Наукові напрями дослідження в бухгалтерському обліку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра обліку і аудиту

Реферат

на тему:

«Наукові напрями дослідження в бухгалтерському обліку»

Виконала:

Студентка ОА-31

Перевірила:

Антонюк О. Р.

Рівне - 2012

Вступ

Обґрунтовано необхідність наукових досліджень в обліку і звітності, розкрито теоретико-методологічні та організаційно-управлінські засади планування наукових досліджень. Окреслено актуальні напрями наукових досліджень з бухгалтерського обліку і звітності.

В умовах трансформаційних змін, що характерні для всіх сфер суспільного життя України, актуалізується значення національної наукової системи, яка відіграє провідну роль при вирішенні нагальних проблем реформувань та перетворень. Це, в свою чергу, вимагає удосконалення управління науковою системою, і особливо, планування наукових досліджень як найскладнішої та найвідповідальнішої його стадії.

Враховуючи процеси становлення та реформування національної системи обліку, а також особливості обліку як прикладної науки, що безпосередньо пов'язана із потребами практики, провідну роль в плануванні наукових досліджень слід відвести державі. В цьому аспекті актуальним та необхідним є удосконалення процесу планування наукових досліджень в частині детальної регламентації процесів планування та покращення їх методологічного забезпечення.

Отже, удосконалення механізму планування, розроблення відповідних науково обґрунтованих методів, методик державного планування, моделей планування є актуальним напрямом досліджень, оскільки вирішення зазначених завдань сприятиме значному підвищенню ефективності державного планування наукових досліджень, таким чином, забезпечить включення наукової системи в процес розвитку як суспільства загалом, так і національної системи обліку як окремої сфери суспільної діяльності. Тому метою даного дослідження є обґрунтування необхідності планування наукових досліджень в обліку і звітності, розкриття теоретико-методологічних та організаційно-управлінських засад планування наукових досліджень а також визначення актуальних напрямів наукових досліджень з бухгалтерського обліку і звітності.

Робота наукового семінару організована за наступними напрямами:

Предметний: актуальні проблеми бухгалтерського обліку, економічного аналізу і контролю; методологія наукових досліджень; економічна теорія; інформаційні технології.

Атестаційний: обговорення дисертаційних досліджень; аналіз публікацій , Міжнародній збірці, інших наукових виданнях.

Презентаційний: презентація виданих монографій, нових підручників і навчальних посібників; огляд монографій і дисертацій, резолюцій наукових конференцій.

Оглядово-пізнавальний: обговорення матеріалів методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України.

Семінари присвячені проблемним питанням організації наукової роботи із студентами, процесу постановки наукових досліджень в ході написання студентами наукових робіт.

1. Державне управління наукової системи

Трансформаційні зміни в політичній і економічній системах України актуалізують реалізацію загальної мети - забезпечення розвитку та ефективного використання національного наукового потенціалу, що дасть змогу Україні посісти належне місце в Європі і світі. Саме це, як зазначається в Посланні Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки" [2], є однією з визначальних цілей державного управління науковою системою. Досягнення цієї мети, формування якісних наукових результатів, їх спрямування на задоволення сьогоденних та перспективних потреб суспільства і власне науки, належний розвиток наукового потенціалу залежать від правильного вибору цілей та їх пріоритетів, обґрунтованого формування на їх основі системи програм та планів. Отже, необхідним є удосконалення управління науковою системою, насамперед стадії планування наукових досліджень. Планування наукових досліджень у сфері бухгалтерського обліку - це об'єктивна реальність, яку спричинили ряд ґрунтовних реформаторських передумов. Їх у свою чергу можна класифікувати на внутрішні та зовнішні.

До зовнішніх передумов належать:

прийняття Закону України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" від 18.03.2004 № 1629-IV [6], що виступає пріоритетним напрямом зовнішньої політики України. Адже адаптація законодавства України до законодавства ЄС є першочерговою складовою процесу інтеграції та його трансформації. Цим Законом передбачена реалізація першого етапу даної програми на 2004-2007 роки. Слід зауважити, що однією з пріоритетних сфер, у яких буде здійснюватися адаптація законодавства України до країн ЄС, є сфера бухгалтерського обліку компаній, що має безпосередній вплив на процес планування наукової діяльності з бухгалтерського обліку і звітності;

Кабінет Міністрів України з метою належного кадрового забезпечення виконання вищезазначеної Програми застосовує заходи щодо виконання Державних програм з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки, затверджених Указом Президента України від 13.12.2003 № 1433/2003 стосовно підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з бухгалтерського обліку [1]. Ця подія викликає потребу у висококваліфікованих наукових кадрах у сфері бухгалтерського обліку, що не може не вплинути на планування наукової діяльності;

розширення можливостей сучасних комп'ютерних технологій: створення інтернет-порталу, створення електронної системи документації Європейського Союзу (включаючи бухгалтерський облік), доступність електронних перекладів міжнародних нормативних актів (міжнародних стандартів фінансової звітності) з бухгалтерського обліку та аудиту; створення спеціалізованих бібліотек європейського права та їх філіалів у регіонах України. планування науковий бухгалтерський облік

До внутрішніх передумов належать:

впровадження та поступова реалізація програми діяльності уряду, що передбачає покращання державної підтримки науково-дослідної діяльності (включаючи бухгалтерський облік, що виступає поряд з такими науками як медицина та соціологія);

формування переліку пріоритетних високих технологій (у тому числі нанотехнології), інтегрування всіх галузевих й регіональних програм в сфері інформатизації в одну програму "Електронна Україна".

створення загальнонаціональної системи пошуку, відбору й державної підтримки обдарованої молоді, у тому числі дітей-членів Малої академії наук;

реформування у законодавстві, яким буде встановлено пільги в оподаткуванні торговельних операцій в офшорних зонах, що призводить до залучення іноземного капіталу і впливає на збільшення валового внутрішнього продукту в Україні. Враховуючи викладене, перед фахівцями у сфері бухгалтерського обліку і звітності постають нові проблеми та завдання, розв'язання яких істотно впливатиме на процес наукових досліджень в даній сфері, і, як наслідок, знайде своє відображення у формуванні основних завдань при плануванні наукових досліджень в обліку і звітності. В основі концептуального розуміння планування наукових досліджень лежить теорія соціального управління, згідно з якою планування - один з видів управлінської діяльності або функцій управління. Процес управління будь-якою діяльністю починається з планування. Щодо визначення останнього в наукових джерелах, можна дійти наступного узагальнення: планування - це діяльність, що передбачає постановку цілей і завдань певної діяльності (окреслення цілей), а також визначення напрямів досягнення цілей, пошук необхідних для цього ресурсів та розроблення відповідних планів діяльності (забезпечення цілей).

Основними концептуальними підходами планування є:

процесний підхід, згідно з яким планування виступає як сукупність безперервних взаємопов'язаних етапів, що включають групи однорідних за певними ознаками дій;

ситуаційний підхід, що розглядає процес планування як послідовність управлінських рішень і передбачає зосередження уваги на дослідженні суб'єкта й об'єкта планування як певних систем, а також зв'язків між ними в процесі планування;

діяльнісний підхід, згідно з яким планування наукових досліджень виступає як діяльність у вигляді системи, структура якої включає мету, засоби, результат і процес діяльності;

системно-діяльнісний підхід [3], згідно з яким планування наукових досліджень виступає системою діяльності, призначенням якої є постановка цілей наукових досліджень, визначення напрямів їх досягнення, пошук необхідних для цього ресурсів та розроблення відповідних планів з метою забезпечення вироблення наукових знань для найефективнішого досягнення цілей розвитку держави та власне науки.

Важливі складові планування наукових досліджень

Будь-яка діяльність не може розглядатися окремо від її суб'єкта і об'єкта, отже, включення цих компонентів до аналізу діяльності є необхідним. Таким чином, важливими складовими планування наукових досліджень є суб'єкт, об'єкт, мета, результати, засоби і процес.

Метою наукових досліджень є визначення теоретико-методологічних, методичних та організаційних заходів: цілей і завдань наукових досліджень, напрямів їх досягнення, пошук необхідних ресурсів та розроблення наукових програм і планів, в результаті виконання яких одержуються наукові знання, що відповідним чином забезпечують досягнення цілей розвитку суспільства та власне науки. Реалізацію зазначеної мети здійснює суб'єкт планування наукових досліджень, який в масштабах держави є ієрархічною системою спеціальних державних органів та установ, пов'язаних між собою відносинами координації та субординації.

Вирішення завдань планування послідовно відбувається на різних етапах відповідного процесу, за допомогою якого пов'язуються суб'єкт, об'єкт і засоби планування, а також реалізується мета планування.

Зміст і послідовність етапів планування багато в чому визначають структуру та функції органів планування, а також обумовлюють використання тих чи інших засобів, оскільки на кожному етапі ставляться завдання певного типу, що вимагають адекватних засобів саме для їх розв'язання. Наявність такого нерозривного зв'язку виявляє механізм планування наукових досліджень як система, яка поєднує процес та засоби планування.

Обґрунтованість та раціональність побудови процесу планування багато в чому визначають ефективність цієї діяльності, а в підсумку - якість наукових результатів. Якісне розроблення планів можливе лише при використанні на кожному етапі процесу планування ефективних засобів. Таким чином, для визначення напрямів удосконалення планування наукових досліджень доцільним є аналіз побудови та функціонування механізму цієї діяльності. Важливе значення для проведення такого аналізу полягає у розумінні сутності, структури та особливостей наукових досліджень як об'єкта планування.

Теоретичні засади побудови та функціонування механізму планування включають в себе низку принципів планування, серед яких: принципи універсальності, об'єктивності, випереджаючого стану, оптимальності, відповідності засобів завданням планування, первинності стратегії перед організаційною структурою (спеціалізації), відповідності вибору цілей, формування програм робіт і розподілу ресурсів, комплексності, індивідуалізації. Система принципів планування є універсальною для процесів планування, що відрізняються один від одного ступенем деталізації та послідовністю етапів.

Методологія, що використовується при плануванні наукових досліджень, представляє органічне поєднання системи методів, серед яких: методи експертних оцінок (індивідуальні і колективні), методи екстраполяції, логічного аналізу, історичної аналогії (історичного досвіду), методи типу сценаріїв, класичні методи оптимізації, методи дослідження операцій, методи математичного програмування, методи теорії ігор, методи масового обслуговування, методи імовірнісного моделювання випадкових процесів, методи кореляційно-регресійного аналізу, методи типу "прогнозного графа", морфологічні методи, методи типу "дерева цілей", методи матричного аналізу та узагальнення експертних оцінок, методи інформаційного моделювання на основі патентної документації, методи імітаційного моделювання, науко-метричні методи, евристичні методи моделювання творчих процесів, методи економіко-математичного моделювання, методи вибору альтернативи в умовах ризику та невизначеності, методи моделювання організаційних систем, методи управління проектами, методи багатокритеріального вибору альтернатив, спеціальні методи вимірювання значень часткових критеріїв визначення пріоритетності цілей наукових досліджень, методи оформлення нормативно-правових та програмно-цільових управлінських рішень. Таким чином, розроблення ефективних методологічних засобів здійснення етапів формування багатоваріантності раціональних напрямів, визначення цілей і завдань, напрямів наукових досліджень цілком залежить від побудови моделей, що адекватно відображають закономірності структури і розвитку науки як системи знань та адаптовані до потреб планування. Поряд з цим, об'єктив- не визначення передбачуваної цінності наукових досліджень, особливо фундаментальних та соціально-орієнтованих прикладних, дозволяє забезпечити основи для розроблення ефективних методологічних засобів вибору пріоритетних цілей наукових досліджень. Зосереджуючись на питаннях практичного удосконалення національної системи планування наукових досліджень, необхідно зазначити, що процеси планування наукових досліджень залишаються не досить чіткими й прозорими, потребують значно більш детальної нормативної регламентації. Насамперед це стосується планування фундаментальних досліджень наукових установ, а також прикладних наукових та науково-технічних розробок з пріоритетних напрямів. Пріоритетним в цьому аспекті є напрям організації процесів планування на наукових засадах та впровадження ефективних методологічних засобів.

Однією з нагальних проблем сучасного етапу функціонування національної наукової системи є невідповідність наявного науково-технічного потенціалу цілям суспільно-економічного розвитку України. Для усунення зазначених недоліків пріоритетним напрямом є реформу-~ 46 ~ В І С Н И К Київського національного університету імені Тараса Шевченка звання національної наукової системи в контексті стратегічного планування розвитку наукових досліджень та розробок, у тому числі в бухгалтерському обліку і звітності.

Актуальні напрями наукових досліджень з бухгалтерського обліку і звітності визначаються на основі методологічних потреб, зумовлених наступними чинниками:

світові процеси глобалізації вимагають гармонізації та єдності облікових систем країн, що входять до європейського співтовариства;

поява нових економічних явищ та процесів потребує адекватного методологічного забезпечення їх обліку, а саме розробки нових та удосконалення існуючих положень (стандартів) фінансової звітності (МСФЗ) відповідно до появи нових обліково-аналітичних та інформаційних потреб;

принцип економічності облікового процесу визначає необхідність удосконалення його методологічної бази та раціоналізації облікової роботи;

розходження в методології таких підсистем обліку, як бухгалтерського та податкового обліку, вимагає подальшої розробки питань щодо їх узгодження, зокрема в напрямі їх методологічної єдності;

наявність різноманітних форм статистичної, фінансової і податкової звітності потребує наукових розробок щодо їх гармонізації та удосконалення.

Виходячи із задекларованих засад урядових програм і Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС, визначено перелік актуальних напрямів наукових досліджень в бухгалтерському обліку і звітності:

1) розробка концепції розвитку бухгалтерського обліку і звітності в Україні на найближчу (середньострокову) та довгострокову перспективу;

2) розробка пропозицій щодо організації моніторингу стану бухгалтерського обліку в системі національної економіки України з метою оцінки результатів його реформування;

3) розробка пропозицій щодо організації моніторингу потреб різних груп користувачів інформації, що надає бухгалтерський облік і звітність;

4) з метою підвищення якості інформації, що надає бухгалтерський облік і звітність:

уточнення нормативно-правових актів уряду та зацікавлених відомств і громадських організацій, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності суб'єктами господарювання;

приведення нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку і звітності у повну відповідність з вимогами Європейського Союзу з урахуванням змін, внесених до Міжнародних стандартів фінансової звітності, та нових стандартів, виданих Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;

удосконалення системи первинного обліку та розробка загальних вимог до регістрів бухгалтерського обліку;

введення спрощених процедур бухгалтерського обліку і звітності деякими категоріями суб'єктів господарювання;

визначення загальних принципів трансформації бухгалтерської (фінансової) звітності до умов ринкової економіки;

створення нормативно-правової бази складання бухгалтерської звітності юридичної особи (індивідуальної бухгалтерської звітності), приведення діючих нормативно-правових актів щодо індивідуальної бухгалтерської звітності у відповідність з МСФЗ та їх уточнення у зв'язку зі змінами в МСФЗ;

визначення особливостей індивідуальної бухгалтерської звітності страхових організацій, професійних учасників ринку цінних паперів (окрім кредитних установ), недержавних пенсійних фондів, некомерційних організацій (окрім організацій бюджетної сфери) та введення спрощеної індивідуальної бухгалтерської звітності для деяких категорій суб'єктів господарювання;

розробка пропозицій щодо обов'язкового складання консолідованої фінансової звітності згідно МСФЗ, її аудиту та оприлюднення;

5) з метою гармонізації статистичної, фінансової та податкової звітності в умовах зростання інформаційного попиту:

визначення методологічних засад єдиної системи звітності для статистичного, бухгалтерського та податкового обліку;

розробка методики трансформації статей фінансової звітності у показники статистичної та податкової звітності;

розробка рекомендацій щодо перевірки узгодженості статей статистичної, фінансової та податкової звітності;

6) з метою узгодження бухгалтерського та податкового обліку в умовах оптимізації облікового процесу:

розробка пропозицій щодо наближення правил податкового обліку з правилами бухгалтерського обліку;

розробка пропозицій щодо наближення методологічної єдності податкового обліку з бухгалтерським;

розробка способів використання інформаційної бази бухгалтерського обліку при складанні податкової звітності;

7) з метою вивчення і розробки актуальних питань бухгалтерського обліку малодосліджених об'єктів: розробка

Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів, продуктів інформаційного ринку, об'єктів інтелектуальної власності, лізингових операцій, довірчих операцій, будівельних контрактів, відстроченого податку на прибуток, подій після дати балансу та ін.;

8) з метою вивчення і розробки актуальних питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності малодосліджених видів економічної діяльності: розробка Методичних рекомендацій щодо бухгалтерського обліку видобувної промисловості, рибного господарства, транспортної галузі, будівництва, підсекцій обробної промисловості, виробництва електроенергії, газу і води, інших видів економічної діяльності;

9) з метою створення інфраструктури застосування МСФЗ:

визначення порядку схвалення МСФЗ та введення в дію кожного стандарту і роз'яснення з метою їх введення в систему нормативно-правових актів України;

підготовка пропозицій по організації узагальнення та розповсюдження досвіду застосування МСФЗ українськими суб'єктами господарювання;

підготовка пропозицій щодо внесення змін до законодавства України в контексті усунення перешкод для застосування МСФЗ в Україні;

10) з метою зміни системи регулювання бухгалтерського обліку і звітності:

розробка пропозицій щодо форм співробітництва з європейськими професійними громадськими організаціями бухгалтерів та аудиторів;

розробка пропозицій щодо створення спеціального органу професійної громадської експертизи стандартів та інших нормативно-правових актів в сфері обліку і звітності;

11) з метою посилення контролю якості бухгалтерської звітності:

розробка пропозицій щодо внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV із змінами і доповненнями [5], щодо обов'язковості складання фінансової звітності згідно з МСФЗ підприємствами, акції яких єЕКОНОМІКА. 89/2006 ~ 47 ~на лістингу, підприємствами-емітентами облігацій, банками, страховими компаніями та недержавними пенсійними фондами;

розробка пропозицій щодо змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.1993 № 3125-ХІІ із змінами і доповненнями [4];

розробка проектів правил (стандартів) аудиторської діяльності на основі міжнародних стандартів аудиту з метою створення нормативно-правової бази здійснення аудиторської діяльності в Україні;

розробка пропозицій щодо удосконалення правил незалежності аудиторських організацій і аудиторів на основі міжнародного досвіду;

розробка пропозицій щодо введення єдиних кваліфікаційних вимог до аудиторів, в тому числі в сфері аудиту фінансової звітності, підготовленої відповідно МСФЗ;

розробка пропозицій щодо внесення змін до законодавства стосовно питань адміністративної, кримінальної та цивільно-правової відповідальності суб'єктів господарювання, їх керівників та інших посадових осіб за якість бухгалтерської звітності;

12) з метою підготовки і підвищення кваліфікації кадрів:

підготовка пропозицій щодо переорієнтації навчальних програм вищих та середніх навчальних закладів на поглиблене вивчення МСФЗ і формування навичок щодо їх застосування на практиці;

розробка програм навчання керівників та інших посадових осіб суб'єктів господарювання основам бухгалтерського обліку і економічного аналізу бухгалтерської звітності;

розробка пропозицій щодо забезпечення відповідності навчальних програм підготовки професійних бухгалтерів міжнародним програмам, в тому числі переорієнтація програм на поглиблене вивчення МСФЗ та формування навичок щодо їх застосування на практиці;

розробка пропозицій щодо розвитку системи професійної атестації бухгалтерів і аудиторів (розробка Концепції сертифікації бухгалтерів в Україні);

13) з метою міжнародного співробітництва:

розробка пропозицій щодо забезпечення співробітництва з Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку стосовно участі в обговоренні проектів нових МСФЗ та роз'яснень до них;

розробка пропозицій щодо встановлення та розвитку співробітництва з органами Європейського Союзу в сфері бухгалтерського обліку і звітності;

розробка пропозицій щодо співробітництва з національними органами регулювання бухгалтерського обліку, звітності і аудиту.

Підводячи підсумки, слід зазначити, що ефективність державного планування наукових досліджень залежить, насамперед, від досконалості організації суб'єкта цієї діяльності (відповідної системи органів), а також раціональності й обґрунтованості побудови та функціонування відповідного механізму планування. Оскільки національна система державного планування наукових досліджень є недосконалою, то актуальними завданнями її подальшого удосконалення постають належна організація суб'єкта планування та удосконалення механізму планування. Удосконалення національної системи планування наукових досліджень значною мірою сприятиме підвищенню якості наукових результатів, а значить - підвищенню ефективності роботи наукової системи України, що є необхідною передумовою визнання нашої держави як високорозвиненої країни у сучасному світі, розвиток якого базується на накопиченні та ефективному використанні знань.

Висновки

Отже, завдання наукової школи є :

в сфері наукової діяльності:

розвиток теорії і методології бухгалтерського обліку, контролю та економічного аналізу;

підготовка науково-педагогічних і наукових кадрів вищої кваліфікації - кандидатів і докторів економічних наук;

вирішення проблем розвитку держави на основі досягнень науки;

вивчення досвіду наукової діяльності в зарубіжних країнах.

в сфері професійної підготовки і розвитку професії:

залучення молоді до наукової діяльності шляхом створення середовища інтелектуального спілкування;

формування інтересу до науки, високої культури розуміння, викладення наукових проблем і методів наукового дослідження;

виявлення і розвиток здібностей неординарних особистостей;

зміцнення національної системи підготовки бухгалтерів;

формування інтелектуальної бухгалтерської еліти, виходячи із цінностей національної бухгалтерської субкультури, підвищення престижу бухгалтерської професії;

формування потужної інформаційної бази, що дозволить проводити комплексні, системні дослідження з врахуванням принципу послідовності і спадковості наукових поглядів.

Наукова бухгалтерська школа характеризується наступними критеріями:

наявність вченого-вчителя (лідера);

наявність учнів;

дослідницький заклад (ВНЗ);

наукова спрямованість;

наявність бази професійної інформації і постійне інформаційне оновлення;

наявність аспірантури та докторантури з постійним контролем ефективності роботи;

наявність спеціалізованої вченої ради;

спеціалізовані періодичні видання, які висвітлюють наукові досягнення представників школи (визнано на рівні держави);

видання монографій за результатами досліджень;

безпосередній контакт вчителя та учнів, постійні обговорення актуальних проблем;

організація та проведення конференцій і наукових семінарів;

впровадження результатів досліджень в навчальний процес і практику;

зв`язок з професійними організаціями;

міжнародні зв`язки, вивчення і розповсюдження професійних іноземних мов.

Отже, основний напрям діяльності наукової школи - визначення і вирішення проблем теорії, методології і організації бухгалтерського обліку, економічного аналізу та контролю для досягнення цілей суспільства з врахуванням інтересів власника, національних традицій і закономірностей історичного розвитку бухгалтерської професії.

Список використаної літератури

1. Державні програми з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки: Указ Президента України від 13.12.2003 № 1433/2003 // Уряд. кур'єр. - 2003. 2. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки: Послання Президента України до Верховної Ради України // Уряд. кур'єр. - 2002. 3.

2.Кравченко С.О. Удосконалення державного планування наукових досліджень (методологічний аспект): Монографія. - К., 2004. 4. Про аудиторську діяльність: Закон України від 22.04.1993 № 3125-ХІІ із змінами і доповненнями // ВВР. - 1993. 5.

3.Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 № 996-ХІV із змінами і доповненнями //

4. Все про бухгалтерський облік, спецвипуск. - 2000. 6. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України від 18.03.2004 № 1629-IV. 7.

5.Стратегічні напрямки удосконалення бухгалтерського обліку в Україні: Протокол засідання Методологічної ради з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України № 95 від 25.05.2004.

1. Размещено на www.allbest.ru