Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Теоретичні питання

1. Вплив господарських операцій на баланс. Типи змін в балансі

2. Облік розрахунків з відшкодування завданих збитків

Практичні завдання

Завдання 1

Завдання 2

Завдання 3

Завдання 4

Список використаних джерел

Теоретичні питання

1. Вплив господарських операцій на баланс. Типи змін в балансі

Баланс є центральною формою фінансової звітності та одним з найважливіших джерел інформації, необхідної для прийняття ефективних рішень зацікавленими користувачами. За умови достовірності показників балансу користувач отримує можливість оцінити майнове становище господарюючого суб'єкта, врахувати результати його діяльності, виявити перспективи розвитку та проблеми, які цьому перешкоджають.

Бухгалтерський баланс, як відомо, відображає в узагальненому грошовому вимірнику стан засобів підприємства та джерел їх формування на певну дату. Проте у процесі господарської діяльності відбуваються безперервний рух засобів, зміна їхнього складу, розміщення та зміни в джерелах їх формування. Господарські засоби та їх джерела під впливом господарських операцій збільшуються або зменшуються, що приводить і до зміни окремих статей балансу в активі й пасиві. У деяких випадках ці зміни зумовлюють появу нових статей балансу або зникнення інших.

Процес господарювання - це динамічний процес. Засоби підприємства та їх власники знаходяться у постійному русі, вони змінюються. Відбуваються різні господарські факти. З одного боку, це - процеси продуктивного характеру: виробниче постачання, виготовлення продукції, надання послуг, реалізація; а з іншого правового - придбання, залучення робочої сили, продаж, тобто обмін між суб'єктами господарювання, при якому відбувається перехід права власності від одного суб'єкта господарювання до іншого. Всі ці зміни відбуваються під впливом господарських операцій.

Господарська операція - дія або подія, що зумовлює зміну в структурі активів (господарських засобів) і зобов'язань, у власному капіталі підприємства (джерелі господарських засобів).

Кожна господарська операція відрізняється від іншої змістом, кількісними показниками, часом і місцем здійснення, складом виконавців та іншими ознаками.

Арифметична інтерпретація господарських операцій без зв'язку з економікою не виражає їх дійсного змісту. Крім того, необхідно розрізняти операції, які пов'язані зі статутною діяльністю підприємства, і операції, які викликані відхиленням від нормальних умов роботи, але також впливають на суму балансу. Деякі операції, які зовні не впливають на суму балансу, з часом відображаються на результатах роботи і змінюють валюту балансу.

Будь-яка дія або явище, що викликає зміну в основних частинах активного або пасивного майна, називається в бухгалтерському обліку операцією. Операції відображають оборот або рух цінностей. Будь-який оборот або рух цінностей обмежується: по-перше, місцем, де цінність знаходилась до операції і, по-друге, місцем, куди цінність перейшла за цією операцією.

Усі господарські операції на підприємстві зумовлюють зміни в балансі. Існує чотири типи таких змін.

Перший тип - зміни, що відбуваються всередині активу балансу (наприклад, передача матеріалів у виробництво. При цьому підсумок активу балансу не змінюється.

Другий тип - зміни, що відбуваються всередині пасиву балансу (наприклад, утримання податків із зарплати). При цьому підсумок пасиву балансу не змінюється.

Третій тип - відбувається збільшення господарських засобів, яке завжди зумовлює збільшення джерела. Наприклад, одержані, але не оплачені матеріали від постачальників. Збільшилися засоби - збільшився й борг перед постачальниками. Отже, ця операція впливає на збільшення підсумків активу та пасиву на однакову величину.

Четвертий тип - відбувається зменшення господарських засобів, і на ту саму суму зменшується джерело. Приклад, з рахунків у банку сплачують частину заборгованості за банківський кредит. Суму списують з рахунків у банку (стаття активу), і на таку ж суму зменшується заборгованість за кредит (стаття пасиву). Отже, підсумки активу і пасиву балансу зменшуються на однакову величину.

Операція №1. Отримані готівкові гроші із розрахункового рахунку в касу для видачі зарплати.

Каса А + Розрахунковий рахунок А -

Баланс не зміниться.

Як бачимо, зміни відбулися тільки в активі балансу, тобто відбулося переміщення коштів, а загальна сума їх не змінилася, відповідно, і підсумок балансу залишився тим самим. Рівність підсумків активу і пасиву балансу не порушилася.

Це перший тип операцій, який спричиняє зміни тільки в активі балансу: одна стаття активу збільшується, а друга зменшується на однакову суму. Загальний підсумок балансу не змінюється.

До операцій такого типу належать: видача готівки з каси підзвітним особам, надходження заборгованості від дебіторів у касу чи на рахунки в банку, оприбуткування готової продукції з виробництва, відпуск сировини і матеріалів у виробництво та ін.

Операція №2. Частина прибутку зарахована в статутний капітал.

Прибуток П - Статутний капітал П +

Баланс не зміниться.

Внаслідок цієї операції відбулися зміни в джерелах засобів: сума нерозподіленого прибутку зменшилася, а статутний капітал при цьому збільшився на цю ж суму.

Отже, ця операція внесла зміни тільки у статті пасиву балансу: вона зумовила перегрупування в джерелах засобів, що не позначилося на загальному підсумку балансу. Рівність підсумків активу і пасиву балансу також не порушилася.

Це другий тип операцій, який спричиняє зміни тільки в пасиві балансу: одна стаття пасиву збільшується, а друга зменшується на однакову суму. Загальний підсумок балансу не змінюється.

До операцій такого типу належать: утримання податків та інших платежів із заробітної плати працівників, що підлягає перерахуванню до бюджету, оплата заборгованості постачальникам за рахунок отриманих кредитів банків, формування резервного капіталу за рахунок прибутку, операції з переоформлення кредиторської заборгованості у боргові зобов'язання (векселі) та ін.

Операція №3. Зарахована на розрахунковий рахунок підприємства короткострокова позика банку.

Розрахунковий рахунок А + Короткострокові кредити банку П +

Баланс збільшився.

Як бачимо, ця операція відрізняється від попередньої: водночас викликає зміни в активі й пасиві балансу. Оскільки зміни в статтях активу і пасиву відбулися на одну й ту саму суму в сторону збільшення, то загальний підсумок балансу також збільшився, але рівність не порушилася.

Це третій тип операцій, який спричиняє зміни в активі й пасиві балансу на одну й ту саму суму в сторону збільшення. Це, як правило, операції пов'язані з додатковим залученням господарських засобів (майна, запасів, коштів) в оборот підприємства.

До операцій такого типу можна віднести: отримання і зарахування кредиту наданого банком, нарахування заробітної плати працівникам з одночасним віднесенням її на витрати виробництва, розрахунки за авансами одержаними, векселями виданими та ін.

Операція №4. Видана заробітна плата робітникам і службовцям.

Каса А - Розрахунки по оплаті праці П -

Баланс зменшився.

Четверта операція, як і попередня, вносить зміни одночасно у дві статті балансу - активну і пасивну. Оскільки актив і пасив зменшуються на одну й ту саму суму рівність підсумків зберігається, а загальний підсумок балансу зменшиться.

Це четвертий тип операцій на балансі, який спричиняє зміни в активі й пасиві балансу на одну й ту саму суму в сторону зменшення. Це, як правило, операції, пов'язані з вибуттям активів підприємства з господарського обороту.

До операцій такого типу належать: виплата заробітної плати, дивідендів працівникам, погашення кредиторської заборгованості за одержані товари і матеріали, перерахування до бюджету податків і платежів та ін.

Розглянуто чотири типи операцій, які охоплюють всі можливі варіанти змін у балансі й дають змогу зробити такі висновки.

Кожна господарська операція зачіпає не менше ніж дві статті балансу. Це обумовлено особливостями кругообороту і пояснюється двоїстою сутністю господарських операцій (єдність протилежностей і взаємообумовленість), при цьому зберігається збалансованість активу і пасиву.

Усе розмаїття господарських операцій, що мають місце в діяльності підприємства за характером змін, які вони викликають у балансі, зводиться до чотирьох типів операцій.

Підсумок активу і пасиву балансу змінюється тільки тоді, коли господарська операція стосується одночасно засобів і джерел їх утворення.

Рівність підсумків активу і пасиву балансу зберігається після будь-якої операції, у цьому і полягає контрольний прийом подвійного відображення операцій.

Розглянуті типи балансових змін мають важливе значення для розуміння економічної суті господарських операцій, правильного відображення їх у балансі.

2. Облік розрахунків з відшкодування завданих збитків

Підприємства ведуть розрахунки зі своїми працівниками з відшкодування матеріальних збитків, завданих ними в результаті недостач і розкрадань грошових і товарно-матеріальних цінностей, виявлених втрат від псування майна та матеріалів, допущеного браку, а також інших видів шкоди.

Збитки - це виражена в грошовій формі шкода, завдана одній особі протиправними діями іншої. Збиток, завданий підприємству, належить до відшкодування особою, яка завдала збиток, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Суми завданих збитків установам та організаціям від розкрадання та нестач матеріальних цінностей, грошових документів і коштів, що віднесені на рахунок винних осіб, та інші суми, які підлягають утриманню в установленому порядку, обліковуються на активному субрахунку № 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». До дебету цього субрахунка відносяться суми виявлених нестач, крадіжок, псування матеріальних цінностей тощо в кореспонденції з кредитом відповідних субрахунків з обліку грошових коштів, необоротних активів і запасів на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірок, ревізій, порівняльних відомостей).

Для обчислення розміру збитків від розкрадання, нестач, псування матеріальних цінностей застосовується Порядок визначення розмірів збитків від крадіжок, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 із подальшими змінами та доповненнями. Згідно з цим Порядком розмір збитків Рз визначається за балансовою вартістю цих цінностей (без зносу), але не нижче за 50 % балансової вартості з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Держкомстат, податку на додану вартість та акцизного збору й подається формулою:

де Рз - розмір збитків;

Бв - балансова вартість матеріальних цінностей на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування;

А - амортизаційні відрахування;

І_інф - індекс інфляції;

Азб - розмір акцизного збору.

ПДВ - розмір податку на додану вартість;

Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається на підставі собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію з застосуванням коефіцієнта 2.

У разі розкрадання, нестачі, знищення/псування матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки в міру їх придбання та обліковуються лише в кількісному виразі, розмір збитків визначають на підставі з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно до фактичному зносу, але не нижче за 50 % ринкової ціни.

Відповідно до п. 10 зазначеного Порядку в розпорядженні установи залишається тільки сума на погашення збитків, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.

Розмір збитків, завданих установі працівниками, які виконують операції, пов'язані з закупівлею (зберіганням, продажем, обміном, доставкою, пересиланням і т. ін.) у процесі виробництва дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів і брухту, що містять дорогоцінні метали та каміння, а також валютних цінностей, визначається Законом України від 06.06.95 № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінного каміння та валютних цінностей». Збитки, допущені внаслідок недбалості в роботі, порушення спеціальних правил, інструкцій, визначаються в таких розмірах:

- дорогоцінних металів (золото, срібло, платина та інші метали платинової групи) - у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за відпускними цінами, що діють на день завданих збитків,

- музейних експонатів, що містять дорогоцінні метали й дорогоцінне каміння, - за оцінкою, проведеною експертами з урахуванням історично-художньої цінності експонату та в подвійному розмірі вартості цих металів,

- іноземної валюти, а також платіжних документів та інших цінних паперів в іноземній валюті - у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день виявлення завданих збитків,

- заборгованість працівників установ, підприємств та організацій у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної під звіт, стягується в сумі, еквівалентній потрійній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованих у валюту України за обмінним курсом НБУ на день погашення заборгованості.

Стягнуті суми спрямовуються насамперед на відшкодування збитків, завданих установі, а решта перераховується до Державного бюджету України.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів і документів суворого обліку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.96 № 1009 (доповнення до Порядку № 116, п. 7) обчислюється з застосуванням коефіцієнта:

5 - до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів і документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, установленої законодавством,

50 - до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів і документів суворого обліку, на яких не зазначено номінальну вартість або вартість яких не встановлено законодавством.

Розрахунок розміру збитків від псування бланків суворої звітності, для яких у законодавстві визначено вартість, виконується за формулою:

Рз = Нс ? K,

де Рз - розмір збитків від нестачі одного бланка;

Нс - вартість бланка суворого обліку, передбачена законодавством на момент встановленого факту крадіжки, нестачі, знищення (псування);

K - коефіцієнт.

Відображення в бухгалтерському обліку сум, що надходять до каси установи або утримані з заробітної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків проводиться за кредитом субрахунка № 363 і дебетом рахунка каси.

Суми заборгованості за нестачами, втратами й розкраданнями мають перебувати під постійним контролем і відшкодовуватися незалежно від притягнення винних осіб до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Виявлені суми крадіжок і розтрат матеріальних цінностей відносяться на винних осіб у сумі, яку зазначено в акті ревізії чи перевірки. У разі потреби документи про виявлені розтрати й розкрадання передаються судовим чи слідчим органам і встановлюється контроль за проходженням справ у судових інстанціях.

У практичній діяльності бюджетних установ нерідко трапляються випадки виявлення нестач матеріальних цінностей та грошових коштів, а також збитків від псування матеріальних цінностей через недбалість у роботі окремих працівників. У такому разі відповідно до статті 130 КЗпП заподіяну шкоду може добровільно відшкодовувати винна особа повністю або частково.

Відшкодування шкоди, що не перевищує середнього місячного заробітку, здійснюється за наказом (розпорядженням) керівника установи відрахуванням із заробітної плати працівника. Розпорядження має бути зроблено не пізніш як протягом двох тижнів від дня виявлення завданої працівником шкоди і звернено до виконання не раніш як через сім днів від дня повідомлення про це працівника. Обчислюючи розмір відрахувань, ураховують обмеження, установлені статтею 128 КЗпП, відповідно до якої під час кожної виплати заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а в окремих випадках - 50 % заробітної плати, що підлягає виплаті працівникові.

Якщо працівник не згоден з відрахуванням або з його розмірами, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, визначеному законодавством. У решті випадків (відповідно до статті 136 КЗпП) керівник установи подає позов до районного (міського) суду, після чого суд приймає відповідне рішення.

Операції з обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків відображаються в різних меморіальних ордерах .

Аналітичний облік за субрахунком № 363 за кожною винною особою ведеться на картках ф. № 292а, в яких неодмінно зазначається сума заборгованості та дата її виникнення.

Практичні завдання

Завдання 1

Необхідно здійснити нарахування заробітної плати, провести необхідні нарахування та відрахування та відобразити на рахунках бухгалтерського обліку.

1. Бухгалтер Іваш К. оклад 600 грн., сплачує аліменти 20%,

2. Робітник основного виробництва Хомченко О. оклад 700 грн., відпрацьовано 19 днів при нормі 21 днів.

Вирішення:

І. Проведемо нарахування заробітної плати, а також необхідні нарахування та відрахування з неї працівникам підприємства.

1. Здійснимо нарахування заробітної плати робітнику основного виробництва Хомченко О. при умові, що його оклад - 700 грн., відпрацьовано 19 днів при нормі 21 днів:

Зпл_{нарахов} = (грн.)

2. Визначимо розміри утримання із заробітної плати бухгалтера Іваш К. аліментів, єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб:

Сума утриманих із заробітної плати аліментів, при умові, що оклад працівника складає 600 грн., а розмір аліментів - 20%, складає:

Аліменти = (грн.)

Сума утриманого із заробітної плати бухгалтера єдиного соціального внеску в розмірі 3,6% складає:

ЄСВ_утрим. = (грн.)

Сума утриманого податку з доходів фізичних осіб (соціальна податкова пільга - 470,50 грн.) та ставці податку 15% складає:

ПДФЛ = (600 - 470,50 - 21,60) * 15% = 16,19 (грн.)

Отже, загальна сума утримань із заробітної плати бухгалтера Іваш К. складає:

120 + 21,60 + 16,19 = 157,79 (грн.)

3. Визначаємо суму до видачі заробітної плати бухгалтеру Іваш К. шляхом вирахування із суми нарахованої заробітної плати загальної суми утримань:

Зпл_вид = 600 - 157,79 = 442,21 (грн.)

4. Визначаємо розмір нарахованого на заробітну плату Іваш К. єдиного соціального внеску в розмірі 34,7%:

ЄСВ_{нарахов.} = (грн.)

5. Визначимо розміри утримання із заробітної плати робітника основного виробництва Хомченко О. єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб:

Сума утриманого із заробітної плати єдиного соціального внеску в розмірі 3,6% складає:

ЄСВ_утрим. = (грн.)

Сума утриманого податку з доходів фізичних осіб (соціальна податкова пільга - 470,50 грн.) та ставці податку 15% складає:

ПДФЛ = (633,34 - 470,50 - 22,80) * 15% = 21,01 (грн.)

Отже, загальна сума утримань із заробітної плати робітника основного виробництва Хомченко О. складає:

22,80 + 21,01 = 43,81 (грн.)

6. Визначаємо суму до видачі заробітної плати Хомченко О. шляхом вирахування із суми нарахованої заробітної плати загальної суми утримань:

Зпл_вид = 633,34 - 43,81 = 589,53 (грн.)

7. Визначаємо загальний розмір нарахованої заробітної плати обох працівників:

Зпл_{нарах.заг.} = 600 + 633,34 = 1234,34 (грн.)

8. Визначаємо розмір нарахованого на заробітну плату Хомченко О. єдиного соціального внеску в розмірі 34,7%:

ЄСВ_{нарахов.} = (грн.)

9. Визначаємо загальний розмір утримань єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати обох працівників:

Розмір утриманого єдиного соціального внеску складає:

ЄСВ (3,6%)_заг. = 21,60 + 22,80 = 44,40 (грн.)

Розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб складає:

ПДФЛ_заг. = 16,19 + 21,01 = 37,20 (грн.)

Загальна сума утримань із заробітної плати обох працівників, враховуючи утримання аліментів, дорівнює:

Всього утримано: 120 + 44,40 + 37,20 = 201,60 (грн.).

10. Визначаємо розмір заробітної плати до видачі обом працівникам:

442,21 + 589,53 = 1031,74 (грн.)

ІІ. Відобразимо на рахунках бухгалтерського обліку нараховану заробітну плати та утримання з неї працівникам підприємства:

№ з/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума, грн.
1.	Нарахована заробітна плата: - робітникам основного виробництва - робітникам адміністративно-управлінського апарату	23 92	661 661	633,34 600,00
2	Здійснено утримання із заробітної плати суми аліментів	661	685	120,00
3.	Перераховано аліменти одержувачу	685	301 (311)	120,00
4.	Здійснено утримання із заробітної плати працівників суми єдиного соціального внеску	661	651	44,40
5.	Здійснено утримання із заробітної плати працівників суми податку з доходів фізичних осіб	661	641	37,20
6.	Нарахований на заробітну плату єдиний соціальний внесок	23 92	651 651	208,20 219,77
7.	Видана заробітна плата з каси підприємства	661	301	1031,74

Завдання 2

Покупцем здійснена передоплата за матеріали в сумі 9000 грн. За супроводжувальними документами поставка передбачена на суму 7500 грн., ПДВ - 1500 грн. Під час приймання матеріалів встановлена недостача з вини постачальника на суму 400 грн., ПДВ - 80 грн. та складено Акт. Постачальник претензію з нестачі матеріалів задовольнив, перерахувавши необхідну суму на поточний рахунок покупця.

Необхідно: відобразити господарські операції у бухгалтерському обліку покупця. баланс господарський операція збиток

Вирішення:

Господарські операції в бухгалтерському обліку з наведеної операції виглядають наступним чином:

№ з/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума, грн.
1.	Сплачена вартість матеріалів	631	311	9000
2.	Оприбутковані матеріали	201	631	75000
3.	Відображена сума податкового кредиту	641	631	1500
4.	Відображена нестача матеріалів	374	201	400
5.	Коригування суми податкового кредиту на вартість нестачі матеріалів	(644)	(631)	(80)
6.	Отримана оплата за вартість матеріалу, якого не вистачає	311	374	400
7.	Проведено зарахування заборгованостей	631	374	400

Завдання 3

Підприємство реалізувало обладнання контрактною вартістю 42000 грн. з ПДВ. Первісна вартість реалізованого обладнання складає - 36000 грн., знос - 8000 грн. Транспортні витрати власного автотранспорту з доставки верстатів в сумі 75 грн.

Необхідно відобразити господарські операції на рахунках бухгалтерського обліку, якщо перша подія - передоплата.

Вирішення:

Господарські операції в бухгалтерському обліку з наведеної операції виглядають наступним чином:

№ з/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума, грн.
1.	Отримана передплата за обладнання	311	371	42000
2.	Відвантажено обладнання та відображений доход від його реалізації	377	742	42000
3.	Списана сума зносу обладнання	131	104	8000
4.	Списана залишкова вартість обладнання: 4200 - 3600 = 6000	972	104	6000
5.	Списаний доход від реалізації обладнання	742	793	42000
6.	Списана залишкова вартість реалізованого обладнання	793	972	6000
7.	Відображене зарахування заборгованостей з покупцем обладнання	371	377	42000

Завдання 4

Сформулювати господарські операції, вказати кореспондуючі рахунки та обчислити собівартість виготовленої продукції, використовуючи нижченаведені дані.

На виробництво хліба було відпущено 550 т. житнього борошна по 350 грн., а на виробництво батонів використано 800 т. пшеничного борошна по вартості вибуття 200 грн.

У процесі виробництва проведені наступні витрати:

Нарахована заробітна плата:

- робітникам, зайнятим на випічці хліба - 5800 грн.,

- робітникам, зайнятим на випічці батонів - 9000 грн.,

- апарату управління виробничого цеху - 3000 грн.,

- адміністративному апарату заводу - 2000 грн.

Прийнято до оплати рахунок Водоканалу за воду, використану для технічних цілей в т. ч.

ПДВ:

виробничого цеху - 1800 грн., адміністративної будівлі - 420 грн.

Нарахована амортизація на основні засоби:

загальновиробничого призначення - 850 грн., адміністративного призначення - 380 грн.

Акцептовано рахунок Міськелектромережі (без ПДВ) за електроенергію використану: для загальновиробничих потреб в сумі 500 грн., для адміністративних потреб - 300 грн.

Оприбутковано 190 тис. шт. хліба і 200 тис. шт. на грн., побічна продукція від виготовлення хлібу - 500 грн. і виготовлення батонів - 600 грн.

Вирішення:

І. Обчислюємо собівартість виготовленої продукції за наведеними даними.

1. Розраховуємо вартість витраченої на виробництво сировини:

Вартість житнього борошна складає:

550 * 350 = 192500 (грн.)

Вартість пшеничного борошна складає:

800 * 200 = 160000 (грн.)

Загальна вартість витраченої на виробництво сировини складає:

192500 + 160000 = 352500 (грн.)

2. Обчислюємо собівартість виготовленої продукції, до якої входять наступні види витрат на виробництво продукції:

Витрати сировини - 352500 грн.

Витрати нарахованої заробітної плати робітникам зайнятим на випічці хліба та робітникам, зайнятим на випічці батонів: 5800 + 9000 = 14800 (грн.)

Вартість води, використаної для технічних цілей виробничого цеху (без ПДВ) складає:

(грн.)

Нарахована амортизація на основні засоби загальновиробничого призначення складає 850 грн.

Вартість використаної для загальновиробничих потреб електроенергії складає 500 грн.

Таким чином, собівартість виготовленої продукції, тобто сума всіх вищеперерахованих витрат, дорівнює:

352500 + 14800 + 1500 + 8520 + 500 = 370150 (грн.)

ІІ. Відображаємо господарські операції в бухгалтерському обліку:

№ з/п	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума, грн.
1.	Списана на виробництво продукції сировина	23	201	352500
2.	Нарахована заробітна плата робітникам виробництва	23	661	14800
3.	Списана на виробництво продукції вода, використана для технічних цілей виробничого цеху	23	685	1500
4.	Списана на виробництво продукції амортизація основних засобів загальновиробничого призначення	23	131	850
5.	Списана на виробництво продукції вартість використаної для загальновиробничих потреб електро-енергії	23	685	500
6.	Нарахована заробітна плата робітникам адміністративно-управлінського персоналу: 3000 + 2000 = 5000	92	661	5000
7.	Списана вартість води, використана для технічних цілей адміністративної будівлі. Сума без ПДВ складає:	92	685	350
8.	Відображена сума амортизації основних засобів адміністративного призначення	92	131	380
9.	Списана на витрати побічна продукція від виготовлення хлібу: 500 + 600 = 1100	94	26	1100

Список використаних джерел

1. Бухгалтерський облік в Україні [Текст] : навчальний посібник / ред. Р. Л. Хом'як ; Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львівська політехніка». - 7-е вид., доп. і перероб. - Львів : Інтелект-Захід, 2008. - 1224 с. - ISBN 978-966-7597-71-9.

2. Кужельний, М. В. Теорія бухгалтерського обліку [Текст] / М. Кужельний, В. Лінник. - К. : КНЕУ, 2001. - 334 с. - ISBN 966-539-294-8

3. Сопко, В. В. Бухгалтерський облік [Текст] : навч. посіб. / В. В. Сопко. - К. : КНЕУ, 1998. - ISBN 5-87534-214-5

4. Тимощенко, Ю. М. Сучасний стан законодавчого регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємств в Україні [Текст] / Ю. М. Тимощенко // Аспекти соціально-економічного розвитку транзитивної економіки : монографія / [Ю. М. Тимощенко та інш.] ; ред. О. О. Непочатенко. - Ч. 2. - Умань : Вид-ць «Сочинський», 2011. - 278 с. - ISBN 978-966-1604-89-5.

5. Тлумачний словник бухгалтера [Текст] : словник / А. Риндя. - Х. : Фактор, 2000. - 190 с. - ISBN 5-87644-111-2

6. Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку [Текст] : практичний посібник. - К. : Лібра, 2009. - 336 с. - ISBN 966-7952-07-Х

7. Чебанова, Н. В. Фінансова звітність підприємства [Текст] / Н. В. Чебанова, Т. Я. Чупир. - Х. : Фактор, 2006. - 444 с. - ISBN 966-574-423-2.

8. Швець, В. Г. Теорія бухгалтерського обліку [Текст] : підручник / В. Г. Швець. - К. : Знання, 2004. - 447 с. - ISBN 978-966-346-348-3

Размещено на Allbest.ru