Облік біологічних перетворень і виходу продукції тваринництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність теми полягає в тому, що виробництво є одним із основних процесів господарської діяльності підприємства. Процес виробництва являє собою, з одного боку, процес виробничого споживання засобів, предметів праці, а з іншого - одержання нової продукції (робіт чи послуг).

Основною метою обліку виробництва є своєчасне, повне, вірогідне відображення фактичного розміру і складу витрат та контроль за використанням всіх видів виробничих ресурсів, а також обсягу виробленої продукції (наданих робіт чи послуг) в натуральних та грошових вимірниках. [20]

Метою курсової роботи є розгляд організації обліку біологічних перетворень і виходу продукції тваринництва.

Відповідно до зазначеної мети від час виконання курсової роботи потрібно вирішити наступні завдання:

- визначити коло нормативних документів, які регламентують облік біологічних перетворень і виходу продукції тваринництва

- охарактеризувати поняття біологічних перетворень та встановити порядок їх обліку на сільськогосподарських підприємствах

- встановити склад та розмежування виробничих витрат за їх економічним змістом, місцем прикладання (центрами відповідальності), елементами, статтями обліку, суміжними періодами та іншими ознаками, передбаченими відповідними стандартами фінансового обліку

- розкрити форму та організацію обліку облік біологічних перетворень і виходу продукції тваринництва за різними формами обліку

Тваринництво включає ряд самостійних галузей: скотарство (молочне і м'ясне), бджільництво (медове, медово-запилювальне, запилювальне, бджолорозплідне), рибальство, шовківництво та ін..

Об'єктами обліку виробничих витрат у тваринництві є технологічні групи тварин за їх видами. [18]

Предметом дослідження є система теоретичних, методичних та практичних аспектів, що стосуються обліку витрат і виходу продукції тваринництві на шляху інтенсифікації в умовах розвитку ринкової економіки.

Теоретичною і методологічною основою дослідження слугували постанови Кабінету Міністрів, Закони України та інші нормативно-правові документи органів державної влади України, наукові розробки і публікації вітчизняних і зарубіжних вчених з питань проведення обліку витрат виробництва і виходу продукції в умовах покращення економічної діяльності.

Як методичні інструменти, використовувались: дослідно-статистичний, нормативний, балансовий, розрахунково-конструктивний метод, статистичний аналіз рядів динаміки, факторний, індексний аналіз, економіко-математичні методи.

Джерелами інформації були: нормативно-додаткова література, літературні джерела, інтернет-ресурси.

Розділ 1

Теоретичні основи обліку біологічних перетворень і виходу продукції тваринництва

1.1 Нормативно-законодавча база, що регулює облік біологічних перетворень і виходу продукції тваринництва

Основним нормативним документом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні [1]. Що стосується витрат на виробництво та виходу продукції, то вони регулюються і опираються в своєму визначенні на цей закон.

П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [2] та П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» [3] визначають витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками)

Облік витрат ведеться за окремими об'єктами обліку витрат (окремі види біологічних активів та/або їх група) відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» [4], який містить загальні положення, визнання, склад, розрахунки, їх ведення в бухгалтерській звітності. ПсБО 16 «Витрати» є повним відображенням сутності витрат, дає їм повну характеристику

Згідно з П(С)БО 16 Витрати витратами визнаються:

1. Витрати відображуються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

2. Витрати звітного періоду визнаються або зменшення активів, або

збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення власного капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

3. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно визначенням доходу, для отримання якого вони здійснені.

4. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображуються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

5. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами.

Згідно пункту 17 ПсБО 30 «Біологічних активи» витрати, пов'язані з біологічними перетвореннями біологічних активів, визнаються витратами основної діяльності.

ПСБО 30 «Біологічні активи» встановлено проведення оцінки біологічних активів за первісною та справедливою вартістю. Справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Первісна вартість - це сума сплачених грошових коштів при придбанні (купівельна вартість) або виготовленні активу, включаючи транспортні та інші витрати, необхідні для приведення його у робочий стан [6]

1.2 Економічний зміст витрат на виробництво та їх класифікація

Зважаючи на те, що виробничі витрати є породженням відповідних факторів виробництва, їх економічний зміст можна визначити як спожиту частку виробничих ресурсів.

Витрати - це використані у процесі виробництва різні речовини і сили природи на виготовлення нового продукту праці. В умовах товарного виробництва грошовий вираз суми витрат на виготовлення конкретного продукту називають собівартістю. Зміст термінів витрати і собівартість поєднується в понятті витрати виробництва.

Якість облікових даних про витрати оцінюється адміністрацією підприємства з позиції їх придатності для прийняття управлінських рішень. [15]

1.2.1 Класифікація виробничих витрат

Випуск готової продукції, яка призначена для реалізації і одержання прибутку є головною метою виробничої діяльності підприємства. В процесі виробництва формуються витрати на виробництво продукції і її виробнича собівартість.

Витрати виробництва класифікують за: складом, економічним змістом, характером участі у виробництві, способом віднесення на собівартість продукції, відношенням до обсягу виробництва.

За складом витрати бувають простими (одноелементними) і комплексними (складними). До простих витрат належать такі, які за економічним змістом не поділяються на складові частини, наприклад вартість кормів, амортизація основних засобів, заробітна плата робітників тощо. Комплексні витрати складаються з кількох елементів. Так, вартість поточного ремонту складається з вартості матеріалів, запасних частин зарплатні тощо.

За економічним змістом витрати поділяють на витрати живої і уречевленої праці. До витрат живої праці належать витрати на оплату праці, нарахування на заробітну плату по соціальному страхуванню тощо. До витрат уречевленої праці належать вартість використаних у процесі виробництва оборотних засобів і вартість використаних у процесі виробництва основних засобів.

За характером участі у виробництві розрізняють основні і накладні витрати. Основні витрати безпосередньо пов'язані з процесом виробництва. Це витрати на оплату праці робітників, зайнятих на виробництві продукції, вартість витраченого насіння, кормів, амортизація основних засобів тощо. Накладні витрати у свою чергу поділяють на загальновиробничі і загальногосподарські. До загальновиробничих належать витрати, зумовлені організацією і управлінням окремою галуззю виробництва або виробничим підрозділом їх включають у собівартість продукції тільки певної галузі виробництва. Загальногосподарські витрати пов'язані з обслуговуванням і управлінням господарства в цілому. Їх включають у собівартість всіх видів продукції.

За способом віднесення на собівартість продукції витрати поділяють на прямі та непрямі. До прямих належать витрати, пов'язані з виробництвом тільки одного виду продукції. Їх безпосередньо відносять на вироблену продукцію. Так вартість насіння пшениці відносять тільки на собівартість пшениці, вартість кормів, згодованих птиці, - тільки на собівартість продукції птахівництва. Непрямі витрати пов'язані одночасно з виробництвом кількох видів продукції, і тому їх включають у собівартість кожного виду продукції шляхом розподілу. Більшість основних витрат є прямими, а всі накладні витрати - непрямими.

За відношенням до обсягу виробництва витрати поділяють на змінні і умовно-постійні. Змінні витрати безпосередньо залежать від обсягу виробництва. Наприклад, чим більша площа посіву, тим більше потрібно висівати насіння. Умовно-постійні витрати не залежать або майже не залежать від обсягу виробленої продукції чи виконаних робіт (адміністративно-управлінські витрати, амортизація основних засобів тощо).

Класифікація виробничих витрат зумовлює організацію бухгалтерського обліку. Так, для обліку кожного виробництва планом рахунків передбачено окремий синтетичний рахунок, в дебет якого протягом року відображають прямі витрати, а по кредиту - вихід продукції. Щоб забезпечити облік за статтями витрат, для кожного виду продукції передбачено спеціальні реєстри аналітичного обліку [14]

1.2.2 Склад витрат виробництва

Випуск готової продукції, яка призначена для реалізації і одержання прибутку є головною метою виробничої діяльності підприємства. В процесі виробництва формуються витрати на виробництво продукції і її виробнича собівартість.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

- прямі матеріальні витрати

- прямі витрати на оплату праці

- інші прямі витрати

- загальновиробничі витрати

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції або є її необхідним компонентом, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу прямих витрат на оплату праці включається заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Іншими словами, до прямих витрат на оплату праці належать: основна заробітна плат основного виробничого персоналу підприємства, нарахована робітникам та службовцям за тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, включаючи індексацію заробітної плати, а також витрати на оплату праці позаштатних працівників, які виконують роботи, пов'язані з виробництвом продукції; вартість продукції, що видається у вигляді натуральної оплати працівникам, зайнятим у сільськогосподарському виробництві, у тому числі за роботу у нічний час; за суміщення професій, розширення зон обслуговування; вартість харчування, продуктів, що відповідно до чинного законодавства безкоштовно надаються працівникам підприємств окремих галузей; оплата щорічних відпусток та ніша додаткова плата; одноразові винагороди за вислугу років; оплата праці позаштатних працівників за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду, за умови, що розрахунки з робітниками за виконану роботу проводить безпосередньо підприємство.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо.

При групуванні витрат під об'єктом обліку витрат слід розуміти продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Непрямі витрати - це витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом. Такі витрати відносяться до вирощування багатьох культур, кількох груп тварин, виконання різних робіт. Для включення до собівартості ці витрати необхідно попередньо розподілити між об'єктами обліку. Тому на практиці їх часто називають тими, що розподіляються, а згідно з ПсБО 16 «Витрати» - загальновиробничими витратами.

Подальша деталізація витрат в обліку здійснюється в розрізі статей калькулювання собівартості. В тваринництві застосовують широку номенклатуру статей:

- витрати на оплату праці

- відрахування на соціальні заходи

- засоби захисту тварин

- корми

- роботи та послуги

- витрати на утримання основних засобів

- паливо й мастильні матеріали

- амортизація основних засобів

- інші витрати

- витрати на управління й обслуговування виробництва

Підводячи підсумки класифікації виробничих витрат, можна сказати, що виробнича собівартість складається з прямих і непрямих витрат без долі загальногосподарських та комерційних витрат. [21]

1.3 Порядок обліку витрат та виходу продукції тваринництва

1.3.1 Первинні і накопичувальні документи з обліку витрат на виробництво продукції тваринництва

Основним завданням обліку тварин є: контроль за збереженням тварин; реєстрація руху поголів'я з метою визначення потреби в кормах; правильне обчислення вартості тварин при їх надходженні і вибутті, здійснення заходів щодо недостач, крадіжок.

До складу молодняку тварин включається поголів'я, вирощене у власному господарстві й придбане на стороні: молодняк з моменту приплоду до переведення в основне стадо чи вибуття тварин на відгодівлю; нетелей і свиноматок, яких перевіряють. Облік ведеться на рахунку 232 «Тваринництво», аналітичному рахунку «Молодняк ВРХ». У складі молодняку тварин на відгодівлі постійно відбуваються зміни. Кількість тварин збільшується за рахунок одержання приплоду від маточного поголів'я, придбання тварин. Зміни проходять також внаслідок переведення тварин з однієї вікової групи в іншу, переміщення з ферми на ферму, збільшення живої маси внаслідок її приросту а також збільшення вартості тварин внаслідок зростання вартості витрат на їх утримання.

З господарства тварини вибувають через їх продаж. Значну частину молодняку використовують для формування власного основного стада, частину тварин забивають на м'ясо, можуть бути випадки вимушеного забою, загибелі тварин через хвороби та з інших причин.

Бухгалтерський облік повинен відображати всі зазначені зміни в поголів'ї тварин, що робиться на підставі відповідних первинних документів. [24]

Важливе значення має своєчасне оформлення документами одержання приплоду. Приплід худоби оприбутковують в день її народження та оформляють Актом на оприбуткування приплоду тварин (форма №95), який складають у 2 примірниках завідуючий фермою, зоотехнік та особи які доглядають тварин. Один примірник акту передають бухгалтерію наступного дня після його складання, а другий - в кінці місяця разом із Звітом про рух худоби а птиці на фермі (форма №102). В акті записи здійснюють індивідуально по кожній голові приплоду телят, а по всіх інших тваринах - в цілому із зазначенням статі. Вказують за ким із тваринників була закріплена тварина, яка дала приплід, кличку і номер, його особливі ознаки, тобто масть, прикмети, проміри.

Тварин, придбаних в інших сільськогосподарських підприємствах, племінних об'єднаннях, у фермерів, оприбутковують на підставі товарно-транспортних накладних і рахунків-фактур. При придбанні племінних тварин заповнюється також племінне свідоцтво.

Молодняк ВРХ і свиней зважують щомісяця, а також при вибутті, переведенні, забою, падежу та продажу. Результат зважування тварин відображають у Відомості зважування тварин (форма №98). Приріст живої маси визначають за Розрахунком визначення приросту живої маси (форма №98а). його складають на підставі даних відомостей зважування тварин та документів надходження та вибуття худоби. При переведенні тварин з однієї облікової групи в іншу складають Акт на переведення тварин з групи в групу (форма №97). Акти підписують зоотехнік, завідуючий фермою, бригадир, а також працівники, які передали і прийняли худобу на подальше обслуговування , і затверджує керівник господарства. Таким же актом оформляють переведення тварин в основне стад. Акт на вибракування тварин з основного стада (форма №57) складають при вибракуванні тварин. [19]

Забій, вимушена прирізка, падіж чи загибель тварин оформляють Актом на вибуття худоби та птиці (форма №100). В акті вказують причини та обставини вибуття тварин, а також можливе використання продукції. Акт складається в день вибуття тварин, підписують: зоотехнік, ветеринарний лікар, завідуючий фермою, керівник господарства та особа, за якою була закріплена тварина.

Продаж тварин оформляють Товаро-транспортними накладними на відправку й приймання тварин та птиці (спеціалізована форма №1 - с.г. тварини). Її виписують в 4 примірниках. До неї додають Ветеринарне свідоцтво. У накладній фіксують основні дані про тварин, що відправляють: кількість голів, жива маса, вгодованість, пункт призначення, одержувач. Перший примірник накладної з розпискою водія залишається на фермі. Другий передається вантажоодержувачу, а тертій і четвертий з відміткою про приймання тварин здають в бухгалтерію. Один з них додається до дорожнього листа водія вантажного автомобіля (форма №2), а другий - бухгалтеру, який веде облік поголів'я тварин.

На фермах ведуть контроль за використанням кормів по Відомості витрати кормів (форма №94). Відомість є комбінованим накопичувальним документом, на підставі якого корми відпускаються на ферму, а також списуються на годівлю тварин. Зведений облік витрат кормів на фермі ведуть у журналі-обліку витрачання кормів (форма №35). У ньому для кожного виду кормів і груп тварин відводять окремі сторінки, на яких записують витрати кормів за їх видами у фізичній масі в перерахунку на кормові одиниці та за вмістом протеїну, а також кормодні.

Кількість молока, надоєного кожною дояркою від групи закріплених за нею корів, обліковують у Журналі обліку надою молока (форма №112), який заповнює бригадир, завідуючий фермою, старша доярка. Облік ведуть протягом 15 днів, потім здають у бухгалтерію. Завідуючий фермою за даними журналу щодня заповнює Відомість руху молока (форма №114). На відправлення продукції на заготівельний пункт складають товаро-транспортну накладну (форма №1 с.г. - молочна сировина).

Для нарахування заробітної плати у тваринництві складають Розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва (форма №69). На фермах також ведуть табель обліку робочого часу (форма №64), потім складають Розрахунково-платіжну відомість (форма №73)

Облік витрат - відображення витрат, що здійснюється на підприємстві протягом певного періоду, пов'язаних з процесами постачання, виробництва і реалізації в розрізах, що формують собівартість готової продукції. В цьому обліковому процесі здійснюють первинний облік, групування, систематизація інформації, а також калькулювання собівартості продукції.[16]

Записи про витрати та вихід продукції тваринництва здійснюються на підставі бухгалтерських документів. Для обліку витрат праці складають розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва. Для цього використовують документи, в яких обліковують вихід продукції: акт на оприбуткування приплоду тварин, відомість зважування тварин та інші.

Виконання ремонтних робіт у тваринництві оформлюється нарядами на відрядну роботу (форма №70). При почасовій оплаті праці - складають Табель обліку робочого часу (форма «64)

Витрачення матеріальних цінностей оформлюють в установленому порядку лімітно-забірними картками на одержання матеріальних цінностей (форма №117), накладними та іншими видатковими документами.

Витрати по обліку вартості робіт і послуг, виконаних сторонніми організаціями, відображають на підставі рахунків-фактур, актів на приймання виконаних робіт тощо.

Для оприбуткування продукції тваринництва використовують ряд документів. Їх можна поділити на дві групи:

1) документи для оприбуткування готової продукції, процес виробництва якої закінчено і вона оприбуткована в дебет рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва». Сюди належать Щоденник надходження сільськогосподарської продукції, Журнал обліку надою молока та ін. дані цих документів включаються до Звіту про рух матеріальних цінностей (форма №121).

2) документи на оприбуткування приросту живої маси та приплоду тварин, щ оприбутковується в дебет рахунку 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» і яка існує тільки і вигляді живих тварин. Сюди відносяться Акт на оприбуткування приплоду тварин (форма №96), Відомість зважування тварин (форма №98), Акт виводу і сортування добового молодняку птиці (форма №106). Дані цих документів включаються у Звіт про рух тварин і птиці на фермі (форма №102).

1.3.2 Синтетичний та аналітичний облік витрат і виходу продукції тваринництва

Для синтетичного обліку витрат і виходу продукції тваринництва використовують рахунок 232 «Тваринництво».

Рахунок 232 «Тваринництво» - активний, основний, калькуляційний. За дебетом відображують витрати на виробництво, а за кредитом - вихід продукції. Продукцію тваринництва оприбутковують протягом року за плановою собівартістю, яка коригується на кінець року до фактичної.

При здійсненні витрат дебетують рахунок 232, а кредитують різні рахунки залежно від видів витрат. Готову продукцію оприбутковують з кредиту рахунку 232 в кореспонденції з рахунком 272 «Продукція сільськогосподарського виробництва».

Аналітичний облік у тваринництві ведуть по об'єктах, якими є конкретні статево-вікові групи тварин або птиці. Аналітичний облік по тваринництву ведеться у Звіті про витрати та вихід продукції основного виробництва (форма 5.5 с.г.). у виробничому звіті відображають витрати та вихід продукції за місяць та наростаючим підсумком з початку року. [23]

Типова кореспонденція рахунків по рахунку 232 «Тваринництво» наведена у додатку А

1.3.3 Калькуляція собівартості продукції тваринництва

Калькулювання собівартості тваринницької продукції є частиною внутрішньогосподарського (управлінського) обліку підприємства. Калькуляція дає можливість керівникам приймати рішення при здійсненні господарської діяльності пов'язаної з ціноутворенням.

Приріст живої маси молодняку тварин і тварин на відгодівлі та птиці певного виду і групи визначається як різниця між вагою поголів'я, яке було на кінець року та яке вибуло протягом року включаючи загиблих, і вагою тварин та птиці, які надійшли в групу протягом року, включаючи приплід, та які були на початок року.

Собівартість 1 ц приросту живої ваги визначається діленням загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці без вартості побічної продукції на кількість центнерів приросту живої ваги.

Собівартість живої ваги молодняку тварин і тварин на відгодівлі та птиці всіх вікових груп визначається виходячи з витрат на їх вирощування і відгодівлю в поточному році без вартості побічної продукції, вартості худоби і птиці, що були в групі на початок року та надійшли з основного стада чи з інших груп, ферм і підприємств, та вартості приплоду без вартості загиблих тварин. Кількість живої ваги становитиме вагу тварин, що реалізовані, забиті, переведені в інші групи та залишені на кінець року.

Собівартість 1 ц живої ваги худоби і птиці визначається діленням їх вартості на кількість центнерів живої ваги без ваги тварин, що загинули.

На підставі розрахованої собівартості 1 ц живої ваги обчислюється фактична собівартість худоби, яка реалізована, переведена в основне стадо, забита на м'ясо, а також та, що залишилася на підприємстві на кінець року. Вартість худоби, що загинула з різних причин, в кінці року не уточнюється.

У молочному скотарстві розраховується собівартість 1 ц молока і однієї голови приплоду. Собівартість однієї голови приплоду розраховується за вартістю 60 кормоднів утримання корови. Собівартість одного кормодня розраховується діленням усієї суми витрат на утримання корів без вартості приплоду та побічної продукції розділити на кількість центнерів одержаного молока. Собівартість приросту ваги та живої маси молодняку ВРХ і тварин, вибракуваних з основного стада, в молочному скотарстві розраховується аналогічно.

У м'ясному скотарстві собівартість приросту живої ваги телят до 8-місячного віку включаючи масу одержаного приплоду складається із витрат на утримання корів і нетелів і телят до 8-місячного віку без вартості побічної продукції та молока, яке оцінюється за реалізаційними цінами.

Собівартість 1 ц живої ваги визначається діленням суми витрат, віднесених на приплід і приріст живої ваги телят до 8-місячного віку, і балансової вартості телят, що були в цій групі на початок року та надійшли в групу протягом року, на загальну живу вагу телят до 8 місяців, відлучених від маток, і тих, що залишилися під матками на кінець року. Розрахована собівартість 1 ц використовується для оцінки телят, що залишилися під матками на кінець року та переведені в старші групи.

Економічна ситуація на підприємствах, які займаються виробництвом продукції тваринництва, вимагає від них своєчасного прийняття ефективних управлінських рішень. Зробити це неможливо без достовірної, належним чином обробленої та підготовленої для управління інформації про фінансово-господарську діяльність підприємства. Інструментом для одержання такої інформації виступає планування собівартості продукції, де основним моментом має бути зниження виробничих витрат. Калькулювання собівартості тваринницької продукції надає керівництву підприємства оперативну, достовірну та об'єктивну інформацію про майбутні витрати. [13]

Оцінка продукції за справедливою вартістю

Сільськогосподарська продукція при її первісному визнанні оцінюється за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу або за виробничою собівартістю відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Первісне визнання сільськогосподарської продукції відображається у тому звітному періоді, у якому вона відокремлена від біологічного активу. Визначення справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції ґрунтується на цінах активного ринку. За наявності кількох активних ринків біологічних активів і сільськогосподарської продукції їх оцінка ґрунтується на даних того ринку, на якому підприємство передбачає продавати біологічні активи та/або сільськогосподарську продукцію.

Оцінка сільськогосподарської продукції за договірними цінами допускається лише за обтяжливими контрактами. За відсутності активного ринку визначення справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції здійснюється за:

1. Останньою ринковою ціною операції з такими активами за умови відсутності суттєвих негативних змін у технологічному, ринковому, економічному та правому середовищі, у якому діє підприємство.

2. Ринковим цінами на подібні активи, скоригованими з урахуванням індивідуальних характеристик, особливостей або ступеня завершеності біологічних активу, для якого визначається справедлива вартість

3. Додатковими показниками, які характеризують рівень цін на біологічні активи і сільськогосподарську продукцію. [10]

У разі відсутності інформації про ринкові ціни на біологічні активи справедлива вартість визначається за теперішньою вартістю майбутніх чистих грошових надходжень від активу, обчисленою відповідно до пунктів 11-14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів. [5]

Розділ 2

Організація обліку біологічних перетворень і виходу продукції тваринництва за журнально-ордерною формою обліку

На підприємстві ТОВ АФ “Надія” відбулися господарські операції, пов'язані біологічними перетвореннями біологічних активів (Додаток Б, таблиця 2.1)

Всі господарські операції оформляються різними первинними документами, які показані у таблиці 1. Організацію обліку процесу виробництва можна відобразити схематично (схема 2.1)

Облік витрат і виходу продукції здійснюють у розрізі окремих об'єктів обліку, якими в тваринництві виступають окремі види тварин і статево-вікові групи тварин, зокрема в ТОВ АФ «Надія» облік здійснюють по основному стаду ВРХ та молодняку ВРХ.

Для обліку виробництва продукції тваринництва передбачено ведення Звіту № 5.5 с.-г. про витрати та вихід продукції основного виробництва (Додаток В). Звіт складається за місяць і наростаючим підсумком з початку року в розрізі об'єктів аналітичного обліку по відповідним статтям витрат. Відкриття у Звіті № 5.5 с.-г. окремих аналітичних рахунків на кожну групу тварин дає можливість визначити собівартість конкретних видів сільськогосподарської продукції або додаткових біологічних активів.

Звіт складається з 2 частин: витрати на виробництво (дебет рахунка 232 «Тваринництво») та вихід продукції (кредит рахунка 232 «Тваринництво»).

У звіті ф. № 5.5 с.-г. всі господарські операції групуються за такими статтями:

1. Заробітна плата

Дт 232 Кт 661 - нараховано заробітну плату працівникам тваринництва. Первинним документом для нарахування заробітної плати є Розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва, дані з якого переносять у Розрахунково-платіжну відомість, потім у Зведену відомість 5.1 с.-г. і в Звіт 5.5 с.г.

2. Відрахування на соціальні заходи

Дт 232 Кт 651 - нараховано ЄСВ 37,19% на заробітну плату працівників тваринництва. Документом для нарахування ЄСВ є Розрахунково-платіжна відомість, дані якої потім переносять у Зведену відомість 5.1 с.-г. і в Звіт 5.5 с.-г.

3. Матеріальні витрати

- паливо

Дт 232 Кт 203 - списано паливо на роботу вантажного автомобіля. Первинним документом по списанню палива є Дорожній лист вантажного автомобіля, дані з якого переносять у Накопичувальну відомість роботи вантажного автотранспорту, а потім у Звіт 5.5 с.-г.

- корми

Дт 232 Кт 208 - списано силос на годівлю худоби. Документом для списання кормів є Звіт про рух товаро-матеріальних цінностей, дані якого переносяться у Звіт 5.5 с.-г.

- медикаменти

Дт 232 Кт 208 - списані медикаменти на лікування тварин. Документом для списання медикаментів є Накладна внутрі-господарського призначення та Акт про використання медикаментів, дані яких заносять у Звіт 5.5 с.-г.

- амортизація

Дт 232 Кт 131 - нарахована амортизація основних засобів. Первинним документом для нарахування амортизації є Розрахунок нарахування амортизації, дані з якого переносять у Зведену відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів, а потім у Звіт 5.5 с.-г.

- роботи та послуги

Дт 232 Кт 631 - нараховано ремонтно-транспортному підприємству за поточний ремонт. Документом є Акт приймання виконаних робіт, дані якого заносять у Звіт 5.5 с.-г.

Дт 232 Кт 234 - списано послуги власного вантажного автотранспорту. Документом для списання послуг вантажного автотранспорту є Звіт про роботу вантажного автотранспорту, дані з якого заносяться в Звіт 5.5 с.-г.

Дт 232 Кт 235 - списано послуги МТП. Документом для списання послуг МТП є Накопичувальна відомість обліку використання МТП, дані якої переносяться у Звіт 5.5 с.-г.

4. Інші витрати

Дт 232 Кт 655 - нараховано страховій компанії страхові платежі по страхуванню. Документами для нарахування платежів по страхуванню є Договір страхування та Рахунок страхової компанії, дані з якої переносяться у Звіт 5.5 с.-г.

У звіті № 5.5 с.-г. в кінці місяця визначають дохід чи витрати від первісного визнання сільськогосподарської продукції. Доходи та витрати визначаються по кожному аналітичному рахунку. Щоб визначити дохід чи витрати, потрібно від вартості виготовленої продукції, що припадає на окремий аналітичний рахунок Звіту № 5.5 с.-г. відняти суму всіх витрат, які припали на виготовлення цієї продукції. Якщо в результаті сума буде додатною, то за місяць отримали дохід від первісного визнання. Ця сума записується у І частину Звіту № 5.5 с.-г. в колонку 30, у рядок разом по аналітичному рахунку. Якщо у результаті від'ємна сума, то це витрати від первісного визнання. Суму витрат записуємо у колонку 11 ІІ частини Звіту № 5.5 с.-г. по аналітичних рахунках.

Показники Звіту № 5.5 с.-г. за кредитом аналітичних рахунків виробництв переносяться у Зведену відомість № 5.10 с.-г. (Додаток Д) в межах галузей виробництв та структурних підрозділів.

Підсумки Зведеної відомості № 5.10 с.-г. з деталізацією сум за синтетичними рахунками (субрахунками) переносять до Журналу-ордеру № 5 В с.-г (Додаток Ж). Цей журнал призначений для відображення кредитових оборотів щодо виходу продукції, робіт і послуг (списання для відповідних споживачів) з кредиту рахунку 232 «Виробництво продукції тваринництва» (за видами виробництв)

Розділ 3

Автоматизація обліку біологічних перетворень і виходу продукції тваринництва

На сьогоднішній день на зміну журнально-ордерній формі обліку приходять більш прогресивні автоматизовані форми обліку.

Кожна програма бухгалтерського обліку містить певний набір інструментів, необхідних для роботи користувача з програмою. До них належать довідники, які застосовуються для збереження однотипної інформації. Відповідно до класу програми вони використовуються у різних її модулях та програмою в цілому при здійснення операцій з елементами довідника. Іншим прикладом може бути робочий план рахунків, що використовується для складання бухгалтерських проводок в усіх програмах. Кожна програма містить початково вбудовані сервісні механізми, які використовуються при виконанні будь-яких облікових операцій.

Програма "1С: Підприємство 7.7 " є універсальною програмою автоматизації діяльності підприємства, яка використовуються для будь-яких розрізів економічної діяльності підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку.

Для автоматизованого обліку процесу виробництва у програмі «1С: Підприємство 7.7» призначений рахунок 23 «Виробництво» ( Додаток З). Рахунок активний, аналітичний облік ведуть за такими видами субконто: Види діяльності, Види затрат.

Для роботи, що стосується обліку процесу виробництва, у програмі «1С: Підприємство 7.7» використовують такі довідники:

1. Види діяльності (Додаток К) - для аналітичного обліку витрат по видах продукції, що випускається, на рахунку 23 «Виробництво» в конфігурації ведеться аналітичний облік по субконто «Види діяльності». В більшості випадків вид діяльності вказується безпосередньо у формах тих документів, які формують проводки по доходах або витратах. Відповідно в кінці місяця фінансові результати будуть отримані незалежно в розрізі кожного виду діяльності. В деяких випадках вид діяльності жорстко визначається для елементів довідників. Наприклад, для кожного співробітника (у довіднику "Співробітники") має бути вказаний вид діяльності, на який відноситимуться витрати по нарахованій співробітникові заробітній платі. Аналогічно, в довіднику "Номенклатура" для кожного ТМЦ вказується вид діяльності, на який будуть віднесені витрати/доходи при його реалізації або списанні. Отже було обрано такі види діяльності, як Основне стадо ВРХ та Молодняк ВРХ.

2. Види затрат (Додаток Л) - довідник "Види затрат" містить список видів витрат. Довідник використовується як при редагуванні документів, так і для ведення аналітичного обліку по рахунку 23 «Виробництво». Довідник має трирівневу структуру. Для кожного елементу довідника слід ввести найменування і вказати бухгалтерський рахунок, на який в кінці місяця списуватимуться суми витрат по даній статті. Структуру цього довідника можна створювати на свій розсуд, в залежності від завдань по аналізу витрат, які стоять перед організацією.

3. Номенклатура (Додаток М) - список продукції тваринництва, яку виробляє підприємство, зберігається в довіднику Номенклатура (Додаток Н). Для швидкого пошуку інформації довідник реалізований трирівневим, тобто ТМЦ в ньому можна об'єднувати в довільні групи і підгрупи. Для зручності продукція тваринництва виділена в окрему групу. Щодо всіх елементів цієї групи повинен бути заданий вид Продукція. Перелік матеріалів і затрат, потрібних для виробництва конкретного виду (номенклатури) продукції тваринництва можна переглядати і редагувати за допомогою кнопки Склад, що на закладці Додатково вікна елемента довідника Номенклатура. Для конкретного формування попередніх і остаточних калькуляцій потрібно, щоб був введений склад кожного виду продукції тваринництва.

Для роботи з документами, що стосуються виробництва, використовують журнал Виробництво.

Аналогом Розрахунково-платіжної відомості та Зведеної відомості 5.1 с.-г. для нарахування заробітної плати , а також для проведення відрахування на соціальні заходи в програмі "1С: Підприємство 7.7 " використовують документ «Нарахування заробітної плати» (Додаток Н). Відкрити його можна через Журнали>Зарплата>Нарахування заробітної плати. В документі обов'язково зазначають вид виплати, рахунок оплати праці, кількість робочих днів та середньо-чисельну кількість працівників. Після заповнення електронного документа можна вивести друкований варіант цього документу: Друк>Розрахунково платіжна відомість.

Операції списання товарно-матеріальних цінностей, а саме дизпалива, силосу та медикаментів у типовій конфігурації виконують за допомогою призначеного для цього документа «Списання ТМЦ» (Додаток П). Відкрити його можна через Документи>Складські>Списання ТМЦ. Форму документа починають заповнювати з вибору складу, з якого проводитимуть списання, введення затратного рахунка, на який буде списана облікова вартість об'єктів, а також відповідних статей затрат. Окрім цього, в формі документа визначають причину списання ТМЦ, потрібну для формування друкованої акта списання. На вкладці Додатково зазначається склад комісії яка проводила списання дизпалива та амофосу.

У табличну частину документа заносять дані про списання ТМЦ: назву із зазначенням партії і кількість описуваних одиниць. Зазначення граф Сума-, Сума+ і ПДВ будуть обчислені автоматично. Після проведення документа стає доступною кнопка Друк і можна отримати друковану форму акта списання товарно-матеріальних цінностей.

Аналогом документу Акт виконаних робіт (наданих послуг) в програмі "1С: Підприємство 7.7 " є документ «Послуги сторонніх організацій» (Додаток Р). Існує два варіанти відкриття документа: Документ>Надходження>Послуги сторонніх організацій або Журнали>Послуги сторонніх організацій. Обов'язково вказується постачальник, тобто підприємство чи організація що надавало послуги ТОВ АФ «Надія», а також рахунок розрахунків з постачальником.

Для нарахування амортизації призначений документ «Нарахування зносу» (Додаток С). Оскільки цей документ використовує для розрахунків реквізити довідника Необоротні активи, то перед його введенням довідник повинен бути заповнений, щоб забезпечити правильність розрахунків. У цьому ж довіднику визначають рахунок і аналітику затрат, куди буде зачислена сума нарахованого зносу в кореспонденції з субрахунком рахунка 13 Знос основних засобів. Для того, щоб здійснити нарахування амортизації, потрібно вибрати місяць за який буде нарахована амортизація та натиснути кнопку «Провести». Друковану форму документу можна переглянути за допомогою кнопки «Друк»

Господарські операції пов'язані з оприбуткуванням продукції відображають в "1С: Підприємство 7.7" за допомогою документа Калькуляція. Розглянемо введення попередньої калькуляції: реквізити документа Калькуляція розділені на декілька груп. Група Матеріали та продукція містить такі реквізити, як Склад матеріалів (склад, з якого списують матеріали), Продукція/Склад продукції (куди буде оприбутковано готову продукцію) і кількість продукції. Значення реквізитів Склад матеріалів і Склад продукції вибираються з довідника Місце зберігання а реквізит Продукція з довідника ТМЦ.

Як зазначено, в довіднику Перелік продукції, що підпорядкований довіднику ТМЦ, містить перелік матеріалів і затрат, потрібних для виробництва кожного виду продукції. Кнопка Заповнити дає змогу автоматично вводити дані в табличну частину документа на підставі інформації з цього довідника. Таблична частина документа містить таку інформацію: назву затрати, партію списуваних матеріалів, кількість та суму затрат.

За допомогою стандартного звіту Оборотно-сальдова відомість по рахунку (Додаток Т), сформованого для рахунка 23 можна отримати інформацію про залишки й обіги в розрізі видів затрат. За допомогою Оборотно-сальдової відомості можна відкрити й інші стандартні звіти, наприклад картку рахунку(Додаток Ф), аналіз рахунку(Додаток Х), журнал проводок(Додаток Ц), журнал-ордер по субконто (Додаток Ш) та інші звіти, в яких можна побачити всі операції, які відбулися в господарстві а також результати цих операцій.

облік біологічний тваринництво витрата

Висновки

Для написання курсової роботи було обрано тему: «Облік біологічних перетворень і виходу продукції тваринництва». Виробництво є одним із основних процесів господарської діяльності підприємства. Процес виробництва являє собою, з одного боку, процес виробничого споживання засобів, предметів праці та самої праці, а з іншого - одержання нової продукції (робіт чи послуг).

Основною метою обліку виробництва є своєчасне, повне, вірогідне відображення фактичного розміру і складу витрат та контроль за використанням всіх видів виробничих ресурсів, а також обсягу виробленої продукції (наданих робіт чи послуг) в натуральних та грошових вимірниках.

Тваринництво як галузь господарства характеризується низкою особливостей. Воно визначається, з одного боку, впливом природних факторів, з другого - соціальних, які необхідно враховувати при організації бухгалтерського обліку. Стан виробництва характеризується ефективністю, ступенем використання досягнень науково-технічного прогресу, місцем і роллю робітника у виробничому процесі. В умовах обмеженості ресурсів і досягнення планової ефективності виникає потреба постійного порівняння понесених витрат і отриманих результатів. Ця проблема посилюється під впливом інфляції, коли дані про виробничі витрати необхідно повсякденно порівнювати з майбутніми витратами, що значною мірою залежить від впливу зовнішнього середовища. Можливість усунення або передбачення впливу багатьох негативних внутрішніх і зовнішніх факторів з'являється завдяки раціонально організованому обліку витрат на виробництво.

Товариство ТОВ «Надія» створено з метою виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, наданням засновникам товариства та іншим громадянам послуг щодо ведення сільського господарства і здійснення інших пов'язаних з ним видів діяльності, а також отримання на цій основі прибутку.

По тваринницькій продукції видно, що товариство займається вирощуванням телят, свиней, виробництвом молока, вирощуванням корів.

Для здійснення успішної діяльності ТОВ «Надія» має у своєму розпорядженні власний автомобільний та тракторний парки. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться за журнально-ордерною формою. Веденням обліку займається бухгалтерія.

Одним із найважливіших економічних показників діяльності підприємства є собівартість. Собівартість, як економічна категорія яка визначає відношення трудових колективів і держави стосовно використання засобів виробництва та живої праці у виробничому процесі. Собівартість широко застосовується для економічного обґрунтування рішень по виробництву нової чи призупиненні випуску застарілої продукції для визначення ефективності заходів науково-технічного прогресу, продажних цін, рентабельності виробів, резервів економії витрат.

Втрати підприємств відшкодовуються із вартості продукції, їх зниження є важливим джерелом підвищення рентабельності виробництва, покращення умов життя народу. Особливо велике значення має зниження собівартості в умовах ринкової економіки. Конкурентна можливість продукції товаровиробників залежить не лише від ступеня її відповідності споживчому попиту і якості, але й від величини продажної ціни в складі якої значну частину складає собівартість.

Основними напрямками зниження собівартості продукції, а значить і витрат є ріст продуктивності праці та економія засобів на основі прискорення науково-технічного прогресу. Важливе значення має також управління процесом формування собівартості продукції, а також, перш за все, суворий облік виробничих витрат та контроль за раціональним та економним використанням матеріальних, трудових та фінансових засобів, посилення боротьби з безгосподарністю. В зв'язку з цим, основними задачами обліку, контролю затрат на виробництво та нарахування собівартості продукції є:

формування своєчасної, повної та достовірної інформації про фактичні затрати, які пов'язані з виробництвом продукції на підприємстві різних форм власності та господарювання;

контроль за виконанням кошторису витрат на виробництво, на використання виробничих ресурсів;

обґрунтування нарахування фактичної собівартості продукції, вірне складання звітних калькуляцій собівартості виробів, робіт та послуг;

виявлення резервів зниження собівартості продукції, попередження невиробничих витрат та втрат;

визначення вкладу кожного підрозділу підприємства в покращення загальних результатів роботи по економії виробничих витрат;

Облік витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції повинні організовуватися по таким ознакам:

узгодженість фактичних об'єктів обліку витрат та калькулювання собівартості продукції, елементам та статтям витрат;

включення усіх витрат по виробництву продукції звітного періоду в його собівартість;

розширення по можливості, складу витрат, які відносяться на об'єкти їх обліку по прямій ознаці;

забезпечення максимального суттєвого розподілу в обліку витрат по поточним нормам, відхиленнями від норм на собівартість;

узгодженість об'єктів витрат з об'єктами калькулювання та нарахування на цій основі собівартості продукції по даним бухгалтерського обліку виробничих витрат;

розвиток методології та організація обліку витрат на виробництво з метою їх наближення до міжнародних стандартів та світової практики.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (із останніми змінами станом на 22.12.2011 р.) // Відомості Верховної Ради України, 1999, №40, стаття 365.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до річної фінансової звітності» № 391/3684 від 21 червня 1999 р. (із останніми змінами станом на 25.09.2009р.) // Все про бухгалтерський облік. - 2012. - №8-9. - С. 14-16.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» 397/3690 від 21 червня 1999 р. (із останніми змінами станом на 18.03.2011 р.) // Все про бухгалтерський облік. - 2012. - №8-9. - С. 24-29.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» №27/4248 від 19 січня 200р. (із останніми змінами станом на 26.09.2011 р.) // Все про бухгалтерський облік. - 2012. - №8-9. - С. 88-93.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів» №35/10315 від 13 січня 2005 р. (із останніми змінами станом на 11.12.2006 р.) // Все про бухгалтерський облік. - 2012. - №8-9. - С. 145-151.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» №1456/11736 від 5 грудня 2005 р. (із останніми змінами станом на 18.03.2011 р.) // Все про бухгалтерський облік. - 2012. - №8-9. - С. 164-168.

7. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський управлінський облік: навчальний посібник / Ф.Ф. Бутинець, Т.В. Давидюк, Н.М. Малюга, Л.В. Чижевська // М.: ЮНІТІ, 2000. - 350 с.

8. Голов С.Ф. Облік сільськогосподарських активів за справедливою вартістю: проти течії / С.Ф. Голов // Облік і фінанси АПК. - 2006. - №11. - С. 87-90

9. Гончаренко Н.М. Визначення справедливої вартості біологічних активів / Н.М. Гончаренко // Бухгалтерський облік і аудит. - 2009. - №1. - С. 40-45

10. Гринчишин Я.М. Теоретичні і практичні проблеми оцінки біологічних активів за справедливою вартістю: (наукові конференції) [Ел. ресурс] / Я.М. Гринчишин.

11. Жук В.М. Методичні рекомендації з організації обліку біологічних активів і сільськогосподарської продукції за ринковою (справедливою) вартістю / за ред. В.М. Жука // Облік та фінанси АПК. -2008. - № 1. -С. 5-22.

12. Жук В.М. Облік сільськогосподарської діяльності: навчальний посібник / За ред. В.М. Жука - К.: Видавництво ТОВ «Юр-Агро-Веста», 2007. - 368 с.

13. Козак В.Г. Економічна сутність способів і видів оцінок у бухгалтерському обліку: їх мета та функції / В.Г. Козак // Економіка АПК. - 2007. - № 2. -С. 115-142.

14. Кононенко В.А. Актуальні питання обліку витрат на виробництво продукції тваринництва [Ел. ресурс] / В.А. Кононенко // Аграрний вісник Причорномор'я. - 2009. - №49. - С. 45-59.

15. Литвин Ю.А. Бухгалтерський облік у сільському господарстві / Ю.А. Литвин // Тернопіль.: Чарівниця, 2004 р. - С. 251-263

16. Малюга Н.В. Первинні документи та вимоги до їх складання: облік в сільському господарстві / Н.В. Малюга // Баланс-агро. - 2006. - №5. - С. 17-40

17. Маренич Т.Г. Бухгалтерський облік в агроформуваннях: підручник / В.Я. Амбросов. - 2-е видання, доповнене і перероблене. - К.: Професіонал, 2005р. - 896 с.

18. Огійчук М.Ф. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: підручник. - 4-те вид., перероб. і допов. / За ред. М.Ф. Огійчука. - К.: Алерта, 2007. - 979с.: іл. - С. 654-665

19. Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік у сільському господарстві в первинних документах і проводках / За ред. М.Ф. Огійчука та В.М. Пархоменка. - Х.: Фактор, 2008. - С. 212-245

20. Правдюк Н.Л. Методичні особливості фінансового обліку в сільськогосподарських підприємствах / Н.Л. Правдюк // Економіка АПК. -2007. -№ 5. -С. 105-109.

21. Стельмащук А.М. Бухгалтерський облік: навчальний посібник / А. М. Стельмащук , П.С. Смоленюк. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - С. 123-130

22. Сук Л.К. Бухгалтерський облік у галузях економіки: навчальний посібник / Л.К. Сук, П.Л. Сук, М.С. Стасишен. - К.: Каравела, 2008. - 208 с.

23. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності: Навч. посіб. - 6 те вид., доп. і перероб. // К.: А.С.К., 2002. - С. 395-399

24. Уланчук В.О. Удосконалення первинного обліку в аграрних підприємствах сьогодення / В.О. Уланчук, Н.О. Оляднічук // Облік і фінанси АПК. - 2006. - №1. - С. 120-125

Размещено на Allbest.