Размещено на http://www.allbest.ru/

• Організація обліку необоротних активів в установах та організаціях
• Особливості кошторисного планування в середніх загальноосвітніх школах

Розмір витрат на утримання шкіл визначається кошторисом доходів і видатків. Вихідною базою для визначення розміру асигнувань за основними статтями кошторису школи є кількість учнів і класів. їх відображають у кошторисі на дві дати: на 1 січня і 1 вересня планового року. Кількість учнів і класів на 1 січня беруть за фактичним станом на останню звітну дату. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначають відповідно до плану прийому і випуску учнів, а кількість дітей, що підуть до школи в наступному навчальному році, -- за даними спеціального обліку, який веде школа.

Кількість учнів на 1 вересня планового року розраховують по І -- IV і V -- ХІ класах відповідно до кількості учнів, яких планується прийняти, та наповнення класів, а по інших класах -- на основі плану переходу учнів з класу до класу. Граничне наповнення для І -- IX класів становить 40, для X--XІ -- 35 чоловік.

Наприклад, у школі на 1 січня планового року є 21 клас, де навчається 805 учнів. За даними вивчення кількості дітей дошкільного віку, у новому навчальному році до першого класу підуть 80 чол. Разом з тим 35 учнів після закінчення IX класу вступлять до інших навчальних закладів (професійно-технічних училищ, коледжів і т. ін.) Із XI класу буде випущено 35 учнів. З урахуванням цього на 1 вересня в школі навчатимуться 815 чол. (прийнято 80 і випущено 70 учнів), а кількість класів залишається незмінною (2 прийнято, 2 випущено). Розрахунок цих показників додають до кошторису (див. табл. 1).

Таблиця 1

Після складання кошторису розраховують кількість педагогічних ставок по школі за трьома показниками: кількості класів, кількості годин навчальних занять, норми навчального навантаження учителів на тиждень.

Передбачається така кількість обов'язкових навчальних годин на тиждень: для І -- IV класів -- 24; для V -- IX -- 36; для X -- XI -- 32. Для окремих класів кількість оплачуваних годин занять на тиждень може бути більшою, ніж передбачено навчальним планом. Так, учителям І -- IV класів, які не можуть проводити уроки фізичного виховання і співу за станом здоров'я та з інших причин, виплачується повна місячна ставка за умови довантаження їх іншою навчально-виховною роботою.

При визначенні кількості оплачуваних годин на тиждень для V -- XI класів слід брати до уваги, що на заняттях з трудового виховання та іноземної мови клас може бути поділений на дві групи, якщо в ньому більше ніж 25 учнів.

Є й інші умови збільшення кількості навчальних годин на тиждень. У підсумку додаткова кількість годин може становити для І -- IV класів -- 3, для V -- XI -- 6 годин.

Загальну кількість годин для кожного класу беруть при складанні директором школи тарифікаційного списку за станом на 1 вересня кожного року. За даними про кількість класів і навчальних годин на тиждень для кожного класу, а також за нормою навчального навантаження учителя визначають кількість педагогічних ставок для груп класів: І -- IV, V -- IX, X -- XI і на один клас. Норма навчального навантаження учителя на тиждень становить для І -- IV класів -- 20, для V -- XI -- 18 годин.

Після цього розраховують витрати за економічними категоріями.

До категорії "Оплата праці працівників бюджетних установ" включають заробітну плату учителів, оплату за перевірку зошитів, заробітну плату навчально-виховного і адміністративно-обслуговуючого персоналу, додаткові види оплати та інші види заробітної плати. Заробітна плата становить приблизно 70 відсотків загальних витрат на утримання школи.

Рівень заробітної плати учителів залежить від освіти, категорії та тарифного розряду (див. табл. 2).

Для кожного тарифного розряду є тарифний коефіцієнт підвищення. Так, для 18-го тарифного розряду тарифний коефіцієнт становить 6,34, а коефіцієнт підвищення -- 1,95. Ставку заробітної плати учителя обчислюють множенням цих коефіцієнтів (6,34 х 1,95 = 12,36) і множенням їхнього добутку на мінімальну заробітну плату. Аналогічно визначають заробітну плату інших працівників.

Конкретну величину заробітної плати педагогічного працівника розраховують виходячи зі ставки заробітної плати і фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат і надбавок.

Навчальне навантаження між вчителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляє керівник установи залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склалися в школі. Обсяг навчальної та іншої педагогічної роботи для вчителя за основним місцем роботи граничними розмірами не обмежується.

Ставку заробітної плати кожного учителя визначають за тарифікаційним списком. На його основі розраховують середню ставку заробітної плати для груп класів. Для цього місячний фонд заробітної плати учителів для кожної групи класів, зазначеної в тарифікаційному списку, ділять на відповідну кількість педагогічних ставок.

Фонд заробітної плати адміністративно-господарського і навчально-допоміжного персоналу розраховують виходячи з типових штатів, що затверджуються в установленому порядку, та посадових окладів.

За категорією "Оплата праці працівників бюджетних установ" обчислюють додаткові види оплати і надбавки: за перевірку зошитів, класне керівництво, завідування кабінетами, навчально-дослідними ділянками, виконання обов'язків майстра навчальних майстерень, за бібліотечну роботу, ведення діловодства і бухгалтерського обліку, вчений ступінь, звання "Заслужений учитель", "Учитель-методист" тощо.

Категорія "Нарахування на заробітну плату" включає відрахування бюджетних установ, нараховані на оплату праці:

-- збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, розмір і порядок сплати якого визначено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 № 400;

-- збір на обов'язкове соціальне страхування, включаючи збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, який здійснюється у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" від 26.06.97 № 402.

До категорії "Придбання предметів і матеріалів" відносять закупівлю матеріалів, канцелярського обладнання, предметів для поточних господарських потреб та потреб, безпосередньо пов'язаних з діяльністю школи, обладнання з терміном служби до І року, довідкової офіційної періодичної літератури. Сюди також входять витрати на придбання товарів та послуг, що надаються вчителям безплатно або за зниженими цінами.

Видатки на канцелярське приладдя, придбання класних журналів, бланків свідоцтв, медалей, грамот, придбання або передплата періодичних, довідкових, інформаційних видань (крім придбання книг для бібліотечних фондів) розраховуються прямим розрахунком з розшифровкою витрат на конкретний клас або виходячи з фактичних витрат на одного учня, що склалися у школі за минулий звітний період.

Видатки на придбання матеріалів та інвентарю для господарських цілей: щіток, мастики, миючих засобів тощо, -- як правило, зберігаються на рівні, який фактично склався за минулі роки.

До складу навчальних витрат відносяться витрати на придбання сировини і матеріалів, що використовуються в навчальному процесі, придбання і тиражування методичних матеріалів, витрати на реактиви, хімікати, спеціальний посуд, витрати на виготовлення карт, схем, макетів, що носять тимчасовий характер, наприклад, для організації виставок. Ці види витрат розраховуються за нормами на один клас, затвердженими у встановленому порядку.

Витрати на продукти харчування передбачаються тільки по школах, які мають групи подовженого дня. Ці витрати визначають за встановленими нормами залежно від кількості учнів, які отримують харчування за рахунок бюджетних коштів, та кількості днів харчування, які розраховуються на основі даних за минулі роки.

Витрати на придбання книг, періодичних видань для бібліотечних фондів розраховуються виходячи із затверджених норм на один клас.

Витрати на придбання м'якого інвентарю, спецодягу розраховуються відповідно до діючих норм, враховуючи при цьому наявність інвентарю згідно з переліком Міністерства освіти і науки, а також можливість його придбання за рахунок позабюджетних коштів.

Категорія "Видатки на відрядження" включає видатки на оплату проїзду, добових, квартирних під час службових відряджень, відряджень на курси і в навчальні заклади на сесії, семінари, наради, конференції. їхній розмір визначається виходячи із фактичних даних, що складалися в минулі роки, з урахуванням необхідності жорсткої економії бюджетних коштів.

Категорія видатків "Оплата послуг з утримання бюджетних установ" включає послуги зв'язку, поліграфічні послуги, поточний ремонт будівель, приміщень шкіл, обладнання та інвентарю, що знаходяться па балансі, оплати інших поточних видатків, включаючи видатки на утримання в чистоті будівель, дворів, дезінфекцію, технічне обслуговування обладнання. Вартість цих витрат обчислюється прямим розрахунком на основі діючих тарифів, порядку розрахунку за окремі види послуг. В окремих випадках, коли прямий розрахунок зазначених витрат неможливий, вони визначаються виходячи із середніх фактичних витрат на одного учня, що склалися в школі за минулий звітний період.

До категорії видатків "Оплата комунальних послуг та енергоносіїв" належать платежі з оплати школами комунальних послуг та енергоносіїв, включаючи оплату теплопостачання, водопостачання, водовідведення, електроенергії, природного газу, оплати інших видів енергії (вугілля, дров, мазуту та ін.), а також оплати інших комунальних послуг (наприклад, ліфт, сміттєпровід і т. п.). Розмір цих видатків обчислюється прямим розрахунком виходячи із зовнішньої кубатури приміщень шкіл, площі будівель, встановлених норм витрат, діючих цін та тарифів, порядку розрахунку за електроенергію, газ, воду, паливо. Вартість інших комунальних послуг визначають виходячи з середніх витрат, які склалися за минулі роки на одного учня.

До капітальних видатків на утримання шкіл відноситься придбання транспортних засобів, приладів, верстатів, а також столів, стільців, інших канцелярських меблів, спеціальних меблів для бібліотек, комп'ютерної та розмножувальної техніки, обладнання для їдалень, буфетів та ін. Розмір цих витрат визначає вища організація за кошторисом школи в межах асигнувань, передбачених бюджетом для цієї мети. При цьому враховують наявність інвентарю згідно з переліком Міністерства освіти і науки та можливість придбання його за рахунок позабюджетних коштів.

Важливим етапом планування витрат на загальноосвітні школи є зведене планування в масштабах району, міста тощо. Фонд заробітної плати учителів при зведеному плануванні розраховують виходячи з середньорічної кількості класів, педагогічних ставок на один клас і середньої ставки заробітної плати, обчисленої за зведеними даними тарифікаційних списків. Витрати на заробітну плату адміністративно-обслуговуючого і навчально-допоміжного персоналу визначають на основі кількості зазначених груп персоналу і середнього розміру ставки заробітної плати. З одержаної суми вираховують економію, яка виникла у зв'язку з тим, що працівники під час хвороби одержують допомогу з тимчасової непрацездатності за рахунок бюджету соціального страхування.

При зведеному плануванні розмір господарських і канцелярських витрат визначають виходячи з середньої суми витрат на клас і середньорічної кількості класів, а навчальні витрати -- з установлених норм на один клас окремо за групами класів.

Організація обліку необоротних активів в установах та організаціях

облік необоротний кошторис витрата

Необоротні активи - це матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать установі та забезпечують її функціонування і строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року.

Строк корисної (очікуваної) експлуатації необоротних активів установи встановлюється міністерством за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостійно в момент придбання активу.

У складі необоротних активів обліковуються: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний та господарський інвентар, обчислювальна техніка, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди, знаряддя лову, спеціальні інструменти та спеціальні пристосування, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові нетитульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, матеріали довготривалого використання для наукових цілей, авторські та суміжні з ними права, права користування природними ресурсами, майном, об'єктами промислової власності, інші матеріальні та нематеріальні активи довготривалого використання.

До складу необоротних активів зараховується частина будинку, яка на правах власності належить установі.

До інших необоротних матеріальних активів належать усі інші необоротні активи, що мають матеріальну форму й не ввійшли до переліку основних засобів.

Згідно з Інструкцією № 64, НА бюджетних установ діляться на три групи: основні засоби (далі - ОЗ); інші необоротні матеріальні активи (далі - НМА); нематеріальні активи. Відповідно облік цих груп НА та їх знос ведеться на рахунках класу 1 "Необоротні активи": 10 "Основні засоби"; 11 "Інші необоротні матеріальні активи"; 12 "Нематеріальні активи"; 13 "Знос необоротних активів". НА можуть надійти внаслідок: будівництва нових об'єктів; придбання (за рахунок бюджетних або позабюджетних коштів); оприбуткування лишків, виявлених за результатами проведених інвентаризацій; безкоштовного отримання (у т.ч. як гуманітарна допомога) .

Витрати, пов'язані з придбанням НА, відображаються за КЕКВ 2110 "Придбання обладнання i предметів довгострокового використання", 2120 "Капітальне будівництво (придбання)", 2300 "Придбання землі i нематеріальних активів".

Для обліку власних i отриманих на умовах фінансового лізингу ОЗ, використовується рахунок 10 "Основні засоби", що має 9 субрахунків. Матеріальні цінності, які не ввійшли до переліку ОЗ, належать до інших необоротних матеріальних активів. Для обліку НМА призначено рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи". Даний рахунок має також 9 субрахунків. Облік нематеріальних активів ведеться на рахунку 12 "Нематеріальні активи". Даний рахунок має 2 субрахунки.

План рахунків для бюджетних установ був наведений у "ШБ" № 25 за 2003 р. у Довіднику. У зв'язку з цим, субрахунки по 10 та 11 рахунках не наводяться.

Документальне оформлення, аналітичний та синтетичний облік надходження НА

Облік вартості НА, згідно п. 44 Інструкції № 64, ведеться в повних гривнях, без копійок, а сума копійок, сплачених за придбання НА, відразу відноситься на видатки установи. НА в установах освіти і науки обліковуються у бухгалтерії за інвентарними об'єктами .

Виняток становлять бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, білизна, постільні речі, одяг та взуття, матеріали довготривалого використання для наукових цілей та такі, що мають обмежене використання.

Основним засобам, які поступили присвоюються інвентарні номера.

Надходження їх оформляється такими документами:

1) Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах, ф. № ОЗ-6 (бюджет);

2) Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах (для тварин i багаторічних насаджень), ф. № ОЗ-8 (бюджет);

3) Інвентарна картка групового обліку основних засобів в бюджетних установах, ф. № ОЗ-9 (бюджет);

4) Опис інвентарних карток з обліку основних засобів, ф. № ОЗ-10 (бюджет).

Придбані НА (придбані за кошти установи, передані безоплатно від вищестоящої установи чи передані як благодійна допомога) оформляються актом прийняття-передачі основних засобів типової форми ОЗ-1 (бюджет) згідно первинних документів (рахунків-фактур тощо). Акт ф. № ОЗ-1 складається на кожен окремий інвентарний об'єкт НА. Якщо приймається декілька однотипних об'єктів, які мають однакову вартість (господарський інвентар, інструменти, обладнання, білизна, постільні речі тощо), складається загальний акт. НА, отримані безоплатно як гуманітарна допомога, приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов'язково входять працівник бухгалтерії та представник вищестоящої установи. Комісія складає акт, в якому зазначаються найменування, кількість i вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими цінами. При отриманні НА, що були у користуванні, зазначається відсоток їх зносу. Дані акта відображаються у бухобліку. Одночасно проставляється інвентарний номер у встановленому порядку, про що робиться запис в акті прийняття цінностей.

Комісія, створена згідно наказу керівника, складає акт у двох примірниках: один - для установи, яка здає, інший - для установи, яка приймає. Якщо об'єкт був в експлуатації, то в акті прийняття-передачі основних засобів робиться запис на суму зносу.

У бухобліку НА оприбутковуються за первісною вартістю ⁷ . На відміну від підприємств з іншими формами власності в бюджетних установах до первісної вартості (собівартості) НА не включаються транспортні витрати та суми ПДВ. Сформована з урахуванням цих особливостей первісна вартість НА відображається в бухобліку за дебетом активних рахунків 10 , 11, 12. Водночас у бюджетних організаціях збільшується (створюється) фонд у необоротних активах за кредитом субрахунку 401 "Фонд в необоротних активах". Транспортні витрати входять до складу витрат підприємства i відображаються за дебетом рахунків класу 8 "Витрати": 801, 802 (якщо НА придбані за рахунок загального фонду); 811 - 813 (якщо НА придбані за рахунок спеціального фонду). Суми ПДВ відносяться або до складу податкового кредиту (якщо підприємство є платником ПДВ), або до складу витрат підприємства (якщо воно не є платником ПДВ).

Вартість, що історично склалася, тобто собівартістю за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення.

Розглянемо типові бухгалтерські проводки при відображенні в обліку операцій з придбання та продажу НА установами освіти. Дивись приклади 1 і 2.

Вуз придбав офісну техніку на загальну суму 23000,00 грн (вартість з ПДВ). Транспортні витрати на доставку офісної техніки складають 480,00 грн. Розглянемо варіант, в якому Вуз придбав офісну техніку, попередньо сплативши кошти. При цьому Вуз не є платником ПДВ (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Якщо ж офісне обладнання було спершу придбане, а кошти були сплачені після його отримання, то в такому випадку рахунок 3 класу 364 "Розрахунки з іншими дебіторами" змінюється на рахунок 6 класу 675 "Розрахунки з іншими кредиторами". Операція № 1 відповідно буде останньою, при цьому рахунок 364 замінюється рахунком 675. Операції № 2 - 9 приведеного варіанту будуть аналогічними і для даного варіанту, але знову ж таки рахунок 364 змінюється на рахунок 675.

Використана література

1. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-XIV.

2. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / Під ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. -- 3-тє видання, перероблене і доповнене. -- Житомир: ЖІТІ, 2001. -- 627 с.

3. Грачева Р. Прочие необоротные активы: бухгалтерский учет // Специальное приложение к еженедельнику «Д-т К-т». -- К.: Пресса Украины, 2001. -- 114 с.

4. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 „Облік і аудит” / Ф.Ф. Бутинець. О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова; 2-ге видання, доповнене і перероблене -- Житомир: ЖІТІ, 2001. -- 576 с.

Размещено на Allbest.ru