Облік статутного капіталу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Реформування системи бухгалтерського обліку й фінансової звітності, потрібної як внутрішнім, так і зовнішнім користувачам, є складовою частиною заходів, орієнтованих на введення економічних відносин ринкового спрямування.

Чітка побудова бухгалтерського обліку відповідно до змін, що відбуваються в його організації й техніці ведення, підвищує роль обліку як основного засобу одержання достовірної інформації для прийняття економічно обґрунтованих рішень і попереджень ризику у виробничо-господарській діяльності підприємств, у системі оподаткування, у зобов'язаннях довгострокових, поточних і розрахункових операцій, у складанні балансу, фінансової звітності тощо.

Особливо гостро постає проблема раціональної організації бухгалтерського обліку з переходом вітчизняних підприємств на національні стандарти. Адже, саме від того, як буде організовано ведення бухгалтерського обліку залежить характер прийняття управлінських рішень та їх ефективність щодо поліпшення фінансового стану підприємства.

Аналізуючи сучасний стан організації бухгалтерського обліку на підприємствах України варто зазначити, що згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» кожне підприємство, незалежно від організаційно-правової форми і видів діяльності, повинно вести безперервний бухгалтерський облік з дня його реєстрації до ліквідації. Відповідальність за організацію і ведення обліку покладено на власника підприємства, установи чи організації або уповноваженого ним органу (посадової особи), що здійснює керівництво підприємства.

Мета дипломної роботи - дослідження обліку, аналізу власного капіталу акціонерного товариства та визначення шляхів його вдосконалення. Для досягнення мети необхідно вирішити наступні задачі: - розкрити сутність і зміст власного капіталу підприємства; здійснити огляд нормативно-правових документів, що регламентують облік власного капіталу підприємства; - розглянути особливості обліку та аналізу власного капіталу на підприємстві; - розробити шляхи вдосконалення обліку та аналізу власного капіталу на підприємстві. Предметом дослідження є теоретико-методологічні і прикладні проблеми обліку та аналізу власного капіталу підприємства.

При дослідженні організації обліку на підприємствах застосовувалися: монографічний метод дослідження, який використовується для аналізу проблем обліку власного капіталу підприємства; методи порівняння, аналізу і синтезу - для виявлення спільних та відмінних рис у наукових підходах до питань обліку власного капіталу підприємства; індукція, дедукція - для узагальнення та при формуванні висновків. Теоретичною та методологічною основою підготовки дипломної роботи є праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем обліку і аналізу власного капіталу підприємства, законодавчі та нормативні акти з питань бухгалтерського обліку.

1. Економічна сутність статутного капіталу

Капітал - одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є базою створення і розвитку підприємства й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати визначений капітал, що представляє собою сукупність матеріальних цінностей і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності. Якщо розглядати тлумачення капіталу з погляду різних економічних дисциплін, то можна помітити деяку неоднозначність. Так, наприклад, відповідно до передмови до Міжнародних бухгалтерських стандартів, опублікованих Комітетом з міжнародних бухгалтерських стандартів у листопаді 1982 р., капітал являє собою різницю між активами і пасивами. Для своїх цілей економісти відбивають поняття капіталу з двох сторін. З однієї сторони, капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів. При цьому характеризується напрямок вкладення засобів. З іншого боку, якщо розглядати джерела фінансування, можна відзначити, що капітал - це можливість і сукупність форм мобілізації фінансових ресурсів для одержання прибутку. Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, слід зазначити такі його характеристики як:

- капітал підприємства є основним чинником виробництва. У системі факторів виробництва (капітал, земля, праця) капіталу належить пріоритетна роль, тому що він поєднує усі фактори в єдиний виробничий комплекс; - капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять доход. У даному випадку він може виступати ізольовано від виробничого фактора у формі інвестованого капіталу;

- капітал є головним джерелом формування добробуту його власників. Частина капіталу в поточному періоді виходить з його складу і попадає в «кишеню» власника, а частина капіталу, що накопичується, забезпечує задоволення потреб власників у майбутньому;

- капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості. У цій якості виступає насамперед власний капітал підприємства, що визначає обсяг його чистих активів. Поряд з цим, обсяг використовуваного власного капіталу на підприємстві характеризує одночасно і потенціал залучення їм позикових фінансових засобів, що забезпечують одержання додаткового прибутку. У сукупності з іншими факторами - формує базу оцінки ринкової вартості підприємства;

- динаміка капіталу підприємства є найважливішим показником рівня ефективності його господарської діяльності. Здатність власного капіталу до самозростання високими темпами характеризує високий рівень формування й ефективний розподіл прибутку підприємства, його здатність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. У той же час, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємства. Професор Ф.Ф. Бутинець у своїй праці «Бухгалтерський фінансовий облік» визначає: власний капітал - це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності та використовуються ним для формування його активів.

Ф.Ф. Бутинець приводить класифікацію власного капіталу за формою та рівнем відповідальності:

- за формою: 1) інвестований капітал - сума простих і привілейованих акцій за їх номінальною вартістю, додатково вкладений капітал; 2) подарований капітал - безоплатно отримані активи, безповоротна допомога; 3) нерозподілений прибуток - частина прибутку, отриманого внаслідок ефективної діяльності підприємства, яка не була розподілена між акціонерами, власниками, а реінвестована у підприємство.

- за рівнем відповідальності: 1) статутний капітал - його сума визначена в установчих документах і підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій, установ;

2) додатковий капітал - нереєстрований капітал, тобто додатково вкладений капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток тощо. Кожне підприємство для здійснення господарської діяльності повинно мати економічні ресурси, які називають активами підприємства. Н.М. Ткаченко у своїй роботі під назвою «Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України» надає наступне визначення: власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Сума власного капіталу - це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників підприємства (фірми). На суму власного капіталу суттєво впливає оцінка в бухгалтерському обліку активів і кредиторської заборгованості, що була застосована при створенні підприємства, хоча випадково вона може збігатись із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства чи з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому. Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції: 1) самостійності та влади - розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство; 2) відповідальності та захисту прав кредиторів - відображений в балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу; 3) довгострокового кредитування - перебуває в розпорядженні підприємства необмежений час; - фінансування ризику - власний капітал використовується для фінансування ризикових інвестицій, на що можуть не погодитись кредитори; 4) кредитоспроможності - при наданні кредиту, за інших рівних умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом; 5) компенсації понесених збитків - тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу; 6) розподілу доходів і активів - частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства. Створюється підприємство з метою отримання прибутку і реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу. Утворюється власний капітал двома шляхами: - внесенням власниками підприємства грошових коштів та інших активів; - накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві. За формами власний капітал поділяється на дві категорії: - інвестований (вкладений або сплачений капітал); прибуток. Інвестований капітал - це сума простих та привілейованих акцій за їх номінальною (оголошеною) вартістю, а також додатково вкладений капітал, який також може бути поділений за джерелами утворення. Нерозподілений прибуток - це частина чистого прибутку, що не була розподілена між акціонерами. Власний капітал налічує 8 складових.

Статутний капітал - це організаційно-правова форма капіталу, величина якого визначається установчими документами господарюючого суб'єкта згідно з чинним законодавством. Це сукупність внесків (часток, акцій за номінальною вартістю) засновників (учасників) в майно, виражених у грошовому вимірнику, при створенні підприємства для забезпечення його статутної діяльності. Статутний капітал як найважливіша складова власного капіталу підприємства виконує наступні функції: 1) основоположна - майно, внесене до статутного капіталу, складає майнову основу для підприємницької діяльності товариства при його створенні; 2) регулятивна - визначає частку кожного засновника при розподілі прибутку та збитків, а також у майні підприємства при виході засновника з товариства та при ліквідації підприємства; 3) довгострокового фінансування - використовується підприємством протягом тривалого часу; 4) організаційна - визначає організаційну структуру, а тому служить фактором, що впливає на управління товариством; 5) гарантійна - гарантує виконання зобов'язань підприємства перед третіми особами (контрагентами). Сума, яка на дату реєстрації підприємства оголошена, але фактично не внесена засновниками, представляє собою неоплачений капітал підприємства. Не вкладені кошти засновників (учасників) зменшують реальний розмір статутного капіталу та в пасиві Балансу відображаються зі знаком мінус.

Учаснику товариства, який повністю вніс свою частку до статутного капіталу, а отже, погасив свою заборгованість перед товариством, видається свідоцтво товариства.

Пайовий капітал - це сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, передбачена установчими документами. Дані про «Пайовий капітал» використовуються кредитними спілками, колективними підприємствами, підприємствами споживчої кооперації тощо, в яких частина власного капіталу формується у вигляді пайових внесків. Джерелами формування пайового капіталу є обов'язкові та додаткові пайові внески, які надходять від індивідуальних та колективних членів акціонерного товариства. Загальними зборами пайовиків визначаються розміри обов'язкових пайових внесків, виходячи із потреби у власних оборотних коштах. Поверненню пайовикам підлягають обов'язкові пайові внески при вибутті з числа членів даного підприємства або при ліквідації підприємства. Сума, що підлягає поверненню, визначається з урахуванням боргових зобов'язань підприємства та його фінансового стану. При розподілі прибутку, щорічно, за рішенням зборів пайовиків, на обов'язкові й додаткові пайові внески нараховуються дивіденди, які можуть бути зараховані на поповнення паю за згодою власників.

Додатковий капітал - це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Додатковий капітал збільшується на суму емісійного доходу. Додатковий капітал (інший додатковий капітал) збільшується на суму дооцінки необоротних активів, на суму безкоштовно отриманих підприємством активів від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу. В обліку і балансі сума додаткового капіталу відображається окремо: «Додатковий оплачений капітал» та «Інший додатковий капітал».

Вилучений капітал - це фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених акціонерним товариством у його учасників. Акціонерне товариство має право викупити в акціонера оплачені ним акції з метою їх наступного анулювання, перепродажу чи поширення серед своїх працівників. Викуплені акції мають бути реалізовані або анульовані протягом року. В цей період розподіл прибутку акціонерного товариства здійснюється без врахування викуплених власних акцій. Кошти резервного капіталу використовуються відповідно до напрямів, передбачених установчими документами: як правило, у випадку недостачі прибутку за рахунок резервного капіталу покриваються непередбачені витрати, погашаються борги перед кредиторами при ліквідації підприємства, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями тощо.

Статтею 14 Закону України «Про господарські товариства» передбачено створення в господарському товаристві резервного капіталу в розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 15% статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5% суми чистого прибутку. Нерозподілені прибутки - це прибутки, одержані в результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства, зменшені на суму прибутків, використаних у звітному році. Нерозподілений прибуток є власністю акціонерів (учасників, засновників) і збільшує суму власного капіталу. Якщо фінансовим результатом діяльності є збиток, то сума збитку зменшує суму власного капіталу.

Таким чином, можна зробити висновок, що створення і нормальне функціонування підприємств будь-якої форми власності неможливе без формування достатнього обсягу власного капіталу. Власний капітал утворюється за рахунок особистої участі власників у його формуванні. При цьому, створюючи капітал підприємства, власник частково втрачає прямий зв'язок з капіталом, і він фактично стає власним капіталом підприємства, а не власника. Власний капітал, зазвичай, вкладають у довготермінові майнові цінності, а тому його капіталізація досить висока, іноді наближаючись до 100%. Власний капітал підприємства може формуватися як завдяки зовнішнім, так і внутрішнім джерелам коштів.

статутний синтетичний облік капітал

2. Нормативно-правове регулювання обліку статутного капіталу

Порядок формування статутного капіталу регулюється законодавством та установчими документами. Статутний капітал на підприємствах різних форм власності (крім державної) - це сумарний внесок вкладів у майно (у грошовому виразі) засновниками підприємства при його створенні. Розмір статутного капіталу визначається установчими документами і фіксується у статуті підприємства.

Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів.

Власний капітал (вартість чистих активів) товариства - різниця між сукупною вартістю активів товариства та вартістю його зобов'язань перед іншими особами.

Якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року вартість чистих активів акціонерного товариства виявиться меншою, ніж розмір статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому законом порядку. Якщо вартість чистих активів стає меншою, ніж мінімальний розмір статутного капіталу, встановлений Законом України «Про акціонерні товариства» від 17.09.08 №514-VI [37], товариство зобов'язане протягом 10 місяців з дати настання такої невідповідності усунути її або прийняти рішення про ліквідацію.

Основними нормативно-правовими актами з обліку статутного капіталу є:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996-XIV від 16.07.99 р.;

2. План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ, затверджений наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.99 р.;

3. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.97 р., з наступними змінами і доповненнями;

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал», затверджене наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99 р.;

5. Закон України «Про господарські підприємства» №1577-12 від 19.09.91 р., з наступними змінами і доповненнями;

6. Закон України «Про цінні папери та фондову біржу»;

7. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27.03.91 р., з наступними змінами і доповненнями;

8. Положення про порядок реєстрації випуску акцій та облігацій підприємств та інформації про їх емісію №07-01/98;

9. Положення про порядок збільшення статутного фонду акціонерного товариства у зв'язку з індексацією основних фондів №07-04/98.

Порядок збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Статутом акціонерного товариства може бути передбачено створення спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Порядок формування та використання такого фонду встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Формується статутний капітал за рахунок внесків засновників і учасників.

Засновники акціонерного товариства повинні внести не менше 50% від номінальної вартості акцій перед державною реєстрацією. Повну вартість (до 100%) формування статутного капіталу - протягом року з моменту реєстрації. Майно, внесене в натуральній формі у власність підприємства в рахунок вкладів до статутного капіталу (в оплату акцій), оприбутковується в оцінці, що визначена за домовленістю засновників.

Майно, внесене в натуральній формі у користування підприємству в рахунок вкладів до статутного фонду (в оплату акцій), оприбутковується в оцінці, визначеній виходячи з орендної плати за користування цим майном, обчисленої за весь зазначений в установчих документах строк діяльності підприємства або інший строк, передбачений установчими документами. Зменшення або збільшення статутного капіталу можливе у таких випадках:

- при зміні номінальної вартості акцій;

- при прийнятті нових членів до складу учасників (допоміжний випуск акцій) або вибутті учасників (анулювання частини акцій, викуплених у акціонерів);

- при обміні облігацій на право участі у підприємстві (акції);

- при відрахуванні частини прибутку до статутного капіталу;

- при спрямуванні коштів резервного (страхового) капіталу до статутного капіталу.

Зміни статутного капіталу здійснюються за рішенням засновників, а бухгалтерські записи виконуються після перереєстрації статутного капіталу з урахуванням його нового розміру. Установчі збори акціонерного товариства можуть вирішувати питання про зменшення розміру статутного капіталу у випадках, коли у встановлений термін (6 місяців) підпискою на акції покрито не всю необхідну суму, зазначену у повідомленні.

Рішення про зменшення статутного капіталу акціонерного товариства приймається у тому ж порядку, що й при збільшенні статутного капіталу. Зменшення статутного капіталу здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій. За рішенням акціонерного товариства про зменшення статутного капіталу акції, не представлені до анулювання, визнаються недійсними, але не раніше ніж через 6 місяців після повідомлення про це всіх акціонерів.

Зменшення статутного капіталу:

- статутний капітал акціонерного товариства зменшується в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом товариства;

- після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу акціонерного товариства виконавчий орган протягом 30 днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до акціонерного товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення;

- кредитор, вимоги якого до акціонерного товариства не забезпечені договорами застави чи поруки, протягом 30 днів після надходження йому зазначеного повідомлення може звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 45 днів одного з таких заходів на вибір товариства: забезпечення виконання зобов'язань шляхом укладення договору застави чи поруки, дострокового припинення або виконання зобов'язань перед кредитором, якщо інше не передбачено договором між товариством та кредитором.

У разі, якщо кредитор не звернувся у передбачений строк до товариства з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов'язань перед ним. - зменшення акціонерним товариством статутного капіталу нижче встановленого законом розміру має наслідком ліквідацію товариства. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства:

- статутний капітал товариства збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості у порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

- акціонерне товариство має право збільшувати статутний капітал після реєстрації звітів про результати розміщення всіх попередніх випусків акцій;

- збільшення статутного капіталу акціонерного товариства із залученням додаткових внесків здійснюється шляхом розміщення додаткових акцій.

Переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством, діє лише в процесі приватного розміщення акцій та встановлюється законодавством.

- збільшення статутного капіталу акціонерного товариства без залучення додаткових внесків здійснюється шляхом підвищення номінальної вартості акцій.

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про збільшення статутного капіталу шляхом публічного розміщення акцій, якщо розмір власного капіталу є меншим, ніж розмір його статутного капіталу.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства у разі наявності викуплених товариством акцій не допускається.

- збільшення статутного капіталу акціонерного товариства для покриття збитків не допускається. Обов'язковою умовою збільшення статутного капіталу акціонерним товариством є відповідність розміру статутного капіталу після його збільшення вимогам, передбаченим Законом України «Про акціонерні товариства» від 17.09.08 №514-VI, на дату реєстрації змін до статуту товариства.

Таким чином, можна зробити висновок, що власні фінансові ресурси для кожного підприємства є тією життєво потрібною частиною, без якої неможлива ні робота, ні подальше існування підприємства. Не даремно, серед класифікації загального капіталу, саме розподіл на власний і позиковий капітали перебуває на першому місці. Наявні власні засоби дають змогу підприємству використовувати їх як на свій розсуд, так і в окремих випадках за законодавчо встановленими напрямками. Усе залежить від джерела такого фінансування за рахунок елементів власного капіталу.

3. Організація синтетичного і аналітичного обліку статутного капіталу та його відображення в регістрах обліку і звітності

Статутний капітал підприємства - це вартісне вираження основних і оборотних засобів, якими це підприємство володіє. Його фіксують і реєструють в установчих документах, зокрема у договорі учасників і статуті підприємства. Наступні зміни статутного капіталу можуть відбуватися лише за умови зміни статуту і повідомлення про це органу, який його зареєстрував.

Статутний капітал може бути сформований за рахунок майна (основних та оборотних засобів), цінних паперів (акцій, облігацій, депозитів), деривативів - права власності на користування природними ресурсами, майном чи обладнанням, на інтелектуальну власність, коштів, у тому числі готівкових та безготівкових, включаючи валюту. Хоч величина статутного капіталу підприємства зафіксована в установчих документах і має дорівнювати сальдо за кредитом рахунку 40 «Статутний капітал», на практиці бувають ситуації, коли його потрібно змінити. Такі зміни відображують як збільшення чи зменшення статутного капіталу.

Так, при розширенні матеріально-технічної бази підприємства (його розбудові, придбанні основних засобів), якщо це відбувалося за рахунок прибутку підприємства, слід адекватно збільшити статутний капітал. Так само він збільшується при прийманні нових засновників. Зменшення статутного фонду підприємства може бути внаслідок знищення майна, особливо основних засобів, стихійного лиха чи з інших причин.

За умов як збільшення, так і зменшення статутного капіталу мають бути внесені зміни до статуту підприємства. За кредитом рахунку 40 «Статутний капітал» відображують збільшення статутного капіталу, за дебетом - його зменшення (вилучення). Аналітичний облік статутного капіталу ведуть за видами капіталу за кожним засновником, учасником, акціонером тощо.

Формування власного капіталу відображують у системі кореспонденції рахунків, яка залежить від особливостей його збільшення за рахунок певних активів (табл. 1).

Таблиця 1 - Взаємозв'язок рахунків при формуванні власного капіталу

№ з/п.	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, тис. грн.
		Д-т	К-т
1	Відображено формування статутного капіталу на основі статуту підприємства та договору його засновників	46 «Неоплачений капітал»	40 «Статутний капітал»
2	Відраховано за рішенням учасників від прибутку на поповнення:
а)	статутного капіталу	443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»	40 «Статутний капітал»
б)	пайового капіталу (в сільськогосподарських підприємствах, споживчих товариствах торгівлі)	443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»	41 «Пайовий капітал»
в)	резервного фонду	443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»	43 «Резервний капітал»
3	Відображено розпаювання майна серед членів КСП	40 «Статутний капітал»	41 «Пайовий капітал»
4	Надійшли внески від засновників:
а)	готівкою	30 «Каса»	46 «Неоплачений капітал»
б)	на рахунок у банку	31 «Рахунки в банках»	46 «Неоплачений капітал»
в)	матеріальними цінностями (сировина, молодняк тварин, малоцінні та швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, напівфабрикати, товари) за справедливою вартістю	20 «Виробничі запаси», 23 «Виробництво», 25» Напівфабрикати», 28 «Товари»	46 «Неоплачений капітал»
г)	основними засобами за справедливою вартістю	10 «Основні засоби», 15 «Капітальні інвестиції»	46 «Неоплачений капітал»
д)	нематеріальними активами за справедливою вартістю	12 «Нематеріальні активи»	46 «Неоплачений капітал»
5	Зараховано до статутного капіталу за згодою учасників належну їм суму дивідендів	671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами»	40 «Статутний капітал»
6	Відображено безоплатне надходження основних засобів	10 «Основні засоби»	42 «Додатковий капітал»
7	Зараховано до інших доходів вартість безоплатно отриманих основних засобів після повної амортизації	42 «Додатковий капітал»	745 «Дохід від безоплатно одержаних активів»

Зменшення власного капіталу також відображують у системі кореспонденції рахунків, зумовленій певними особливостями (табл. 2).

Таблиця 2 - Взаємозв'язок рахунків при списанні власного капіталу

№ з/п.	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, тис. грн.
		Д-т	К-т
1	Відображено повернення внесків учасників до статутного фонду при їх виході з підприємства	40 «Статутний капітал»	672 «Розрахунки за іншими виплатами»
2	Видано суму внесків учасникам	672 «Розрахунки за іншими виплатами»	301 «Каса в національній валюті», 311» Поточні рахунки в національній валюті»
3	Списано резервний фонд при ліквідації приватизованого підприємства, який зараховують до нерозподіленого прибутку	43 «Резервний капітал»	441 «Прибуток нерозподілений»
4	Те саме за додатковим капіталом	42 «Додатковий капітал»	441 «Прибуток нерозподілений»
5	Відображено ПДВ із вартості активів, які будуть розподілені серед учасників після повернення їм внесків у статутний капітал [(130+120)*0,2/100]	441 «Прибуток нерозподілений»	641 «Розрахунки за податками»
6	Відображено відрахування до Пенсійного фонду та фонду соціального страхування із загальної суми вартості активів, що будуть розподілені серед учасників: [250,0*(0,32+0,04+0,015)/100]	441 «Прибуток нерозподілений»	651 «За пенсійним забезпеченням», 652 «За соціальним страхуванням»

Рахунок 42 «Додатковий капітал» призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки активів і вартість необоротних активів, безоплатно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу. За кредитом рахунку 42 «Додатковий капітал» відображують збільшення додаткового капіталу, за дебетом - його зменшення (табл. 3). На субрахунку 421 «Емісійний дохід» обліковують різницю між продажною і номінальною вартістю первісно розміщених акцій.

Субрахунок 422 «Інший вкладений капітал» призначено для обліку іншого вкладеного засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капіталу, що перевищує статутний капітал, інших внесків тощо, без рішень про зміни розміру статутного капіталу.

Таблиця 3 - Операції з додатковим капіталом

№ з/п.	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Д-т	К-т
Емісійний дохід
1	Відображено статутний капітал акціонерного товариства на основі номінальної вартості випущених акцій	46 «Неоплачений капітал»	40 «Статутний капітал»
2	Відображено емісійний дохід (різниця між продажною та номінальною вартістю акцій)	46 «Неоплачений капітал»	421 «Емісійний дохід»
Інший вкладений капітал
1	Відображено додаткові внески засновників товариства (крім акціонерного) без рішення про збільшення статутного капіталу:
а)	основними засобами	10 «Основні засоби»	422 «Інший вкладений капітал»
б)	нематеріальними активами	12 «Нематеріальні активи»
в)	виробничими запасами	20 «Виробничі запаси»
г)	малоцінними та швидкозношуваними предметами	22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»
д)	грошовими коштами	30 «Каса»; 31 «Рахунки в банках»
Дооцінка активів
Первинна дооцінка
1	Здійснено дооцінку об'єкта основних засобів	10 «Основні засоби»	423 «Дооцінка активів»
2	Вирахувано суму зносу з дооцінки	423 «Дооцінка активів»	131 «Знос основних засобів»
1	2	3	4	5
Дооцінка раніше уцінених об'єктів
3	Збільшено дохід на суму попередньої уцінки об'єктів	10 «Основні засоби»	746 «Інші доходивід звичайної діяльності»
4	Здійснено дооцінку об'єкта основних засобів	10 «Основні засоби»	423 «Дооцінка активів»
5	Вирахувано суму зносу з дооцінки	423 «Дооцінка активів»	131 «Знос основних засобів»
Безоплатно одержані необоротні активи
1	Зараховано до складу активів безоплатно отримані основні засоби, нематеріальні активи тощо за їх справедливою вартістю	10 «Основні засоби»; 11 «Інші необоротні матеріальні активи»; 12 «Нематеріальні активи»	424 «Безоплатно одержані необоротні активи»
2	Нараховано знос за безоплатно одержаними необоротними активами за напрямами використання	23 «Виробництво»; 91 «Загально-виробничі витрати»; 92 «Адміністративні витрати»	13 «Знос необоротних активів»
3	Відображено дохід у сумі нарахованого зносу	424 «Безоплатно одержані необоротні активи»	745 «Надзвичайні доходи»

На субрахунку 423 «Дооцінка активів» відображують суму дооцінки (уцінки) активів, яку здійснюють у випадках, передбачених законодавством та Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. На субрахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» відображують вартість необоротних активів, безоплатно одержаних підприємством від інших осіб.

На субрахунку 425 «Інший додатковий капітал» обліковують інші види додаткового капіталу, які не можуть бути включені до наведених вище субрахунків. Рахунок 43 «Резервний капітал» призначено для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку. Резервний капітал формують за рахунок щорічних відрахувань не менше як 5% його суми, і в акціонерних товариствах він має перевищувати 15% статутного капіталу.

За кредитом рахунку 43 «Резервний капітал» відображують створення резервів, за дебетом - їх використання (табл. 2.8). Сальдо цього рахунку відображує залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду. Аналітичний облік резервного капіталу ведуть за його видами та напрямами використання.

Таблиця 4 - Операції із резервним капіталом

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Д-т	К-т
1	Сформовано резервний капітал за рахунок прибутку звітного року	443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»	43 «Резервний капітал»
2	Поповнено резервний капітал за рахунок додаткового капіталу	42 «Додатковий капітал»	43 «Резервний капітал»
3	Частину резервного капіталу використано для збільшення статутного капіталу	43 «Резервний капітал»	40 «Статутний капітал»
4	Частину резервного капіталу використано для покриття збитків минулих звітних періодів	43 «Резервний капітал»	442 «Непокриті збитки»
5	Частину резервного капіталу використано для забезпечення виплати дивідендів за привілейованими акціями	43 «Резервний капітал»	67 «Розрахунки з учасниками»

Початкова величина статутного капіталу дорівнює вартості майна (основних засобів, матеріалів, сировини, товарів, нематеріальних активів) та коштів підприємства. Наступні внески, які повинні зробити засновники підприємства, відображують як зобов'язання учасників.

Одне з найважливіших питань обліку формування статутного капіталу - дотримання засновниками строків внесення коштів чи майна, оскільки за несвоєчасне внесення законодавством передбачено фінансові санкції у розмірі 10% у розрахунку за рік. Фактичну дату внесення коштів у погашення заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу визначають за виписками банку, касовою книгою чи актом приймання-передання. Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщення неоплачених акцій і за кожним засновником (учасником) підприємства.

Рахунок 46 «Неоплачений капітал» призначено для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства. За його дебетом відображують заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом - її погашення (табл. 5).

Таблиця 5 - Операції з обліку неоплаченого капіталу

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Д-т	К-т
1	Відображено заборгованість учасників за внесками до статутного капіталу підприємства	46 «Неоплачений капітал»	40 «Статутний капітал»
2	Відображено фактичні внески учас-ників:
а)	об'єктами основних засобів	10 «Основні засоби»	46 «Неоплачений капітал»
б)	об'єктами нематеріальних активів	12 «Нематеріальні активи»	46 «Неоплачений капітал»
в)	цінними паперами	14 «Довгострокові фінансові інвестиції»	46 «Неоплачений капітал»
г)	об'єктами незавершеного будівництва	15 «Капітальні вкладення»	46 «Неоплачений капітал»
д)	виробничими запасами	20 «Виробничі запаси»	46 «Неоплачений капітал»
є)	товарами	28 «Товари»	46 «Неоплачений капітал»
ж)	грошовими коштами	30 «Каса»; 31 «Рахунки в банках»	46 «Неоплачений
3	Повернуто вклади учасникам підприємства грошовими коштами	46 «Неоплачений капітал»	30 «Каса»; 31 «Рахунки в банках»
4	Відображено різницю між продажною і номінальною вартістю акцій	46 «Неоплачений капітал»	421 «Емісійний дохід»
5	Відображено заборгованість учасни-ків за викуплені акції власної емісії	46 «Неоплачений капітал»	451 «Вилучені акції»

На рахунку 45 «Вилучений капітал» здійснюють облік вилученого капіталу, у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо. За дебетом рахунку 45 «Вилучений капітал» відображують фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників, за кредитом - вартість анульованих або перепроданих акцій (часток). Аналітичний облік вилученого капіталу ведуть за видами акцій (вкладів, паїв), іншого вилученого капіталу (табл. 6).

Таблиця 6 - Операції з обліку вилученого капіталу

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.
		Д-т	К-т
Облік вилучених акцій
1	Викуплено акції у акціонерів товариства (500 шт. за викупною вартістю 110 грн. за 1 шт.)	451 «Викуплені акції»	30 «Каса»; 31 «Рахунки в банках»
2	Акціонерним товариством здійснено анулювання 200 акцій (номінальна вартість акції становить 90 грн. за 1 шт.)	40 «Статутний капітал»	451 «Викуплені акції»
3	Списано за рахунок додаткового капіталу різницю викупної і номі-нальної вартості анульованих акцій	421 «Емісійний дохід»	451 «Викуплені акції»
4	Реалізовано підприємством 150 акцій за ціною 100 грн. за 1 шт. (викупна вартість - 110 грн.)	30 «Каса»; 31 «Рахунки в банках»	451 «Викуплені акції»
5	Списано за рахунок додаткового капіталу різницю викупної і продажної вартості реалізованих акцій	421 «Емісійний дохід»	451 «Викуплені акції»
Облік вилучених вкладів і паїв
1	Відображено заборгованість підприємства перед одним із пайовиків (вкладників), який прийняв рішення про вихід із складу учасників	452 «Вилучені вклади і паї»	672 «Розрахунки за іншими виплатами»
		40 «Статутний капітал»	452 «Вилучені вклади і паї»
1	Відображено вилучення капіталу за сновника підприємства при його виході з складу учасників (крім акцій, паїв і вкладів)	453 «Інший вилучений капітал»	672 «Розрахунки за іншими виплатами»
		40 «Статутний капітал»	453 «Інший вилучений капітал»

Таким чином, можна зробити висновок, що підприємства різних організаційно-правових форм мають свої особливості щодо формування власного капіталу, які, відповідно, впливають на відображення пов'язаних з ним операцій в бухгалтерському обліку.

4. Аналіз динаміки і структури статутного капіталу

Джерелами створення майна підприємства є власні і позичкові кошти, співвідношення яких розкриває сутність фінансового стану. У свою чергу, вони розподіляються на кошти тривалого і короткотермінового використання. За коштами короткотермінового використання слід здійснювати постійний оперативний контроль, який забезпечуватиме їх своєчасне повернення та оперативну мобілізацію в господарському обороті підприємства. Кошти тривалого використання називають постійним капіталом, у який входять власний капітал і довготермінові позичкові кошти. Всякий позичковий капітал має термін повернення і тому підлягає оновленню, а, отже, перебуває у постійному русі. Крім цього, до складу власних коштів входять резерви, становлячи їхню найрухомішу частину.

Основну частину у структурі джерел фінансування займає власний капітал - це власні джерела фінансування підприємства, без зазначення терміну повернення, які внесені засновниками підприємства, накопичені впродовж періоду його існування. Основними джерелами інформації для аналізу власного капіталу є:

- Форма №1 «Баланс підприємства»;

- Форма №2 «Звіт про фінансові результати»;

- Форма №3 «Звіт про власний капітал»;

- Форма №4 «Звіт про рух грошових коштів».

Відомо, що пасиви підприємства (тобто джерела фінансування його активів) складаються з власного капіталу і резервів, довготермінових зобов'язань, поточних зобов'язань та кредиторської заборгованості. Узагальнено джерела коштів можна поділити на власні і позичені (прирівнюючи до останніх кредиторську заборгованість). Структуру пасивів характеризують коефіцієнт автономії, що дорівнює частці власних коштів у загальній величині джерел коштів підприємства і коефіцієнт співвідношення позичених і власних засобів - формула (1.1).

(1.1) К = (СДЗ + СПЗ) / РВК

де К - коефіцієнт співвідношення позичених і власних засобів;

СДЗ - скориговані довготермінові зобов'язання;

СПЗ - скориговані поточні зобов'язання;

РВК - реальний власний капітал.

Аналізуючи власний капітал, необхідно дати характеристику зміни його обсягу, структури, динаміки та відповідності до зміни нерозподіленого прибутку. Приріст обсягу і питомої ваги власного капіталу за рахунок реінвестованого прибутку є ознакою економічного зростання підприємства.

Для оцінки власного капіталу визначають зміну обсягу та співвідношення основного і оборотного капіталу. Власний основний капітал визначається як сума необоротних активів без величини довгострокового залучення капіталу, який використовують на фінансування необоротних активів. Наявність власного оборотного капіталу можна визначити двома способами:

- необхідно від суми власного капіталу (І розділ пасиву балансу), забезпечення майбутніх витрат і платежів (ІІ розділ пасиву балансу) та довгострокові зобов'язання (ІІІ розділ пасиву балансу) відняти суму необоротних активів (І розділ активу балансу);

- необхідно від суми оборотних активів (ІІ розділ активу балансу) відняти суму поточних зобов'язань (IV розділ пасиву балансу). Розрахунок покаже, що залишилося в обороті підприємства, якщо погасити короткострокову заборгованість (яка сума поточних активів була сформована за рахунок власного капіталу). Отже, чим більша частка власного оборотного капіталу у загальній сумі власного капіталу, тим кращий фінансовий стан підприємства, оскільки зростає величина високоліквідного капіталу.

На основі аналізу визначають стратегію організації щодо нагромадження власного капіталу. Обчислюється коефіцієнт нагромадження власного капіталу за формулою (1.2).

(1.2) К = (РК + НПр - НЗб) / РВК

де К - коефіцієнт нагромадження власного капіталу;

РК - резервний капітал;

НПр - нерозподілений прибуток;

НЗб - непокритий збиток;

РВК - реальний власний капітал.

Він показує питому вагу джерел власних засобів, спрямованих на розвиток основної діяльності. Позитивна динаміка коефіцієнта свідчить про поступове нагромадження власного капіталу, а від'ємна динаміка (при незмінному статутному капіталі) - про втрату власного капіталу в результаті збиткової діяльності.

Також проводять аналіз структури і динаміки позичених коштів. У ході аналізу визначають співвідношення довготермінових і короткотермінових позичених коштів, банківських кредитів та кредиторської заборгованості. Враховуючи те, що довготермінові кредити і позики зміцнюють фінансову стійкість підприємства, корисно разом із коефіцієнтом співвідношення позичених і власних коштів розглянути коефіцієнт співвідношення короткотермінових зобов'язань і перманентного капіталу - формула (1.3).

(1.3) К = СКЗ / РВК + СДЗ

де К - коефіцієнт співвідношення короткотермінових зобов'язань і перманентного капіталу;

СКЗ - скориговані короткотермінові зобов'язання;

РВК - реальний власний капітал;

СДЗ - скориговані довготермінові зобов'язання.

Співвідношення позичених і власних коштів може перевищувати одиницю за умови, що співвідношення короткотермінових зобов'язань та перманентного капіталу не перевищує одиницю.

Для оцінювання фінансової стійкості підприємства вирішального значення набуває показник чистих активів, який визначають як різницю суми активів, використовуваних для розрахунку, і суми зобов'язань, взятих до розрахунку. Активи підприємства використовують для розрахунків. Вони дорівнюють сумі підсумків розділів балансу І «Необоротні активи» і ІІ «Оборотні активи» за мінусом вартості власних акцій, викуплених в акціонерів (рядок 045 розділу І балансу), а також оцінювальних резервів за сумнівними боргами, якщо їх створювали (рядок 162 розділу ІІ балансу). Зобов'язання підприємства, взяті до розрахунку, дорівнюють сумі підсумків розділів пасиву балансу ІІІ «Довгострокові зобов'язання» і ІV «Поточні зобов'язання», збільшеній на суми цільового фінансування (рядок 420, розділ ІІ пасиву) і зменшеній на суми доходів майбутніх періодів (розділ V пасиву).

Згідно з чинним законодавством України для акціонерних товариств якщо по закінченні другого і кожного наступного фінансового року вартість чистих активів підприємства менша за його статутний капітал, підприємство зобов'язане поінформувати про зменшення свого статутного капіталу до величини, що не перевищує вартість його чистих активів. Тому різниця реального власного і статутного капіталів - основний вихідний показник стійкості фінансового стану підприємства. Наведемо алгоритм розрахунку даного показника у формулі (1.4):

(1.4) К = РРВК = (РВК) - (ССКК) = (СК + ДК + РК + ПК + ІДК + НПр + ДМП) - НЗб - ВК - НК - СК = (ДК) + (НПр) + (ДМП) - (НЗб) - (ВК) - (НК)

де К - коефіцієнт стійкості фінансового стану підприємства;

РРВК - різниця реального власного капіталу;

РВК - реальний власний капітал;

ССКК - статутний статутного капіталу капітал;

СК - статутний капітал;

ДК - додатковий капітал;

РК - резервний капітал;

ПК - пайовий капітал;

ІДК - інший додатковий капітал;

НПр - нерозподілений прибуток;

ДМП - доходи майбутніх періодів;

НЗб - непокритий збиток;

ВК - вилучений капітал;

НК - неоплачений капітал.

Позитивні складові наведеного виразу можна умовно назвати приростом власного капіталу, а негативні складові - вилученням власного капіталу. Якщо зростання власного капіталу перевищує його вилучення (або дорівнює йому), то різниця реального власного капіталу та статутного капіталу є позитивною (або принаймні не є негативною) і, відповідно, виконується мінімальна умова фінансової стійкості підприємства. Якщо приріст власного капіталу є меншим від його вилучення, то різниця реального власного і статутного капіталів є негативною, що свідчить про нестійкий фінансовий стан підприємства.

У ході аналізу різниці реального власного і статутного капіталів встановлюють достатність величин реального власного капіталу. У випадку визначення нестачі реального власного капіталу зусилля потрібно спрямувати на збільшення прибутку, зростання рентабельності, погашення заборгованості учасників (засновників) за внесками у статутний капітал, розподіл чистого прибутку переважно на поповнення резервного капіталу.

Ефективність використання капіталу характеризується його доходністю (рентабельністю) - відношенням суми прибутку до середньорічної суми основного і оборотного капіталу. Для характеристики інтенсивності використання капіталу розраховується коефіцієнт оборотності капіталу - відношення виручки від реалізації продукції, робіт, послуг до середньорічної суми капіталу. Оберненим показником коефіцієнту оборотності капіталу є капіталомісткість - відношення середньорічної суми капіталу до суми виручки від реалізації.

Особливу увагу при проведенні аналізу варто приділяти ефективності й інтенсивності використання основного капіталу підприємства, оскільки інтенсивність використання основного капіталу в значній мірі визначає й ефективність роботи підприємства в цілому. Ступінь впливу інтенсивності використання основного капіталу на показники діяльності підприємства дуже велика, це можна бачити зі схеми, приведеної у додатку А.

Рентабельність продажу характеризує ефективність управління затратами та цінової політики підприємства. Мультиплікатор капіталу характеризує фінансову політику. Чим вищий рівень фінансового важелю, тим вищий ступінь ризику банкрутства підприємства. Проте, разом з тим, вища прибутковість власного капіталу при позитивному ефекті фінансового важеля.

Аналіз впливу факторів на зміну прибутковості власного капіталу здійснюється будь-яким методом елімінування.

Кредиторська заборгованість - це суми короткотермінових зобов'язань перед постачальниками, робітниками з оплати праці, бюджетом та інших фінансових зобов'язань.

Її обсяг, якісний склад і рух характеризують стан платіжної дисципліни, яка є свідченням стійкості фінансового стану. В процесі аналізу необхідно оцінити обсяг і структуру кредиторської заборгованості, виявити невиправдану її частину і проаналізувати динаміку. Досліджують якість і оборотність кредиторської заборгованості. Водночас, важливою характеристикою оборотності поточних активів може бути оцінка відповідності умов отримання і надання позики. Така відповідність характеризується оборотністю кредиторської заборгованості як наданої (отриманої) підприємством спеціальної позики, що утворюється за умови проведення розрахунків за продукцією чи надані послуги з їх післяплатою. Залежно від стану кредиторської заборгованості (обсяг, структура, термін) залежить фінансовий добробут підприємства.

Проводячи аналіз цього показника, необхідно мати на увазі, що його здійснюють так, як аналіз дебіторської заборгованості. Розраховують показник обороту кредиторської заборгованості як співвідношення річної суми закупок до сальдо кредиторської заборгованості. Цей показник корисно порівняти з оборотом дебіторської заборгованості - формула (1.14):

(1.14)

де ОКЗ - оборот кредиторської заборгованості;

Узакуп. - сума закупівель;

с-до Кзаб. - сальдо кредиторської заборгованості.

При розрахунку цього показника виникає проблема, як знайти суму закупок. Наявна звітність не передбачає розраховувати цей показник. При виконанні таких підрахунків необхідно робити головний акцент на використанні даних аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку. Вплив величини капіталу на інші показники діяльності підприємства можна побачити за допомогою схеми, приведеної у додатку Б.

Залежно від мети проведення та виділених кваліфікаційних ознак розрізняють наступні форми аналізу капіталу підприємства (табл. 7).

Таблиця 7 - Основні форми аналізу капіталу підприємства

Ознака	Форми аналізу
За об'єктами дослідження	- аналіз формування капіталу; - аналіз використання капіталу
Залежно від організації проведення	- зовнішній аналіз; - внутрішній аналіз
За ступенем деталізації	- аналіз формування і використання капіталу в цілому по підприємству; - аналіз формування і використання капіталу за видами діяльності;

Подобные документы

• Формування статутного капіталу в акціонерному товаристві

  Значення та економічна сутність статутного капіталу акціонерного товариства, нормативно-правове регулювання його утворення та змін. Методологічні засади формування, фінансового обліку та використання статутного капіталу на підприємстві ПрАТ "Гама".
  
  курсовая работа [136,4 K], добавлен 05.11.2014
  

• Облік формування статутного капіталу підприємства

  Статутний капітал: функції, формування на підприємстві, нормативно-інформаційне забезпечення обліку. Документальне оформлення створення статутного капіталу. Синтетичний та аналітичний облік статутного капіталу. Контроль формування статутного капіталу.
  
  дипломная работа [579,8 K], добавлен 02.12.2011
  

• Організація обліку власного капіталу

  Економічна сутність поняття власного капіталу, особливості його класифікації і структури. Власний капітал в системі українських і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Облік формування статутного, пайового, власного капіталу і його автоматизація.
  
  курсовая работа [644,1 K], добавлен 12.03.2011
  

• Організація обліку власного капіталу підприємства України

  Сутність і загальна характеристика капіталу підприємства, його структура, оцінка та функції, особливості організації обліку. Формування статутного капіталу підприємства. Розробка рекомендацій щодо впровадження в систему обліку інформаційних технологій.
  
  курсовая работа [69,0 K], добавлен 24.05.2009
  

• Організація обліку власного капіталу підприємства на прикладі ТЗОВ "Нива"

  Розкриття економічної суті і вивчення класифікації капіталу підприємства. Форми власного капіталу і методика його аналізу. Організація обліку власного капіталу на ТЗОВ "Нива". Особливості обліку статутного, додаткового капіталу, нерозподіленого прибутку.
  
  курсовая работа [1,0 M], добавлен 19.06.2014
  

• Облік розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства

  Економіко-правова сутність власності та розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства, статутного капіталу, місце в загальній класифікації капіталу. Удосконалення обліку зменшення статутного капіталу у зв’язку з невідповідністю чистим активам.
  
  дипломная работа [131,5 K], добавлен 11.07.2010
  

• Організація обліку власного капіталу та шляхи його вдосконалення

  Визначення власного капіталу, його функції та нормативне регулювання. Організаційно-економічна характеристика підприємства ТОВ "Надія". Організація розподілу нерозподіленого капіталу. Вдосконалення аналітичного та синтетичного обліку власного капіталу.
  
  курсовая работа [113,1 K], добавлен 29.04.2014
  

• Організаційно-методичні аспекти бухгалтерського обліку в акціонерних товариствах на прикладі ЗАТ "Компанія Інтерлогос"

  Принципи побудови бухгалтерського обліку в акціонерних товариствах. Облік формування статутного капіталу та змін статутного капіталу акціонерних товариств. Облік формування та використання прибутку акціонерних товариств.
  
  курсовая работа [2,8 M], добавлен 10.09.2007
  

• Статутний і додатковий капітал

  Аспекти сутності капіталу: економічний, юридичний, обліковий. Взаємозв'язок власного, статутного та додаткового капіталу, їх облік на підприємстві та шляхи удосконалення. Особливості формування статутного капіталу підприємств різних форм власності.
  
  курсовая работа [57,7 K], добавлен 07.04.2009
  

• Формування власного капіталу та відображення його в обліку і аналізі

  Економічна сутність, визначення, класифікація та оцінка власного капіталу в системі бухгалтерського обліку. Сучасні комп’ютерні технології ведення обліку власного капіталу, виклад їх практичного застосування. Огляд законодавчої та нормативної бази.
  
  дипломная работа [177,4 K], добавлен 02.10.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам