Облік операцій з цінними паперами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Облік у банках

Формування резервів за вкладеннями в цінні папери інших емітентів

Резерви - це матеріальні чи грошові запаси, що створюються на випадок необхідності. Ця частина матеріальних, фінансових ресурсів тимчасово виключена з обороту і слугує джерелом, з якого використовуються ресурси у разі крайньої необхідності. У банківській справі розрізняють обов'язкові, загальні та спеціальні резерви. Обов'язкові резерви - це акумульовані комерційним банком кошти, які зберігаються на резервному рахунку у центральному банку з метою забезпечення ліквідності депозитної заборгованості чи інших пасивних операцій банків. Загальні резерви - це кошти, мобілізовані банком за рахунок прибутку банку після оподаткування для відшкодування непередбачених збитків від різних видів невизначених ризиків. Для покриття збитків від банківської діяльності в цілому за результатами фінансового року комерційні банки створюють резервний фонд, який, по суті, є загальним резервом, тобто резервом коштів для покриття збитків від статутної діяльності. Спеціальні резерви - це кошти, мобілізовані комерційним банком, на покриття сумнівних боргів, непередбачених втрат, збитків від проведення активних операцій. Формування спеціальних резервів здійснюється за рахунок витрат банку [9, с. 278].

Отже, і обов'язкові, і спеціальні, і загальні резерви створюються для страхування ризиків: обов'язкові - для страхування ризику невиконання зобов'язань комерційних банків за депозитами та іншими пасивними операціями, спеціальні - для страхування певних ризиків невиконання зобов'язань клієнтів, контрагентів перед банком за кредитами та іншими активними операціями. Загальні резерви - для страхування невизначених ризиків, що притаманні діяльності банків.

Усі цінні папери, крім цінних паперів, що обліковуються за справедливою вартістю, та інвестицій у дочірні компанії, переглядаються на зменшення корисності. Корисність цінних паперів зменшується, якщо їх балансова вартість перевищує суму очікуваного відшкодування. Зменшення корисності відображається способом формування спеціальних резервів за рахунок витрат [4, с. 182].

Банк може зазнати збитків від операцій з цінними паперами внаслідок:

1. Погіршення фінансового стану емітента цінного папера.

Погіршення фінансового стану емітента ставить під сумнів його спроможність погасити борговий цінний папір у повному обсязі в установлені строки та сплатити суму нарахованих процентів (якщо такі нараховуються), а також спроможність повернути власникові пайового цінного папера частку капіталу та належну цьому інвесторові частку нерозподіленого прибутку або виконати інші зобов'язання за цінним папером.

2. Зниження ринкової вартості цінних паперів внаслідок зміни ринкової норми дохідності.

3. Зміна ринкової норми дохідності змінює рівень дохідності поточних та можливих інвестиційних вкладень.

Виходячи з поданих факторів банк зобов'язаний створювати резерв на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами.

Державні цінні папери вважаються такими, що не мають ризику погіршення фінансового стану емітента, проте можуть знецінюватися внаслідок зміни ринкової норми дохідності і тому банк має право створювати резерв у розмірі перевищення балансової вартості цих цінних паперів порівняно з їх ринковою вартістю. При цьому для достовірного відображення в балансі реальної вартості всіх активних операцій банк зобов'язаний здійснювати оцінку ризику, що пов'язаний з проведенням операцій з державними цінними паперами.

У балансовий портфель цінних паперів банку включають цінні папери, що емітовані резидентами та нерезидентами. Цінні папери об'єктивно можуть втрачати свою корисність для банку, коли їх реалізація чи погашення емітентом не приносить банку економічної вигоди. Втрата економічної вигоди означає, що сума очікування відшкодування (емітентами цінних паперів чи покупцями) є нижчою від їх балансової вартості у портфелі банку. З метою покриття можливих витрат через зниження корисності цінних паперів, які є в балансовому портфелі банку, вони зобов'язані створити цей резерв [9, c. 292].

Для формування резерву всі цінні папери, придбані банком, класифікують таким чином:

- торговий портфель цінних паперів;

- портфель цінних паперів на продаж;

- портфель цінних паперів, що утримуються до погашення;

- інвестиції в асоційовані та дочірні компанії.

Цінні папери можуть обліковуватись у відповідному портфелі або за собівартістю, або за амортизованою собівартістю, або за справедливою вартістю. Справедливою вартістю може вважатися одне із таких значень котирування цінних паперів на активному ринку за останні п'ять робочих днів місяця:

- середньозважене котирування цінного папера на організаційно оформленому біржовому ринку;

- найменше з котирувань цінного папера на кількох біржах;

- середньозважене котирування цінного папера на організаційно оформленому позабіржовому ринку.

Порядок розрахунку та формування банками України резерву за операціями з цінними паперами регламентується Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами затверджене Постановою Правління Національного банку України від 2 лютого 2007 р. N 31 [1]. Згідно цього Положення для розрахунку та формування резерву банк зобов'язаний здійснювати перегляд цінних паперів, які класифіковані ним до портфеля на продаж і портфеля до погашення, не рідше одного разу на місяць з дати визнання їх на балансі. За результатами аналізу фінансового стану емітентів, поточної вартості цінних паперів, грошових потоків і доходів за цінними паперами, а також усієї наявної в розпорядженні банку інформації про обіг відповідних цінних паперів на фондовому ринку банк визначає нестандартні цінні папери, під які мають створюватися резерви.

Розрахунок резерву за операціями з цінними паперами здійснюється залежно від їх класифікації до відповідного портфеля та методу визначення балансової вартості. Розрахунок та формування резерву під цінні папери банк зобов'язаний здійснювати щомісяця у повному обсязі незалежно від розміру його доходів за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку подання оборотно-сальдового балансу. Розмір фактично сформованого резерву за операціями банку з цінними паперами контролюється за даними оборотно-сальдового балансу. Формування резерву здійснюється у валюті номіналу цінного папера.

Банк має право не формувати резерв під цінні папери, які емітовані центральними органами виконавчої влади та Національним банком, незалежно від того, до якого портфеля вони класифіковані, а також під вкладення в акції (частки) бірж, депозитаріїв, платіжних систем, кредитних бюро.

Банк зобов'язаний розробити та затвердити рішенням відповідного органу банку внутрішньобанківське положення, уживати всіх необхідних заходів для отримання інформації, яка необхідна для здійснення аналізу ризику цінного папера, у тому числі для оцінки показника ризику емітента, за всіма цінними паперами, що перебувають у портфелі на продаж та в портфелі до погашення.

З метою розрахунку резерву в портфелі цінних паперів банку виділяються такі категорії цінних паперів [8, с. 348]:

1) цінні папери в портфелі на продаж, що мають активний ринок;

2) цінні папери в портфелі на продаж, що не мають активного ринку;

3) цінні папери в портфелі на інвестиції, що мають активний ринок;

4) цінні папери в портфелі на інвестиції, що не мають активного ринку.

За нормальних умов ведення банківської діяльності в банку взагалі не повинно бути цінних паперів, які відносилися б до другої категорії, оскільки відсутність активного ринку цінних паперів ускладнює можливість отримання торговельного доходу від їх продажу. Внаслідок виникнення надзвичайних умов, в банку може виникнути потреба віднесення деяких груп цінних паперів до цієї категорії.

Залежно від категорії цінного папера застосовується різна методика визначення ринкової вартості.

Для деяких категорій цінних паперів законодавством передбачено кілька альтернативних варіантів визначення ринкової вартості. Банк має право самостійно обрати одну із запропонованих методик. Методика визначення ринкової вартості цінних паперів банку затверджується за внутрішньобанківським положенням про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами.

Спеціальний резерв під цінні папери в портфелі банку формується у разі зниження ринкової вартості групи цінних паперів (для цінних паперів на інвестиції - всього портфеля цінних паперів) нижче рівня балансової вартості цієї групи (портфеля) цінних паперів. Факт перевищення ринкової вартості групи цінних паперів (портфеля цінних паперів) над балансовою вартістю цієї групи (портфеля) цінних паперів у фінансовому обліку не визнається і при визначенні оціночної суми резерву до розрахунку не приймається.

Резервуванню підлягають усі групи цінних паперів, що перебувають у портфелях банку: на продаж - 15 і більше календарних днів, на інвестиції - за станом на 1 січня наступного за звітним періодом. За групою цінних паперів, що зараховані до портфеля на інвестиції протягом грудня звітного року, банк може доформувати резерв до дати подання річного балансу.

Резервуванню не підлягають:

- цінні папери власної емісії (пайові та боргові);

- цінні папери, про продаж яких укладено договір і отримана передоплата;

- векселі, враховані банком, що виступають об'єктом резервування як складова частина кредитного портфеля. Ті векселі, що придбані з метою перепродажу чи з метою пред'явлення їх до платежу, виступають об'єктами резервування як складова частина балансового портфеля цінних паперів;

- вкладення, на суму яких коригується (зменшується) регулятивний капітал, а саме: коштів в акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж та інвестиції, які випущені банками, а також інвестицій в капітал (що не консолідуються) установ у розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу та в дочірні установи;

- вкладення у пайові цінні папери установ, де метою банку є можливість реалізації інших прав, а не одержання економічного доходу (акції бірж, депозитаріїв).

Згідно Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами розрахунок резерву за цінними паперами здійснюється з урахуванням виду цінного папера (боргові цінні папери, акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком) і методу визначення його балансової вартості (собівартості або справедливої вартості) [1].

Банк має здійснювати перегляд цінних паперів, за якими укладено договори про їх подальший продаж, на предмет виявлення за ними ризику з метою формування резерву до часу припинення визнання таких цінних паперів на балансі банку.

Банк для розрахунку резерву за цінними паперами, що обліковуються в портфелі банку на продаж та внесені до біржового реєстру, має брати справедливу вартість цінного папера, визначену за його котирувальною ціною покупця (ціною bid) за даними оприлюднених котирувань лістингових цінних паперів на фондових біржах за станом на час закриття останнього біржового дня звітного місяця. У разі відсутності таких котирувань на зазначену дату банк має визначати справедливу вартість цінного папера, який внесено до біржового реєстру, за його останнім біржовим курсом, що визначений за результатами біржових торгів, які відбулися протягом останніх п'яти робочих днів звітного місяця.

Під час розрахунку резерву за зазначеними цінними паперами слід дотримуватися такої послідовності дій:

- визначається поточна справедлива вартість цінного папера, який внесено до біржового реєстру, за даними оприлюднених котирувань лістингових цінних паперів на фондових біржах;

- здійснюється в разі потреби нарахування відсотків, амортизація дисконту/премії, нарахування дивідендів;

- розраховується різниця між поточною справедливою вартістю, визначеною відповідно до абзацу третього цього пункту, і балансовою вартістю, скоригованою відповідно до абзацу четвертого цього пункту, та здійснюється переоцінка цінних паперів на величину такої різниці;

- здійснюється перегляд усієї доступної інформації про цінний папір та його емітента з метою виявлення ризику цінного папера та робиться відповідний висновок про наявність чи відсутність ризику або про відновлення корисності цінного папера.

У разі наявності ризику цінного папера створюється резерв на суму накопиченої за таким цінним папером уцінки на дату розрахунку резерву. За відсутності ризику цінного папера резерв за таким цінним папером не формується.

Для розрахунку суми очікуваного відшкодування за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком використовується значення ставки KIACR у відсотках річних. Для розрахунку суми очікуваного відшкодування за борговими цінними паперами значення ставки KIACR у відсотках річних трансформується в значення ставки KIACR у відсотках щоденних відповідно до такої формули [1]:

 (1)

де KIACRДЕНЬ - поточна ринкова ставка дохідності (у відсотках щоденних);

KIACRРІК - поточна ринкова ставка дохідності (у відсотках річних);

365 - кількість календарних днів у році. Для високосного року до розрахунку умовно береться 365 днів.

Для акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, справедлива вартість яких не може бути визначена банком згідно з вимогами пункту 3.2 Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами та за якими є ризик цінного папера, сума очікуваного відшкодування визначається як потенційний дохід інвестора від володіння цінним папером, зважений на показник безризиковості цінного папера та дисконтований на п'ять років з періодом дисконтування один рік під поточну ринкову ставку дохідності найтривалішого строку, і розраховується за такою формулою [1]:

(2)

резерв цінний папір вартість

де ОВ1 - сума очікуваного відшкодування за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж;

Дt - потенційний дохід інвестора від володіння цінним папером. Частка інвестора в капіталі емітента враховується в останній період дисконтування. У разі отримання від'ємного значення показника "Дt" або відсутності інформації про емітента до розрахунку береться нуль;

Прцп - показник ризику цінного папера;

d - поточна ринкова ставка дохідності (у відсотках річних);

t - порядковий номер періоду дисконтування (рік);

5 - загальна кількість періодів дисконтування.

Для боргових цінних паперів, справедлива вартість яких не може бути визначена банком згідно з вимогами пункту 3.2 Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами та за якими є ризик цінного папера, сума очікуваного відшкодування визначається як сума оцінених величин майбутніх грошових потоків за цінним папером, зважених на показник безризиковості цінного папера та дисконтованих на відповідну за строком поточну ринкову ставку дохідності, і розраховується за такою формулою [1]:

(3)

де ОВ2 - сума очікуваного відшкодування за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж;

Потікt - оцінена величина майбутнього грошового потоку за цінним папером, який припадає на період t;

Прцп - показник ризику цінного папера;

d - поточна ринкова ставка дохідності (у відсотках щоденних);

t - кількість днів з часу розрахунку резерву до дати виникнення майбутнього грошового потоку;

n - загальна залишкова кількість днів дії фінансового інструменту з дня розрахунку резерву.

Під час розрахунку резерву за борговими цінними паперами, акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком, справедлива вартість яких не може бути визначена банком згідно з вимогами пункту 3.2 Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами, слід дотримуватися такої послідовності дій:

- здійснюється в разі потреби нарахування процентів, амортизація дисконту/премії, нарахування дивідендів;

- здійснюється перегляд усієї доступної інформації про цінний папір та його емітента з метою виявлення ризику цінного папера та робиться відповідний висновок про наявність чи відсутність ризику або про відновлення корисності цінного папера.

У разі відсутності ризику цінного папера резерв за таким цінним папером не формується (подальша оцінка за таким цінним папером здійснюється відповідно до нормативно-правових актів щодо бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України).

У разі наявності ризику цінного папера сума очікуваного відшкодування за таким цінним папером розраховується за формулою (2) або (3) залежно від виду цінного папера. Розрахунок суми очікуваного відшкодування проводиться банком відповідно до пункту 4.2 та з урахуванням вимог пункту 3.4 Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами щодо ставки дисконтування. На величину різниці між балансовою вартістю та сумою очікуваного відшкодування за таким цінним папером здійснюється переоцінка (уцінка) цінного папера та формується резерв на суму всієї накопиченої уцінки.

У разі відновлення корисності цінного папера сума очікуваного відшкодування розраховується за формулою (2) або (3) залежно від виду цінного папера. Надалі банк повинен керуватися вимогами пунктів 3.9 та 3.10 Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами.

Під час розрахунку резерву за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком, що обліковуються банком за собівартістю, слід дотримуватися такої послідовності дій:

- у разі потреби проводиться нарахування дивідендів;

- здійснюється перегляд усієї доступної інформації про цінний папір та його емітента з метою виявлення ризику цінного папера та робиться відповідний висновок про наявність чи відсутність ризику або про відновлення корисності цінного папера.

У разі наявності ризику цінного папера розраховується сума очікуваного відшкодування цінного папера за формулою (2) і формується резерв на різницю між балансовою вартістю такого цінного папера і розрахованою сумою очікуваного відшкодування.

У разі відсутності ризику цінного папера резерв за таким цінним папером не формується.

Згідно глави 4 Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами [1] розрахункова величина резерву визначається як різниця між балансовою вартістю цінного папера та сумою очікуваного відшкодування за таким цінним папером. Сума очікуваного відшкодування за цінним папером визначається як сума оцінених величин майбутніх грошових потоків за цінним папером, зважених на показник безризиковості цінного папера та дисконтованих на ефективну ставку відсотка цього цінного папера, і розраховується за такою формулою [1]:

(4)

де ОВ3 - сума очікуваного відшкодування за цінними паперами в портфелі банку до погашення;

Потікt - оцінена величина майбутнього грошового потоку за цінним папером, який припадає на період t;

Прцп - показник ризику цінного папера;

d - ефективна ставка відсотка за цінним папером (значення, що відповідає тривалості періоду дисконтування). Ефективною ставкою відсотка для цінних паперів із фіксованою ставкою є ефективна ставка відсотка, що була визначена під час їх первісного визнання; ефективною ставкою відсотка для цінних паперів із плаваючою (змінною) ставкою відсотка є ефективна ставка відсотка, що була визначена під час останньої зміни номінальної ставки;

t - порядковий номер періоду дисконтування (день, місяць, квартал, рік відповідно до обраного банком методу визнання доходу);

n - загальна залишкова кількість періодів дисконтування з дня розрахунку резерву.

Під час розрахунку суми очікуваного відшкодування за цінним папером слід дотримуватися такої послідовності дій:

а) визначається залишковий строк дії цінного папера. Залишковий строк дії цінного папера може відрізнятися від строку, що передбачений умовами його випуску, у разі реструктуризації такого цінного папера та/або затримки погашення номіналу цінного папера та/або відсотків за ним;

б) оцінюються майбутні грошові потоки за цінним папером у розрізі часу їх виникнення. До оцінених майбутніх грошових потоків можуть уключатися будь-які платежі в погашення номіналу цінного папера та відсотків за ним. Разом з тим має об'єктивно оцінюватися період отримання коштів, особливо за цінними паперами тих емітентів, які допустили затримку платежів;

в) здійснюється коригування (зменшення) оцінених майбутніх грошових потоків на показник ризику цінного папера шляхом зважування кожного оціненого майбутнього грошового потоку окремо на показник безризиковості цінного папера;

г) здійснюється розрахунок теперішньої (дисконтованої) вартості оцінених майбутніх грошових потоків шляхом дисконтування кожного потоку окремо на ефективну ставку відсотка для відповідного періоду. Якщо строк виникнення оціненого майбутнього грошового потоку не відповідає періоду, для якого була розрахована ефективна ставка відсотка, здійснюється відповідна трансформація ставки;

ґ) визначається сума дисконтованих майбутніх грошових потоків.

Якщо в наступних періодах після формування резерву сума очікуваного відшкодування за цінним папером збільшується, то на відповідну суму в межах раніше сформованого резерву за цим цінним папером зменшується сума сформованого резерву.

Список використаних джерел

1. Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами затверджене Постановою Правління Національного банку України від 2 лютого 2007 р. N 31. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0189-07

2. Банковское дело: учебник. / Под ред. О.И. Лаврушина. - 8-е изд., стер. - М.: Кнорус, 2009. -- 768 с.

3. Васюренко О.В. Банківські операції: навч. посіб. для студ. екон. спец.. - 6-те вид., перероб. і доп. - К. : Знання, 2008. - 318с.

4. Кіндрацька Л. М. Облік у банках[Текст]: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / Кіндрацька Л. М., Семеніченко Ю. К., Тюхляєва М. Ю. - К.: КНЕУ, 2006. - 404 с.

5. Кльоба Л.Г. Управління банківською інвестиційною діяльністю : монографія / за ред. дра екон. наук, проф. С.К. Реверчука. - Львів : Видво "Тріада плюс", 2007. - 194 с.

6. Коренева О. Г. Організація обліку в банку [Текст]: навч. посіб. / О. Г. Коренева, О. В. Мірошниченко, Т. Г. Савченко. - Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2008. - 273 с.

7. Лазепко І.М. та інш. Банківські операції: навч. посібник для дистанційного навч. / Від критий міжнародний ун-т розвитку людини "Україна". Інститут дистанційного навчання. - К. : Університет "Україна", 2007. - 328с.

8. Міщенко В.І., Слав`янська Н.Г., Коренєва О.Г. Банківські операції: підручник. - 2-ге вид., переробл. і доп. - К. : Знання, 2007. - 796с.

9. Центральний банк та грошово-кредитна політика: Підручник / Кол. авт.: А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна, М. І. Савлук та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза і канд. екон. наук, доц. М. Ф. Пуховкіної. - К.: КНЕУ, 2005. - 556 с.

Размещено на Allbest.ru