Облік імпортних операцій на приватному підприємстві

Облік імпортних операцій на приватному підприємстві

Вступ

Асортимент ПП «Луцька пельменна фабрика» передбачає одинадцять видів пельменів (по-китайськи, по-домашньому, по-російськи, по-корейськи, по-селянськи, столичні, «Антошка», класичні, екстра, з грибами, з курятиною), сім видів вареників (з капустою, лівером, м'ясом, картоплею і грибами, сиром і картоплею), а також котлети, чебуреки, млинці, голубці та інше.

Основні види продукції, на випуску яких спеціалізується підприємство, відображено в таблиці.

Основні види продукції на випуску яких спеціалізується підприємство «Луцька пельменна фабрика»

Аналіз структури випуску продукції

Вид продукції	Випуск продукції	Відхилення
	2007	2008
	тис. грн.	питома вага, %	тис. грн.	Питома вага, %	Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %	По cтруктурі, %
Пельмені	3701,8	50	5408,9	52	1707,1	46,1	4,0
Вареники Чебуреки	1998,9 296,2	27 4	2912,5 312,1	28 3	913,6 15,9	45,7 5,4	3,7 -25,0
Голубці	148,1	2	208,1	2	60,0	40,5	0,0
Котлети	370,2	5	416,1	4	45,9	12,4	-20,0
Інші	888,4	12	1144,1	11	255,7	28,8	-8,3
Всього	7403,6	100	10401,8	100	2998,2	40,5	0,0

Як свідчать дані таблиці, основними видами продукції фірми є пельмені і вареники, які збільшили свої частки в структурі продукції 50% і 27% у 2007 році та займають 52% і 28% у 2008 році, що становить 4% і 3,7% відповідно.

Як бачимо у наведених даних, у 2008 році порівняно з 2007 роком такі види продукції як чебуреки, котлети почали втрачати свої частки. Зокрема чебуреки втратили 5,4%, котлети 12,4%.

Основними ринками збуту продукції ПП «Луцька пельменна фабрика» є м. Луцьк, Волинська область, Польща, Білорусь та ринки за межами області. Велика частина продукції, яку реалізує фірма (особливо за межі області) йде через посередників, тому залежить від них.

Відділ збуту підприємства виконує маркетингові функції, має свій міні-бюджет, що дає можливість вирішувати нагальні проблеми і не відволікати інших працівників різних відділів від робочого процесу. Фактично відділ збуту виконує оперативні функції з приймання та обробки замовлень, ведення маркетингового пошуку потенційних споживачів та розширення ринку збуту, формування з економічним відділом цін на продукцію.

1. Синтетичний облік імпортних операцій на підприємстві

митний зовнішньоекономічний імпорт облік

Надходження товарів за імпортними контрактами може бути як на умовах відстрочення платежу (комерційного кредиту) їх попередньої оплати так і безоплатно.

Облік розрахунків з іноземними постачальниками ведеться на рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за кожним постачальником окремо в двох грошових вимірниках - у національній та іноземній валюті.

Облік товарно-матеріальних цінностей, придбаних в іноземного постачальника, ведеться на рахунках активів за первісною вартістю. Під терміном «товар» необхідно розуміти будь-які матеріальні активи, призначені для продажу або безоплатної передачі.

При надходженні товарів від іноземного постачальника їх оприбуткування на склад здійснюється на підставі «Вантажної митної декларації».

До валових витрат відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» включається сума витрат, які сплачені або нараховані протягом звітного періоду та пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем товарів та охороною праці. До того ж, до валових витрат вони включаються в тому періоді, на який припадає подія, що відбулась першою - дата сплати коштів або дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання їх результатів. Проте, в подальшому, підприємство веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, які підлягають амортизації) на складах, в незавершеному виробництві та в залишках готової продукції відповідно до вимог п. 5.9 цього закону.

Що стосується податкового обліку заборгованості, яка виражена в іноземній валюті, то до валових доходів або валових витрат включається тільки результат переоцінки тієї заборгованості.

Синтетичний облік імпортних товарів на підприємстві ведеться на рахунку 28 «Товари».

Імпортні товари відображаються в обліку з моменту їх одержання за купівельними або продажними цінами в залежності від місця їх зберігання, тобто за обліковими цінами.

Облікова ціна на один і той же товар може бути різною в залежності від умов поставок і місцезнаходження товару. Так, на умовах поставки «франко-завод» початковою обліковою ціною буде контрактна ціна постачальника за акцептованими рахунками-фактурами. При перетині митного кордону України або при прийманні товару на складі покупця облікова ціна на цей товар буде збільшена на суму накладних витрат, понесених за кордоном, і на суму сплачених зборів, мита і податків. Товари, у тому числі імпортовані з-за меж митної території України, є запасами, оскільки вони відповідають всім критеріям цієї категорії активів. З огляду на це, їх оцінка та облік здійснюються відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», тобто оцінюються та зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка включає:

1) вартість товару, що зазначена у документах на відвантаження у постачальника;

2) витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування до місця їх використання;

3) суми ввізного мита та митних зборів;

4) суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству;

5) інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях. Це прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку та підвищення якісних і технічних характеристик запасів.

Таким чином, повна імпортна вартість товару складається з його контрактної вартості, накладних витрат, сплачених в іноземній валюті, сплаченого мита, зборів і податків при розмитненні вантажу.

При формуванні первісної вартості імпортних товарів на рахунок 281 «Товари на складі» відноситься їх митна вартість, тобто контрактна вартість, перерахована за курсом НБУ на дату ввезення. З набуттям чинності П(С) БО 21 «Вплив змін валютних курсів» такий порядок формування облікової вартості імпортних товарів зберігається за умови, що надходження товарів передуватиме їх оплаті. Однак, коли за імпортні товари буде перераховано аванс в іноземній валюті, то їх облікова вартість буде іншою, ніж митна вартість, зазначена у вантажно-митній декларації, і визначається шляхом перерахунку в гривні за курсом НБУ на дату сплати авансу.

Так, підприємство «Луцька пельменна фабрика» уклало договір з Угорською фірмою «Моніка» на імпорт товарів вартістю 3900 дол. США,

Імпортні товари було одержано 7-го квітня 2007 р. На митниці було сплачено мито - 2%, митні збори - 0,2% та ПДВ. Крім того, за умовами імпортного контракту оплата послуг по транспортуванню та страхуванню вантажу здійснюється українським покупцем. Відповідно до цього перевізнику було сплачено» 100 дол. США за доставку товару до місця призначення, а також оплачені послуги національної страхової організації в сумі 500 грн.

Журнал реєстрації господарських операцій за квітень 2008 р.

№ on.	Дата	Зміст господарської операції	Сума	Кореспонденція рахунків
			дол.	гри.	Д-т	К-т
І.	07.04	Виписка банку, ВМД Сплачено при імпорті товарів: - мито 3900 х 5,8 х 0,02 = 452,40 - митні збори 3900 х 5,8 х 0,002 = 45,24	-	452,40 45,24	642 642	311 311
2.	07.04	ВМД Відображено ПДВ (3900 х 5,8 +452,4) х 0,2 = 4614,48		4614,48	644	641
3.	07.04	Виписка банку, ВМД Сплачено ПДВ, нарахований згідно з ВМД		4614,48	641	311
4.	07.04	ВМД Оприбутковано товари за вартістю, вказаною у ВМД 3900x5,8 = 22620	3900	22620,00	281	632
5.	07.04	Довідка бухгалтерії Включено до податкового кредиту суму сплаченого ПДВ		4614,48	641	644
б.	07.04	ВМД Збільшено вартість товарів на суму сплачених митних зборів, мита		497,64	281	642
7.	07.04	Товарно-транспортна накладна Нараховано та сплачено транспортній організації кошти за перевезення товару 100 х 5,8 - 580	100 100	580 580	281 685	685 312
8.	07.04	Рахунок, платіжне доручення, виписка банку Нараховано та сплачено страховій компанії за страхування вантажу		500 500	281 655	655 311
9.	20.04	Розрахунок бухгалтерії Визначено та відображено у складі фінансових результатів курсову різницю по заборгованості постачальнику на дату її погашення 3900 х (5,6-5,8) = 780		780 780	632 714	714 791
10	20.04	Заява на переказ, виписка банку Сплачено з поточного валютного рахунку кошти в погашення заборгованості 3900x5,6 = 21840	3900	21840	632	312

Реалізація імпортних товарів покупцям проводиться за вільними продажними цінами, що сформовані виходячи з купівельних цін, торгових надбавок та ПДВ. При цьому сума ПДВ, що підлягає внеску до бюджету, визначається як різниця між сумою податку, отриманою від покупця, сумою податку, сплаченою на митниці при ввезенні товарів та сумами податків, що відносяться до оплачених матеріальних цінностей (робіт, послуг), вартість яких включається до витрат на збут.

В організації обліку імпортних операцій важливе місце займає облік комерційних (накладних) витрат, питома вага яких в ціні товару більше 50%. Розміри їх визначаються базисними умовами поставки товару. Деякі комерційні витрати безпосередньо відносяться до конкретних партій закуплених товарів, наприклад, витрати по транспортуванню, недостача товарів в дорозі, при зберіганні в межах норм природного убутку та деякі інші. їх прийнято називати прямими витратами. Інші витрати, такі як відсотки по комерційному кредиту, портові і вантажні збори та ін., в більшості випадків не мають прямого відношення до конкретних поставок товарів. Такого роду комерційні витрати вважаються непрямими.

Для розрахунків з іноземними постачальниками за придбані товари використовується пасивний рахунок 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками». Облік по цьому рахунку паралельно ведеться в національній та іноземній. валюті. За умови наступної оплати імпортної поставки грошовими коштами цей рахунок є монетарною статтею, у зв'язку з чим слід пам'ятати про необхідність визначення в бухгалтерському обліку курсової різниці на дату балансу та на дату здійснення операції. За умови зростання курсу іноземної валюти така курсова різниця відображається на рахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці», а за умови зменшення курсу іноземної валюти, в якій обліковується заборгованість - на рахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці». З подальшим відображенням у складі фінансових результатів на рахунку 791 «Результат основної діяльності».

Для розрахунків з іноземними контрагентами за придбані необоротні активи доцільно використовувати рахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Але курсова різниця по такій заборгованості, що буде погашатись іноземною валютою або її еквівалентами, відображається на рахунках 974 «Втрати від неоперащйних курсових різниць» та 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» відповідно.

Синтетичний облік розрахунків з контрагентами по всіх послугах, пов'язаних з доставкою товарно-матеріальних цінностей до місця призначення, (транспортних, експедиторських, страхових) ведеться на рахунку 685 «Розрахунки по інших операціях». Ці послуги, в залежності від Місця розташування їх виконавця, можуть бути оплачені як в національній, так і в іноземній валюті. 6 останньому випадку облік по рахунку слід вести в порядку, передбаченому для відображення в обліку імпортних операцій.

При перетині товарно-матеріальними цінностями кордону України необхідно сплатити ПДВ, акцизний збір, мито та митні збори. їх сума зазначається в вантажній митній декларації та перераховується шляхом надання до банку платіжного доручення на перерахування відповідних сум на рахунок митниці. В бухгалтерському обліку сума сплаченого мита та митних зборів включається до вартості імпортних товарно-матеріальних цінностей проводкою: Д-т рахунків 15 «Капітальні інвестиці», 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 28 'Товари» К-т рахунку 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами».

Сплата цих сум, як правило, проводиться з поточного рахунку, що в бухгалтерському обліку відображається проводкою: Д-т рахунку 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами» К-т 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, а також інші відокремлені підрозділи, які імпортують на мигну територію України Підакцизні товари, зобов'язані до або під час подання вантажної митної декларації сплатити акцизний збір.

Акцизний збір на ввезені підакцизні товари розраховується у відсотках до митної вартості за встановленими ставками або в твердих сумах в Євро з одиниці товару.

Сплата акцизного збору проводиться на момент розмитнення.

Акцизний збір стягується лише один раз, тому при наступній реалізації товарів, на які його було нараховано при ввезенні на митну територію України, акцизний збір не нараховується.

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України і отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції по ввезенню власності за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки.

Базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість імпортних товарів, але не менше митної вартості, що зазначена у вантажній митній декларації.

При оподаткуванні імпортних товарів сума ПДВ визначається у розмірі 20% від митної вартості товару з врахуванням фактично сплаченого мита і акцизного збору.

Підставою для нарахування та сплати ПДВ є вантажна митна декларація, де нарахована сума ПДВ зазначається окремо. Сплата ПДВ повинна проводитись до/або на момент приймання вантажної митної декларації до митного оформлення.

Імпорт деяких товарів та операції по передачі основних засобів у вигляді внеску до статутного капіталу юридичних осіб не оподатковуються ПДВ. Ця норма поширюється як на безпосередніх постачальників, так і на посередників.

Ряд імпортних поставок звільнено від сплати ПДВ: поставки за програмами технічної допомоги Європейської Співдружності (TACIS), по поставках за рахунок коштів Міжнародного Валютного фонду (МВФ), товари походженням з Росії. По поставках сировини і обладнання для виробничих потреб, а також товарів критичного імпорту нарахування ПДВ по вантажній митній декларації відбувається довільно, тобто ПДВ нараховується, але не сплачується. Необхідні умови: надання митним органам довідки на відповідність статусу імпортера і гарантійного листа про використання отриманих товарно-матеріальних цінностей на виробничі потреби, копії документів про взяття на облік і використання за цільовим призначенням. При наявності пільг по миту на імпортні товари умовно нараховані суми мита і акцизного збору в базу оподаткування ПДВ не включаються.

По імпортних товарах, які не є підакцизними і не відносяться до груп 1-24 Класифікатора товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, на сплату ПДВ може бути оформлений вексель з відстрочкою платежу на ЗО календарних днів.

Сума, зазначена в податковому векселі, включається до суми Податкових зобов'язань платника податку в податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого векселя органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, окремо до бюджету не сплачується і враховується в розрахунках Податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, в якому вексель погашено.

В наступному звітному (податковому) періоді сума, яка була вказана в податковому векселі, включається до складу податкового кредиту.

Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету, при цьому зазначена сума коштів включається до складу податкового кредиту платника в тому податковому періоді, в якому відбувалося таке погашення, і не включається до складу його податкових зобов'язань.

Під час імпорту товарно-матеріальних цінностей видача податкового векселя може відображатися як відстрочені податкові зобов'язання по кредиту рахунка 621 «Короткострокові векселі, видані в національній валюті» і як можливе право на нарахування податкового кредиту по дебету рахунка 64 І «Розрахунки за податками», субрахунок «ПДВ». У разі дострокового погашення податкового векселя податкові зобов'язання не нараховуються.

Податковий вексель має право пред'явити тільки особа, яка є платником податку на додану вартість, з присвоєнням йому індивідуального податкового номеру. Особа, яка не відповідає хоч одній з вказаних вимог, сплачує ПДВ у встановленому порядку, без надання податкового векселя.

Якщо імпортні товари використовуються частково для здійснення операцій, які оподатковуються податком на додану вартість, а частково - для пільгових і тих, які не є об'єктом оподаткування, до податкового кредитуй включається сума сплаченого податку в частині використання таких товарів в операціях звітного періоду, які оподатковуються. Hе дозволяється відносити до податкового кредиту по сплаті податку суми, не підтверджені платіжними документами та митними деклараціями.

Іншими словами, сплата ПДВ при митному оформленні імпорту означає відображення в бухгалтерському обліку як мінімум трьох господарській операцій:

1) нарахування податкових зобов'язань;

2) погашення податкових зобов'язань;

3) нарахування податкового кредиту.

Недекларування предметів, що переміщуються через митний кордон, в тому числі транзитом, тобто неповідомлення у встановлених формах точних відомостей про них, а також декларування предметів не за своїм найменуванням веде до стягнення штрафу в розмірі до одного офіційно встановленого на день здійснення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати з конфіскацією предметів, які є безпосередніми об'єктами правопорушення, або без такої. А з посадових осіб - від двох з половиною до десяти мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією предметів.

При проведенні імпортних операцій у платника податку податковий кредит звітного періоду складається з сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товарів.

У випадку імпорту товарів (робіт, послуг) для здійснення операцій, які не підлягають оподаткуванню, і тих, які звільнені від оподаткування, податок на додану вартість, що сплачений митним органам під час проведення митних процедур, до податкового кредиту не включається, а відноситься до вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей: Д-т рахунків 20 «Виробничі запаси», 28 «Товари» К-т 641 «Розрахунки за податками».

Відображення операцій з імпорту товарно-матеріальних цінностей на митну територію України в бухгалтерському обліку узагальнено в табл.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з імпорту

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонден- ція рахунків
		Д-т	К-т
1.	Нараховано митні збори та мита за запасами, товарами та МЩП.	20, 28, 22	642
2.	Погашено заборгованість підприємства перед митницею	642	311
3.	Нараховано суму ПДВ на товар, що ввозиться, якщо товарно-матеріальні цінності ввезено до їхньої сплати	644	641
4.	Погашено заборгованість підприємства з ПДВ та відображено податковий кредит	641 641	311 644
5.	Видано митним органам в погашення ПДВ податковий вексель	644 621 641	621 641 644
6.	Перераховано грошові кошти за податковим векселем	621	311
7.	Оплачено постачальнику товарів і запасів, включаючи вартість транспортних витратно входять в їхню ціну	632	312
8.	Оплачено транспортні послуги іноземному перевізнику у разі якщо вартість доставки не включено у вартість товарів і запасів, інших послуг	685	312
9.	Оплачено транспортні послуги вітчизняному перевізнику	685	311
10	Оплачено страхові послуги і ризики іноземному страховику	655	312
11	Оплачено страхові послуги і ризики вітчизняному страховику	655	311
12	Оприбутковано запаси, товари та МШП, поставлені нерезидентом за курсом на дату розмитнення вантажу	20, 28, 22	632
13	Включено у вартість запасів, товарів та МШП транспортні послуги на дату підписання	20,28, 22	685
14	Включено у вартість запасів, товарів та МШП страхові послуги	20, 28, 22	655

2. Порядок ведення аналітичного обліку на підприємстві

Аналітичний облік розрахунків по імпортних операціях здійснюється на підприємстві в розрізі країн, а всередині їх - в розрізі постачальників, номерів контрактів та документів (рахунків) до сплати. Аналітичний облік імпортних поставок ведеться за місцями зберігання і обліковими (товарними) партіями, при визначенні ознак яких береться до уваги: характер товару, можливість зберігання партії в процесі перевезення, перевалки, зберігання вантажу. Якщо з іноземним постачальником є домовленість про пред'явлення рахунку на кожну транспортну партію, то за облікову партію приймається партія, оформлена одним рахунком постачальника.

Для узагальнення інформації про розрахунки іноземними постачальниками та іншими кредиторами використовується Журнал 3 та відомості аналітичного обліку по відповідних рахунках, що також ведуться паралельно в національній та іноземній валютах.

Луцька пельменна фабрика

Журнал 3, відомості аналітичного обліку за квітень 2008 р. за кредитом рахунку 63

1. З кредиту рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» в дебет рахунків

з/п	Дебет рахунків	Кредит рахунків	Усього
		63
1.	20 «Виробничі витрати»
2.	28 «Товари»	10000 54000	10000 54000
3.	94 «Інші витрати операційної діяльності»	1000	1000
4.	10, 11,12
5.	Усього	11000 55000	10000 55000

Відомість 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками (до рахунку 63) за квітень 2008 р.

Реєстраційний №	№ постачальника	Постачальник	№ прибуткового документа	Сальдо на початок місяця
				Дата виникнення	К-т
1	2	J	4	5	6
1.	156	«Моніка»	34	-	-
Усього за рахунком 63
В дебет рахунка 63 з кредиту рахунків	3 кредиту рахунка 63 в дебет рахунків	Сальдо на кінець місяця (кредит)
Дата	31	71	Усього за дебетом	28	94	Усього за кредитом
7	8	9	12	13	14	20	21
17.04	10000 54500	500	10000 55000	10000 54500	1000	10000 55000	-
	10000 54500	500	10000 55000	10000 54500	1000	10000 55000	-

3. Контроль імпортних операцій на підприємстві

Контроль імпортних операцій на підприємстві в основному проводиться за такими напрямами:

- перевірка договірної документації та дотримання строків виконання договорів;

- перевірка даних аналітичного та синтетичного обліку;

- правильність відображення операцій у статистичній та бухгалтерській звітності;

- правильність проведення та відображення в обліку результатів інвентаризації розрахунків з покупцями;

- зустрічна перевірка підприємства покупця та постачальника;

- перевірка даних бухгалтерського й оперативного обліку;

- причини виникнення простроченої заборгованості;

- установлення правильності паралельного обліку курсових різниць, які виникають під час здійснення операції, та в результаті перерахунку сум господарських операцій на останнє число звітного періоду;

- дотримання підприємством законодавства щодо безготівкових розрахунків в іноземній валюті.

Аудит імпортних операцій розглядається в двох напрямках:

- аудит розрахунків за імпортними операціями, який передбачає перевірку правильності розрахунків з імпортерами за імпортовану продукцію;

- аудит формування вартості імпортованої продукції, завданням якого є перевірка правильності визначення витрат, які включаються у вартість товару та правильне відображення їх в обліку.

Основними завданнями контролю розрахункових операцій, пов'язаних з імпортом товарів, робіт, послуг, є:

- сприяння прискореному платежу імпортера з метою уникнення штрафних санкцій як з боку контрагента, так і держави;

- перевірка своєчасності розрахункових операцій та недопущення простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості, дотримання фінансово-розрахункової дисципліни;

- правильність документування господарських операцій та доцільності укладання імпортних контрактів;

- перевірка законності здійснення зовнішньоекономічних операцій та дотримання вимог договорів;

Джерелами інформації для контролю імпортних операцій є:

- законодавчі акти та нормативно-правові документи, які регулюють відносини імпортерів з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, банківськими установами, державними органами;

- митна документація, технічна документація (технічний паспорт машин і обладнання) контракти, арбітражна документація;

- договірна та організаційно-розпорядча документація;

- товарно-супровідна документація (сертифікат про якість товару), специфікація, пакувальний лист, комплектувальна відомість, транспортна, експедиторська і страхова документація; виробничо-фінансові плани, бізнес-плани;

- складська документація, рахунок-фактура;

- дані оперативного обліку та звітності;

- банківська документація, заява на перевезень валюти, документи щодо недостач і псування товару.

Контроль розрахунків за імпортними операціями з постачальниками передбачає встановлення наявності, законності, правильності оформлення зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які визначають права та обов'язки сторін щодо імпорту товарів. Також установлюється доцільність імпорту даних товарів, та дотримання встановлених договором розрахунків.

Контроль розрахунків доцільно проводити в такій послідовності:

- контроль у розрахунках за імпортними операціями залишків та відповідність їх регістрам аналітичного і синтетичного обліку;

- виявлення простроченої дебіторської (передоплата) та кредиторської заборгованості, а також причин та умов їх виникнення;

- перевірка правильності стягнення пені за порушення строків розрахунків з іноземцями як через несплату коштів, так і у разі вчасного неотримання імпортованих товарів;

- дослідження відповідності ведення обліку за імпортними операціями та самих господарських операцій за встановленими законодавством правилами та інструкціями;

- аудит правильності відображення господарських операцій з імпорту товарів у бухгалтерському обліку згідно з первинними документами;

- з'ясування повноти отриманих матеріальних цінностей, робіт, послуг від імпортерів;

- виявлення відповідності розрахунків договорам;

- установлення правильності відображення в обліку сплачених мита, митних зборів під час розмитнення товарів, акцизного збору, ПДВ, а також правильності їх обчислення з урахуванням пільг відносно товарів критичного імпорту;

- виявлення ступеня організації внутрішньогосподарського контролю за розрахунками з імпортерами;

- перевірка матеріалів інвентаризації розрахунків з імпортерами;

- визначення правильності відображення-розрахунків з імпортерами в бухгалтерській і статистичній звітності;

- з'ясування, правильності паралельного обліку курсових різниць, які виникають під час здійснення операції та в результаті перерахунку сум господарських операцій на останнє число звітного періоду.

Аудит формування вартості імпортованої продукції передбачає перевірку правильності визначення митної вартості товару на підставі його ціни, установленої договором, а також перевірку не включених до рахунку-фактури витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, страхування товарів, комісійних і брокерських платежів, які мають бути сплачені підприємствами як умова їх ввезення та за використання об'єктів інтелектуальної власності, які належать до цих товарів. При цьому аудитор повинен перевірити дійсність таких витрат, які підтверджуються відповідними документами.

Оскільки мито, митні збори, податок на додану вартість розраховуються на підставі митної вартості товарів, зазначеної у вантажній митній декларації, аудитору слід перевірити правильність і повноту їх нарахування та відображення в бухгалтерському обліку.

4. Вдосконалення бухгалтерського обліку на підприємстві

Становлення ринкової економіки в Україні, поява нових господарських структур різних форм власності, розвиток нових економічних зв'язків зумовлюють необхідність удосконалення обліку і контролю, як складових частин економічної інформації, необхідної для управління на всіх рівнях.

Управління будь-яким підприємством вимагає систематичної інформації про здійснювані господарські процеси, їх характер і обсяг, про наявність матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, їх використання в процесі виконання робіт, надання послуг, про фінансові результати діяльності. Основним джерело: такої інформації є дані поточного бухгалтерського обліку, які систематизуються у звітність. Така звітність має велике значенню оскільки використовується не тільки для економічного аналізу діяльності окремого підприємства з метою одержання інформації необхідної для управління, а й для узагальнення результатів в масштабі галузей і народного господарства в цілому.

Впровадження сучасної обчислювальної техніки ставить нові проблеми перед теорією і практикою бухгалтерського обліку (використання математичного програмування, моделювання господарських процесів).Впровадження автоматизації дозволяє: більш оперативно вести бухгалтерський облік, виводити оперативну інформацію за певний період часу, швидкий пошук і виведення необхідної економічної інформації, автоматизацію складання бухгалтерських і фінансових звітів, меншає трудомісткість облікових робіт і кількість допущених помилок. Автоматизація може бути здійснена за рахунок впровадження різних програм, що автоматизують окремі дільниці обліку, або за рахунок використання комплексних програмних продуктів, що дозволяють автоматизувати увесь обліковий процес: від надходження первинної документації й до складання звітності.

Серед бухгалтерських програм, які здатні вести облік відповідно до вимог сучасних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні найбільш відомі «1С Бухгалтерія» (українська локалізація), «Акцент», «Парус», та деякі інші. Найбільше поширення з цих програм отримала «1С Бухгалтерія», яка має ряд переваг перед іншими подібними програмними продуктами. «1С Бухгалтерія» виступає комплексним програмним продуктом, який має багато спеціалізованих галузевих версій. Програма має гнучку конфігурацію та може бути настроєна відповідно до вимог конкретного підприємства. Різні версії цієї програми можуть бути використані для створення окремого АРМ бухгалтера або для організації системи бухгалтерського обліку на основі локальної комп'ютерної мережі підприємства з можливістю оновлення встановленого програмного продукту через Internet. Комплекс рішень «1С Бухгалтерія» передбачає ведення бухгалтерського обліку від запису господарських операцій до складання фінансової звітності. Отже, автоматизація бухгалтерського обліку на підприємстві за допомогою програми «1С Бухгалтерія» має беззаперечні переваги, але потребує значних витрат часу та коштів.

Перехід України до ринкової економіки, розвиток міжнародних економічних зв'язків зумовлює необхідність удосконалення обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів. Створення інформаційної бази для забезпечення переходу від діючої системи до системи, орієнтованої на ринкові умови господарювання. Підвищення ефективності облікової інформації сприяє прийняття національного плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань, господарських операцій підприємств і організацій, Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», відповідних Положень (стандартів) з бухгалтерського обліку.

Самі ж підприємства, задля уникнення збитків, повинні коректно укладати договори, а в разі порушення умов договору застосовувати штрафні санкції у формі штрафів, неустойки, пені. Штраф встановлюється в процентному вираженні або у визначеній грошовій сумі за невиконання або неналежне виконання того або іншого договірного зобов'язання. Неустойка (одноразовий платіж) стягується з постачальника за прострочення або недопоставку товарів у процентному вираженні до вартості не поставлених у термін товарів по окремих найменуваннях асортименту. Пеня - це наростаюча неустойка, що нараховується за прострочення виконання зобов'язань (наприклад, пеня в розмірі 0,03% за кожний день прострочення оплати рахунку).

На підприємстві покращено облік імпортних операцій. Так, для їх правильного і раціонального обліку потрібно:

- правильно і своєчасно відображати у документах операції з ними і забезпечити достовірні дані з їх заготівлі, надходження і відпуску;

- контролювати їх цілість у місцях зберігання і на всіх етапах руху;

- своєчасно виявляти непотрібні і зайві запаси для їх наступної реалізації;

- затвердити чітку систему документообороту і суворий порядок оформлення операцій з їх руху;

- регулярно проводити інвентаризації, контрольні вибіркові перевірки залишків запасів і своєчасно відображати у бухгалтерському обліку їх результати.

Для додаткового контролю на підприємстві встановлено відповідальних за приймання та відпуск матеріальних цінностей (завідувачів складами, комірників, експедиторів та ін.), за правильне і своєчасне оформлення цих операцій, а також за цілість матеріальних цінностей. З такими працівниками укладено письмові договори про матеріальну відповідальність і ознайомлено з їх списком всі служби підприємства. Звільняти та переміщувати матеріально відповідальних осіб можна тільки за згодою головного бухгалтера підприємства.

Запаси, доставлені перевізником або залізницею, оформлюють прибутковим ордером у трьох примірниках, один з яких вручають експедитору (перевізнику).

Сучасний етап реформування системи бухгалтерського обліку в Україні характеризується рядом проблем відносно узгодженості та взаємозв'язку синтетичного, аналітичного і податкового обліку фінансових результатів діяльності підприємства, визначеними невідповідностями між методологічними основами визначення й оцінювання основних складових фінансових результатів, доходів і витрат за національними і міжнародними стандартами бухгалтерського обліку. Вирішення зазначених питань є важливим етапом ефективного розвитку реформаційних процесів у бухгалтерському обліку, підготовки інформації для здійснення економічного аналізу, яка б повністю відповідала потребам зовнішніх і внутрішніх користувачів за якісними характеристиками фінансової звітності відповідно до концептуальних засад МСФО і П(С) БО.

Вивчення фінансових результатів як об'єкта обліку й аналізу невід'ємно від доходів та витрат у розрізі видів діяльності дає змогу більш раціонально використовувати облікову та аналітичну інформацію для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Основою для диференціації доходів, витрат і фінансових результатів господарюючого суб'єкта є види діяльності. Внесено пропозиції щодо уточнення класифікації доходів, витрат і фінансових результатів за видами діяльності: операційна, фінансова, інвестиційна, надзвичайні події, що дасть змогу підвищити дієвість та оперативність фінансового й управлінського обліку. Тобто ввести такі субрахунки для рахунку 79 «Фінансові результати», щоб при їхньому закритті можна було простежити прибуток (збиток) від кожного виду діяльності, що здійснюється підприємством. Таким чином, рахунок 79 «Фінансові результати» повинний мати такі субрахунки: 791 «Результат основної діяльності»; 792 «Результат іншої операційної діяльності»; 793 «Результат фінансової діяльності»; 794 «Результат інвестиційної діяльності»; 795 «Результат іншої звичайної діяльності»; 796 «Результат надзвичайних подій».

Дослідження засад ведення обліку фінансових результатів згідно з національними стандартами і податковим законодавством дало змогу виявити ряд розбіжностей у методології визначення окремих складових доходів і витрат та формування кінцевого результату діяльності (прибутку / збитку), що призводять до того, що підприємства змушені вести подвійний облік (бухгалтерський і податковий) господарської діяльності, незважаючи на те, що податковий облік не є обов'язковим, не регламентований і не має самостійного значення.

Висновки

В ході нашого дослідження було зроблено наступні висновки:

1) Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначає, що: імпорт (імпорт товарів) - це купівля (в тому числі з оплатою у негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення їх на територію України.

2) Імпорт товарів - це купівля (у тому числі з «платою у негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням їх на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Передумовою здійснення імпортних операцій є проведення переговорів з іноземним контрагентом та укладання імпортного контракту.

3) Для розрахунків з іноземними постачальниками за придбані товари використовується пасивний рахунок 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками». Облік по цьому рахунку необхідно вести паралельно в національній та іноземній валюті. За умови наступної оплати імпортної поставки грошовими коштами цей рахунок є монетарною статтею, у зв'язку з чим слід пам'ятати про необхідність визначення в бухгалтерському обліку курсової різниці на дату балансу та на дату здійснення операції. За умови зростання курсу іноземної валюти така курсова різниця відображається на рахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці», а за умови зменшення курсу іноземної валюти, в якій обліковується заборгованість - на рахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці». З подальшим відображенням у складі фінансових результатів на рахунку 791 «Результат основної діяльності».

4) Для розрахунків з іноземними контрагентами за придбані необоротні активи доцільно використовувати рахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», облік на якому ведеться аналогічно до попереднього випадку.

Але курсова різниця по такій заборгованості, що буде погашатись іноземною валютою або її еквівалентами, відображається на рахунках 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць» та 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» відповідно.

5) При визначенні економічної ефективності імпортної діяльності підприємства доцільно виділити дві групи показників: показники ефективності імпорту товарів виробничого призначення та показники ефективності імпорту товарів народного споживання. Загальна оцінка фінансового стану підприємства-контрагента зводиться за допомогою системи спеціальних коефіцієнтів. Більшість фінансових коефіцієнтів на зарубіжних підприємствах розраховується за даними двох основних форм звітності - бухгалтерського балансу та звіту про прибутки / збитки.

Список використаної літератури

1. Про зовнішньоекономічну діяльність: закон України від 16. 04. 1991 // ВВР. - 19912. - №29.

2. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджені наказами Міністерства фінансів України. - К.: Знання, 2004. - 214 с.

3. Бутинець Ф. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. - Житомир: Рута, 2001. - 544 с.

4. Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність. Навч. посібник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. -3-тє вид., перероб. і доп. - Житомир: ЖІТІ, ПП «Рута», 2001. - 512 с.

5. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник / За ред. С.Ф. Голова. - Дніпропетровськ: ТОВ «Баланс-Клуб», 2000. - 768 с.

6. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник /За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. -3-тє вид., перероб. і доп. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 672 с.

7. Бухгалтерський фінансовий та внутрішньогосподарський облік в галузях системи переробної промисловості АПК (на основі національних стандартів) /За ред. проф., д-ра екон. наук В.В. Сопка та О.В. Бойка. - К.: «Фенікс», 2001. - 468 с.

8. Гольцова С. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. - Суми: Універ. книга, 2006. - 255 с.

9. Грабова С. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посіб. - К.: Кондор, 2004. - 362 с.

10. Дахно І. Зовнішньоекономічна діяльність: Навч, посіб. - К.: ЦУЛ,

2006. - 360 с.

11. Загородній А. Бухгалтерський облік: основи теорії та практики: Навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - 377 с.

12. Кузьмінсьий Ю. Облік міжнародних операцій: Підручник. - К.: КНЕУ, 2006. - 336 с.

13. Литвин Н. Облік у зарубіжних країнах: Навч. посіб. - К.: Атіка,

2007. - 208 с.

14. Сук Л. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. - К.: Знання, 2005. - 471 с.

15. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посіб. - К.: А.Т.Д., 2002. - 488 с.

Размещено на Allbest.ru