Облік та розподіл виробничих накладних витрат

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Облік та розподіл виробничих накладних витрат

Вступ

Процес виробництва продукції (робіт, послуг) потребує здійснення певних витрат. Визначення витрат дається у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», а склад витрат у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

Витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за вийнятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

З уведенням в Україні міжнародних стандартів, дещо змінився підхід до формування собівартості (однак це не означає принципової зміни загального складу витрат на виробництво і реалізацію продукції). До 1 січня 2000 р., можна сказати, не відрізнялося поняття «витрати» від поняття «собівартість», оскільки на кожну одиницю продукції розподіляли всі статті. З 2000 року можуть бути розподілені тільки прямі витрати і та частина накладних витрат, яка пов'язана з виробництвом цієї продукції. Ті види постійних (накладних) витрат, які не пов'язані безпосередньо з виготовленням продукції, не включаються до собівартості цієї продукції, тобто не розподіляються на кожну одиницю. До таких витрат належать витрати на збут і адміністративні витрати. До них можуть належати й інші витрати, безпосередньо пов'язані з виготовленням продукції.

В інформаційному забезпеченні управління за показниками обліку неабияку роль відіграє облік витрат на виробництво. Призначення цього обліку витрат полягає в кількісному відображенні господарських процесів з метою управління ними та у визначенні фінансових результатів з використанням вартісних і натуральних показників обліку.

Актуальність теми. Собівартість продукції складається з прямих та непрямих (накладних) витрат. Прямі витрати легко ув'язати з обсягом виготовленої продукції і тому іх можливо мінімізувати якщо використовувати альтернативні матеріали, більш економну технологію тощо. На нашу думку, при здійснені аналіза собівартості продукції більшу увагу слід приділити накладним вітратам, оскільки їх неможливо пов'язати з конкретним обсягом виробництва.

Об'єктом дослідження даної курсової роботи є облік і розподіл виробничих накладних витрат.

Предметом - можливість вдосконалення системи обліку і розподілу виробничих накладних витрат.

Задачі роботи складаються з наступних:

· Аналіз існуючої системи обліку та розподілу виробничих накладних витрат;

· виявлення недоліків при обліку та розподілу загальновиробничих витрат;

· розгляд методики, що дозволяє уникнути виявлених недоліків обліку та розподілу загальновиробничих витрат.

1. Поняття виробничих накладних витрат

З метою бухгалтерського обліку, аналізу та планування витрати підприємства об'єднуються в однорідні групи за різними ознаками. Загалом витрати групуються та обліковуються за видами, місцями виникнення та носіями витрат, виходячи з діяльності підприємства.

Витрати, які пов'язані з основною операційною діяльністю, розрізняють за функціями - виробництво, управління, збут та інше.

Види витрат визначаються виходячи з економічного змісту, що міститься в кожному елеметі витрат. Види витрат є базою для формування калькуляційних статей витрат.

Усі витрати підприємства згідно з П(с) БО №16 «Витрати», поділяються на виробничі, операційні та інші витрати діяльності.

Класифікацію витрат зображено в схемі, наведеній нижче.

виробничий облік витрата розподіл

Схема 1. Класифікація витрат

За способом включення до собівартості продукції виробничі витрати поділяються на прямі і непрямі.

Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом певного виду продукції (робіт, послуг), а тому до її собівартості вони включаються прямо на підставі відповідних документів.

Непрямі витрати, як правило, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції, а тому вони прямо до собівартості тієї або іншої продукції не можуть бути віднесені. Вони включаються до собівартості окремих видів продукції. До них відносяться загальновиробничі витрати.

Загальновиробничими витратами називаються витрати, пов'язані з організацією виробництва у цехах та на дільницях.

Взагалом до загальновиробничих (накладних) витрат належить:

витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць та інше);

амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

амортизація нематеріальних активів загальновиробничого призначення;

витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротніх активів загальновиробничого призначення;

витрати на вдосконалення технології та організації виробництва, підвищення якості продукції;

витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інші утримання виробничих приміщень;

витрати на обслуговуваня виробничого процесу (оплата праці загальновиробничому персоналу, відрахування на соціальні заходи);

витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції;

витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього середовища;

інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв та інше).

2. Облік виробничих накладних витрат

Виробництво продукції пов'язане з певними витратами, які мають назву «виробничі».

Виробничі витрати - витрати на виготовлення продукції та загальновиробничі (накладні) витрати.

На рахунку 91 «Загальновиробничі витрати», де ведеться облік витрат на організацію виробництва та управління галузями, цехами, відділеннями та підрозділами основного виробництва, а також витрат, пов'язаних з утримуванням та експлуатацією машин та обладнання.

Загальновиробничі витрати в кінці місяця списуються на 23 рахунок «Виробництво» за видами витрат і включаються до собівартості продукції (робіт, послуг). Загальновиробничі витрати, які знаходяться в межах нормативів вважаються розподіленими і списуються в дебет рахунку 23 «Виробництво». Інші витрати є нерозподіленими і списуються в дебет рахунку 90 «Собівартість реалізації».

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні.

Відповідно до П(с) БО №16 перелік і склад постійних і змінних загальновиробничих витрат установлюється підприємством.

До змінних належать витрати на обслуговування та управління виробництвом (цехів, дільниць), які змінюються прямо пропорційно зміні обсягу виробництва. Такі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (заробітної плати, робочих годин, обсягу діяльності, прямих витрат та інші), виходячи з фактичної потужності звітнього періоду. Таким чином, змінні загальновиробничі витрати повністю включаються до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) в періоді їх виникнення, тобто списуються на витрати виробництва (облік яких ведеться на 23 рахунку «Виробництво») в дебет рахуна 23 щомісяця в повному обсязі.

До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування та управління виробництвом, які залишаються незмінними (чи майже незмінними) із зміною обсягу діяльності

Постійні виробничі (накладні) витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат, та інше) за нормальної потужності.

Нормальна потужність - це очікуваний середній обсяг діяльності, який може бути досягнуто за умов звичайної діяльності підприємства протягом декількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обсягу обслуговування виробництва.

Величина нормальної виробничої потужності визначається підприємством самостійною і зазначеною в наказі про облікову політику підприємства. Якщо випуск продукції у звітньому періоді нижчий за нормальну потужність підприємства, то загальновиробничі витрати розподіляються згідно з нормальною потужністю підприємства (витрати в межах нормальної потужності списуються на собівартість продукції, а витрати понаднормові - на фінансові результати).

Якщо випуск продукції у звітньому періоді вищий за нормальну потужність підприємства, всі загальновиробничі витрати списуються на виробничу собівартість. Нерозподілені загальновиробничі витрати включаються до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у період їхнього виникнення разом з виробничими витратами нормативними та понаднормативними.

Отже, загальновиробничі постійні витрати формуються протягом звітнього періоду у одинакових розмірах незалежно від обсягу продукції, виконаних робіт, наданих послуг.

Як зазначалося вище, облік загальновиробничих витрат здійснюється на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». Його економічна характеристика наведена за схемою.

Економічна характеристика рахунку 91 «Загальновиробничі витрати»

На рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» виробничі підприємства обліковують протягом місяця виробничі накладні витрати на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного і допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування. Цей рахунок замінює старі рахунки 24 «Витрати на експлуатацію машин і обладнання» та 25 «Загальновиробничі витрати».

За дебетом рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» відображається сума визнаних витрат, за кредитом - щомісячне за відповідним розподілом списання загальновиробничих витрат на рахунки 23 «Виробництво» та 90 «Собівартість реалізації».

Основні операції з обліку загальновиробничих витрат

№п/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1.	Відображено суму амортизації, нарахованої на вартість необоротніх активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення і визнаної витратами звітнього періоду	91 «Загально - виробничі витрати»	13 «Знос необоротніх активів»
2.	Списано вартість виробничих запасів, використаних на загальновиробничі потреби: - під час обслуговування виробничого процесу; - у процесі управління цехами, дільницями тощо; - на утримання, експлуатацію та ремонт необоротних активів загальновиробничого призначення; - на вдосконалення технології та організації виробництва; - на охорону праці і техніку безпеки тощо	91 «Загально - виробничі витрати»	20 «Виробничі запаси»
3.	Списано вартість МШП, визнану витратами звітнього періоду у зв'язку з використанням на загальновиробничі потреби	91 «Загально - виробничі витрати»	22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»
4.	Відображено суму готівкових коштів, безготівкових коштів, визнану витратами звітнього періоду	91 «Загально - виробничі витрати»	30 «Каса»
5.	Оплачено загальновиробничі витрати з рахунку в банку	91 «Загально - виробничі витрати»	31 «Рахунки в банках»
6.	Відображено суму дебіторської заборгованості, визнану витратами звітнього періоду	91 «Загально - виробничі витрати»	37 «Розрахунки з різними дебіторами»
7.	Списано витрати на відрядження персоналу цехів, дільниць тощо	91 «Загально - виробничі витрати»	372 «Розрахунки з підзвітними особами»
8.	Відображено суму раніше віднесену до складу витрат майбутніх періодів і визнану витратами звітного періоду	91 «Загально - виробничі витрати»	39 «Витрати майбутніх періодів»
9.	Відображено суму, спрямовану на формування резерву для забезпечення майбутніх виплат та платежів та визнану витратами звітного періоду	91 «Загально - виробничі витрати»	47 «Забезпечення майбутніх виплат та платежів»
10.	Нараховано суму забезпечення виплат майбутніх відпусток персоналу, який здійснює організацію виробництва та управління цехами, дільницями, бригадами тощо, а також суму обов'язкових відрахувань (зборів) на соціальні заходи, розраховану виходячи від суми забезпечення виплат майбутніх відпусток	91 «Загально - виробничі витрати»	471 «Забезпечення виплат відпусток»
11.	Відображено вартість робіт та послуг, виконаних для підприємства, яку визнано витратами звітнього періоду	91 «Загально - виробничі витрати»	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками»
12.	Відображено суму податків та обов'язкових платежів, визнану витратами звітного періоду	91 «Загально - виробничі витрати»	64 «Розрахунки за податками і платежами»
13.	Відображено суму страхових внесків, визнану витратами звітного періоду	91 «Загально - виробничі витрати»	65 «Розрахунки за страхуванням»
14.	Нараховано на суму зборів на соціальне страхування персоналу, розраховану виходячи із суми витрат на оплату праці та інші виплати персоналу, який виконує роботи з: - обслуговування виробничого процесу; - організації виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами тощо - обслуговування та ремонту необоротніх активів загальновиробничого призначення - вдосконалення технологій та організації виробництва, поліпшення якості продукції - охорони праці й техніки безпеки тощо	91 «Загально - виробничі витрати»	651 «За пенсійним забезпеченням» 652 «За соціальним страхуванням» 653 «За страхуванням на випадок безробіття» 654 «За індивідуальним страхуванням»
15.	Нараховано суму страхового внеску на страхування майна підприємства	91 «Загально - виробничі витрати»	655 «За страхуванням майна»
16.	Відображено суму розрахунків, визнану витратами звітнього періоду - оплату праці - за іншими операціями	91 «Загально - виробничі витрати»	66 «Розрахунки з оплати праці» 68 «Розрахунки за іншими операціями»
17.	Нараховано орендну плату	91 «Загально - виробничі витрати»	685 «Розрахунки з іншими кредиторами»
18.	Нараховано послуги на опалення та освітлення, водопостачання та інші послуги третіх осіб з утримання виробничих приміщень	91 «Загально - виробничі витрати»	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»
19.	Списано суму загальновиробничих змінних витрат та розподілених постійних загальновиробничих витрат	23 «Виробництво»	91 «Загально - виробничі витрати»
20.	Списано суми витрат за елементами на загальновиробничі витрати (для підприємств, що застосовують рахунки класу 8)	91 «Загально - виробничі витрати»	80 «Матеріальні витрати» 81 «Витрати на оплату праці» 82 «Відрахування на соціальні заходи» 83 «Амортизація» 84 «Інші операційні витрати»

Рахунок 91 «Загальновиробничі витрати» кореспондує

	за дебетом з кредитом рахунків:		за кредитом з дебетом рахунків:
13	«Знос необоротних активів»	23	«Виробництво»
20	«Виробничі запаси»	90	«Собівартість реалізації»
22	«Малоцінні та швидкозношувані предмети»
30	«Каса»
31	«Рахунки в банках»
37	«Розрахунки з різними дебіторами»
39	«Витрати майбутніх періодів»
47	«Забезпечення майбутніх витрат і платежів»
50	«Довгострокові позики»
60	«Короткострокові позики»
63	«Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
64	«Розрахунки за податками й платежами»
65	«Розрахунки за страхуванням»
66	«Розрахунки з оплати праці»
68	«Розрахунки за іншими операціями»
80	«Матеріальні витрати»
81	«Витрати на оплату праці»
82	«Відрахування на соціальні заходи»
83	«Амортизація»
84	«Інші операційні витрати»



Схема 2. Кореспонденція рахунку 91 «Загальновиробничі витрати»

3. Розподіл виробничих накладних витрат

виробничий облік витрата розподіл

Порядок розподілу загальновиробничих витрат встановлений додатком 1 до ПСБО 16 «Витрати». Наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2000 року №131 внесені зміни до порядку розрахунку розподілу загальновиробничих витрат.

Розподіл загальновиробничих витрат по аналітичних позиціях калькуляційних рахунків включає етапи:

· змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням обраної бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності підприємства у звітному періоді;

· постійні виробничі накладні витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням обраної бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності.

· нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення.

Накопичені протягом місяця на рахунку 91 загальновиробничі витрати списують за розрахунком розподілу їх на види (групи) готової продукції на дебет рахунку 23 «Виробництво» або на дебет рахунку 90 «Собівартість реалізації» - на собівартість реалізованої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

Розподіл і списання з рахунку 91 загальновиробничих витрат здійснюється за спеціальним розрахунком, форма якого є в додатку 1 до ПСБО 16 «Витрати» зі змінами і доповненнями. Згідно з цим Положенням для розподілу змінних та постійних загальновиробничих витрат на кожен об'єкт витрат застосовуються бази розподілу пропорційно до зміни обсягу діяльності. Виходячи із фактичної потужності (змінні витрати) або нормальної потужності (постійні витрати) базами розподілу загальновиробничих витрат можуть бути: години праці, заробітна плата, обсяг діяльності, прямі витрати тощо.

Отже, підприємству надається право самостійно вирішувати, яку базу розподілу загальновиробничих витрат застосовувати.

Загальна сума розподілених та нерозподілених загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Необхідно підкреслити, що порядок розподілу загальновиробничих витрат принципово змінився, хоч можлива база розподілу цих витрат (години праці (машино-години), заробітна плата, обсяг діяльності, прямі витрати тощо) як база розподілу застосовувалась і раніше. Тому, на погляд автора, для кращого розуміння та засвоєння нового порядку розподілу загальновиробничих витрат, установленого ПСБО 16 «Витрати», доцільно більш детально розглянути особливості нового порядку розподілу загальновиробничих витрат.

Перелік і склад змінних і постійних витрат установлюються підприємством з урахуванням змісту загальновиробничих витрат, встановленого пунктом 15 ПСБО 16 «Витрати».

Важлива особливість нового порядку розподілу загальновиробничих витрат полягає в тому, що змінні витрати повністю розподіляються і списуються на витрати виробництва, а постійні витрати розподіляються та списуються на витрати виробництва в розрахунковій (плановій) сумі, але не більше суми фактичних постійних загальновиробничих витрат.

На виробничих підприємствах, потужність яких у звітному періоді була нижчою за нормальну, частина постійних загальновиробничих витрат прямо відноситься на собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг).

Фактичні постійні витрати, які перевищують розрахункову суму (нерозподілені постійні витрати), включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у період їх виникнення на основі розрахунку наступною контировкою:

Дт 90 «Собівартість реалізації», субрахунки 901 і 903

Кт 91 «Загальновиробничі витрати»

Якщо згідно з розрахунком постійні розподілені витрати в розрахунковій (плановій) сумі перевищують фактичну суму цих витрат, то на витрати виробництва списується фактична їх сума (див. змінений розрахунок за 2-й звітний період в додатку 1 до ПСБО 16 «Витрати»).

Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат складається з двох частин:

1. База розподілу та загальновиробничі витрати за нормальною потужністю (рядки 1-5 розрахунку).

У цій частині розрахунку визначають розрахункову (планову) суму змінних і постійних витрат в гривнях (з достатньою точністю) на одиницю бази розподілу - на машино-годину, на одну гривню зарплати, на одну гривню прямих витрат тощо.

2. База розподілу за фактичною потужністю і фактичні загальновиробничі витрати (рядки 6-13 розрахунку).

Таким чином, за зміненим розрахунком розподілу загальновиробничих витрат, наведеним у додатку 1 ПСБО 16, на списання розподілених загальновиробничих витрат мають бути складені бухгалтерські проводки:

У зв'язку з тим, що розрахунок розподілу загальновиробничих витрат за встановленою формою складається в узагальнених сумах змінних та постійних загальновиробничих витрат, для розподілу та віднесення цих витрат на кожен об'єкт калькулювання необхідний допоміжний розрахунок. Він складається на основі показників розподілу загальновиробничих витрат за фактичною потужністю.

Цей допоміжний розрахунок рекомендується складати аналогічно тому, як складається розрахунок розподілу заготівельно-транспортних витрат на окремі види (групи) продукції (робіт, послуг, табл. 3.2). Різниця в тому, що замість суми основних матеріалів вказуються назва та сума бази розподілу за фактичною потужністю (машино-години, зарплата тощо), а замість середнього відсотка витрат - середня сума загальновиробничих витрат, списаних на витрати виробництва, на одиницю фактичної бази розподілу (на одну машино-годину, на одну гривню зарплати тощо).

Допоміжний розрахунок розподілу загальновиробничих витрат на окремі види (групи) готової продукції служить основою тільки для записів в аналітичному обліку витрат на виробництво за видами (групами) готової продукції (робіт, послуг) до рахунку 23 «Виробництво».

Очевидно, що при відсутності з об'єктивних причин розрахункових (планових) показників бази розподілу та загальновиробничих витрат за нормальною потужністю фактичні змінні та постійні загальновиробничі витрати можуть бути розподілені та списані на об'єкти витрат (калькулювання) лише на базі розподілу за фактичною потужністю. В цьому разі можна та необхідно скласти тільки другу частину розрахунку за фактичними показниками бази розподілу та загальновиробничих витрат. При цьому вся сума змінних і постійних витрат розподіляється та списується на витрати виробництва, а постійних нерозподілених витрат бути не може. В цьому випадку розрахунок розподілу загальновиробничих витрат складається за прикладом другого звітного періоду.

Аналітичний облік загальновиробничих витрат рекомендується вести аналогічно як ведеться аналітичний облік адміністративних витрат на рахунку 92.

Порядок розподілу та списання загальновиробничих витрат для включення їх до виробничої собівартості готової продукції (робіт, послуг) принципово змінився. На дебет рахунку 23 «Виробництво» згідно з розрахунком списуються повністю тільки змінні загальновиробничі витрати, а постійні витрати розподіляються та списуються на витрати виробництва в розрахунковій (плановій) сумі, але не більше суми фактичних постійних загальновиробничих витрат.

Отже, загальна сума змінних загальновиробничих витрат та сума постійних розподілених витрат списуються в кінці місяця на підставі розрахунку для включення до виробничої собівартості готової продукції (робіт, послуг) контировкою:

Дт 23 «Виробництво»

Кт 91 «Загальновиробничі витрати»

За окремим допоміжним розрахунком сума загальновиробничих витрат, списана на витрати виробництва, має бути розподілена на окремі об'єкти витрат: на види і групи готової продукції, на роботи та послуги.

Фактичні постійні витрати, що перевищують розрахункову суму (т.зв. нерозподілені постійні витрати), згідно з пунктом 16 ПСБО 16 «Витрати» включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у період їх виникнення на основі розрахунку. Для цього роблять запис на рахунках:

Дт 90 «Собівартість реалізації»

Кт 91 «Загальновиробничі витрати»

Для визначення суми прямих і непрямих витрат на виготовлену та випущену з виробництва продукцію (роботи, послуги) за кожним об'єктом витрат необхідно врахувати величину незавершеного виробництва на початок і на кінець місяця. До незавершеного виробництва відносяться не закінчені обробкою і складанням деталі, вузли, вироби та незакінчені технологічні процеси.

4. Можливості вдосконалення системи обліку та розподілу загальновиробничих витрат

Кожна продукція має планову (кошторисну) собівартість. Наприкінці місяця загальновиробничі витрати розподіляються (при виконанні вищевикладених умов) на кожен вид продукції. У такий спосіб утворюється дві звітні відомості: «Відомість розподілу загальновиробничих витрат по рахунках 23 і 90» і «Аналітична Відомість розподілу загальновиробничих витрат на кожен вид продукції по рахунку 23».

Дані відомості розподілу по рахунках 23 і 90 переносяться в журнал 5, а потім разом з іншими сумами по інших рахунках відображаються у фінансовій і податковій звітності підприємства.

Більш укрупнена схема руху документообігу можна представити в такий спосіб (Рис. 1.)



Рис. 1. Схема документообігу

М.В. Волкова пропонує методику розв'язання деяких задач збору, обробки й одержання даних про розподіл загальновиробничих і виробничих витрат між рахунками 23, 90 і 949.

Вихідними документами при викладеному вище документообігу є «Відомість розподілу загальновиробничих витрат по рахунках 23 і 90». Форма відомості може бути повною, тобто виробляється розшифровка кожної групи статей загальновиробничих витрат, чи короткою, у якій тільки вказується група (перемінні чи постійні).

Таблиця 1. Коротка форма «Відомості розподілу»

Статті	Сума	У дебет рахунка
		23 «Виробництво»	90 «Собівартість реалізації»
Загальновиробничі витрати:
Змінні
Постійні

Також бухгалтер може додати праворуч стовпець «У дебет рахунка 949 «Інші операційні витрати»». Також можуть бути представлені розгорнуті (у шаховому виді) значення кредитів рахунків, по яких мали місце витрати за місяць.

Таблиця 2. Розгорнута форма «Відомості розподілу»

Статті	Кредит рахунків	В дебет рахунка
	№1	№2	…	№N	23 «Виробництво»	90 «Собівартість реалізації»
Змінні
Постійні

Як вхідну інформацію використовують «Відомість витрат по цеху №» і «Відомість загальновиробничих витрат».

У «Відомості витрат по цеху №» по горизонталі відображаються кредити рахунків, а по вертикалі - номер і найменування статті аналітичного обліку. Обов'язковим реквізитом є номер цеху, дата заповнення, підсумкові суми і підписи відповідальних осіб.

У «Відомості загальновиробничих витрат» також по горизонталі відображаються суми кредитуємо рахунків, а по вертикалі -і номер і найменування статті аналітичного обліку. Обов'язковим реквізитом є дата заповнення, підсумкові суми і підписи відповідальних осіб.

Наприкінці кожного звітного періоду загальновиробничі витрати підлягають розподілу. На початку року підприємство самостійне встановлює собі виробничу потужність, при досягненні якої всі загальновиробничі витрати розподіляються на рахунок «виробництво». Також необхідно вибрати вимірник як базу розподілу.

Передбачено, що підприємства можуть самостійно вибирати вимірник за базу розподілу витрат виробничої діяльності. Ми обрали вимірник - кількість випущених виробів за місяць. Приклад розподілу наведений у ПСБО -16 «Витрати» (табл. 3.).

Таблиця 3. Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат

№ з/п	Показники	Усього	На одиницю бази розподілу (1 машино-година)	Включення загальновиробничих витрат до
				витрат на виробництво продукції (рахунок 23 «Виробництво»), грн.	собівартості реалізованої продукції (рахунок 90 «Собівартість реалізації»), грн.
1	База розподілу за нормальною потужністю, машино-годин	1000	Х	Х	Х
2	Загальновиробничі витрати за нормальною потужністю, грн. З них:	7000
3	змінні	5000	5=5000/1000	Х	Х
4	постійні	2000	2=2000/1000	Х	Х
5	База розподілу за фактичною потужністю, машино-години:
6	1-й звітний період	800	Х	Х	Х
7	2-й звітний період	1050	Х	Х	Х
	Фактичні загальновиробничі витрати, грн.:
8	1-й звітний період з них:	6810
9	Змінні (за даними аналітичного обліку)	4800	Х	4800	Х
10	постійні - усього (6810 - 4800) у тому числі:	2010	Х	Х	Х
10.1	постійні розподілені (800х2)	1600	Х	1600	Х
10.2	постійні нерозподілені (2010-1600)	410	Х	Х	410
11	2-й звітний період з них:	7795
12	змінні (за даними аналітичного обліку)	5775	Х	5775	Х
13	постійні - усього (7795 - 5775) у тому числі:	2020	Х	Х	Х
13.1	постійні розподілені (1050х2 =2100), але не більше суми фактичних постійних загальновиробничих витрат	2020	Х	2020	Х
13.2	постійні нерозподілені (2020-2020)	0	Х	Х	0

Задачу про розподіл загальновиробничих витрат вирішують розробляючи базу даних у середі Microsoft Access. На даній середі зупиняються тому, що вона проста в застосуванні і для рядового бухгалтера не складе особливої праці освоїти не тільки її застосуванні, але і навчитися самостійно проектувати свої системи.

Проектування в Microsoft Access досить візуально, тобто працівнику бухгалтерії зовсім не обов'язково знати мови програмування, але лише достатнє добре володіти логікою складання таблиць, оскільки бази даних побудовані на табличному рівні. Для невеликих підприємств ми рекомендуємо широке використання автоматизованих систем у процесі своєї роботи.

Як рекомендації можна відзначити, що на кожнім великому підприємстві, що має велику кількість цехів, необхідно використовувати подібну програму. Однак для кожного підприємства має сенс розробляти свою власну програму, оскільки різні вимоги до внутрішніх документів підприємства і різні умови виробництва.

Висновки

Виробничими накладними (загальновиробничими) витратами називаються: витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць та інше); амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення; амортизація нематеріальних активів загальновиробничого призначення; витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротніх активів загальновиробничого призначення; витрати на вдосконалення технології та організації виробництва, підвищення якості продукції; витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інші утримання виробничих приміщень; витрати на обслуговуваня виробничого процесу (оплата праці загальновиробничому персоналу, відрахування на соціальні заходи); витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції; витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього середовища; інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв та інше).

Виробничі накладні витрати відносяться до непрямих витрат, як правило, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції, а тому вони прямо до собівартості тієї або іншої продукції не можуть бути віднесені. Вони включаються до собівартості окремих видів продукції.

На рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» ведеться облік витрат на організацію виробництва та управління галузями, цехами, відділеннями та підрозділами основного виробництва, а також витрат, пов'язаних з утримуванням та експлуатацією машин та обладнання.

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні.

Порядок розподілу загальновиробничих витрат встановлений додатком 1 до ПСБО 16 «Витрати». Наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2000 року №131 внесені зміни до порядку розрахунку розподілу загальновиробничих витрат.

Виходячи із фактичної потужності (змінні витрати) або нормальної потужності (постійні витрати) базами розподілу загальновиробничих витрат можуть бути: години праці, заробітна плата, обсяг діяльності, прямі витрати тощо.

Наприкінці місяця загальновиробничі витрати розподіляються (при виконанні вищевикладених умов) на кожен вид продукції. У такий спосіб утворюється дві звітні відомості: «Відомість розподілу загальновиробничих витрат по рахунках 23 і 90» і «Аналітична Відомість розподілу загальновиробничих витрат на кожен вид продукції по рахунку 23».

Важливим напрямком удосконалення обліку і розподілу виробничих накладних витрат є розробка нового програмного забезпечення на основі вимог конкретних підприємств і врахування сучасних методик і рекомендацій.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16. 07. 99 року №996.

2. Інструкція про застосування Плану рахунків. Затверджено наказом Міністерства фінансів України за №291 від 30. 11. 99 року.

3. Регістри бухгалтерського обліку Затверджено наказом Міністерства фінансів України за №356 від 29. 12. 2000 року.

4. Положення (стандарт) Бухгалтерського обліку №16 «Витрати».

5. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості затверджене Постановою кабінету міністрів України від 26 квітня 1996 р. №473.

6. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені Наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.2001 р. №47.

7. Бутинець Ф.Ф. «Бухгалтерський фінансовий облік» Житомир: Рута, 2001.

8. Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні, за редакцією Хом'яка Р.Л. - Львів: «Інтелект - Захід», 2005

9. Бутинець Ф.Ф., Івахненков С.В., Давидюк Т.В., Шахрайчук Т.В. «Інформаційні системи бухгалтерського обліку» - Житомир: Рута, 2002.

10. Пушкар М.С. «Теоретичні основи бухгалтерського обліку» Тернопіль.

11. Чабанова Н.В., Василенко Ю.А. «Бухгалтерський фінансовий облік» Київ.

12. Волкова М.В. Удосконалення методики калькулювання собівартості. - Донецьк, 2002

13. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність - Київ, 2000. - 796 с.

14. Грабова Н.Н., Добровський В.Н. Бухгалтерський облік у промислових та торгівельних підприємствах, 2000.: - КАСК, 2000. - 624 с.

Размещено на Allbest.ru