Облікова політика банку. Облік прибуткових касових операцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

з дисципліни:

«Облік та аудит в банку»

Зміст

1 Облікова політика банку

2 Облік прибуткових касових операцій. Документи на прийом готівки

Список використаних джерел

1 ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА БАНКУ

Облікова політика банку - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються установою для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності.

Банки самостійно розробляють і затверджують облікову політику на кожний звітний рік. Облікова політика банку, яка передбачається у банку на рік, затверджується спеціально виданим наказом керівника. За цим документом затверджується методологія відображення окремих банківських операцій, у ньому повинні бути охоплені усі особливості організації бухгалтерського обліку установи.

До повноважень керівництва банку стосовно бухгалтерського обліку віднесено створення належних умов для правильного ведення фінансового обліку згідно з чинним законодавством. Для виконання цієї вимоги керівництво банку зобов'язане забезпечити розроблення внутрішнього нормативно-правого акта, який має назву «Облікова політика банку». У цьому документі викладені правила ведення й організації фінансового обліку, методи оцінювання конкретних об'єктів фінансового обліку, до яких дозволено застосовувати альтернативні методи, а також бухгалтерські процедури, що використовуються банком для складання та подання фінансової звітності.

Цей документ насамперед вміщує положення облікової політики банку щодо формування резервів на покриття втрат від неповернення кредитів, під знецінення цінних паперів та інші сумнівні активи, правила списання з балансу безнадійних щодо повернення кредитів, нарахування процентних доходів і витрат, порядок організації внутрішнього контролю при здійсненні бухгалтерських процедур тощо.

Загальна модель і механізми, за допомогою яких здійснюється регулювання фінансового обліку в банках, подано у вигляді табл. 1.

Таблиця 1 - Загальна модель регулювання фінансового обліку в банках

Основне призначення облікової політики полягає в:

- упорядкуванні облікового процесу в установі;

- забезпеченні методологічного та методичного відображення майна банку, фінансово-господарських операцій та результатів його діяльності;

- наданні бухгалтерському обліку планомірності та цілеспрямованості;

- забезпеченні ефективності обліку.

Кожен банк самостійно розробляє облікову політику. Положення про облікову політику банку затверджується наказом до початку нового календарного року. Облікова політика банку доводиться до відома всіх філій та підрозділів банку.

Цим документом установлюється порядок ведення бухгалтерського обліку операцій, які здійснює банк згідно з чинним законодавством. У ньому мають бути повністю відображені особливості організації та ведення бухгалтерського обліку банку. Внесення змін до Положення про облікову політику банку протягом року, як правило, не допускається, окрім випадків істотних змін у його діяльності або правовій базі.

Важливим аспектом формування облікової політики є розкриття методики ведення обліку окремих фактів господарської діяльності, стосовно яких чинні стандарти та інші нормативні акти не містять конкретних рекомендацій щодо правил їх обліку. Тому банк зобов'язаний самостійно встановити відповідний спосіб ведення обліку з конкретних питань на підставі чинних положень. Фактично облікова політика має відображати всі особливості обліку конкретного банку.

На формування облікової політики впливає стратегія фінансово-економічного розвитку, принципи вибору методик обрахунку процентів за кредитами та депозитами, порядок обрахунку норм амортизаційних відрахувань, рівень інформаційного забезпечення, кваліфікація працівників тощо.

Структуру облікової політики можна поділити на три взаємоузгодженні частини. У першій частині подається опис організації системи обліку конкретного банку, наводяться основні підходи до організації фінансового обліку, управлінського обліку та податкових розрахунків. Тут важливо сформулювати принципи ведення аналітичного обліку та формування аналітичних рахунків, правила оформлення первинних документів за можливими банківськими операціям, а також робочий план рахунків фінансового та управлінського обліку і внутрішній план аналітичних рахунків. У другій частині облікової політики описуються конкретні методики бухгалтерського обліку, що відображають зміст операцій, які здійснює банк. При формуванні облікової політики банк за кожним окремим обліковим об'єктом обирає один варіант методики обліку із дозволених альтернативних, що описані нормативними документами НБУ. У третій частині облікової політики описується порядок здійснення внутрішнього банківського контролю як сукупності процедур із забезпечення дотримання положень внутрішніх звітних нормативних документів при здійсненні операцій банку та повноти і достовірності отриманої інформації.

Внесення змін в облікову політику протягом року не допускається, за винятком випадків змін у чинному законодавстві. Зміни положень облікової політики на наступний рік та причини цих змін мають бути відображені у пояснювальній записці до річного звіту банку. Не вважаються змінами в обліковій політиці:

- нова облікова політика щодо операцій, які не є суттєвими;

- нова облікова політика щодо операцій, які відрізняються по суті від попередніх і не здійснювались раніше.

Нова облікова політика застосовується до подій та операцій з часу їх виникнення.

Облікова політика банків базується на таких концептуальних складових міжнародних стандартів бухгалтерського обліку: безперервності діяльності, постійності правил бухгалтерського обліку, обачливості, нарахування, окремого відображення активів і пасивів, прийнятності вхідного балансу, перевагах змісту над формою, оцінюванні, відкритості, консолідації, суттєвості, конфіденційності.

Організація бухгалтерського обліку в банку повинна забезпечити:

- своєчасне обслуговування клієнтів;

- своєчасне відображення банківських операцій у бухгалтерському обліку та надання достовірної звітності;

- попередження виникнення крадіжок і зловживань, нестач, незаконного витрачання коштів і цінностей;

- скорочення часу і коштів на здійснення банківських операцій на основі оптимізації документообігу та застосування засобів автоматизації;

- захист бухгалтерської інформації;

- контроль за належним оформленням документів.

Облікова політика висвітлюється через опис принципів обліку, статей звітності, методів оцінки окремих статей звітності, активів та зобов'язань, фактів, що стосуються змін в обліковій політиці. Методики обліку основних банківських операцій побудовані за правилами, що випливають із застосування в обліковому процесі базових принципів міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, а саме: нарахування доходів та витрат та їх відповідності звітним періодам; оцінка активів за їх справедливою вартістю та ін.

2 ОБЛІК ПРИБУТКОВИХ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ. ДОКУМЕНТИ НА ПРИЙОМ ГОТІВКИ

Організація бухгалтерського обліку касових операцій комерційних банків регламентується Інструкцією «Про ведення касових операцій банками в Україні», затвердженою Постановою Правління НБУ від 01.06.2011 №174, Постановою Правління НБУ «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України» від 17.06.2004 №280, Постановою Правління НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 №637.

Прибуткові касові операції оформляються такими первинними документами: об'явою на внесення готівки, прибутковим касовим ордером, квитанцією або повідомленнями. Перед прийманням готівки у касу банку перевіряється відповідність та правильність заповнення прибуткових документів.

- за об'явами на внесення готівки з видачею квитанції в операційному залі приймаються гроші від підприємств, об'єднань, організацій, установ, фізичних осіб у сплату будь-яких платежів.

- за прибутковими касовими ордерами з видачею підписаних касиром копій прибуткових касових ордерів з відбитком печатки касира приймається готівка: від працівників банку; від громадян для здійснення вкладних операцій (після цього робиться запис у вкладній книжці).

- від населення - квитанції та повідомлення про сплату комунальних платежів та інших послуг.

Записи в прибуткових касових документах ведуться з великої літери обов'язково з початку рядка, чітко, без скорочень, вільне місце прокреслюється. В ордерах, об'явах, квитанціях, повідомленнях ніякі виправлення недопустимі.

Перед тим, як працівник банку передасть в касовий вузол зазначені документи щодо прийняття готівки, операційний працівник повинен проконтролювати чинність форми документа, правильність її заповнення, відповідність суми, вказаної в документі цифрами та прописом, наявність підпису особи, яка вносить гроші, підписати документи.

На підставі об'яви про внесення готівки приймаються гроші від суб'єктів господарської діяльності для зарахування внесених сум на їхній поточний рахунок, а також від громадян для оформлення вкладів (про що робиться запис у вкладній книжці).

Платежі від населення приймаються за повідомленням. Решта надходжень, у тому числі і від працівників банку, оформлюються прибутковими касовими ордерами з видачею підписаних касиром копій прибуткових ордерів з відбитком його печатки.

Найбільша сума готівки проходить через касу банку за об'явами про внесення готівки. По суті, цей прибутковий документ складається з трьох окремих документів: власне об'яви, квитанції й ордера.

Відповідальні працівники (операціоністи) перевіряють наявність реквізитів (назва установи, що здає гроші, сума цифрами і словами, номер поточного рахунка), після чого об'ява з квитанцією й ордером передається до каси. Далі касир виконує свої контрольні функції, перевіряючи наявність і тотожність підписів операційних працівників, звіряючи їх зі зразками, що є в нього. Викликаючи особу, яка вносить гроші, з поаркушним перелічуванням приймає їх.

В обов'язковому порядку касир звіряє суму, вказану в прибутковому документі, з сумою, фактично виявленою під час перелічування. У разі відповідності цих сум касир підписує квитанцію, ставить на ній печатку і повертає її особі, яка здавала гроші, а об'яву залишає в себе як документ, що засвідчує факт приймання грошей. Ордер повертається відповідальному працівникові, який веде касовий журнал.

Після здійснення всіх записів відповідно до ордерів на особових рахунках контрагентів об'яви передають власникам рахунків разом із виписками з їхніх поточних рахунків. Наявність ордерів дає змогу клієнтам стежити за правильністю записів. Суми прийнятих протягом операційного дня грошей реєструються в касовому журналі.

З різних причин фактична сума готівки, пред'явлена до підрахунку і здачі в установу банку, може не відповідати сумі, зазначеній в об'яві про внесення готівки. За виявлення розбіжностей касир пропонує здавачеві переписати даний прибутковий документ, указавши у ньому суму, що фактично виявлена під час поаркушного перелічування. У такому разі первісний документ касир перекреслює і на звороті квитанції записує фактично виявлену суму. Повний документ (об'ява, квитанція і ордер) передають назад операційному працівникові, який викреслює в касовому журналі попередню суму і записує нову за умови, що здавач переписав документ, котрий знову надсилається до каси.

Якщо клієнт, оформивши об'яву про внесення готівки, гроші до каси не вніс, то документ також повертається операційним працівникам для з'ясування. Причину вказують на квитанції за підписом керівника і головного бухгалтера, що дає право викреслити в касових журналах відповідні суми, а прибуткові документи знищити.

Протягом дня касири згідно з прибутковими грошовими документами ведуть облік прийнятих і зданих грошових сум в окремій книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей), а наприкінці операційного дня складають довідку касира прибуткової каси про суму прийнятих грошей та кількість прибуткових документів, що надійшли до каси, звіряючи загальну суму за довідкою з фактичною сумою наявних грошей. Елементом внутрішнього банківського контролю за проведенням касових операцій є те, що довідка не тільки підписується касиром, а й обороти звіряються із записами в касових журналах операційних працівників. Важливість контролю додатково підкреслює те, що звірка оформляється підписами касира в касових журналах і, відповідно, операційних працівників на довідці касира.

Прийняті за операційний день гроші касир формує в пачки і разом із прибутковими документами і довідкою касира прибуткової каси здає під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей) завідувачеві, який звіряє суму готівки і кількість прибуткових документів із записами.

Гроші, що не сформовані у повні пачки (по 100 штук одного номіналу) завідувач каси передає для комплектування одному з касирів також під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей).

За великих сум готівки касири можуть передавати гроші, що надійшли до прибуткової каси, завідувачу каси кілька разів протягом операційного дня, але завжди тільки під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей). У цьому разі до передачі грошей касир особисто має переконатися в тому, що фактична сума грошей відповідає загальній сумі, указаній у відповідних прибуткових документах.

Схему документообігу і контролю за прибутковими касовими документами наведено на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1 - Схема документообігу і контролю за прибутковими касовими документами

Наведена схема документообігу дає підставу вважати, що ведення книги обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей) також є елементом внутрішньобанківського контролю за здійсненням касових операцій.

Уся готівка, що надійшла до закінчення операційного дня, оприбутковується операційною касою і зараховується на відповідні поточні рахунки контрагентів або синтетичні балансові рахунки за балансом комерційного банку того самого робочого дня.

Порядок виконання операцій прибутковою касою показано в таблиці 2.

Таблиця 2 - Загальна схема документообігу під час внесення готівки до прибуткової каси

обліковий політика касовий операція

Проконтрольовані документи операційний працівник вводить у комп'ютерну базу даних, виконуючи бухгалтерські проведення.

1. Приймання готівки в головному банку: за об'явами Д-т 1001, К-т 2600; від населення для зарахування на депозити (вклади) Д-т 1001, К-т 2620 або 2630; від працівників банку за меморіальними ордерами Д-т 1001, К-т 2202; зарахування до операційної каси залишків коштів безбалансових відділень, обмінних пунктів (подвійне проведення): Д-т 1007, К-т 1002 або 1003; Д-т 1001, К-т 1007; зарахування інкасованої виручки підприємств, організацій, установ (подвійне проведення): Д-т 1005, К-т 2600; Д-т 1001, К-т 1005; оприбуткування в операційну касу сум підкріплень від інших установ банків: Д-т 1811, К-т 1200, Д-т 1001, К-т 1811;

2. У безбалансових відділеннях сплата населенням комунальних платежів та платежів від інших платних послуг з подальшим перерахуванням отриманих сум за призначенням відображається в обліку записами: Д-т 1002; К-т 2902; Д-т 2902; К-т 1200 / рахунок отримувача.

3. Надходження в обмінні пункти гривні від продажу іноземної валюти та одночасне утримання з фізичної особи обов'язкового збору Пенсійного страхування та перерахування cуми збору до державного Пенсійного фонду відображається в обліку записами: Д-т 1003; К-т 3801; Д-т 1003; К-т 3622.

4. Зарахування грошей на вклади фізичних осіб за магнітними картками відображається записом: Д-т 1002; К-т 2620, 2630.

5. Облік фальшивих банкнот та монет (фальшиві гроші) ведеться на позабалансових рахунках на підставі розпоряджень Управління грошового обігу (в Головному банку), уповноваженого працівника у філіях.

До передання правоохоронним органам фальшиві і пошкоджені гроші оприбутковують на позабалансовий рахунок №9819 «Інші цінності і документи»: Д-т 9819; К-т 9910.

Після передання і до отримання остаточного висновку від правоохоронних органів - на позабалансовому рахунку №9899 «Інші цінності в дорозі»: Д-т 9910; К-т 9819; Д-т 9899; К-т 9910.

Після отримання остаточного висновку від правоохоронного органу сума фальшивих грошей знімається з обліку записом: Д-т 9910; К-т 9899.

Касир після отримання надісланих внутрішнім порядком прибуткових касових документів перевіряє дату, наявність і тотожність зразкам підписів операційних працівників, звіряє відповідність сум, указаних у документі цифрами і літерами, викликає особу, яка вносить гроші, і приймає готівку поаркушним перерахуванням. Після приймання грошей касир звіряє суму, вказану у прибутковому документі, з сумою фактично виявленою при підрахунку. У разі відповідності сум касир підписує об'яву, квитанцію і ордер до неї, ставить на квитанції печатку і видає її особі, яка внесла гроші. Ордер до об'яви касир надсилає відповідальному працівникові, який веде касовий журнал, а об'яву залишає в себе.

Якщо клієнтом гроші до каси банку не були внесені, прибуткові документи касир повертає операційним працівникам для з'ясування. Після з'ясування на квитанціях за підписами керівника і головного бухгалтера або їх заступників вказуються причини, з яких гроші не були внесені. У цих випадках операційний працівник відміняє (не підтверджує) відповідне бухгалтерське проведення в «операційному дні банку».

Касир веде щоденні записи прийнятих і виданих сум у Книзі прийнятих і виданих грошей (цінностей). Наприкінці дня касир складає довідку касира прибуткової каси про суму прийнятих грошей і кількість документів, що надійшли до прибуткової каси. Прийняті протягом операційного дня гроші касир формує у пачки і разом з прибутковими документами і довідкою касира прибуткової каси здає завідувачу каси під розписку у Книзі обліку прийнятих і виданих цінностей.

Наприкінці операційного дня на підставі прийнятих документів операційний працівник роздруковує касовий журнал. Ведення касового журналу з прибутку, як правило, здійснюється автоматизовано в «операційному дні банку». Указані в довідці касира прибуткової каси касові обороти звіряються з даними касового журналу, роздрукованого з комп'ютерної бази.

Факт звіряння оформляється підписами касира і операційних працівників на довідці касира. У касовому журналі підписується операційний працівник та завідувач каси після звіряння загальних залишків по касі.

Уся готівка, яка надійшла до закінчення операційного дня, має бути оприбуткована в касі і зарахована на відповідні рахунки за балансом банку в той самий робочий день.

Список використаних джерел