Облік нематеріальних активів підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Жодна організація не обходиться без використання у виробничій діяльності різних об'єктів нематеріальних активів. Їх наявність забезпечує сьогодення і майбутнє її становлення і розвиток. На сьогоднішній день нематеріальні активи стали невід'ємною частиною господарської діяльності підприємства.

Сьогодні стан промислової, будівельної та інших індустрії вимагає їх вдосконалення, а конкуренція між суб'єктами всередині країни і зовнішніми виробниками накладає нові обов'язки на організацію під час оновлення асортименту та підвищення якості виготовленої продукції, виконуваних робіт і послуг. Одним з інструментів, забезпечують виконання зазначених завдань, виступають нематеріальні активи, тому що в їх складі велику питому вагу займають: технологічні розробки, проектно-технічні роботи, інтелектуальна власність (патенти, винаходи, "ноу-хау"), маркетингові розробки та ін.

Нематеріальні ресурси, як і решта ресурсів, що застосовуються в діяльності підприємства, мають бути створені або придбані підприємством.

Водночас нематеріальні ресурси відрізняються від матеріальних певними характеристиками, пов'язаними з їхньою природою і способами практичного використання.

Наприклад, нові знання як результат творчої діяльності людини по суті є суспільним благом і ними може користуватися не лише якийсь один суб'єкт господарювання, а й решта. Виникає небезпека імітації, копіювання та використання цих знань безкоштовно. За таких обставин ніхто не наважиться вкладати кошти першим у створення нових знань. Тому й виникає необхідність захистити права власності автора. Отже, доступ до таких знань захищено правами, що самі по собі і є нематеріальними активами.

Якщо йдеться про нематеріальні активи рідкісні за своєю природою, то вони утворюються не в результаті вкладення коштів, а завдяки привласненню рідкісності (наприклад, права на користування природними ресурсами). Але і в цьому разі доступ до обмежених дефіцитних ресурсів акож захищено відповідними правами.

Нематеріальні активи -- це категорія, яка виникає внаслідок володіння правами на об'єкти інтелектуальної власності або на обмежені ресурси та їхнього використання в господарській діяльності з отриманням доходу.

Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних цілей чи надання в оренду іншим особам.

Нематеріальні активи відображають у балансі, якщо вони відповідають установленим критеріям визнання активів, тобто існує ймовірність того, що підприємство в майбутньому матиме економічну вигоду від них і їхня вартість може бути достовірно визначена.

Нематеріальні активи - самостійна частина господарських засобів організації, а саме необоротних активів.

Нематеріальні активи надходять на підприємство:

- в якості внесків у статутний капітал акціонерних товариств, товариств, спільних та інших підприємств у вартості, яка визначається за домовленістю сторін;

- за плату від інших підприємств та осіб - у вартості виходячи з фактичних витрат;

- при безоплатному отриманні від інших підприємств і осіб у вартості, що встановлюється експертним шляхом.

Вибуття нематеріальних активів має місце при:

- реалізації їх по договірній вартості;

- безоплатній передачі іншим підприємствам;

- списання у зв'язку з повним зносом і втратою дохідних властивостей;

- внесення об'єктів нематеріальних активів в якості внесків до статутного капіталу спільних або дочірніх фірм, акціонерних товариств та ін.

Розділ 1. Нематеріальні активи: визнання, оцінка та переоцінка

Нематеріальні активи - це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більш як один рік для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи для надання в оренду іншим суб'єктам ринку. втрат.

Нематеріальні активи поділяють на такі групи:

· права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);

· права користування майном (право користування земельною ділянкою або право оренди, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

· права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);

· права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);

· авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програмне забезпечення тощо);

· гудвіл;

· інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Витрати, пов'язані із створенням чи придбанням нематеріального активу, які були відображені як витрати звітного періоду, не підлягають у наступні звітні періоди визнанню як актив.

Не визнаються як актив, а завжди відображаються у складі витрат звітного періоду:

· витрати на рекламу;

· витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

· витрати на створення підприємства та підготовку його основної діяльності (організаційні витрати);

· витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл), вартість видань.

Нематеріальний актив визнається як актив, якщо:

· існує ймовірність отримання у майбутньому економічних вигод^ підприємством внаслідок його використання;

· його оцінка може бути достовірно визначена.

Надходження і оприбуткування будь-якого об'єкта нематеріальних активів на підприємстві мають підтверджуватися відповідними первинними документами, в яких наводяться детальна характеристика об'єкта, його первісна вартість, термін корисного використання, норми зносу (амортизації) місце, де буде використовуватися об'єкт,

До нематеріальних активів належать:

1) об'єкти права інтелектуальної власності:

- право власності на винахід. Документ, що підтверджу право власності. Патент;

- право власності на промисловий зразок. Патент;

- право власності на корисну модель. Патент;

- право власності на сорт рослин. Патент;

- право власності на товари і послуги. Свідоцтво;

- право власності на програми для ЕОМ. Це право на публікацію, відтворення, розповсюдження та інші дії по введенню до господарського обігу сукупності даних і команд, призначених для функціонування ЕОМ та інших комп'ютерних устаткувань, з метою одержання визначених результатів;

- право власності на науково-технічну інформацію, тобто результати науково-технічних, виробничих робіт та іншої науково-технічної діяльності, яка забезпечує їх відтворення, використання й розповсюдження;

- право власності на фірмову назву. Чинним законодавством визначаються права й обов'язки суб'єктів господарської діяльності, пов'язані з використанням фірмових назв, виробничих марок і товарних знаків, що належать до нематеріальних активів;

- право власності на базу даних. Право на публікацію, відтворення, розповсюдження та інші дії з введення до господарського обігу сукупності даних (статей, розрахунків тощо), систематизованих для пошуку та обробки за допомогою ЕОМ, тощо.

2) об'єкти права користування природними ресурсами:

- право користування надрами землі, а також розробка корисних копалин;

- право користування земельною ділянкою, а також право оренди земельної ділянки;

- право на користування геологічною та іншою інформацією про природне середовище;

- право на користування водними, біологічними та іншими ресурсами, які впливають на рівень екологічної безпеки підприємств, населених пунктів, регіонів тощо.

3) об'єкти права користування економічними, організаційними та іншими вигодами:

- економічні вигоди від користування монопольним становищем на ринку;

- право на використання економічних та інших привілеїв, у тому числі податкових.

Гудвіл є досить специфічним нематеріальним активом підприємства. В дослівному перекладі гудвіл означає "добре ім'я" і є оцінкою ділової репутації підприємства на ринку. Це поняття відображує комплексне уявлення учасників ринку про історію становлення підприємства, його фінансово-господарську діяльність та можливі перспективи зростання. Так відмінна ділова репутація свідчить про стабільний розвиток підприємства в минулому, високу якість продукції, яку виробляє підприємство, постійне розширення ринків збуту, вчасне і в повному обсязі виконання зобов'язань перед акціонерами, кредиторами, партнерами по бізнесу, іншими суб'єктами ринку, а також високу якість менеджменту та позитивний прогноз щодо діяльності підприємства в майбутньому.

Важко оцінити кількісно в грошовому вираженні гудвіл підприємства, яке неперервно здійснює свою діяльність на ринку і не змінює власників. При продажу підприємства гудвіл може бути кількісно оцінений як перевищення ціни купівлі підприємства над поточною ринковою вартістю придбаних активів. Якщо дві фірми, однакові за всіма показниками, продати на ринку, то різниця їх ринкових вартостей буде відображувати різницю в гудвілі цих фірм.

Наприклад, активи компанії безвідносно до її імені та ділової репутації можуть бути продані на ринку за 20 млн дол. СПІД. Оскільки компанія має відмінну репутацію і відома не тільки на національному, а й на міжнародному ринках, за її активи пропонують 20,5 млн дол. СІНА. Тобто гудвіл цієї компанії оцінюється в 500 тис. дол. США і може бути відображений новим власником компанії у балансі як нематеріальний актив вартістю 500 тис. дол. США з подальшою його амортизацією протягом визначеного періоду.

Первісною вартістю нематеріальних активів є собівартість їхнього придбання або створення. Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на Баланс за первісною вартістю.

Якщо нематеріальний актив надійшов унаслідок обміну на інший актив, його первісна вартість визначається за справедливою вартістю одержаного активу, яка дорівнює справедливій вартості переданого активу з урахуванням будь-яких грошових доплат, здійснених під час обмінної операції.

Якщо нематеріальний актив одержаний підприємством безоплатно, його первісна вартість дорівнює ринковій вартості цього активу на дату його одержання.

Первісна вартість нематеріального активу, створеного підприємством, охоплює витрати, прямо пов'язані з його створенням і доведенням до стану, придатного для використання за призначенням (витрати на оплату праці, матеріали, накладні та ін.).

Наступна оцінка балансової вартості нематеріального активу може відрізнятися від його первісної вартості, якщо було здійснено додаткові витрати, у результаті яких очікується збільшення майбутніх економічних вигод для підприємства.

Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об'єкта нематеріального активу переоцінюють усі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).

Активний ринок - ринок, який характеризується тим, що предмети, які продаються й купуються на ньому, є однорідними; у будь-який час можна знайти заінтересованих продавців і покупців; інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

Переоцінена первісна вартість і знос об'єкта нематеріального активу визначаються як добуток відповідно первісної вартості або зносу та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Вирішення про переоцінку активу спричиняє за собою цілий ряд заходів:

- якщо підприємство має в групі декілька об'єктів нематеріальних активів, то, у разі переоцінки одного об'єкту, обов'язково переоцінюються і всі інші об'єкти цієї групи, відносно яких існує активний ринок (п. 19 П(С)БО-8);

- якщо підприємством проведена переоцінка групи нематеріальних активів, то надалі вони підлягають переоцінці з такою регулярністю, що б їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості (п. 20 П(С)БО-8). Одночасно переоцінюється сума накопиченої амортизації (зносу).

Якщо підприємство здійснило переоцінку об'єктів групи нематеріальних активів, то в майбутньому вони підлягають щорічній переоцінці.

Переоцінка нематеріальних активів у податковому обліку не відображається.

Переоцінені первісна вартість і знос об'єкта нематеріального активу визначаються як добутки на індекс переоцінки відповідно первісної вартості або зносу. Індекс переоцінки обчислюють діленням справедливої вартості переоцінюваного об'єкта на його залишкову вартість.

Суму дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів відображають у складі додаткового капіталу, а сума уцінки - у складі витрат звітного періоду, крім наведених нижче випадків.

1. Перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об'єкта нематеріального активу під час чергової дооцінки вартості цього об'єкта включають до доходів звітного періоду з відображенням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів та зазначеним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу.

2. Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єктів нематеріальних активів під час чергової уцінки залишкової вартості цього активу спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу з включенням різниці між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів та зазначеним перевищенням до витрат звітного періоду.

3. Під час вибуття переоціненого раніше об'єкта нематеріальних активів перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта включають до нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Розділ 2. Документування господарських операцій з обліку нематеріальних активів

нематеріальний актив бухгалтерський облік

Обов'язковою ознакою нематеріального активу є відсутність матеріальної форми по відношенню до будь-якого об'єкту, що приймається на облік, проте, повинні бути документи, що його ідентифікують, тобто підтверджують існування самого об'єкту та права підприємства на його використання в тій чи іншій формі.

До таких документів відносяться, насамперед, документи, що описують нематеріальний актив або порядок його використання, а також документи, що підтверджують ті чи інші майнові права підприємства.

Зарахування нематеріального активу на баланс здійснюється на підставі акту про його отримання, після оформлення картки обліку НМА. В акті, зокрема, мають бути зазначені:

- назва підприємства;

- назва об'єкту нематеріальних активів;

- його коротка характеристика;

- структурний підрозділ, у якому даний нематеріальний актив буде використовуватись;

- спосіб придбання нематеріального активу;

- термін корисного використання;

- перелік документації, яка свідчить про придбання (створення) нематеріального активу;

- висновок комісії з обґрунтуванням терміну корисного використання НМА;

- відомості про матеріальні носії, на яких НМА був отриманий.

Права на „ноу-хау” виділені в особливу групу нематеріальних активів, Для того, щоб можна було обліковувати „ноу-хау” як об'єкти нематеріальних активів, необхідна наявність наступних документів:

- документів, що підтверджують факт створення цих активів, наприклад кошториси витрат;

- актів приймання-передачі для обліку введення об'єктів в експлуатацію;

- положення (інструкції) про службові і комерційні таємниці;

- наказів про віднесення конкретних об'єктів до „ноу-хау”;

- протоколів визначення строків корисного використання об'єктів „ноу-хау”.

Для документування операцій з обліку нематеріальних активів використовують типові форми документів для обліку основних засобів, до яких додаються документи, що описують сам об'єкт або порядок його використання, а також документи, що підтверджують ті або інші майнові права підприємства. Наприклад, у випадку придбання будь-яких авторських прав відображення їх в обліку може бути здійснене лише на підставі договору з юридичною або фізичною особою -- продавцем цих авторських прав.

Документальне оформлення в обліку надходження нематеріальних активів залежить від того, створені вони силами підприємства чи придбані у інших осіб.



Рисунок 3.1 Документальне оформлення нематеріальних активів

Аналітичний облік організовується за видами нематеріальних активів та інвентарними об'єктами, на кожний з яких відкривається картка обліку нематеріальних активів. Підприємство може самостійно розроблювати додаткові субрахунки та аналітичні рахунки, виходячи зі специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління та контролю.

На підставі первинних документів рух нематеріальних активів протягом звітного періоду відображається в облікових регістрах, інформація яких потім використовується для заповнення Головної книги та форм звітності.

Розділ 3. Облік капітальних інвестицій в придбання (створення) нематеріальних активів і облік вибуття нематеріальних активів

Для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух нематеріальних активів призначено активний рахунок 12 “Нематеріальні активи”. На дебеті рахунка 12 відображають придбання або одержання у результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, і суму дооцінки таких активів, на кредиті - вибуття нематеріальних активів унаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості одержання підприємством у майбутньому економічних вигод від їхнього використання, а також суму уцінки нематеріальних активів.

Придбаний або одержаний нематеріальний актив (як і кожний інший актив) відображають у балансі, якщо існує вірогідність одержання майбутніх економічних вигод від його використання і вартість цього активу може бути достовірно визначена.

Нематеріальні активи надходять на підприємство в результаті:

1) придбання:

- за грошові кошти;

- за бартером;

2) одержання як внеску засновника до статутного фонду підприємства;

3) самостійного виготовлення об'єкта нематеріальних активів;

4) безоплатного одержання об'єкта нематеріальних активів.

Нематеріальний актив, одержаний у результаті розробки , відображають у балансі за умов, що підприємство має: намір, технічну спроможність і ресурси для доведення нематеріального активу до стану придатності для реалізації або використання; можливість одержання майбутніх економічних вигод від його реалізації або використання; можливість одержання майбутніх економічних вигод від його реалізації або використання; інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних із його розробкою.

Відповідно до Плану рахунків облік витрат підприємств на придбання або створення нематеріальних активів ведеться на рахунку 15 «Капітальні інвестиції»,субрахунку 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”. Фактичні витрати на придбання (створення) і модернізацію нематеріальних активів, використання яких на дату балансу за призначенням не відбулося (не введені в господарський оборот), відображаються у складі незавершених капітальних інвестицій у нематеріальні активи.

Нематеріальний актив списують з балансу в разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості одержання підприємством у майбутньому економічних вигод від його використання.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів нематеріальних активів визначають як різницю між доходом від вибуття (за відрахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних із вибуттям) та їхньою залишковою вартістю.

Усі господарські операції з обліку нематеріальних активів схожі на аналогічні операції з обліку основних засобів. Кореспонденція рахунків також є практично ідентичною, лише замість рахунка 10, субрахунків 131, 152, які використовувалися в обліку основних засобів, для обліку операцій з нематеріальними активами використовують рахунок 12, субрахунки 133, 154.

Розділ 4. Амортизація нематеріальних активів

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, який установлює підприємство під час визнання цього об'єкта активом (зарахування на баланс), але не більш як 20 років.

Визначаючи строк корисного використання об'єкта нематеріальних активів, беруть до уваги:

· строки корисного використання таких активів;

· передбачуваний моральний знос;

· правові та інші подібні обмеження щодо строків його використання й інші чинники.

Метод амортизації нематеріального активу підприємство обирає самостійно, виходячи з умов одержання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації із застосуванням відповідних методів нарахування здійснюється згідно з П(С)БО 7 “Основні засоби”.

Під час розрахунку амортизованої вартості ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім таких випадків:

· якщо існує безвідмовне зобов'язання іншої особи щодо придбання цього об'єкта наприкінці строку його корисного використання;

· якщо ліквідаційну вартість можна визначити на підставі інформації існуючого активного ринку й очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку його корисного використання цього об'єкта.

Нарахування амортизації починають з місяця, наступного за тим, у якому нематеріальний актив став придатним для використання, і припиняють з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.

Строк корисного використання нематеріального активу і метод його амортизації переглядають наприкінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов одержання майбутніх економічних вигод.

Амортизацію нематеріального активу нараховують, виходячи з нового методу нарахування і нового строку використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.

Висновки

Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних цілей чи надання в оренду іншим особам.

Нематеріальні активи відображають у балансі, якщо вони відповідають установленим критеріям визнання активів, тобто існує ймовірність того, що підприємство в майбутньому матиме економічну вигоду від них і їхня вартість може бути достовірно визначена.

Нематеріальні активи надають підприємству певні переваги в бізнесі. Але головна проблема з якою зустрічаються їх власники - це оцінка нематеріальних активів.

На даний час на Україні існує інститут оцінки - суб'єкти оціночної діяльності. І постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1185 було затверджено Національний стандарт № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності». Згідно цього стандарту повинна провадиться незалежна оцінка майнових прав на об'єкти права інтелектуальної власності.

Список використаної літератури

1) Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / Під ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. -- 3-тє видання, перероблене і доповнене. -- Житомир: ЖІТІ, 2001.

2) Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій у бухгалтерських проводках: Навчальний посібник. -- 3-тє видання, доповнене.

3) Завгородний В.П. Бухгалтерский учет в Украине (с использованием национальных стандартов): учебное пособие для студентов вузов. -- 5-е издание, дополненное и переработанное. -- К.: А.С.К., 2001.

4) Національні стандарти бухгалтерського обліку: нормативна база. -- 5-те видання, доповнене. -- Х.: Фактор, 1999. -- 180 с.

5) Новий бухгалтерський облік в Україні (побудова і застосування): навчально-методичний посібник. -Тернопіль: Карт-бланш, 2002. -288 с.

6) Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи. Коментарі. ч. 5. -- Луганськ: „Промдрук” ДСД „Лугань”, 2000.

7) Партин Г.О. Бухгалтерський облік: основи теорії та практики. Навчальний посібник. -К.: Знання, 2002. -245 с.

8) Пушкар М.С. Національні стандарти бухгалтерського обліку України.-Тернопіль: Лілея, 2002. -100 с.

9) Учет НМА в соответствии с П(С)БУ // Налоги и бухгалтерский учет: блиц-библиотека. -- Х.: Фактор, 2000.

10) П(С)БО 8 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи". Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 р. № 242.

Размещено на Allbest.ru