Вплив особливостей галузі сільського господарства на формування інформації в обліку та звітності для прийняття управлінських рішень

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ ОСОБЛИВОСТЕЙ ГАЛУЗІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ В ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

В статті розкрито вплив особливостей галузі сільського господарства на організацію обліково-аналітичного процесу та порядку складання спеціалізованої звітності. Досліджена динаміка статистичних показників виробництва сільськогосподарської продукції по Донецькій області. Обґрунтована необхідність посилення системи контролю за збереженням і витрачанням активів.

In the article influence of features of industry of agriculture is exposed on organization of oblikovo-analitichnogo process and order of drafting of the specialized accounting. The probed dynamics of statistical indexes of production of agricultural goods is on the Donetsk area. The grounded necessity of strengthening of the checking system is after saving and expense of assets.

Ключові слова: галузі економіки, сільське господарство, статистична звітність, тваринництво, рослинництво, особливості, собівартість, документування, динаміка.

Постановка задачі. Важливою умовою успішного створення раціональної методології бухгалтерського обліку, яка б відповідала інтересам держави, є врахування національних умов господарювання, чинників його досягнень у минулому, змін в економічному і соціальному житті, глибоке вивчення зарубіжного досвіду і використання багатьох фундаментальних положень, прийнятих у розвинутих країнах. У цьому зв'язку особливого значення набувають теоретичні дослідження побудови системи обліку діяльності за різних форм власності та господарювання, на базі чого повинні розроблятися прикладні питання бухгалтерського обліку та контролю.

Аналіз досліджень та публікацій. Проблеми обліку досліджені не повністю, хоча їм і приділяється багато уваги в економічній літературі і повсякденній роботі міністерств, відомств.

Дослідженням різних аспектів бухгалтерського обліку присвячені роботи видатних вітчизняних економістів: І.О. Белебехи, М.Т. Білухі, О.С. Бородкіна, Ф.Ф. Бутинця, С.Ф. Голова, А.М. Герасимовича, П.І. Гайдуцького, М.Я. Дем'яненка, Т.Г. Кірейцева, Ю.Я. Літвіна, В.Г. Лінника, В.Б. Моссаковського, Л.К. Сука, П.Т. Саблука, В.В. Сопка, Л.С. Шатківської, В.Я. Плаксієнка, В.М. Жука, М.М. Коцупатрого та ін.

Важливий внесок у вирішення питань удосконалення системи обліку на сільськогосподарських підприємствах зробили О.Ф. Галкіна, М.Ф. Огійчук, Г.І. Войчук, Л.Г. Панченко, П.А. Щербакова.

Зміна умов організації та функціонування підприємницької діяльності вимагають розробки нових підходів до вирішення облікових проблем. Особливо це стосується сільськогосподарських підприємств, де до бухгалтерського обліку висуваються специфічні вимоги: він повинен бути непрацемісткім, зрозумілим, таким, що піддається широкому опануванню і водночас таким, що відбивав би фінансові результати відповідно до вимог системи оподаткування, чинної в Україні.

Колектив авторів в посібнику «Бухгалтерський облік в сільському господарстві» за редакцією М.Ф. Огійчука [4] висвітлює організацію первинного, аналітичного та синтетичного обліку довгострокових і поточних біологічних активів на базі методичних концепцій, обумовлених П(С)БО 30 «Біологічні активи».

Викладено зміст та структуру таких активів, їх оцінку; дана характеристика нових спеціалізованих форм первинних документів з обліку біологічних активів та методика їх заповнення; наведено практикум з розв'язання наскрізної задачі з обліку вище вказаних активів.

Виділення невирішених частин. Проте практично в усіх навчальних посібниках відсутня інформація про особливості складання статистичної звітності і про основні аспекти системи контролю сільськогосподарських підприємств.

Формулювання цілей. Звітність відіграє велику роль, оскільки її використовують не тільки для економічного аналізу діяльності окремого підприємства з метою отримання інформації для управління, а й для узагальнення результатів у масштабі галузей і видів діяльності. Статистична інформація, отримана на основі проведених органами статистики статистичних спостережень, існує у вигляді первинних і даних, які пройшли стадії опрацювання та накопичені на певних носіях інформації.

Статистична звітність підлягає класифікації за різними ознаками (рис. 1) [5, с. 98].

Рис. 1. Класифікація статистичної звітності

Певна річ, підприємства, що діють в галузі, подають до органу статистики таку звітність, яка є загальнодержавною. Однак державні статистичні спостереження проводять щодо окремих видів діяльності, тому для підприємств різних галузей і видів діяльності передбачена своя «специфічна» звітність про процеси, що відбуваються, та результати їх діяльності. Це звітність підприємств певних галузей і видів діяльності. Належність до тієї чи іншої галузі визначаєтся органами державної статистики відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД). За цією класифікацією присвоюються коди видів діяльності підприємства, які наведено у Довідці про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Сільськогосподарські підприємства застосовують такі форми звітності, які притаманні тільки для виробників сільськогосподарської продукції (таблиця 2) [5, с. 100-116]. У сільському господарстві головним і незмінним засобом виробництва є земля, що має суттєві особливості збереження й використання в процесі сільськогосподарського виробництва з огляду на конкретні природні та метеорологічні умови. Земля є природним чинником, вона належить до основних засобів сільського господарства, на неї не нараховують знос та амортизацію, але фінансують заходи щодо підвищення її родючості [4, с. 43-46].

Особливості обліку визначаються сезонними умовами сільськогосподарського виробництва. Процес праці в часі не завжди збігається із одержанням продукції: праця витрачається впродовж цілого року, тоді як продукцію рослинництва зазвичай одержують у певну пору року.

Провідними галузями сільськогосподарських підприємств Донецької області є рослинництво, тваринництво і переробна промисловість.

Спеціалізовані форми статистичної звітності сільгосппідприємств

Таблиця 2

Рослинництво має суттєві особливості, що впливають на організацію обліку витрат: витрати здійснюють нерівномірно впродовж значного проміжку часу (року), продукцію одержують мірою достигання культур, як правило, раз на рік, виникає потреба розмежування витрат поточного року під урожай поточного й майбутніх років, в окремих виробництвах витрати здійснюють одночасно для вирощування багатьох культур, окремі витрати (насіння, добрива тощо) є продуктами власного виробництва.

В сучасних умовах господарювання виробниками сільськогосподарської продукції Донецької області виступають як сільгосппідприємства, так і приватні господарства населення. Більшу частку впродовж усіх цих років [6, с. 106-112] займає продукція, вироблена приватними господарствами населення (66,9% - 51,7%). Проте існує чітка тенденція до зростання частки підприємств-виробників сільгосппродукції. Динаміка складає в середньому щорічно в 1,1 рази (2005 р. до 2000 р. - 1,12; 2006 р. до 2005 р. - 1,14; 2007 р. до 2006 р. - 1,02; 2008 р. до 2007 р. - 1,11).

Найбільшу питому вагу в структурі продукції рослинництва займає виробництво картоплі, овочів та баштанних культур (в середньому 22,6% з усієї сільгосппродукції) та вирощування зернових і зернобобових культур (в середньому 14,85 від всієї сільгосппродукції).

Найбільшу питому вагу в продукції тваринництва займає вирощування худоби та птиці (в середньому - 21,9% від всієї сільгосппродукції).

Певним чином така структура вносить певні особливості в процес обліку та контролю на підприємствах галузі.

По-перше, собівартість зерна, кормів і продукції інших культур встановлюють лише після збирання врожаю, зазвичай наприкінці року, на відміну від продукції промислових підприємств, яку здебільшого калькулюють щомісячно. Собівартість продукції тваринництва -- менш сезонної за рослинництво галузі, також визначають по завершенні року, тому що собівартість використаних кормів власного виробництва можна визначити лише після збирання врожаю. Крім того, одержання продукції тваринництва та витрати на виробництво тривають впродовж року нерівномірно, тому накладні витрати можуть розподілятися на продукцію рослинництва і тваринництва лише після визначення повного обсягу, тобто наприкінці року [2, с. 37].

Друга особливість обліку в сільськогосподарських підприємствах зумовлена встановленим порядком оцінки продукції упродовж року. Продукцію оприбутковують і списують у витрати впродовж року за плановою собівартістю; коригують за фактичної собівартості лише після складання звітних калькуляцій по завершенні року. Корми й насіння з врожаю поточного року також списують на витрати за плановою собівартістю із подальшим коригуванням.

По-третє, об'єднання в обліку основних видів предметів праці (насіння й кормів) із товарною частиною продукції під загальною назвою «Продукція сільськогосподарського виробництва», адже головним джерелом створення запасів насіння і кормів є власне виробництво продукції. У звітних балансах залишки продукції розподіляють за окремими статтями залежно від її призначення: корми, насіння, посадковий матеріал, товарна частина для реалізації.

Четверту особливість обліку визначає система документування, що передбачає, зокрема, облік продукції при її збиранні й відвантаженні у полі, а також контроль за її транспортуванням і в місцях зберігання [1, с. 71-127].

П'яту особливість зумовлює методика обліку руху тварин та відтворення їх за видами й зоотехнічними групами. Спеціально обліковують витрати на вирощування й відгодівлю тварин, калькулюють приріст їхньої живої маси та собівартість поголів'я (у живій масі), що дає змогу контролювати ці процеси й виявляти фактичну вартість тварин, яких переводять в основні фонди, реалізують або залишають на кінець року для відгодівлі й вирощування.

Висновки

Особливості галузі дійсно мають неабиякий вплив на організацію господарської діяльності, її обліку та контролю на підприємствах-виробниках сільськогосподарської продукції. Проте налагоджена система контролю за зберіганням і витрачанням активів дає змогу значно зменшити непродуктивні витрати. Зменшення витрат сировини на виробництво одиниці продукції можливо шляхом удосконалювання технології виробництва, заготівлі більш якісної сировини і зменшення її втрат під час зберігання й перевезення, недопущення браку, скорочення відходів, підвищення кваліфікації працівників.

Вартість сировини й матеріалів залежить від їхньої якості, внутрігрупової структури, ринків сировини, росту цін на них у зв'язку з інфляцією, транспортно-заготівельних витрат. У кожному підприємстві повинна існувати сувора організація обліку, зберігання та контролю запасів. Тому було б доцільним проведення внутрішньої аудиторської перевірки операцій із запасами [3, с. 368-375] за участю співробітників господарств та незалежних спеціалістів з обліку і аудиту для виявлення негативних фактів у стані контролю запасів.

Література

облік звітність сільське господарство актив

1. Бухгалтерський облік в сільському господарстві в первинних документах і проводках / За ред. М.Ф. Огійчука, В.М. Пархоменка. - Х.: Фактор, 2008. - 480 с.

2. Жук В.М. Нові методологічні засади обліку сільськогосподарської діяльності та проблеми практичного застосування П(С)БО 30 «Біологічні активи» // Облік і фінанси АПК. - 2006. - № 6. - С. 34-42.

3. Огійчук М.Ф., Новіков І.Т., Рагуліна І.І. Аудит: організація і методика: Навч. посібник. - К.: Алерта, 2010. - 584 с.

4. Огійчук М.Ф., Плаксієнко В.Я., Панченко Л.Г. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник / За ред. М.Ф. Огійчука. - 4-е вид., перероблене і доповнене. - К.: Алерта, 2007. - 979 с.

5. Озеран А. Статистична звітність // Бухгалтерський облік і аудит. - 2009 - № 8-9. - с. 94-118.

6. Статистичний щорічник Донецької області за 2008 р. / За ред. О.А. Зеленого; Головне управління статистики у Донецькій області, 2009. - 495 с.

7. Уланчук В., Оляднічук Н. Удосконалення первинного обліку в аграрних підприємствах сьогодення // Облік і фінанси АПК. - 2006. - № 1. - С. 120-125.

Размещено на Allbest.ru