Ревізія власного капіталу

10

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КАФЕДРА ОБЛІКУ І АУДИТУ

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Організація і методика проведення ревізій»

на тему: «Ревізія власного капіталу»

Херсон

Зміст

Вступ

1. Завдання та об'єкти ревізії власного капіталу

2. Ревізія статутного капіталу

3. Ревізія пайового капіталу

4. Ревізія додаткового капіталу

5. Ревізія резервного капіталу

6. Ревізія нерозподіленого прибутку

7. Ревізія вилученого капіталу

8. Ревізія неоплаченого капіталу

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

На сучасному етапі розвитку країни особливої актуальності набувають питання вдосконалення управління, важливою функцією якого є ревізія. Держава не може нормально функціонувати і розвиватися без чітко організованої системи контролю за виробництвом, розподілом і перерозподілом суспільного продукту та іншими сферами суспільного життя в державі. Ревізія є невід'ємним елементом побудови суспільства, який зазнає серйозних змін у процесі розвитку нової політичної системи, органів державного і господарського управління, законодавчої і виконавчої влади.

Ефективність роботи органів виконавчої влади і місцевого самоврядування в державі значною мірою залежить від здійснення контролю за виконанням законів, рішень, розпоряджень, від належної організації їхнього виконання. Систематичний і всеосяжний контроль та ревізія сприяють забезпеченню наукової обґрунтованості рішень, розпоряджень та інших нормативних документів, своєчасній їхній реалізації. Вони є необхідною умовою виявлення й усунення недоліків у діяльності об'єктів управління та причин, що їх породжують. Ревізія дисциплінує працівників апарату управління, дає можливість об'єктивно оцінювати рівень їхньої компетентності та відповідальності, сприяє поширенню позитивної практики роботи.

Особливого значення набуває ревізія в умовах функціонування господарюючих суб'єктів з різними формами власності.

1. Завдання та об'єкти ревізії власного капіталу

Капітал виражає власність. У разі створення підприємства, його стартовий капітал втілюється в активах і відображає їх вартість.

На підприємстві використовується власний і залучений капітал. Власний капітал - це частка в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Капітал = Активи -- Зобов'язання. Інакше кажучи, якби у підприємства не було боргів, то сума власного капіталу дорівнювала б його активам. Співвідношення між капіталом і зобов'язаннями на різних підприємствах неоднакове. Чим більшу частку становить власний капітал в активах підприємства, тим вища його незалежність. Власний капітал є основою для здійснення діяльності підприємства. Він показує ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство. Формується власний капітал за рахунок внесків власників та накопичення сум доходу від діяльності підприємства.

Власний капітал складається зі статутного, пайового, додаткового та резервного капіталів. До власних джерел належить також нерозподілений прибуток.

Завданнями ревізії власного капіталу є:

- перевірка дотримання законів під час формування капіталу;

- встановлення достовірності даних, пов'язаних з власним капіталом;

- аналіз використання власного капіталу.

Об'єктом ревізії є власний капітал підприємства. Ревізор ознайомлюється зі структурою власного капіталу і перевіряє кожен його вид.

2. Ревізія статутного капіталу

Статутний капітал формується відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України.

Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ) в статті 144 встановлено, що до моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж 50% суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.

Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу, зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

ЦКУ (стаття 115) передбачає, що господарське товариство є власником:

- майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу;

- продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

- одержаних доходів;

- іншого майна, набутого на законних підставах.

Вкладом до статутного капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку.

Господарський кодекс України (стаття 86) передбачає, що вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (зокрема майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, валюта.

Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах господарського товариства.

Забороняється використовувати для формування статутного фонду товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. Фінансовий стан засновників - юридичних осіб щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду господарського товариства у випадках, передбачених законом, має перевірити незалежний аудитор (аудиторська організація) у встановленому порядку, а майновий стан засновників - громадян має бути підтверджений декларацією про їхні доходи і майно, завіреною відповідним податковим органом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, здійснена суб'єктом оціночної діяльності -- суб'єктом господарювання.

Якщо засновники господарського товариства самі оцінюють майно, то це слід оформляти актом оцінки і приймання-передачі майна до статутного фонду.

Таким чином, засновник товариства з обмеженою відповідальністю може повністю формувати свій внесок у статутний фонд нерухомим майном.

Господарським кодексом України визначено (стаття 87), що сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний фонд товариства.

Товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду в порядку, встановленому Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього.

Рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до Державного реєстру.

У господарському товаристві створюються резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менш як 25% статутного фонду, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5% суми прибутку товариства.

Прибуток господарського товариства утворюється з надходжень від його господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку товариства сплачуються передбачені законом податки та інші обов'язкові платежі, а також відсотки за кредитами банків і облігаціями. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні товариства, яке визначає напрями його використання відповідно до установчих документів товариства.

ЦКУ (стаття 144) передбачає, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників.

Відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Розмір статутного капіталу товариства не може бути меншим від розміру, встановленого законом.

Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення всіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів установлюється законом і статутом товариства.

ЦКУ (статті 155, 158) передбачає, що статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій.

Статутний капітал товариства визначає, мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Він не може бути меншим від розміру, встановленого законом.

У разі заснування акціонерного товариства усі його акції мають бути розподілені між засновниками. Відкрита підписка на акції акціонерного товариства не провадиться до повної сплати статутного капіталу.

Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство підлягає ліквідації.

Акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів акціонерів збільшити статутний капітал шляхом збільшення номінальної вартості акцій або додаткового випуску акцій.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства допускається після його повної сплати. Збільшення статутного капіталу товариства для покриття збитків не допускається.

У випадках, встановлених статутом товариства і законом, може бути встановлене переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково випускаються товариством.

Акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів акціонерів зменшити статутний капітал шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом купівлі товариством частини випущених акцій з метою зменшення їх загальної кількості.

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства допускається після повідомлення про це усіх його кредиторів у порядку, встановленому законом. При цьому кредитори товариства мають право вимагати дострокового припинення або виконання товариством відповідних зобов'язань та відшкодування збитків.

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства шляхом купівлі та погашення частини акцій допускається, якщо така можливість передбачена у статуті товариства.

Зменшення акціонерним товариством статутного капіталу нижче від встановленого законом розміру призводить до ліквідації товариства.

Частка привілейованих акцій у загальному обсязі статутного капіталу акціонерного товариства не може перевищувати 25% .

Акціонерне товариство має право випускати облігації на суму, яка не перевищує розмір статутного капіталу або розмір забезпечення, що надається товариству з цією метою третіми особами.

Акціонерне товариство не має права оголошувати та виплачувати дивіденди:

- до повної сплати всього статутного капіталу;

- у разі зменшення вартості чистих активів акціонерного товариства до розміру, меншого, ніж розмір статутного капіталу і резервного капіталу;

- в інших випадках, встановлених законом.

У разі, якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менше 10%, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, у статутному капіталі якого іноземні інвестиції становлять 100%, вважається іноземним підприємством.

Таким чином, статутний капітал -- це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників).

На державному підприємстві статутний капітал -- це державні кошти, виділені підприємству у постійне користування і розпорядження з метою здійснення статутної діяльності. Загальний розмір засобів, закріплених за підприємством під час його створення, вказується у статуті. Звідси назва -- статутний капітал.

У недержавних підприємствах сума статутного капіталу визначається установчими документами і фіксується в статуті підприємства.

Створювати обов'язково статутний фонд (у бухгалтерському обліку це - статутний капітал) потрібно тоді, коли це передбачене законами. В інших випадках питання створення статутного капіталу вирішує власник на свій розсуд.

Облік статутного капіталу починають із дня реєстрації підприємства в державному реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності. На суму оголошеного статутного капіталу роблять запис за дебетом рахунку 46 «Неоплачений капітал» і кредитом рахунку 40 «Статутний капітал». У міру надходження внесків до статутного капіталу дебетують рахунки відповідних активів (рахунки: 10 - «Основні засоби», 20 - «Виробничі запаси», 22 - «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 23 - «Виробництво», 26 - «Готова продукція», 28 - «Товари», 30 - «Каса», 31 - «Рахунки в банках») і кредитують рахунок 46. Таким чином, реальна вартість статутного капіталу - це різниця між залишками за рахунками 40 і 46. Сальдо за рахунком 40 має відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксований в установчих документах підприємства.

Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу по кожному засновнику, учаснику, акціонеру. Отже, якщо засновник один, то облік за рахунком 40 ведеться загальною сумою.

А якщо засновників кілька, то за кожним з них відображають відповідну суму статутного капіталу, використовуючи для цього спеціальний журнал, книгу або таблицю в комп'ютері.

Ревізор перевіряє дотримання вимог законів під час формування статутного капіталу. Перевірка його здійснюється відповідно до умов конкретного підприємства, в якому є статутний капітал. Перевіряються документи, які підтверджують формування і сплату статутного капіталу.

3. Ревізія пайового капіталу

ревізія власний капітал

Пайовий капітал - сума пайових внесків членів спілок, кооперативів та інших підприємств, що передбачена установчими документами.

Пайовий капітал обліковують на рахунку 41 «Пайовий капітал»: за дебетом -- зменшення, а за кредитом -- збільшення. Аналітичний облік ведуть за кожним пайовиком. На цьому рахунку можуть обліковуватися майнові паї, які передані їхнім власниками господарським формуванням, що створені після реформування колективних сільськогосподарських підприємств.

Ревізор перевіряє законність створення пайового капіталу, правильність його обліку і використання. Перевіряються документи, які підтверджують формування пайового капіталу.

4. Ревізія додаткового капіталу

На рахунку 42 «Додатковий капітал» обліковують суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість, а також суми дооцінки активів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб.

Рахунок 42 «Додатковий капітал» має п'ять субрахунків.

На субрахунку 421«Емісійний дохід» обліковується різниця між продажною і номінальною вартостями первісно розміщених акцій. Викуплені власні акції оприбутковують через дебет субрахунку 451 «Вилучені акції» і кредит рахунків 30 «Каса» або 31 «Рахунки в банках». У разі перепродажу акцій: дебет рахунків 30 або 31 на фактично одержану суму від продажу акцій, кредит субрахунку 451 на номінальну вартість проданих акцій і кредит субрахунку 421 «Емісійний дохід» на різницю між виручкою і номінальною вартістю проданих акцій.

Ревізор перевіряє, наявність викуплених акцій, аналізує ефективність їх продажу, звертає увагу на законність і доцільність випуску та продажу акцій.

На субрахунку 422 «Інший вкладений капітал» обліковується інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески без рішень про зміни розміру статутного капіталу.

Ревізор перевіряє законність і доцільність вкладення капіталу.

На субрахунку 423 «Дооцінка активів» обліковують суму дооцінки (уцінки) активів, яку здійснюють у випадках, передбачених законодавством та П(С)БО. На суму дооцінки початкової вартості основних засобів дебетують рахунок 10 «Основні засоби» і кредитують субрахунок 423. На суму збільшення зносу об'єкта в результаті проведеної дооцінки дебетують субрахунок 423 і кредитують рахунок 13 «Знос (амортизація) необоротних активів».

Ревізор перевіряє законність і доцільність проведення дооцінок активів, правильність їх оформлення та відображення в обліку.

На субрахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» обліковують вартість необоротних активів, безоплатно одержаних підприємством від інших осіб. У разі безоплатного одержання необоротних активів дебетують рахунки 10, 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи» і кредитують субрахунок 424.

На субрахунку 425 «Інший додатковий капітал» обліковують інші види додаткового капіталу, які не можуть бути включені до наведених вище субрахунків. Ревізор перевіряє правомірність формування додаткового капіталу, документи і розрахунки, пов'язані з дооцінкою активів. Особливу увагу ревізор звертає на безоплатно одержані необоротні активи, з'ясовує, чи немає тут прихованих бартерних операцій, які показано як безоплатна передача.

5. Ревізія резервного капіталу

На рахунку 43 «Резервний капітал» обліковують наявність і рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку. Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами та напрямами використання. У разі створення резервного капіталу запис роблять за кредитом рахунку 43 і за дебетом рахунків 42 «Додатковий капітал» або 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» -- залежно від джерела створення резервного капіталу.

Резервний капітал використовують на покриття допущених збитків, збільшення статутного капіталу.

Ревізор перевіряє законність і доцільність створення резервного капіталу.

6. Ревізія нерозподіленого прибутку

Рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» використовують для обліку нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного у поточному році прибутку. За кредитом рахунку відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, а за дебетом - збитки та використання прибутку.

Рахунок 44 має три субрахунки.

На субрахунку 441 «Прибуток нерозподілений» відображаються наявність та рух нерозподіленого прибутку, на субрахунку 442 «Непокриті збитки» - непокриті збитки.

Фінансовий результат із рахунку 79 «Фінансові результати» переноситься на рахунок 44: дебет субрахунку 442 і кредит рахунку 79 на суму збитків; дебет рахунку 79 і кредит субрахунку 441 - на суму прибутків.

На субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» відображають розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), виплати за облігаціями, відрахування у резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді.

На суму використаного прибутку запис роблять за дебетом субрахунку 443 і за кредитом різних рахунків залежно від напряму використання прибутку: 40 «Статутний капітал» - використано на поповнення статутного капіталу; 41 «Пайовий капітал» - використано на поповнення пайового капіталу; 43 «Резервний капітал» - спрямованого у резервний капітал; 67 «Розрахунки з учасниками» - нараховані дивіденди.

Використання прибутку списують за рахунок прибутку: дебет субрахунку 441 і кредит субрахунку 443. Прибуток, що залишився нерозподілений, обліковують на субрахунку 441. Якщо підприємство має збиток, його відображають як дебетовий залишок на субрахунку 442.

Ревізор перевіряє достовірність суми прибутку, відображеної в обліку, а також законність та ефективність його використання.

7. Ревізія вилученого капіталу

На рахунку 45 «Вилучений капітал» обліковують вилучений капітал у разі викупу вчасних акцій (часток) в акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу). За дебетом рахунку 45 відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників, а за кредитом - вартість анульованих або перепроданих акцій (часток).

Рахунок 45 «Вилучений капітал» має три субрахунки: 451 «Вилучені акції»; 452 «Вилучені вклади та паї»; 453 «Інший вилучений капітал».

Викуплені акції власної емісії відображають за дебетом субрахунку 451 і кредитом рахунків 30 «Каса» або 31 «Рахунки в банках». У разі перепродажу акцій роблять запис у дебет рахунків 30 або 31 і кредит субрахунку 451; у разі анулювання акцій: дебет рахунку 40 «Статутний капітал» і кредит субрахунку 451.

Аналітичний облік вилученого капіталу здійснюють за його видами.

Ревізор перевіряє правильність викуплених акцій і їх відповідність даним обліку, встановлює дотримання законодавства за операціями, пов'язаними з вилученням акцій, вкладів, паїв та іншого капіталу.

8. Ревізія неоплаченого капіталу

Рахунок 40 «Неоплачений капітал» використовують для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства. За дебетом рахунку відображають заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, а за кредитом - погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу. Аналітичний облік неоплаченого капіталу здійснюють за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства.

Ревізор аналізує суми неоплаченого капіталу, його законність, правильність відображення у фінансовій звітності.

Висновок

Власний капітал є основою для здійснення діяльності підприємства. Він показує ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство. Формується власний капітал за рахунок внесків власників та накопичення сум доходу від діяльності підприємства.

Завданнями ревізії власного капіталу є перевірка дотримання законів під час формування капіталу; встановлення достовірності даних, пов'язаних з власним капіталом; аналіз використання власного капіталу.

Об'єктом ревізії є власний капітал підприємства.

Під час проведення ревізії перевіряється дотримання вимог законів під час формування статутного капіталу.

Перевіряються документи, які підтверджують формування і сплату статутного капіталу.

Перевіряється законність створення пайового капіталу, правильність його обліку і використання, наявність викуплених акцій, аналізує ефективність їх продажу, звертає увагу на законність і доцільність випуску та продажу акцій, законність і доцільність вкладення капіталу, законність і доцільність проведення дооцінок активів, правильність їх оформлення та відображення в обліку.

Перевіряють правомірність формування додаткового капіталу, документи і розрахунки, пов'язані з дооцінкою активів.

Особливу увагу звертають на безоплатно одержані необоротні активи, з'ясовують, чи немає тут прихованих бартерних операцій, які показано як безоплатна передача.

Проводять перевірку законності і доцільності створення резервного капіталу, достовірності суми прибутку, відображеної в обліку, а також законності та ефективності його використання.

Перевіряється правильність викуплених акцій і їх відповідність даним обліку, встановлюється дотримання законодавства за операціями, пов'язаними з вилученням акцій, вкладів, паїв та іншого капіталу, аналізуються суми неоплаченого капіталу, його законність, правильність відображення у фінансовій звітності.

Список використаних джерел

1.Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Ф.Ф.Бутинець та ін. Житомир: ПП «Рута», 2001р. - 416с.

2.Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М. Контроль і ревізія. Вид. 2-е, доп. і перероб. Житомир: ЖІТІ, 2000, - 512с.

3.Державний фінансовий контроль. Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. Н.С.Вітвицька, І.Ю.Чумакова. - К.: КНЕУ, 2004. - 408с.

4.Павлюк В.В., Сердюк В.М. Контроль і ревізія. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006, - 196с.

5.Усач Б.Ф. Контроль і ревізія. Підручник. - 4-те вид. К.: Знання-Прес, 2002, - 253с.

Размещено на Allbest.ru