Проблемні аспекти та шляхи вдосконалення обліку розрахунків підприємства з учасниками промислово-фінансових груп

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

тема: Проблемні аспекти та шляхи вдосконалення обліку розрахунків підприємства з учасниками промислово-фінансових груп

Вступ

На сьогодні в Україні за умов постійної глобалізації економіки, дедалі більше поширюється форма господарювання кількох підприємств як єдиного цілого. Законодавством передбачена наявність певних можливих форм господарювання у вигляді об'єднань компаній як єдиного цілого, а також надано можливість запровадження нових форм, які не є визначеними конкретно законом, але й не суперечать йому.

Економічні реформи сьогодення України, політична нестабільність і законодавча незахищеність призводять до порушення розрахункових операцій підприємств. Дисбаланс розрахункових операцій може спричинити викривлення інформації, наданої у фінансових звітах, а тому виникає ризик прийняття помилкових рішень у системі управління підприємством.

Проблемам фінансового обліку розрахунків підприємств присвячені наукові роботи Т.А. Бутинця, М.Д. Білик, Л. Городянської, О.І. Коблянської, В.М. Костюченко., Н.М. Малюги, Н. Матициної, А.П. Шаповалової тощо. Питання управління дебіторською заборгованістю розглянуто в працях І.О. Бланка, Л.О. Лігоненко, А.А. Мазаракі, Н.М. Новикової. Особливості управлінського обліку розглянуто в працях вітчизняних та іноземних науковців С.Ф. Голова, Л.В. Нападовської, Дж.К. ван Хорна та ін. Разом з тим проблемам обліку розрахунків з учасниками об'єднань підприємств приділяється дуже мало уваги. Тому обрана тема дослідження є своєчасною і актуальною як в теоретичному, так і в практичному аспектах.

Метою дослідження є визначення проблем обліку розрахунків підприємства з учасниками об'єднання підприємств і обґрунтування їх вирішення.

Виклад основного матеріалу

Ринкові умови господарювання вимагають приведення в дію факторів, які здійснюють безпосередній вплив на ефективність управління.

Україна стала ринковою державою. Розрахункам з постачальниками і підрядниками стали приділяти багато уваги як в юридичній літературі, так і в законодавстві України. Розрахунки у своїй цілісності формують певну систему. Система розрахунків з постачальниками є складовою загальної національної грошової системи [10].

У ході становлення ринкових відносин і відповідної трансформації грошової сфери економіки посилюється значення та роль розрахунків між постачальниками і підрядниками як важливих самостійних відокремлених об'єктів економічних відносин, а відповідно, й окремого дослідження економічної науки.

Прибутковість діяльності підприємства залежить від швидкості обороту капіталу, що визначається цілим комплексом економіко-організаційних заходів. Його частиною є розрахунки між суб'єктами господарської діяльності, у тому числі і розрахунки між підприємствами які входять до об'єднань підприємств. Для дотримання діючих правил розрахунків слід запобігати їх простроченню, сприяти зменшенню кредиторської і дебіторської заборгованостей. Чим швидше здійснюється процес розрахунків, тим ефективніше працює економіка.

Промислово-фінансові групи припинили своє існування відповідно до вимог антимонопольного законодавства ще в 1999 р. На їх місці виникли промислові, фінансові групи, консорціуми, конгломерати, холдинги, тобто об'єднання юридичних осіб, що функціонують як основне і дочірні або повністю чи частково об'єднують свої ресурси на договірних засадах.

Так, згідно ст. 118 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. Згідно ст. 119 ГКУ залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання. Згідно ст. 120 ГКУ господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом [1].

В Інструкції про застосування Плану рахунків не завжди повною мірою надано пояснення щодо застосування регламентованих рахунків [5]. Так, субрахунок 363 має назву «Розрахунки з учасниками ПФГ» і не містить короткої характеристики щодо його застосування.

Дослідження чинного законодавства України довело, що категорії «промислово-фінансова група» не існує. Таким чином, назва рахунку 363 «Розрахунки з учасниками ПФГ» не має права на існування, оскільки суперечить законодавчим вимогам.

Пропонуємо змінити назву субрахунку 363 на «Розрахунки з учасниками об'єднань підприємств» і дати таку коротку характеристику субрахунку 363: за дебетом субрахунку відображається збільшення, виникнення заборгованість підприємства, яке входить до об'єднання підприємств, а за кредитом його зменшення в результаті погашення або взаємозаліку.

Надалі в нашому дослідженню ми будемо використовувати замість категорії «ПФГ» - категорію «об'єднання підприємств».

Бухгалтерській облік в об'єднаннях підприємств здійснюється згідно чинного законодавства України. Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства самостійно обирають форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів бухгалтерського обліку, порядку, способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад бухгалтерського обліку і з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних. Отже, підприємствам, які входять до об'єднань підприємств необов'язково застосовувати затверджені Методичні рекомендації і регістри [6]. На нашу думку, слід враховувати, що вони наводяться як зразок. Проте, чи варто витрачатися на розробку власної форми бухгалтерського обліку, якщо вже є затверджена система, яка може задовольнити його потреби та врахувати попередній варіант узагальнення обліково-економічної інформації.

Порядок і форми розрахунків з постачальниками визначаються господарськими договорами, внаслідок виконання яких у підприємства виникають поточні зобов'язання - кредиторська заборгованість. Господарський договір є найбільш поширеною і важливою підставою виникнення зобов'язання, основною формою реалізації товарно-грошових відносин у ринковій економіці [13]. Сучасна економіка побудована так, що підприємець має постійно вести розрахунки з різними юридичними та фізичними особами. У процесі діяльності підприємства повинні купувати матеріальні цінності: сировину, пальне, запасні частини, різні товари тощо, оплачувати за виконанні роботи і послуги. На цій стадії виникають широкі розрахункові відносини з постачальниками та підрядниками.

З виробництва одержують готову продукцію, яку реалізують покупцям, з якими теж виникають розрахунки. Разом з тим підприємства здійснюють платежі в бюджет по податках, відрахування на соціальні заходи та в різні фонди. Водночас наявні розрахунки з фізичними особами при видачі грошей під звіт, утриманні й виплаті аліментів, по нестачах цінностей та інші.

Отже, підприємство постійно має розрахунки. Правильна організація їх обліку має важливе значення для ефективного використання коштів.

Процес придбання засобів виробництва є важливою передумовою для здійснення основної діяльності підприємства.

Процес постачання (придбання) - це сукупність операцій, спрямованих на забезпечення підприємства предметами та засобами праці, необхідними для здійснення господарської діяльності. У процесі придбання відбувається заготівля всього необхідного для процесу виробництва: основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних ресурсів. Цей процес має відбуватися безперервно та рівномірно, оскільки надлишок або нестача матеріальних запасів негативно впливає на кінцевий результат господарської діяльності. Основні завдання обліку процесу придбання такі: - правильне і своєчасне встановлення обсягу необхідних оборотних і необоротних активів; - виявлення всіх витрат, пов'язаних із заготівлею засобів та предметів праці; - визначення фактичної собівартості придбаних засобів та предметів праці; - визначення результатів постачальницької діяльності, облік розрахунків із постачальниками за придбані цінності. Центральним моментом обліку процесу постачання є облік розрахункових операцій з постачальниками та підрядниками.

Постачальники - це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей, надають послуги, виконують роботи.

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками, покупцями і замовниками, різними дебіторами і кредиторами, за податками і платежами, облік виданих та отриманих короткострокових векселів, виданих довгострокових векселів, довгострокових і поточних зобов'язань (крім зобов'язань, облік яких ведеться в Журналі 2), відстрочених податкових активів і зобов'язань здійснюється в Журналі 3 та відомостях аналітичного обліку 3.1-3.6.

Бухгалтерський облік дебіторської заборгованості, як складової активів балансу, в системі управління підприємством, регламентовано перш за все Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» [2]. Цей закон поділяє облік на фінансовий і внутрішньогосподарський (управлінський) [2, ст. 1].

Що стосується фінансового обліку дебіторської заборгованості, то методологічні засади відображення в обліку інформації про дебіторську заборгованість регламентовано П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». а відображення її у фінансовій звітності - (П(С)БО 2 «Баланс» і П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів», а визнання дебіторської заборгованості фінансовим активом підпадає під регулювання П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» [3; 4].

Довгострокова дебіторська заборгованість виникає в результаті передачі майна підприємства у фінансову оренду, забезпечення дебіторської заборгованості, що не виникає в процесі нормального операційного циклу та буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу довгостроковими векселям и, а також іншої довгострокової дебіторської заборгованості юридичних і фізичних осіб перед підприємством.

Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій № 291 для обліку довгострокової дебіторської заборгованості призначено рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи».

Для обліку поточної дебіторської заборгованості Планом рахунків призначено рахунки третього класу, а саме рахунки 34 «Короткострокові векселі одержані», 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 38 «Резерв сумнівних боргів».[7].

На підприємствах об'єднань розрахунки з конкретним підприємством зазвичай зосереджуються на одному рахунку незалежно від того, ким воно є: постачальником, покупцем або іншим кредитором чи дебітором на 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”, який має три субрахунки:

631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками”;

632 “Розрахунки з іноземними постачальниками та підрядниками”;

633 “Розрахунки з учасниками”.

На жаль, субрахунок 631 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками” не показує заборгованість за кожним договором, не видно яка заборгованість поточна - термін сплати якої ще не настав, а яка вже прострочена, заборгованість змішалась з дебіторською заборгованістю.

Досліджуючи й аналізуючи організацію бухгалтерського обліку в об'єднаннях підприємств для полегшення ведення бухгалтерського обліку кредиторської заборгованості за конкретними договорами, пропонуємо ввести у План рахунків додатковий позабалансовий рахунок 10 “Кредиторська заборгованість”:

101 “Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, термін сплати якої ще не настав з вітчизняними постачальниками”;

102 “Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, термін сплати якої ще не настав з іноземними постачальниками”;

103 “Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, прострочена з вітчизняними постачальниками”;

104 “Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, прострочена з іноземними постачальниками”.

За допомогою цих субрахунків полегшується робота бухгалтерів, не потрібно аналізувати кожний договір та вибирати кредиторську заборгованість на 631 субрахунку. Цей аналіз заборгованості буде накопичуватись на позабалансових субрахунках - конкретно за кожним договором.

Ці позабалансові рахунки допомагають стежити за кредиторською заборгованістю, контролювати терміни її сплати. Показують всю картину щодо заборгованості за кожним договором, що дає змогу більш правильно планувати розрахунки з постачальниками та підрядниками.

При здійсненні оплати за рахунками на підприємствах виникають проблеми з контролю за кредиторською заборгованістю за рахунками, бо оплата може бути повною або частковою.

Залишки за раніше сплаченими рахунками губляться, що унеможливує контроль за заборгованістю [11].

Для вдосконалення ведення обліку з постачальниками та підрядниками пропонуємо ввести документ - Реєстр документів до сплати.

Використовувати зведений розпорядчий документ за кожний день та на перше число кожного місяця - “Реєстр документів до сплати”, де вказані рахунки постачальників та терміни їх сплати, кінцеве сальдо за кожним рахунком (рис. 2). розрахунок постачальник підрядник облік

Реєстр документів до сплати за 12.12.2011 р.

Зведений “Реєстр документів до сплати” дуже ефективний, бо показує реєстр рахунків за кожним постачальником і підрядником та має інформацію про те, за що платить підприємство, які строки оплати та найголовніше - показує залишок за кожним рахунком на кінець дня і має накопичувальну інформацію на кінець місяця [9]. Цей документ дає змогу контролювати кредиторську заборгованість за конкретним рахунком від постачальника та підрядника.

При розрахунках з постачальниками та підрядниками виникає податковий кредит, бувають випадки, коли постачальники не додають до документів на постачання податкової накладної. Для цього підприємства звіряються за звітний період за допомогою акта звіряння.

Але, на жаль, така форма акта звіряння не дає інформації про отримані податкові накладні, тому для перевірки наявності податкових документів на підтвердження розрахунків з податку на додану вартість удосконалено форму акта звіряння заборгованості - додано нову графу, особливістю якої є наявність інформації відносно отриманих податкових накладних на підтвердження розрахунків підприємства з податку на додану вартість [12].

При звірянні з постачальниками нова форма акта звіряння дає можливість виявити не отримані податкові накладні на товарно-матеріальні цінності, які отримано у звітному місяці, та віднести податок на додану вартість на податковий кредит за допомогою операцій: Дт 644 Кт 631, а при отриманні накладної Дт 641 Кт 644 або витребувати у постачальників податкову накладну.

Ринкова трансформація економіки України зумовила зміни в системі управління підприємствами різних галузей. Ці зміни передусім торкнулися системи постачання сировини і матеріалів, розрахунків з постачальниками і підрядниками. Незабезпеченість підприємств власними оборотними коштами зумовлено недоліками в управлінні кредиторською заборгованістю.

Основними проблемами при аналізі стану розрахунків з кредиторами є визначення критеріїв класифікації кредиторської заборгованості, перевтілення системи взаємних неплатежів у систему взаємних платежів.

З метою оцінювання кредиторської заборгованості, що має сприяти визначенню стану підприємства, рекомендуємо здійснювати контроль за кредиторською заборгованістю за розмірами заборгованості окремих кредиторів, за строками погашення боргів за графіком та фактично.

Для поглиблення інформативності управлінського обліку стану розрахунків із постачальниками чи підрядниками необхідно застосовувати аналітичну таблицю (див. табл. 1).

Таблиця 1 Дані кредиторської заборгованості

Для цього пропонуємо вдосконалити аналіз розрахунків з постачальниками та підрядниками шляхом створення таблиці, де ми будемо бачити заборгованість кожного постачальника за договорами, термінами погашення заборгованості за графіком та фактично.

Така форма дає змогу визначити за кожною операцією, здійсненою з постачальниками і підрядниками, дотримання встановлених у договорах термінів постачання товарно-матеріальних цінностей (виконання робіт) і своєчасність розрахунків з ними. Для наочності підсумок такої таблиці можна подати у вигляді графіка очікуваної оплати постачальникам і підрядникам (рис. 3.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Графік оплати коштів постачальникам і підрядникам

Лінії очікуваної і фактичної оплати можуть збігатися тільки в ідеалі. Досягти цього практично навіть за найточніших підрахунків неможливо, оскільки розбіжність цих ліній залежить не лише від стану відносин підприємства з постачальниками і підрядниками, а й від ряду інших чинників: помилок персоналу, затримок банківських операцій, технічних помилок комунікативної системи, комп'ютерів [8].

Однак значні розбіжності є сигналом до вивчення їх причин, і в управлінському обліку менеджерам доводиться оперативно контролювати й аналізувати ряд показників, різних за значущістю.

Тому важливо, щоб вони зосереджували увагу на вагомих відхиленнях, а не розпорошували їх на другорядні. Після цього наступним кроком менеджера має бути оцінювання об'єктивності цього відхилення, виявлення чинників, що його спричинили, усунення повторення їх у майбутньому. Саме цій меті підпорядковане графічне зображення очікуваних та фактичних оплат постачальникам, що забезпечує зосередження уваги менеджерів на значних відхиленнях.

Слід зазначити, що реформування політики держави у сфері економіки та оподаткування спрямоване на ефективні перетворення господарського механізму з метою приведення його до вимог європейських норм. Це набуває особливої актуальності ще й з огляду на входження країни до Світової організації торгівлі. В умовах сьогодення трапляється формування великими підприємствами відокремлених структурних підрозділів. Так, відображенням інтеграційних процесів економік різних держав стає створення відокремлених підрозділів не лише в Україні, але й за її межами.

На сьогодні, розширення діяльності об'єднань підприємств закономірно породжує питання удосконалення методологічних засад фінансового обліку розрахунків головного підприємства з відокремленими підрозділами за товар, роботи, послуги. Адже торговельні підприємства, до складу яких входять філії, представництва чи інші відокремлені підрозділи часто стикаються з проблемами ведення фінансового обліку операцій з товаром. На жаль, чинні нормативні документи не дають однозначних відповідей та тлумачень проблемних питань бухгалтерського обліку товарно-грошових відносин господарюючих одиниць.

Необхідно відзначити, що тоді, коли взаємовідносини головного підприємства та відокремлених підрозділів, які розташовані та здійснюють свою діяльність в Україні на законодавчому рівні більш-менш врегульовані, тоді стосовно відокремлених підрозділів, відкритих резидентами за межами України існує ціла низка методологічних проблем.

Так, для обліку розрахунків головне підприємство відкриває аналітичні рахунки до субрахунків 683 " Внутрішньогосподарські розрахунки" та 281 "Товари на складі". У підрозділах на вказаних субрахунках ведуть облік розрахунків як з головним підприємством, так і з іншими підрозділами.

Усі розрахунки між структурними підрозділами ведуться через головне підприємство. Під час аналізу невідповідностей щодо відображення в обліку операцій головного підприємства та підрозділів -нерезидентів нами був зроблений висновок про наявність колізій у законодавстві.

Проте суть наявних невідповідностей полягає у відображенні у податковому обліку операцій з переміщення товарів через митний кордон України у разі, якщо відокремлений підрозділ є самостійним платником податків за законодавством держави, на території якої ним здійснюється діяльність. Відповідно до Митного кодексу, таке переміщення товарів розглядається як типовий продаж у режимі експорту одного контрагента іншому.

Господарське законодавство стверджує, що за наявності належно оформлених повноважень юридичної особи керівники її відокремлених підрозділів (філій, представництв, відділень) мають право укладати договори від імені юридичної особи у межах наданих повноважень. Тому укладення договорів купівлі-продажу між головним підприємством і відокремленим підрозділом та надання їх митним органам для оформлення експортних операцій суперечить чинному господарському та податковому законодавству. Така ситуація, передусім, істотно спотворює облікові процедури і надає їм кардинально протилежного змісту.

Одним із шляхів удосконалення взаємовідносин можуть бути зміни щодо надання статусу юридичної особи відокремленим підрозділам за законодавством іноземної держави - місцезнаходження підрозділу нерезидента за межами України. Тут термін "нерезидент" з огляду на податковий облік доцільно застосовувати лише до розташованих в Україні філій, представництв, тощо іноземних держав. Також вважаємо доцільним не розповсюджувати та не застосовувати граничний термін повернення валютного виторгу в Україну, який станом на поточну дату становить 180 днів з моменту відвантаження товару на експорт. Це пов'язано з тим, що у взаємовідносинах "головне підприємство - відокремлений підрозділ" відсутній іноземний контрагент.

Висновки

Підсумовуючи вищезазначене, підкреслимо необхідність удосконалення всіх складових обліку для більш коректного відображення дебіторської заборгованості в системі управління підприємством.

Пропонуємо внести до Плану рахунків бухгалтерського обліку такі доповнення:

- змінити назву субрахунку 363 «Розрахунки з учасниками ПФГ», оскільки вона не відповідає вимогам чинного законодавства на «Розрахунки з учасниками об'єднань підприємств»;

- додати до субрахунку 363 коротку характеристику рахунку, а саме таку: за дебетом субрахунку відображається збільшення, виникнення заборгованості підприємства, яке входить до об'єднання підприємств, а за кредитом його зменшення в результаті погашення або взаємозаліку.

На основі проведеного аналізу розрахунків з постачальниками і підрядниками між структурними одиницями об'єднань підприємств можна дійти таких висновків:

- розрахунки за допомогою рахунка 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками” недосконалі, тому для полегшення обліку запропоновано ввести позабалансовий рахунок 10 “Кредиторська заборгованість”;

- при здійсненні оплати за рахунками виникають проблеми контролю за кредиторською заборгованістю за рахунками, запропоновано ввести документ - Реєстр до сплати;

- форма акта звіряння недосконала, не видно отриманих податкових накладних, тому вдосконалено форму акта звіряння шляхом додаткової графи, де відображаються отримані податкові накладні; з метою оцінювання кредиторської заборгованості, що має сприяти визначенню стану підприємства, рекомендуємо здійснювати контроль за кредиторською заборгованістю в розрізі розмірів заборгованості окремих кредиторів за строками погашення боргів за графіком та фактично шляхом створення таблиці та графіка фактичної й запланованої сплати постачальникам.

Одним із шляхів удосконалення взаємовідносин можуть бути зміни щодо надання статусу юридичної особи відокремленим підрозділам за законодавством іноземної держави - місцезнаходження підрозділу нерезидента за межами України. Тут термін "нерезидент" з огляду на податковий облік доцільно застосовувати лише до розташованих в Україні філій, представництв, тощо іноземних держав.

Реалізація запропонованих підходів на підставі аналізу чинних законодавчих і нормативних документів допоможе здійснити позитивний вплив на методику фінансового обліку операцій розрахунків між підприємствами. Адже операції купівлі-продажу між обома господарюючими одиницями будуть чітко регламентовані та визначені. Зокрема, це дасть можливість головному підприємству вести облік з виділенням фінансових результатів підрозділів нерезидентів в аналітичному обліку із наступним включенням цих показників до фінансової звітності підприємства.

На наш погляд, зазначені пропозиції дадуть змогу узгодити існуючі на практиці розбіжності між економічними та податковими нормами щодо товарних відносин головного підприємства та відокремлених підрозділів, відкритих за межами України.

Список використаних джерел

Господарський кодекс України [Електронний ресурс] : Закон : від 16.01.2003 № 436-IV (в редакції від 08.04.2012) - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15

Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні [Текст] : Закон України : [від 16 лип. 1999 р. (зі змін. і доп.) № 996-ХІV].

Баланс [Текст] : Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 : [затв. Наказом Міністерства фінансів України від 31 берез. 1999 р. № 87].

Дебіторська заборгованість [Текст] : Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 : [затв. Наказом Міністерства фінансів України від 08 жовт. 1999 р. (зі змін. і доп.) № 237].

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій [Текст] : [затв. Наказом Міністерства фінансів України від 30 листоп. 1999 р. (зі змін. і доп.) № 291].

Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку [Електронний ресурс] / Наказ МФУ від 29.12.2000 р. № 356. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій [Текст] : [затв. Наказом Міністерства фінансів України від 30 листоп. 1999 р. (зі змін. і доп.) № 291].

Арене З.А. Анализ : учебник : пер. с англ. / З.А. Арене, Дж. Лоббек. - М. : Финансы и статистика, 2008. - 560 с.

Біляк М.Д. Управління кредиторською заборгованістю підприємств / М.Д. Біляк // Фінанси України. - 2008. - № 12. - С. 24-36.

Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік : підручник / О.В. Лишиленко. - [3тє вид., переробл. і доп.]. - К. : Центр учбової літератури, 2009. - 670 с.

Сук Л. Облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками / Л. Сук // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2001. - № 17. - С. 2-7.

Сурнина Е.С. Особенности функционирования дебиторской и кредиторской задолженности в современных условиях / Е.С. Сурнина // Экономические науки : сб. науч. работ Крымского государственного аграрного университета. - Симферополь : КГАУ, 2008. - Вып. 67. - С. 157-160.

Шаманська В.М. Первинна документація і регістри бухгалтерського обліку : навч. посіб. для студ. екон. спец. / В.М. Шаманська - К. : Знання - Прес, 2008. - 268 с.

Юровский, Б. Дебиторская и кредиторская задолженность [Текст] / Б. Юровский, Е. Варламова // Энциклопедия бухгалтера и экономиста. - Х. : Центр Консульт, 2007. - Ч. 1, т. 8 (158).

Юровский, Б. Дебиторская и кредиторская задолженность [Текст] / Б. Юровский, Е. Варламова // Энциклопедия бухгалтера и экономиста. - Х. : Центр Консульт, 2007. - Ч. 2, т. 8 (159).

Размещено на Allbest.ru