Облік, аналіз і аудит вибуття виробничих запасів

Завдання аналізу обґрунтованості норм витрачання матеріалів полягає у вивчені стану існуючих базових та поточних стандартів, динаміки їх змін та рівня напруженості. Зіставляючи нормативну калькуляцію, складену за поточними нормами витрачення матеріалів, з плановою (базовою), визначають стан нормування та ефективність роботи технічних служб підприємства щодо зниження матеріальних витрат.

Завданням аналізу дотримання норм витрачання матеріальних ресурсів є контроль за нормами витрачання матеріалів через виявлення відхилень фактичного витрачання від відповідних нормативів для виявлення причин таких відхилень та їх конкретних винуватців.

Аналіз неминучих втрат матеріалів у процесі виробництва полягає у визначенні динаміки суми відходів. Якщо протягом кількох періодів за постійного витрачання матеріалу, але за різних варіантів технології обробко (або з інших причин) величина втрат зростає, то це свідчить про непрогресивність норми та низький рівень роботи служби виробничого менеджменту.

Отже, основними напрямками аналізу можливостей мобілізації виявлених резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів є:

а) аналіз динаміки коефіцієнта використання матеріалів за калькуляційними групами або виробами та прийняття управлінських рішень щодо зниження матеріальних витрат;

б) аналіз неминучих втрат матеріалів у процесі виробництва, виявлення причин та винуватців, визначення впливу відхилень на собівартість продукції, пошук резервів підвищення рівня раціонального використання матеріальних ресурсів;

в) аналіз норм витрачення матеріалів через порівняння їх (для оцінювання якості та конкурентоспроможності технологічного процесу) з показниками інших підприємств, що випускають аналогічну продукцію.

Завданням управління матеріальними запасами, яке здійснюється спільними зусиллями служби маркетингу та бухгалтерії, є розробка політики за допомогою котрої можна мінімізувати обсяги запасів та досягти оптимальних вкладень капіталу в матеріальні цінності. Отже, завдання прогнозування й управління запасами розглядається як невід^,ємна частина комплексного проекту, який включає аналіз фінансового стану підприємства та кон'юнктурні й маркетингові дослідження. Тільки тоді методи управління запасами матимуть на-більшу ефективність.

У теорії управління запасами розроблено спеціальні моделі для визначення економічно обґрунтованого обсягу замовлення матеріальних цінностей. Однією зі спрощених моделей управління матеріальними запасами є модель EOQ (The economic ordering quantity model):

Для розв'язання матеріальних ресурсів розробляють відповідні алгоритми. Основними алгоритмами аналізу матеріальних ресурсів є:

алгоритм аналізу стану виробничих запасів;

алгоритм контролю ефективності формування портфеля договорів на поставки матеріальних ресурсів;

алгоритм контролю за витрачанням матеріальних ресурсів.

Алгоритм аналізу матеріальних ресурсів за наявності відповідних умов, а саме: за наявності структури вхідної і вихідної інформації, системи класифікаторів номенклатури виробничих запасів, постачальників та споживачів матеріалів, а також приклад них програм, дають змогу з допомогою комп'ютера розв'язувати весь комплекс завдань управління матеріальними запасами.

Прикладом такого алгоритму (контроль за ефективністю формування портфеля замовлень на матеріальні ресурси) є структурно-логічна схема, зображена на рис.3.2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.2 Алгоритм контролю за ефективністю формування портфеля договорів поставок на матеріальні ресурси.

Варто зазначити, що необхідною передумовою ефективності оперативного аналізу стану матеріальних запасів є використання комп'ютерних технологій збирання, обробки та зберігання економічної інформації. Брак на більшості українських підприємств комп'ютерного складського обліку виробничих запасів стримує впровадження в практику господарювання сучасних методів оперативного аналізу та управління матеріальними запасами.

По даним базового підприємства і проведеним розрахункам (таблиць 3.6 і 3.7) підрахуємо суму резерву на яку можна зменшить собівартість по агломерату і концентрату. Для розрахунків суму перевитрат по фактору норм необхідно перемножити на фактичні обсяги виробництва (341000т.т).

По концентрату резерви неможливо розрахувати, так як по всім матеріалам за звітний період була економія по використанню матеріалів.

По агломерату були перевитрати по фактору норм тому сума резерву складе по окремим видам матеріалів:

- концентрату: 2,5982 х 341000 = 883872

- шлюп: 6,277 х 341000 = 2140457

- газ доменний: 1,136 х 341000 = 46376

разом: 3070705 грн

Що складає ? 8% від собівартості.

Тому можна констатувати, що розглянута динаміка і структура витрат, розраховані і проаналізовані коефіцієнти ефективного використання матеріалів, а також розраховані резерви зниження суми матеріальних витрат по агломерату, що дозволить зменшити собівартість на 8 %.

Висновки до 3-го розділу

Дані бухгалтерського обліку оформляють і групують інформацію для подальшої обробки, тобто на підставі зібраної інформації проводять економічний аналіз відповідного об'єкту і розробку заходів щодо покращення діяльності підприємства. В даній дипломній роботі було проведено аналіз ефективності використання виробничих запасів та підрахування резервів зниження матеріальних витрат.

Матеріальні витрати є складовою собівартості продукції, тому аналізу загальної тенденції витрат було приділено немало уваги. На підставі статистичних даних діяльність гірничо-збагачувальних комбінатів. Аналізуючи статичні данні було з'ясовано, що відносні показники (витрати на 1т), що витрати мають тенденцію до зниження (з 95,67 грн до 86,43 грн). І серед інших підприємств цей показник найнижчий (крім Ордженікідзівського ГЗК). Відповідно змінювалась рентабельність виробництва. Якщо порівняти даний комбінат з середніми по промисловості, то вони краще, що свідчить про ефективну роботу виробництва.

На наступному етапі аналізу була розглянута структура витрат. Розглядаючи структуру витрат було відмічено, що комбінат є матеріалістичним, тобто більшу частину витрат складають матеріальні витрати.

Якщо в цілому по промисловості матеріали складають 64,1%, то на Південному ГЗК ця доля, що більша (75,7%). Таким чином, одним з основних компонентів зниження собівартості є матеріальні витрати. Тому на наступному етапі аналізу були розраховані коефіцієнти їх ефективного використання.

Одним з основних коефіцієнтів ефективності використання матеріалів є матеріаломісткість. Цей показник протягом знизився на 0,0199п, що складає в 2002р.- 0,6283 к. Проведені розрахунки свідчать про позитивні напрямки роботи комбінату. Методом ланцюгових підстановок було проведено факторний аналіз впливу матеріальних витрат і товарної продукції на матеріаломісткість. По даним розрахунків було з'ясовано, що два фактори позитивно вплинули на зниження матеріаломісткості (0,0722 і 0,0199 відповідно).

На наступному етапі були проаналізовані матеріальні витрати по основним видам продукції (концентрат, агломерат). На суму матеріальних витрат впливають два фактори: фактор “норм” і фактор “цін”, так як кількість помножена на ціни і визначає суму витрат.

Методом ланцюгових проведено фактичний аналіз по кожному виду продукції. Так по концентрату матеріальні витрати на 1т. знизились на 8,518 грн, в том числі зменшення норм витрачання призвело до зниження витрат на 3,259 грн, а зниження ціни дозволило знизити витрати на 5,259грн.

По агломерату в цілому відбулося зменшення витрат на 6,499 грн, в том числі за розрахунок “норм витрат” зменшилися на 1,179 грн, а зниження цін дозволило витрати на 7,678 грн.

На останньому етапі економічного аналізу на підставі раніше проведених розрахунків біли підраховані резерви зниження собівартості за рахунок зниження матеріальних витрат. При підрахунку резервів слід засвідчити, що з факторів впливі на матеріальні витрати (фактор “норм”, фактор “цін”), слід брати тільки перевитрати по фактору “норм”, так як це внутрішній фактор і він є повністю в комбінації підприємства, а цінова політика - це зовнішній фактор.

По концентрату перевитрат по фактору “норм” по окремим видам матеріалів не виявлено, тому тут резервів не виявлено.

По агломерату є перевитрати матеріальних витрат виходячи із кількості списаних матеріалів (по концентрату, , газ доменний) перемноживши ці перевитрати на фактичний обсяг виробництва знаходимо резерв зниження собівартості.

- концентрату: 2,592 х 341000 = 883 872

- шлип: 6,277 х 341000 = 2140457

- газ домений: 0,136 х 341000 = 46376

разом: 3070705 грн

Тому сума резерву складає ? 9 % собівартості агломерату.

Таким чином незважаючи на де які тенденції в динаміці і собівартості продукції та матеріальних витрат на підприємстві ще є резерви зниження витрат, якщо дотримуватись норм використання окремих матеріалів.

Розділ 4. Аудит вибуття виробничих запасів

4.1 Організація проведення аудиту вибуття виробничих запасів

Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності в обліку, первинних документів. Щодо фінансово-господарської діяльності, суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку його повноти та відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Якщо говорити простіше, то аудит - це незалежний економічний контроль.

Аудит застосовується там, де є потреба у висловленні незалежної думки з питань господарювання. В проведенні аудиту зацікавлені акціонери, власники, управлінці, інвестори, постачальники, покупці, державні контролюючі органи, суди і т.д.

З метою ефективної організації аудиторської перевірки необхідно дотримуватись науково-обґрунтованої послідовності виконання аудиторських робіт.

Існує багато способів виконання завдань аудиту. Вибір аудитором власного підходу зумовлюється, двома аспектами: необхідно зібрати достатню кількість аудиторських доказів, щоб аудитор міг взяти на себе професійну відповідальність, крім того, вартість накопичених доказів має бути мінімальною, щоб аудиторська організація була прибутковою та конкурентоспроможною.

Перед тим, як розпочати роботу з новим клієнтом, аудитор збирає і оцінює інформацію для прийняття рішення щодо проведення перевірки чи відмови від неї. Після прийняття позитивного рішення ставляться мета та основні завдання її проведення.

Крім вивчення характеру бізнесу клієнта та факторів впливу на нього, аудитору необхідно зібрати таку інформацію: розміри і організацію підприємства, особливості його роботи; організаційну структуру та методи управління; систему бухгалтерського обліку і процедури контролю; важливі дати, зокрема, дати проведення інвентаризацій активів; дати зустрічей аудитора з ревізійною комісією і керівником виконавчого органу юридичної особи.

Одержати таку інформацію можна ознайомившись з останніми звітами з врахуванням останніх публікацій загального характеру щодо сфери бізнесу, положень з ведення бухгалтерського обліку і проведення аудиторської перевірки. Корисними джерелами інформації є робочі документи за попередній рік, поточне листування та ін. Аудитор доповнює одержану інформацію опитуванням офіційних осіб та працівників клієнта, а також інших осіб, які мають необхідні для нього відомості та досвід роботи в певній галузі.

Крім цього, аудитор оглядає основні приміщення підприємства-клієнта, знайомиться з протоколами останніх зборів акціонерів, аналізує основні контракти і угоди, укладені клієнтом, порівнює фінансові та інші дані підприємства-клієнта з аналогічними даними підприємств, аналізуючи взаємозв'язок і напрям таких даних.

Основні етапи проведення аудиту, від яких залежить якість перевірки, можна визначити такими:

1) складання договору на проведення аудиту;

2) оцінка аудиторського ризику;

3) попередня оцінка ризику перевірки(вибір стратегії), перевірка та визначення обсягу робіт;

4) розробка плану та програми перевірки, розрахунок бюджету витрат часу та його перевірки;

5) визначення граничної допустимої суми відхилень за обсягом перевірки.

Метою проведення аудиту вибуття виробничих запасів є підтвердження достовірності цих операцій та правильність їх відображення у фінансовій звітності.

Основними завданнями аудиту використання виробничих запасів є:

1) перевірка відповідності наказу про облікову політику підприємства нормативно-правовій базі;

2) перевірка порядку відображення в обліку операцій, пов'язаних з вибуттям виробничих запасів;

3) перевірка відповідності даних аналітичного обліку і синтетичного обліку, Головної книги та норм звітності;

4) правильності визначення методу оцінки і списання матеріалів у виробництво.

При проведені аудиту вибуття виробничих запасів використовуються такі джерела інформації:

1. Первинні документи з обліку виробничих запасів:

- лімтно-заборна картка;

- накладні-вимоги.

2. Облікові регістри синтетичного та аналітичного обліку.

3. Рахунки Головної книги, що призначені для обліку матеріальних витрат.

4. Звіт про фінансові результати.

5. Документація внутрішнього аудитора щодо контролю матеріальних витрат.

6. Робочі документи і звіт попереднього аудитора.

7. Наказ про облікову політику підприємства в частині обліку виробничих запасів.

Процес управління виробництвом тісно пов'язаний з системою внутрішнього та зовнішнього контролю з метою прийняття відповідних управлінських рішень.

Аудит підприємницької діяльності займає особливе місце в системі контролю.

Для проведення аудиту вибуття виробничих запасів крім збирання інформації про діяльність підприємства аудитору необхідно скласти загальний план і програму перевірки, визначити сукупний аудиторський ризик. До загального аудиторського ризику відностяться властивий ризик, ризик контролю і ризик не виявлення помилок.

Аудитор зобов'язаний планувати свою роботу так, щоб мати можливість ефективно провести аудиторську перевірку . Планування- це вироблення головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду та часу проведення аудиту.

Аудиторський план передбачає підготовчий, основний та заключний етапи і детально визначає час проведення конкретної аудиторської процедури.

Метою планування аудиту є звернення уваги аудитора на найважливіші напрями аудиту, на виявлення проблем, які слід перевіряти найретельніше.

Планування допомагає аудитору належним чином організувати свою роботу і здійснити нагляд за роботою асистентів, які беруть участь у перевірці, а також координувати роботу, яка здійснюється іншими аудиторами.

План аудиторської перевірки вибуття виробничих запасів представлено в Додатку В до дипломної роботи

Наступним етапом проведення аудиту є складання є складання програми аудиту. Програма аудиту -це детальний перелік змісту аудиторських процедур, Програма повинна бути настільки деталізованою, щоб можна було використовувати її як інструкцію для виконавців аудиту, які беруть участь у перевірці . Програма служить засобом контролю за роботою виконавців аудиту. На основі програми головний аудитор складає бюджет часу, при розрахунку якого береться до уваги час, запланований на виконання робіт(бюджетний час) і погодинна робоча ставка кожного аудитора, який приймає участь у наданні аудиторських послуг Програма аудиту вибуття виробничих запасів представлена в Додатку Г до дипломної роботи.

Аудитор приступає до етапу розрахунку сукупного аудиторського ризику.

Властивий ризик визначається специфікою клієнта , його внутрішніми та зовнішніми характеристиками це - характер діяльності , репутація підприємства, взаємовідносини з контрагентами, результати попередніх перевірок, професіоналізм бухгалтерських кадрів .

Ризик контролю полягає у неефективності системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю на підприємстві. Величина ризику контролю означає частину помилок, яку залишає після себе система бухгалтерського контролю відносно всієї сукупності помилок. На величину ризику контролю впливають такі фактори: кваліфікаційний склад бухгалтерії, відділу внутрішньогосподарського контролю , розподіл функціональних обов'язків між робітниками тощо.

У загальному обсягу модуль аудиторського ризику має наступний вигляд:

АР= ВР*РК*РН,

де АР- аудиторський ризик, ВР- властивий ризик, РК- ризик контролю, РН- ризик не виявлення помилок.

Для розрахунку властивого ризику розробляється два види анкет - окремо по зовнішнім та внутрішнім факторам (Додаток Д)- та підраховується кількість показників, що відповідають високому та низькому ризику.

В СТОВ "Відродження" кількість показників по зовнішнім факторам: високий ризик - 11, низький ризик -8, всього -19, По внутрішнім факторам: високий ризик -10, низький ризик -41 , всього 51. Властивий ризик: ВР = (11+10) / (19+51)*100%=30%.

Отже , щодо властивого ризику можна зробити висновок про його досить невелике значення, але слід зазначити , що негативний вплив на діяльність замовника мають саме зовнішні фактори (загальний стан економіки , ситуація на ринках збуту) і лише завдяки добрій внутрішній організації управління властивий ризик виявився невеликим.

Взявши величину загального ризику на рівні 1% , розрахуємо ризик не виявлення помилок:

РН= (АР/ВР*РК)*100% = (1/30)*100%= 3,3%

З розрахунків видно, що ризик не виявлення помилок незначний, що вказує на необхідність збирання великої кількості інформації (свідоцтв , доказів) для отримання кращого уявлення про систему обліку та контролю на підприємстві і складання біль точного аудиторського висновку.

Далі аудитор визначає рівень суттєвості,Згідно з концепцією суттєвості інформація в обліку є суттєвою і має відображатись, якщо вона може вплинути на економічне рішення користувача фінансової звітності. Виділяють кількісний та якісний підходи до оцінки суттєвості. Серед кількісних найбільшого поширення набуло застосування відносних показників ,Так, помилки до 5% не приймаються аудитором до уваги, більше 10% вважаються суттєвими і аудитор вимагає внесення виправлень до фінансової звітності або вибирає форму висновку відмінну від позитивного. Якщо помилка знаходиться в інтервалі від 5 до 10 , то рішення щодо їх суттєвості приймає аудитор.

Щоб визначити величину допустимої помилки по об'єкту перевірки , аудитор обирає базовий показник, по відношенню до якого буде проводиться розрахунок суттєвості. Оскільки виробничі запаси є частиною оборотних активів і даному випадку цікавлять замовника, їх вартість у нашому випадку 633тис.грн. на кінець звітного періоду , то за базовий показник аудитор обирає підсумок по другому розділу активу балансу, який складає на кінець звітного періоду -17215тис.грн. (Додоток А). Аудитор визначає величину запасів за допомогою розрахунку: (633/17215)*100% =3,7%

Наступним кроком аудитора є розрахунок допустимої помилки по другому розділу активу балансу, яка складає:

min O.A. =(633*2 %) /100%=12,7тис.грн.

max О.А. = (633*4%)/100% = 25,3тис.грн.

Отже рівень допустимої помилки по оборотним активам знаходиться в проміжку [12.7; 25,3] тис.грн. На підставі отриманих розрахунків аудитор безпосередньо здійснює розрахунок допустимої помилки по об'єкту перевірки:

min Ч.К. = (12,7*3,7%)/100%=0,47 тис.грн.

max Ч.К.= (25,3*3,7%)/100%=0,94тис.грн.

Таким чином допустима помилка не повинна перевищувати 0,94тис.грн.

Для проведення аудиторської перевірки вибуття виробничих запасів доцільно використовувати наступні методичні прийоми:

Дедуктивний метод використовують при вивченні фінансово-господарської діяльності підприємства, оцінці напрямку та ефективності системи управління, в межах якої діє об'єкт. Його застосовують також для характеристики системи внутрішнього контролю, яка включає систему бухгалтерського обліку, процедури внутрішнього контролю, середовище контролю тощо.

Індуктивний метод дозволяє всю увагу зосереджувати на окремих групах процесів. Вивчивши недоліки окремих процесів та проаналізувавши частоту їх виникнення , можна перенести результати цієї перевірки на загальну сукупність інформації, побачити цілісну проблему і сформувати об'єктивні висновки щодо інформації, яка перевіряється.

Фактична перевірка являє собою перевірку кількісного та якісного стану об'єктів.

Документальна перевірка - це перевірка документів і записів, яка може бути формальною, арифметичною та по суті. Формальна перевірка полягає у візуальній перевірці правильності записів усіх реквізитів, у виявленні безпідставних виправлень , підчисток,дописувань у тексті і цифрах, у перевірці достовірності підписів посадових і матеріально відповідальних осіб. Арифметична перевірка документів полягає в перевірці правильності розрахунків у документах, облікових регістрах і звітних формах. Перевірка документів по суті дозволяє встановити законність і доцільність господарських операцій , правильність відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку та включення до статей затрат і доходів.

Обстеження - це особисте ознайомлення з предметом дослідження.

Порядок підготовки, умови та зміст договору на проведення аудиту в Україні регулюються міжнародним нормативом аудиту № 210 “Умови домовленостей про аудит” та іншими нормами Цивільного кодексу України. У нормативі вказується, що договір має містити такі положення:

мета аудиту;масштаби аудиту, включаючи посилання на чинне законодавство, нормативи (поняття масштабу аудиту включає в себе необхідний обсяг та глибину перевірки; склад, кількість, обсяг аудиторських процедур); можливість доступу до будь-яких записів, документації та іншої інформації, замовленої у зв'язку з аудитом; відповідальність керівництва підприємства, яке перевіряється, за надану аудиторам інформацію (у разі необхідності обумовлюється вимога щодо одержання від керівництва підприємства письмового підтвердження, що стосується наданої інформації);зазначення того, що у зв'язку з рівнем суттєвості перевірки та інших властивих аудиту обмежень існує можливість, навіть ймовірність того, що будь-які істотні помилки можуть залишатись незнайденими; форма, у якій замовнику буде видана інформація про результати проведеної аудиторської роботи (обсяг і склад переданої замовнику документації).

4.2 Методика проведення аудиту вибуття виробничих запасів

Метою аудиту обліку використання виробничих запасів є встановлення достовірності інформації щодо використання виробничих запасів на підприємстві, повноти і своєчасності відображення первинних даних в зведених документах і регістрах обліку, правильності ведення обліку використання запасів та його відповідності прийнятій обліковій політиці, національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, нормативним документам в усіх суттєвих аспектах, законності і доцільності проведених операцій, достовірності відображення у звітності господарюючого суб'єкта.

Для досягнення основної мети аудиту, а також задоволення потреб користувачів в отриманні повної, правдивої та неупередженої інформації щодо виробничих запасів аудитору необхідно виконати такі завдання:

1. перевірити правильність визнання запасів активами суб'єкта господарювання;

2. перевірити, чи відповідають чинному законодавству методи оцінки та обліку виробничих запасів в обліковій політиці підприємства, та встановити, наскільки вибір суб'єкта господарювання є оптимальним;

3. встановити, чи дотримується підприємство прийнятих методів оцінки та обліку виробничих запасів;

4. перевірити й оцінити стан внутрішнього контролю та системи обліку виробничих запасів;

5. перевірити, чи здійснюється контроль за збереженням виробничих запасів у місцях їх зберігання та на всіх етапах їх руху;

6. встановити, чи здійснюється контроль за використанням виробничих запасів у виробництві;

7. встановити, чи своєчасно виявляються лишки виробничих запасів, непотрібні для підприємства, з метою їх реалізації чи обміну;

8. перевірити, чи правильно та своєчасно здійснюється документальне відображення операцій, і чи забезпечуються достовірною інформацією користувачі інформації із заготівлі, надходження, відпускання та використання виробничих запасів;

9. перевірити, чи правильно та своєчасно здійснені господарські операції з виробничими запасами відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

10. встановити, чи немає на підприємстві протизаконних дій, пов'язаних із рухом виробничих запасів, суттєвих порушень і помилок у бухгалтерському обліку та звітності.

Загальне визначення завдання аудиту використання виробничих запасів полягає у встановленні достовірності й повноти відображення в бухгалтерському обліку та звітності всіх господарських фактів відносно залишків і руху виробничих запасів.

У ході аудиту виробничих запасів використовується велика кількість різних документів, за допомогою яких аудитор відтворює ланцюг господарських фактів від придбання запасів, їх зберігання до списання, що виступають джерелами інформації:

Внутрішні нормативні та загальні документи підприємства.

Наказ про облікову політику підприємства, який відтворює основні принципи, методи та процедури обліку з питань обліку виробничих запасів.

Договори з матеріально відповідальними особами.

Договори з контрагентами.

Документацію суб'єктів внутрішнього контролю з питань контролю за раціональним використанням та збереженням виробничих запасів.

Первинні документи (накладні, вимоги, акти, лімітні картки) та реєстри обліку (журнал-ордер 10, де відображається рух матеріалів по окремому субрахунку в розрізі здійснених операцій за місяць, та 10/1, що відображає рух сировини), що призначені для ведення бухгалтерського обліку виробничих запасів.

Регістри зведеного синтетичного обліку (Головна книга), статистична та фінансова звітність.

Дані оперативного обліку (наприклад, щоденні оперативні дані про рух дефіцитних основних і допоміжних матеріалів та інша оперативна інформація, визначена керівництвом суб'єкта господарювання залежно від його специфіки). 9. Інформація з діловодства (накази про зміну матеріально відповідальних осіб; про проведення ревізій, інвентаризацій; про розгляд результатів ревізій та інвентаризацій тощо).

10. Висновки спеціалістів (щодо якості та придатності запасів, доцільності їх придбання, списання).

11. Інші документи, що відображають факти господарської діяльності, пов'язані з придбанням та списанням виробничих запасів;

12. Місця зберігання виробничих запасів, стан складського господарства, включаючи ваговимірні пристрої.

13. Технологічний процес виробництва, а саме, інформаційні потоки щодо руху сировини і матеріалів від складу матеріалів до складу готової продукції, тобто проходження матеріалів від однієї стадії виробництва до іншої, їх перетворення на готову продукцію.

У ході аудиту використовуються акти ревізій та перевірок запасів, складені відповідними контролюючими органами, а також інформація, одержана в ході попереднього аудиту. Ці джерела інформації мають допоміжний характер, проте, їх дослідження дає можливість встановити місця підвищеного інформаційного ризику.

Вивчаючи внутрішні нормативні та загальні документи клієнта, можна одержати інформацію про: підприємство; його діяльність; особливості технології; перелік виробничих запасів, їх потребу та наявність; кількість місць зберігання. Особливу увагу необхідно приділити вивченню наказів про призначення та просування по службі матеріально відповідальних осіб, а також наказів про проведення тих чи інших заходів внутрішнього контролю -- ревізій та інвентаризацій. Це дасть змогу аудитору встановити обсяг інформації, що підлягає дослідженню, оцінити власні можливості, а також час, необхідний для проведення перевірки [ ].

При дослідженні внутрішніх нормативних та загальних документів аудитор визначає питання, на яких необхідно загострити свою увагу при подальшому вивченні інформації. Так, якщо в результаті дослідження аудитор дійшов висновку, що окремий вид сировини є дефіцитним, то виникає необхідність прослідкувати її рух та визначитися, чи не допускалися випадки її недовкладання або підміни іншою із зниженням якості виготовленої продукції. Аналіз інформації з наказів про призначення матеріально відповідальних осіб та їх характеристик за даними особової справи дає можливість сконцентрувати увагу на ступені довіри до них. Наявність наказів про проведення контрольних заходів щодо збереження виробничих запасів, про одержані результати ревізій та інвентаризацій формує думку аудитора щодо довіри до системи внутрішнього контролю.

Вивчення договорів (індивідуальних та колективних) із матеріально відповідальними особами дає можливість аудитору скласти думку про дотримання вимог чинного законодавства клієнтом у роботі з цією категорією працівників.

Аудитор у процесі свого дослідження повинен чітко відслідковувати інформаційні потоки, пов'язані з господарськими діями чи подіями, від прийняття рішення про здійснення господарської операції до відображення факту здійснення в первинних документах, зведених документах, регістрах обліку та звітності.

Отже, перелічені джерела інформації та визначені завдання аудиту надають можливості для ефективного та повного проведення аудиту виробничих запасів на ВАТ „ПівдГЗК”.

Для ефективного проведення аудиту на ВАТ “ПівдГЗК” аудитору перш за все необхідно провести перевірку додержання положень облікової політики та нормативної бази на підприємстві. Згідно П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” під обліковою політикою розуміють сукупність принципів, методів та процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Основним документом для вищесказаної перевірки є Наказ про облікову політику ВАТ “ПівдГЗК” №4 від 02.01.2003р. “Про організацію бухгалтерського, податкового обліку та облікової політики на ВАТ “ПівдГЗК”, який видано керівником підприємства. Перевірка наказу про облікову політику дасть змогу аудиторові дослідити такі питання організації обліку запасів: первісну оцінку, переоцінку запасів на дату балансу та метод оцінки вибуття запасів.

В ході перевірки дотримання підприємством ВАТ „ПівдГЗК” положень Наказу про облікову політику №4 від 02.01.2003р. “Про організацію бухгалтерського, податкового обліку та облікової політики на ВАТ “ПівдГЗК” в частині обліку виробничих матеріальних запасів складено робочий документ аудитора, відповідно до якого не виявлено порушень, які б впливали на достовірність даних бухгалтерського обліку (див. табл. 3.1.).

Таблиця 3.1. Результати вивчення Наказу про облікову політику ВАТ „ПівдГЗК”

Напрямки перевірки облікової політики	Аудиторські процедури	За даними підприємства	За даними аудитора	Відхилення
1. Наявність наказу № 4	формальна перевірка порівняння, нормативно-правова	+	+	Ї
2.Відповідність законодавству та діючим П(С)БО		+	+	Ї
3.Дотримання встановлених нормативними документами вимог		+	+	Ї
4. Повнота розкриття		+	+	Ї
5. Дієвість та оперативність наказу		+	+	Ї
6. Додержання форми та реквізитів наказу		+	+	Ї

Наступним етапом аудиту використання виробничих матеріальних запасів є перевірка достовірності та правильності оформлення первинних документів, які складаються по фактам використання виробничих запасів для потреб виробництва та інших потреб.

Встановити законність відвантаження запасів зі складів комбінату можна на основі перевірки наступних документів: актів-вимог на заміну або додаткове відпускання запасів, накладних на внутрішнє переміщення, накладних на відпуск матеріалів на сторону, вимог та лімітно-забірних карток. Аудиторський перевірці підлягають цілі, на які відпускаються запаси, кількість відпущених запасів фактично та за документами, умови відпуску (додержання норм та лімітів відпуску), а також суми, на які відпущено запаси. Аудитор також перевіряє відповідність документів типовим формам, правильність заповнення та проведених розрахунків, а також наявність всіх підписів та печаток. Особливу увагу аудитор приділяє документам, в яких є виправлення та підчистки, з'ясовує причини даних порушень та правомірність виправлень.

В ході перевірки первинних документів помилок заповнення і розрахунків аудитором не виявлено.

Всі документи складені на заповненні згідно вимог чинного законодавства України.

Результатом перевірки документального оформлення господарських операцій в частині обліку використання виробничих запасів можна представити у вигляді робочого документу (див. табл.3.2.).

Таблиця 3.2. Результати перевірки документального оформлення господарських фактів з використання виробничих запасів на ВАТ „ПівдГЗК”

Напрямки перевірки документального оформлення	За даними підприємства	За даними аудитора	Порушення	Рекомендації
Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів
1. Наявність документа	+	+	Ї	Ї
2. Відповідність законодавству	+	+	Ї	Ї
3. Достовірність даних	+	+	Ї	Ї
4. Правильність розрахунків	+	+	Ї	Ї
5. Повнота розрахунків	+	+	Ї	Ї
6. Додержання форми реквізитів документа	+	+	Ї	Ї
Накладна на внутрішнє переміщення матеріалів
1. Наявність документу	+	+	Ї	Ї
2. Відповідність законодавству	+	+	Ї	Ї
3. Достовірність даних	+	+	Ї	Ї
4. Правильність розрахунків	+	+	Ї	Ї
5. Повнота розрахунків	+	+	Ї	Ї
6. Додержання форми реквізитів	+	+	Ї	Ї
Реєстр приймання-здачі документів
1. Наявність	+	+	Ї	Ї
2. Відповідність законодавству	+	+	Ї	Ї
3. Достовірність даних	+	+	Ї	Ї
4. Дотримання термінів здавання
5. Правильність розрахунків	+	+	Ї	Ї
6. Повнота розрахунків	+	+	Ї	Ї
7. Додержання форми реквізитів	+	+	Ї	Ї
Відомість обліку залишків матеріалів на складі
1. Наявність	+	+	Ї	Ї
2. Відповідність законодавству	+	+	Ї	Ї
3. Достовірність даних	+	+	Ї	Ї
4. Правильність розрахунків	+	+	Ї	Ї
5. Повнота розрахунків	+	+	Ї	Ї
Лімітно-забірна картка
1. Наявність	+	+	Ї	Ї
2. Відповідність	+	+	Ї	Ї
3. Достовірність даних	+	+	Ї	Ї
4. Правильність заповнення	+	+	Ї	Ї
5. Повнота розрахунків	+	+	Ї	Ї
6. Додержання форми реквізитів	+	+	Ї	Ї
Вимога
1. Наявність	+	+	Ї	Ї
2. Відповідність законодавству	+	+	Ї	Ї
3. Достовірність даних	+	+	Ї	Ї
4. Правильність заповнення розрахунків	+	+	Ї	Ї
5. Повнота розрахунків	+	+	Ї	Ї
6. Додержання форми реквізитів	+	+	Ї	Ї
Накладна на відпуск матеріалів на сторону
1. Наявність	+	+	Ї	Ї
2. Відповідність законодавству	+	+	Ї	Ї
3. Достовірність даних	+	+	Ї	Ї
4.Правильність заповненя розрахунків	+	+	Ї	Ї
5. Повнота розрахунків	+	+	Ї	Ї
6. Додержання форми реквізитів	+	+	Ї	Ї

Отже, проведена перевірка щодо документального оформлення господарських операцій з відпуску виробничих запасів не виявила порушень в оформленні господарських операцій.

Важливим етапом аудиту є перевірка відповідності даних первинного, аналітичного та синтетичного обліку господарських операцій з використання виробничих запасів підприємством.

Аналітичний облік ведеться в журналах-ордерах 10 та 10/1.

В процесі аудиторської перевірки аудитор контролює, щоб бухгалтерський облік операцій здійснювався за кожним окремим первинним документом, який надається бухгалтерами структурних підрозділів комбінату. В результаті загальна сума за первинними документами переноситься в реєстри аналітичного обліку - матеріальні звіти про рух матеріальних цінностей та журнали 10 та 10/1.

Таким чином, журнали 10 та 10/1 відображають згруповані дані первинних документів щодо руху виробничих запасів на ВАТ „ПівдГЗК”.

Аудитор повинен перевірити відповідність даних первинних документів та регістрів аналітичного обліку по операціям 11 „Реалізація за безготівковий розрахунок”, 12 „Реалізація за готівковий розрахунок”, 15 „Відпуск в цех” про що зазначає в робочому документі (див. табл.3.3, 3.4.).

Таблиця 3.3. Результати перевірки відповідності даних аналітичного обліку за вересень 2003р.

Найменування підрозділу	Назва матеріалу	Сума, грн.
		За даними первинних документів	За даними аудитора
Виробництво	Допоміжні матеріали	11414,62	11414,62
Адміністрація		605,79	605,79
УШОП № 30111		4503	4503
РОФ-2		2813,96	2813,96
РУ		2564	2564
Охорона		290	290
Центральний склад	Утиль	0,05	0,05
Адміністрація	Запасні частини	48	48

Таблиця 3.4. Результати перевірки відповідності даних первинного обліку аналітичному обліку за лютий 2003р.

Цех	Шифр операції	Назва матеріалу	Дата виписки	Сума, грн.
				За даними первинного обліку	За даними аудитора
10	15	Шпали деревяні	14.02.2003.	106735,86	106735,86
1	15	Коксовий дрібязок	6.02.2003.	1925,96	1925,96
?	12	Вугіль	24.02.2003.	1219,68	1219,68
45	15	Вугіль	07.02.2003.	201,31	201,31
?	12	Вугіль	24.02.2003.	14752,49	14752,49

Роблячи висновок з отриманих результатів, можна стверджувати, що при перевірці ніяких відхилень не виявлено. Згідно робочих документів аудитора, суми за даними первинних документів співпадають з сумами в регістрах обліку, напрямки використання запасів - відпуск в цех чи реалізація на сторону за готівковий розрахунок. Даний робочий документ складено на основі відомості по матеріалам рахункам 2012 та 2032 по складу 545 за лютий 2003 року.

Синтетичний облік запасів на ВАТ “ПівдГЗК” здійснюється відповідно до нового Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, який затверджений приказом Міністерства фінансів України від 30.1199 р. №291.

Облік виробничих запасів ведеться на рахунку 20 “Виробничі запаси” в розрізі субрахунків.

За аудиторської перевірки господарських операцій із запасами підприємства в частині їх використання аудитором перевіряється правильність складання кореспонденції бухгалтерських рахунків, пов`язаних з цим процесом. Результати перевірки наведено у вигляді робочого документу аудитора (див табл.3.5.). Як висновок, необхідно сказати, що на ВАТ “ПівдГЗК” облік використання запасів здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, про що свідчать результати перевірки правильності складання бухгалтерських записів.

Таблиця 3.5. Результати перевірки правильності складання бухгалтерських записів, що відображають операції з використання запасів

№ п/п	Зміст господарської операції	За даними „ПГЗК”	За даними аудитора
		Дт	Кт	Дт	Кт
1.	Переведено виробничі запаси з однієї категорії до іншої	20	20	20	20
2.	Передано запаси в обмін на акції акціонерного товариства	14	20	14	20
3.	Відпущено зі складу запаси для капітального будівництва власними силами	15	20	15	20
4.	Відпущено зі складу запаси для виготовлення продукції	23	20	23	20
5.	Списано запаси на витрати, пов'язані з виправленням браку	24	20	24	20
6.	Переведено до складу товарів виробничі запаси, раніше придбані з метою використання у виробництві	28	20	28	20
7.	Відвантажено запаси	361	20	361	20
8.	Списано виробничі запаси на проведення вскришних робіт	39	20	39	20
9.	Списано запаси для загально виробничих потреб, цехам основного і допоміжного виробництв	91	20	91	20
10.	Використано запаси для адміністративних потреб	92	20	92	20
11.	Списано запаси для забезпечення збуту продукції	93	20	93	20
12.	Списано запаси на утримання об'єктів житлово-комунального господарства, соціально-культурного призначення	94	20	94	20
13.	Списано облікову вартість реалізованих виробничих запасів	943	20	943	20
14.	Списано різницю між балансовою і справедливою вартістю запасів, обмінених на подібні активи	946	20	946	20
15.	Списано суму зниження ціни виробничих запасів до чистої вартості реалізації	947	20	947	20
16.	Безоплатно передано запаси іншому підприємству за балансовою вартістю	949	20	949	20
17.	Списано запаси, втрачені внаслідок надзвичайних подій	99	20	99	20
18.	Відображено відвантаження	361	712	361	712
19.	Відображено податкові зобов'язання з ПДВ	712	641	712	641
20.	Списано облікову вартість реалізованих запасів	943	201	943	201
21.	Списано дохід від реалізації на рахунок фінансових результатів	712	791	712	791
22.	Відображено вартість реалізованих запасів у фінансових результатах	791	943	791	943
23.	Визначено фінансовий результат (прибуток)	791	441	791	441
24.	Одержано оплату реалізованих запасів	311	377	311	377

Особливу увагу необхідно приділити дослідженню операцій зі списання запасів. Списання запасів із балансу згідно з П(с)БО 9 може відбуватись у таких випадках: відпускання у виробництво; реалізація за грошові кошти; передача до статутного капіталу іншого підприємства; безоплатна передача; списання у зв'язку з невідповідністю критерію активу; списання через втрати від стихійного лиха; списання недостач у межах норм і понад норми природного убутку [ ].

При списанні матеріалів у виробництво необхідно провести документальну перевірку, яка допоможе встановити:

а) відповідність норм у документах на списання нормативним даним (аналітичні тести);

б) відповідність кількості фактично списаної сировини витрачанню цієї сировини за нормами.

Результати такого зіставлення можуть бути трьох варіантів:

· фактична кількість списаної сировини та матеріалів відповідає нормам;

· фактична кількість списаної сировини більша від норми;

· фактична кількість списаної сировини менша від норми.

Якщо списано більше, ніж передбачено нормами, то необхідно визначити причини, отримавши пояснення від технологів, начальника цеху. Причинами перевитрат можуть бути:

· погана якість сировини (тоді необхідно встановити: від кого вона надійшла, хто укладав договір від клієнта, за якою ціною була закуплена сировина, встановити, чи можна було закупити подібну сировину у іншого постачальника і за якою ціною. Запропонувати заходи щодо покращання стану клієнта);

· значна кількість сировини йде у відходи через недосконалість технології та обладнання.

В обох випадках документальний контроль бажано підтвердити результатами фактичної перевірки:

а) експертна оцінка сировини, якщо така є в наявності;

б) контрольний запуск сировини у виробництво (за участю спеціалістів, технологів, експертів).

Крім того, широко застосовуються такі прийоми, як опитування та підтвердження, якщо списано сировини менше, ніж передбачено нормами. Причини можуть бути такі:

а) використання нового обладнання і норм на списання сировини (передбачених для обладнання, яке використовувалося раніше і було менш ефективним);

б) недостатня кількість сировини для випуску тієї кількості продукції, яка була оприбуткована (можливі приписки, що мотивуються отриманням премій);

в) випуск низькоякісної продукції через недовкладення відповідної сировини (прийоми: документальна перевірка; тести узгодженості, зустрічні перевірки документів);

г) перевірити відповідність відображеної в документах сировини тій, що фактично використана у виробництві на предмет підміни (прийоми: опитування, спостереження).

Заключним етапом перевірки обліку використання запасів на ВАТ “ПівдГЗК” є перевірка достовірності показників фінансової звітності. Найважливішою з обов'язкових форм звітності, що містить інформацію про структуру активів, до яких належать і виробничі запаси, є форма 1 „бухгалтерський баланс”.

Дані про виробничі запаси в балансі наводяться на початок та кінець періоду, що дає можливість виявити зміни за певний період у їх складі. При проведенні аудиту із запасами аудиторській перевірці підлягає інформація про виробничі запаси, належні підприємству, що відображається в II Розділі “Оборотні активи” Активу балансу в рядку 100. Для заповнення статті балансу ”Виробничі запаси“ використовуються дані залишків за рахунками синтетичного обліку з обліку виробничих запасів - 20 “Виробничі запаси” та 22 ”Малоцінні та швидко зношувані предмети“.

За даними балансу за 2003 рік вартість виробничих запасів збільшилась на кінець року до 146008 тис. грн., що на 1349 тис. грн. більше, ніж на початок року.

Тобто це є позитивним моментом діяльності підприємства. Аудитор повинен перевірити правдивість відображення суми в балансі шляхом зіставлення з Головною книгою по рахунку 20. Результати перевірки аудитора представлені у робочому документі (див. табл. 3.6).

Таблиця 3.6. Результати перевірки відповідності даних Головної книги і Балансу по запасам за 2003 рік

Головна книга	Баланс	Відхилення
Номер рахунку	Сума, грн.	Назва статті	Сума, тис. грн.
201	42767	Виробничі запаси	146008	49
2011	28482
202	18457
203	14456
2031	8871
204	4596
205	3656
206	3260
207	5642
208	1235
2080	5980
209	8557
Разом	145959

Слід зазначити, що дане відхилення не має суттєвого впливу на достовірність інформації тому, що математичне округлення зроблено з виконанням всіх відповідних умов.

Отже, при перевірці обліку використання виробничих запасів аудитор не знайшов суттєвих відхилень ведення обліку, про що зазначено в робочих документах аудитора і свідчить про правильну організацію обліку на підприємстві та є підставою для надання безумовно позитивного висновку.

4.3 Аудиторський висновок та надання рекомендацій

1. Усач Б.Ф. Адит за міжнародними стандартами. - К.: Знання, 2005. - 247с.

Давидов Г. М. у своєму навчальному посібнику « Аудит: теорія і практика» видавництво м. Кіровоград: ТОВ "Імекс-ЛТД", 2006року видання обсяг якої 323 сторінок, Навчальний посібник «Економічний аналіз» за редакцією А. Г. Загороднього. Львівське видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2005року об'ємом 428 сторінок

Размещено на Allbest.ru