Малоцінні й швидкозношувані предмети. Рахунки бухгалтерського обліку. Фінансові результати діяльності підприємства

1. Ефективність виробничої діяльності підприємства відображає показник загальної рентабельності.

2. Ефективність використання поточних затрат живої і уречевленої праці характеризує показник рентабельність продукції.

3. Прибуток від реалізації товару характеризує рентабельність продажів.

4. Одним з найважливіших показників фінансового аналізу є рентабельність власного капіталу підприємства.

Загальна рентабельність (r1) визначається як відношення валового прибутку (Пв) до середньорічної величини вартості основних та оборотних активів (А):

r1 = Пв/А

Крім того, виділяють рентабельність запасів:

r11 = Пч/З

чистий прибуток запаси

Рентабельність продукції (r2) обчислюють як відношення прибутку від реалізації одиниці продукції (Пп) до собівартості одиниці продукції (Сп):

r2 = Пп /Сп, або r2 = (Цп - Сп)/ Сп

Рентабельність продажів визначається за формулою:

r3 = Пр /Вр

прибуток від реалізації продукції обсяг реалізованої продукції

Рентабельність власного (акціонерного) капіталу характеризує величину прибутку, отриманого п-вом на його власний акціонерний капітал:

r2 = Пч /Ак

чистий прибуток акціонерний капітал

Для оцінки фінансового стану фірми належить розрахувати та розглянути окремі показники. Необхідно їх узагальнити й виконати остаточний аналіз. Для цього використовують такі методи;

* аналіз тренду;

* зіставлення показників досліджуваного підприємства з галузевими;

* метод взаємозв'язку окремих фінансових показників за системою „Дюпон";

* інші методи.

Аналіз тренду - це аналіз фінансових коефіцієнтів підприємства протягом деякого періоду часу. Використовують для визначення рівня поліпшення або погіршення фінансового стану підприємства. Щоб зробити аналіз тренду, треба накреслити графік зміни відносних показників із роками і простежити тенденцію зміни цих показників. Тут же можна здійснити порівняння зі зміною середніх показників по галузі і зробити висновки про зміну фінансового стану підприємства порівняно зі зміною середніх показників галузі.

Порівняння показників досліджуваного підприємства із середніми галузевими показниками передбачає складення таблиці, в якій за кожним з показників робиться конкретний висновок. Кількість та види показників при тому обирає на власний розсуд аналітик підприємства. Проведемо таке порівняння для умовного підприємства.

Далі, щоб визначити, скільки разів щорічно підприємство „обертає" свої сумарні активи, виторг від реалізації ділиться на загальну суму активів. Результат множення дає значення коефіцієнта прибутковості активів (КППВ).

Якщо б підприємство фінансувалося лише за рахунок власного (акціонерного) капіталу, то значення коефіцієнта прибутковості власного капіталу та значення коефіцієнта прибутковості після вирахування податків та процентів були б однакові, тому що величина загальної вартості активів дорівнювала б величині власного (акціонерного) капіталу.

Якщо ж підприємство використовує позиковий капітал, величина цих коефіцієнтів неоднакова. Якщо величина власного (акціонерного) капіталу менша, ніж 100%, то коефіцієнт прибутку власного капіталу (КПВК) має бути більший, ніж коефіцієнт прибутковості після вирахування процентів та податків (рентабельність активів) (КППВ).

Особливістю є те, що коефіцієнт прибутковості активів після вирахування податків та відсотків (КППВ) повинен бути помножений на мультиплікатор власного (акціонерного) капіталу:

КПВК = КППВ*мультиплікатор акціонерного капіталу = КППВ*(1+власний капітал / позичковий капітал) = КППВ*(загальна вартість активів / власний капітал)

Рівняння Du Pont показує, як пов'язані коефіцієнти прибутковості продажів, коефіцієнти загального обігу вартості активів та використання позиченого капіталу при визначенні прибутку на власний (акціонерний) капітал.

Це рівняння також може бути використане для аналізу можливостей поліпшення функціонування підприємства.

Дані про чистий прибуток підприємства можуть бути використані відділом маркетингу для аналізу можливості збільшення ціни реалізації, маючи на меті підвищення прибутку, або її зменшення для стимулювання продажів як результати до переходу виробництва нової продукції або освоєння нових ринків тощо. Бухгалтери обліку витрат виробництва можуть дослідити різні статті затрат і працювати над їх зменшенням.

Частина схеми, де наведені дані про обіг капіталу, дає інформацію для аналізу капітальних затрат на основні фонди та пошуку шляхів їх зменшення. Працівники фінансового відділу підприємства можуть отримати інформацію для аналізу альтернативних можливостей фінансової стратегії, збільшуючи чи зменшуючи обсяги позичкового капіталу.

До показників фінансового стану фірми належать коефіцієнти ліквідності, ділової активності, рентабельності, платоспроможності та управління кредитами і коефіцієнти ринкової активності.

Коефіцієнти ліквідності дозволяють визначити здатність п-ва на протязі звітного періоду оплатити короткострокові зобов'язання. До них належать: коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності, коефіцієнт швидкої (миттєвої) ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності (грошові кошти: короткострокові зобов'язання), значення якого повинно бути вищим 0,2 і показник номінальної вартості капіталу або чистий оборотний капітал (оборотні активи - короткострокові зобов'язання). Чистий оборотний капітал необхідний для підтримання фінансової стійкості п-ва, його наявність служить для інвесторів і кредиторів позитивним індикатором вкладень, надає фінансову незалежність п-ву в умовах уповільнення оборотних активів (наприклад, при затримці погашення дебіторської заборгованості чи труднощами зі збутом, знеціненні чи втратах оборотних активів та ін.). Нестача чистого оборотного капіталу може привести до банкрутства, нездатності погасити зобов'язання. Значне перевищення чистого капіталу над оптимальною потребою свідчить про неефективне використання ресурсів.

Показники ділової активності дозволяють проаналізувати, на скільки ефективно п-во використовує свої активи. Сюди належать коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації; він характеризує ефективність використання всіх активів п-ва - як необоротних, так і оборотних), коефіцієнт обіговості необоротних активів (річний обсяг продажів: середньорічна вартість необоротних активів), коефіцієнт оборотності основних активів (показує, скільки разів протягом періоду відбувається повний цикл виробничої діяльності; чим більше, тим краще)), коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів (показує швидкість, з якою запаси пересуваються на п-ві та за його межами), середній період покриття дебіторської заборгованості, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (визначає, скільки разів в середньому дебіторська заборгованість перетворилась в грошові кошти на протязі звітного року і розраховується як виручка від реалізації: середньорічна вартість дебіторської заборгованості), коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (показує, скільки п-ву потрібно оборотів для сплати виставлених йому рахунків і визначається як собівартість реалізованої продукції: середньорічна вартість кредиторської заборгованості) і тривалість операційного циклу (визначає, скільки днів в середньому потрібно для в-ва, продажу і оплати продукції п-ва і розраховується як коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості + коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів).

Показники рентабельності показують, наскільки прибуткова діяльність фірми. До них належать коефіцієнт прибутковості продажів (його можна використовувати при встановленні цін на продукцію), коефіцієнт прибутковості активів (його можна використовувати при для оцінки конкурентоспроможності порівняно з показниками галузі), коефіцієнт прибутковості власного капіталу (показує доходність вкладів акціонерів у капітал п-ва) і основний коефіцієнт доходності (показує спроможність активів фірми давати поточний дохід).

Показники платоспроможності та управління кредитами - це показники структури капіталу, які характеризують міру захищеності інтересів кредиторів та інвесторів, які мають довгострокові вкладення у п-во, а також ступінь незалежності п-ва з позиції джерел його фінансування. Сюди належать коефіцієнт заборгованості (показує залежність від зовнішніх джерел фінансування <1), коефіцієнт покриття процентних платежів (характеризує спроможність п-ва своєчасно здійснювати річну виплату відсоткових платежів), коефіцієнт покриття постійних витрат, коефіцієнт власності або фінансової незалежності (власний капітал: пасив балансу), коефіцієнт залученого капіталу (позичковий капітал: пасив балансу), і коефіцієнт фінансової залежності (позичковий капітал: власний капітал).

Показники ринкової активності включають різні співвідношення, які характеризують вартість та доходність акції п-ва. Це такі показники як коефіцієнт відношення ціни акції до прибутку на акцію (показує, скільки платять інвестори за отримання 1 гривні прибутку), коефіцієнт відношення ринкової вартості акції до її балансової вартості (звичайно перевищує 1. Це означає, що інвестори платять за акції більше, ніж вони коштують за даними бухобліку), прибуток на одну акцію ((чистий прибуток - дивіденд на привілейовані акції): кількість звичайних акцій в обігу), балансова вартість однієї акції ((акціонерний капітал - вартість привілейованих акцій): кількість звичайних акцій в обігу), норма дивіденду (дивіденд на одну акцію: ринкова вартість акції), доходність акції ((дивіденди +(ціна продажу акції - ціна купівлі акції)): ціна купівлі акції) і коефіцієнт виплати дивідендів (дивіденд на одну акцію: чистий прибуток на одну акцію; цей показник не повинен перевищувати 1, може варіювати від 0 до 0,9).

Список використаної літератури

1. Антоненко С. Вступ до бухгалтерського обліку: - Л.: Галич, 2005. - 158с.

2. Пашинський О. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. - К. Либідь, 2003. - 314с.

3. Сопко В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. - 3-тє вид., - К. КНЕУ, 2004. - 578с.

Размещено на Allbest.ru