Облік фінансових результатів діяльності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

«Облік фінансових результатів діяльності ТОВ «Білоцерківська міська ШЕД»

Вступ

В сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого суб'єкта стає предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин (організацій і осіб), які зацікавленні в результатах його функціонування. На основі доступної їм звітно-облікової інформації вказані особи намагаються оцінити фінансове положення підприємства. Основним інструментом для цього слугує фінансовий аналіз, за допомогою якого можна об'єктивно оцінити внутрішні і зовнішні відносини об'єкта, що дозволяють охарактеризувати його платоспроможність, ефективність і прибутковість діяльності, перспективи розвитку, а потім по його результатам прийняти обґрунтовані рішення.

Фінансовий аналіз являє собою процес, побудований на вивченні даних про фінансовий стан підприємства і результатах його діяльності в минулому з метою оцінки майбутніх умов і результатів діяльності.

Фінансовий аналіз дає можливість оцінити:

- майновий стан підприємства;

- степінь підприємницького ризику, наприклад, можливість погашення зобов'язань перед третіми особами;

- достатність капіталу для поточної діяльності і довгострокових інвестицій;

- потребу в додаткових джерелах фінансування;

- здатність до нарощування капіталу;

- раціональність залучення позичкових коштів та ін.

Не дивлячись на значну невизначеність в роботі підприємств, в останній час посилюється роль прогнозного аналізу, який дозволяє складати бізнес-плани.

Намагаючись вирішити конкретні питання і отримати кваліфіковану оцінку фінансового положення, керівники підприємств все частіше прибігають до допомоги фінансового аналізу. При цьому не зупиняються на констатуванні величин показників звітності, а розраховують отримати конкретні висновки про достатність платіжних засобів, нормальних співвідношень власного і залученого капіталу, швидкості обігу капіталу і причинах її зміни, типах фінансування тих чи інших видів діяльності.

Аналіз фінансового стану підприємства є важливим розділом фінансового аналізу.

В ринкових умовах слово діяльність підприємства набуває нових форм і направлень. Внаслідок цього і фінансовий стан підприємства аналізується відповідно до вимог цих змін.

Існують складності проведення аналізу фінансового стану, що обумовлено:

нестабільністю економіки;

кризовим станом.

В умовах постійної зміни інформації багато фінансово-економічних показників розрахованих на певний час, можуть надалі загубити свою цінність для аналізу, наприклад, у зв'язку з нестабільністю національної валюти, по якій розраховувався цей показник.

Серед основних завдань проведення фінансового аналізу є оцінка результатів господарської діяльності за попередні та поточний роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства, прийняття рішення про визнання структури балансу задовільною (незадовільною), а підприємство платоспроможним (неплатоспроможним).

1 Теоретичні та методологічні аспекти обліку фінансових результатів діяльності підприємства

Фінансовий результат діяльності підприємства характеризується показником прибутку або збитку. Отримання прибутку є основною метою будь-якої підприємницької діяльності. Від розміру отриманого прибутку залежать формування власного капіталу, виконання зобов'язань перед бюджетом, фінансування інвестицій, а також платоспроможність підприємства. Прибуток як головний показник ефективності діяльності підприємства виступає і як критерій визначення рівня виплат дивідендів, як визначальний фактор при встановленні рівня заробітної плати і винагороди адміністрації.

Обсяг прибутку підприємство одержує від основної діяльності, фінансових операцій, іншої звичайної діяльності та надзвичайних подій.

Завдання бухгалтерського обліку фінансових результатів полягає у визначенні кількісних і якісних параметрів фінансового результату: прибуток чи збиток; формування даних щодо фінансових результатів для потреб складання фінансової звітності й податкових декларацій; інформаційне забезпечення порядку розподілу прибутку та здійснення операцій щодо розрахунків за сумами належних до бюджету податків та обов'язкових платежів, з акціонерами та засновниками за нарахованими їм дивідендами, формування резервів власного капіталу тощо.

Загальне визначення прибутку зводиться до збільшення капіталу в результаті ведення господарської діяльності. Однак у бухгалтерському обліку перевагу надають терміну «чистий прибуток», що визначається як різниця між чистими доходами і валовими витратами.

Для обліку фінансових результатів використовують рахунки 79 «Фінансові результати» та 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Якщо рахунок 79 «Фінансові результати» є номінальним і на кінець звітного періоду закривається (сальдо немає), то рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» є пасивним і його сальдо відображається в балансі. На рахунку 79 «Фінансові результати» обліковуються на окремих субрахунках результати основної діяльності, фінансових операцій, іншої звичайної діяльності, надзвичайних подій. Основні вимоги до визнання складу та оцінки доходу викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» та П(С) БО 3 «Звіт про фінансові результати».

Як зазначалося вище, сума отриманого прибутку відображається на рахунку 79 «Фінансові результати» за кредитом. Це сума чистого прибутку, оскільки нараховані податки й обов'язкові платежі з реалізації (продажу) на користь бюджету були враховані попередньо на рахунку 70 «Доходи від реалізації» до моменту перенесення його сальдо на рахунок 79 «Фінансові результати», а податок на прибуток був врахований на рахунку 98 «Податки на прибуток», а потім також відображений за дебетом рахунка 79 «Фінансові результати».

Щодо податку на прибуток, слід зазначити, що це обов'язковий платіж до бюджету, який сплачують всі підприємства незалежно від форм власності з прибутку від господарської діяльності підприємства. Обчислення податку на прибуток здійснюється у відсотках до фактично отриманого підприємством прибутку за розрахунками податкової декларації і встановленою державою ставкою податку. Для складання податкової декларації бухгалтерія веде податковий облік. Для обліку належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій ведуть рахунок 98 «Податок на прибуток». За дебетом цього рахунка відображається нарахована сума податку на прибуток, а за кредитом - включення її до фінансових результатів на рахунку 79 «Фінансові результати».

Визначений фінансовий результат за рахунком 79 «Фінансові результати» переносять на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», при цьому дебетують рахунок 79 «Фінансові результати» і кредитують рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

На рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку. За кредитом рахунка відображають отримання та збільшення прибутку від усіх видів діяльності, а за дебетом - збитки та використання прибутку. Облік на рахунку ведуть за субрахунками 441 «Прибуток нерозподілений», 442 «Непокриті збитки», 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» наростаючим підсумком з початку року - до його розподілу та списання після закінчення звітного року. Це відповідає встановленому порядку складання фінансової та податкової звітності. Облік фінансових результатів показано на рис. 1.

У міру отримання прибутку підприємство використовує його відповідно до засновницьких документів і чинного законодавства. Так, акціонерні товариства за рахунок прибутку нараховують дивіденди, тобто частково розподіляють між акціонерами раніше накопичені прибутки, здійснюють виплати за раніше емітованими облігаціями тощо. Частина прибутку може, за рішенням засновників або акціонерів, бути спрямована на поповнення статутного або резервного капіталу підприємства. При цьому дебетують рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» і кредитують, відповідно, рахунки 67 «Розрахунки з учасниками», 40 «Статутний капітал», 43 «Резервний капітал» та ін. Підприємство за різних обставин може завершити звітний період зі збитками. Сума збитків відображається на окремому субрахунку і списується за рахунок раніше накопиченого нерозподіленого прибутку, а якщо його недостатньо - за рахунок резервного, пайового чи додаткового капіталу. На підприємствах, де відсутні такі джерела, непокритий збиток відображають у балансі в дужках у складі власного капіталу та вираховують його із загального підсумку.

Розглянемо порядок обліку фінансових результатів і їх розподілу на умовному прикладі.

Операція 1. За даними податкової декларації про валові доходи і валові витрати розраховано суму оподатковуваного прибутку та податку на прибуток у розмірі 25% від суми прибутку - 88 000 грн. Сума належного податку становила 22 000 грн. (88 000*0,30).

Кореспонденція рахунків при цьому буде такою:

Д-т 98 «Податок на прибуток»

К-т 64 «Розрахунки за податками і платежами» 22 000 грн.

Сума належного до сплати податку на прибуток перераховується з поточного рахунка в банку у встановлені податковим законодавством терміни. При цьому за даними виписки банку дебетують рахунок 64 «Розрахунки за податками і платежами» і кредитують рахунок 31 «Рахунки в банках». Наприкінці звітного періоду суму нарахованого і перерахованого податку на прибуток списують з кредиту рахунка 98 «Податок на прибуток» на рахунок 79 «Фінансові результати». Це остання операція, яка завершує формування даних про валові витрати на рахунку 70 «Фінансові результати».

Операція 2. Визначено і списано фінансовий результат основної діяльності на суму 61 600 грн.

Цю операцію оформляють записом:

Д-т 79 «Фінансові результати»

К-т 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» 61 600 грн.

Фінансовий результат визначено як різницю між чистими доходами і валовими витратами (кредитом і дебетом рахунка 79 «Фінансові результати»).

Операція 3. За рішенням зборів засновників (акціонерів) чистий прибуток у сумі 50 000 грн. розподіляється (грн.):

на виплату дивідендів та відсотків за облігаціями 20 000

на поповнення статутного капіталу 15 000

на створення резерву 15 000

Ця операція буде відображена таким чином (грн.):

Д-т 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» 50 000

К-т 67 «Розрахунки з учасниками» 20 000

К-т 40 «Статутний капітал» 15 000

К-т 43 «Резервний капітал» 15 000

Наприкінці року при складанні річної фінансової звітності використаний протягом року прибуток списується на зменшення нерозподіленого прибутку за дебетом субрахунка 441 «Прибуток нерозподілений» і кредитом субрахунка 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді». Таким чином, субрахунок 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» закривається і сальдо немає. Якщо отриманий прибуток, врахований на субрахунку 441 «Прибуток нерозподілений», повністю розподілено в поточному році, то цей субрахунок також закривається і сальдо немає.

У випадку, коли за результатами поточного року зазнано збитки, їх списують за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, додаткового капіталу чи інших джерел. При цьому кредитують субрахунок 442 «Нерозподілені збитки» і дебетують рахунки: 441 «Прибуток нерозподілений», 42 «Додатковий капітал», 43 «Резервний капітал» та ін. Порядок обліку розподілу і списання фінансових результатів показує рис. 1.1.



Рис. 1.1. Схема обліку розподілу і списання фінансових результатів.

капітал фінансовий обіговий облік

Обліком фінансових результатів та їх розподілом і списанням завершується бухгалтерський облік господарських процесів. Прибуток є головним фінансовим показником господарської діяльності підприємства, його ефективності, прибутковості й платоспроможності. Обсяг та структуру прибутку, його формування та використання можна визначити завдяки методам бухгалтерського обліку. Показник прибутку є об'єктом всебічного економічного аналізу, зокрема факторного, для чого використовують різні економіко-статистичні методи та економіко-математичне моделювання.

1.1 Сутність фінансових результатів підприємства та його значення для успішної діяльності в ринкових умовах

У сучасних умовах господарювання великого значення набуває сукупність заходів, спрямованих на забезпечення та покращення управління господарською діяльністю. Невід'ємною складовою господарської діяльності суспільства протягом тривалого історичного розвитку є бухгалтерський облік, раціональна організація якого виступає передумовою ефективного управління власністю і господарською діяльністю підприємства. Для прийняття управлінських рішень щодо господарської діяльності підприємства важливе значення відіграє формування сукупності показників - інформаційної бази, - які характеризують господарську діяльність. Удосконалення та різноманіття господарської діяльності сприяли розвитку бухгалтерського обліку, розширенню його функцій і завдань.

Бухгалтерський облік як складова системи управління є впорядкованою системою збору, класифікації, накопичення, реєстрації й узагальнення інформації у грошовому вимірнику про майно, капітал і зобов'язання підприємства та їх рух шляхом суцільного, безперервного й документального відображення всіх господарських операцій. Відображаючи факти господарського життя в межах окремого суб'єкта господарювання, бухгалтерський облік забезпечує їх ідентифікацію та пізнання, вартісне вираження різних економічних категорій (майно, капітал, виручка, прибуток та ін.) через збір, реєстрацію та узагальнення інформації у грошовому вимірнику про майно, капітал і зобов'язання підприємства.

Бухгалтерський облік є складною системою - сукупністю елементів, пов'язаних між собою та об'єднаних в єдине ціле. Виступаючи ланкою зв'язку між господарською діяльністю та особами, які приймають рішення, бухгалтерський облік: по-перше, вимірює господарську діяльність шляхом реєстрації даних про неї для подальшого використання; по-друге, обробляє дані та інтерпретує їх таким чином, щоб вони набули практичної корисності; по-третє, передає у вигляді звітів інформацію тим, хто використовує її для прийняття управлінських рішень. Отже, дані про господарську діяльність є входом до системи бухгалтерського обліку, а інформація для осіб, що приймають рішення, - виходом з неї.

Оскільки записи в бухгалтерському обліку здійснюються на підставі документів, система бухгалтерського обліку є документальною. Носіями інформаційних даних про господарські операції є первинні документи, які в подальшому використовуються для групування даних на рахунках бухгалтерського обліку, відображення в облікових регістрах і складання бухгалтерської звітності.

Сферою бухгалтерського обліку є середовище, сукупність умов (користувачів), в яких ведеться бухгалтерський облік. Такими умовами є:

- принципи (політика) обліку;

- ведення облікових регістрів, які охоплюють записи фактів господарського життя у хронологічному, синтетичному та аналітичному порядку;

- періодичне встановлення дійсного стану активів і зобов'язань шляхом проведення інвентаризації;

- оцінка складових активів і пасивів, визначення фінансового результату;

- складання бухгалтерської звітності;

- нагромадження та упорядкування бухгалтерської звітності, а також іншої документації, передбаченої законодавством;

- надання для аудиторської перевірки та оприлюднення фінансової звітності (у випадках, передбачених законодавством).

Становлення ринкової економіки в Україні, поява нових господарських структур різних форм власності, розвиток міжнародних економічних зв'язків зумовлюють необхідність удосконалення обліку і контролю як складових частин економічної інформації, необхідної для управління на всіх рівнях.

Управління будь-яким підприємством вимагає систематичної інформації про здійснювані господарські процеси, їх характер і обсяг, про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їх використання, про фінансові результати діяльності. Основним джерелом такої інформації є дані поточного бухгалтерського обліку, які систематизуються у звітність. Така звітність має велике значення, оскільки використовується не тільки для економічного аналізу діяльності окремого підприємства з метою одержання інформації, необхідної для управління, а й для узагальнення результатів у масштабі галузей і народного господарства в цілому.

Розвиток господарських зв'язків в умовах ринку значно розширює кількість користувачів обліковою і звітною інформацією. Ними є не тільки працівники управління, безпосередньо пов'язані з підприємництвом, а й зовнішні користувачі інформації, які мають прямий фінансовий інтерес: банки - при вирішенні питання про надання кредитів; постачальники - при укладенні договорів на поставку товарно-матеріальних цінностей; інвестори, засновники, акціонери, яких інтересує рентабельність вкладеного капіталу і можливість одержання доходів (дивідендів). Значний інтерес облікова інформація має також для працівників податкових і фінансових служб, органів державної статистики й управління.

Бухгалтерський облік можна визначити як організований цілеспрямований процес одержання і передавання інформації про факти господарської діяльності. Мета цього процесу - надання інформації користувачам для прийняття оптимальних управлінських рішень. Отже, бухгалтерський облік має як науковий (теоретичний), так і практичний (прикладний) бік. Бухгалтерський облік є одночасно і наукою і мистецтвом, яке опирається на певні принципи та методи.

Теорія бухгалтерського обліку є наукою про завдання, предмет, метод, техніку, форми й організацію бухгалтерського обліку.

1.2 Теоретичні аспекти обліку фінансових результатів

Загальноекономічне визначення суті фінансових результатів пояснює їх як наслідок співставлення доходів звітного періоду із витратами. Доходи ототожнюються із споживною вартістю товарів, продукції, витрати - із їх фактичною вартістю. Фінансові результати проявляються у вигляді прибутків (у випадку ефективної діяльності) чи збитків (у протилежному випадку).

Для того, щоб категорія фінансового результату господарської діяльності виконувала свої функції (нагромадження та розширеного відтворення, розподільчу та регулюючу, стимулюючу та контрольну), її необхідно ї необхідно визначати та відображати у певних вимірниках. Ринкова економіка виробила зручний та прийнятний вимірник - вартісний (у грошовій одиниці), а його формування та визначення на основі фактично проведених та відповідним чином задокументованих господарських операцій здійснюється засобами бухгалтерського обліку. Але результат від здійснення цих операцій, визначений на основі облікових даних, може відрізнятися за рахунок застосування різних методів оцінок активів, нарахування амортизації, тощо, та суть здійснених операцій від цього не змінюється.

Вибір методів оцінки, та методики визнання фінансових результатів залежить від превалювання інтересів тієї чи іншої групи людей (власників, керівництва, держави, працівників). Кінцевим, вихідним моментом процесу бухгалтерського обліку є формування звітних показників і, зокрема фінансової звітності, яка є доступною для різних груп користувачів інформації про фінансові результати діяльності. Відповідно, для зменшення впливу зацікавлених груп людей на показник фінансових результатів у звітності підприємств, держава регулює методичні підходи до його визначення шляхом стандартизації обліку та звітності.

Застосувавши комплексний підхід до визначення функцій та завдань бухгалтерського обліку можна виділити методичну направленість обліку на визначення фінансових результатів діяльності підприємств. Разом з тим, на методику визначення фінансових результатів діяльності впливають різноманітні чинники, як об'єктивні так і суб'єктивні. Виходячи з цього, ми дійшли висновку про необхідність уточнення формулювання завдань бухгалтерського обліку фінансових результатів, а саме: завданням бухгалтерського обліку фінансових результатів є оперативне і правильне відображення доходів та витрат у системі бухгалтерського обліку і звітності, у відповідності до обраної облікової політики, з метою визначення фінансових результатів та надання достовірної управлінської

інформації для різних її користувачів і контролю за наявністю та станом засобів підприємства на всіх стадіях їхнього руху.

Суть категорії звітність полягає у її видах та формах зумовлених потребами користувачів, як правило, зовнішніх щодо підприємства. В сучасних умовах звітність є найбільш доступним джерелом інформаційного забезпечення управління. Якщо традиційно інформація вважалась тільки поясненням, викладенням, повідомленням, то нині вона набирає нові значення: сукупність даних, фактів, знань про деяку систему, які характеризують певну організацію чи структуру, стан і поведінку системи в цілому. Інформація, яку інформаційна система надає споживачеві, є одним з ресурсів, що дозволяє вигідно вкласти кошти, орієнтуватися в кон'юнктурі, підвищувати продуктивність праці та загальну ефективність діяльності.

Звітність, як інформаційна система, не тільки надає інформацію про минулі події та фінансові результати діяльності, але й має зворотній вплив, тобто дозволяє визначити пріоритетні напрями вкладень і таким чином впливати на фінансові результати майбутнього. З цих позицій нами цих позицій нами обґрунтовані шляхи використання звітності, в якому акцентовано зовнішнє, доволі резонансне, використання і внутрішнє, що до сьогодні ще не знайшло класичного вираження.

Формування звітних показників пов'язано з вибором облікової політики підприємства. Ми вважаємо, що досягти якісних змін в методиці та організації звітності можливо за умови єдиної стандартизації різних видів звітності (фінансової, статистичної, податкової, оперативно-технічної), що передбачає чіткі визначення показників, узгодженість їх, уніфікацію методик визначення (розрахунку) для цілей відображення у звітності. Тому подальша стандартизація звітності має здійснюватися на основі уніфікації методик визначення їх показників, що може бути забезпечено єдиною методологічною обліковою політикою в державі.

2. Діюча практика обліку фінансових результатів ТОВ «Білоцерківська міська ШЕД»

Об'єктом дослідження даної курсової роботи є ТОВ «Білоцерківська міська ШЕД». Основним видом діяльності даного підприємства є виробництво та реалізація чоловічого і жіночого трикотажного одягу: ділові костюми, жіночі сукні, побутові халати, робочий одяг.

Згідно з діючим законодавством України визначено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківська міська ШЕД» є юридичною особою, що має власний статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. Статутний фонд товариства сформований за рахунок грошових коштів та майна.

ТОВ «Білоцерківська міська ШЕД» засновано у 1998 році, організаційно-правова форма власності - товариство з обмеженою відповідальністю, форма власності - колективна. Підприємство має відособлене майно і самостійний баланс, рахунки в установах банків, включаючи валютний, круглу печатку, штампи і бланки зі своїм найменуванням, знак обслуговування. В господарській діяльності в разі недостатності власних обігових коштів користується кредитами банків та інших кредиторів.

Товариство діє з метою формування ринкових відносин, насичення споживчого ринку своєю продукцією для отримання прибутку та реалізації на його основі економічних та соціальних інтересів власника та трудового колективу і зареєстроване виконкомом Білоцерківської міської ради 27.10.1998 р. за №346-БОЮ.

Підприємство діє на основі повного господарського розрахунку, самофінансування і самоокупності та відповідно до чинного законодавства України та Статуту підприємства, самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку.

ТОВ «Білоцерківська міська ШЕД» взяте на облік платника податків в Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції 05.11.1998 р. (довідка №5823), платником податку на додану вартість (свідоцтво №09633397, індивідуальний податковий номер 306207806253, НВ №345801).

Предметом діяльності є виробництво, роздрібна та оптова торгівля чоловічого і жіночого трикотажного одягу. Реалізація товарів здійснюється за цінами і тарифами, що встановлюються самостійно або на договірній основі в порядку, передбаченому законодавством України про ціни та ціноутворення.

До товаросупроводжувальних документів відносяться: накладна, доручення, прибутково-видаткові ордери.

Персонал підприємства складають кваліфіковані працівники з визначеною кваліфікацією та практичними навичками роботи. До персоналу відносяться усі фізичні особи, які перебувають з підприємством у відношенні регульованого договірного наймання, оформленого у виді трудового договору чи контракту.

Підприємство веде облік результатів своєї діяльності, які відображаються в щоквартальних та річних бухгалтерських, податкових та статистичних звітах.

2.1 Аналіз основного та обігового капіталу

Для аналізу структури обігових коштів товариства побудуємо таблицю 3.

З таблиці 3 ми бачимо, що найбільшу питому вагу має дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги: 81,66% або 511,20 тис. грн. на початок періоду та 94,49% або 361,80 тис. грн. на кінець періоду. Зменшення її за період на 149,40 тис. грн. призвело до зменшення оборотних активів на 23,87%. Хоча дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги і зменшилась доля її в структурі обігових коштів збільшилась і зараз складає трохи менше 95%, що є негативним чинником в роботі товариства. Ми спостерігаємо також зменшення запасів майже на 97%, що призвело до зменшення оборотних активів на 17,40%. Незначна поява грошових коштів та їх еквівалентів на суму 600 грн. майже не вплинула на структуру оборотних активів.

Розрахуємо такі коефіцієнти:

1. Коефіцієнт обертання запасів - показує, як часто використовується матеріально-технічний запас чи оновлюється склад.

1.1. Період обороту запасів в днях - період, за який товари перетворюються в реалізовані товари.

2.1. Коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості - показує, скільки раз у середньому за звітний період дебіторська заборгованість перетворюється в грошові засоби:

2.2. Період погашення дебіторської заборгованості, який також називають строком кредитування, вираховується таким чином:

2.3. Для оцінки ділової активності товариства порівнюються строки погашення дебіторської заборгованості з розрахованою кількістю днів для задоволення кредиту, отриманого від постачальників підприємства. Для цього розрахуємо період обороту кредиторської заборгованості за формулою:

,

де К_к.з. - коефіцієнт обертання кредиторської заборгованості, який розраховується за формулою:

Причини збільшення чи зменшення майна підприємства установлюють, вивчаючи зміни в складі джерел його утворення. Надходження, придбання, створення майна може здійснюватися за рахунок власних і позикових коштів (капіталу), характеристика співвідношення яких розкриває сутність фінансового стану підприємства.

Оцінка динаміки складу і структури джерел власних і позикових коштів проводиться за даними форми №1 «Бухгалтерський баланс» у таблиці 4.

Як видно з таблиці, зменшення вартості майна підприємства за звітний період на 1186,50 тис. грн. (на 72,75%) обумовлено головним чином зменшенням власного капіталу товариства на 94,16% (на 909,00 тис. грн.), що призвело до зменшення балансу на 55,74%. Зменшення поточних зобов'язань на 241,50 тис. грн. або на 38,36% зменшило валюту балансу на 14,81%.

Для аналізу джерел формування капіталу підприємства розрахуємо коефіцієнти, які характеризують структуру капіталу товариства. До них належать:

- коефіцієнт фінансової залежності, який показує, скільки всіх джерел фінансування приходиться на одиницю власних:

.

- коефіцієнт фінансового ризику - показує, скільки позичкових коштів приходиться на одиницю власних джерел фінансування:

.

- коефіцієнт фінансової стійкості - показує долю стабільних джерел фінансування в їх загальному об'ємі:

Для зручності коефіцієнти зведемо до таблиці 5.

Таблиця 5. Показники капіталізації та структури капіталу

Показник	На початок	На кінець	За період	Відхилення
1. Коефіцієнт обертання запасів	Х	Х	11,294	-
2. Період обороту запасів, днів	Х	Х	32	-
3. Коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості	Х	Х	2,1455	-
4. Період погашення дебіторської заборгованості, днів	Х	Х	170	-
5. Коефіцієнт обертання кредиторської заборгованості	Х	Х	9,2599	-
6. Період обороту кредиторської заборгованості, днів	Х	Х	39	-
7. Коефіцієнт фінансової залежності	1,69	7,88	Х	6,19
8. Коефіцієнт фінансового ризику	0,69	6,88	Х	6,19
9. Коефіцієнт фінансової стабільності	0,61	0,13	Х	-0,48

З таблиці 5 можемо зробити певні висновки.

1. Період обороту запасів має досить великий термін та нажаль ми не можемо сказати на скільки це погано чи добре без порівняння з середньогалузевими показниками.

2. Порівнюючи періоди обертання кредиторської (39 днів) і дебіторської (170 днів) заборгованості можемо зробити висновок, що підприємство веде неправильну політику кредитування покупців. А зменшення кредиторської заборгованості за період може свідчити, що підприємство розрахувалось з постачальниками за рахунок власних необоротних активів (скоріше за все, за рахунок основних засобів).

3. На майже 8 одиниць всіх джерел фінансування приходиться 1 одиниця власних, що є дуже негативним для підприємства, так як свідчить про його фінансову залежність. Його нормативне значення - менше 2. Збільшення коефіцієнту фінансової залежності свідчить про зростання частки позикових коштів (рис. 2.1 та рис. 2.2).



4. Показник фінансового ризику суттєво змінився за період і свідчить про дуже велику ризикованість діяльності підприємства, так як на одиницю власних коштів приходиться майже 7 позичкових.

5. Доля стабільних джерел фінансування в їх загальному об'ємі зменшилася, що свідчить про те, що підприємство становиться фінансово нестійке.

3. Основні напрями та заходи щодо покращення обліку фінансових результатів ТОВ «Білоцерківська міська ШЕД».

Основним видом діяльності ТОВ «Білоцерківська міська ШЕД» є виробництво та реалізація чоловічого і жіночого трикотажного одягу: ділові костюми, жіночі сукні, побутові халати, робочий одяг. Частка цих видів у структурі товарної продукції становить 56,7% і 20,2%. За аналізований період зріс обсяг реалізації на 20,6%. Дана ситуація є позитивною для ТОВ «Білоцерківська міська ШЕД» та з іншого боку збільшення залишків нереалізованої продукції, які зросли на 58,2 тис. грн., що негативно вплинуло на показники обсягу і реалізації.

Проаналізувавши діяльність ТОВ «Білоцерківська міська ШЕД» можна стверджувати, що в основному негативно вплинули на діяльність підприємства збільшення витрат на сировину та матеріали. Ця обставина спонукає керівництво шукати постачальників більш дешевої сировини і матеріалів, для зниження собівартості продукції. Провівши у технологічній і асортиментній політиці зміни, ТОВ «Білоцерківська міська ШЕД» зможе активізувати підприємницьку діяльність, підвищити конкурентоспроможність продукції та покращити фінансово-економічні результати.

В умовах використання сировини та матеріалів за цінами, які перевищують передбачені плановою калькуляцією, потрібно формувати ціну з урахуванням фактичних витрат на сировину. Для підвищення конкурентоспроможності швейної продукції у ТОВ «Білоцерківська міська ШЕД» слід удосконалити роботу маркетингової служби ринку матеріалах ресурсів.

Таблиця 14. Планування і фактична собівартість продукції, 1 тис.

Витрати тис. грн	За плановою калькуляцією	Фактично, тис. грн.	Відносне відхилення від планової, %
1. Матеріали	19,43	230,5
2. Заробітна плата	1,3	9,0
3.Відрахуваня на соц. заходи	0,5	3,375
4. Загально-виробничі, адміністративні та збутові	6,77	40,22
5. Усього витрат	28,0	283,1
6. Вартість в гуртових цінах (без ПДВ)	3,6	226,2
7. Обсяг продукції у тис. акр. відб.фА2	400,0	2276,0
8. Витрати на 1 грн. продукції в т.ч матеріали Зарплата Відрахування на соц. заходи Загально виробничі, адміністративні та збутові	0,83 0,69 0,039 0,24	1,25 1,06 0,04 0,14	150,6 154,0
9. Витрати на 1 тисячу	0,07	0,12	171,4
10. Гуртова ціна за 1 тисячу	0,084	0,1	119,0
Рентабельність продукції	+0,23	-0,17

Формування ціни підприємства на швейну продукцію, на рівні фактичних витрат на матеріали відпускна вартість продукції складе 283,1 тис. грн. (без ПДВ), тоді валовий прибуток від операційної діяльності збільшиться на 56,9 тис. грн.

Відповідно до будівельних і санітарних норм (Сниш 2.09.02-85, ДНАОП 0.03-3.01-71) на кожного працюючого необхідно запроектувати не менше 15 мі об'єму виробничого приміщення і не менше 4,5 мІ виробничої площі. Для приміщень в яких запроектована комп'ютерна техніка відповідно 20 мі об'єму виробничого приміщення і 6 мІ виробничої площі.

Виробниче обладнання, яке застосовується у швейному відділенні має бути безпечним у використанні, транспортуванні, монтажі, експлуатації та технічному обслуговуванні. Обладнання необхідно експлуатувати у повному комплекті, відповідно до технічних умов та конструкторської документації.

Для підтримання оптимальних мікрокліматичних умов, а також для вилучення із виробничих приміщень забрудненого та нагрітого повітря та подачі свіжого згідно вимог СНиП 2.04.05-91 запропонуємо систему вентиляції (природна та штучна).

Проаналізувавши стан та умови праці на ТОВ» Білоцерківська міська ШЕД» для покращення умов та стану охорони праці проектом рекомендується наступні заходи:

· провести навчання з питань охорони праці та атестацію з усіма

працівниками друкарні;

· провести атестацію окремих робочих місць;

· створити оптимальні мікрокліматичні умови у виробничих приміщеннях у

яких вони не відповідають санітарно-гігієнічними нормами;

· довести рівень освітлення до вимог норм;

· знизити рівень шуму до допустимого рівня.

Висновок

Дослідивши в даній курсовій роботі діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківська міська ШЕД», ми можемо зробити певні висновки, хоча і досить суб'єктивні із-за браку інформації.

Підприємство скорочує свою господарську діяльність, про що свідчить значне зменшення майна підприємства (на 72,8%), яке сталося за рахунок зменшення основних засобів на 87,4% та власного капіталу на 94,6%. Ми можемо припустити, що такі зміни пов'язані з тим, що статутний капітал товариства був сформований за рахунок майна власників (в формі основних засобів), які в причину невідомих нам обставин покинули підприємство, забравши свою частину капіталу. Товариство скоротило свій виробничий потенціал про що свідчить зменшення запасів на 96,8% та відсутність незавершеного будівництва.

Наряду зі зменшенням кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги на 93,8% (складає 1,9% в валюті балансу) ми спостерігаємо наявність великої дебіторської заборгованості в розмірі 361,8% (складає в структурі активів трохи більше ніж 50,0%), що свідчить про неоправдане кредитування покупців, а це негативно впливає на фінансовий стан підприємства.

Мінімальна умова фінансової стійкості на підприємстві не виконується про що свідчить відсутність власних обігових коштів. Питома вага власного капіталу у структурі джерел фінансування за звітний період значно зменшилася - з 59,2% до 12,7%. Це негативно і підтверджує те, що підприємство є фінансово нестійке, адже позичковий капітал становить значну частку у валюті балансу - 87,3%.

Аналіз ліквідності і платоспроможності показав, що в разі швидкого розрахунку підприємство попадає в скрутне положення, але якщо розрахунок «не горить», то воно зможе виконати свої зобов'язання.

Аналіз неплатоспроможності і динаміки банкрутства показав, що підприємство має критичну степінь неплатоспроможності з високу вірогідність банкрутства.

Підприємство не веде фінансову та діяльність. Суму сумарного прибутку підприємства складає прибуток від операційної діяльності, який в динаміці виріс майже в 9 разів. Значне збільшення прибутку товариства викликане скоріш за все збільшенням собівартості реалізованої продукції на 229,4 тис. грн. Позитивним можна вважати зменшення майже на 43,0% адміністративних витрат та незначне зменшення інших операційних витрат.

Заради росту рентабельності власного капіталу підприємство нехтує своєю фінансовою незалежністю (коефіцієнт фінансової залежності збільшився майже в 5 разів).

Оцінка кредитоспроможності вказує на те, що ТОВ «Білоцерківська міська ШЕД» знаходиться в класі задовільної кредитоспроможності з підвищеним ризиком кредитування та має шанс на видачу кредиту.

Підводячи підсумки, слід відзначити, що для товариства дуже важливим є вибір оптимального положення, рівноважної точки між фінансовою автономією та рентабельністю власного капіталу. Також керівництво повинно переглянути свою політку кредитування покупців, так як повернення дебіторської заборгованості могло б суттєво вплинути на фінансово-господарську діяльність підприємства.

Список використаних літературних джерел

1. Василенко М.В. Теорія ризиків: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 2004.-С. 59-67.

2. Бандурака О.М., Коробов Н.Л., Орлов П.И., Петрова К.К. Фінансова діяльність підприємств. Підручник. - К.: Либідь, 1999.-С. 63-75.

3. Бутинець Ф.Ф. Економічний аналіз. - Житомир, 2003.-С. 15-59.

4. Добровольський В.М. Звітність підприємства: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. - К., 2001. - С. 211-222.

5. Заруба О.Д. Основи финансового аналізу і менеджменту: Навч. посібник - К.: КП «Вазако», 1997.-С. 85-100.

6. Іващенко В.І., Болюх М.А. Економічний аналізгосподарської діяльності: Навчальний посібник для ВНЗ. - К., 1999.-С. 95-105.

7. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз Навчальний посібник для ВНЗ. - К.: Знання, 2001.-С. 53-96.

8. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз підприємств. Навч. Посібн. - К.: Знання, Вища освіта ХХІ століття, 2000.-С. 250-294.

9. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія. - К.: КНЕУ, 2001. - С. 259-265.

10. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 2003. - С. 125-129.

11. Мітрофанов Г.В. Фінансовий аналіз Навчальний посібник для ВНЗ. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. - К.: Знання, 2003. - С. 153-176.

12. Павловська В.М. Фінансовий аналіз Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: Знання, 2002. - С. 126-254.

13. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання. Підручник. - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - С. 142-154.

14. Таркуляк А.О. Фінансовий аналіз Навчальний посібник для ВНЗ. - К.: Знання, 2002. - С. 123-143.

15. Економічний аналіз: Навч.посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбаток; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2001. - С. 45-68.

16. Чумаченко М.Г. Економічний аналіз: Навчальний посібник для ВНЗ. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. - 2-ге вид., доп. та перероб. - К., 2003. - С. 165-185.

17. Гроссе Э., Вайсмангепь X. Экономика для любознательных: Пер. с нем. - М.: Эконом, 1999. - С. 213-215.

18. Аналіз вигід і витрат: практ. посібн./ пер з англ. Кілієвича О.

- К.: Основи, 1999.-С. 86-93.

19. Ришар Ж. Аудит и анализ хозяйственной деятельности предприятия / Пер. с франц. под ред. Л.П. Белых. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. - С. 124-153.

20. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деяльности предприятия. - Минск Москва, ИП «Экоперспектива», 2003. - С. 150-200.

Размещено на Allbest.ru