Удосконалення обліку розрахункових кредитних операцій на підприємствах різних форм власності

Записи у журналах здійснюються з кредиту одного або кількох синтетичних рахунків до дебету багатьох рахунків синтетичного обліку, а в деяких журналах - навіть до дебету субрахунків бухгалтерського обліку та інших складових аналітичного обліку (статті, елементи). Головна книга передбачає щомісячне перенесення підсумків облікових записів журналів до окремого аркуша, який виділяється одному синтетичному рахунку Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарської операції, прізвища та підписи осіб, які брали участь у їх складанні. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за змістом і формою. Синтетичні регістри містять інформацію в узагальненому вигляді та у грошовому вимірнику. Аналітичні регістри, крім вартісного (грошового) вимірника, містять додаткову (детальнішу) інформацію в розрізі різних вимірників: замовлень, контрагентів, партій, номенклатури та інших. Аналітичні дані в облікових регістрах мають узгодження з даними синтетичного обліку на останнє число місяця.

Відображення операцій із залучення позикових коштів здійснюється у:

- Журналі 2 за кредитом рахунків 50 „довгострокові позики” і 60

„Короткострокові позики” при використанні банківського кредиту;

- Журналі 3 за кредитом рахунку 55 „Інші довгострокові зобов'язання” в розрізі фінансової допомоги на зворотній основі. Записи у Журналі 2 здійснюються на підставі даних виписок за кожен день. Таким чином, кількість заповнених рядків у журналі буде відповідати датам, зазначеним у виписках банку з операцій отримання чи погашення позик.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане мати технічні засоби для їх відтворення у зручному для читання вигляді.

Паперові регістри призначені для формування в них заздалегідь встановленого переліку показників. В основу побудови регістрів обліку паперових форм покладений принцип надлишку, тобто фіксуються всі дані, які можуть знадобитись. В умовах застосування комп'ютерів, зміст поняття „регістр бухгалтерського обліку” змінюється. Якщо при безкомп'ютерних способах обробки облікових даних під регістром бухгалтерського обліку розуміють засіб, призначений для фіксації, накопичення, систематизації, узагальнення і відображення облікової інформації, то в умовах комп'ютерного бухгалтерського обліку стадія відображення облікової інформації, тобто надання систематизованих облікових даних в зручному для користувача вигляді, як правило, є самостійним процесом, що не пов'язаний зі стадіями накопичення, узагальнення облікової операції при застосуванні комп'ютерів здійснюється в автоматичному режимі. Первинна облікова інформація накопичується в базі даних комп'ютерної системи, а узагальнюється та систематизується на рахунках, що представлені окремими комірками пам'яті комп'ютера та є ідеальним, з точки зору теорії бухгалтерського обліку, носіями ознак її групування. Таким чином, при застосуванні комп'ютерів регістр втілює в собі єдність трьох складових частин:

1. комп'ютерної бази даних з певною структурою, що призначена для накопичення та зберігання облікової інформації на технічних носіях;

2. бухгалтерських рахунків, які представлені комірками оперативної пам'яті комп'ютера і служать для систематизації та узагальнення інформації;

3. відеограм та машинограми, що призначені для відображення згрупованої та систематизованої облікової інформації.

„Розшифровка руху кредитів” ця форма представляє аналітичні дані до рахунку 60 „Короткострокові позики” у розрізі договорів та банків на початок звітного періоду, обороти та залишки на кінець звітного періоду .

2.3 Удосконалення аудиту кредитних операцій на підприємстві

Необхідність аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства пов'язана з її публікацією. Такий порядок передбачений Законом України "Про аудиторську діяльність". У ньому, зокрема, вказується, що суб'єкти підприємницької діяльності, звітність яких оприлюднюється, повинні бути перевірені на предмет достовірності такої звітності і для підтвердження зобов'язань мати аудиторський висновок. Аудит фінансової звітності повинен підтвердити реальність інформації про активи і пасиви підприємства.

Під час аудиту кредитів банків перевіряється повнота і правильність використання кредитів, ефективність та своєчасність їх повернення. Завдання аудитора -- перевірити законність одержання і використання банківських кредитів за цільовим призначенням, своєчасність погашення їх.

Для проведення ефективної перевірки операцій підприємства щодо отримання і використання кредитів, позик аудитору необхідно скласти програму перевірки. Нами було розроблено порядок проведення внутрішнього аудиту, який включає наступні основні напрямки:

- оцінка правильності оформлення укладених господарських договорів;

- перевірка даних реєстрів обліку кредитів і позик та звіряння їх з рахунками Головної книги;

- підтвердження величини заборгованості за кредитами і позиками;

- перевірка цільового використання кредитів та позик, повноти і своєчасності розрахунків за ними, правильності обліку процентів за використання позикових коштів для цілей оподаткування;

- перевірка правильності кореспонденції рахунків з обліку кредитів і позик та відсотків за ними.

Джерелами інформації можуть бути:

- кредитні договори та договори позик;

- журнали-ордери;

- Головна книга, баланс.

Аудитор повинен пам'ятати, що отримання підприємством банківського кредиту оформлюється кредитним договором, в якому вказуються: об'єкт кредитування, строк видачі та повернення кредиту, форма забезпечення зобов'язань, процентні ставки та порядок їх сплати, права та обов'язки сторін, інші умови. Контроль за виконанням умов укладеного з позичальником кредитного договору здійснює банк. Аналізуються дані рахунку "Короткострокові кредити банків", уточнюється виконання умов кредитних договорів, стан погашення заборгованості з кредитів і процентів, визначається цільове використання позик. Під час аудиту використання кредитів перевіряються дані журналу ордеру № 4 та первинні документи.

Перевіряючи записи у Головній книзі й балансі, аудитор з'ясовує, якими видами позик користувалось підприємство. Для перевірки дотримання порядку кредитування, оформлення позик та їх погашення аудитор керується

Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних, що затверджена Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492.

Аудит кредитних операцій доцільно проводити за видами позик (кредитів) -- під товарооборот, товари сезонного нагромадження, на тимчасові потреби тощо. За даними балансу і записами в реєстрі аналітичного обліку аудитор встановлює, чи використовувалася позика за цільовим призначенням. Аудитор перевіряє правильність відомостей про забезпечення виданих позик, наявність власних оборотних коштів у товарних запасах, повноту використання позик на тимчасові потреби, під нормативні запаси матеріальних цінностей.

Особливій перевірці підлягають факти виникнення простроченої заборгованості, при цьому встановлюють причини, суму збитків від сплати процентів за підвищеною ставкою, перевіряють ефективність заходів щодо погашення прострочених позик, з оздоровлення фінансового стану підприємства. Основними причинами виникнення простроченої заборгованості є невиконання плану товарообороту, порушення позичальниками договірних зобов'язань, затоварювання тощо. Перевірку кредитних операцій здійснюють паралельно з аналізом виконання плану товарообороту і стану товарних запасів. Типовими порушеннями є включення до забезпечення безтоварних рахунків при кредитуванні під розрахункові документи в дорозі некредитованих товарно-матеріальних цінностей, неточні відомості про склад товарних запасів сезонного нагромадження.

Можливі порушення та зловживання:

- відсутність кредитного договору або складання його з порушеннями, відсутність договору з банком про пролонгацію кредиту;

- неналежне ведення обліку (неправильна кореспонденція рахунків, відсутність аналітичного обліку);

- неправильний облік витрат щодо сплати відсотків за кредитами;

- нецільове використання коштів кредитів банків;

- несвоєчасне погашення банківських позик та неправильне відображення їх в обліку;

- помилки під час списання з балансу кредиторської заборгованості, строк позивної давності по якій минув тощо.

Метою внутрішнього аудиту є можливість надання допомоги співробітникам підприємства ефективно виконувати свої функції, сприяти найбільш ефективному формуванню та використанню активів.

Висновки

Отже, дана дипломна робота була присвячена вивченню питання обліку та аудиту кредитних операцій на підприємстві.

Кредит - економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку.

Провівши критичний огляд нормативних джерел, можна зробити висновок, що у вітчизняному законодавстві не існує єдиного нормативного документу щодо врегулювання кредитних відносин. Операції запозичення підпадають водночас під регулювання одразу трьох сфер законодавства: правової (Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України); податкової (Закони України „Про оподаткування прибутку підприємств”, „Про податок на додану вартість”); специфічної (Закони України „Про банки та банківську діяльність”, „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”). Крім перелічених, існують й інші нормативні акти, що безпосередньо стосують операцій запозичення, - Закони України „Про іпотеку”, „Про заставу” тощо.

В економічній літературі існує безліч підходів щодо класифікації видів та форм кредитів. Як правило, виділяють три основні форми кредитування суб'єктів господарювання: банківський (фінансовий) кредит, комерційний (товарний) та державний кредит. Банківський та державний кредити надаються підприємствам у грошовій формі, комерційний -- переважно у товарній.

Погашаються банківський та державний кредити у грошовій формі. Комерційний кредит у період становлення ринкових відносин може погашатися як у товарній, так і у змішаній формі (товарній і грошовій одночасно). Одержання кредиту відображаються в обліку на підставі виписок банку. Використання кредитів, перерахування банку відсотків та основної суми боргу здійснюється за платіжними дорученнями, що підтверджуються виписками банків. Аналітичний облік банківських кредитів на підприємстві ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредитного договору. Аналіз обліку розрахунків підприємства за кредитами банків показав, що для обліку даних розрахунків використовується рахунок 60 „Короткострокові позики”. По кредиту рахунку відображається збільшення заборгованості банкам, по дебету - часткове або повне їх погашення. В кінці місяця на підставі виписок банків складається механізована оборотна відомість та журнали-ордери № 4, 4/1, 4/3. Підсумки журналів-ордерів переносяться до Головної книги, в якій виводяться кінцеві залишки по всіх рахунках, необхідні при складанні балансу за звітний період.

У балансі кредитні операції підприємства відображаються в рядку 500

„Короткострокові кредити банків” IV розділу пасиву за поточною вартістю.

Список використанних джерел

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV // http://zakon.rada.gov.ua.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV // http://zakon.rada.gov.ua.

3. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-ХІV // http://zakon.rada.gov.ua.

4. Закон України „Про банки та банківську діяльність” від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ // http://zakon.rada.gov.ua.

5. Закон України „Про заставу” від 02.10.92 р. № 2654-ХІІ, зі змінами та доповненнями // http://zakon.rada.gov.ua.

6. Аудит: Учебник для вузов / Ред. Подольский В.И. - 2-ге изд., пере раб. и доп. - М.: ЮНИТИ, 2009.

7. Банківська енциклопедія / Під редакцією д.е.н., професора Мороза А.М. - К.: 2011.

8. Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: В 2-х частинах. Ч.І: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 „Облік і аудит” / 2-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП „Рута”, 2011.

9. Бухгалтерський фінінансовий облік: Підручник / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця; 3-є вид., перероб. і доп. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 672 с.

10. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2009.

11. Веренич О., Шаповалова А.П. Облік витрат за банківським кредитом // http://www.rusnauka.com/8._NPE_2009/Economics/20992.doc.htm

12. Гольцова С.М., Плікус І.Й. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. - Суми: ВТД „Університетська книга”, 2011.

13. Гроші та кредит: Підручник / За ред. професора Б.С.Івасіва. - К: КНЕУ, 2008.

14. Губіна І. „Життя в борг”: стислий курс виживання (про операції запозичення у вітчизняному законодавстві // Збірник систематизованого законодавства. - № 8. - 2010.

15. Давидов Г.М. Аудит: Підручник. - К.: Знання, 2009.

16. Деньги, кредит, банки: Учебник / Под ред. О.И.Лаврушина. -М.:

Финансы и статистика, 2011.

17. Договори в Україні // Все про бухгалтерський облік. - 2007. - № 23.

18. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2011.

19. Ковальова Д. Процентна позика, кредит від нерезидента: особливості оформлення, податковий і бухгалтерський облік // Все про бухгалтерський облік. - 2010. - № 13.

20. Костюченко О.А. Банківське право: Навч. посіб. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: МАУП, 2008.

21. Красовська І. Регістри бухгалтерського обліку: розрахунки за кредитами та позиками // Головбух. - 2009.

Размещено на Allbest.ru