фінансових звітів. Київ «Наукова думка» 2003 р., с.13).

Принцип єдиного грошового вимірника передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності. Це універсальний прийом вимірювання економічної інформації.

Необхідно використовувати усі принципи таким чином, щоб досягти якісних характеристик фінансової звітності.

Наявність принципів фінансової звітності дозволяє практикуючим бухгалтерам самостійно вирішувати складні ситуації в обліку та є базою для формування вагомої позиції при обстоюванні своїх рішень.

Згідно Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку фінансова звітність має вигляд таблиці, яка складається з загальної частини, основної та заключної. В загальній частині наведено реквізити, назва підприємства, ідентифікаційний код, територія, форма власності, вид діяльності, галузь, одиниці виміру. Основна частина - таблиця, яка поділена на статті. Стаття - елемент фінансового звіту, який відповідає критеріям за Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Наприклад: нематеріальні активи, основні засоби, запаси, грошові кошти, капітал та інші.

Істотність статті визначається її розміром і характером активів та пасивів, що розглядаються одночасно. На підставі цього однакові по характеру статті (будинки, машини, устаткування) часто поєднують в одну статтю «Основні засоби», навіть якщо розмір кожного активу істотній. У той же час, якщо статті мають істотній розмір, але розрізняються по характеру чи функціям, то їх треба подавати їх окремо. При цьому варто мати на увазі, що стаття, що не є істотною для її окремого відображення у фінансових звітах, може бути, однак, досить істотної для окремого її розкриття в примітках. Статті фінансової звітності не слід звертати, це може привести до спотворення фінансової звітності. Наприклад, підприємство нарахувало податки до бюджету в розмірі 1000,0 грн., а податковий кредит за ПДВ складає 200,0 грн. В балансі необхідно показати дві статті заборгованість перед бюджетом - 1000,0 грн., заборгованість бюджету - 200,0 грн., а не одну в розмірі - 800,0 грн.

Статтю наводять у фінансовій звітності, якщо вона відповідає таким критеріям:

- існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, зв'язаних з цією статтею;

- оцінка статей може бути достовірно оцінена.

В строках форм фінансової звітності, які не мають показників, ставиться прочерк.

Заключна частина звітності складається з підписів керівника та головного бухгалтера та печатки підприємства.

Фінансова звітність заповнюється на основі даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік кожного підприємства базується на обліковій політиці підприємства. Облікова політика - це визначені принципи, основи, домовленості, правила і практика, прийнята підприємством для складання і представлення фінансових звітів, що оформлюються наказом по підприємству. Оскільки існують різні методи й основи оцінки активів, зобов'язань, нарахування амортизації, підготовки консолідованих звітів і ін., то підприємства мають право обирати різну облікову політику згідно П(с)БО.

Згідно принципу послідовності, підприємство постійно (з року в рік) повинно застосовувати обрану облікову політику. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених П(с)БО, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності. Такий підхід дозволяє набувати порівняну інформацію.

Порівнянність інформації характеризує можливість користувачів звітності порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди і фінансові звіти різних підприємств.

Таке порівняння дає можливість оцінити динаміку розвитку підприємства і його позицію на ринку послуг, використовувати різноманітні методи економічного аналізу.

Фінансові (бухгалтерські) звіти - це звіти, що задовольняють вимогам користувачів. На основі затвердженої фінансової (бухгалтерської) звітності користувачі можуть проаналізувати фінансовий стан підприємства, вибрати необхідну для них інформацію та прийняти обґрунтоване рішення.

облік бухгалтерський фінансовий

Таблиця:

Размещено на Allbest.ru