Бухгалтерський облік і звітність в комерційних банках

Дослідження економічної сутності та порядку обліку операцій РЕПО. Характеристика джерел капіталу комерційного банку. Вивчення поняття курсової різниці. Аналіз об'єктів обліку при визначенні суми курсових різниць. Особливості обліку депозитних операцій.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.02.2013
Размер файла 25,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru/

Размещено на http://allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

ВП “Луганський політехнічний коледж ЛНАУ”

Контрольна робота

Бухгалтерський облік і звітність в комерційних банках

Виконала: Кондачкова З.М.

Перевірив: Костніна О.В.

Поясніть економічну сутність та порядок обліку операцій РЕПО

Операція РЕПО -- це операція, яка складається з двох частин і при якій укладається єдина генеральна угода між учасниками ринку про продаж (купівлю) цінних паперів на певний строк із зобов'язанням зворотного продажу (купівлі) у визначений або, на вимогу однієї із сторін, за заздалегідь обумовленою ціною.

За своєю економічною суттю операція РЕПО -- це кредитна операція, в якій цінні папери використовуються як забезпечення. Оскільки купівля (продаж) цінних паперів не проводиться, операція РЕПО обліковується як наданий (отриманий) кредит, а не як актив у вигляді цінних паперів.

За операцією РЕПО фінансові ризики та вигоди від володіння цінними паперами залишаються у продавця, а отже, не переходять до банку, який придбав цінні папери з умовою їх зворотного продажу.

Це означає, що, скажімо у разі падіння вартості цінних паперів збитки несе продавець, а не банк, котрий їх купив. Проценти або дивіденди за цими паперами отримує також продавець.

При здійсненні операції РЕПО банк-покупець отримує винагороду у вигляді обумовленого процента або різниці від продажу цінних паперів за ціною вищою, ніж ціна купівлі.

При проведенні операцій РЕПО в комерційних банках розрізняють два їх типи:

операція прямого РЕПО -- продаж цінних паперів банку з умовою їх викупу в покупця;

операція зворотного РЕПО -- купівля комерційним банком цінних паперів з умовою їх подальшого продажу продавцю.

За термінами здійснення операції РЕПО поділяються на безстрокові (до запитання), строкові та овернайт. Цінні папери, які придбані за операціями зворотного РЕПО, обліковуються за відповідними рахунками балансу на дату здійснення платежу в сумі фактично наданих коштів:

1311 (пасивний) Кошти, які отримані від НБУ за операціями РЕПО;

1522 (активний) Кошти, які надані іншими банками за операціями РЕПО;

1622 (пасивний) Кошти, які отримані від інших банків за операціями РЕПО;

2010 (активний) Кошти, які надані суб'єктам господарської діяльності за операціями РЕПО;

2611 (пасивний) Кошти, які отримані від суб'єктів господарської діяльності за операціями РЕПО.

Балансові рахунки, за якими обліковуються кошти, отримані банком за операціями РЕПО, є пасивними, а отже, за кредитом цих рахунків проводяться кошти, що їх отримав банк в обмін на цінні папери, які є предметом операції РЕПО.

Відповідно, за дебетом активних рахунків обліковуються суми коштів, які надані в обмін на цінні папери, котрі є предметом операції РЕПО.

При підписанні угоди до дати розрахунку зобов'язання за операціями зворотного РЕПО обліковуються на позабалансових рахунках:

9100 (активний) Зобов'язання з кредитування, які надані банком;

9110 (пасивний) Зобов'язання з кредитування, які отримані від банків;

9129 (активний) Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам.

У кореспонденції з контррахунком

9900 Контррахунок для рахунків розділів 90--95 класу 9 Плану рахунків.

Сучасні тенденції в економіці України не виключають можливого зниження ринкової вартості цінних паперів, які передаються за операцією зворотного РЕПО. За таких обставин банк може:

вимагати від продавця надати у забезпечення додаткову кількість цінних паперів (це дозволить компенсувати різницю між вартістю цінних паперів, що початково були передані за операцією зворотного РЕПО та їх ринковою вартістю);

підвищити процентну ставку за користування кредитом, наданим за операцією РЕПО;

зменшити початкову суму кредиту поверненням різниці, що виникла внаслідок зниження вартості цінних паперів;

завершити операцію зворотного РЕПО з проведенням повного розрахунку за нею.

Процентну плату за проведення операції зворотного РЕПО визначають, виходячи з процентної ставки (що встановлена при укладанні угоди) за фактично надані кошти.

За умовою розглянутого прикладу проведено необхідні бухгалтерські записи за операціями РЕПО.

Назвіть та охарактеризуйте джерела капіталу

Капітал комерційного банку - це сукупність грошових коштів, які знаходяться у розпорядженні банку і використовуються ним для здійснення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій.

Банківські ресурси з точки зору джерел утворення поділяються на власні і залучені. До власних коштів банку належать статутний капітал, резервний та інші фонди, резерви на покриття різноманітних ризиків і нерозподілений прибуток. До залучених коштів відносяться кошти на депозитних рахунках банківських клієнтів, позики, отримані від інших банків, і кошти, отримані від інших кредиторів.

Головним джерелом банківських ресурсів є залучені кошти, частка яких в середньому по банківській системі України складає 80% від загальної величини ресурсів, а решта (20%) припадає на власний капітал.

Власний капітал (кошти) банку являє собою грошові кошти, внесені акціонерами (засновниками банку), а також кошти, утворені в процесі подальшої діяльності банку. Власний капітал комерційного банку слугує перш за все для страхування інтересів вкладників і меншою мірою - для фінансового забезпечення своєї оперативної діяльності. Розмір власного капіталу є важливим фактором забезпечення надійності функціонування банку.

Призначення банківського капіталу виражається в його функціях, до яких відносяться:

§ захисна: власний капітал слугує насамперед, як уже зазначалося, для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності.

§ забезпечення оперативної діяльності.

§ регулююча: через фіксацію розміру власного капіталу регулюючі органи впливають на діяльність банку в цілому.

Джерелами формування капіталу банку можуть бути:

1. Статутний капітал банку, який, у свою чергу, формується з акціонерного або приватного капіталу під час організації нового банку шляхом акумулювання внесків засновників чи випуску і реалізації акцій. Статутний фонд комерційного банку формується лише за рахунок власних коштів акціонерів. Забороняється формування статутного капіталу за рахунок бюджетних коштів, коштів, отриманих у кредит і під заставу.

2. Резервний фонд комерційного банку. Це грошові ресурси, що резервуються банком для забезпечення непередбачених витрат, покриття збитків від банківської діяльності тощо. Наявність коштів в ньому забезпечує стійкість комерційного банку, зменшує вірогідність його банкрутства.

3. Спеціальні фонди (фонд основних коштів, фонд переоцінки основних засобів та інші), які призначені для виробничого та соціального розвитку банку. Порядок формування і використання цих коштів визначається статутними документами банку. Формуються ці фонди за рахунок прибутку.

4. Нерозподілений прибуток - джерело внутрішнього походження. За своїм змістом він є резервом банку, який залишається після розподілу чистого прибутку на сплату податку, формування резерву та виплату дивідендів власникам і призначається на капіталізацію, тобто на розширення банківського бізнесу.

Капітал банку поділяють на основний (капітал І рівня) та додатковий (капітал II рівня). Капітал банку складається з суми основного та додаткового капіталу за мінусом відвернень з урахуванням основних засобів. Склад основного та додаткового капіталу, а також відвернень визначається НБУ. При розрахунках розмір додаткового капіталу не повинен перевищувати розмір основного капіталу, як це визначено міжнародними стандартами. Відрахування (мінусування) вартості основних засобів здійснюється тільки тоді, коли вони перевищують суму основного й додаткового капіталів за мінусом відвернень.

Переважна частина ресурсів комерційного банку формується за рахунок залученого капіталу, а не власного. Так, співвідношення між власними і залученими коштами складає 1:20.

Залучений капітал (кошти) - це кредиторська заборгованість банку, що виникла внаслідок попередніх операцій і яка має бути погашена у визначений термін. Залучений капітал включає:

кошти на депозитних рахунках банківських клієнтів;

кошти, отримані від випуску та продажу боргових зобов'язань банку (облігацій та векселів);

кошти, отримані від інших комерційних банків;

позики, отримані від НБУ та інших кредитних установ.

Комерційні банки залучають вільні грошові кошти юридичних та фізичних осіб шляхом виконання депозитних операцій.

Депозит (вклад) - це грошові кошти, які внесені у банк клієнтами, зберігаються на їх рахунках і використовуються згідно з укладеною угодою та банківським законодавством. Депозити класифікуються за такими ознаками: за категоріями вкладників та за строками використання коштів.

За категоріями вкладників депозити поділяються на:

депозити суб'єктів господарської діяльності;

депозити фізичних осіб;

депозити банків.

За строками використання коштів депозити поділяються на:

депозити до запитання;

строкові депозити.

Депозити до запитання - це кошти, що залучені на депозит без визначеного строку погашення та поповнюються і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах.

Строкові депозити - це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом строку, який визначається у депозитній угоді.

Що таке курсова різниця? Як вона визначається

комерційний банк капітал облік

На випадок проведення розрахунків та інших операцій з підприємствами іноземних держав у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності проголошується принцип єдиного грошового вимірника, суть якого полягає у вимірюванні господарських операцій в єдиній грошовій одиниці - гривні. Для переведення іноземної валюти в національну - використовується валютний курс. При проведенні господарських операцій в іноземній валюті практично завжди виникає курсова різниця.

Курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти одного найменування при різних валютних курсах.

Курсова різниця це та сума, яка виникає під час обліку активів і пасивів за курсом НБУ на момент здійснення операцій по розрахунках, або на момент складання звітності, і які виражені в іноземній валюті.

Реальна оцінка валютних ресурсів залежить від коливання валютного курсу.

Валютним курсом для цілей бухгалтерського обліку, відповідно до П(С)БО 21, вважається встановлений НБУ курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Офіційний курс своєї грошової одиниці встановлюється НБУ на підставі результатів торгів валютними цінностями на міжбанківській валютній біржі.

Офіційний курс національної грошової одиниці використовується при здійсненні всіх безготівкових операцій:

Купівлі та продажу іноземної валюти.

У бухгалтерському обліку всіх операцій, відображених в інвалюті.

Розрахунків з бюджетом та митницею.

При плануванні та аналізі зовнішньоекономічної діяльності.

Ціноутворенні.

Складанні оперативної, бухгалтерської і статистичної звітності.

Для міждержавних розрахунків.

Офіційний курс використовують усі резиденти і нерезиденти, які проводять діяльність на території України, незалежно від форм власності і господарювання та видів здійснених операцій.

При здійсненні обліку курсових різниць необхідно визначити:

– об'єкти обліку;

– розмір балансової вартості іноземної валюти;

– звітний період, у якому були здійснені операції, пов'язані з рухом валютних ресурсів.

Об'єктом обліку при визначенні суми курсових різниць є:

– наявні грошові кошти;

– ресурси в установах банків;

– ресурси в дорозі;

– грошові і платіжні документи;

– цінні папери;

– ресурси в розрахунках з юридичними і фізичними особами;

– залишок цільового фінансування з бюджету;

– заборгованість в інвалюті.

При визначенні суми курсових різниць перерахунку не підлягають такі активи:

– основні ресурси;

– нематеріальні активи;

– малоцінні й швидкозношувані предмети;

– сировина і матеріали;

– устаткування;

– товари.

Вартість перелічених активів оцінюється в національній валюті України в сумі, що обчислена за чинним курсом НБУ:

– на дату здійснення господарської операції в іноземній валюті з якою пов'язано зарахування цих активів на баланс підприємства;

– на кінець звітного періоду;

– на дату погашення заборгованості у звітному періоді.

Таким чином, відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, курсові різниці виникають або на дату проведення розрахунку (операції), або на дату складання бухгалтерської звітності (де звітним періодом є місяць).

Відповідно до П(С)БО 3, усі курсові різниці, умовно, поділяються на:

Операційні - які виникають під час господарських операцій з активами і по зобов'язанням підприємства, пов'язаних з операційною діяльністю;

Неопераційні - які виникають під час господарських операцій з активами і зобов'язанням підприємства в інвалюті, які пов'язані з інвестиційною і фінансовою діяльністю підприємства.

Позитивна курсова різниця “транзитом” проходить через:

– рахунок 714 “Дохід від операційної курсової різниці”;

– рахунок 744 “Дохід від неопераційної курсової різниці”.

Негативна курсова різниця - “транзитом” проходить через:

– рахунок 945 - втрати від операційної курсової різниці;

– рахунок 974 - втрати від неопераційної курсової різниці, з дальшим списанням на рахунок 79 “Фінансовий результат”.

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

З каси банку видано готівку клієнту за чеком на заробітну плату його робітникам

20000

2

Відображено результати переоцінки (уцінки основних засобів)

150000

3

Нараховані проценти на позики, видані фізичним особам під платіжні картки

2400

4

Фізичній особі відкривається картрахунок і видається платіжна картка

2000

5

Прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані органам державної влади, сит знано сумнівними

40000

6

Банку сплатили проценти за валютним депозитом овернайт, розміщеному у іншому банку

2500$

7

Банком отримана плата за консультаційні послуги

8000

8

Банком нарахована премія працівникам

15000

9

Оприбуткування основних засобів, що виявлені в надлишку в результаті інвентаризації

35000

10

Визнано економічний результат діяльності банку за звітній рік (збиток)

100000

Список використаної літератури

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 “Вплив змін валютних курсів”, затверджено наказом Міністерства фінансів України № 176 від 10.08.2000 р.

2. Наказ Міністерства фінансів України “Положення з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті” № 29 від 14.02.96 р.

3. Бутинець Ф.Ф. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. - Житомир: ПП “Рута”, 2007. - 544 с.

4. Шульгін А.Г. Валютний курс і міжнародні фінанси. Конспект лекцій. - М., 2003. - 141 с

5. Воронова Л.К. Фінансове право України. Підручник. - К.: Прецедент; Моя книга, 2006. - 448с.

6. Стойко О.Я. Банківські операції. Підручник. - Тернопіль, 2002. - 394с.

7. Електронна бібліотека підручників - www.student-books.org.ua

8. Офіційний сайт Міністерства фінансів України - http//minfin.gov.ua

9. Офіційний сайт Верховної Ради України - http://portal.rada.gov.ua.

10. Офіційний сайт Кабінету Міністрів України - http://www.kmu.gov.ua.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Облік операцій на рахунках банку як об’єкт бухгалтерського обліку. Законодавчо-нормативне забезпечення ведення обліку операцій. Розробка аналітичних рахунків. Порядок відкриття поточного рахунку. Облік грошових коштів на спеціальних рахунках банку.

    курсовая работа [89,2 K], добавлен 22.02.2015

  • Особливості бухгалтерського обліку іноземної валюти, розрахунків з контрагентами. Порядок визначення та відображення в обліку курсових різниць. Організація обліку валютних операцій (з продажу та придбання валюти) на валютних рахунках у банку та в касі.

    курсовая работа [160,7 K], добавлен 14.07.2016

  • Роль бухгалтерського обліку в управлінні комерційним банком. Основи побудови бухгалтерського обліку в банках України. Організація бухгалтерського процесу. Облік операцій з формування статутного капіталу банку. Облік міжбанківських розрахунків.

    книга [637,4 K], добавлен 16.03.2007

  • Основні нормативні акти з обліку грошових коштів. Побудова обліку безготівкових операцій. Відкриття поточного рахунку в банку. Документальне відображення операцій поточного рахунку. Ведення аналітичного і синтетичного обліку операцій поточного рахунку.

    курсовая работа [53,9 K], добавлен 04.05.2010

  • Економічна сутність депозитів та їх класифікація, методи та моделі дослідження, аналіз нормативно-правової бази. Організація обліку, аналізу i аудиту депозитних операцій в ПАТ КБ "ПриватБанк", розробка рекомендацій щодо поліпшення даних процесів.

    дипломная работа [184,9 K], добавлен 23.01.2014

  • Поняття, склад і оцінка капіталу банку. Порядок обліку емісійних різниць. Облік розрахунків з акціонерами банку та субординованого боргу банку та інших статей додаткового капіталу. Порядок обліку фінансових результатів діяльності банку та їх розподілу.

    реферат [20,2 K], добавлен 10.07.2011

  • Організаційно-правова характеристика підприємства та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Організація та вимоги до первинного обліку. Аналітичний та синтетичний облік господарських операцій підприємства. Облік активів.

    курсовая работа [117,8 K], добавлен 22.12.2008

  • Організація аналітичного обліку в комерційних банка. Характеристика параметрів аналітичного обліку. Параметри контрагентів (клієнтів). Відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, режим їх функціонування та облік касових операцій.

    курсовая работа [85,3 K], добавлен 19.11.2009

  • Сутність поняття "курсова різниця". Облік курсових різниць. Основні методи котирування валют. Причини перерахунку курсових різниць. Порядок відображення курсових різниць у фінансовій та податковій звітності. Порядок переоцінки дебіторської заборгованості.

    реферат [21,5 K], добавлен 17.04.2010

  • Дослідження інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємства. Аналіз діяльності бухгалтера матеріального обліку, праці і заробітної плати, виробництва і калькуляції.

    реферат [27,5 K], добавлен 13.05.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.