Виробничо-фінансова характеристика СТОВ ім. Шевченка Дзержинського району Житомирської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ І. Виробничо-фінансова характеристика СТОВ ім. Шевченка Дзержинського району Житомирської області

1.1 Місцезнаходження і природні умови господарств

1.2 Показники виробничо-фінансової діяльності господарства

1.3 Характеристика стану облікової роботи у господарстві

Розділ ІІ. Правове регламентування обліку витрат і виходу продукції рослинництва

Розділ ІІІ. Проблеми обліку витрат в сучасній науково-економічній літературі

Розділ IV. Облік витрат і виходу продукції рослинництва

4.1 Первинний та зведений облік виробництва продукції зернових культур

4.2 Синтетичний і аналітичний облік виробництва продукції зернових культур

4.3 Порядок визначення собівартості продукції зернових культур

4.4 Шляхи удосконалення обліку витрат і виходу продукції зернових культур

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

Основним джерелом інформації про економічну діяльність підприємств, в тому числі і сільськогосподарських, являються дані, які знаходяться в бухгалтерському обліку. Бухгалтерський облік в сільському господарстві призваний давати необхідну інформацію про хід господарських процесів, ріст рентабельності, підвищення ефективності і якості роботи.

Рослинництво - провідна галузь сільськогосподарського виробництва. Від її розвитку залежить виробництво продукції тваринництва і значною мірою - забезпечення населення країни найважливішими продуктами харчування, а промисловості - сировиною.

Завдання обліку витрат у рослинництві такі:

Своєчасне і повне документування здійснюваних виробничих процесів;

Об`єктивне і точне відображення витрат виробництва і виходу продукції по господарству;

Контроль за збереженням продукції рослинництва у процесі виробництва;

Розподіл витрат між урожаями поточного і майбутніх років;

Правильне визначення собівартості продукції рослинництва і розкриття аналітичних рахунків;

Складання вірогідної звітності з рослинництва.

Мета дослідження курсової роботи - визначення собівартості, вивчення методу обліку затрат на підприємстві, виявлення недоліків в обліку витрат виробництва.

Об`єктом дослідження є СТОВ ім. Шевченка Дзержинського району Житомирської області.

Розділ І. Виробничо-фінансова характеристика СТОВ ім. Шевченка Дзержинського району Житомирської області

1.1 Місцезнаходження і природні умови господарства

СТОВ ім. Шевченка розташоване в Дзержинському районі Житомирської області.

Господарство відноситься до зони Лісостепу. Від районного центру господарство знаходиться на відстані 25км, обласного центру м. Житомир СТОВ ім. Шевченка знаходиться на відстані 90 км. Грунтово-кліматичні умови характерні до зони Полісся. Ґрунтовий покрив господарства представлений багатими на гумус чорноземами.

Клімат помірно-континентальний за теплим та вологим літом та м`якою зимою. Середньорічна температура становить 5-70С, а середня температура січня - -4.5 - 80С за рік випадає 550-650 мм опадів, більшість (70%) з квітня по жовтень. Тривалість без морозного періоду достатня для росту та розвитку районованих в даній зоні сільськогосподарських культур та сортів рослин.

Характерним явищем для даної зони в літній період є зливи та грози, які частіше всього спостерігаються протягом червня та липня. В окремі роки влітку бувають посушливі періоди, коли кількість опадів, що випадають дуже не значна. Це негативно впливає на ріст і розвиток культур і призводить до зниження врожаю.

1.2 Показники виробничо-фінансової діяльності господарства

Оскільки основним засобом виробництва в сільському господарстві є земля, розглянемо наявність земельних ресурсів СТОВ ім. Шевченка.

Таблиця 1. Розмір і структура земельних угідь СТОВ ім. Шевченка Дзержинського району

Назва угідь	2001 рік	2002 рік	Відхилення 2002р. від 2001р., (+,-)
	Площа, га	Структура, %	Площа, га	Структура, %
Загальна земельна площа	5082	100,0	5082	100,0	-
В т.ч. с/г угіддя	1810	35,6	1810	35,6	-
З них рілля	737	14,5	737	14,5	-
Сінокоси	490	9,6	490	9,6	-
Пасовища	570	11,5	570	11,5	-
Багаторічні насадження	13	0,3	13	0,3	-
Інші землі	474	9,3	462,8	9,1	-11,2
Наявність осушених земель	177	-	177	-	-

Дані таблиці показують, що земельна площа господарства не змінилась. Зміни відбулися лише у структурі земельних угідьВ структурі земельних угідь найбільшу питому вагу займають ліси (55% в 2002 році) та сільськогосподарські угіддя (35.6%). В структурі сільськогосподарських угідь рілля, сінокоси та пасовища замають відповідно 14,5%, 9,6% та 11,5%.

За умов переходу ведення сільського господарства до ринкових умов у галузі фінансово-економічної діяльності СТОВ ім. Шевченка значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану господарства, оцінки його ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Для характеристики вищеназваних показників фінансового стану СТОВ ім. Шевченка насамперед потрібно визначитись із складом та структурою господарства (таблиця 2).

Таблиця 2. Склад і структура засобів (активів) СТОВ ім. Шевченка за 2001-2002рр.

Види активів	2001 рік	2002 рік	Зміна показника
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн., (+,-)	%
1. Основні та інші поза оборотні активи	6113,8	88,66	5915,8	89,20	-198,0	96,76
Основні засоби за залишковою вартістю	5801,4	84,13	5603,5	84,49	-197,9	96,59
Капітальні вкладення	312,4	4,53	312,3	4,71	-0,1	99,97
2. Оборотні засоби, в т.ч.	781,8	11,34	716,4	10,80	-65,4	91,63
Виробничі запаси	170,5	2,47	130,9	1,97	-39,6	76,77
Незавершене виробництво	42,5	0,62	55,9	0,84	13,4	131,53
Грошові кошти	-	-	0,4	0,01	0,4	-
Дебіторська заборгованість	54,5	0,79	82,7	1,25	28,2	151,74
Інші активи	63,8	0,93	55,3	0,83	-8,5	86,68
Всього	6895,6	100,0	6632,2	100,0	-263,4	96,18

Як видно з даних таблиці вартість активів на кінець 2002 року становила 6632,2 тис. грн., що на 3,8% менше ніж у 2001 році. Найбільш питому вагу в структурі активів займають основні та інші поза оборотні активи, у 2002 році їх вартість складала 5915,8 тис. грн., що на 3,2% менше ніж у 2001 році. Питома вага оборотних засобів у складі активів на кінець 20029 року становила 716,4 тис. грн., що на 8,4% менше ніж у 2001 році. Грошових коштів у 2001 році у господарстві в наявності не було, а на кінець 2002 року вони становили 0,4 тис. грн.

Для визначення фінансового стану господарства потрібно керуватись рядом показників, методів, прийомів та методології аналізу. Для визначення фінансового стану аналіз поділяють на фінансовий і управлінський, що зумовлено поділом бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський. Управлінський облік дає інформацію про внутрішньогосподарський стан підприємства, на основі найбільш інформативних параметрів якого кредитори та інвестори визначають вплив ризиків на вкладені кошти в дане підприємство. Найбільш повну уяву з цього приводу ми маємо, характеризуючи склад і структуру джерел формування засобів господарства, тобто його пасивів.

Як бачимо з таблиці, власні пасиви у 2002 році зменшились на 292 тис. грн. або на 4,7%, зменшився і статутний фонд в оборотних засобах на 94 тис. грн. або на 60,7%. Власні пасиви у 2002 році становили 90,12% всіх пасивів.

Вартість позичених пасивів у 2002 році зросла на 28,6 тис. грн., тобто на 4,56%. Це відбулося за рахунок збільшення довгострокових залучених пасивів на 30,2 тис. грн. або на 36,78%. В структурі пасивів залучені пасиви займають невелику частку - 9.88% у 2002 році, проте їх тенденція до зростання не є позитивним явищем, оскільки їх зростання відбувається за рахунок збільшення відстроченої податкової заборгованості.

Таблиця 3. Склад і структура джерел формування засобів СТОВ ім. Шевченка у 2001-2002рр.

Види пасивів	2001 рік	2002 рік	Зміна показника
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн., (+,-)	%
1. Власні	6268,7	90,91	5976,7	90,12	-292,0	95,34
1.1. Статутний фонд в оборотних засобах	154,9	2,25	60,9	0,92	-94,0	39,32
2. Позичені	626,9	9,09	655,5	9,88	28,6	104,56
2.1. Довгострокові з них кредити банків	82,1	1,19	112,3	1,69	30,2	136,78
2.2. Короткострокові	-	-	-	-	-	-
2.3. Розрахунки з кредиторами	544,8	7,90	543,2	8,19	-1,6	99,71
3. Інші пасиви	-	-	-	-	-	-
Всього	6895,6	100,0	6632,2	100,0	-263,4	96,18

При визначені і характеристиці фінансового стану СТОВ ім. Шевченка не можна забувати про його ліквідність, тобто здатність швидко продати активи і одержати гроші для оплати своїх зобов`язань. Ліквідність господарства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокові заборгованості. Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності, для чого ми розглядаємо динаміку коефіцієнтів ліквідності за 2 роки.

Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов`язань із наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.

Оцінимо ліквідність господарства в таблиці 4.

Таблиця 4. Аналіз платоспроможності СТОВ ім. Шевченка

Показники	2001 рік	2002 рік	Зміна показника (+,-)
Коефіцієнт загальної ліквідності	1,25	10,9	-0,16
Коефіцієнт абсолютної (термінової) ліквідності	-	0,0007	0,0007
Коефіцієнт проміжної ліквідності	0,22	0,25	0,03
Коефіцієнт поточної ліквідності	1,44	1,32	-0,12

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є найбільш жорстким критерієм, але обчислюється за вужчим колом поточних активів (з розрахунку виключають найменш ліквідну їх частину - виробничі запаси). Рекомендована нижня межа цього коефіцієнта 0,2 - 0,25, але, як бачимо з даних таблиці коефіцієнт абсолютної ліквідності СТОВ ім. Шевченка далеко від рекомендованої межи, тобто господарство при терміновій необхідності може погасити лише 0,0007 частину своїх короткострокових зобов`язань.

Коефіцієнт загальної ліквідності теоретично повинен бути не меншим 2,0 - 2,5. з даних таблиці бачимо, що цей коефіцієнт є нижчим за допустимий рівень і має тенденцію до зменшення (у 2002 році він менший на 0,16).

Коефіцієнт проміжної ліквідності в господарстві, який повинен бути не менше 1,0 у 2002 році становив 0,25, що на 0,03 більше, ніж у 2001 році.

Коефіцієнт поточної ліквідності показує забезпеченість поточних зобов`язань поточними активами. Теоретично його значення має бути не більше 30, - 4,0 але більше 2,0.

Підсумовуючи оцінку фінансово-економічних показників господарства необхідно оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різних сторін характеризують фінансовий стан господарства.

До найзагальніших показників комплексної оцінки фінансового стану належать показники фінансової незалежності та ефективності використання активів. Проаналізуємо їх у таблиці 5.

Таблиця 5. Аналіз фінансової незалежності та ефективності використання активів СТОВ ім. Шевченка

Показники	2001 рік	2002 рік	Зміна показника, (+,-)
Ділова активність, грн.	0,98	0,96	-0,02
Коефіцієнт маневреності	0,02	0,01	-0,01
Коефіцієнт автономності	0,10	0,11	0,01
Коефіцієнт фінансової незалежності	0,91	0,90	-0,01
Рентабельність активів, %	-3,7	-5,6	-1,9
Рентабельність затрат, %	70,9	65,0	-5,9

За даними таблиці бачимо, що ділова активність господарства зменшилась на 0,02 грн. і у 2002 році уже становила 0,96 грн.

Коефіцієнт ліквідності господарства у 2002 році теж зменшився на 0,01, як і коефіцієнт фінансової незалежності. У 2002 році збільшився лише коефіцієнт автономності (зріс на 0,01).

Збитковість активів зросла у 2002 році на 1.9%, в той же час зменшилась на 5.9% рентабельність затрат.

1.3 Характеристика стану облікової роботи у СТОВ ім. Шевченка

Бухгалтерський облік у господарстві має свій метод, якій включає систему способів: документацію та інвентаризацію, облік витрат і обчислення собівартості, систему рахунків, подвійний запис узагальнення даних поточного обліку на певну дату в бухгалтерському балансі та інших звітних формах.

Раціональна організація бухгалтерського обліку насамперед залежить від правильного оформлення документів і своєчасного подання їх у бухгалтерію господарства. при затверджені форм документів для сільськогосподарського виробництва враховано особливості і технологію господарювання, а також вимоги, що випливають із законодавчих актів, інструктивних положень.

В господарстві облікова робота налагоджена і контролюється головним бухгалтером Ланов`юк Н.М.

План графік документообороту затверджений головою СТОВ ім. Шевченка Зінчук П.О. у складі бухгалтерії працюють шість бухгалтерів, кожен з яких відповідальний за свою ділянку роботи.

Первинні документи надходять в бухгалтерію, де їх перевіряють, таксують, групують, на їх підставі складають журнальні статті і записують на рахунки бухгалтерського обліку. план-графік документообороту обов`язковий для всіх працівників які складають первинні документи і ведуть облік. У плані визначають строки складання і подання документів в бухгалтерію, а також відповідальних осіб за складання, приймання і опрацювати їх у встановлені строки. Облік у господарстві здійснюють за журнально-ордерною формою обліку. аналітичний і синтетичний облік здійснюється одночасно в журналах-ордерах і допоміжних відомостях по них.

У кінці місяця журнали-ордери і допоміжні відомості до них підписують працівники бухгалтерії, які заповнювали їх, та головний бухгалтер господарства. місячні підсумки журналів-ордерів згруповують по кореспондуючих рахунках і переносять в Головну книгу, яку відкривають на рік.

Правильність записів у головну книгу перевіряють, підраховуючи суми оборотів і залишки на всіх рахунках.

Розділ ІІ. Нормативно-правове забезпечення обліку витрат виробництва продукції рослинництва

На сучасному етапі економічного розвитку держави одним із основних факторів остаточного подолання кризових явищ є реформування законодавства в цілому, в тому числі податкового, яке виступає регулятором економічних відносин.

З початку 2000 року вступили в дію ряд законодавчих актів, які по-новому мають регулювати облік витрат продукції рослинництва.

Закон України від 16.07.99р. №996 - XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Цей закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Закон України від 11.05.2000р. №1707 - ІІІ “Про внесення змін в закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”.

Закон України від 22.05.97р. №283/97 - ВР “Про податок на прибуток підприємств”, зі змінами і доповненнями.

Закон України від 03.04.97р. №167/97 - ВР “Про податок на додану вартість”, зі змінами і доповненнями.

Інструкція №291 “Про застосування Плану бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій”, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.99р.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 “Витрати”, затверджене Мінфіну України від 31.12.99р. №318.

Пояснювання Міністерства Фінансів України відносно реформування бухгалтерського обліку від 09.03.2000р. №41-23/41.

Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджене постановою Кабміну України від 23.04.96р. №452. згідно з ним проводиться уточнення об`єктів обліку витрат, визначають види отриманої продукції рослинництва та порядок визначення собівартості продукції рослинництва.

Розділ ІІІ. Проблеми обліку витрат і виходу продукції рослинництва

виробнича фінансова характеристика аналіз облік

Процеси інтеграції світової економіки потребують узгодження всієї сукупності елементів вітчизняної та світової господарських систем, у тому числі і бухгалтерського обліку.

В теорії і практиці вітчизняного обліку мають місце окремі елементи системи управлінського обліку. управлінський облік, за словами В.Швеця, є принципово новим як за структурою, так і за призначенням, а тому він потребує особливої уваги і суттєвого удосконалення.

Системи, як зауважує Стоян В.І., що обліковують повну собівартість, зорієнтовані на виробництво, а принципи їх обліку відповідають вимогам відображення технологічних аспектів процесу виробництва. Облік повних, спрямований переважно на вдосконалення калькуляції й контролю за витратами з кожного окремого виду готової продукції, що надає переваг:

Витрати розраховують на основі даних про ступінь використання виробничих потужностей;

Аналіз відхилень фактичних витрат від нормативних дає змогу контролювати ефективність випадкових коливань собівартості.

Сук П.Л. вважає, що окремі статті витрат рослинництва дрібні (наприклад, засоби захисту рослин), а інші громіздкі (наприклад, витрати на утримання основних засобів).

Сук Л.Л. вважає, що при організації обліку необхідно прагнути, щоб як найбільша частина витрат включалася б в собівартість прямим шляхом. Непрямий їх розподіл допускає деякі неточності у розрахунках.

Враховуючи складність підрахунку витрат, професор Литвин Ю.Я. робить висновок, що “бухгалтерська калькуляція неможлива і непотрібна”. І зазначає, що при цьому слід з аналітичною метою застосовувати матеріали для обліку витрат по центрах відповідальності.

Облік витрат шляхом розподілу між продуктами використовується для визначення собівартості, але він не підходить для здійснення контролю і регулювання витрат, тому що цикл виробництва може складатись із декількох технологічних операцій, за кожну із них відповідає особа.

Аспірант Сук Т.Л. вважає, що питання про деталізацію витрат повинен вирішувати сам господар. Він повинен мати право самостійно виділяти (чи не виділяти) статті, по яких обліковуються витрати.

Розділ IV. Облік витрат і виходу продукції рослинництва

4.1 Первинний та зведений облік виробництва продукціі зернових культур

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені первинні документи.

Не становить виключення облік витрат. Так, для оформлення витрат на вирощування продукції сільського господарства, зокрема зернових культур, та виходу продукції використовується ціла система первинних і зведених документів.

Щодо затрат на оплату праці, то підставою для нарахування заробітної плати є табелі обліку робочого часу, облікові листи праці і виконавчих робіт, облікові листи трактористів-машиністів. Останні в свою чергу, за структурними підрозділами узагальнюються у накопичувальній відомості обліку використання машинно-транспортного парку, підсумкові дані якого переносять до Журналу обліку робіт і витрат. Крім цього, до нього вносяться дані з книжок та облікових листів праці і виконаних робіт, а також дані з накопичу вальних відомостей вантажного автотранспорту та гужового, якщо такий використовується.

Відпуск насіння здійснюється у межах встановлених норм за спеціальними картками, накладними внутрішньгосподарського призначення. Основою для списання з підзвіту після завершення сівби є Акт на списання насіння і садильного матеріалу. Цей акт складається після закінчення посіву на кожному полі, після підписання агрономом він підлягає затвердженню керівником. Затверджений акт передається до бухгалтерії разом з іншими документами і є підставою для записів до Журналу про рух матеріальних цінностей.

Добрива на відповідні культури списують на підставі акту про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, пестицидів і гербіцидів. Якщо використовуються засоби захисту рослин, то вони списуються так само, як і добрива.

Амортизацію основних засобів, які використовуються при вирощуванні і збиранні цукрових буряків визначають у відповідних рахунках амортизаційних відрахувань та включають до виробничих витрат на підставі відомості нарахування амортизаційних відрахувань в кінці звітного року.

Вартість транспортних робіт, виконаних тракторами, також відносять відповідно на зернові згідно нагромаджувальної відомості.

Вартість робіт і послуг, наданих сторонніми організаціями, відносяться на зернові культури за рахунками-фактурами. Витрати на експлуатацію вантажного автотранспорту, послуги гужового транспорту попередньо групують у відповідних нагромаджувальних відомостях, складених на підставі дорожніх листів, товарно-транспортних накладних, облікових листів праці та виконаних робіт.

Облік інших витрат ведуть переважно на основі рахунків відповідних організацій, установ і підприємств, довідок бухгалтерії та звітів про рух матеріальних цінностей. Систематизацію даних здійснюють переважно у різних відомостях, звідки їх переносять до реєстрів аналітичного обліку. Розподіл витрат на управління та обслуговування виробництва проводять на підставі відповідних розрахунків, які формуються довідками бухгалтерії.

Облік продукції рослинництва ведеться в Щоденнику надходження сільськогосподарської продукції, який щоденно складає бригадир в одному примірнику на всю бригаду. Перед початком збирання урожаю кожному бригадиру видається потрібна кількість бланків. В міру надходження продукції приймальники зважують продукцію і кожне зважування записують у щоденнику, зазначаючи дату, назву продукції, осіб. В кінці робочого дня всі щоденники підписує керівник підрозділу.

4.2 Синтетичний і аналітичний облік виробництва продукціі зернових культур

У господарствах аналітичний облік в рослинництві проводиться по об'єктах, які визначають, виходячи з конкретних умов господарювання.

Аналітичний облік витрат і виходу продукції зернових культур ведуть у Виробничих звітах, в яких дані про понесені витрати і одержану продукцію накопичують з початку року. У Виробничому звіті відображають такі статті:

витрати на оплату праці - входять основна та додаткова оплата праці працівників різних категорій, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі виробництва зернових культур, в тому числі трактористів-машиністів, за прийнятою в господарстві системою оплати праці, включаючи всі види грошових і матеріальних доплат, від виробничого процесу до завершення доробки готової продукції. Оплату праці відображають в сумарному виразі, а затрати праці на виробництво - в людино-годинах. В дану статтю включають премії за перевиконання виробничих завдань, економію сировини, зменшення простоїв. На підставі первинних документів по оплаті нагромаджу вальних відомостей, журналів обліку робіт і витрат складають Зведену відомість.

відрахування на соціальне страхування, так як господарство сплачує фіксований податок , то в дану статтю витрат включають лише відрахування на соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності: 2,9% суми фактичних витрат на оплату праці.

насіння та посівний матеріал включають вартість насіння власного виробництва та придбаного, яке використане для сівби зернових культур. Вартість насіння береться за цінами придбання. На цю статтю не відносять витрати на підготовку насіння до сівби, навантаження та транспортування до місця сівби. Їх включають у відповідні статті витрат по виробництву даної культури.

добрива - входять вартість внесених у грунт під дані зернові культури органічних та мінеральних добрив. Витрати на підготовку добрив, навантаження їх у транспортні засоби та резерви, вивезення в поле та внесення в грунт списують на дану культуру, але в дану статтю не включають.

засоби захисту рослин - включають вартість придбаних за рахунок власних коштів пестицидів, хімічних препаратів, засобів протруювання, які використані для боротьби з бур'янами, шкідниками та хворобами цих культур. Витрати оцінюють за фактичною собівартістю їх придбання.

роботи і послуги - відображають витрати на роботи і послуги власних допоміжних виробництв. До них належать: роботи по транспортному обслуговуванню виробництва вантажним, автомобільним та гужовим транспортом, роботи та послуги надані різними обслуговуючими господарствами. До цієї статті витрати послуг на переміщення насіння, добрив, нафтопродуктів на поля, вивезення продукції зернових культур у місце використання. Витрати відносять на зернові культури, виходячи з обсягів робіт, пов'язаних з перевезенням вантажів (у т\км, га та ін.), витрати на перевезення людей на основі кількості - людино-години.

витрати на утримання основних засобів. Дана стаття є комплексною, відображають різні витрати, пов'язані з утриманням основних засобів, які використовувались безпосередньо у рослинництві; оплату праці персоналу, що обслуговує основні засоби; витрати на паливо, амортизаційні відрахування, що прямо не належать до культури, витрати на ремонт основних засобів, які використовуються вирощуванні продукції зернових культур.

витрати інші - включають платежі за страхування врожаю зернових культур, вартість використаних малоцінних предметів.

непродуктивні витрати - відносять брак у виробництві продукції зернових культур.

витрати на управління та обслуговування виробництва - відносять загально виробничі, бригадні витрати. Ці витрати розподіляють пропорційно між об'єктами обліку витрат, за вирахуванням вартості використаного насіння. Загальногосподарські витрати, які раніше списували на собівартість культур, зараз списують на фінансовий результат, і в собівартість продукції не включається.

Синтетичний облік витрат і виходу продукції зернових культур ведуть на рахунку 23 „Виробництво”, субрахунку 231 „Рослинництво”, відкриваючи окремий аналітичний рахунок „Зернові культури”. Це активний рахунок, по дебету якого відображають витрати на виробництво, а по кредиту - вихід продукції. Продукцію оприбутковують протягом року по плановій собівартості, яку в кінці року корегують до фактичної. Для обліку витрат використовують журнали-ордери №10/12 с.г. і 10/13 с.г.

При здійсненні витрат дебетують рахунок 23 „Виробництво”, а кредитують різні рахунки в залежності від видів витрат. Готову продукцію оприбутковують з кредиту 23 в дебет 27 „Продукція сільськогосподарського виробництва”.

У господарствах району по обліку виробництва продукції зернових культур застосовується така кореспонденція:

Списано матеріальні цінності (насіння) посів зернових культур. Дебет рахунку 231 „Рослинництво” - Кредит рахунку 208 „Матеріали сільськогосподарського призначення”.

Списано на виробництво продукції зернових культур нафтопродуктів та інші види палива.

Дебет рахунку 231 „Рослинництво” - Кредит рахунку 203 „Паливо”.

Віднесено вартість гною, що під зернові культури на витрати по вирощуванню даної культури.

Дебет рахунку 231 „Рослинництво” - Кредит рахунку 208 „Матеріали сільськогосподарського призначення”.

Списано на виробництво продукції зернових культур вартість мінеральних добрив внесених під дану культуру.

Дебет рахунку 231 „Рослинництво” - Кредит рахунку 208 „Матеріали сільськогосподарського призначення”.

Списано витрати машинно-тракторного парку на виробництво продукції зернових культур (крім оплати праці трактористам-машиністам, зайнятих на сільськогосподарських роботах).

Дебет рахунку 231 „Рослинництво” - Кредит рахунку 233 „Машинно-тракторний парк”.

Списано витрати на оплату праці трактористам-машиністам, зайнятим при виробництві продукції зернових культур.

Дебет рахунку 231 „Рослинництво” - Кредит рахунку 661 „Розрахунки за заробітною платою”.

Список виплати заробітної плати працівникам бригад, зайнятих безпосередньо у технологічному процесі вирощування зернових культур. Дебет рахунку 231 „Рослинництво” - Кредит рахунку 661 „Розрахунки за заробітною платою”.

Нараховано збір на соціальне страхування працівників бригад, зайнятих при виробництві продукції зернових культур.

Дебет рахунку 231 „Рослинництво” - Кредит рахунку 652 „розрахунки за соціальним страхуванням”.

Списано послуги гужового транспорту на вирощування продукції зернових культур.

Дебет рахунку 231 „Рослинництво” - Кредит рахунку 235 „Гужовий транспорт”.

Списано послуги власного автотранспорту на виробництво продукції зернових культур.

Дебет рахунку 231 „Рослинництво” - Кредит рахунку 234 „Автотранспорт”.

Нараховано фіксований податок та віднесено частину на виробництво продукції зернових культур.

Дебет рахунку 231 „Рослинництво” - Кредит рахунку 643 „Податкові зобов'язання”.

Списано загально виробничі витрати на виробництво зернових культур порядку їх розподілу.

Дебет рахунку 231 „Рослинництво” - Кредит рахунку 91 „Загально виробничі витрати”.

Оприбутковано продукцію зернових культур від урожаю поточного року.

Дебет рахунку 208 „Продукція сільськогосподарського виробництва” - Кредит рахунку 231 „Рослинництво”.

Оприбутковано побічну продукцію (солому) зернових культур по плановій собівартості.

Дебет рахунку 208 „Матеріали сільськогосподарського призначення” - Кредит рахунку 231 „Рослинництво”.

Реалізовано зерно за отримані товарно-матеріальні цінності.

Дебет рахунку 901 „Собівартість реалізації готової продукції” - Кредит рахунку 208 „Матеріали сільськогосподарського призначення”.

Реалізовано зерно.Дебет рахунку 361 „Розрахунки з вітчизняними покупцями” - Кредит рахунку 701 „Доход від реалізації готової продукції”. Одночасно відображаємо по дебету 361 „Розрахунки з вітчизняними покупцями” та по кредиту 641 „Розрахунки за податками”.

Нараховано послуги по збиранню врожаю.

Дебет рахунку 236 „Виробництво” - Кредит рахунку 361 „Розрахунки з вітчизняними покупцями”.

Помилково оприбутковано зерно з поля по плановій собівартості.

Дебет рахунку 208 „Матеріали сільськогосподарського призначення” - Кредит рахунку 231 „Рослинництво”.

Оприбутковано від переробки:

Солома;

Дебет рахунку 208 „Матеріали сільськогосподарського призначення” - Кредит рахунку 236 „Виробництво”.

Здійснено коригування планової собівартості продукції зернових культур до рівня фактичної звичайним записом.

Дебет рахунку 208 „Матеріали сільськогосподарського призначення” - Кредит рахунку 231 „Рослинництво”.

4.3 Калькуляція собівартості продукції рослинництва

Обчислення собівартості продукції зернових культур - заключний етап бухгалтерського обліку процесу виробництва. Його мета - визначення витрат на одиницю продукції в цілому за рік. Точність та обґрунтованість калькуляційних розрахунків - важлива передумова об`єктивності цілого ряду економічних показників.

У рослинництві об`єктами визначення собівартості є конкретні види продукції, одержаної від вирощування сільськогосподарських культур, сільськогосподарські роботи, виконані в поточному році під урожай майбутнього року, та проведені за рахунок оборотних коштів підприємства роботи щодо поліпшення земель.

Перед розрахунком собівартості продукції зернових культур необхідно: перевірити правильність записів по дебету і кредиту аналітичних рахунків;уточнити суми виробничих витрат по обкатах обліку у виробничих підрозділах та підприємстві в цілому; відкоригувати планову оцінку матеріальних витрат і послуг допоміжних виробництв до рівня фактичної собівартості; розподілити й віднести на об`єкти обліку витрати, що підлягають розподілу; списати по повністю або частково загиблих посівах збитки від стихійного лиха.

Витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув урожай внаслідок стихійного лиха, списують на збитки. Якщо площа повністю загиблих посівів була пересіяна, на збитки відносять лише вартість насіння, витрати на передпосівний обробіток грунту, сівбу та інші роботи, які виконують повторно при пересіванні новою культурою (повторні витрати). Витрати на лущення стерні, підняття зябу і снігозатримання, вартість добрив та витрачені на їх внесення затрати тощо (неповторювані витрати) списують у розрізі статей на пересіяну культуру. Розрахунок витрат, що підлягають списанню на збитки необхідно робити через рахунок 99 “Надзвичайні витрати”: Д99 К23.

Собівартість продукції зернових культур розраховують у такій послідовності: розподіляють між окремими групами культури витрати по утриманню основних засобів; визначають собівартість робіт і послуг допоміжних виробництв; розподіляють загальні витрати на зрошення та осушення земель, їх вапнування і гіпсування; розподіляють бригадні, загально виробничі та загальногосподарські витрати; підраховують загальну суму виробничих витратна об`єктах планування й обліку.

Собівартість продукції зернових культур визначають згідно з установленим у даний час порядком: зерна; соломи - франко-місце зберігання; соломи - франко-пункт зберігання чи переробки (на підприємстві); Тим самим по по продукції зернових культур встановлено межу витрат, які включають у виробничу собівартість.

4.4 Шляхи удосконалення обліку витрат виробництва продукціі зернових культур

Зміна пріоритетів та керівництва зумовили необхідність змін і в обліковому процесі.

На даний час одним з негативних явищ в господарствах є недостатня забезпеченість бланками необхідних документів. Так, працівникам планово-економічної служби підприємства доводиться пристосовувати або наявні бланки, яких є лишок у господарстві, або використовувати пустографи, надаючи їм бажаного змісту. Про накопичувальні документи та відомості можна сказати теж саме. Враховуючи, що при обліку витрат на вирощування культур (а їх у господарстві не одна) використовується велика кількість різноманітних документів, то це не тільки уповільнює роботу, а й перешкоджає швидкому та оперативному їх опрацюванню. Враховуючи те, що використовуються бланки документів різні за розміром, то легше відшукати потрібну інформацію , яка накопичувалася в них на протязі року, групуванням даних документів за розміром, кольором і т.п. В господарствах використовуються накладні замість накладних внутрішньогосподарського призначення лімітно забірних картках, товарно-транспортних накладних, інколи щоденників надходження сільськогосподарської продукції, що внаслідок накопичення їх великої кількості затрудняє їх опрацювання і використання.

Крім первинних документів по обліку витрат на виробництво продукції сільського господарювання, відчувають нестачі по регістрах синтетичного і аналітичного обліку, зокрема забезпеченість господарства журналами-ордерами, журналами обліку.

Крім того, облік витрат на виробництво продукції інколи ведеться не одним працівником, а тими працівниками, які на час надходження документів до бухгалтерії мають вільний час, внаслідок чого ніхто не несе відповідальність за складання виробничого звіту чи журналу обліку робіт чи витрат в графіку документообігу на підприємстві в наслідок чого конкретна особа буде відповідати за складання конкретних документів, лише буде контролюватись правильність записів а первинних документах та в регістрах синтетичного і аналітичного обліку.

Щодо самого процесу калькуляції собівартості зернових культур та побічної продукції (соломи) у господарствах , то слід відмітити , що для розрахунку собівартості 1 ц зернових культур загальні витрати включають витрати на вирощування.

Сьогодні в нас в країні проходить масове переобладнання бази обчислювальної механіки на основі IBM- сумісних комп'ютерів з орієнтацією на програмні системи MS Windows. Основна тенденція сьогодні - це раціональне застосування персональних електронно-обчислювальних машин для автоматизації бухгалтерського обліку. Розробкою і створенням системи автоматизації бухгалтерського обліку на основі персональних електронно-обчислювальних машин займається велика кількість спеціалізованих фірм.

Так було створено програмні засоби, що реалізують функції фінансового обліку і формування фінансової звітності; програми, що реалізують функції фінансового і управлінського обліку для малих підприємств. Серед пакетів другої групи найбільш раціональною вважається програма „Бухгалтерія без проблем”, яка включає два модулі „Управлінський облік” та „Зведені аналітичний та синтетичний облік і складання Звітності”. Дані програми діють за певною схемою: організується один чи декілька журналів господарських операції, в яких заносяться дані первинного обліку. На підставі накопченої в журналі інформації комп'ютер автоматично формує сі необхідні звіти.

При машинних формах звітності технологічний процес обробки даних в бухгалтерії пов'язаний лише з кодуванням, а решту виконає комп'ютер. Собівартість розраховується як відсоток від загальних витрат на вирощування і збирання культур. Отже, дані витрати на відображають реальний результат праці та робіт, які виконані.

Проте давно відомо, що від ручної обробки знижується якість інформації. Тому на сучасному етапі удосконаленню управління і поліпшенню якості інформації сприяє використання засобів обчислювальної техніки.

Прийняття рішень щодо господарської діяльності завжди пов'язане з ризиком. Для зниження ризику важливе значення має економічна система вибору напрямків в інноваційній діяльності, змін в структурі виробництва та управління. Вирішальне значення має внутрішньогосподарський контроль, основною перевагою якого є оперативність.

Внутрішньогосподарський контроль формування собівартості продукції, віднесення витрат на конкретні об'єкти, зумовлюється тим, що собівартість є одним з найважливіших показників оцінки роботи підприємства.

У господарстві перевірку віднесення витрат на виробництво здійснюють у двох напрямках: за повнотою і правильністю включення витрат у собівартість продукції та віднесення їх на незавершене виробництво, з'ясування причин перевитрат і виявлення фактів нераціонального використання трудових, матеріальних та фінансових ресурсів.

Правильність списання витрат перевіряють на підставі складених в установленому порядку первинних і зведених документів. Невірно оформлені, недооформлені документи не є підставою для перенесення даних до аналітичних та синтетичних регістрів обліку і підлягають детальному дослідженню.

Так, по статтях „насіння і садивний матеріал”, „матеріальні добрива” та інших витрачених матеріальних ресурсів встановлюють правильність списання та достовірності даних про витрачення їх за кількістю відповідно до обґрунтованих норм їх витрачення на підприємстві та вартісної оцінки, виявляють нераціональні витрати та витрати матеріальних цінностей.

При перевірці спочатку визначають реальні обсяги робіт, тобто посівні площі посіву цукрових буряків, обґрунтовують норми втрат, оцінюють виробничі запаси. При цьому причинами перевитрат можуть бути понаднормативні витрати у зв'язку із погіршенням якості насіння, порушення технологічного процесу, втрати при транспортуванні до місць зберігань або споживання. Вагому роль відіграє пересівання окремих полів, розкрадання, привласнення. Для виявлення цих недоліки використовують різні прийоми документального контролю, з'ясовують причини, встановлюють винних осіб. Особливу увагу звертають на правильність оцінки матеріальних ресурсів, витрачених на виробництво продукції. Відповідно, неправильна оцінка матеріалів приводить про викривлення даних про виробництво.

Витрати, пов'язані з транспортуванням матеріальних ресурсів до місць виробництва включають до відповідних елементів витрат.

При перевірці амортизаційних відрахувань звертають увагу на нормування сум з врахуванням надходження і вибуття основних фондів протягом звітного періоду.

Суттєве значення для правильного визначення собівартості продукції має віднесення витрат на незавершене виробництво. Всі ці витрати повинні бути підтверджені відповідними документами. Визначення різниці між планової та фактичної собівартістю продукції і обґрунтовують перевитрати чи економію. Перевіряють правильність розподілу виробничих витрат по рослинництво щодо установленої бази та діючого порядку.

Для встановлення своєчасності і повноти оприбуткування продукції цукрових буряків використовують прийом зустрічної перевірки документів, а саме, зіставляють різні примірники документів: документи на оприбуткування продукції з дорожніми листами автомобілів, обліковими листами трактористів - машиністів та іншими документами по обліку праці, із записами в журналі та книгах складського обліку, регістрах бухгалтерського обліку по рахунках 208 та 27.

Це дасть змогу виявити резерви економії ресурсів, визначити окупність затрат виходом продукції.

Висновки і пропозиції

Проведені дослідження у СТОВ ім. Шевченка с. Гордіївка Дзержинського району Житомирської області дали змогу проаналізувати стан обліку витрат на продукцію рослинництва. Основною метою цієї роботи було дати загальну оцінку діяльності господарства, дослідити можливі резерви покращення виробництва продукції цукрових буряків та зниження собівартості, вивчити обліку витрат та внести пропозиції щодо вдосконалення обліку. Головною умовою збереження і правильного використання товарно-матеріальних цінностей, виявлення резервів подальшого збільшення виробництва продукції цукрових буряків, поліпшення її якості, зниження собівартості є повсягдений контроль за усіма процесами, що є головним критерієм при визначені прибутковості та рентабельності не лише вирощування цукрових буряків, а й господарства в цілому.

Первинний облік витрат здійснюється у таких первинних документах, як обліковий лист тракториста-машиніста, обліковий лист праці та виконаних робіт, акт на списання насіння та садильного матеріалу, акт на списання добрив, отрутохімікатів, пестицидів, накладних внутрішньогосподарських призначення, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, відомості нарахування амортизації.

На підставі первинних документів, накопичувальних відомостей, журналів обліку робіт: витрат щомісячно складають зведені документи.

Аналітичний облік витрат і виходу продукції цукрових буряків ведуть у Виробничому звіті, витрати по встановлених у господарстві статтях накопичують з початку року. Загальновиробничі витрати розподіляються в кінці року.

Витрати на виробництво продукції цукрових буряків обліковують протягом року на субрахунку 231 „Рослинництво”. Оприбутковують продукцію цукрових буряків на рахунку 27 „Продукція сільського господарського виробництва”. Оприбуткування здійснюють за плановою собівартістю, яку в кінці року коригують до фактичної. Нажаль, витрати на вирощування цукрових буряків збільшуються бистрими темпами, ніж виробництво продукції.

Калькуляція собівартості цукрових буряків здійснюються відповідно до „Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств”.

Синтетичний облік витрат на вирощування цукрових буряків ведеться в журналах-ордерах №10.2 с.г. та №10 з.с.г. при журнально-ордерній формі обліку.

Потрібно замітити, що система ведення бухгалтерського обліку в СТОВ ім. Шевченко потребує вдосконалення. Це перш за все перехід до машинних форм обліку, внаслідок чого буде досягнуто точність, оперативність та зручність використання облікової інформації користувачами.

Потребує вдосконалення використання у господарстві нового Плану рахунків, так як інколи працівники проставляють на документах рахунки, що відповідають старому Плану, а розносячи по новому плану, нерідко мають витрати чи надлишки.

В цілому, планово-фінансова служба, яка налічує вісім працівників, повністю забезпечує опрацювання необхідної облікової інформації, але введення машинного обчислювальної форми обліку дало їй змогу значно скоротити склад працівників бухгалтерії, тим самим знизивши затрати на управління і обслуговування господарства.

Список використаної літератури

Дерев`яненко С.І. Бухгалтерський облік в умовах переходу до ринкових відносин. //Економіка АПК, - 1997, №2.

Дженджуристий Т.М., Баретольн Я.М. Бухгалтерський олік в сільському господарстві: Підручник.-К.: Вища школа, - 1995.

Кузьмич І.А. Управлінський облік в економічному механізмі науково-виробничих взаємовідносин //Економіка АПК,-2001, №10.

Литвин Ю.Л. Про облік витрат на виробництво і калькуляцію собівартості продукції //Світ бухгалтерського обліку,-2001, №3.

Матвієць С.І. Облік на сільськогосподарських підприємствах //Баланс,-2002.

Мосаковський В.Б. Удосконалення обліку і контролю витрат в сільськогосподарських підприємствах //Баланс,-2001, №3.

Стоян В.І. Аналіз і оцінки систем обліку виробничих витрат //фінанси України,-1993, №3.

Сук Л.К. Калькулювання собівартості та аналітичний облік продукції рослинництва //Бухгалтерія в сільському господарстві,-2002, №8.

Сук Л.Л. Групування витрат виробництва в умовах ринку //Економіка АПК,-2000, №1.

Сук П.Л. Обґрунтування витрат у сільськогосподарських підприємствах //Економіка АПК,-2002, №10.

Турицкий Б.М. Учёт затрат на производство //Все про бухгалтерський облік,-1997, №20.

Черниш Л.О. Управлінський облік в системі формування економічної інформації //Фінанси України,-2001, №8.

Шпатенко Л.С. Учёту урожая - особое внимание //Все про бухгалтерський облік,-1997, №22.

Размещено на Allbest.ru