Аналітично-критичний огляд наукових публікацій на тему: "Облік кредитних операцій банку"

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В. ГЕТЬМАНА

Кафедра обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу

Аналітично-критичний огляд наукових публікацій

на тему: «Облік кредитних операцій банку»

Виконала:

Студентка 4 курсу

5 групи, спец. 6509,

Хоменко Анастасія

Перевірила:

старший викладач

Абесінова О.К.

Київ 2012

Огляд статті О. Скаско «Удосконалення механізмів обліку кредитних операцій банку»

В даній статті досліджено бухгалтерський облік кредитних операцій банків за термінами надання та своєчасністю виконання первинно укладених договорів. На цій основі запропоновано рекомендації з удосконалення діючої на сьогодні в Україні методики бухгалтерського обліку кредитних операцій, що забезпечить більш реальне відображення в фінансовій звітності наявних ризиків банків та стан ліквідності.

Виклад основного матеріалу автор починає з дослідження сучасного стану розвитку економіки в державі.

Автор стверджує, що банки є однією із найважливіших структур ринкової економіки, що яскраво проявляється сьогодні в Україні та в усьому світі.

Кредитно-банківська система за умов ринку відіграє важливу роль у підвищенні ефективності економіки країни.

Звітність ж банків формується на основі стандартів та правил бухгалтерського обліку, які в повній мірі мають розкривати якість активних операцій, кількісні показники наявних ризиків та обсягів резервів, стан ліквідності, обсяг власного капіталу тощо. Найбільше уваги завжди приділяють обсягу власного капіталу та якості кредитного портфеля, якому в активних операціях, загальних доходах належить основне місце і притаманний найбільший ризик впливу на стан надходжень та капіталу

За строками користування з визначення ризиків при формуванні резервів автор статті поділяє кредит на:

v на строковий (короткостроковий, довгостроковий),

v відстрочений (пролонгований), прострочений

v сумнівний до повернення.

Автор дає визначення видам кредиту. Наприклад, короткостроковий кредит - кредит до одного року. Довгострокові кредити - кредити на більше одного року, які надаються під забезпечення заставою (майном, майновими правами, цінними паперами), гарантією.

За результатами класифікації кредитного портфеля автор визначає категорію кожної кредитної операції, а саме:

v “стандартна”,

v “під контролем”,

v “субстандартна”,

v “сумнівна” чи “безнадійна”.

Автор зазначає, що класифікація кредитів знаходить відображення не у фінансовій, а статистичній формі звітності №604 “Звіт про формування резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями”, яка доступна лише Національному банку. Всі ж клієнти, потенційні контрагенти банку не мають доступу до цієї інформації і відповідно не володіють інформацією про наявні його ризики.

Основною особливістю сьогоднішньої кризи у банківській системі автор вважає суттєвий вплив недостатньої ліквідності, яка є в свою чергу наслідком розривів між термінами повернення пасивів (депозити фізичних та юридичних осіб)) та термінами отримання платежів навіть за строковими кредитами (прострочені і сумнівні до повернення недоцільно враховувати, оскільки вони в момент виникнення вже впливають на стан ліквідності).

Для прикладу і підтвердження наведеної інформації він наводить дані про структуру кредитних вкладень банківської системи України за термінами погашення за період 2004-2008 років.

Автор згадує і про план рахунків банків України, складений за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку впродовж декількох років забезпечував використання в бухгалтерському обліку рахунків пролонгованої заборгованості і, враховуючи наведені вище обґрунтування, свідчить, що доцільно повернутись до такої практики, удосконаливши її відповідно до сучасного стану пропонованих банками кредитних послуг клієнтам, практичного досвіду банківського нагляду за діяльністю банків.

В кінці статті автор робить висновок, що удосконаленню методики обліку кредитних операцій як банків, так і інших суб'єктів господарювання на основі сприятиме:

- необхідно запровадити методику обліку відстроченої (пролонгованої) заборгованості за кредитними операціями, передбачивши в Плані рахунків банків України рахунки для обліку пролонгованої заборгованості в залежності від терміну її виникнення.

- розширити облік кредитних операцій за термінами надання, отримання шляхом передбачення в Плані рахунків банків України рахунків для обліку короткотермінової (до 1 року), середньотермінової (від 1 до 3 років) та довготермінової заборгованості (більше 3 років).

- розширити бухгалтерський облік кредитної заборгованості за термінами надання.

Огляд статті В.О. Матвійчука «Облік кредитних операцій у комерційних банках»

У статті висвітлено принципи ведення обліку кредитних операцій в комерційних банках України. Дано характеристику класифікації балансових та позабалансових рахунків для обліку даних операцій. Описано загальні принципи бухгалтерського обліку кредитних операцій.

Основний матеріал статті автор починає з становища сучасної національної банківської системи на даному етапі розвитку.

Викладені принципи бухгалтерського обліку кредитних операцій, зокрема:

- безперервності діяльності установи банку;

- стабільності правил бухгалтерського обліку;

- обережності;

- поділу звітних періодів (нарахування доходів та видатків);

- дати операції;

- переваги змісту над формою;

- оцінки активів та пасивів;

- окремого відображення активів і пасивів.

Звернено увагу на позабалансові рахунки передбачені для обліку забалансових зобов'язань банку кредитного характеру. Вони згруповані у наступні рахунки дев'ятого класу:

- гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банкам (рахунок №900);

- гарантії, надані клієнтам (рахунок №902);

- сумнівні гарантії та поручительства (рахунок №909);

- зобов'язання з кредитування, які надані банкам (рахунок №910);

- зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам (рахунок №912).

Наведені такі проведення:

При укладенні угоди виконується бухгалтерське проведення за поза балансом на суму, зазначену в кредитній угоді:

- Д-т 9129 Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам

- К-т 9900 Контррахунок.

При перерахуванні коштів одержувачу кредиту:

- Д-т Кредитний рахунок клієнта;

- К-т Поточний рахунок клієнта.

і одночасно проводиться зворотний запис за позабалансовим обліком:

- Д-т 9900;

- К-т 9129.

Обумовлені кредитною угодою комісійні винагороди списуються банком самостійно меморіальним ордером з поточного рахунку позичальника, що відображується проведенням:

- Д-т Поточний рахунок позичальника;

- К-т Комісійні доходи (рахунки класу 6).

Питання про утримання банками суми комісійної винагороди відразу із суми кредиту остаточно не вирішено. У бухгалтерському обліку зміст даної операції відображатиметься так:

- Д-т Кредитний рахунок позичальника;

- К-т Поточний рахунок позичальника;

- К-т Комісійні доходи.

Тощо.

У висновку до статті автор стверджує, що додержання загальних принципів бухгалтерського обліку кредитних операцій можливе при виконанні обов'язкового правила: пролонгована заборгованість, прострочена заборгованість, а також нараховані доходи та прострочені нараховані доходи мають обліковуватись за відповідними рахунками тієї групи Плану рахунків, в якій обліковується номінал кредиту (сума основного боргу за кредитною угодою); сумнівна заборгованість обліковується за окремими групами рахунків, але в розрізі балансових рахунків, що визначають конкретну групу кредитів, щодо яких заборгованість визнається сумнівною.

Огляд статті О.Г. Коренєва, О.В. Карпенко «Облік операцій з іпотечного кредитування і перспективи»

банк кредитний облік іпотечний

В статті висвітлені питання обліку операцій з іпотечного кредитування, а саме аналіз стану та перспектив безпосередньо обліку операцій з іпотечного кредитування.

Виклад основного матеріалу автори починають з статистики обсягу виданих житлових кредитів українським банкам. Наприклад, у структурі кредитів 56% становлять кредити на придбання житла, понад 11% - на житлове будівництво, понад 30% - кредити під заставу.

Далі автор дає визначення таким поняттям, як:

Іпотечний кредит - правовідносини, які виникають на підставі договору про іпотечний кредит між кредитодавцем і боржником з приводу надання коштів у користування з встановленням іпотеки.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом.

Управитель - фінансова установа, яка здійснює управління майном, отриманим у довірчу власність за договором управління майном.

Наступний етап - відображення в бухгалтерському обліку нерухомого майна, що є предметом іпотеки, здійснюється за позабалансовими рахунками групи 952 “Іпотека” Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.

Для обліку предмета іпотеки використовуються рахунки: 9520 А “Земельні ділянки”; 9521 А “Нерухоме майно житлового призначення”; 9523 А “Інші об'єкти нерухомого майна”. За дебетом рахунків проводяться суми вартості предмета іпотеки для забезпечення виконання зобов'язання боржника. За кредитом рахунків проводяться суми вартості предмета іпотеки в разі припинення основного зобов'язання, реалізації предмета іпотеки відповідно до законодавства України, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним, знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), за умови невідновлення її іпотекодавцем, наявності інших підстав, передбачених законодавством України.

Поступово автори переходять до рефінансування іпотечних кредитів. Рефінансування може здійснюватися такими способами:

v відчуження (продаж) заставної шляхом вчинення індосаменту з компенсацією індосанту вартості заставної у встановленому сторонами розмірі;

v продаж заставної із зобов'язанням зворотного викупу (операція репо);

v передача заставної у заставу для забезпечення виконання зобов'язань перед іншими кредиторами;

v емісія іпотечних цінних паперів;

Автори відображають облік отримання управителем іпотечних активів, а саме:

Дебет рахунку: 9786 А “Інші активи в довірчому управлінні”;

Кредит рахунку: 9791 П “Рахунки установників”.

У свою чергу, отримання управителем платежів за іпотечними активами, що надані йому в довірче управління, в обліку відображається таким чином:

а) зарахування коштів на рахунки управителя (на балансі банку, у якому відкритий поточний рахунок управителю):

Дебет рахунків:

1001 А “Банкноти та монети в касі банку”;

1200 А “Кореспондентський рахунок банку у НБУ”;

1500 А “Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках”;

2600 АП “Кошти на вимогу суб'єктів господарювання”;

2620 АП “Кошти на вимогу фізичних осіб”;

2650 АП “Кошти на вимогу небанківських фінансових установ”;

Кредит рахунку:

2601 П “Поточні рахунки управителя з довірчого управління”;

б) отримання платежів (на підставі отриманої виписки з рахунку управителя):

Дебет рахунку

9781 А “Поточні рахунки управителя з довірчого управління”;

Кредит рахунку

9792 П “Кредиторська заборгованість за операціями довірчого управління”.

Одночасно зменшується сума зобов'язань за іпотечними активами, які є в довірчому управлінні, та частки установника в платежах за ними. У цьому разі здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дебет рахунку: 9791 П “Рахунки установників”;

Кредит рахунку: 9786 А “Інші активи в довірчому управлінні”.

Та інші операції.

В кінці статті авто робить висновок, що висновок, що на даному етапі одним із головних завдань розвитку іпотечного ринку все ще залишається створення законодавчої бази, яка б відповідала прогресивним міжнародним стандартам і враховувала позитивний досвід запровадження відповідного законодавства в інших країнах. Це дасть змогу створити належний базис для розвитку іпотечного кредитування та його обліку.

Необхідне урахування міжнародного досвіду іпотечного кредитування, який включає в себе велике різноманіття моделей і форм взаємодії учасників первинного і вторинного ринку, та адаптування цього механізму до умов, характерних для України, враховуючи обмежену платоспроможність населення, порівняно високу інфляцію, недовіру як з боку кредиторів та інвесторів, так і з боку позичальників іпотечних кредитів.

Размещено на Allbest.ru