Закон України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 14.01.1998 р. № 16 визначає правові, фінансові та організаційні принципи державного соціального страхування громадян.

Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 р.2213-ІП встановлено розмір внесків на соціальне страхування:

для роботодавців - 2,9% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших видів заохочень, у тому числі в натуральній формі, що підлягають оподаткуванню прибутковим податком з громадян;

для найманих працівників - від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, що підлягають оподаткуванню прибутковим податком з громадян: 0,25% - для працівників, заробітна плата яких не перевищує 150 грн.; 0,5% - для працівників, заробітна плата яких вища за 150 грн.

Збір фонду оплати праці обчислюють множенням визначеної ставки 2,9% на суму нарахованої заробітної плати.

Облік розрахунків за соціальним страхуванням здійснюють на субрахунку 652 "За соціальним страхуванням". На кредиті цього субрахунка відображають суми нарахованих зобов'язань зі збору на соціальне страхування, на кредиті - погашення та використання коштів страхування.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та витратами, що пов'язані з народженням та похованням" від 18.01.2001 р.2240-ІИ визначено правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового страхування громадян на випадок тимчасової непрацездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у випадку смерті, а також з надання послуг з санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їхніх сімей. Допомога за тимчасовою непрацездатністю надається застрахованій особі у вигляді матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітку у випадку:

тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, що не пов'язана з нещасним випадком на виробництві;

необхідності догляду за хворою дитиною;

необхідності догляду за хворим членом сім'ї;

санаторно-курортного лікування та інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Підставою для призначення грошової допомоги за тимчасовою непрацездатністю є виданий за встановленим порядком лікарняний листок (листок непрацездатності). Інші документи не можуть бути підставою для призначення грошової допомоги.

Грошова допомога за тимчасовою непрацездатністю видається з першого дня втрати працездатності і до її поновлення або до визначення лікарняно-трудовою експертною комісією (ЛТЕК) інвалідності, навіть якщо в цей час робітника або службовця було звільнено. Грошова допомога за тимчасовою непрацездатністю видається застрахованим особам залежно від страхового стажу в розмірі:

а) 100% середнього заробітку (доходу):

особам, що застраховані більш як 8 років;

особам, віднесеним до 1-4-ої категорії осіб, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС;

в інших випадках, передбачених чинним законодавством;

б) 80% середнього заробітку (доходу) особам, що застраховані та мають страховий стаж від 5 до 8 років;

в) 60% середнього заробітку (доходу) особам, що застраховані та мають страховий стаж до 5 років.

Виплата грошової допомоги за тимчасовою непрацездатністю за поточний місяць здійснюється в строки, встановлені для виплати заробітної плати.

Нарахування та виплату допомоги за тимчасовою непрацездатністю за перші п'ять діб здійснюють за рахунок коштів підприємства та обліковують на рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності". Нарахування виплат за тимчасовою непрацездатністю за наступні п'ять діб здійснюють за рахунок коштів фонду соціального страхування. В бухгалтерському обліку роблять такі проводки:

Дт 94 "Інші витрати" на суму нарахованої

операційної діяльності грошової допомоги;

Кт 661 "Розрахунки за заробітною платою".

Дт 652 "За соціальним на суму нарахованої

страхуванням" грошової допомоги;

Кт 661 "Розрахунки за заробітною платою".

Збір на обов'язкове соціальне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів на виплату заробітної плати в установах банків. В обліку це оформляють проводкою:

Дт 652 "За соціальними на суму перерахованого

страхуванням" збору до Фонду соціального страхування;

Кт 311 "Поточні рахунки в національній валюті".

2. Побудова тарифних сіток. Диференціація тарифних ставок робітників та посадових окладів керівників, спеціалістів і службовців.

Основою визначення індивідуальної заробітної плати була і залишається тарифна система. Складові останньої на підприємствах усіх форм [власності й господарювання відповідно до чинних законодавчих актів формуються самостійно з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Як свідчить новітня господарська практика, на підприємствах застосовують різноманітні підходи до побудови тарифної системи. Разом з тим більшість підприємств (особливо державного сектора) дотримуються тих підходів до формування тарифних умов, які були закладені в останню централізовано затверджену тарифну систему в 1986 році.

Характерна її ознака - відокремлене формування тарифних ставок для оплати праці робітників і посадових окладів для оплати праці керівників, спеціалістів і службовців.

Основними складовими цієї системи є:

мінімальна ставка за виконання простих робіт (робіт нижчого рівня складності), яка була встановлена на рівні, близькому до загальнодержавної мінімальної заробітної плати;

тарифні ставки першого розряду диференційовані за рядом чинників (інтенсивність, умови праці, вид робіт тощо), що утворювали так звану вертикаль тарифних ставок першого розряду;

тарифні ставки за розрядами робітників, диференційовані залежно від складності виконуваних робіт (кваліфікації), що утворювали так звану горизонталь тарифних ставок або тарифні сітки;

схеми посадових окладів керівників, спеціалістів і службовців, що побудовані залежно від складності посадових обов'язків (кваліфікації) та галузевої належності;

єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник робіт і професій робітників і кваліфікаційний довідник посад керівників, спеціалістів і службовців.

Широке застосування за сучасних умов тарифної системи зразка 1986 р. свідчить про її достатню відпрацьованість за тогочасних умов та життєздатність і за умов становлення ринкових відносин. Однак застосування цієї системи нині не означає її простого копіювання.

нарахування фонд страхування тарифний

Суттєвим є те, що ця тарифна система повсюдно доповнена механізмом, що дає змогу переглядати такі визначальні її параметри, як мінімальні тарифні ставки (першого розряду та робіт нижнього рівня складності).

Традиційний підхід до побудови тарифної системи передбачає використання кількох рівнів тарифних ставок першого розряду, що було введено в тарифну систему 1986 р. і в різних модифікаціях застосовується багатьма підприємствами.

Відповідно до названої тарифної системи тарифні ставки першого розряду мали диференціюватись за трьома тарифоутворюючими чинниками:

а) за формами оплати праці: окремо встановлювалися тарифні ставки для відрядників (більш високі) і почасовиків;

б) за окремими професійними групами: встановлювалися різні рівні тарифних ставок з огляду на підвищену інтенсивність праці окремих професійних груп, наприклад верстатників, або підвищену відповідальність роботи, наприклад, зайнятих на високопродуктивних верстатах або агрегатах;

в) за умовами праці: передбачалися різні рівні тарифних ставок залежно від умов праці.

Для машинобудівних підприємств, наприклад, було встановлено три групи тарифних ставок за професійними групами і видами робіт, які диференційовані за формами оплати праці, тобто всього передбачалося шість рівнів тарифних ставок:

перша група тарифних ставок - для слюсарів-інструментальників і верстатників широкого профілю, які працюють на універсальному устаткуванні інструментальних та інших цехів з підготовки виробництва при виготовленні особливо точних, відповідальних і складних прес-форм, штампів, приладдя, інструменту, приладів та обладнання; для верстатників на унікальному обладнанні, які виготовляють особливо складну й важливу продукцію; для слюсарів-ремонтників, електромонтерів і наладчиків, які ремонтують, налагоджують та обслуговують особливо складне й унікальне обладнання;

друга група тарифних ставок - для верстатних робіт з обробки металу й інших матеріалів різанням на металообробних верстатах; для робіт з холодної штамповки металу та інших матеріалів; для робіт з виготовлення Й ремонту інструменту та технологічної оснастки;

третя група тарифних ставок - для інших робіт.

Зазначимо, що диференціація тарифних ставок першого розряду робітників-почасовиків передбачалась раніше діючими (централізованими) тарифними умовами для всіх трьох груп ставок у середньому на рівні 7 %; найвища за розмірами перша група ставок перевищувала другу й третю відповідно на 8 і 21 %.

У разі збереження названих щойно розмірів диференціації годинні тарифні ставки визначені виходячи з місячної тарифної ставки першого розряду яка в нашому прикладі становить 120,6 гривні для 40-годинного тижня, матимуть такі значення (у гривнях):

перша група ставок:

а) для робітників-почасовиків 0,86 (120,6: 169,2*) х 1,21;

б) для робітників-відрядників 0,92 (0,86 х 1,07);

друга група ставок:

а) для робітників-почасовиків 0,80 (0,86: 1,08);

б) для робітників-відрядників 0,86 (0,80 х 1,07);

третя група ставок:

а) для робітників-почасовиків 0,71 (120,6: 169,2);

б) для робітників-відрядників 0,76 (0,71 х 1,07).

Нині коли підприємства самостійно формують тарифну систему, наведені вище ознаки диференціації тарифних ставок першого розряду та їх розміри можуть бути прийняті (відтворені) повністю, частково або замінені іншими. Це рішення опрацьовується під час переговорів про укладення колективного договору й закріплюється в ньому.

Що рекомендується врахувати під час формування "заводської" системи диференціації тарифних ставок першого розряду?

За недоцільне вважається повністю відтворювати в колективному договорі колишню надмірну диференціацію, яка значною мірою була штучною і спричинялася недоліками в організації праці, притаманними плановій економіці. Так недоліки в організації та нормуванні робіт, що виконувалися робітниками-почасовиками, стали колись приводом для виокремлення тарифних ставок почасовиків і встановлення нижчого їх рівня порівняно зі ставками робітників-відрядників.

Виокремлення тарифних ставок для відрядників і почасовиків недоцільне як для підприємств, що мають високий рівень нормування робіт незалежно від Форм їх оплати (адже завантаженість, інтенсивність праці за таких умов однакова), так і для підприємств, що мають низький рівень нормування праці (на жаль, таких за сучасних умов більшість). Отже, за ознакою форм оплати диференціація тарифних ставок першого розряду в більшості випадків невиправдана.

Сумнівною є правомірність виділення тарифних ставок першого розряду для робітників, що віднесені до першої та особливо другої професійних груп (верстатників з обробки металу, зайнятих на роботах з холодної штамповки тощо). Свого часу, за умов уніфікації та обмежень розмірів премій, надбавок, виплат, а отже необхідності певної пріоритетності в розмірах ставок робітників зазначених професійних груп, це було виправданим. Нині така диференціація є виявом консерватизму.

Недоцільною є, на наш погляд, диференціація тарифних ставок першого розряду за ознакою умов праці, оскільки вона призводить до встановлення різної за абсолютною величиною компенсації за однаковий рівень відхилення умов праці від нормальних. Вважається, що компенсація за однаково важкі й шкідливі для здоров'я умови праці має бути однаковою і здійснюватись у формі доплат.

Відповідно до централізованих умов оплати праці, які застосовувалися повсюдно аж до 1991 р. включно, заробітна плата за складністю праці (кваліфікацією працівників) диференціювалась за допомогою тарифних сіток, ставок (для робітників) і схем посадових окладів (для керівників, спеціалістів і службовців).

Значна частка підприємств як державного, так і недержавного секторів під час розробки власних тарифних систем і досі дотримується традиційного підходу, тобто диференціює тарифні умови оплати праці за категоріями персоналу та зберігає, в основному, колишні діапазони тарифних ставок і посадових окладів.

Розглянемо основні положення колишньої централізованої системи диференціації тарифних ставок і посадових окладів та варіанти її модернізації (в межах традиційного підходу). Відповідно до зазначеної системи стосовно абсолютної більшості робітників усіх галузей народного господарства діяла шестирозрядна тарифна сітка з діапазоном тарифних ставок крайніх розрядів від 1 до 1,8. Для обмеженого переліку робіт у машинобудуванні, електроенергетиці, основному виробництві чорної металургії та деяких інших застосовувалися два додаткових розряди - сьомий і восьмий. За умов їх використання діапазон диференціації тарифних ставок становив 1 до 2. Восьмирозрядну тарифну сітку, яку було передбачено раніше прийнятими централізованими тарифними умовами, наведено в таблиці 1.

Таблиця 1.

Диференціація тарифних коефіцієнтів (тарифна сітка робітників)

Якщо місячна мінімальна тарифна ставка робітника першого розряду дорівнює 120,6 грн., то у разі збереження машинобудівним підприємством раніше діючих обов'язкових тарифних умов, а саме, розмірів диференціації тарифних ставок за складністю праці (розрядами), диференціації ставок першого розряду за видами робіт і формами оплати праці (для відрядників і почасовиків), годинні тарифні ставки (за 40-годинного робочого тижня з середньомісячним фондом робочого часу 169,2 год. для робіт з нормальними умовами праці) будуть такими, як у табл.2.

Таблиця 2.

Годинні тарифні ставки на роботах з нормальними умовами праці для машинобудівного підприємства (в гривнях)

Перша група: слюсарі-інструментальники і верстатники широкого профілю, які працюють на універсальному устаткуванні інструментальних та інших цехів підготовки виробництва при виготовленні особливо точних, відповідальних і складних прес-форм, штампів, приладдя, інструментів, приладів та обладнання; верстатники на унікальному обладнанні, які виготовляють особливо складну продукцію; слюсарі-ремонтники, електромонтери та наладчики, які ремонтують, налагоджують та обслуговують особливо складне і унікальне обладнання:

Друга група: верстатники з обробки металу та інших матеріалів різанням на металообробних верстатах; роботи з холодної штамповки металу та інших матеріалів; роботи з виготовлення та ремонту інструменту й технологічної оснастки:

Під час розробки "заводської" системи диференціації тарифних ставок можливе як застосування тарифної сітки, що наведена вище, так і зміна її параметрів залежно від завдань, які вирішує підприємство за допомогою цієї диференціації.

Виходячи з широкої виробничої практики і результатів наукових досліджень, можна запропонувати кілька варіантів шестирозрядних сіток, ще відрізняються характером зміни тарифних коефіцієнтів (див. табл.3 - 4).

Вибір того чи іншого варіанта побудови тарифної сітки залежить від багатьох чинників, у тому числі від професійно-кваліфікаційного складу кадрів та їх балансу, а також від фінансових можливостей підприємства. Так, за тривалого дефіциту кваліфікованих кадрів слід забезпечити посилення прогресії тарифних коефіцієнтів відповідних розрядів. Водночас дефіцит малокваліфікованих робітників і їх висока плинність можуть бути певною мірою стримані підвищенням тарифних коефіцієнтів нижніх розрядів.

Таблиця 3.

Варіант 1. Прогресивне абсолютне й відносне зростання тарифних коефіцієнтів

Таблиця 4.

Варіант 2. Постійне абсолютне й регресивне відносне зростання тарифних коефіцієнтів

Під час розробки тарифної сітки для підприємства з нестійким фінансовим станом слід мати на увазі, що найекономічнішим є варіант сітки з прогресивним абсолютним і відносним зростанням тарифних коефіцієнтів. Адже в цій тарифній сітці числові параметри (коефіцієнти) за розрядами основної маси робітників (2 - 4) менші, аніж в інших варіантах, що наведені вище.

Водночас слід підкреслити недоцільність постійного використання тарифної сітки для вирішення поточних завдань. Пам'ятаймо, що основне призначення тарифної сітки - це диференціація тарифних ставок залежно від об'єктивних, загальновизнаних чинників - складності праці (кваліфікації робітників) і відповідальності робіт. Тому маневрування тарифними коефіцієнтами допустиме лише в певних, розумних межах.

Особливо слід акцентувати увагу фахівців на необхідності врахування під час формування внутрішньовиробничої ("заводської") тарифної сітки так званого "порога відчутності". Під ним розуміють мінімально необхідний (нижній) рівень різниш між тарифними ставками робітників суміжних розрядів. Якщо фактична різниця в рівнях тарифних ставок нижча за "поріг відчутності", то така тарифна сітка неадекватно відображає різницю в складності праці (кваліфікації") і не забезпечує об'єктивної диференціації тарифних умов оплати праці. Якою має бути величина "порога відчутності"? Єдиної думки з цього питання серед науковців і практиків немає. Проте більшість вважає, що величина "порога відчутності" як мінімальна різниця між тарифними ставками суміжних розрядів не повинна бути нижчою за 10 %.

Одним з найпоширеніших нині підходів до побудови посадових окладів керівників, спеціалістів і службовців є використання для диференціації оплати праці за складністю тих співвідношень, які були встановлені колишніми централізованими рішеннями.

Проектування розмірів посадових окладів відповідно до цього методу передбачає:

а) визначення мінімальної тарифної ставки робітника першого розряду за колишніх і нинішніх умов;

б) відновлення пропорцій у диференціації окладів з урахуванням підвищення базової тарифної ставки.

Відповідно до умов оплати праці, що діяли на початок 90-х років, мінімальна годинна тарифна ставка робітника першого розряду в машинобудуванні, наприклад, становила 0,50 крб., а місячна - 86,6 крб. (0,50 * 173,1, де 173,1 - середньомісячний фонд робочого часу за 41-годинного робочого тижня). Припустімо, що місячна мінімальна тарифна ставка робітника першого розряду умовного машинобудівного підприємства становить 120,6 гривні. У разі збереження диференціації тарифної частини заробітної плати керівників, спеціалістів і службовців, передбаченої раніше встановленими схемами їх посадових окладів, та з урахуванням підвищення базової тарифної ставки нові оклади з вибіркової номенклатури посад будуть такими, як у табл.5.

Зазначений метод - лише один із можливих підходів до диференціації посадових окладів за складністю праці (кваліфікації). Застосування його може бути виправданим, на нашу думку, тільки на перших етапах ринкової трансформації економіки і лише з огляду на необхідність поступового пристосування до нових умов формування пропорцій в оплаті праці.

Однак з погляду стратегії докорінної реформи оплати праці цей спосіб побудови тарифної частини неприйнятний з огляду на таке. Колишні тарифні умови включали фактично дві тарифні системи, що діяли паралельно, але були недостатньо зв'язані між собою щодо однакової оплати за працю однакової складності у різних галузях народного господарства і для різних категорій працівників - систему тарифних ставок для робітників і схеми посадових окладів керівників, спеціалістів і службовців з різними підходами стосовно їх диференціації. Так, якщо в тарифних сітках для оплати праці робітників передбачалося прогресивне зростання ставок від розряду до розряду, то в схемах посадових окладів зростання було регресивним, тобто з підвищенням складності посадових обов'язків службовців їхні оклади збільшувалися меншою мірою. Це породжувало зрівнялівку і не дозволяло реалізувати принцип однакової оплати за працю однакової складності. Ось чому відтворювати цю систему й нині буде помилкою.

Таблиця 5.

Розрахунок посадових окладів службовців у разі збереження колишньої диференціації тарифних умов

Наведемо деякі міркування і пропозиції щодо проектування співвідношень рівнів оплати праці керівників і підлеглих та диференціації окладів спеціалістів, які можуть бути використані при вдосконаленні тарифних умов оплати праці керівників, спеціалістів і службовців на будь-якому підприємстві.

Підкреслимо, що робота керівника відрізняється від роботи підлеглих йому працівників високим рівнем складності й відповідальності, тому вона має й вище оплачуватися. Міру такого перевищення визначити однозначно неможливо.

У будь-якому разі різниця в заробітній платі керівника і висококваліфікованого підлеглого має створювати в першого заінтересованість у виконанні відповідальнішої роботи, якою є управлінська діяльність, а в другого - заінтересованість у професійно-кваліфікаційному зростанні.

Різниця в заробітній платі керівника і підлеглого може бути невеликою, якщо різниця у складності праці незначна. Однак вона має перевищувати "поріг відчутності" зростання заробітної плати. Наприклад, якщо в майстра на дільниці є робітники вищого (VIII) розряду, а "поріг відчутності" становить 10 відсотків, то заробітна плата майстра має перевищувати оплату праці висококваліфікованого робітника приблизно на 12 - 15 відсотків. Ця різниця може бути більш відчутною, якщо збільшується розрив у складності праці між майстрами і робітниками.

Важливо також урахувати умови і суть праці керівника, особливості виробничого процесу. Наприклад, у масовому виробництві організація роботи є потоковою, обслуговування централізоване, ритм виробництва від майстра залежить дуже мало. Тут розрив у заробітній платі і зокрема в тарифній її частині може бути незначним (12 - 20%). Проте в одиночному, експериментальному виробництві результат діяльності дільниці повністю залежить від майстра, його кваліфікації, активності, організованості. Він повинен брати участь у плануванні виробництва, виконувати функції технолога, постачальника і т.п. За таких умов заробітна плата майстра цілком заслужено може перевищувати заробіток найкваліфікованіших робітників дільниць на 40 - 50 %.

За таким принципом можна встановлювати співвідношення оплати праці керівників вищої й середньої ланки, керівників функціональних підрозділів на підприємствах.

Що стосується диференціації окладів спеціалістів, то тут треба зважити на таке.

Праця більшості спеціалістів відрізняється високою складністю і різноманітним змістом, підвищеною відповідальністю за кінцевий результат. У принципі працю спеціалістів, як і працю робітників, теж можна планувати й нормувати, але це, як правило, обходиться надзвичайно дорого. Тому під час планування чисельності спеціалістів користуються методами укрупненого нормування, повсякденна їхня робота звичайно не нормується, а регламентується посадовими інструкціями, індивідуальними планами роботи та вказівками безпосередніх керівників.

За таких умов праця більшості спеціалістів оплачується почасове на основі місячних посадових окладів. Тільки невелике коло спеціалістів, які виконують нескладні роботи, що повторюються, можна перевести на відрядну форму оплати праці, якщо це економічно виправдано (друкарки, креслярі, копіювальники та ін.).

Під час встановлення посадових окладів спеціалістів головна методологічна складність полягає в оптимізації диференціації оплати праці за складністю й відповідальністю. Можна, звичайно, орієнтуватися на раніше встановлені галузеві схеми посадових окладів, проте слід ураховувати, по-пер-ще, що зазначені схеми містять елементи зрівнялівки й не забезпечують об'єктивної диференціації, а по-друге, що час вносить свої корективи. Змінюються функції спеціалістів, міра їх відповідальності, деякі посади зникають, з'являються нові, змінюється значущість окремих посад. Так, наприклад, під впливом ринкових відносин виникла необхідність створення служби маркетингу, зросли значущість і престиж бухгалтерів, фінансистів, економістів-аналітиків, юристів. Усе це слід ураховувати при вирішенні практичних питань мотивації праці спеціалістів.

Методологічно процедуру диференціації посадових окладів спеціалістів слід будувати так:

1. Спочатку треба ранжувати посади спеціалістів за складністю праці та відповідальністю, починаючи, наприклад, з копіювальника або архіваріуса і закінчуючи провідним конструктором. Утворюється свого роду кваліфікаційна драбина, що містить, скажімо, 12-15 сходинок.

Верхню сходинку, тобто оклад провідного конструктора, нескладно порівняти з окладами керівників вищої ланки. Так, порівняно з окладом головного конструктора оклад провідного конструктора може бути меншим на 20 - 30 %. Необхідність дотримання такої дистанції зумовлена тим, що за всієї складності роботи провідного конструктора робота головного конструктора є ще складнішою й відповідальнішою.

Нижню кваліфікаційну посаду спеціаліста за рівнем оплати праці слід порівнювати з оплатою праці робітника відповідного кваліфікаційного рівня. Тут об'єктивним мірилом може виступати час, необхідний для підготовки спеціаліста і робітника.

Наприклад, копіювальника треба вчити 11 років у загальноосвітній школі і ще півроку навчати фаху. Отже, вся підготовка займає 11,5 року.

Приблизно стільки ж часу витрачається на підготовку робітників масових професій III розряду: 9 років навчання в школі і 3 роки в СПТУ; 11 років у школі і 1 рік у ПТУ; 9 років у школі, І рік учнівства і 2 роки практичного досвіду. Відтак оклад копіювальника можна прирівняти до тарифної ставки робітника III розряду.

Далі встановлюються оклади спеціалістів з урахуванням складності і відповідальності роботи, з одного боку, і "порога відчутності" у збільшенні заробітної плати - з іншого.

На практиці різниця в окладах спеціалістів двох суміжних посад (технік І і технік II категорії, інженер-економіст І та інженер-економіст II категорії та ін.) мають бути в інтервалі від 10 - 15 до 15 - 20 %.

Розроблену таким чином шкалу або схему посадових окладів спеціалістів слід розглядати як систему мінімальних окладів.

Фактичний оклад конкретного спеціаліста може бути вищим за мінімальний (в межах так званої "вилки") з урахуванням ситуації на ринку праці, особистих якостей і заслуг працівника, його завантаження й напруженості праці.

Задача 1.

Необхідно: нарахувати заробітну плату кожному працівнику підприємства; обчислити суму премії, різні види доплат, компенсацій, допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, допомогу по вагітності та пологах, суму відпускних та компенсацій за невикористану відпустку, суму вихідної допомоги за квітень робітникам та адмінперсоналу підприємства та заповнити такі первинні документи:

1. Табель обліку використання робочого часу (типова форма № П-14)

2. Наряд на відрядну оплату праці (типова форма № П-40 і № П-41)

3. Листок непрацездатності

4. Накопичувальна картка виробітку і заробітної плати (типова форма № П-55)

5. Накопичувальна картка обліку заробітної плати fтипова Форма № П-56)

6. Розрахунково-платіжну відомість (типова форма № П-49)

7. Розрахункова відомість (типова форма № П-50)

8. Платіжна відомість (типова форма № П-53)

9. Наказ (розпорядження) про надання відпустки (типова форма № П-6)

10. Список про надання відпустки (типова форма № П-7)

11. Розрахунок заробітної плати (типова форма № П-52)

12. Список осіб, які працювали в надурочний час (типова форма № П-15).

Примітка №1

Перелік тарифних ставок відповідно до розрядів, грн.

Виписка з табелю обліку використання робочого часу по цеху № 1

1. За колективним договором доплата праці за години нічної роботи здійснюється в розмірі 60 %.

2. Наказом по підприємству робітникам цеху № 1 встановлена премія 25 %.

Для Білоножко Б.О.:

заробітна плата буде: 130*2,90 = 377 грн.

премія: 377*25% = 94,25 грн.

вихідні дні: 2*2,90*2 = 11,60 грн.

Для Іванчук І.К.:

заробітна плата буде: 123*2,90 = 356,7 грн.

премія: 391,5*25% = 97,9 грн.

нічні: 7* (2,90 + 60%) = 32,48 грн.

надурочні: 2* (2,90+1,45) +3*2,90*2 = 8,7+17,4 = 26,1 грн.

простої: 3* (2,90*2/3) = 5,8 грн.

Для Криниці К.Я.:

заробітна плата буде: 141*2,70 = 380,7 грн.

премія: 380,7*25% = 95,18 грн.

простої: 2* (2,70*2/3) = 3,6 грн.

Дані про оплату праці за два попередні місяці

Кількість відпрацьованих днів за попередні два місяці становить 42 робочі дні. Стаж роботи: Білоножко Б.О. - 6 років 4 місяців; Криниці К.Я. - 10 років 8 місяців.

Для Білоножко Б.О.: середньоденна заробітна плата буде:

439/42 = 10,45 грн.

дні хвороби: 10,45*6*80% = 50,16 грн.

Для Криниці К.Я.: середньоденна заробітна плата буде:

268/42 = 6,38 грн.

дні хвороби: 6,38*5*100% = 31,9 грн.

Отже, оплата праці Білоножко Б.О. становить:

(377 + 94,25 + 11,60 + 50,16) = 533,01 грн.

Згідно з статтею 6 інструкції "Про прибутковий податок з громадян" сукупний оподаткований дохід буде зменшено на суму неоподаткованого мінімуму і на суму неоподаткованого мінімуму на одну дитину, тобто на 17+17 = 34 грн.

Тепер визначимо суму, що підлягає оподатковуванню прибутковим податком: 533,01 грн - 34 грн = 499,01 грн.

Сума 516,01 грн. підлягає оподаткуванню згідно зі шкалою: (499,01 грн - 170 грн) х 20% + 19,55 грн = 85,35 грн.

Отже, 85,35 - сума прибуткового податку, яку потрібно утримати із заробітної плати Білоножко Б. О.

Утримання у Пенсійний фонд - 533,01*2% = 10,66 грн.

Утримання в Соцстрах - безробіття - 533,01*0,5% = 2,67 грн.

Утримання в Соцстрах - втрата працездат. - 533,01*0,5% = 2,67 грн.

Отже, оплата праці Іванчук І.К. становить: (356,7 + 97,9 + 32,48 + 26,1 + 5,8) = 518,98 грн.

Згідно з статтею 6 інструкції "Про прибутковий податок з громадян" сукупний оподаткований дохід буде зменшено на суму неоподаткованого мінімуму, тобто на 17 грн.

Тепер визначимо суму, що підлягає оподатковуванню прибутковим податком: 518,98 грн - 17 грн = 501,95 грн.

Сума 501,95 грн. підлягає оподаткуванню згідно зі шкалою: (501,95 грн - 170 грн) х 20% + 19,55 грн = 85,94 грн.

Отже, 85,94 - сума прибуткового податку, яку потрібно утримати із заробітної плати Іванчук І. К.

Утримання у Пенсійний фонд - 518,98*2% = 10,38 грн.

Утримання в Соцстрах - безробіття - 518,98*0,5% = 2,6 грн.

Утримання в Соцстрах - втрата працездат. - 518,98*0,5% = 2,6 грн.

Отже, оплата праці Криниці К.Я. становить: (380,7 + 95,18 + 3,6 + 31,9) = 511,38 грн.

Згідно з статтею 6 інструкції "Про прибутковий податок з громадян" сукупний оподаткований дохід буде зменшено на суму неоподаткованого мінімуму і на суму 10 НМД, оскільки він відноситься до І категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи, тобто на 17+17*10 = 187 грн.

Тепер визначимо суму, що підлягає оподатковуванню прибутковим податком: 511,38 грн - 187 грн = 324,38 грн.

Сума 324,38 грн. підлягає оподаткуванню згідно зі шкалою: (324,38 грн - 170 грн) х 20% + 19,55 грн = 50,43 грн.

Отже, 50,43 - сума прибуткового податку, яку потрібно утримати із заробітної плати Криниці К. Я.

Утримання у Пенсійний фонд - 511,38*2% = 10,23 грн.

Утримання в Соцстрах - безробіття - 511,38*0,5% = 2,56 грн.

Утримання в Соцстрах - втрата працездат. - 511,38*0,5% = 2,56 грн.

Примітка № 2

Виписка з наряду на відрядні роботи

Для Коріненко К.О.: заробітна плата буде: 633*0,2*2,20 = 278,52 грн.

Згідно з статтею 6 інструкції "Про прибутковий податок з громадян" сукупний оподаткований дохід буде зменшено на суму неоподаткованого мінімуму і на суму 10 НМД, оскільки вона відноситься до ІІ категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи, тобто на 17+17*10 = 187 грн.

Тепер визначимо суму, що підлягає оподатковуванню прибутковим податком: 278,52 грн - 187 грн = 91,52 грн.

Сума 91,52 грн. підлягає оподаткуванню згідно зі шкалою: (91,52 грн - 85 грн) х 15% + 6,80 грн = 7,78 грн.

Отже, 7,78 - сума прибуткового податку, яку потрібно утримати із заробітної плати Коріненко К.О.

Утримання у Пенсійний фонд - 278,52*2% = 5,57 грн.

Утримання в Соцстрах - безробіття - 278,52*0,5% = 1,39 грн.

Утримання в Соцстрах - втрата працездат. - 278,52*0,5% = 1,39 грн.

Для Мірожко М.О.: заробітна плата буде: 850*0,35*2,30 = 684,25 грн.

Згідно з статтею 6 інструкції "Про прибутковий податок з громадян" сукупний оподаткований дохід буде зменшено на суму неоподаткованого мінімуму і на суму 3 НМД, оскільки вона має 3 дітей до 16 років, тобто на 17+17*3 = 68 грн.

Тепер визначимо суму, що підлягає оподатковуванню прибутковим податком: 684,25 грн - 68 грн = 616,25 грн.

Сума 616,25 грн. підлягає оподаткуванню згідно зі шкалою: (616,25 грн - 170 грн) х 20% + 19,55 грн = 108,8 грн.

Отже, 108,8 - сума прибуткового податку, яку потрібно утримати із заробітної плати Мірожко М. О.

Утримання у Пенсійний фонд - 684,25*2% = 13,69 грн.

Утримання в Соцстрах - безробіття - 684,25*0,5% = 3,42 грн.

Утримання в Соцстрах - втрата працездат. - 684,25*0,5% = 3,42 грн.

Примітка № 3

Виписка із штатного розкладу ТзОВ "Омега"

Нараховано за місяць:

Для Бубен Б.Н.: 750+750*0,15+20 = 882,5 грн.

Для Доринчук Д.К.: 600+600*0,15+10 = 700 грн.

Для Дийко Д. О.: 400+400*0,10 = 440 грн.

Для Кінь К.Н.: 350+350*0,10 = 385 грн.

Дані про оплату праці за два попередні місяці

Кількість відпрацьованих днів за попередні два місяці становить 42 робочі дні.

Стаж роботи: Дийко Д.О. - 12 років 5 місяців; Коня К.Н. - 7 роки 10 місяців.

Дні хвороби згідно листку непрацездатності: Дийко Д.О. - 4 робочі дні;

Коня К.Л. - 7 робочих днів.

Для Дийко Д.О.: середньоденна заробітна плата буде:

1012,5/42 = 24,11 грн.

дні хвороби: 24,11*4*100% = 96,44 грн.

Для Кінь К.Н.: середньоденна заробітна плата буде:

730/42 = 17,38 грн.

дні хвороби: 17,38*7*80% = 97,33 грн.

Для Бубен Б.Н. згідно з статтею 6 інструкції "Про прибутковий податок з громадян" сукупний оподаткований дохід буде зменшено на суму неоподаткованого мінімуму і на суму 1 НМД, оскільки вона має одну дитину віком до 16 років, тобто на 17+17 = 34 грн.

Тепер визначимо суму, що підлягає оподатковуванню прибутковим податком: 882,5 грн - 34 грн = 848,5 грн.

Сума 324,38 грн. підлягає оподаткуванню згідно зі шкалою: (848,5 грн - 170 грн) х 20% + 19,55 грн = 155,25 грн.

Отже, 155,25 - сума прибуткового податку, яку потрібно утримати із заробітної плати Бубен Б.Н.

Утримання у Пенсійний фонд - 848,5*2% = 16,97 грн.

Утримання в Соцстрах - безробіття - 848,5*0,5% = 4,24 грн.

Утримання в Соцстрах - втрата працездат. - 848,5*0,5% = 4,24 грн.

Для Доринчук Д.К. згідно з статтею 6 інструкції "Про прибутковий податок з громадян" сукупний оподаткований дохід буде зменшено на суму неоподаткованого мінімуму і на суму неоподаткованого мінімуму на двох дітей, тобто на 17+17*2 = 51 грн.

Тепер визначимо суму, що підлягає оподатковуванню прибутковим податком: 700 грн - 51 грн = 649 грн.

Сума 649 грн. підлягає оподаткуванню згідно зі шкалою: (649 грн - 170 грн) х 20% + 19,55 грн = 115,35 грн.

Отже, 115,35 - сума прибуткового податку, яку потрібно утримати із заробітної плати Доринчук Д. К.

Утримання у Пенсійний фонд - 700*2% = 14 грн.

Утримання в Соцстрах - безробіття - 700*0,5% = 3,5 грн.

Утримання в Соцстрах - втрата працездат. - 700*0,5% = 3,5 грн.

Аліменти утримуються із суми, яка залишилася після відрахування від нарахованої заробітної плати прибуткового податку в розмірі на 2-х дітей - 33%: (700-115,35) *33% = 192,94 грн.

Для Дийко Д.О. згідно з статтею 6 інструкції "Про прибутковий податок з громадян" сукупний оподаткований дохід буде зменшено на суму неоподаткованого мінімуму, тобто на 17 грн.

Тепер визначимо суму, що підлягає оподатковуванню прибутковим податком: 440 грн + 96,44 грн - 17 грн = 519,44 грн.

Сума 519,44 грн. підлягає оподаткуванню згідно зі шкалою: (519,44 грн - 170 грн) х 20% + 19,55 грн = 89,44 грн.

Отже, 89,44 - сума прибуткового податку, яку потрібно утримати із заробітної плати Дийко Д.О.

Утримання у Пенсійний фонд - 536,44*2% = 10,73 грн.

Утримання в Соцстрах - безробіття - 536,44*0,5% = 2,68 грн.

Утримання в Соцстрах - втрата працездат. - 536,44*0,5% = 2,68 грн.

Примітка № 4

Дані про нараховану заробітну плату за попередні 12 місяців економіста Коня К.Н.

Згідно Закону "Про відпустки" тривалість щорічної відпустки інвалідам ІІІ групи становить 26 календарних днів. Додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів надається працівникам з ненормованим робочим днем. Отже, тривалість щорічної та додаткової відпустки економісту Коню К.Н. становить: 26 + 7 = 33 дні.

Для Коня К. Н.: середньоденна заробітна плата буде:

6602,16/ (365-10) = 18,6 грн.

Тоді сума відпускних буде: 18,6*33 = 613,72 грн.

Отже, для Коня К.Н.: заробітна плата і сума відпускних будуть:

385+97,33+613,72 = 1096,05 грн.

Згідно з статтею 6 інструкції "Про прибутковий податок з громадян" сукупний оподаткований дохід буде зменшено на суму неоподаткованого мінімуму, тобто на 17 грн.

Тепер визначимо суму, що підлягає оподатковуванню прибутковим податком: 1096,05 грн - 17 грн = 1079,05 грн.

Сума 1079,05 грн. підлягає оподаткуванню згідно зі шкалою: (1079,05 грн - 1020 грн) х 30% + 189,55 грн = 207,27 грн.

Отже, 207,27 - сума прибуткового податку, яку потрібно утримати із заробітної плати і суми відпускних Коня К. Н.

Утримання у Пенсійний фонд - 1096,05*2% = 21,92 грн.

Утримання в Соцстрах - безробіття - 1096,05*0,5% = 5,48 грн.

Утримання в Соцстрах - втрата працездат. - 1095,05*0,5% = 5,48 грн.

Примітка № 5

Дані про оплату праці за два попередні місяці бухгалтера Дийко Д.О.

Кількість відпрацьованих днів за попередні два місяці становить 43 робочі дні.

Для Дийко Д.О.: середньоденна заробітна плата буде:

1885/43 = 43,84 грн.

Період декретної відпустки згідно ст.17 Закону про відпустки становить 126 календарних днів. Отже, допомога по вагітності і пологам бухгалтеру Дийко Д.О. становить: 126*43,84 = 5523,50 грн.

Реєстр господарських операцій ТзОВ "Омега" за квітень поточного року

Організація оплати праці

Задача 2.

Розрахувати місячну заробітну плату робітника IV розряду при відрядно-преміальній системі оплати праці. Загальний відпрацьований час - 22 дні, норма виробітку за зміну (8,2 год.) встановлена 1100 шт. придатних виробів. За місяць робітник виготовляє 27 500 шт. придатних виробів. При високій якості робіт за 100% виконання норми виплачується премія 20%, за кожен процент перевиконання норми - 0,5%. Якість виконаних робіт відповідає вимогам. Умови праці нормальні. Провести утримання із заробітної плати.

Норма за 22 робочі дні - 22*1100 =24200 шт.

Отже, план перевиконано на 27500*100/24200 - 100% = 114-100 = 14%

Заробітна плата становить: 8,2*22*2,3 = 414,92 грн.

За кожен процент перевиконання норм 0,5%: 0,5*14 = 7%

Загальний розмір премія: 20+7=27%

Сума премії: 414,92*27% = 112,03 грн.

Загальний заробіток: 414,92 + 112,03 = 526,95 грн.

Згідно з статтею 6 інструкції "Про прибутковий податок з громадян" сукупний оподаткований дохід буде зменшено на суму неоподаткованого мінімуму, тобто на 17 грн.

Тепер визначимо суму, що підлягає оподатковуванню прибутковим податком: 526,95 грн - 17 грн = 509,95 грн.

Сума 509,95 грн. підлягає оподаткуванню згідно зі шкалою: (509,05 грн - 170 грн) х 20% + 19,55 грн = 87,54 грн.

Отже, 87,54 - сума прибуткового податку, яку потрібно утримати із заробітної плати робітника.

Утримання у Пенсійний фонд - 526,95*2% = 10,5 грн.

Утримання в Соцстрах - безробіття - 526,95*0,5% = 2,63 грн.

Утримання в Соцстрах - втрата працездат. - 526,95*0,5% = 2,63 грн.

Задача 3.

За місяць бригада з 6 робітників (2 робітники - III p., тарифна ставка-1,35 грн., 2 робітники - IV p., тарифна ставка 1,5 грн., 2 робітники - II p., тарифна ставка 1,2 грн.) виготовила 995 виробів. Кожен робітник відпрацював 176 годин. Бригадна норма виробітку - 5 виробів за годину. Премія складає 25% відрядного заробітку. Заробітна плата і премія між членами бригади розподіляються пропорційно до кількості відпрацьованого часу, рівня кваліфікації, КТУ. Нарахувати заробітну плату кожному робітнику і провести утримання із заробітної плати.

Бригадна норма виробітку за 176 год. становить: 176*5 = 880 виробів

Коефіцієнт виробітку буде: 995/880 = 1,13

Для робітника ІІ розряду утримання будуть:

прибутковий податок: (298,33-17-170) *20%+19,55 = 38,42 грн.

утримання у Пенсійний фонд - 298,33*2% = 5,97 грн.

утримання в Соцстрах - безробіття - 298,33*0,5% = 1,5 грн.

утримання в Соцстрах - втрата працездат. - 298,33*0,5% = 1,5 грн.

Для робітника ІІІ розряду утримання будуть:

прибутковий податок: (335,63-17-170) *20%+19,55 = 49,28 грн.

утримання у Пенсійний фонд - 335,63*2% = 6,71 грн.

утримання в Соцстрах - безробіття - 335,63*0,5% = 1,68 грн.

утримання в Соцстрах - втрата працездат. - 335,63*0,5% = 1,68 грн.

Для робітника ІV розряду утримання будуть:

прибутковий податок: (372,90-17-170) *20%+19,55 = 56,73 грн.

утримання у Пенсійний фонд - 372,90*2% = 7,46 грн.

утримання в Соцстрах - безробіття - 372,90*0,5% = 1,86 грн.

утримання в Соцстрах - втрата працездат. - 372,90*0,5% = 1,86 грн.

Задача 4.

Трудовий договір з працівником укладений 15 вересня 2004 року. У липні 2005 року він бере відпуску тривалістю 18 к. дн. Розрахунковим періодом є жовтень 2004 року - червень 2005 року (9 місяців). За цей період працівнику нараховано 4500 грн. заробітної плати. Крім того, у лютому 2005 року йому виплачено одноразову винагороду за підсумками роботи за рік у розмірі 375 грн.

Розрахувати суму відпускних.

Загальний заробіток за період буде: 4500 + 375 = 4875 грн.

Період жовтень-червень (9 місяців) має 273 кал. дні, з яких 7 є святковими, тобто 273 - 7 = 266 кал. дні.

Тоді сума відпускних буде: 4875/266*18 = 329,89 грн.

Оподаткування заробітної плати

Задача 5.

Громадянину Онопенко Т.М. за березень поточного року нараховано заробітну плату 885,0 грн., за квітень - 691,0 грн., за травень - 765 грн. Крім того, у березні громадянин отримав 258,0 грн. премії, у квітні - 156,0 грн. на покриття витрат, пов'язаних з відрядженням, у травні - 130,0 грн. на основі листка тимчасової непрацездатності, а також 80,0 грн. премії.

Примітка:

1. Терміни виплати заробітної плати - 1 та 16 числа кожного місяця.

2. Громадянин має на утриманні двох дітей віком до 16 років. Необхідно:

Обчислити суми податку з доходів фізичних осіб за кожен місяць та вказати терміни перерахування отриманих сум податку з доходів до бюджету.

Заробіток за березень буде: 885 + 258 = 1143 грн.

Згідно з статтею 6 інструкції "Про прибутковий податок з громадян" сукупний оподаткований дохід буде зменшено на суму неоподаткованого мінімуму і на суму неоподаткованого мінімуму на двох дітей, тобто на 17+17*2 = 51 грн.

Тепер визначимо суму, що підлягає оподатковуванню прибутковим податком: 1143 грн - 51 грн = 1092 грн.

Сума 1092 грн. підлягає оподаткуванню згідно зі шкалою: (1092 грн - 1020 грн) х 30% + 189,55 грн = 211,15 грн.