Бухгалтерська експертиза

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Характеристики підготовчої стадії проведення бухгалтерської експертизи

Як будь-який дослідний процес, провадження експертизи включає такі стадії:

підготовчу;

організаційно-методичну;

дослідну;

узагальнення, оцінки і реалізації результатів експертизи.

На підготовчій стадії, виходячи з характеру завдань, поставлених правоохоронними органами, здійснюється:

підбір експертів (призначення фахівця - експерта-бухгалтера з огляду на зміст питань, поставлених перед судово-бухгалтерською експертизою);

складання завдання на проведення експертизи керівником експертної установи

вивчення призначеним експертом-бухгалтером змісту завдання та постанови правоохоронних органів;

підбір нормативно-правових актів з питань, які мають бути досліджені.

Організаційно-методична стадія включає:

вивчення змісту і повноти матеріалів справи, поданих на експертизу;

опрацювання методики проведення експертизи;

складання календарного плану-графіка проведення судово-бухгалтерської експертизи (оскільки процесуальні норми передбачають строки розслідування кримінальних і цивільних справ правоохоронними органами).

Дослідна стадія судово-бухгалтерської експертизи передбачає виконання експертом-бухгалтером конкретних процедур, передбачених методикою дослідження, в тому числі з використанням ЕОМ, для одержання необхідної інформації щодо питань, поставлених перед судово-бухгалтерською експертизою.

Стадія узагальнення, оцінки і реалізації результатів судово-бухгалтерської експертизи включає два етапи:

узагальнення результатів експертизи передбачає групування і систематизацію недоліків фінансово-господарської діяльності підприємства, які стали об'єктом бухгалтерської експертизи, за економічною однорідністю і хронологічною послідовністю, узагальнення результатів дослідження, складання експертного висновку, розроблення пропозицій із профілактики виявлених недоліків;

реалізація результатів експертизи - це передання експертного висновку органу, який призначив експертизу; оцінка висновку експерта слідчим (судом); допит експерта на попередньому слідстві чи судовому розгляді.

Таким чином, провадження судово-бухгалтерської експертизи являє собою системне дослідження господарських процесів, в яких виникли конфліктні ситуації в правовідносинах, з метою встановлення доказів істини для їх правового врегулювання.

Як будь-який дослідний процес, провадження експертизи включає такі стадії:

підготовчу;

організаційно-методичну;

дослідну;

узагальнення, оцінки і реалізації результатів експертизи.

На підготовчій стадії, виходячи з характеру завдань, поставлених правоохоронними органами, здійснюється:

підбір експертів (призначення фахівця - експерта-бухгалтера з огляду на зміст питань, поставлених перед судово-бухгалтерською експертизою);

складання завдання на проведення експертизи керівником експертної установи;

вивчення призначеним експертом-бухгалтером змісту завдання та постанови правоохоронних органів;

підбір нормативно-правових актів з питань, які мають бути досліджені.

Організаційно-методична стадія включає:

вивчення змісту і повноти матеріалів справи, поданих на експертизу;

опрацювання методики проведення експертизи;

складання календарного плану-графіка проведення судово-бухгалтерської експертизи (оскільки процесуальні норми передбачають строки розслідування кримінальних і цивільних справ правоохоронними органами).

Дослідна стадія судово-бухгалтерської експертизи передбачає виконання експертом-бухгалтером конкретних процедур, передбачених методикою дослідження, в тому числі з використанням ЕОМ, для одержання необхідної інформації щодо питань, поставлених перед судово-бухгалтерською експертизою.

Стадія узагальнення, оцінки і реалізації результатів судово-бухгалтерської експертизи включає два етапи:

узагальнення результатів експертизи передбачає групування і систематизацію недоліків фінансово-господарської діяльності підприємства, які стали об'єктом бухгалтерської експертизи, за економічною однорідністю і хронологічною послідовністю, узагальнення результатів дослідження, складання експертного висновку, розроблення пропозицій із профілактики виявлених недоліків;

реалізація результатів експертизи - це передання експертного висновку органу, який призначив експертизу; оцінка висновку експерта слідчим (судом); допит експерта на попередньому слідстві чи судовому розгляді.

Таким чином, провадження судово-бухгалтерської експертизи являє собою системне дослідження господарських процесів, в яких виникли конфліктні ситуації в правовідносинах, з метою встановлення доказів істини для їх правового врегулювання.

2. Експертне дослідження операцій з інвестування

Економічний розвиток будь-якої країни залежить від ефективного використання матеріальних ресурсів і праці людей, тому найважливішим чинником, який сприяє цьому, є добре налагоджена система управління виробництвом, відтак бухгалтерського обліку як її складової.

Однак реальність така, що цього недостатньо, а тому нерідко допускаються зловживання окремими працівниками підприємств, що стають предметом розслідування і судових розглядів.

Такі ситуації можуть бути об`єктивно і на належній правовій основі вирішені лише за умови, що на підприємствах забезпечено належну організацію бухгалтерського обліку відповідно до вимог нормативно-правових актів, які її регулюють, а всі докази ґрунтуються на якісно підготовлених документах. Об`єктивну ж оцінку доказів, які є в бухгалтерських документах, забезпечує судово-бухгалтерська експертиза.

В своїй роботі ми розглянемо питання: експертне дослідження операцій з інвестиціями. І більш детально зупинимося на:

1. Стандарт дослідження судово-бухгалтерською експертизою операцій з інвестиційної діяльності підприємства; 2. Об'єкти судово-бухгалтерської експертизи інвестиційної діяльності підприємства; 3. Джерела інформації для проведення судово-бухгалтерської експертизи інвестиційної діяльності підприємства; 4. Методичні прийоми експертного дослідження операцій з інвестиційної діяльності підприємства; 5. Особливості узагальнення і реалізації результатів судово-бухгалтерської експертизи інвестиційної діяльності.

Більшість підприємств має в своєму розпорядженні тимчасово вільні фінансові ресурси, які з метою отримання додаткового прибутку інвестуються в об'єкти різних галузей народного господарства.

Інвестиції (від лат. investire - обкладати) - довгострокові вкладення грошових, майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Потреба у дослідженнях судово-бухгалтерською експертизою вказаних операцій виникає, передусім, при створенні конфліктних ситуацій у сфері інвестиційної діяльності підприємства, пов'язаних., зокрема, із порушенням чинного законодавства України, нормативно-правових актів, зловживаннями в сфері обігу цінних паперів і т.д.

Здійснення судово-бухгалтерської експертизи операцій з інвестиційної діяльності підприємства проводиться на основі попередньо сформованого локального стандарту експертного дослідження, який включає:

об'єкти судово-бухгалтерської експертизи операцій з інвестиційної діяльності підприємства;

джерела інформації для проведення експертизи;

конкретні методичні прийоми дослідження;

методичні прийоми узагальнення і реалізації результатів експертизи операцій з інвестиційної діяльності підприємства.

До об'єктів судово-бухгалтерської експертизи інвестиційної діяльності підприємства належать: інвестиції у майнових цінностях; ноу-хау, авторські права, інші об'єкти інтелектуальної власності; векселі, акції, облігації та інші цінні папери; капітальні інвестиції; бухгалтерський облік інвестицій; правопорушення в інвестиційній діяльності підприємства.

Джерелами інформації судово-бухгалтерської експертизи інвестиційної діяльності підприємства є законодавство України про інвестиційну діяльність; нормативно-правові акти, що регулюють її здійснення; інструктивні матеріали з обліку інвестиційної діяльності; первинні документи та регістри бухгалтерського обліку; інформація правоохоронних органів.

Методичні прийоми експертного дослідження операцій з інвестиційної діяльності включають розрахунково-аналітичні (економічний аналіз, статистичні розрахунки, аналітичні розрахунки тощо) і документальні (нормативно-правове регулювання, інформаційне моделювання, експертизи різних видів, дослідження документів).

Методичні прийоми узагальнення і реалізації результатів судово-бухгалтерської експертизи інвестиційної діяльності включають групування результатів експертного дослідження, аналітичне групування доказів, узагальнення результатів дослідження, систематизований виклад висновків, розробку профілактичних заходів, реалізацію результатів судово-бухгалтерської експертизи). Використовуючи комплекс джерел нормативно-довідкової та фактографічної інформації, експерт-бухгалтер за допомогою певних методичних прийомів експертного дослідження (розрахунково-аналітичних і документальних) здійснює процедуру судово-бухгалтерської експертизи інвестиційної діяльності підприємств (згідно завдань правоохоронних органів).

Розрахунково-аналітичні методичні прийоми судово-бухгалтерської експертизи інвестиційної діяльності підприємств (економічний аналіз, аналітичні розрахунки, статистичні розрахунки, економіко-математичні методи) застосовуються, переважно, для виявлення нецільового використання інвестицій.

Документальні методичні прийоми є більш доказовими, відповідно вони формують основу експертного дослідження. Кожен з них має свою специфіку, зокрема:

нормативно-правове регулювання інвестиційної діяльності - експертизою встановлюються відхилення нормативно-правового характеру щодо встановлених нормативів і стандартів здійснення й обліку інвестиційних операцій;

інформаційне моделювання - встановлення повного спектру нормативно-довідкової та фактографічної інформації щодо досліджуваного експертизою питання;

експертизи різних видів - переважно застосовують для вивчення неякісне підготовлених документів (підроблені виписки банків з поточного рахунка, фіктивні довідки бухгалтерії на різницю між номінальною і ринковою вартістю цінних паперів, фальсифікації в реєстрах надходження цінних паперів тощо), а також при встановленні обсягів і якості виконаних робіт;

дослідження документів - вивчення достовірності, доцільності та обґрунтованості зафіксованих у них господарських операцій (формальна перевірка бланків цінних паперів, логічна та аналітична перевірка доходності інвестицій, зустрічна перевірка в установах банків, взаємний контроль документів і операцій).

Методичні прийоми узагальнення і реалізації результатів судово-бухгалтерської експертизи інвестиційної діяльності підприємств практично не відрізняються від методики, викладеної у попередніх розділах (особливістю є лише те, що при аналітичному групуванні доказів необхідно складати окремі відомості за видами інвестицій).

Експерт-бухгалтер на основі проведеного дослідження узагальнює результати його здійснення в журналі судово-бухгалтерської експертизи. При цьому фіксують зміст конкретного питання, винесеного на розгляд судово-бухгалтерської експертизи, вказують перелік нормативно-правової та фактографічної інформації, що стосується безпосередньо досліджуваного питання, формулюють зміст недоліків і правопорушень, виявлених ревізією, наводять суму збитку та вказують посадову особу, яка відповідає за правопорушення. Далі наводиться зміст інформації, встановлений, власне, судово-бухгалтерською експертизою, зокрема конкретні недоліки і правопорушення, сума збитку, матеріально відповідальні та службові особи, безпосередньо або частково винні у скоєнні злочину.

На основі записів у журналі судово-бухгалтерської експертизи експерт-бухгалтер використовуючи методичні прийоми аналітичного групування доказів правопорушень у сфері інвестиційної діяльності, у спеціальних аналітичних таблицях формує зведений результат експертного дослідження.

На підставі наведених вище матеріалів експерт-бухгалтер складає узагальнюючий висновок судово-бухгалтерської експертизи, який разом з журналом та аналітичними таблицями передається правоохоронному органу, що призначив експертизу. Реалізація результатів експертного дослідження відбувається у суді чи арбітражі на основі висновку експерта-бухгалтера, а також в органах управління на основі переданих їм пропозицій щодо профілактики виявлених зловживань і недопущення їх в майбутньому.

3. Класифікація бухгалтерських документів, що досліджуються

Бухгалтер-експерт досліджує господарські операції, піддаючи відповідному аналізу документи, записи в рахункових регістрах, а в окремих випадках і акти документальних ревізій, звіти, показання обвинувачуваних і свідків, висновки експертів в інших областях знань та інші матеріали справи. Отже, документи служать засобом дослідження предмета судово-бухгалтерської експертизи. Це визначається тим, що, по-перше, в у бухгалтерському обліку за допомогою документів здійснюється реєстрація господарських операцій; по-друге, документи служать одним із засобів перевірки й аналізу господарської діяльності підприємств, організацій і, по-третє, у карно-процесуальному законодавстві документи є джерелами доказів.

У поняття «документ» у різних галузях науки вкладається різне значення. Так, наприклад, у бухгалтерському обліку документ - це письмове свідчення про фактичне здійснення чи про право на здійснення господарської операції, у правознавстві форма посвідчення юридичних фактів. У процесуальному праві термін «документ» розуміється як вид джерела доказів. Розмаїтість розуміння документа обумовлено насамперед специфікою предмета і методу дослідження конкретної галузі науки і практики.

При вивченні всієї сукупності понять можна бачити основні риси й у такий спосіб дати поняття документа з погляду судово-бухгалтерської експертизи. Отже, документом варто розуміти письмовий акт, що містить визначені реквізити і відбиває господарські операції чи інші факти, з якими закон зв'язує надходження економіко-правових наслідків. Тобто документи підприємства є носіями як економічної інформації, оскільки за допомогою документів здійснюється первинне дотримання і реєстрація господарських операцій; так і юридичної інформації.

Документ буде мати доказове значення тоді, коли він взятий у встановлену законодавством форму.

У процесі дослідження матеріалів кримінальної справи, що представляють собою різні види документів, експерт-бухгалтер повинен чітко в них орієнтуватися. Цьому допоможе гарне знання класифікації документів.

У цьому зв'язку всі документи, що є кримінальній справі, з позиції правової їхньої класифікації і значимості (доказовості) можна підрозділити в такий спосіб: а) доброякісні, тобто що забезпечують доказову силу, і недоброякісні, тобто не забезпечують силу; б) бухгалтерські; в) інші матеріали справи.

Доброякісний документ - це документ, що за формою і змістом відповідає правилам, що відбиті в законодавстві і забезпечує доказову силу. Експерт-бухгалтер досліджує тільки ті документи, що відбивають господарські і фінансові операції, що визнані слідчим (судом) доказами, тобто повинні відповідати вимогам допустимості й відносності доказів.

Допустимість доказів означає строге дотримання процесуальних правил при зборі доказів (законність доказу), законність способів одержання і закріплення фактичних даних уповноваженими на те особами.

Відносність характеризує зміст доказів і означає внутрішньому, властивому доказу, властивість, у силу якого зведення про дані (фактичного дані), використовуються для з'ясування обставин, що підлягають доведенню, мають значення для правильного дозволу кримінальної справи.

Судовий експерт-бухгалтер самостійно перевіряє відповідність фактам господарських операцій, що мають у справі зведення про факти, що відносяться до предмета експертизи, чи вірогідність вихідних даних, на яких будується його дослідження, доступними йому способами економічного аналізу.

Об'єкти дослідження й інші матеріали справи, досліджувані експертом-бухгалтером, містять у собі копії, ксерокопії, другі і треті екземпляри документів, що мають значення для справи і залучених до справи як докази.

Недоброякісним вважається документ, що не відповідає вимогам законодавства і не забезпечує доказової сили. Недоброякісні документи можна підрозділити на недоброякісні чи за формою, власне кажучи відбитих у них операції і комбіновані.

Спосіб розпізнавання дефектних документів украй різноманітні. Передбачити усі види зловживань з документами неможливо. Однак мається ряд формальних ознак, що самі по собі не свідчать про зловживання, але разом з тим повинні привернути до документа увагу слідчого й експерта-бухгалтера і служити сигналом для перевірки операції, що оформлені ним.

До таких ознак відносяться:

1) відсутність при виконавчому документі розпорядження, що дає підставу на перевірку цього документа;

2) відсутність при розпорядницькому документі виконавчого документа;

3) складання документа з порушеннями установленої форми. Наприклад, складання доручення не за формою чи не на стандартному бланку;

4) не заповнення реквізитів документа;

5) взаємна невідповідність окремих реквізитів документа, наприклад невідповідність найменування організації на штампі й у печатці;

6) недооформлення документа, наприклад, відсутність у ньому підписів посадових осіб;

7) наявність на документах резолюцій чи дозвільних написів у такій кількості, яке не потрібно при нормальному оформленні документа;

8) відсутність при документах необхідних додатків, наприклад, при відомості на видачу заробітної плати немає табелів;

9) сумарні невідповідності основного документа і додатків до нього, наприклад, до авансового звіту документів про витрату засобів;

10) розбіжність у змісті декількох екземплярів того самого документа;

11) підписання документів особами, що не мають на це права;

12) підробка підписів, наявність різного роду підчищень, необумовлених виправлень тексту і т.п.

Жоден з перерахованих ознак самі по собі не свідчить про зловживання, але повинні привернути увагу слідчого й експерта-бухгалтера до операції, що оформлена таким документом. Усякий дефектний документ підлягає ретельній перевірці шляхом аналізу операції, що оформлена ним.

Вихідними даними, що відносяться до предмета експертизи, є зведення і записи про факти здійснення операцій, прийнятому в організації порядку ведення бухгалтерського обліку і документа.

На підприємстві бухгалтерський облік організується на підставі Законів Про бухгалтерський облік, облікової політики підприємства, організації й ін. нормативно-правові акти. При проведення експертизи експерт-бухгалтер повинен враховувати «сукупність способів ведення бухгалтерського обліку - первинного спостереження, вартісного виміру, що тече угрупованню і підсумковому узагальненню фактів господарської (статутний і інший) діяльності.

Об'єктом судово-бухгалтерської експертизи є первинні і зведені документи бухгалтерського обліку, що містять фактичні дані, необхідні для дачі висновку.

Документи бухгалтерського обліку - це письмові акти, що фіксують зроблені господарські операції відповідно до вимоги правил, закріплених у нормативно-правових актах.

Бухгалтерські документи в роботі підприємств служать засобом обґрунтування облікових записів. Крім того, вони використовуються для керівництва і керування господарською діяльністю, тобто використовуються для передачі розпорядження від розпорядників до виконавців. На основі бухгалтерських документів контролюється правильність зроблених операцій, ведеться поточний аналіз виконуваної роботи, установлюються причини тих чи інших господарських порушень, тобто документація виконує контрольно-аналітичні функції.

Правовий висновок бухгалтерських документів виявляється в тому, що з їхньою допомогою підтверджується правильність реєстрованих в обліку фактів і самі вони є доказом при суперечках, що виникають між підприємствами (об'єднаннями, організаціями, установами). Їх використовують органи слідства, суди, господарські суди при рішенні питань про різні претензії, позови, перевірки повноти виконання зобов'язань і т.д. Однак, необхідну правову силу документи одержують тільки тоді, коли вони складені й оформлені відповідно до вимог законодавства.

Крім того, експерт-бухгалтер складає висновок на підставі головним чином досліджених ним бухгалтерських документів, що маються в кримінальній справі.

До об'єктів судово-бухгалтерської експертизи відносяться первинні розпорядницькі документи, що є підставою для бухгалтерського обліку і звітності, регістри бухгалтерського обліку і установлені форми бухгалтерської звітності, розрахунок податків (податкові декларації).

До бухгалтерських документів прийнято відносити такі, як, наприклад, платіжна вимога, платіжне доручення, чек, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, відомість на видачу заробітної плати, накладна, калькуляція, звіти, облікові регістри, акти на списання цінностей і ін.

У залежності від призначення бухгалтерські документи в літературі обґрунтовано прийнято підрозділяти на розпорядницькі, виправдувальні, комбіновані; по ступені узагальнення - на первинні і зведені; по кількості відбитих у них операцій - на разові і накопичувальні; за місцем складання - на внутрішні і зовнішні.

Розпорядницькі документи - це такі документи, що містять розпорядження (указівка) про виконання фінансової чи господарської операції.

Виправдувальні - це документи, що складаються в момент здійснення операції чи негайно ж після її здійснення і службовці доказом того, що дана господарська операція була зроблена.

Комбіновані - це такі документи, що включають елементи розпорядницького і виконавчого документа.

Первинні документи - це такі документи, у яких оформляються фінансові чи господарські операції.

Слідчий, експерт, суд повинні звернути увагу на те, що внесення виправлень у касові і банківські документи не допускається. В основні первинних облікових документів виправлення можуть вноситися лише за узгодженням з учасниками господарських операцій, що повинно бути підтверджено підписами тих же осіб, що підписали документи, із указівкою дати внесення виправлень.

Для здійснення контролю й упорядкування обробки даних про господарські операції на основі первинних облікових документів складаються зведені облікові документи.

Разові документи - документи, у яких фіксується одна фінансова чи господарська операція. Наприклад, платіжна вимога, касові ордери і т. п.

Накопичувальні документи - документи, у яких оформляються однорідні операції, зроблені в різний час (наприклад, за тиждень, декаду, місяць і т.д.).

Внутрішні документи застосовуються усередині одного підприємства. Зовнішні документи оформляють фінансові чи господарські операції між двома підприємствами. Наприклад, рахунок-фактура, платіжна вимога.

Серед документів бухгалтерського обліку особливе значення мають облікові регістри.

Вони визначаються як документи аналітичного (синтетичного) обліку, у яких відповідно до законодавства здійснюється угруповання даних про наявність товарно-матеріальних цінностей, коштів і операцій з ними.

Регістри бухгалтерського обліку призначені для систематизації і нагромадження інформації, що міститься в прийнятих до обліку первинних документах, для відображення на рахунках бухгалтерського обліку й у бухгалтерській звітності.

З метою спрощення обліку іноді практикується з'єднання оперативного і бухгалтерського обліку. У таких випадках і оперативні і бухгалтерські записи мають однакове доказове значення. Оскільки на підставі таких матеріалів можуть бути виявлені зловживання, розмір матеріального збитку, відповідальні за збиток особи і ступінь відповідальності кожного з них, експерт-бухгалтер не повинен ігнорувати їх.

Варто розрізняти неофіційні записи з розписками чи без розписок осіб, що беруть участь в операціях, відбитих у таких записах. Якщо подібні записки підписані особами, то експерт може вважати їх достатніми для дачі висновку.

Потреба у дослідженнях судово-бухгалтерською експертизою вказаних операцій виникає, передусім, при створенні конфліктних ситуацій у сфері інвестиційної діяльності підприємства, пов'язаних., зокрема, із порушенням чинного законодавства України, нормативно-правових актів, зловживаннями в сфері обігу цінних паперів і т.д.

Здійснення судово-бухгалтерської експертизи операцій з інвестиційної діяльності підприємства проводиться на основі попередньо сформованого локального стандарту експертного дослідження, який включає:

об'єкти судово-бухгалтерської експертизи операцій з інвестиційної діяльності підприємства;

джерела інформації для проведення експертизи;

конкретні методичні прийоми дослідження;

методичні прийоми узагальнення і реалізації результатів експертизи операцій з інвестиційної діяльності підприємства.

При підготовці проведення судово-бухгалтерської експертизи інвестиційної діяльності підприємства» необхідно, передусім, з'ясувати структуру і специфіку локального стандарту експертного дослідження, вивчити об'єкти судово-бухгалтерської експертизи, встановити перелік джерел інформаційного забезпечення експертного дослідження, засвоїти особливості застосування методичних прийомів судово-бухгалтерської експертизи.

Основну увагу слід зосередити на з'ясуванні типових варіантів поєднання розрахунково-аналітичних і документальних методичних прийомів експертного дослідження в процесі здійснення судово-бухгалтерської експертизи інвестиційної діяльності підприємств.

експертиза інвестування бухгалтерський дослідження

Список літератури

1. Білуха М.Т. Судово-бухгалтерська експертиза: Підручник для студентів вузів. - К.: Воля, 2004. -653 с.

2. Рудницький В.С. Судово-бухгалтерська експертиза економічних правопорушень: (Опорний конспект для самостійного вивчення дисципліни): Навчальний посібник. - М-во науки та освіти України. - Київ: ВД «Професіонал», 2004. - 303 с.

3. Усач Б.Ф. Аудит і судово-бухгалтерська експертиза; Під загальн. ред. Б.Ф. Усача. - Львів: Каменяр, 1998. -132 с.

4. Мумінова-Савіна Г.Г. Судово-бухгалтерська експертиза: Навчальний посібник; М-во освіти і науки України, Київський нац. екон. ун-т. - К.: КНЕУ, 2003. -202 с.

5. Атанесян Г.А. Судебная бухгалтерия - М.: Юрид. лит., 1989. -350 с.

Размещено на Allbest.ru